Принцип верховенства права у практиці Європейського суду з прав людини Текст научной статьи по специальности «Право»

УДК 340.1

Оксана Крижова

Рiвненський мюький суд PiBHeHCbKoi' областi

krighov@i. ua

ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА У ПРАКТИЦ1 еВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

© Крижова О., 2017

Аналiзуeться тлумачення принципу верховенства права у ршеннях европейського суду з прав людини. Розглядаються окремi елементи цього принципу як його невщ'емш частини та обов'язковi передумови, через як европейський Суд з прав людини розкривае змiст верховенства права.

Ключовi слова: верховенство права; принципи права; елементи верховенства права; европейський Суд з прав людини.

Оксана Крыжова

ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В ПРАКТИКЕ ЕВРОПЕЙСКОГО СУДА ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА

Анализируется толкование принципа верховенства права в решениях Европейского суда по правам человека. Рассматриваются отдельные элементы этого принципа как его неотъемлемые части и обязательные предпосылки, по которым Европейский Суд по правам человека раскрывает содержание верховенства права.

Ключевые слова: верховенство права; принципы права; элементы верховенства права; Европейский Суд по правам человека.

Oksana Kryzhova

Rivne City Court of Rivne region

THE RULE OF LAWIN THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS

The article analyzes the interpretation of the rule of law in the practice of the European Court of Human Rights. The separate elements of this principle as its integral parts and mandatory prerequisites through which the European Court of Human Rights reveals the content of the rule of law was considered.

Key words: rule of law; principles of law; the elements of the rule of law; the European Court of Human Rights.

Постановка проблеми. Принцип верховенства права е провщним та прюритетним у нормотворчосп та правозастосуванш. Проте однозначне тлумачення поняття верховенства права вщсутне у вггчизнянш та зарубiжнiй науковш лiтературi у зв'язку з його всеохопним i одночасно iндивiдуалiзованим характером, змютом та суттю. Поняття верховенства права е одним з ключових у преамбулi Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод, що свщчить про визначальний характер цього принципу, який визнаеться ушма державами-учасницями ще!

конвенцп як базова константа юнування держави та суспшьства. "Уряди держав-членiв Ради Свропи, якi пiдписали цю Конвенщю, сповненi рiшучостi, як уряди европейських держав, що е однодумцями i мають спiльну спадщину полiтичних традицш, iдеалiв, свободи i верховенства права, зробити першi кроки для забезпечення колективного гарантування прав, проголошених у Загальнш декларацп" [1]. Свропейський Суд з прав людини (далi - ССПЛ) вiдiграе одну з провщних ролей в утвердженнi принципу верховенства права на теренах сучасних европейських держав, здшснюючи тлумачення змiсту цього принципу у сво!х рiшеннях.

Аналiз дослiдження проблеми. Принцип верховенства права широко дослщжувався у працях таких вггчизняних науковцiв, як: С. Головатого, А. Заеця, М. Козюбри, А. Колодiя, Л. Луця, Ю. Оборотова, О. Петришин, В. Погорiлка, С. Погребняка, П. Рабшовича, О. Скрипнюка, В. Тацiя, Ю. Тодики, М. Цшка, Ю. Шемшученка, С. Шевчука. Проте юнуе потреба у науковш розробцi цшсно! та системно! стратеги впровадження цього принципу у правозастосовну практику, у зв'язку з чим детальшшого дослщження потребуе висвгглення принципу верховенства права у ршеннях

сспл.

Мета роботи - проаналiзувати принцип верховенства права у ршеннях ССПЛ.

Виклад основного матерiалу. Верховенство права у сучасному правовому свiтi, який продукуе i сповiдуе демократичнi цшносп, зайняло належне йому прiоритетне мюце. Його використовують i вкладають в основу нормотворчо! дiяльностi законодавчi органи ушх розвинених демократичних держав. Цей принцип став найголовшшою складовою мiжнародних правових актiв, якi розглядають права людини i основоположнi свободи. Окремо необхщно сказати про важливiсть використання принципу верховенства права у процес встановлення факпв порушень прав людини та 1х вiдновлення судами.

Принцип верховенства права був сформований прибiчниками теори природного права у ХУ11-Х1Х ст., а сам термiн, на думку дослщниюв, увiв у юридичне поле англшський вчений i полггичний дiяч Д. Гаррiнгтон у 1656 р. До того ж класичне обгрунтування ще! концепци описане у 1885 рощ професором школи права Оксфордського ушверситету Альбертом Дайсi в робот "Введення у дослiдження права конститущ!", у якiй вiн вказав три основш складовi, якi виражають внутршнш "дух" принципу верховенства права та штовхають до виникнення цього поняття: а) заперечення свавшьно! влади; б) рiвнiсть перед законом; в) конституцшне право, яке е наслщком прав особи, а не !х джерелом [2, с. 26].

Утiм точний змiст принципу верховенства права дос не встановлений нi у теори, ш у прак-тищ. Однак принцип верховенства права доволi часто широко тлумачиться через видшення його окремих складових ("штегральний" шдхщ), зокрема, через вiсiм таких елеменив: 1) доступнiсть закону (у тому значенш, що закон мае бути зрозумшим, чiтким та передбачуваним); 2) питання юридичних прав мають бути виршеш нормами права, а не на основi дискреци; 3) рiвнiсть перед законом; 4) влада мае здшснюватись у правомiрний, справедливий та розумний спошб; 5) права людини повинш бути захищенi; 6) повинш бути забезпеченi засоби для розв'язання спорiв без надмiрних матерiальних витрат чи надмiрноl тривалостi; 7) суд мае бути справедливим; 8) дотри-мання державою як И мiжнародно-правових зобов'язань, так i тих, що зумовлеш нацiональним правом [3, с. 176]. Водночас включення ушх цих складових до змюту верховенства права виглядае доволi виправдано з погляду використання його у правосувд, зокрема, мiжнародними iнстанцiями. Так, П. Рабшович вiдмiчае, що на засадах "штегрального" пiдходу до з'ясування сутностi верховенства права побудоване i його розумшня Свропейським Судом з прав людини, який, традицшно уникаючи вичерпного визначення цього термшо-поняття (як, до реч^ й багатьох iнших), постшно збагачуе його змiст все новими "важливими елементами" [4, с. 11]. З нашо! точки зору, в умовах сучасного динамiчного свiту саме такий шдхщ до визначення верховенства права з боку ССПЛ е найдоцшьшшим i уможливлюе ефективно захищати та вщновлювати права та свободи людини i громадянина на мiжнародному рiвнi.

Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод, пщписана вiд iменi Украши 9 листопада 1995 року, ратифшована згiдно з Законом Украши вiд 17 липня 1997 року "Про ратифшащю Конвенци про захист прав людини i основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколiв № 2, 4, 7 та 11 до Конвенци", який набрав законно! сили 03 серпня 1997 року [5]. Отже, наша держава доедналася до цього основоположного документа, спрямованого на захист прав та свобод людини фактично через 50 роюв тсля його прийняття. Проте цей факт не повинен в жоден спошб впливати на рiвень дотримання положень конвенци в Украш, зокрема в частиш реалiзацil принципу верховенства права.

Сдиним органом, який створений з метою забезпечення дотримання прав та свобод, визначених у Конвенци та в прийнятих протоколах до не!, е Свропейський Суд з прав людини, який складаеться з тако! кшькосп сувдв, яка вщповщае кшькосп держав-учасниць цього договору.

Забезпечення виконання ршень ССПЛ здшснюеться на пiдставi ЗУ "Про виконання ршень та застосування практики Свропейського Суду з прав людини" вщ 23.02.2006 № 3477-1У [6]. Цим законом, зокрема, впроваджено використання ршень ССПЛ у судовш практищ Украши. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украши "Про заходи щодо реалiзацil Закону Украши "Про виконання ршень та застосування практики Свропейського Суду з прав людини" вщ 31 травня 2006 р. № 784 затверджуе Положення про Урядового уповноваженого у справах Свропейського суду з прав людини [7]. Отже, украшське законодавство передбачае мехашзм реалiзацil ршень ССПЛ, яю, своею чергою, мютять важливi положення щодо розумiння принципу верховенства права та його ефективного застосування. У^м, як свщчить практика, застосування таких ршень в Украш залежить також i вiд шших факторiв, серед яких можна назвати ефективнють судово! та виконавчо! гшок влади загалом, а також рiвень правово! та полггично! культури у держава Аналiз принципу верховенства права у контексп рiшень ССПЛ дасть змогу пришвидшити його впровадження у вггчизняну правозасто-совну практику та пщвищити рiвень ефективностi виконання цих ршень в Украш.

Отже, ршення ССПЛ, що е обов'язковими до виконання договiрними сторонами, використо-вуються як джерело права та створюють привщ для удосконалення внутршнього законодавства кра!н-учасниць Конвенци. До того ж пщ час аналiзу рiшень Свропейського Суду з прав людини, останнш вказуе на необхщнють дотримання вимог якосп внутрiшнього закону та принципу юридично! визначеностi, що е невщ'емними частинами верховенства права, його обов'язковими передумовами.

Так, у ршенш по справi "Полторацький проти Укра!ни" вiд 29 квггня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155 вказано, що насамперед Суд повинен розглянути, чи втручання було здшснене "вщповщно до закону". Цей вираз насамперед вимагае, щоб вщповщний захiд мав певну пщставу у нацiональному законодавствi; вш також стосуеться якостi вiдповiдного законодавства i вимагае, щоб воно було доступне вщповщнш особi, яка, ^м того, зможе передбачити його наслщки для себе. До того ж це законодавство повинно вщповщати принципу верховенства права [8]. У подаль-шому ця теза була використана також у ршенш вiд 10 грудня 2009 року у справi "Михайлюк та Петров проти Украши", заява № 11932/02.

Такий самий висновок був ширше описаний у ршенш по справi "Круслен проти Францп" вiд 24 квiтня 1990 року, серiя А, №176-А. У ршенш Суду по цiй справi вказано, що передбачуванiсть закону, тобто змют i характер застосовних заходiв як одна з вимог, яю включае у себе поняття "згщно з законом" створюе певнi проблеми у межах ще! справи. Як Суд зазначив у ршенш у справi Мелоуна вiд 2 серпня 1984 року, п. 2 ст. 8 Конвенци мютить не просто зворотне посилання на нацюнальне право, але також стосуеться якосп закону, вимагаючи його вщповщносп принциповi верховенства права. Це означае, що у нацюнальному правi повинен iснувати зашб правового захисту вiд свавiльного втручання з боку державних оргашв у права, гарантоваш п. 1... Небезпека свавшля е особливо очевидною, коли виконавча влада здшснюе сво! функци таемно... Без сумнiву..., у такому особливому питанш, як перехоплення у засобах зв'язку повщомлень для цшей полiцiйного розслiдування або судового розслщування, вимоги Конвенцil, особливо стосовно передбачуваносп закону, не можуть бути такими самими, якими вони е, коли мета вщповщного закону полягае у створенш певних обмежень стосовно дш ошб. Зокрема, вимога передбачуваностi

не може означати, що особа повинна мати змогу передбачити, коли органи влади можуть перехопити и повiдомлення, для того, щоб у вiдповiдний спосiб скоригувати сво! ди. З iншого боку, закон повинен мютити доволi зрозумiлi й чпта формулювання, якi давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державш органи уповноважеш вдаватися до цього таемного i потенцшно небезпечного втручання у право на повагу до приватного життя та кореспонденци [9].

Розглядаючи це ршення ССПЛ, ми дшшли висновку, що вимога передбачуваносп закону як один iз елеменив якостi внутрiшнього закону держави справдi мае надзвичайно важливе значення, що тдтверджуеться подальшим аналiзом цього ршення. Так, у рiшеннi вiд 25 березня 1983 року у справi Сшьвера та iнших Суд встановив, що закон, який надае дискрецшне право, повинен визначати межi здшснення такого права, хоча докладнi правила та умови повинш мютитися у нормах субстантивного права. Точнють формулювань, яка у зв'язку з цим вимагаеться вщ "закону", залежатиме вщ конкретно! ситуацп... Оскiльки практичнi заходи таемного стеження за повщомленнями через засоби зв'язку не тдлягають перевiрцi з боку осiб, яких вони стосуються, чи широкого загалу, надання законом виконавчш владi - чи суддi - нiчим не обмеженого дискрецшного права суперечило б принциповi верховенства права. Отже, закон повинен доволi чiтко визначати межi будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спошб !х застосування..., щоб забезпечувати належний захист особистосп вiд свавiльного втручання. Отже, за висновками суду, у демократичному суспшьсга в умовах верховенства права громадяни мають право на мшмальний рiвень захисту.

Принцип юридично! визначеностi грунтовно описаний у рiшеннi по справi "Христов проти Укра!ни" вiд 19 лютого 2009 року, де зазначено, що Суд повторюе, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенцп, потрiбно тлумачити у контексп преамбули Конвенцп, яка, зокрема, проголошуе верховенство права як складову частину спшьно! спадщини договiрних держав. Одним з основоположних аспектов верховенства права е принцип юридично! визначеносп, згщно з яким у разi остаточного виршення спору судами !хне ршення, що набрало законно! сили, не може ставитися тд сумшв. Принцип юридично! визначеносп вимагае поваги до принципу ге8_)и&са1а (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного ршення суду. Зпдно з цим принципом, жодна сторона не мае права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання ршення суду лише з одшею метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового ршення у справа Повноваження судiв вищого рiвня з перегляду мають здшснюватися для виправлення судових помилок i недолтв, а не для нового розгляду справи. Таку контрольну функщю не треба розглядати як замасковане оскарження, i сама лише ймовiрнiсть юнування двох думок стосовно предмета спору не може бути тдставою для нового розгляду справи. Вщхщ вщ цього принципу можливий лише тод^ коли цього вимагають вщповщш вагомi й непереборнi обставини [10].

Також у контексп аналiзу принципу верховенства права у практищ ССПЛ варто згадати ршення у таких справах, як, наприклад, "Совтрансавто-Холдинг проти Укра!ни", де Суд констатуе порушення права заявника на справедливий i вщкритий розгляд незалежним судом у свил принципу верховенства права, "Горнсбi проти Грецi!", а також "Брумареску проти Румунi!".

Отже, ССПЛ у сво!х рiшеннях визначае доволi чггю та конкретнi шляхи забезпечення панування верховенства права у державi за допомогою видшення окремих елементiв принципу верховенства права. У такий спошб проблематика гарантування принципу верховенства права лежить насамперед у площиш позитивного права i прямо залежить вщ якостi чинного у державi законодавства. Воно повинно бути доступним людиш, яка, своею чергою, зможе передбачити наслщки його застосування для себе, а також змют i характер тих заходiв, якi можуть бути застосоваш до не!. Тобто дискрецшнють визначених у законодавствi повноважень, а також спошб !х застосування повинш бути максимально чнко сформульованi i зрозумiлi, що давало б людиш належне уявлення щодо обставин та умов, за якими державш органи уповноважеш вдаватися до тих чи шших ршень та забезпечувати належний захист особистосп вщ свавшьного втручання. 1з ршень ССПЛ вбачаеться, що закон, який надае дискрецшне право, повинен визначати межi

здшснення такого права. Свропейським спiвтовариством виключасться можливiсть наявностi неписаних повноважень у державних органах.

Варто зауважити, що в украшському процесуальному правi на противагу европейськш правовiй доктринi та практищ iснуe доволi вузьке понятшне вiдтворення принципу верховенства права, що вщповщно негативно вiдображаeться на перспективах запровадження його у правозасто-совну дiяльнiсть. Так, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 8 КПК Украши, iмперативно зазначае, що кримшальне провадження здшснюеться з дотриманням принципу верховенства права, вщповщно до якого людина, ïï права та свободи визнаються найвищими цiнностями та визначають змiст i спрямованють дiяльностi держави. Таке розумшня верховенства права е не досить конкретним. До того ж у ч. 2 ст. 8 цього Кодексу зазначаеться, що принцип верховенства права у кримшальному провадженш застосовуеться з урахуванням практики Свропейського Суду з прав людини. Своею чергою, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 1-2 ст. 8 КАС Украши прямо вказують суду, що останнш при виршенш справи керуеться принципом верховенства права, при цьому до^вно повторюючи вщповщш положення КПК Украши.

До того ж у ЦПК Украши окремоï статп принципу верховенства права не зазначено, що не означае його малозначущосп для цившьного процесу. Очевидно, це зумовлено повною i безумовною рiвнiстю сторш у цивiльному правi, диспозитивним методом правового регулювання, а також тим, що на вщмшу вщ адмшстративного процесу, де на вщповщача - суб'екта владних повноважень покладаеться обов'язок доказування законносп свого ршення, дiï чи бездiяльностi, у цившьному процесi позивач i вiдповiдач мають рiвнi права. У той самий час принцип верховенства права прописаний у ст. 5 Господарського кодексу Украши, де вказано, що конституцшш основи правового господарського порядку в Украш становлять, зокрема, визнання i дп в Украш принципу верховенства права.

Висновки. Ршення ССПЛ не просто повинш безумовно i у повному обсязi виконуватись на територи Украши як держави, що пщписала Конвенщю про захист прав людини i основоположних свобод. Вони повинш стати реальним джерелом права у нашш краш та безпосередньо впливати на перебудову та змщнення ïï правовоï системи. Важливу роль у цьому процес вщграе саме правова доктрина, яка за допомогою аналiзування ршень ССПЛ сприяе визначенню основних напрямiв змщнення панування верховенства права у державу впровадженню i удосконаленню кожного окремого елемента цього принципу та ушх ï^ у сукупносп.

1. Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод eid 04.11.1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/995_004. 2. Шилтгов В. Верховенство права - основоположний принцип правовог системи демократичного сустльства // Часопис Кигвського утверситету права. - К., 2009. - № 2. - С. 26-29. 3. Верховенство права (доповiдь, схвалена Венецтською Комiсieю на 86-му пленарному зааданш 25-26 березня 2011 року) / Право Украгни. - №10. - 2011. - С. 168-184. 4. Рабтович П. Верховенство права: сучасш втчизняш тдходи до ттерпретацп / П. Рабтович, О. Лущв // Вiсник академИ' правових наук Украгни. - 2012. -№ 2. - С. 3-16. 5. Про ратифiкацiю КонвенцИ' про захист прав людини i основоположних свобод: Закон Украгни вiд 17 липня 1997 року // Вiдомостi Верховноï Ради Украгни. - 1997. - № 40. -Ст. 263. 6. Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини: Закон Украгни вiд 23.02.2006 № 3477-IV / Верховна Рада Украгни // Вiдомостi Верховног Ради Украгни, 2006. - № 30. - Ст. 260. 7. Про заходи щодо реалiзацiг Закону Украгни "Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини" [Електронний ресурс]: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украгни вiд 31 трав. 2006 р. № 784. - Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/laws/show/784-2006-п. 8. Ршення Свропейського суду з прав людини, справа "Полторацький проти Украгни": вiд 29 квтня. 20о3 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5. rada. gov. ua/laws/show/974_838 9. Ршення Свропейського суду з прав людини, справа "Круслен проти Франщг": вiд 24 квтня. 1990 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://eurocourt. in. ua/Article. asp? AIdx=432. 10. Ршення Свропейського суду з прав людини, справа "Христов проти Украти": вiд 19 лютого 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/ru/974_443. 11. Кримiнальний процесуальний кодекс Украти // Голос Украти. - 2012 - № 90-91. 12. Кодекс адмiнiстративного судочинства Украти вiд 06.07.2005р. //Вiдомостi Верховно1'Ради Украти. - 2005. - № 35-36, 37. 13. Господарський кодекс Украти вiд 16 ачня 2003 р. //Вiдомостi Верховно1'Ради Украти. - 2003. - № 18-22.

REFERENCES

1. Konventsiya pro zakhyst prav lyudyny i osnovopolozhnykh svobod vid 04.11.1950: [European Convention on Human Rights on 04.11.1950]. Available at: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/995_004 2. Shylinhov V. Verkhovenstvo prava - osnovopolozhnyy pryntsyp pravovoyi systemy demokratychnoho suspil'stva [The rule of law - the basic principle of the legal system of a democratic society] Chasopys Kyyivs'koho universytetu prava. Kiev., 2009. No 2. pp. 26-29. 3. Verkhovenstvo prava (dopovid', skhvalena Venetsiys'koyu Komisiyeyu na 86-mu plenarnomu zasidanni 25-26 bereznya 2011 roku) [The rule of law (report, endorsed by the Venice Commission at the 86th plenary meeting of 25-26 March 2011)] Pravo Ukrayiny. No 10. 2011r. pp. 168-184. 4. Rabinovych P. Verkhovenstvo prava: suchasni vitchyznyani pidkhody do interpretatsiyi [Rule of law: modern domestic approaches to interpretation]. P. Rabinovych, O. Lutsiv. Visnyk akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny. 2012. No 2. pp. 3-16. 5. Pro ratyfikatsiyu Konventsiyi pro zakhyst prav lyudyny i osnovopolozhnykh svobod: Zakon Ukrayiny vid 17 lypnya 1997 roku [On ratification of the European Convention on Human Rights: Law of Ukraine on July 17, 1997]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1997. No 40. St. 263. 6. Pro vykonannya rishen ' ta zastosuvannya praktyky Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny: Zakon Ukrayiny vid 23.02.2006 No 3477-IV [On the enforcement and application of the European Court of Human Rights: Law of Ukraine from 23.02.2006 number 3477-IV]. Verkhovna Rada Ukrayiny. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 2006. No 30. St. 260. 7. Pro zakhody shchodo realizatsiyi Zakonu Ukrayiny "Pro vykonannya rishen' ta zastosuvannya praktyky Yevropeys'koho sudu z prav lyudyny": postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 31 trav. 2006 r. No 784. Available at: http://zakon. rada. gov. ua/laws/show/784-2006-p. 8. Rishennya Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny, sprava "Poltorats 'kyy proty Ukrayiny": vid 29 kvitnya. 20o3 r. Available at: http://zakon5. rada. gov. ua/laws/show/974_838 9. Rishennya Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny, sprava "Kruslen proty Frantsiyi ": vid 24 kvitnya. 1990 r. Available at: http://eurocourt. in. ua/Article. asp? AIdx=432. 10. Rishennya Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny, sprava "Khrystovproty Ukrayiny": vid 19 lyutoho 2009 r. Available at: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/ru/974_443. 11. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny [Кримтальний процесуальний кодекс Украти]. Holos Ukrayiny. 2012. No 90-91. 12. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrayiny vid 06.07.2005 r. [Administrative Code of Ukraine of 06.07.2005 p.]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2005. No 35-36, 37. 13. Hospodars'kyy kodeks Ukrayiny vid 16 sichnya 2003 r. [Economic Code of Ukraine on January 16, 2003]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2003. No 18-22.

Дата надходження: 9.04.2017р.