CC BY
60
Любченко Ярослав Павлович,
молодший науковий cniepo6imHUK, Науково-досл'дний шститут державного буд'вництва та м'\сцевого самоврядування, Нац'юнальна академ'я правовихнаукУкрати, Украна, м. Харш
e-mail: [email protected]
УДК 340.1
УДОСКОНАЛЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕР1 АЛЬТЕРНАТИВНИХ СПОСОБ1В ВИР1ШЕННЯ ПРАВОВИХ СПОР1В
У cmammi розглядаються недолжи чинного законодавства та м1жнародний doceid у сфер1 альтернативних способю виршення правових cmpie, висвтлюються пропозица по удосконаленню чинного законодавства для пгдвищення твестицшног привабливocтi Украти.
Ключовi слова: арбираж; медiацiя; законопроект; законодавство; альтернативы способи виршення правових спорiв; судова влада; виконання ршень суду.
Любченко Я. П., младший научный сотрудник, Научно-исследовательский институт государственного строительства и местного самоуправления, Национальная академия правовых наук Украины, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected]
Усовершенствование национального законодательства в сфере альтернативных способов решения правовых споров
В статье рассматриваются недостатки действующего законодательства и международный опыт в сфере альтернативных способов разрешения правовых споров, освещаются предложения по усовершенствованию действующего законодательства для повышения инвестиционной привлекательности Украины.
Ключевые слова: арбитраж; медиация; законопроект; законодательство; альтернативные способы решения правовых споров; судебная власть; исполнение решений суда.
Постановка проблеми. Чинне законодавство ниш належним чином не регулюе застосування альтернативних способ1в вир1шення правових спо-р1в. Тож е необхщшсть внесення змш у чинне законодавство для забезпе-чення в1дпов1дност1 його м1жнародним стандартам, зобов'язанням УкраТни у зв'язку з шдписанням Угоди про асощацш з 6С та задля ефективного використання альтернативних способ1в вир1шення правових спор1в (дал1 -ADR) сторонами вщносин.
Актуальтсть теми. Невиршешсть багатьох теоретичних питань альтернативних форм та способiв виршення правових спорiв i конфлжпв, а також практична необхщшсть у розвитку цього мехашзму зумовлюють необхщшсть активiзацГí Грунтовних дослiджень у цш сферi.
Аналiз остантх дослгджень i публшацш. Проблеми альтернативних спо-собiв вирiшення спорiв у своíх працях розглядали Н. Л. Бондаренко-Зелшська, Ю. Д. Притика, О. М. Спектр, В. Ф. Яковлева та ш.
Метою статтi е аналiз пропозицш Конституцiйноí комiсГí у сферi право-суддя, а також аналiз законопроект, пов'язаних з альтернативними способами виршення правових спорiв, дослiдження проблем правового регулювання ввд-носин у вказанш сферi, що сприятиме оптимiзацГí процедур та удосконаленню законодавства в щлому.
Виклад основного матерiалу. Здiйснення економiчних, полiтичних, дер-жавно-правових та шших реформ у суспiльствi зумовлюе значне посилення сощально-правовоТ напруженостi, виникнення велико! кiлькостi конфлiктiв у правовiй сферь Традицiйно захист порушених прав i охоронюваних законом iнтересiв здшснюеться судами, якi органiзовуються i фшансуються державою. Але судочинство при багатьох очевидних перевагах мае i низку недолМв: велика завантаженiсть судiв, тривалiсть i складнiсть судочинства, значш судовi витрати, належним чином не вщпрацьований механiзм реалiзацГí принципу змагальност i рiвностi сторiн у процес^ критерГТ справедливостi вирiшення спору часто не збтаються з уявленнями про справедливють людей, що не мають юридичноТ пiдготовки, тому дуже часто ршення суду викликають негативну реакщю у сторiн, в результатi конфлжт припиняеться примусовим рiшенням суду, але не розв'язуеться, у зв'язку з чим судовi ршення не виконуються.
Монопольне становище судовоТ гiлки влади та закршлена у ст. 124 Кон-ституцп УкраТни норма, зпдно з якою юрисдикцiя судiв поширюеться на всi правовiдносини, що виникають у державу часом призводить до абсурдних позовiв, зловживання правом на звернення до суду, надмiрного завантаження судовоТ системи ^ як результат, до судовоТ тяганини, яка може тривати роками, а справа по декшька разiв проходити всi шстанцп.
Упродовж останнiх рокiв рiчний показник виконання судових ршень коли-ваеться близько 30 %. Так, у 2006 р. шдлягало виконанню органами Держав-ноТ виконавчоТ служби 7 137 858 ршень, з них фактично виконано 2 406 624 (33,7 %); у 2007 р. з 7 316 781 ршення виконано 2 391 201 (32,7 %); у 2008 р. з 7 982 785 ршень виконано 2 760 682 (34,6 %); у 2009 р. з 8 413 201 ршення виконано 2 671 387 (31,8 %); у 2010 р. з 9 378 377 ршень виконано 2 982 808 (31,8 %); у 2011 р. з 9 573 395 ршень виконано 3 193 255 (33,4 %). Аналiзу-ючи статистичш показники, учасники парламентських слухань 22.05.2013 р. на тему «Про стан виконання судових ршень в УкраТш» звернули увагу на певну диспропорщю [1]. Так, колишнш Голова Вищого господарського суду УкраТни В. I. Татьков, аналiзуючи статистичну шформащю, наведену у звггах ДержавноТ виконавчоТ служби УкраТни про роботу ТТ оргашв у 2011-2012 рр., стверджував, що юльысть завершених виконавчих проваджень становить при-
близно двi третини з тих, що шдлягали примусовому виконанню. Проте якщо аналiзувати розмiр сум, стягнутих органами Державно! виконавчоТ служби за виконавчими документами, бачимо щлком протилежну ситуащю: менше третини вимог кредиторiв задоволено шляхом примусового виконання судових ршень органами Державно! виконавчоТ служби.
У 2015 р. Президентом УкраТни була створена Конституцшна ком^я, яка займаеться розробкою пропозицiй щодо змiн до Конституцп УкраТни для !! вiдповiдностi реалiям сьогодення. Роздш 8 КонституцГТ УкраТни «Правосуддя» Конституцiйна комiсiя запропонувала доповнити наступною статтею: «Законом може бути передбачений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору» [2].
Таким чином, Конституцшна комiсiя пропонуе передбачити правове запро-вадження альтернативних способiв виршення спорiв для того, щоб зменшити навантаження на судову систему, адже певш спори завершуються на стадГТ переговорiв або шляхом укладення мировоТ угоди. Ця норма може свщчити про важливкть для держави врегулювання спорiв незалежно вщ того, якими способами вони будуть розв'язаш. Застосування ADR школи не зможе зам^ нити собою судову систему, адже, наприклад, мiжнародний арб^раж базуеться на можливостi винесення ршення державного суду у випадку невиконання стороною добровольно певного ршення арбiтражного суду (мова йде про визнання та виконання ршення шоземного суду).
Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом при Торгово-промисло-вiй палатi УкраТни у 2014 р. було розглянуто 696 справ [3]. Нав^ь якщо врахувати, що деяю з них були оскаржеш до нащональних судiв, то всi цi спори виршились за допомогою альтернативного способу виршення спорiв (мiжнародного арбiтражу). Таким чином, держава лише виграе вщ функщо-нування такоТ системи.
1снують проблеми, з якими стикаеться мiжнародний арбiтраж: найбiльш важливi з них - це мехашзми реалiзащ! тимчасових забезпечувальних захо-дiв у рамках арбитражного процесу, а також складношд з виконанням рiшень арб^ражу.
Для вирiшення вищенаведених проблем необхвдно вносити змiни в чинне законодавство шляхом прийняття законопроекта. Проаналiзувавши законопроекта, як вносились народними депутатами 7 та 8 скликання, можна дшти висновку, що лише один з них стосувався пропозицш щодо змш до норматив-но-правових акта у такш важливш сферi, як мiжнародний арбiтраж - Проект Закону про внесення змш до деяких законодавчих акта УкраТни (щодо вжиття заходiв забезпечення позову у шдтримку мiжнародного арбiтражу) (законопроект № 3366 вщ 07.10.2013 р.) [4].
На наш погляд, цей законопроект е надзвичайно важливим, оскшьки пропонуе актуальш змши, якi мали б бути прийнят ще два роки тому. Закон УкраТни «Про мiжнародний комерцшний арбiтраж» Грунтуеться на положен-нях Модельного закону ЮНС1ТРАЛ про мiжнародний комерцiйний арбiтраж,
який е основою для законодавства про арбгграж у бшьш шж 30 кра'Тнах свгту. Закон УкраТни «Про мiжнародний комерцiйний арб^раж» (ст. 9), як i Модель-ний закон ЮНС1ТРАЛ, надае право сторонам арб^ражного розгляду зверну-тися до державного суду з проханням про вжиття забезпечувальних заходiв до або шд час арб^ражного розгляду з метою забезпечення виконання арбитражного ршення в майбутньому. Право сторiн на звернення до суду з проханням про вжиття забезпечувальних заходiв застосовуеться до арб^ражного розгляду, який вщбуваеться як на територп УкраТни, так i за кордоном.
Процесуальне законодавство Укра'1'ни не мютить мехашзму реалiзацiï цього права. Арбiтри у рамках арб^ражного розгляду можуть самостiйно виносити ршення щодо застосування забезпечувальних заходiв, але на практицi дуже часто виникають складнощi з примусовим виконанням цих заходiв. Законодавство багатьох кра'Тн надае можливiсть державним судам приймати ршення про застосування засобiв забезпечення в пiдтримкy мiжнародного арбитражу. Ввд-сyтнiсть ефективного механiзмy реалiзацiï аналогiчних заходiв у нашому зако-нодавствi негативно впливае на ставлення шоземних iнвесторiв до УкраТни.
Прийняття такого законопроекту сприятиме приведенню процесуального законодавства УкраТни у вщповщшсть iз мiжнародною законодавчою практикою щодо повноважень державних сyдiв виносити рiшення про забезпечення прав та штере^в осiб, якi беруть участь в арб^ражному розглядi та гаранту-вати ефективне виконання арбгтражних рiшень в УкраТш, що, у свою чергу, буде сприяти покращенню iнвестицiйноï привабливостi УкраТни.
Що стосуеться виконання ршень арб^ражних сyдiв в УкраТни, то тут також юнуе неоднозначна практика державних сyдiв, якi iнколи скасовують щлком правовi рiшення у зв'язку з тим, що вони суперечать пyблiчномy порядку УкраТни, хоча цей термш не визначено у чинному законодавства Пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду УкраТни «Про судову практику розгляду цившьних справ про визнання правочишв недшсними» ввд 06.11.2009 р. № 9 [5] визна-чае перелж правочинiв, якi е шкчемними у зв'язку з тим, що вони порушують пyблiчний порядок. Правовi наслiдки таких правочинiв визначаються ст. 228 Цивiльного кодексу УкраТни.
Проте чинне законодавство УкраТни не визначае а ш поняття «пyблiчний порядок», а ш його ознак. Разом iз тим постановою Пленуму Верховного Суду УкраТни «Про судову практику розгляду цившьних справ про визнання правочишв недшсними» ввд 06.11.2009 р. № 9 встановлено, яы правочини належать до таких, що порушують пyблiчний порядок, i ri, що пyблiчного порядку не порушують. Таким чином, цей перелш е вичерпним.
Наведений приклад характеризуе постанову Пленуму як таку, що за сво'Тм змктом створюе норму права, яку в подальшому використовують на прак-тищ, тобто фактично здшснюе нормотворчу функщю, хоча постанови будь-яких сyдiв не е джерелом права ввдповвдно до юридично'Т доктрини УкраТни. Тому iснyе нагальна необхщшсть врегулювати сусшльш вiдносини у цш сферi нормативно-правовими актами.
Серед учених досi тривають дискусп, щодо необхщност Закону «Про мед^ ащю» в УкраТни. Протягом останшх п'яти рокiв у Верховнiй Радi УкраТни було зареестровано три законопроекти, але жоден з них не став законом.
1снують рiзнi шдходи щодо вирiшення цього питання. Противники при-йняття закону вiдзначають, що вш обмежуватиме певними рамками дiяль-нiсть медiаторiв та сферу ïx дiяльностi, адже стосовно поняття медiацiï також точаться дискусп'. Iншi стверджують, що медiацiя взагалi не е чимось новим, а звичайною буденною роботою адвоката, який спiлкуеться з клiентом, тобто представляючи iнтереси кшента адвокат здiйснюе медiацiю.
21.03.2014 р. Укра'Тною було пiдписано полiтичну частину Угоди про асощащю мiж Укра'Тною та 6С, економiчна частина Угоди була пщписана 27.06.2014 р. Необхвдшстю для дослiдження альтернативних способiв вирЬ шення спорiв стала орiентацiя на штегращю в европейське спiвтовариство, у зв'язку з чим одним з прюритетних напрямiв стратегiчного розвитку УкраТни е забезпечення вщповвдност нацiональноï правово'Т системи стандартам европейсько'Т сшльноти загалом та створення справдi ефективного мехашзму захисту прав та свобод людини i громадянина зокрема. З огляду на це постало питання про суттеве реформування нащонально'Т системи захисту цившьних прав та штере^в, яка наразi формуеться переважно за рахунок юрисдикцшних органiв.
Наявнiсть в Угодi про асоцiацiю низки положень щодо альтернативного виршення спорiв також свщчить про визнання бвросоюзом певних досяг-нень УкраТни у данш сферi та у розвитку ринково'Т економiки i демократичних iнститутiв у щлому [6].
За вiдсутностi нащонального законодавства в галузi медiацiï УкраТна, рати-фiкувавши Угоду про асощащю, вперше на державному рiвнi визначила меха-нiзм посередництва як засiб врегулювання спорiв у такiй важливш сферi, як вiдносини з бвросоюзом.
Разом iз тим змушенi констатувати, що в Укра'Тш розвиток альтернативних форм i способiв вирiшення правових спорiв та конфлiктiв перебувае у зародко-вому станi. Якщо третейсьы суди е певною мiрою традицшною формою для правово'Т практики, то медiацiя, примирення та iншi способи пошуку ком-промiсу вiдносно новi для УкраТни. Вiдсутнiсть значного поширення в Укра'Тш результативних процедур й усталено'Т практики альтернативних способiв врегулювання та вирiшення правових спорiв зумовлене специфiчними нащ-ональними особливостями, недостатшм закрiпленням на законодавчому рiвнi приписiв щодо можливостi Тх застосування, (як правило, жодне нововведення в правовш сферi не приживаеться без прямо'Т вказiвки закону), незнанням суп та ефективност даних процедур защкавленими особами (сторонами конфлiкту, представниками оргашв державно'Т влади, широко'Т юридично'Т громадськосп), невмiнням багатьох практикуючих юристiв використовувати потенщал, закла-дений у названих процедурах.
Для УкраТни е важливим розвиток альтернативних способiв виршення правових спорiв та юридично'Т конфлштологп. Не тiльки через шдписання Угоди
про асощащю з 6С, а також через те, що УкраТна е активним учасником мiж-народних вщносин. Наприклад, спори, пов'язаш з результатами спортсмешв на Олiмпiйських iграх, швестицшш мiжнароднi спори, конфлiкти мiж кра'Тнами та iн. Зазвичай для врегулювання конфлжпв у мiжнароднiй сферi використо-вуються альтернативнi способи вирiшення правових спорiв, адже нацiональнi суди не викликають довiри i не мають достатнього досвщу для вирiшення подiбних спорiв. Вищенаведене свiдчить про потребу пошуку нових шляхiв, форм i способiв розв'язання конфлiктiв, необхiднiсть Грунтовних теоретичних i практичних знань про позасyдовi (альтернативнi) можливостi врегулювання правових спорiв та формyваннi державно'Т политики у сферi альтернативних способiв виршення правових спорiв.
Дослiдження зобов'язань УкраТни та новел, яю запроваджуе Угода про Асощащю, а також стандарти 6С у сферi ADR буде дослвджено нами в окре-мш статтi.
Висновки. Висвiтлення проблеми альтернативного виршення правових спорiв у вгтчизнянш наyковiй лiтератyрi мае здебiльшого узагальнюючий, тео-ретичний характер. Рiзноманiтнi альтернативш форми, процедури, способи iснyють i застосовуються в шоземних державах поряд з традицшним судо-чинством. Вони не замшюють судочинства i не позбавляють защкавлених осiб права на судовий захист. Навпаки, надають 1м можливють вибору мiж державною чи недержавною (приватною) формами виршення правових конфлш-тiв, дозволяють сторонам самим виршувати, який вид процедури найкращим чином сприяе вирiшенню конкретного правового спору.
Необхвдно змiнювати нащональне законодавство для ефективного вико-ристання альтернативних способiв вирiшення правових спорiв у зв'язку iз евроiнтеграцiйним курсом, обраним УкраТною. Також слiд запроваджувати альтернативш способи виршення правових спорiв у законодавство для вщповвд-ностi нацiонального законодавства УкраТни свгтовим стандартам.
Список лiтератури:
1. Мулявка Д. Г. Пвдвищення ефективност виконання судових ршень [Електронний ресурс] / Д. Г. Мулявка // Юридичний науковий електроний журнал. - 2014. - Режим доступу : http://www.lsej.org.ua/5_2014/42.pdf.
2. Проект змш до Конституцп Украши в частит правосуддя [Електронний ресурс]. -2015. - Режим доступу : http://constitution.gov.ua/work/item/id/13.
3. Динамика количества дел МКАС 2000-2014 [Електронний ресурс]. - 2015. - Режим доступу : http://arb.ucci.org.ua/icac/ru/report.html.
4. Законопроект «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв (щодо вжиття заходiв забезпечення позову у тдтримку мiжнародного арбиражу)» [Електронний ресурс]. - 2013. -Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48574.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду Украши «Про судову практику розгляду цившь-них справ про визнання правочишв недшсними» ввд 06.11.2009 р. № 9 [Електронний ресурс]. -2009. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09.
6. Угода про асощащю мiж Украшою та бвропейським Союзом [Електронний ресурс]. -2014. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631.
Rerences:
1. Muliavka, D. H. (2014) "Pidvyshchennia Efektyvnosti Vykonannia Sudovykh Rishen.» Yuryd-ychnyi Naukovyi Elektronyi Zhurnal : n. pag. Web. 24 Nov. 2015. <http://www.lsej.org.ua/5_2014/42. pdf>
2. Proekt Zmin Do Konstytutsii Ukrainy v Chastyni Pravosuddia. (2015) Constitution Commission. N.p., n.d. Web. 24 Nov. 2015. <http://constitution.gov.ua/work/item/id/13>
3. Dynamyka Kolychestva Del MKAS 2000-2014. Rep. N.p., n.d. Web. 24 Nov. 2015. <http:// arb.ucci.org.ua/icac/ru/report.html>
4. Ukraine. Parliament. Zakonoproekt «Pro Vnesennia Zmin Do Deiakykh Zakonodavchykh Aktiv (shchodo Vzhyttia Zakhodiv Zabezpechennia Pozovu U Pidtrymku Mizhnarodnoho Arbitrazhu)». N.p., n.d. Web. 24 Nov. 2015. <http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48574>.
5. Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrainy «Pro Sudovu Praktyku Rozghliadu Tsyvil-nykh Sprav Pro Vyznannia Pravochyniv Nediisnymy» vid 06.11.2009 № 9.» N.p., n.d. Web. 24 Nov. 2015. <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09>
6. Uhoda Pro Asotsiatsiiu Mizh Ukrainoiu Ta Yevropeiskym Soiuzom.» N.p., n.d. Web. 24 Nov. 2015. <http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631>.
Liubchenko I., research fellow National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected].
Improvement of national legislation in alternative resolution of legal disputes area
Current legislation does not adequately regulate using of alternative dispute resolution. The article emphasizes the need for amending existing legislation to ensure its compliance with international standards, its obligations in connection with the signing of the Association Agreement and ensure efficient use of alternative dispute resolution (hereinafter - ADR) party relations.
Problems of alternative dispute resolution were viewed in their works viewed N. Bondarenko-Ze-linska, Y. Pritika, O. Spectr, A. Shypilova, V. Yakovleva and others.
The article goal is to analyze the proposals of the Constitutional Commission in the field of justice, as well as analysis of bills related to ADR, research of problems of legal regulation, which will help optimize procedures and improve the law in general.
Realization of economic, political, governmental, legal and other reforms in society lead to a significant strengthening of social and legal tensions, the emergence of a large number of conflicts in the legal field. Traditionally parties use courts that are organized and funded by the state in order to protect rights and legal interests. However, justice for many obvious advantages has several disadvantages: a large workload of courts, length and complexity of the proceedings, considerable legal costs not properly worked out mechanism of the principle of competition and equality.
Problems of alternative dispute resolution in domestic legal literature are mostly synthesis and theoretical. Various alternative forms, procedures, and methods are used by foreign countries, along with the traditional proceedings. They do not replace justice and do not deprive the persons right for judicial protection. Instead, give them a choice between public or non-governmental (private) forms of resolving legal disputes, allowing parties to decide which type of procedures will help to resolve specific legal dispute.
The paper analyze limitations of current legislation and international experience in alternative dispute resolution area, author highlights proposals for improvement of legislation to improve investment attractiveness of Ukraine.
Key words: arbitration; mediation; bill, legislation; alternative dispute resolution; court branch of law; execution of court decision.
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2015 p.
32
© Xm6umKo H. n, 2015
