CC BY
120
УДК 342.72
1гор Магновський
1вано-Франювський юридичний iнститут Нацiонального унiверситету "Одеська юридична академiя"
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри загальноправових та гумаштарних дисциплш
magn.igor@ukr.net
еВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ людини ЯК М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВА ГАРАНТ1Я ЗАХИСТУ ПРАВ I СВОБОД ГРОМАДЯН УКРА1НИ
© Магновський I., 2017
У правовому аспект! висвiтлено европейський суд з прав людини у ракурс мiжнародно-правовоТ гаранты захисту прав i свобод громадян УкраТни. З'ясовано правовi пiдстави поширення юрисдикцн европейського суду з прав людини на УкраТну та процедуру виконання нею його ршень. Окреслено мiсце та роль европейського суду з прав людини в конституцшно-правовому механiзмi захисту прав i свобод громадян УкраТни. Визначено проблемнi питання виконання ршень та застосування практики европейського суду з прав людини в УкраТш. Охарактеризовано особливост умов прийняття скарг у европейський суд з прав людини. Обгрунтовано пропозицн щодо вдосконалення механiзму виконання рiшень та застосування практики европейського суду з прав людини в УкраТш, що е невщ'емним фактором сучасноТ конституцшно-правовоТ полiтики украТ'нськоТ' держави у сфер1 забезпечення прав i свобод ТТ громадян.
Ключовi слова: европейський суд з прав людини; европейська Конвенщя з прав людини; мiжнародно-правова гаран^я; права i свободи людини та громадянина; юридичнi гаранты.
Игорь Магновский
ЕВРОПЕЙСКИЙ СУД ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА КАК МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВАЯ ГАРАНТИЯ ЗАЩИТЫ ПРАВ И СВОБОД ГРАЖДАН УКРАИНЫ
В статье в правовом аспекте освещены Европейский суд по правам человека в ракурсе международно-правовой гарантии защиты прав и свобод граждан Украины. Выяснены правовые основания распространения юрисдикции Европейского суда по правам человека в Украине и процедуру выполнения его решений. Определены место и роль Европейского суда по правам человека в конституционно-правовом механизме защиты прав и свобод граждан Украины. Определены проблемные вопросы выполнения решений и применение практики Европейского суда с прав человека в Украине. Охарактеризованы особенности условий принятия жалоб в Европейский суд по правам человека. Обоснованы предложения относительно совершенствования механизма исполнения решений и применение практики Европейского суда по правам человека в Украине, что является неотъемлемым фактором современной конституционно-правовой политики украинского государства в сфере обеспечения прав и свобод её граждан.
Ключевые слова: Европейский суд по правам человека; Европейская Конвенция по правам человека; международно-правовая гарантия; права и свободы человека и гражданина; юридические гарантии.
Igor Mahnovskyi
Ivano-Frankivsk Law Institute National University "Odessa Law Academy" Department zahalnopravovyhta humanities
Sc., D., Prof
EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS AS AN INTERNATIONAL LEGAL GUARANTEE OF THE RIGHTS AND FREEDOMS OF CITIZENS
OF UKRAINE
The article highlights the legal aspect of the European Court of Human Rights in the perspective of international legal guarantees of protection of rights and freedoms of citizens of Ukraine. It is found legal grounds of spreading jurisdiction of the European Court of Human Rights in Ukraine and the procedure for the fulfillment of its decisions. Outlined the place and role of the European Court of Human Rights in the constitutional-legal mechanisms for protection of rights and freedoms of citizens of Ukraine. Identified issues of enforcement and application of the European Court of Human Rights in Ukraine. Characterized conditions of complaints to the European Court of Human Rights. Grounded suggestions for improving the mechanism for enforcement and application of the European Court of Human Rights in Ukraine, which is an essential factor in modern constitutional-legal Ukrainian state policy in the sphere of rights and freedoms of its citizens. Due to the importance and significance enforcement and application of the European Court of Human Rights appears necessary to consolidate the constitutional level relevant legal norms binding on its solutions for domestic law Ukraine. Congregation that international-law guarantees encourage to implementation of the necessary legal status of citizens of Ukraine transition from provided in the Constitution and laws of the State the possibility to reality. It notes that the legal guarantees of rights and freedoms of person and citizen, as intra-law and international law are in tight close connection between themselves, are interdependent, interrelated and complementary to each other and act as a key component of the Remedies Ukraine and freedoms.
Key words: European Court of Human Rights; the European Convention on Human Rights; international legal guarantee; of the rights and freedoms of man and citizen; legal guarantees.
Постановка проблеми. Важливе значення у сферi забезпечення реатзацп, охорони та захисту прав i свобод людини та громадянина в сучасних умовах розвитку людсько! цившзацп належить мiжнародно-правовим гарантам, що е рiзновидом юридичних гарантш i становлять систему загальновизнаних принцитв та норм, яю регулюють сферу забезпечення прав i свобод окремих шдивдав та сощальних спшьностей (народiв, нацш), а також мiжнароднi установи й оргашзацп на теренах як европейського, так i свггового простору, котрi надшеш вщповщними функщями та повноваженнями. Зазначеш процеси не можуть оминути й Украшу, яка не тшьки географiчно розташована в центрi Свропи, але й свщомо крокуе у правову европейську спшьноту, долаючи на цьому шляху наявш перешкоди. Зважаючи на це, юнуе витребувана часом нагальна потреба в нов^шх тдходах ефективного забезпечення прав i свобод людини, вщ якого залежить демократична, сощальна та правова зршсть суспшьства i перспективи його подальшого розвитку, що породжуе значущють та актуальнiсть вирiшення ще! проблематики.
Анашз дослiдження проблеми. Означенiй проблемi тiею чи iншою мiрою присвятили сво! доробки такi науковцi: Д. М. Белов, Н. С. Блажiвська, М. В. Буроменський, Т. М. Заворотченко,
А. М. Колодш, О. О. Кочура, I. В. Кретова, О. О. Майданник, О. В. Марцеляк, М. В. Мазур, А. Ю. Олшник, М. П. Орзiх, В. Ф. Погоршко, П. М. Рабiновича та шш^ напрацювання котрих мiстить корисний за обсягом фактичний матерiал та спонукае до подальших дослiджень ефективних шляхiв дiевостi такого мiжнародного шституту гарантiй прав i свобод людини та громадянина як Европейський суд з прав людини.
Тому метою i завданням щеТ статт е висвгглення Европейського суду з прав людини у ракурс мiжнародно-правово! гарантп захисту прав i свобод громадян Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Необхщно зауважити, що пiдняття прав людини на рiвень мiжнародно! спiвпрацi означае !хню безпосередню "глобалiзащю", перетворення на надбання кожно! людини "через голову" того конкретного суспшьства i держави, до яко! ця людина належить [1, с. 45].
Мiжнародно-правовi гарантп прав i свобод людини - е важливим засобом забезпечення !х реалiзацil, охорони i захисту на мiжнародному, наддержавному рiвнi. 1хня особливють полягае у тому, що на вщмшу вiд внутрiшньодержавних засобiв забезпечення прав i свобод, якi встановлюються нормами внутршнього законодавства, система мiжнародного та регiонального забезпечення прав i свобод людини основуеться на мiжнародно-правових нормах, якi створюються шляхом тдписання державами багатостороннiх угод з вщповщних питань. I як наголошуе I. Я. Дюрягш "право на захист подiбно до збро!: якщо воно необхщне, потрiбно вмiти ним користуватися" [2, с. 49].
Держава, яка е учасником т1е! чи шшо! мiжнародно! угоди з прав людини, впроваджуе норми ще! угоди у свое внутршне законодавство. Конституцiя Укра!ни мiстить вiдповiднi норми, закрiпленi в ст. 9, 18, згщно з якими шдписаш Укра!ною мiжнароднi договори е частиною 11 нацiонального законодавства, а мирна та взаемовигщна ствпраця з iншими кра!нами здiйснюеться за загальновизначеними принципами i нормами мiжнародного права [3].
Окрiм того, стаття 12 Закону Укра!ни "Про мiжнароднi договори Укра!ни" вiд 29 червня 2004 року закршлюе один iз важливiших принципiв мiжнародного права "pactasuntservanda", змiст якого полягае в неухильному дотриманнi Укра!ною норм мiжнародного права [4].
Водночас ч. 3 статп 55 Конституцп Укра!ни передбачае, що кожен тсля використання всiх нацюнальних засобiв правового захисту мае право звернутися за захистом сво!х прав i свобод до вiдповiдних мiжнародних судових установ чи до вщповщних оргашв мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких е Укра!на [3], що безпосередньо передбачае i звернення до Европейський суду з прав людини.
Як констатуе О. О. Кочура, основним повноваженням Европейського суду з прав людини е застосування Конвенцп про захист прав людини й основоположних свобод та протоколiв до не!, яке проявляеться передовым у розглядi ним шдивщуальних заяв. Воно полягае у здшсненш контролю за дотриманням державами-учасницями Конвенцп та протоколiв до не!. Виршуючи питання про наявнють чи вщсутнють порушення гарантованих Конвенщею прав i свобод, Европейський суд з прав людини дае ощнку дiям чи бездiяльностi нацiональних органiв влади або нащональному законодавству щодо !хньо! вiдповiдностi Конвенцп та протоколiв [5, с. 10-11].
Не осторонь цього стала ратифшащя Укра!ною у 1997 роцi Конвенцп про захист прав людини й основоположних свобод (далi ЕКПЛ), що е найвагомшим досягненням у держава Вщповщно до статтi 1 ЕКПЛ держави - члени зобов'язуються забезпечувати кожному, хто перебувае пщ !хньою юрисдикщею, права i свободи, передбачеш цим документом [6, с. 8]. На европейському континент ЕКПЛ е першим мiжнародно-правовим документом, який не лише мютить перелiк основних прав i свобод, але й встановлюе систему контролю за !х здшсненням у межах кожно! кра!ни - члена Ради Европи. Сьогодш мехашзм контролю, запроваджений Конвенцiею, пройшов випробування часом i е одним iз найефективнiших мiжнародно-договiрних механiзмiв у галузi прав людини [7, с. 4].
Указана Конвенщя встановлюе 10 умов прийнятносп скарги у Европейський суд з прав людини, зокрема: звертатися до якого можливо лише у разi порушення того права, яке передбачене Европейською Конвенщею з прав людини; скаргу може подати лише та особа, яко! права безпосередньо було порушено; порушення права повинно вщбутися на територп, яка перебувае пщ
юрисдикщею одше1 з держав-учасникiв Свропейсько1' конвенцп з прав людини; порушення права, за загальним правилом, повинно вщбутися тсля вступу Свропейсько1' Конвенцiï з прав людини в силу, за винятком триваючих порушень; заявник зобов'язаний вичерпати ефективш засоби правового захисту, наявш в краïнi; звернення до Свропейського суду повинно бути спрямованим, за загальним правилом, не шзшше вщ шести мiсяцiв з моменту прийняття останнього судового рiшення; скарга повинна бути обгрунтованою: на заявника покладасться обов'язок доказати порушення державою його права; скарга не може бути аношмною; скарга не може мютити образливих висловлювань; не можна подавати скарги з одного й того самого приводу одночасно до двох (i бшьше) мiжнародних органiв, наприклад, до Свропейського суду з прав людини i до Комитету з прав людини в ООН. Протокол № 14 вводить ще одну умову прийнятносп - незначнють шкоди, з огляду на цш Конвенци та з огляду на те, що справа по суп може бути розглянута в межах нацiональноï юрисдикцп [8, с. 30-31].
Своею чергою, необхiдно детальшше зупинитися на умовi "вичерпносп вшх внутрiшнiх засобiв правового захисту". Так, у справi "Андшвар проти Туреччини" (Akdivar v. Turkey) у 1996 рощ Суд указав, що засоби правового захисту повинш мати достатнш стутнь надiйностi не лише в теорп, але й на практищ. Вони повиннi бути неодмiнно ефективними i доступними. Ефектившсть засобiв правового захисту складаеться з кшькох складових, таких як можливють доступу до цих результата для заявника, а також незмшнють та передбачуванють результата вичерпання засобiв правового захисту. Суд указав також, що за загальним правилом ефективним засобом захисту е судовий розгляд, хоча в деяких випадках i вш може бути неефективним. Враховуючи це, Суд вправе за наявносп виняткових обставин, визнати скаргу прийнятною, навггь якщо не були вичерпаш всi засоби правового захисту. Суд визнав, що необхщно реалютичне враховувати не лише саму наявнють правових засобiв у правовш системi конкретноï держави-учасника, але й загальний правовий i полггичний контекст, у якому вони повинш дiяти, рiвно як i становище, в якому перебувають заявники. З урахуванням наведеного, Суд указав, що "вимога про вичерпання вшх внутршшх засобiв правового захисту також е неприйнятною, якщо цшком очевидно, що юнуюча адмiнiстративна практика постiйних порушень, несумюна з положеннями Конвенцiï, i держава проявляе терпимють щодо подiбних порушень, внаслiдок чого розгляд у нацюнальних судах може стати марним або неефективним" [9].
Т. П. Попович зазначае, що Свропейський суд з прав людини, розглядаючи кожну справу, оцшюе державне втручання щодо прав людини, враховуючи те, що призвело до обмежень прав людини, передбачених Конвенщею, за низкою критерив, зокрема: а) щодо "законносп" державного втручання; б) щодо "необхщносп у демократичному суспшьствГ' державного втручання; в) щодо цш державного втручання (обмеження права людини) - так звано1' "правомiрноï цш" [10, с. 136].
Поняття "законносп" у позищях Свропейського суду з прав людини обумовлюеться тим, що норми Свропейсько1' Конвенцп з прав людини вживають декшька словосполучень, пов'язаних з щею категорiею: "у порядку, встановленому законом", "законне...". У свош практицi Свропейський суд виходить з широкого розумшня "законносп", "закону" - як норми внутршнього законодавства держави. 1накше кажучи, йдеться про закони й шдзаконш акти. Водночас внутрiшне законодавство, його норми повинш вщповщати принаймнi декшьком критерiям, зокрема зрозумiлостi та доступносп, без дотримання яких Суд не може сприймати норму як закон при розглядi справи. Водночас розумшня Судом "законного" виходить також iз того, що "закон" сприймаеться у контексп основних принцитв Конвенцп. I навпаки, Суд не може прийняти за "закон" норму, яка суперечить таким принципам. Свропейський суд розгорнуто виклав позищю щодо поняття "законного" у справi "Барановсю проти ПольщГ' (Baranowskiy v. Poland), вказавши таке: "51... Суд повинен, ^м того, встановити, чи е саме нацюнальне законодавство у вщповщносп до Конвенци, у тому чи^ до загальних принцитв, яю виражеш або припускаються в нiй. 52. У зв'язку з останшм пунктом Суд тдкреслюе, що в тому, що стосуеться позбавлення вол^ особливо важливо, щоб дотримувався принцип правово1' визначеностi. Тому життево важливо, щоб пiдстави позбавлення волi за нацiональним правом були чггко визначенi i сам закон був передбачуваним у застосуванш, щоб вони вщповщали стандарту "законностi", встановленому СКПЛ, котрий вимагае, щоб уш закони були досить точними, i будь-яка людина - якщо необхщно, тсля вщповщно!'
консультацп - могла передбачити, у максимально можливш за цих обставин ступеш, наслщки, яю та чи шша дiя може спричинити" [11].
Розумшня поняття "необхщне в демократичному суспшьствГ' Европейський суд з прав людини заторкував у багатьох ршеннях, але найбшьш розгорнуто його позицiя викладена у постановi за справою "Красуля проти Росiйськоï Федераци". Скарга стосувалася кримшального переслiдування за публiкацiю у газета Суд указав: "34. Перевiрка необхiдностi в демократичному суспiльствi вимагае вiд Европейського суду визначення того, чи вщповщало оскаржене втручання "гострш суспiльнiй потребГ', чи було воно спiврозмiрним переслiдуванiй правомiрнiй цiлi чи були тдстави, якi використанi властями державою-вщповщача для виправдання втручання, застосовуваними й достатшми. Пiд час оцшювання того, чи справдi iснуе така необхщнють, i якi заходи повинш бути вжитi у зв'язку з цим, нацюнальнш владi надаеться певний мшмум меж розсуду. Однак ця можливють оцiнки не е безмежною, а йде рука в руку з европейським наглядом, що його здшснюе Европейський суд з прав людини, чшм завданням е винесення кшцевого ршення щодо того, чи сумюне застосоване обмеження права з свободою вираження думки, гарантованою статтею 10 ЕКПЛ. Тому пiд час здшснення своеï наглядовоï функцiï завданням Европейського суду не е замщення влади держави-вщповщача, а, радше, здшснення нагляду за дотриманням положень статп 10 Конвенцп у свил обставин ще1" справи загалом i ршень, якi вони приймають згiдно з 1'хшми можливостями самостiйноï оцiнки. Европейський суд з прав людини повинен переконатися у тому, що владою держави-вщповщача були застосоваш стандарти, яю вщповщають принципам, викладеними у статп 10 ЕКПЛ, i що ршення властей були заснованi на розумнш оцiнцi вiдповiдних обставин..." [12].
Правовою пщставою поширення юрисдикцiï Европейського суду з прав людини в Украш став ïï вiдповiдний Закон "Про виконання ршень та застосування практики Европейського суду з прав людини" вщ 23 лютого 2006 року [13]. Однак незважаючи на це, В. С. Петренко наголошуе, що застосування судами положень Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод та практики Европейського суду з прав людини пщ час розгляду справ та ухвалення ршень е, радше, винятком з правила, шж правилом [14]. А тому, у зв'язку iз важливютю та значущютю виконання ршень i застосування практики Европейського суду з прав людини, на нашу думку, е необхщшсть закршлення на конституцшному рiвнi вщповщно1' правово1' норми щодо зобов'язального характеру його ршень для нацюнального права Украши.
Висновки. Отож мiжнародно-правовi гарантiï спонукають до здiйснення необхщного у правовому статусi громадян Украши переходу вщ передбачено1' у Конституцп та законах держави можливосп до реально1' дiйсностi.
Отже, юридичнi гарантп забезпечення прав i свобод людини та громадянина як внутршньо-правов^ так i мiжнародно-правовi, мають нерозривний зв'язок мiж собою, е взаемозалежними, взаемопов'язаними та взаемодоповнювальними, а також е ключовою складовою мехашзму захисту прав i свобод громадян Украши.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Международное сотрудничество государств в области прав человека : монография //Под ред. В. Н. Денисова. - К. : Наукова думка, 1987. - 264 с. 2. Дюрягин И. Я. Гражданин и закон. -Москва : Юридическая литература, 1989. - 384 с. 3. Конституция Украгни. - Х. : ПП "ШГВШГ', 2006. - 64 с. 4. Закон Украгни "Про м1жнародт договори Украгни" № 1906-IV в1д 29 червня 2004 року (поточна редакщя в1д 20.07.2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1906-15. - Назва з екрана. 5. Кочура О. О. Свропейський суд з прав людини в конститущйно-правовому мехатзм1 захисту прав i свобод громадян Украгни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 "Конституцтне право; мунщипальне право" / О. О. Кочура; Харювський нац. ун-т внутрштх справ. - Х., 2015. - 20 с. 6. Закон Украгни "Про ратифiкацiю КонвенцИ' про захист прав i основних свобод людини 1950 року", Першого протоколу та протоколiв № 2, 4, 7 та 11 до КонвенцИ' вiд 17 липня 1997року // Вiдомостi Верховноï Ради. - 1997. - № 40. - Ст. 263. 7. Карпачова Н. I. Права людини: вiд проголошення до реального вттення // Вiсник Уповноваженого Верховног Ради Украгни з прав
людини. - 1999. - № 1. - С. 3-7. 8. Воскобитова М. Р. Стандарты Европейского Суда по правам человека и российская правоприменительная практика: сборник аналитических статей / Под ред. М. Р. Воскобитовой. - Москва : Анахарсис, 2005. - 528 с. 9. AkdivarAndOthers -v- Turkey. (Applicationno. 21893/93) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/fre?i= 001-58062# {"itemid": ["001-58062™"]}. - Назва з екрана. 10. Попович Т. П. Правов1 засоби зд1йснення демократа у державах Центрально! Свропи: теоретичм та практичм аспекти : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. П. Попович; ДВНЗ "Ужгородський нащональний умверситет". -Ужгород, 2015. - 215 с. 11. Baranowski v Poland, Appno 28358/95. [Електронний ресурс]. -Режимдоступу: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58525#{"itemid":["001-58525"]}. - Назва з екрана. 12. Дело "Красуля (Krasulya) против Российской Федерации" (Жалоба № 12365/03). Постановление Суда. Страсбург, 22 февраля 2007 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.echr.ru/documents/doc/2466723/2466723-001.htm. - Назва з екрана. 13. Закон Украгни "Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини" в1д 23 лютого 2006 року № 3477-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/ 3477-15. - Назва з екрана. 14. Петренко В. С. Практика та ршення Свропейського суду з прав людини як джерело права в Украгш / Кигвський районний суд м1ста Одеси (в1д 6 кв1тня 2016 року) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://kievskiysud.od.ua/press-department/all-news/1828-praktika-ta-rishennya-evropejskogo-sudu-z-pravl yudini-yak-dzherelo-prava-v-ukrajini. - Назва з екрана.
REFERENCES
1. Denisov V. N. Mezhdunarodnoe sotrudnichestvo gosudarstv v oblasti prav cheloveka: Monografija [International cooperation of States in the field of human rights: Monograph], Kiev, Naukova Dumka Publ., 1987, 264 р. 2. Djurjagin I. Ja. Grazhdanin i zakon [The citizen and the law], Moscow, Legal literature Publ., 1989, 384 р. 3. Konsty^tuciya Ukrayiny [The Constitution Of Ukraine], Kharkov PP "NGUN" Publ., 2006, 64 р. 4. Pro mizhnarodni dogovoryл Ukrayiny\On international treaties of Ukraine]. ThelawofUkraineonJuly 20, 2014. Availadleat: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1906-15. 5. Kochura O. O. Yevropejs^ky^j sud zprav lyudy^ny^ v konsty^tucijno-pravovomu mexanizmi zaxy^stu prav i svobod gromadyan Ukrayiny^Kand. Diss. [The European court of human rights in constitutional legal mechanism of protection of the rights and freedoms of citizens of Ukraine Kand. Diss.], Kharkov, 2015, 20 р. 6. Pro raty^fikaciyu Konvenciyi pro zaxy^st prav i osnovny^x svobod lyudy^ny^ 1950 roku [On ratification of the Convention on the protection of the rights and fundamental human freedoms 1950]. ThelawofUkraineonJuly 17, 1977. 7. Karpachova N. I. Prava lyudy^ny^: vidprogoloshennya do reaTnogo vtilennya [Human rights: from proclamation to real implementation]. Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine on human rights, Vol. 1, 1999, pp. 3-7. 8. Voskobitova M. R. Standarty Evropejskogo Suda po pravam cheloveka i rossijskaja pravoprimenitel'naja praktika: sbornik analiticheskih statej [The standards of the European Court of human rights and Russian law enforcement practice: a collection of analytical articles], Moscow, Publishing House "Anacharsis" Publ., 2005, 528 р. 9. Akdivar And Others -v- Turkey. (Application no. 21893/93). Availadleat:http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-58062# {"itemid": ["001-58062м"]. 10. Popovy ch T. P. Pravovi zasobyл zdijsnennya demokratiyi u derzhavax CentraTnoyi Yevropy\: teorety^chni ta prakty^chni aspekty^Kand. Diss. [Legal means of implementation of democracy in the countries of Central Europe: theoretical and practical aspectsKand. Diss.], Uzhgorod, 2015, 215 р. 11. Baranowski v Poland, App no 28358/95.Availadleat:http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58525#{"itemid":["001-58525"]. 12. Pro vy^konannya rishenл ta zastosuvannya prakty^kyл Yevropejs^kogo sudu zprav lyudy^ny^ [On the implementation of decisions and application of practice of the European court of human rights]. ThelawofUkraineonFebruary 23, 2006. Availadleat: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/ 3477-15. 13. Petrenko V. S. Prakty^ka ta rishennya Yevropejs^kogo sudu zprav lyudy^ny^ yak dzherelo prava v Ukrayini [Practice and the decisions of the European court of human rights as a source of law in Ukraine]. Availadleat: https://kievskiysud.od.ua /press-department/all-news/1828-praktika-ta-rishennya-evropejskogo-sudu-z-pravl yudini-yak-dzherelo- prava-v-ukrajini.
Дата надходження: 04.01.2017р.
