CC BY
30
Попов Олександр 1горович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивльного процесу, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-4792-250X
doi: 10.21564/2414-УДК 347.958
990x.136.85344
ПРЕЮДИЦ1ЙНИЙ ЗАПИТ ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 6ДНОСТ1 СУДОВО1 ПРАКТИКИ: СУТН1СТЬ I МЕХАН1ЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВ1ЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО
Дослгджуються питання запровадження тституту преюдицшного запиту в нацюнальнш. систем1 цивгльного судочинства. Розкрито сутшсть преюдицшного запиту, а також його зна-чення для забезпечення едностг судовог практики як фундаментальног вимоги принципу правовог визначеность Проаналгзовано досв1д використання iнституту преюдицшного запиту в д1яльност1 Суду бвропейського Союзу та деяких европейських крагн. Особливу увагу зосереджено на питан-нях правового регулювання процесуальног форми преюдицшного провадження. Дано розгорнуту характеристику тдстав для звернення iз преюдицшним запитом, об'ектiв преюдицшного запиту, суб'ектю звернення, процесуального порядку розгляду i виршення питань, поставлених у запитi, а також процесуально-правових наслгдкю ухвалення преюдицтого ршення Верховним Судом Укра-гни. Додатково звернуто увагу на дискусшних питаннях, якх можуть виникати тд час запровадження тституту преюдицшного запиту в системi цивгльного судочинства.
Ключовi слова: преюдицшний запит; преюдицшне провадження; Верховний Суд Украши; едшсть судово1 практики; принцип правово'1 визначеносп.
Попов А. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры гражданского процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4792-250X
Преюдиционный запрос как инструмент обеспечения единства судебной практики: сущность и механизмы введения в гражданское судопроизводство
Рассматриваются вопросы введения института преюдиционного запроса в национальную систему гражданского судопроизводства. Раскрыта сущность преюдиционного запроса, а также его значение для обеспечения единства судебной практики, как фундаментального требования принципа правовой определенности. Особое внимание сосредоточено на вопросах правового регулирования процессуальной формы преюдиционного производства. В частности, предоставлено
развернутую характеристику оснований для обращения с преюдиционным запросом, объектов преюдиционного запроса, субъектов обращения, процессуального порядка рассмотрения и разрешения вопросов, поставленных в запросе, а также процессуально-правовых последствий принятия преюдиционного решения Верховным Судом Украины. Акцентируется внимание на дискуссионных вопросах, которые могут возникать при введении института преюдиционного запроса в системе гражданского судопроизводства.
Ключевые слова: преюдиционный запрос; преюдиционное производство; Верховный Суд Украины; единство судебной практики; принцип правовой определенности.
Вступ. Судова реформа була i залишаеться нарiжним каменем сучасних проблем державотворення в Укра!ш. Будь-яы коментарi стосовно и подальшо! необхщност е зайвими. У зв'язку з цим не зникае потреба у проведенш подаль-ших наукових дослщжень окремих аспек™ зазначено! проблематики.
Зокрема, одшею з больових точок судово! реформи залишаеться проблема повноважень Верховного Суду УкраТни як найвищого органу в системi судiв загально! юрисдикцп, на який покладена особлива мiсiя - забезпечення едно-ст судово! практики. Починаючи з 2010 р., коли був прийнятий Закон УкраТни «Про судоустрш i статус суддiв», який позбавив Верховний Суд Укра!ни повноважень суду касацшно! шстанцп, й до сьогодш на сторiнках юридично! лiтератури точилися гострi дискусГ! стосовно статусу Верховного Суду Укра!ни в судовш системi, виходячи з нишшшх законодавчих реалiй [1-4]. Прийнятий у червш 2016 р. новий Закон Укра!ни «Про судоустрiй i статус суддiв» озна-менував повернення Верховному Суду Укра!ни повноважень суду касацшно! шстанцп з iстотною змiною внутршньо! структури суду. Вiдповiднi новели ще бiльш пожвавили дискусiю стосовно подальшо! долi найвищого судового органу.
Стаючи учасником цiе! дискусп, слiд насамперед акцентувати увагу на тому, що едшсть судово! практики е важливою складовою принципу правово! визначеностi, який е фундаментальним аспектом верховенства права. Врахову-ючи це, будь-яю роздуми стосовно подальшо! долi Верховного Суду Укра!ни в судовiй системi повинш виходити з розумiння важливостi основно! функцп цього органу та усввдомлення необхiдностi надання Верховному Суду Укра!ни потужного арсеналу засобiв забезпечення едност судово! практики.
У цьому контекст варто вiдзначити, що норми чинного законодавства фактично передбачають лише один реальний шструмент забезпечення едност судово! практики в цивильному судочинствi найвищим судовим органом -перегляд судових ршень з пiдстав, установлених ст. 355 ЦПК Укра!ни. При цьому навт розширення таких пiдстав, яке вщбулось пiсля прийняття Закону Укра!ни «Про забезпечення права на справедливий суд» ввд 12.02.2015 р., не виршило повною мiрою проблеми ефективного виконання Верховним Судом Укра!ни свое! головно! функцГ!.
Таким чином, на сьогодш очевидною стае потреба у пошуку додаткових процесуальних шструменпв забезпечення Верховним Судом Укра!ни едностi судово! практики, що дозволило б шдвищити функщональну ефективнiсть роботи найвищого судового органу держави. Як варiант виршення цiе! про-
блеми пропонуемо подискутувати про можливють та дощльшсть запровадження в нащональнш системГ цивiльного судочинства шституту преюдицiйного запиту.
AHani3 лШературних джерел i постановка 3adani дослгдження. Питанню запровадження прeюдицiйного запиту в цивильному cудочинcтвi вже придГля-лася увага у роботах таких учених, як I. В. Бейцун, К. В. Гусаров, В. В. Комаров, В. М. Кравчук, Я. М. Романюк та ш. Однак переконаш, що порушена нами проблематика залишаеться остаточно не вирГшеною i потребуе подальших наукових пошуыв.
З огляду на викладене метою cmammi е розкриття сутност преюдицш-ного запиту, його значення для забезпечення едностГ судово! практики, а також пошук мeханiзмiв упровадження цього шституту в нащональну систему цивГль-ного судочинства.
Виклад основного матерiалу. 1нститут прeюдицiйного запиту доволi широко використовуеться в практицi Суду бвропейського Союзу, якому належать повноваження виносити преюдищальш рiшeння за зверненнями судових оргашв дeржав-члeнiв, яы в процeci розгляду справ стикаються iз труднощами в тлумачeннi чи застосуванш права Спiвтовариcтва.
Як вщзначае О. Андрiйчук, пiд прeюдицiйним запитом слщ розумiти офГ-цiйнe звернення суду держави-члена бвропейського Союзу до Суду бвропей-ських Сшвтовариств iз клопотанням про надання тлумачення або роз'яснення то!/тих норми/норм европейського права, щодо застосування або розумiння яких у даного суду виникли сумшви при виршенш конкретного спору у межах свое! юрисдикцп. В укра!нськш наущ европейського права, зазначае вчений, Гснуе кiлька варiантiв перекладу поняття «preliminary ruling». Окрiм вживання термша «прeюдицiйний запит», зуcтрiчаютьcя також варiанти «попeрeднiй запит», «iнтeрпeляцiйний запит», «побiчна процедура», «попередне запитання» тощо [5, с. 21].
Вщповщно до ст. 234 Договору про заснування бвропейсько! Сшльноти Суд бвропейського Союзу мае юрисдикщю виносити попeрeднi рiшeння стосовно:
- тлумачення цього Договору;
- чинност та тлумачення актГв шституцш Спiльноти та бЦБ;
- тлумачення установчих документГв органiв, що !х засновано актом Ради, коли щ уcтановчi документи обумовлюють це.
Якщо в cудi держави-члена постае таке питання, цей суд, якщо вважае, що розв'язання цього питання необхщне, щоб уможливити винесення рiшeння, може звернутися до Суду iз запитом. У разГ, якщо таке питання постае у справГ, що !"! розглядае суд держави-члена, чи! ршення не можна оскаржити за допо-могою правових заcобiв нацiонального права, цьому cудовi належить передати справу до Суду [6].
Поряд з Судом бвропейського Союзу конструкщя преюдицшного запиту Гснуе й у cудочинcтвi деяких европейських кра!н. Так, у ФранцГ! суд, що розглядае справу по суп, стикнувшись Гз проблемою застосування норми права, може зупинити провадження у справГ й звернутися до найвищого судового органу з
преюдицшним запитом стосовно тлумачення закону, якщо вщповвдне правове питання е новим, достатньо складним i виникае у багатьох справах [7, с. 30].
Зпдно зi ст. 12-2 ЦПК Республжи Молдова, якщо при розглядi справи в будь-якш судовш iнстанцГí виникають труднощд з правильним застосуванням норм матерiального чи процесуального права, судова шстанщя за власною ш-цiативою або на прохання учасниыв процесу звертаеться до Пленуму Вищо'' судовоí палати за консультативним висновком, яким роз'яснюеться порядок застосування закону. Консультативний висновок публжуеться на веб-сторшщ Вищо'' судово'' палати [8].
Сутшсть преюдицшного запиту полягае у можливост суду будь-яко' шстанцп' при розглядi цившьно'' справи звернутись до найвищого судового органу iз запитом щодо правильного шляху застосування конкретно'' норми матерiального або процесуального права.
Вертикально-штегрована система цивiльного судочинства Украши побу-дована на основi трьохшстанцшно'' моделi [9, с. 27]. Будь-яка цившьна справа потенцiйно може пройти три шстанцп' - першу, апеляцшну та касацiйну. Лише в особливих випадках, коли буде мати мкце неоднакове застосування судом (судами) касацшно'' шстанцп' одних i тих самих норм права, ршення у такш справi може стати об'ектом перегляду у Верховному Судi Украши, який, усу-ваючи неоднаковiсть у застосуванш правових норм, скеровуватиме судову практику у напрямку п едностi.
Таким чином, провадження з перегляду судових ршень Верховним Судом Украши з шдстав, передбачених ст. 355 ЦПК Украши, е засобом усунення роз-ходжень у судовш практищ постфактум. Натомють запровадження iнституту преюдицiйного запиту навпаки мае на мет створення превентивного мехашзму попередження розходжень у судовш практищ.
Як справедливо зазначае Я. М. Романюк, це дало б можливкть судам нижчого рiвня звертатися за вщповвдним висновком до Верховного Суду Украши у раз^ якщо шд час розгляду справи виявлено невизначешсть у застосуваннi чи тлумаченш норми права. Нестабiльнiсть законодавства, яке мктить у непоодиноких випадках неч^к та суперечливi норми, зумовлюе надходження до судiв тисяч аналопчних позовiв. У зв'язку з цим було б ефектившше вирiшити питання щодо застосування ввдповщних норм ще на рiвнi судiв першо'' шстанцп, не чекаючи, коли справа надшде до Верховного Суду Украши [10, с. 10-11].
Аналопчну позицiю стосовно дощльност запровадження преюдицiйного запиту в нащональну систему судочинства свого часу висловлювала Венещ-анська комiсiя. Зокрема, у п. 31 свого Висновку щодо Закону Украши «Про судоустрш i статус суддiв» 2010 р. Комiсiя наголошувала, що iдея створення Верховного Суду полягае i в тому, щоб вiн надавав загальне тлумачення законодавства i таким чином забезпечував однакове тлумачення закону в^ма судами не лише шсля того, коли суперечностi в правозастосуванш уже виявились, а й до виникнення таких суперечностей [11].
Розмiрковуючи про дощльшсть уведення конструкцп преюдицшного запиту в систему цившьного судочинства, варто окремо придшити увагу належнш зако-нодавчш регламентацп ÏT процесуально1 форми. Варто вщзначити, що в Украïнi вже вдавалися до спроб ввести шститут преюдицшного запиту. Мова йде, зокрема про два законопроекти - проект Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши вщносно повноважень Верховного Суду Украши» вщ 24.10.2013 р. № 3356-1 [12] та проект Закону Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо повноважень Верховного Суду Украши як найвищого судового органу в системi судiв загально1 юрисдикцп» вщ 24.10.2013 р. № 3356-2 [13]. Однак обидвi спроби виявилися невдалими.
Сьогодш, продовжуючи роботу в зазначеному напрям^ слвд насамперед визначити, що надсилання преюдицшного запиту, його розгляд та виршення Верховним Судом Украши мають здшснюватися в рамках самостшного про-вадження в структурi цивiльного судочинства - преюдицшного провадження.
Преюдицшне провадження - це сукупшсть взаемообумовлених та послщов-них процесуальних дiй, як визначають порядок звернення до Верховного Суду Украши iз преюдицiйним запитом, його розгляд та виршення, а також застосування вщповщ на такий запит шд час прийняття ршення у цивiльнiй справi.
З метою забезпечення належного законодавчого мехашзму його впрова-дження в систему цившьного судочинства та функцiонування, необхщно пере-дусiм визначити: пiдстави для звернення iз преюдицiйним запитом; об'екти преюдицшного запиту; суб'екпв звернення; процесуальний порядок розгляду i виршення питань, поставлених у запитц процесуально-правовi наслщки ухва-лення преюдицiного рiшення Верховним Судом Украши. Шдставою для звернення до Верховного Суду Украши iз преюдицшним запитом е невизначешсть щодо правильностi застосування норми матерiального чи процесуального права.
Серед умов, що можуть впливати на виникнення вказано1 шдстави, можна видiлити таи:
- питання застосування норми права становить значну складшсть;
- вщсутш висновки Верховного Суду Украши, викладеш в його постановах, ухвалених за результатами перегляду судових ршень, чи роз'яснення Пленуму Верховного Суду Украши рекомендацшного характеру, пов'язаш iз застосуван-ням вiдповiдноï норми права;
- юнуе або передбачаеться виникнення значно1 кiлькостi справ, пов'язаних iз застосуванням вщповщно1 норми права;
- норма права е новою у законодавствi й не мае достатнього ступеня застосування у практищ.
Преюдицшний запит мае бути обов'язково вмотивованим, з обов'язко-вим посиланням на обставини, що шдтверджують наявшсть умов для його направлення.
Об'ектом преюдицшного запиту е норми матерiального права, викладеш у законах та шдзаконних актах та норми процесуального права, як мютяться у вщповщних процесуальних кодексах.
Доволi дискусшним вбачаеться питання щодо суб'ектв права на звернення до Верховного Суду Украши з преюдицшним запитом. Так, у законопроектах № 3356-1 та № 3356-2 передбачалось, що шщаторами звернення з преюдицшними запитами можуть бути суддi першо' або апеляцшно' шстанцп, а суб'ектом права на звернення - голова апеляцшного суду. Окрiм цього, в законопроект № 3356-2 пропонувалося надати таке ж право головi ввдповвд-ного вищого спецiалiзованого суду за результатами узагальнення практики застосування матерiального i процесуального закону пленумом вищого спеща-лiзованого суду, який у свош постановi прийде до висновку, що в ршення у справах ввдповвдно' судово' юрисдикцп мае мiсце невизначешсть у правильному застосуванш норми.
Критикуючи такий пiдхiд, В. М. Кравчук зазначае, що надання такого права лише головам апеляцшних i вищих судiв зробить цей мехашзм тривалим, склад-ним та неефективним. На думку вченого, суб'ектом запиту повинен бути суддя мюцевого, апеляцшного або вищого спецiалiзованого суду, якщо ршення про звернення шдтримали загальш збори суддiв вiдповiдного суду. Саме на зборах вщповщного суду сьогодш розглядаються складнi питання правозастосування в даний час. Тому якщо збори вважатимуть, що виникла проблема, то для запиту не потрiбно буде «благословення» апеляцшних або вищих судiв [14, с. 33]. Остання точка зору нам вбачаеться найбшьш обгрунтованою.
Враховуючи те, що розгляд преюдицшного запиту мае вщбуватися в межах самостшного провадження, процедура такого розгляду мае складатись з кшь-кох стадш: 1) вщкриття преюдицiйного провадження; 2) шдготовка справи до розгляду; 3) розгляд справи та винесення преюдицшного ршення.
Розгляд справи у преюдицшному провадженш мае здiйснюватися, на нашу думку, Судовими палатами Верховного Суду Украши аналопчно правилам, установленим ст. 360-2 ЦПК Украши. При цьому загальний строк такого розгляду не повинен перевищувати одного мкяця з моменту вщкриття преюдицшного провадження.
Результатом розгляду справи в преюдицшному провадженш мае стати преюдицшне ршення Верховного Суду Украши, в якому мае мютитись висно-вок щодо правильной застосування конкретно' норми матерiального чи процесуального права, стосовно яко' й надсилався преюдицшний запит. При цьому в ЦПК Украши мають бути закршлеш правовi наслвдки такого рiшення та механiзми його застосування. На наш погляд, задля досягнення позитивного ефекту преюдицшного провадження висновки Верховного Суду Украши, сфор-мульоваш за результатами розгляду преюдицшного запиту, мають обов'язково враховуватись судами при ухваленш ршення у справ^ аналопчно тому, як це передбачаеться у ст. 360-7 ЦПК Украши для правових позицш Верховного Суду Украши, втшених у постановах за результатами перегляду судових ршень з шдстав, встановлених ст. 355 ЦПК Украши.
Водночас, розглядаючи мехашзми запровадження шституту преюдицшного запиту в нащональну систему цивильного судочинства, вважаемо за необхщне
додатково звернути увагу й на низку ризишв та дискусшних моменив, як можуть виникнути шд час внесення вщповщних змш до законодавства.
По-перше, розкриваючи природу преюдицшного запиту та преюдицшного провадження, очевидним постае питання про те, чи не стане воно втручанням в юрисдикщю Конституцшного Суду Украши.
Ввдповщно до ст. 147 Конституцп Украши, ст. 13 Закону Украши «Про Конституцшний Суд Украши» Конституцшний Суд Украши приймае ршення та дае висновки у справах щодо офщшного тлумачення Конституцй' та закошв Украши. Сутшсть преюдицiйного запиту, як вже зазначалось вище, полягае у зверненш до Верховного Суду Украши з питанням щодо визначення правильного шляху застосування правово!" норми. Природно, що ввдповщь на такий запит сама по собi передбачае застосування шструменпв судового тлумачення.
Отож, питання стосовно втручання в юрисдикщю Конституцшного Суду Украши та конкуренцп ршень Конституцшного Суду Украши з преюдицшними ршеннями Верховного Суду Украши потребуе Грунтовного аналiзу та обгово-рення ще на етапi пiдготовки вщповвдних змiн до законодавства.
По-друге, що не менш важливо, закрiплення обов'язкового характеру прею-дицiйних рiшень Верховного Суду Украши автоматично породжуватиме диску-сш стосовно загрози порушення принципу незалежност суддiв, адже суддя мае сам приймати ршення як тлумачити та застосовувати норму права.
Стосовно цього питання слщ висловити однозначну точку зору, що застосування шструменту преюдицшного запиту не буде впливати на порушення вищезазначеного принципу, оскшьки саме суддя, який розглядае справу, е пер-винним шщатором направлення запиту до Верховного Суду Украши.
Окрiм цього, як слушно зауважуе Т. В. Комарова, розгляд преюдицшного запиту та винесення ввдповщного ршення за результатами його розгляду не е втручанням у юрисдикщю суду по оцшщ обставин конкретно!" справи, а лише дае вщповда на поставлеш перед найвищим судом питання щодо тлумачення та застосування правових норм. Метою преюдицшно1 процедури е виршення питання права, а не виршення конкретного спору [15, с. 159- 160].
По-трете, у контекст процесуально1 форми преюдицшного провадження, направлення преюдицшного запиту, його розгляд та виршення Верховним Судом Украши однозначно стане шдставою для зупинення провадження у справь Враховуючи це, запроваджуючи вщповвдний шститут у системi цивильного судочинства, слщ мiнiмiзувати ризики порушення права особи на розгляд ïï справи в розумш строки, що е невщ'емною складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ч. 1 ст. 6 6вропейсько1 конвенцп про захист прав людини й основоположних свобод.
I по-четверте, не можна оминути увагою й е те, що запровадження шституту преюдицшного запиту може створити загрозу перекладання суддями вщпов^ дальносп за прийняття ршення на Верховний Суд Украши.
Аксюмою цившьного процесу е твердження, що ввдповщальшсть за судове ршення несе лише суддя, який його ухвалив. У зв'язку з цим хотшося б вкотре
наголосити, що призначенням преюдицшного провадження е виключно допо-мога суддям у формуванш едино' практики застосування правових норм та попередження судд1вських помилок, а аж шяк не зменшення ''х вщповщальност за прийнят ршення.
Висновки. Шдсумовуючи викладене у цш статл, шдкреслимо, що прею-дицшне провадження мае стати окремим, додатковим процесуальним шстру-ментом забезпечення едност судово' практики поряд з провадженням щодо перегляду судових р1шень Верховним Судом Укра'ни. Його введення в нащональну систему цивильного судочинства дозволить розширити процесуальш повноваження Верховного Суду Укра'ни, а також створити превентивний мехашзм усунення розходжень у судовш практищ сприятиме зменшенню кшькост судд1вських помилок i, врешт-решт, зменшенню кшькост оскаржень судових ршень. Функцiонування цього нового механiзму в кшцевому результатi стане ще одшею запорукою дотримання вимог принципу правово' визначеностi як фундаментального аспекту верховенства права.
Список лiтератури:
1. Комаров В. В. Цившьне процесуальне законодавство у динамщ розвитку та практищ Верховного Суду Укра'ни / В. В. Комаров. - Харюв : Право, 2012. - 624 с.
2. Гусаров К. В. 1нстанцшний перегляд судових ршень у цившьному судочинств1 : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / К. В. Гусаров; Нац. юрид. акад. Укра'ни 1м. Ярослава Мудрого. -Харюв, 2011. - 431 с.
3. Прилуцький С. бдшсть судово' влади i правовий статус Верховного Суду Укра'ни: кон-цептуальш засади та проблеми 'х реалiзацi' / С. В. Прилуцький // Право Укра'ни. - 2012. -№ 11/12. - С. 42-51.
4. Орий М. I. Касащя - основна функщя Верховного Суду Укра'ни / М. I. Орий // Вкник Верховного Суду Укра'ни. - 2010. - № 4. - С. 29-34.
5. Андртук О. Процедура преюдицшного запиту за ст. 234 договору про 6С як квштесен-щя права бвропейсько' Унп / О. Андршчук // Юридичний журнал. - 2005. - № 8. - С. 21-26.
6. Договiр про заснування бвропейсько' Спшьноти вiд 25.03.1957 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_017.
7. Молинье Ф. Проблемы проверки судебных актов Кассационным судом Франции / Ф. Молинье // Проблемы пересмотра судебных актов в гражданском и арбитражном процесах : сб. науч. статей. - Москва, 2008. - С. 30-31.
8. Гражданский процессуальный кодекс Республики Молдова от 30.05.2003 г. № 225-XV [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://base.spinform.ru/show_doc. fWx?rgn=3837#A3NT0VGL5C.
9. Гусаров К. В. Инстанционное построение судов гражданской юрисдикции в Законе Украины «О судоустройстве и статусе судей» / К. В. Гусаров // Арбитражный и гражданский процесс. - 2010. - № 9. - С. 26-28.
10. Романюк Я. Роль Верховного Суду Укра'ни в забезпечент принципу правово' визначе-носп / Я. М. Романюк // Слово Нацюнально' школи суддiв. - 2013. - № 3(4). - С. 6-14.
11. Joint Opinion On The Law On The Judicial System And The Status Of Judges Of Ukraine by the Venice Commission and the Directorate of Cooperation within the Directorate General of Human Rights and Legal Affairsof the Council of Europe. - Opinion № 588/2010 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD%282010%29026-e.
12. Проект Закону Укра'ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра'ни ввд-носно повноважень Верховного Суду Укра'ни» ввд 24.10.2013 р. № 3356-1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2L81AA.html.
13. Проект Закону Укра!ни «Про внесення змГн до деяких законодавчих актГв Укра!ни щодо повноважень Верховного Суду Укра!ни як найвищого судового органу в системГ судГв загально! юрисдикцГ!» вГд 24.10.2013 р. № 3356-2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2L81BA.html.
14. Кравчук В. Преюдициальное разрешение: в чем заключается суть преюдициального запроса и каковы перспективы решения проблемы применения этого механизма на Украине? / Владимир Кравчук // Юрид. практика : газ. укр. юристов. - 2015. - № 11(17 марта). - С. 33.
15. Комарова Т. В. ЮрисдикцГя Суду бвропейського Союзу: монографГя / Т. В. Комарова ; Нац. юрид. акад. Укра!ни Гм. Я. Мудрого. - ХаркГв : Право, 2010. - 360 с.
References:
1. Komarov, V.V. (2012). Tsyvil'ne protsesual'ne zakonodavstvo u dynamitsi rozvytku ta praktytsi Verkhovnoho Sudu Ukrainy [Civil procedural law in the dynamics of development and practice of the Supreme Court of Ukraine]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
2. Husarov, K.V. (2011). Instantsijnyj perehliad sudovykh rishen' u tsyvil'nomu sudochynstvi [Instance retrial of court decisions in the civil legislation]. Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
3. Pryluts'kyj, S. (2012). Yednist' sudovoi vlady i pravovyj status Verkhovnoho Sudu Ukrainy: kontseptual'ni zasady ta problemy ikh realizatsii [Unity of the judiciary and the legal status of the Supreme Court of Ukraine: conceptual framework and problems of their implementation]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 11/12, 42-51 [in Ukrainian].
4. Siryj, M.I. (2010). Kasatsiia - osnovna funktsiia Verkhovnoho Sudu Ukrainy [Cassation is the main function of the Supreme Court of Ukraine]. Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy - Bulletin of the Supreme Court of Ukraine,4, 29-34 [in Ukrainian].
5. Andrijuk, O. (2005). Protsedura preiudytsijnoho zapytu za st. 234 dohovoru pro YeS iak kvin-tesentsiia prava Yevropejs'koi Unii [Prejudicial inquiry procedure under Art. 234 of the EC Treaty as the quintessence of the European Union]. Yurydychnyj zhurnal - Law journal, 8, 21-26 [in Ukrainian].
6. Dohovir pro zasnuvannia Yevropejs'koi Spil'noty vid 25.03.1957 [Treaty establishing the European Community]. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_017 [in Ukrainian].
7. Molyn'e, F. (2008). Problemy proverky sudebnykh aktov Kassatsyonnym sudom Frantsyy [Problems of verification judicial acts by the Court of Cassation of France]. Problemy peresmotra sudebnykh aktov v hrazhdanskom y arbytrazhnom protsesakh: sb. nauch. statej - Problems of revision of judicial decisions in civil and arbitration processes: Collected papers. Moscow [in Russian].
8. Hrazhdanskyj protsessual'nyj kodeks Respublyky Moldova ot 30.05.2003 № 225-XV [Civil Procedure Code of the Republic of Moldova]. base.spinform.ru. Retrieved from: http://base.spinform. ru/show_doc.fwx?rgn=3837#A3NT0VGL5C [in Russian].
9. Husarov, K.V. (2010). Ynstantsyonnoe postroenye sudov hrazhdanskoj iurysdyktsyy v Zakone Ukrayny «O sudoustrojstve y statuse sudej» [Level arrangement structure of the courts of civil jurisdiction by the Law of Ukraine «On the Judicial System and Status of Judges»]. Arbytrazhnyj y hrazhdanskyj protsess - Arbitration and civil procedure, 9, 26-28 [in Russian].
10. Romaniuk, Ya. (2013). Rol' Verkhovnoho Sudu Ukrainy v zabezpechenni pryntsypu pravovoi vyznachenosti [Role of the Supreme Court of Ukraine to ensure the principle of legal certainty]. Slovo Natsional'noi shkoly suddiv - The Word of National School of Judges, 3(4), 6-14.
11. Joint Opinion On The Law On The Judicial System And The Status Of Judges Of Ukraine by the Venice Commission and the Directorate of Cooperation within the Directorate General of Human Rights and Legal Affairsof the Council of Europe. - Opinion № 588/2010. base.spinform.ru. Retrieved from: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=3837#A3NT0VGL5C [in English].
12. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy vidnosno povnovazhen' Verkhovnoho Sudu Ukrainy» vid 24.10.2013 № 3356-1 [Draft Law of Ukraine «On amendments to some legislative acts of Ukraine concerning the powers of the Supreme Court of Ukraine»]. search.ligazakon.ua. Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ JG2L81AA.html [in Ukrainian].
13. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy schodo povnovazhen' Verkhovnoho Sudu Ukrainy iak najvyschoho sudovoho orhanu v systemi sudiv zahal'noi iurysdyktsii» vid 24.10.2013 № 3356-2 [Draft Law of Ukraine «On amendments to some legislative acts of Ukraine concerning the powers of the Supreme Court of Ukraine as the highest judicial body in the system of courts of general jurisdiction»]. search.ligazakon.ua. Retrieved from: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JG2L81BA.html [in Ukrainian].
14. Kravchuk, V. (2015). Preiudytsyal'noe razreshenye: v chem zakliuchaetsia sut' preiudyt-syal'noho zaprosa y kakovy perspektyvy reshenyia problemy prymenenyia etoho mekhanyzma na Ukrayne? [Preliminary resolution: what is the essence of the preliminary inquiry and what are the prospects for solving the problems of application of this mechanism in Ukraine?]. Yurydychna prak-tyka - Legal practice, 11 (17 march), 33 [in Russian].
15. Komarova, T.V. (2010). Yurysdyktsiia Sudu Yevropejs'koho Soiuzu: monohrafiia [Jurisdiction of the Court of the European Union: Monograph]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Popov O. I., PhD in Law, Assistant of Civil Procedure Department of Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0002-4792-250X
Preliminary inquiry as a tool for ensuring the unity of judicial practice: the nature and mechanisms of introduction in civil proceedings
In conditions of the need to continue the judicial reform in Ukraine, one of the most acute problems is the problem of the Supreme Court of Ukraine as the highest body in the system of courts of general jurisdiction, which is entrusted with a special mission - to ensure the unity of the judicial practice. In this context the apparent perceived need for finding additional procedural tools to ensure the Supreme Court of Ukraine, the unity of jurisprudence, which would increase the functional efficiency of the highest judicial body of the state. In particular, one such tool could be the Institute of preliminary inquiry.
Some research of the introduction of preliminary inquiry in civil proceedings already paid attention in the work of scholars such as I.V. Beitsun, K.V. Husarov, V.V. Komarov, V.M. Kravchuk, J.M. Romaniuk and others. However, we consider, that the stated problems is not fully resolved, and requires further scientific research.
The objective of this scientific paper is the disclosure of preliminary inquiry, its importance for the ensure unity of jurisprudence, and search mechanisms for the implementation of this institution to the national system of civil justice.
Preliminary inquiry is a court appeal addressed to the Supreme Court of Ukraine to provide interpretation or explanation of the correct way of application rule of law. Thus, the essence of prejudicial inquiry is the possibility of the court of any instance in civil cases apply to the highest judicial body of the request regarding the correct way of application the specific substantive or procedural law, thus avoiding differences in the judicial practice and prevent judicial errors committed in the future.
The Institute of preliminary inquiry most widely used in practice of Court of the European Union. Provided said institution in civil procedural law in several European countries.
Attempting introduction of the institution of a preliminary inquiry to the national system of civil justice, should focus on the issues of legal regulation of procedural form of the preliminary proceedings. In particular, a detailed description of the grounds for appeal to the preliminary inquiry, objects of the preliminary inquiry, subjects treatment, procedural order of consideration and resolution of the issues raised in the inquiry, as well as procedural and legal implications of the preliminary decision by the Supreme Court of Ukraine are provided.
Preliminary proceedings should be separate, additional procedural tool to ensure unity of jurisprudence, along with proceedings for judicial review by the Supreme Court of Ukraine. Its introduction in the national system of civil justice will expand procedural powers of the Supreme Court of Ukraine, as well as a preventive mechanism eliminating differences in judicial practice will reduce the amount of judicial errors, ultimately reducing the number of appeals court decisions. The functioning of this new mechanism will eventually become another guarantee compliance with the principle of legal certainty as a fundamental aspect of the rule of law.
Keywords: a preliminary inquiry; the preliminary proceedings; the Supreme Court of Ukraine; the unity of judicial practice; the principle of legal certainty.
Надшшла до редколегп 20.12.2016 р.
