CC BY
1004
Ольга Олександрiвна Сидоренко,
канд. юрид. наук,
асистент кафедри теорп держави i права Нацональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 340.114:341.64(4)
Р1ШЕННЯ еВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРАВА УКРА1НИ
У cmammi розглянуто значення i роль ршень бвропейського суду з прав людини в систем1 джерел права Украти. Проаналгзовано проблемы, що впливають на окреслене питання i точки зору вчених i практикгв.
Ключовi слова: джерела права, закон, прецедент, ршення бвропейського суду з прав людини, бвропейський суд з прав людини, евроштегращя, правове регулювання.
бвропейський суд з прав людини (дал1 - бвропейський суд) розпочав свою д1яльн1сть з 1959 р., створене ним право. За ощнкою А. О. Сел1ванова, «е кла-сичним прецедентним правом, основою якого е принцип тайо decidendi («шд-става для виршення»), коли правило, сформульоване судом шд час виршення конкретноТ справи, стае нормою права для цього ж суду i для внутршшх суд1в краТн-учасниць Конвенцп» [1, с. 2]. 1з часу заснування бвропейського суду його дiяльнiсть будувалась на прюритет природно-правових прав та свобод людини перед законами, тобто таких, «як не надаються державою, а е «непо-рушними та невщчужуваними» (не можуть бути забранi державою за сусшль-ним договором) i не можуть бути скасованi» [2, с. 16].
Дослщженням особливостей функщонування бвропейського суду займа-лись К. Андрiанова, М. Буроменський, А. Бущенко, В. Лутковський, В. Палiюк, П. Рабшович, Н. Раданович, Д. Супрун, С. Федик, С. Шевчук та ш.
16 вересня 2014 р. УкраТна ратифжувала Угоду про асощащю з бвропей-ським Союзом (далi - бС) [3] i розпочала новий етап евроштеграцшних про-цесiв, тому досвiд бС, зокрема в частиш прецедентного права, е надзвичайно важливим для держави. Проблематика, пов'язана iз джерелами права як кате-горiею загальноТ теори права, залишаеться не до кшця дослiдженою. Труд-
ношд з визначенням джерел права пов'язаш з ввдсутшстю ч^ких критерпв, сукупшсть яких надала б можливкть визначити !х. Сучасне континентальне право краТн, на яы Укра!на орieнтуeться у своему правовому розвитку, - це не тшьки кодекси i закони, а й сотш - тисячi рiшень судiв рiзноманiтних iнстанцiй, якi стали результатом аналiзу обставин конкретних справ, аргу-ментiв, покладених в основу попередшх рiшень. Якщо виходити з того, що право дiе саме так, як його «здшснюють», тобто як i наскiльки його буде дотримано (право як «закон у дп» [4, с. 17]), то можна дшти висновку, що встановлення правила поведшки не слвд зводити до словесно! форми закону, а треба включати до цього поняття й тлумачення. З цього випливае пра-вотворча функщя усталено! судово! практики, тому саме вона е джерелом права кра!н романо-германсько! правово! сiм'!, зокрема й Укра!ни.
Будь-яка систематизащя законодавства, проведена навiть на найвищому науково-практичному рiвнi, в умовах динамiчних державно-правових проце-сiв не може забезпечити, по-перше, необхiдний рiвень деталiзацi! правового регулювання, а по-друге - здатшсть правово! системи динамiчно реагувати на розвиток ввдповвдних соцiальних та економiчних iнститутiв. Право сучас-но! континентально! бвропи розвинуте саме у виглядi прецедентiв: рiшень не тшьки вищих, але й регiональних та мкцевих судiв, що вперше розгля-дають оригiнальний, тобто безпрецедентний сшр з визначеного питання. Обговорюючи можливост для вирiшення проблеми гармонiзацi! законодавства Укра!ни з европейськими правовими системами ще в 1998 р., В. Тацш та Ю. Грошевий були переконанi, що укра!нською правовою наукою мае бути переосмислено ставлення до судового прецеденту, який розглядаеться англшським юристом Р. Кроссом не тшьки як народження ново! правово! системи, а й як свого роду конкретизащя кнуючо! правово! норми [5].
На необхвдност впровадження судового прецеденту для реформування правово! системи Укра!ни також наголошували А. О. Селiванов, М. I. Козюбра, М. I. Мельник, М. I. ^рий, В. Т. Нор, Л. А. Луць, В. О. Котюк, С. В. Шевчук, В. О. Навроцький, Г. Г. Шмельова, Б. В. Малишев, Д. В. Кухнюк, Д. В. Кири-люк, В. I. Шишкiн.
Укра!на як незалежна держава Законом Укра!ни «Про ратифжащю Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколiв 2, 4, 7 та 11 до Конвенцп» (далi - Конвенщя) (п. 1) визнала обов'язковою юрисдикщю бвропейського суду з прав людини в усiх питаннях, що стосуються тлумачення i застосування Конвенцп у 1997 р. [6]. За цим Законом Укра!на повшстю визнае на сво!й територГ! дiю ст. 46 Конвенцп 1950 р. щодо визнання обов'язковою й без укладення спещально! угоди юрисдикщю бвропейського суду з прав людини в усiх питаннях, що стосуються тлумачення й застосування Конвенцп 1950 р. Як зазначае С. В. Шевчук, саме шдписання Конвенцп та протоколiв до не! стало «результатом негативно! загальноевропейсько! реакцп на правовий позитивiзм, яка отримала назву правово! революцп» [2, с. 16], що фактично започаткувало процес зближення англосаксонсько! та романо-германсько! систем права.
Конвенщя вщповвдно до ст. 9 Конституцп Украши е частиною нащо-нального законодавства УкраТни, ст. 32 встановлюе поширення юрисдикцп бвропейського суду на вс питання тлумачення та застосування Конвенцп. Урядовий Уповноважений у справах бвропейського суду з прав людини Н. I. Севостьянова звертае увагу, що на практищ процедура виконання ршення бвропейського суду передбачае вжиття заходiв шдивщуального i загального характеру та зауважуе: «I якщо шд час вжиття заходiв шдивщуального характеру у держав-учасниць Конвенцп зазвичай не виникае трудношдв, то вжиття заходiв загального характеру, спрямованих на усунення системно! проблеми та ïï першопричини, встановлено! ршенням бвропейського суду, що спону-кають держави до заповнення прогалин у нащональному законодавствi або усунення негативно!" адмiнiстративноï практики його застосування, - iнодi вимагають глибинних змiн у правовш системЬ» [7, с. 5].
Украшщ дуже активно використовують мехашзм звернення до бвропейського суду i Украша залишаеться одним iз лiдерiв звернень останнi декiлька роыв [8, с. 25]. Найчастiше заявники скаржаться на порушення ст. 6 Конвенцп - право на справедливий суд, чимало скарг щодо катування та неналежних умов тримання шд вартою.
Отже, ршення бвропейського суду можна вважати офщшною формою роз'яснення основних (невщчужуваних) прав кожно! людини, закршлених i гарантованих Конвенщею, яка е частиною нацiонального законодавства, й у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання i правоза-стосування в Украшь
Вщповщно до Закону УкраТни «Про Загальнодержавну програму адапта-цп законодавства УкраТни до законодавства бвропейського Союзу» джерелами вторинного законодавства acquis communautaire (правова система бвропей-ського Союзу, яка включае акти законодавства бвропейського Союзу (але не обмежуеться ними), прийнят в рамках бвропейського сшвтовариства, Сшль-но1 зовнiшньоï полiтики та полггики безпеки i Спiвпрацi у сферi юстицп та внутрiшнiх справ) е ршення бвропейського суду [9].
Упровадження Конвенцп та ршень бвропейського суду як джерела права у правосуддi УкраТни отримали розвиток у процес проведення судово1 реформи в 2010 р. Законом Украши «Про судоустрш i статус суддiв» [10] процесуальш кодекси було доповнено нормами про те, що ршення Верховного Суду Украши, прийняте за наслвдками розгляду заяви про перегляд судового ршення з мотивiв неоднакового застосування судом (судами) касацшно1 шстанцп одних i тих самих норм матерiального права у подiбних правовiдносинах, е обов'язковим для всiх суб'ектiв владних повноважень, якi застосовують у свош дiяльностi нормативно-правовий акт, що мiстить зазна-чену норму права (закону), та для всiх судiв Украши .
Таким чином, ршення бвропейського суду мають становити щеолопчно-правову основу для здшснення правосуддя в Украïнi. Фактичне закршлення цього положення вiдбулося в низщ постанов Пленуму Верховного Суду Укра-
1'ни, в яких надавалися роз'яснення законодавства судам загально'1 юрисдикцп, ще до прийняття Закону Украши «Про судоустрiй i статус суддiв».
Так, постановою Пленуму Верховного Суду Украши ввд 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист пдност та чест фiзичноï особи, а також дГлово'' репутацп фiзичноï та юридично'1 особи» визначено: «... врахо-вуючи положення ст. 9 Конституцп та беручи до уваги ратифжащю Конвенцп та прийняття Закону № 3477-IV, суди повинш застосовувати Конвенщю i рiшення бвропейського суду як джерело права...» [11].
У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду Украши вщ 18.12.2009 р. № 14 «Про судове ршення у цивГльнш справЬ» зазначено, що «... в мотиву-вальнш частиш кожного рiшення у разi необхГдност мають бути посилання на Конвенщю та ршення бвропейського суду, яю згiдно iз Законом № 3477-
IV е джерелом права i шдлягають застосуванню в такiй справЬ» [12].
Важливим кроком став Закон Украши «Про виконання рГшень та застосування практики бвропейського суду з прав людини», у ст. 17 якого прямо вказуеться на необхщшсть застосування судами Украши Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод та практики (тобто рГшень) бвропей-ського суду як джерел права [13].
Наведеш законодавчi акти шдтверджують, що ршення бвропейського суду е джерелами права, але для остаточного шдтвердження не вистачае тшьки ршення Конституцшного Суду Украши з цього приводу. Простежуеться зв'я-зок сутност правових позицш, сформульованих у рГшеннях бвропейського суду, якi мають загальнообов'язкову природу для практики вГтчизняних судiв загально'1 юрисдикцп, з висновками (рГшеннями) Конституцiйного Суду Украши та Верховного Суду Украши. Так, ст. 74 Закону Украши «Про Конститу-цшний Суд Украши» передбачено, що орган конститущйно'' юрисдикцп може вказати на преюдищальшсть свого ршення при розглядi судами загально'1 юрисдикцп' позовiв у зв'язку з правовщносинами, що виникли внаслiдок дп неконституцшного акта [14]. А ст. 69 цього Закону ршення i висновки Конституцшного Суду Украши е обов'язковими до виконання.
Ршення бвропейського суду стосуються офщшного тлумачення й застосування Конвенцп та о6ов'язковГ для виконання державами - учасницями Конвенцп; ршення Конституцшного Суду Украши стосуються офщшного тлумачення Конституцп та закошв Украши та о6ов'язковГ для виконання. Ввд-так, щоб остаточно визначити статус практики (тобто рГшень) бвропейського суду як джерела права, варто звернутися за тлумаченням положень статей 8 та 9 Конституцп Украши до Конституцшного Суду Украши та отримати його ршення з цього приводу. За наявност ршення Конституцшного Суду Украши не буде сумшвГв щодо належностi рiшень бвропейського суду до джерел права.
До недавнього часу правовi позицп, створенi прецедентними рГшеннями бвропейського суду, не були обов'язковими для судГв нацiональних судо-вих систем, зокрема i для судГв держав, проти яких таи рiшення ухвалено.
V правовГй системГ Украши перше мГсце в ¡ерархп джерел права посГдае закон. З прийняттям Закону Украши «Про виконання рГшень та застосування прак-
тики бвропейського суду з прав людини» ситуащя змшилася: при розглядi справ судами Украши Конвенщя та практика бвропейського суду повинш використовуватися як джерела права. Це положення спрямоване на реалiзацiю вищевказано! конституцшно! норми i норм Закону Украши «Про мiжнароднi договори Украши» [15]. Таким чином, Конвенщя е частиною нащонального законодавства Украши i шдлягае застосуванню поряд з ним. Лише в останне десятилггтя на науковому рiвнi спостериаеться рух до визнання судового прецеденту при застосуванш практики бвропейського суду як вторинного джерела права, що потребуе ктотних змш в усталеш традицп правозастосування i стиль правового мислення в кра!ш загалом.
Водночас важливим е питання про те, як нащональш судовi системи мають ставитися до прецедентно! практики бвропейського суду? Зокрема, в яких випадках ршення бвропейського суду е обов'язковими, враховуючи, що учас-никами Конвенцп е краши з рiзними правовими традищями, як англосаксон-сько!', так i романо-германсько! правових сiмей.
Прецедентна система права е найпоширешшою у свт - це загальновщо-мий факт. 1стотною вiдмiннiстю континентального прецеденту вщ англосаксон-ського е те, що останнш може бути створений одним судовим ршенням, в той час як континентальний прецедент створюеться бшьш демократично - зав-дяки появi низки судових рiшень [16, с. 1165], тобто не нав'язуеться «зверху», а виникае якщо не внаслвдок консенсусу [17, с. 28], то принаймш внаслщок сприйняття правово! позицп значною частиною юристiв. Наразi Украша на шляху до визнання прецедентно!' системи права.
Правовi позицп, створенi прецедентними рiшеннями бвропейського суду, не е обов'язковими для судiв нащональних судових систем, зокрема i для судiв держав, проти яких таю ршення ухваленi. Виникае питання: чи дощльно визнавати джерелом права ршення суду за аналогiею закону та права, осюльки такi ршення не можуть мати нормативно обов'язкового характеру щодо всiх учасникiв правовщносин, оскiльки приймаються з урахуванням конкретних обставин справи i е обов'язковими лише для учасниюв спору.
Регуляторна функщя акив вищих судових шстанцш та ix роль у вирЬ шеннi колiзiй у чинному законодавствi не е пiдставою для визнання таких акпв джерелом права i нормативно обов'язковими. Навггь якщо припустити необхвдшсть позитивного вирiшення питання щодо визнання ршень суду судовими прецедентами, останне можливе за умови попереднього наукового обгрунтування сшвввдношення судового прецеденту з iншими джерелами права (тобто його мюця в системi джерел права) та ч^кого меxанiзму при-йняття та дп судового прецеденту.
Тiльки однакове застосування норм матерiального та процесуального права апеляцшними та мiсцевими судами при розглядi справ, аналогiчниx до тих, у яких щ рiшення були винесеш, вiдповiдно до судово! практики Верховного Суду Украши, може забезпечити застосування судово! практики бвропейського суду.
Важливим е те, що Конститущя Украши (статл 41, 43, 51, 62, 95, 150), ршення Конституцшного Суду Украши (щодо конституцшноси закошв, iншиx
правових актГв, а також щодо офщшного тлумачення Конституцп та закошв Украши) розраховаш на неодноразове застосування необмеженим колом осГб. Такий шдхщ потребуе детальшшого пояснення.
Конституцшний Суд Украши, який сто'ть на сторожГ конституцГйного ладу Украши, мае бути обережним шд час застосування прецедентного права у сво'й практищ (у випадках, коли це не суперечить засадничим конститу-цшним цГнностям та основним правам i свободам, гарантованим Конститу-цГею Украши, а у разГ виявлення прогалин у законодавчому регулюванш вправГ керуватися прецедентним правом бвропейського суду) при вирГшенш питання про конституцшшсть закошв, тодГ таке рГшення КСУ може розгляда-тися заходом ГндивГдуального характеру, що становить основу для перегляду рГшень судГв за процедурою перегляду справ за винятковими обставинами (наприклад, глава З КАС тощо).
Наведене обумовлюе неоднозначшсть Гснуючих у доктрин права шдходГв щодо правово'' сутностГ здГйснюваного КонституцГйним Судом Украши офщш-ного тлумачення.
Прогалини та суперечностГ у чинному законодавствГ, серед яких вщ-сутшсть однозначного пГдходу в застосуваннГ укра'нськими судами рГшень бвропейського суду, потребуе врегулювання шляхом узагальнення та роз'яснення найвищим органом у системГ судГв загально'' юрисдикцп Украши щодо однаковостГ та правильной розумГння норм та приписГв, у застосуваннГ яких виникають труднощГ Суттевою перешкодою для застосування суддями судГв загально'' юрисдикцп рГшень бвропейського суду е також проблема забезпечення офщшним перекладом цих рГшень. Адже бГльшкть Гз них слугують взГрцями вирГшення соцГальних конфлГктГв. На науковш конференцп, присвяченГй проблемГ застосування практики бвропейського суду в правовш системГ Украши, екс-голова Верховного Суду Украши В. Онопенко вказував на те, що використання практики бвропейського суду в рамках украшсько! правово'' системи дшсно було б ефектившшим за умови Гснування спещальних тематичних збГрникГв, що акумулюють практику Суду i в подальшому впливатимуть на правосвщомкть суддГв судГв загально'' юрисдикцп. СуддГ будуть змушенГ опановувати европейське пра-ворозумГння, усвГдомлювати те, що вони можуть творити право [18].
КрГм того, для вирГшення проблеми невиконання рГшень нащональних судГв 5 червня 2012 р. ухвалено Закон Украши «Про гарантп держави щодо виконання судових рГшень», яким створено систему державних гарантш виконання судових рГшень, вГдповщальшсть за якГ несе держава, до якого 19 вересня 2013 р. було внесено змши щодо вирГшення питання погашення вже кнуючо! заборгованостГ за судовими рГшеннями, вГдповщальшсть за виконання яких покладено на державу [19].
Надання шдвищено! ролГ i значущостГ процесуальному праву порГвняно Гз матерГальним знаходило свш прояв ще на раннГх стадГях становлення i роз-витку загального права. «Судове право» випереджае у своему розвитку зако-нодавчий процес, як стверджуе Д. Кирилюк. Суддя при розглядГ конкретних
справ змушений виршувати казуси, що виникають у правовш дшсноси, якi законодавець не завжди встигае врегулювати [20, с. 81]. Ця особливкть стае все бшьш актуальною сьогодш. 1з наближенням правових ^мей одна до одно!' i все частшим визнанням в Украïнi правотворчо'1' ролi судово'1' практики, практики бвропейського суду мае зростати ïx значення в iерарxiï джерел права. бвропейський вибiр Украши потребуе вщповвдних змiн не тiльки у правовш системi держави, а й у правовому мисленш населення краши для досяг-нення цiеï мети, «щоби стати повноцiнними суб'ектами мiжнародного права де-факто, а не тшьки де-юре, необxiдно наповнити наявну державно-правову форму ввдповвдним змiстом» [21, с. 88].
Список л^ератури:
1. Сел1ванов А. О. Право тлумачити закони та юридичт наслвдки застосування офщшно1 штерпретацп / А. О. Сел1ванов // Ксник Верховного Суду Украши. - 2006. - № 7. - С. 2-7.
2. Шевчук С. Пор1вняльне прецедентне право з прав людини / С. Шевчук. - К. : Реферат, 2002. - 344 с.
3. Про ратифжащю Угоди про асощащю м1ж Украшою, з одте1 сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським ствтовариством з атомно'1 енергп i 1хтми державами-членами, з шшо'1 сторони [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 16.09.2014 р. № 1678-VII. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1678-18.
4. Цпппел1ус Р. Юридична методолопя / Р. Цпппел1ус. - К. : Реферат, 2004. - 176 с.
5. Тацш В. Я. Проблеми зближення европейських правових систем як умова гармотзацп законодавства Украши / В. Я. Тацш, Ю. М. Грошевий // Проблеми гармотзацп законодавства Украши з м1жнародним правоми: матер1али наук.-практ. конф. - К., 1998. - С. 53-57.
6. Про ратифжащю Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протокол1в № 2, 4, 7 та 11 до Конвенцп [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 17.07.1997 р. № 475/97-ВР. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/475/97-%D0%B2%D1%80. - Редакщя ввд 13.03.2006 р.
7. Севостьянова Н. I. Системы проблеми нацюнального законодавства Украши у св1тл1 практики бвропейського суду з прав людини / Н. I. Севостьянова // Бюл. Мш юст. Украши. -2014. - № 12(158). - С. 5-15.
8. !вашюв М. бвропейський суд з прав людини жодним чином не скасовуе ршень нацю-нальних суд1в / М. !вашюв // Бюл. Мш. юст. Украши. - 2014. - № 12(158). - С. 25-26.
9. Про Загальнодержавну програму адаптацп законодавства Украши до законодавства бвропейського Союзу [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 18.03.2004 № 1629-IV. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15. - Редакщя ввд 01.10.2011 р.
10. Про судоустрш i статус судд1в [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 07.07.2010 р. № 2453-VI. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2453-17. - Редакщя ввд 01.01.2015.
11. Про судову практику у справах про захист гвдносп та чесп ф1зично1 особи, а також дшово1 репутацп ф1зично1 та юридично1 особи [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду Украши ввд 27.02.2009 р. № 1. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/v_001700-09. - Редакщя ввд 27.02.2009 р.
12. Про судове ршення у цившьнш справ1 [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду Украши ввд 18.12.2009 р. № 14. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/v0014700-09. - Редакщя ввд 18.12.2009 р.
13. Про виконання ршень та застосування практики бвропейського суду з прав людини [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 23.02.2006 р. № 3477-IV. - Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3477-15. - Редакщя ввд 02.12.2012 р.
14. Про Конституцшний Суд Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 16.10.1996 р. № 422/96-ВР. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/422/96-%D0%B2%D1%80. -Редакщя ввд 19.04.2014 р.
15. Про мiжнародm договори Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши ввд 29.06.2014 р. № 1906-IV. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1906-15. - Редакщя ввд 20.07.2014 р.
16. Knight K. M. The total and absolute pollunion exclusions are neither total nor absolute, at least for now: Doerr v. Mobil oil corporation / K. M. Knight // Loy L. Rev. - 2001. - V. 47. -P. 1153-1174.
17. Markel A. W. Law in translation: Language, Legitimacy and Conflicts of Law / A. W. Markel // Ariz. Att'y. - 2008. - V. 44-JUN. - P. 24-30.
18. Анцупова Т. О. Проблеми застосування практики бвропейського суду з прав людини в правовш системi Украши (аналиичний огляд роботи мiжнародноi конференцп) [Електронний ресурс] / Т. О. Анцупова. - Режим доступу : 1zzxMI5xm-qV4dsL5tzsGIZcA1c1wFMD0R MZLhi5tUjg.
19. Про гаранта держави щодо виконання судових ршень : Закон Украши ввд 05.06.2012 р. № 4901-VI // Ввдом. Верхов.Ради Украши. - 2013. - № 17. - С. 158.
20. Кирилюк Д. Чи визнаеться в Укра'М судовий прецедент? / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. - 2006. - № 4. - С. 78-81.
21. Левченков О. I. Вплив процеав глобалiзацii та евроштеграцп на ефектившсть регулю-вання суспшьних ввдносин в Украш / О. I. Левченков // Бюл. Мш юст. Украши. - 2014. - № 2 (148). - С. 83-90.
Сидоренко О. А. Решение Европейского суда по правам человека как источник права Украины.
В статье рассмотрены значение и роль решений Европейского суда по правам человека в системе источников права Украины. Проанализированы проблемы, которые влияют на данный вопрос и точки зрения различных ученых и практиков.
Ключевые слова: источники права, закон, прецедент, решение Европейского суда по правам человека, Европейский суд по правам человека, евроинтеграция, правовое регулирование.
Sidorenko O. A. Judgment of the European Court of Human Rights as a source of law in Ukraine.
Problem setting. Problems of determining the place of the European Court of Human Rights in the system of sources of law in Ukraine. The problem remains relevant sources of law. Difficult to determine the sources of law related to the lack of clear criteria. Modern civil law countries are hundreds and thousands of decisions of courts of different instances. Therefore, jurisprudence is a source of rights of the Romano-Germanic legal family, particularly Ukraine. Any systematization of legislation can not provide the necessary level of detail of regulation. Right of modern continental Europe developed it as a precedent.
Recent research and publications analysis. Until today, analyzed and spoken about the need to implement a judicial precedent for reforming the legal system of Ukraine, many scientists. In this area next scientists showed their interests: K. Andrianov, M. Buromenskiy, A. Bushchenko, Lutkovska V., V. Pal-iyuk, P. Rabinovich, N. Radanovych, D. Suprun, S. Fedyk, S. Shevchuk and others. On the need to implement judicial precedent for reforming the legal system of Ukraine also said other scientists: A. Selivanov, M.Koziubra, M. Miller, M. Gray, V. Nor, L. Lutz, W. Kotyuk, S. Shevchuk, V. Navrotskyi, G. Shmelev, B. Malyshev, A. Kuhnyuk, D. Kyrylyuk, V. Shishkin.
Paper objective. The goal is to deepen scientific knowledge of the harmonization of Ukrainian legislation with the European legal systems; rethinking the relationship to legal precedent; the need to implement judicial precedent in the legal system of the country; the level of detail necessary legal regulation; the ability of the legal system to respond to the dynamic development of social and economic institutions. The object of study is the source of law governing social relations, in particular, the case law. Purpose of the study is the European Court of Human Rights as a source of law in Ukraine.
Paper main body. Identify features of the European Court of Human Rights should be based primarily on the current legislation.Ukraine at the legislative level has recognized the compulsory jurisdiction of the European Court of Human Rights. Convention for the Protection of Human Rights in accordance with Art. 9 of the Constitution is part of the national legislation of Ukraine. Ukrainians are very actively traded in the European Court of Ukraine is one of the leaders of appeals last few years. Most often, the applicants complain about the violation of the right to a fair trial. Many complaints of torture and inadequate conditions of detention. The decision of the European Court can be considered as the official form of clarification of fundamental rights of every person, and enshrined in the Convention. This is part of national law and a source of legal regulation and enforcement in Ukraine. Implementation of the Convention and the decisions of the European Court as a source of law in Justice of Ukraine were developed in the course of judicial reform. The decision of the European Court concerning the official interpretation and application of the Convention and binding on the States - Parties to the Convention.
Conclusions. The decision of the European Court must be ideological and legal basis for justice in Ukraine. Case law system is the most common in the world - it's a well known fact. Is increasingly recognized in Ukraine and the importance of the role of jurisprudence of the European Court.
Key words: sources of law, the law of precedent, the European Court of Human Rights, the European Court of Human Rights, European integration, the legal regulation.
Надшшла до редколегп 17.02.2015 р.
