CC BY
98
Попов Олександр 1горович,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивльного процесу, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: alexpopov.kh@gmail.com ORCID 0000-0002-4792-250X
УДК 347.958
ПРАВОВА ДОКТРИНА ТА П ЗАСТОСУВАННЯ ВЕРХОВНИМ СУДОМ УКРА1НИ ПРИ ПЕРЕГЛЯД! СУДОВИХ Р1ШЕНЬ У ЦИВ1ЛЬНИХ СПРАВАХ
Стаття присвячена проблемам пгдвищення ефективност1 функцонування провадження з перегляду судовихргшень Верховним Судом Украти в систем1 цивильного судочинства. Зокрема, предметом наукового аналгзу постають питання застосування доктринальних джерел при розгляд1 цивгльних справ найвищим судовим органом. Анал1зуються сучаст тдходи до визна-чення природи правовог доктрини, гг значення для процесу судового правозастосування, а також перспективи безпосереднього застосування доктринальних джерел при здтснент правосуддя в межах нацональног правовог системи. Виходячи з особливог природи перегляду судових ргшень Верховним Судом Украгни, виокремлено декглька шляхгв використання правовог доктрини при розгляд1 цивгльних справ Верховним Судом Украгни.
Ключовi слова: правова доктрина; Верховний Суд Украши; перегляд судових ршень Верховним Судом Украши; принцип правово'1 визначеносп; едтсть судово! практики.
Попов А. И., кандидат юридических наук, ассистент кафедры гражданского процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: alexpopov.kh@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4792-250X
Правовая доктрина и ее применение Верховным Судом Украины при пересмотре судебных решений по гражданским делам
Статья посвящена проблемам повышения эффективности функционирования производства по пересмотру судебных решений Верховным Судом Украины в системе гражданского судопроизводства. В частности, предметом научного анализа становятся вопросы применения доктринальных источников при рассмотрении гражданских дел наивысшим судебным органом. Анализируются современные подходы к определению природы правовой доктрины, ее значение для процесса судебного применения, а также перспективы непосредственного применения доктринальных источников при осуществлении правосудия в рамках национальной правовой системы. Исходя из особенной природы пересмотра судебных решений Верховным Судом Украины, выделено несколько направлений использования правовой доктрины при рассмотрении гражданских дел Верховным Судом Украины.
Ключевые слова: правовая доктрина; Верховный Суд Украины; пересмотр судебных решений Верховным Судом Украины; принцип правовой определенности; единство судебной практики.
Вступ. Сучасний стан становлення та розвитку втизняно! правово! сис-теми супроводжуеться шдвищенням iнтересу до дослвдження !"! структурних елементiв, а також явищ зазвичай не характерних для не!. До одного з таких явищ по праву слщ вщнести правову доктрину, здатну ктотно впливати на процеси правотворчостi й, що не менш важливо, правозастосування.
Особливий штерес у цьому контекст викликають питання можливостi застосування доктринальних джерел у сферi судового правозастосування, зокрема, шд час перегляду судових ршень Верховним Судом Укра!ни.
Аналiз лтературних джерел i постановка задачi до^дження. Остан-шми роками феномену правово! доктрини, а також !"! впливу на правоза-стосовний процес було присвячено низку праць вггчизняних та зарубiжних учених. Зазначенi питання ставали предметом дослщжень таких науковщв, як С. В. Бошно, А. О. Васильев, 6. П. бвграфова, М. В. Кармалгга, С. I. Максимов, I. В. Семешхш та ш. Але з огляду на складшсть явища, правово! доктрини обгрунтованою видаеться потреба в подальшому вивченнi питання про можли-вкть використання правово! доктрини в правозастосовному процес^ зокрема, при вiдправленнi правосуддя судами.
Метою статтi е науковий аналiз та пошук можливих шляхiв використання доктринальних джерел при переглядi судових рiшень Верховним Судом Укра!ни як найвищою судовою шстанщею у цивiльному судочинствi.
Виклад основного матерiалу. Варто шдтримати висловлену в юридич-нiй лiтературi точку зору, що у нов^шх умовах розвитку сусшльно-пра-вових вiдносин пiд впливом проце^в глобалiзацi!, зближення правових систем, пщнесення проблеми прав людини доктринальш правовi джерела набувають особливо великого значення. Питання правово! доктрини вихо-дять за межi нацiональних правових систем, навiть правових ^мей, i мають глобальний характер [1, с. 279].
Незважаючи на рiзноманiття пiдходiв до визначення поняття правово! доктрини, в узагальненому виглядi шд правовою доктриною слвд розумiти сукуп-нiсть (систему) наукових знань про певне правове явище [2, с. 275].
На думку С. I. Максимова, правова доктрина е феноменом, що максимально мае поеднувати науковi розробки з практикою створення й застосування права, враховуючи при цьому як контекст правово! культури, так i вплив основних чинниюв розвитку сусшльства загалом [3, с. 34]. Бшьш того, як вщзначае I. В. Семешхш, можливкть використання правово! доктрини, доктринальних положень у правозастосовнш практищ випливае iз само! природи, сутност феномену правово! доктрини, що мае дво!стий, теоретико-прикладний (прак-тичний) характер [4, с. 303-304].
Таким чином, правова доктрина е фундаментальним елементом правово! системи, що охоплюе концептуальш вде!, теорГ! та погляди щодо права в щлому та окремих його явищ.
Розглядаючи безпосередньо питання можливост використання правово! доктрини в судовому правозастосуванш, варто зауважити, що ниш доктрина
стала бшьше сприйматися судовою практикою [5, с. 7]. Як вiдмiчають Р. Давид та К. Жофре-Спиноз^ норми в тому вигляд^ як вони сформульоваш зако-нодавцем та доктриною, недостатш для того, щоб дати повне уявлення про змкт права. З метою шдтримання стабшьност правопорядку судова практика намагаеться уточнювати норми, що виступають як загальнi, але здшснюе це в чiтких i безсшрних межах [6, с. 83].
Проте, враховуючи специфiку вiтчизняноï правово'1 системи, слiд пого-дитись i3 G. П. бвграфовою, що у судових ршеннях мiстяться посилання лише на ввдповвдш норми законiв (стата, ïx частини, окремi приписи), а не на науковi працi, хоча останш можуть бути використанi (i використову-ються) у процесi ïx розгляду та ухвалення судом, що не викликае запере-чень [7, с. 341]. Це, на нашу думку, можна пояснити насамперед ввдсутшстю у доктрини статусу джерела права, а також браком фундаментальних дослЬ джень проблем ïï застосування в судовш практищ.
Як вiдмiчае Н. М. Онщенко, ступшь врахування науково'1 доктрини при вирiшеннi судових справ залежить вщ само'1 правово'1 системи, ïï генезису, системи джерел права, ментального правового розвитку [8, с. 25-26]. Впливають на це, на нашу думку, й особливост само'1 процедури цившьного судочинства.
У цьому контекст вважаемо за необхвдне окремо зупинитися на питанш застосування правово'1 доктрини при переглядi судових ршень у цивiльниx справах Верховним Судом Украши. Такий iнтерес пов'язаний, передусiм, з осо-бливостями провадження з перегляду судових ршень найвищим судовим органом, якi ктотно вiдрiзняють його вiд iншиx форм перегляду судових ршень у цившьному судочинствi.
По-перше, можливiсть використання доктринальних джерел обгрунтову-еться функцiями перегляду судових ршень Верховним Судом Украши, як визначаються виходячи з шдстав для перегляду судових рiшень, закршлених у статтi 355 ЦПК Украши. Такими е забезпечення однакового застосування права судами та едност судово'1 практики, а також дотримання Украшою взя-тих на себе мiжнародниx зобов'язань.
По-друге, як стверджуе К. В. Гусаров, фундаментальною особливктю перегляду судових ршень Верховним Судом Украши, на вщмшу вiд iншиx форм перегляду судових ршень у цивильному судочинствi, виступае наявнiсть в ньому публiчниx засад [9, с. 336].
По-трете, закршлення на законодавчому рiвнi обов'язкового характеру правових позицiй Верховного Суду Украши, сформульованих ним за результатами перегляду судових ршень, е свщченням певних крошв до сприйняття доктрини судового прецеденту вггчизняною правовою системою. Ввдповщно до статт 360-7 ЦПК Украши висновки Верховного Суду Украши щодо застосування норми права, викладеш у його постанову прийнятiй за результатами розгляду справ з шдстав, передбачених пунктами 1 i 2 частини першо'1 стата 355 ЦПК Украши, е обов'язковими для всix суб'ектв владних повноважень, як застосовують у свош дiяльностi нормативно-правовий акт, що мктить ввдпо-
вщну норму права. Зазначений факт ютотно вiдрiзняe перегляд судових ршень Верховним Судом Украши з-помiж шших форм перегляду i водночас зумов-люе необхiднiсть осмислення можливостей прояву шших рис, характерних для класично! доктрини судового прецеденту, серед яких, природно, окреме мюце посщае використання доктринальних джерел при здшсненш судочинства.
Ураховуючи наведенi особливостi, вважаемо за доцiльне визначити шну-вання трьох форм застосування доктринальних джерел при здшсненш перегляду судових ршень у цившьних справах Верховним Судом Укра!ни:
1) використання висновыв Науково-консультативно! ради при Верховному Судi Укра!ни;
2) отримання iндивiдуальних консультацш та правових висновкiв вiд нау-ковцiв у галузi права;
3) безпосередне використання доктринальних джерел при виршенш справи Верховним Судом Укра!ни.
Науково-консультативна рада е постшно дшчим консультативно-дорад-чим органом при Верховному Судi Укра!ни, який утворюеться з числа висо-коквалiфiкованих фахiвцiв у галузi права й до повноважень яко!, зокрема, належить надання наукових висновыв щодо норм матерiального права, яы неоднаково були застосованi судом (судами) касацшно! iнстанцГí у подiб-них правовiдносинах. Вона виступае штелектуальним центром, покликаним надавати багатосторонню допомогу Верховному Суду Укра!ни при здшсненш судочинства у цившьних справах.
Можливкть звернення до Науково-консультативно! ради з доручення про пщготовку вищезгаданого наукового висновку передбачена пунктом 3 частини 1 стати 360-1 ЦПК Укра!ни у рамках пщготовки справи до розгляду у Верховному Судi Укра!ни. Науковi висновки, пiдготовленi провщними фахiвцями в окремих галузях права - членами Ради, дуже часто використовуються суддями Верховного Суду Укра!ни при переглядi судових рiшень у цившьних справах, про що свщчать матерiали судово! практики [10; 11; 12] та сввдчить про ввдображення у цивiльному процесу-альному законодавствi можливостi застосування Верховним Судом Украши правово! доктрини при розглядi цивiльних справ.
Другою формою використання правово! доктрини при здшсненш перегляду судових ршень е звернення суддiв Верховного Суду Укра!ни до наукових установ або окремих науковщв з проханням надати науково-обгрунтований висновок щодо застосування певних норм законодавства.
Слщ вiдзначити, що така форма безпосередньо не передбачена в чинному законодавствь Однак, не зважаючи на це, вона е досить поширеною у практищ, про що вiдмiчаеться в юридичнiй лiтературi [4, с. 307; 13, с. 15]. При цьому правовi висновки, шдготовлеш окремими фахiвцями у галузi права, як доктри-нальнi джерела, здатнi вщгравати вагому роль у процесi прийняття постанов Верховним Судом Укра!ни.
Нарешт третьою формою, яка на сьогодш може розглядатись нами лише як перспективна, е безпосередне використання Верховним Судом Укра!ни док-
тринальних джерел при мотивуванш сво'1'х постанов за результатами перегляду судових ршень. Тим не менш вважаемо, що зосередження окремо'1' уваги на дослщженш ще1 форми застосування правово'1' доктрини мае важливе значення у контекст подальших пошуюв шляxiв удосконалення процесуально'1' форми перегляду судових ршень найвищою судовою шстанщею.
Слiд вiдзначити, що посилання на доктринальш джерела при обгрунту-ваннi судами сво'1'х рiшень не е характерним для краш континентально'1' правово'1' системи. Дiаметрально протилежна ситуащя простежуеться в кра'1'нах англо-американсько1 системи права, де така форма використання правово'1' доктрини дуже поширена [14, с. 129-141].
Разом iз тим, враховуючи тенденщю до зближення рiзниx правових систем, яка простежуеться останшм часом, що проявилася i у втизнянш правовiй системi у виглядi часткового сприйняття доктрини судового прецеденту, про що зазначалось вище, щлком обгрунтованим видаеться можливкть дослiдити перспективи використання правово'1' доктрини й втизняним Верховним Судом при здшсненш цивiльного судочинства та висловити власш мiркування з цього приводу.
Насамперед слщ наголосити на тому, що ми обгрунтовуемо можливкть застосування правово'1' доктрини не як джерела права при переглядi Верховним Судом Украши судових ршень у цившьних справах, а як допомiжного шструменту пошуку правильного шляху однакового застосування окремо'1' правово'1' норми. Основним джерелом у цьому разi виступае норма права, яка в силу певних причин неоднаковим чином була застосована судом каса-цшно']" шстанцп. Завдання Верховного Суду Украши як найвищого судового органу в державi - усунути це негативне явище шляхом перегляду судових ршень, забезпечивши едшсть судово'1' практики у подальшому. У таких умо-вах правова доктрина, на нашу думку, щлком спроможна виступати як один з переконливих аргументв, покладених в основу мотивування Верховним Судом Украши свого ршення щодо правильного застосування норми права та ввдповщно']" правово'1' позицп, сформульовано']" за результатами перегляду судових ршень Верховним Судом Украши.
Водночас, вщстоюючи щею можливост посилання Верховним Судом Украши на доктринальш джерела при мотивуванш власних постанов, вважаемо за необхвдне звернути увагу на деяю проблеми, яш, на наш погляд, мають при-кладний характер. Перша з них полягае у визначенш належного доктриналь-ного джерела, що може бути застосоване у кожному окремо взятому випадку. Тут постае низка питань, а саме: що саме слщ вважати доктринальним джерелом; пращ яких учених можуть бути використаш як доктринальш джерела; ступшь авторитетной таких праць тощо.
В юридичнш лiтературi усталилася точка зору, що доктринальними джере-лами можуть виступати: а) вчення, фшософсько-правова теорiя; б) твердження вчених-юриств щодо сутност та змкту рiзниx юридичних актв, правотворчо-ст й правозастосування; в) науковi пращ найбшьш авторитетних дослiдникiв
у галузi держави та права; г) коментарi коде^в, окремих закошв, «анотованих версш» (моделей) рiзноманiтних нормативно-правових актiв [15, с. 2].
У цьому контекст заслуговують також на увагу ознаки правово! доктрини, сформован в дисертацшному дослвджеш I. В. Семенiхiна. Серед таких автор видшяе: 1) тiсний зв'язок з юридичною наукою; 2) необхвд-нiсть отримання загального визнання юридично! спiльноти для набуття науковими положеннями ознак доктринальностц 3) здатнiсть бути вагомим чинником у процес формування права, основою для розроблення право-вих припи^в; 4) поеднання ввдображення правово! дiйсностi з активним впливом на вс ключовi елементи правово! системи (правотворчкть, право-застосування); 5) зорiентованiсть на майбутню реалiзацiю у державно-пра-вовiй практицi; 6) виявлення мкця правово! доктрини у правовш системi в контекстi дослiджень джерел права; 7) значний вплив доктрини на юри-дичну практику через науково-практичш коментарi до законодавчих акив як результату доктринального тлумачення [16, с. 72].
Не менш важливим при виборi доктринального джерела е й врахування того беззаперечного факту, що в сучасних умовах пращ деяких науковщв мають яскраве полггичне забарвлення, а тому не завжди можуть вважатися об'ективними [8, с. 22].
1ншою проблемою при виборi належного до застосування доктринального джерела е його актуальшсть, тобто вщповвдшсть положень, яы мктяться у ньому, сучасному становi розвитку сусшльних вiдносин та правового регулювання. Правовш доктрин як складному правовому явищу властивий динамiзм, що потребуе, насамперед, своечасного та адекватного реагування на змши в сусшльних ввдносинах. Як приклад, можна навести доктрину радянського цивильного права, в якш домiнантне становище поддали вiдносини соцiалiстично! власность Змiна полiтично! та економiчно! ситуацп у зв'язку з набуттям Укра!ною незалежностi стала причиною змiни правово! доктрини, яка сьогодш виходить з принципово шших позицш, ввд-стоюючи прюритетшсть вiдносин приватно! власностi.
Висновки. Шдсумовуючи викладене, можна констатувати наявшсть декiлькох форм застосування правово! доктрини при здшсненш Верховним Судом Укра!ни перегляду судових ршень у цившьних справах, що зумовлене iстотними особливостями та функщями цiе! форми перегляду судових ршень в системi цивильного судочинства. Серед таких форм окреме мюце мае бути вiдведено безпосередньому застосуванню доктринальних джерел при мотиву-ванш Верховним Судом Укра!ни сво!х постанов, як допомiжних iнструментiв аргументацп останнiм власних правових позицiй.
Упровадження зазначено! форми видаеться цiлком обгрунтованим, оскшьки сприятиме вдосконаленню процесуально! форми перегляду судових ршень найвищим судовим органом. Разом iз тим важливо акцентувати увагу на окреслеш вище проблеми прикладного характеру, що дозволить забезпечити ефектившсть використання доктринальних джерел при здшсненш судочинства у цившьних справах Верховним Судом Укра!ни.
Список лггератури:
1. Кармалиа М. Мкце правово'1 доктрини в сучаснш систем! джерел (форм) права Украши / Мар1я Кармалгга // Публ1чие право. - 2012. - № 2. - С. 279-287.
2. Юридична енциклопед1я : в 6 т. / [редкол. Ю. С. Шемшученко]. - Ктв : Укр. енцикло-пед1я, 1998. - Т. 2. - 744 с.
3. Максимов С. I. Правова доктрина: фшософсько-правовий пвдхвд / С. I. Максимов // Право Украши. - 2013. - № 9. - С. 34-54.
4. Семешхш I. Проблемш аспекти реал1зацп правово'1 доктрини у правозастосовчш прак-тищ / I. Семешхш // Ксник Академп правових наук Украши. 2010 р. № 3 (62): Зб. наук. пр. / Акад. прав. наук Украши. - Харюв : Право, 2010. - С. 303-311.
5. Кармалиа М. Правова доктрина у романо-германськш та англосаксонськш правових с1м'ях / М. Кармалиа // Шдприемництво, господарство i право. - 2010. - № 2. - С. 6-9.
6. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид , К. Жоффре-Спинози. -Москва : Междунар. отношения, 2009. - 456 с.
7. Евграфова G. Дослщження правово'1 доктрини в контекст системи джерел права / G. Евграфова // Право Украши. - 2011. - № 1. - С. 337-344.
8. Ошщенко Н. М. Правова доктрина: поняття, сутшсть та практичне значення / Н. М. Ош-щенко // Судова апелящя. - 2007. - № 3. - С. 21-26.
9. Гусаров К. В. Ыстанцшний перегляд судових ршень у цившьному судочинств1 : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / К. В. Гусаров ; Нац. юрид. акад. Украши 1меш Ярослава Мудрого. -Харюв, 2011. - 431 с.
10. Постанова Верховного Суду Украши ввд 17 жовтня 2011 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/review/19130785.
11. Постанова Верховного Суду Украши ввд 23 травня 2011 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/review/16571723.
12. Постанова Верховного Суду Украши ввд 26 грудня 2012 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/review/28332592.
13. Спасибо-Фатеева I. В. Доктринальне тлумачення / I. В. Спасибо-Фатеева // Вкник Академп правових наук Украши. - 2005. - № 1 (40). - Харюв : Право, 2005. - С. 14-24.
14. Евсеев А. П. Верховный Суд Соединенного Королевства: становление: монография / А. П. Евсеев ; Нац. ун-т «Юрид. акад. Украины имени Я. Мудрого». - Харьков : Юрайт, 2014. - 184 с.
15. Васильев С. В. Правовая доктрина и гражданское судопроизводство / С. В. Васильев // Арбитражный и гражданский процесс. - 2013. - № 3. - С. 2-6.
16. Семешхш I. В. Правова доктрина: загальнотеоретичний анал1з : наук. доп. / I. В. Семешхш ; наук. ред. О. В. Петришин ; гол. ред. С. Г. Серьогша ; редкол. Ю. П. Битяк [та ш.] ; Нац. акад. прав. наук Украши, Наук.-дослвд ш-т держ. буд1вництва та мкцевого самоврядування. -Харюв : Юрайт, 2012. - 88 с.
References:
1. Karmalita, M. Mistse pravovoi doktryny v suchasnij systemi dzherel (form) prava Ukrainy [Place of legal doctrine in the modern system sources (forms) of Ukrainian law]. Publichne pravo [Public Law], 2012, no. 2, pp. 279-287 [in Ukrainian].
2. Yurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia]. Kyiv : Ukrainian entsyklopediia, Vol. 2, 1998, 744 p [in Ukrainian].
3. Maksymov, S. Pravova doktryna: filosofs'ko-pravovyj pidkhid [Legal doctrine, philosophical and legal approach]. Pravo Ukrainy [Law of Ukraine], 2013, N 9, pp. 34-54 [in Ukrainian].
4. Semenikhin, I. Problemni aspekty realizatsii pravovoi doktryny u pravozastosovchij prak-tytsi [Problematic aspects of legal doctrine in law enforcement]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy: Zb. nauk. pr. [Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine: Collected papers], 2010, no. 3(62), Kharkiv : Pravo, 2010, pp. 303-311 [in Ukrainian].
5. Karmalita, M. Pravova doktryna u romano-hermans'kij ta anhlosaksons'kij pravovykh sim'iakh [Legal doctrine in the Roman-Germanic and Anglo-Saxon legal families]. Pidpryiemnytstvo, hosp-odarstvo i pravo [Business, Economy and Law], 2010, N 2, pp. 6-9 [in Ukrainian].
6. Davyd, R., Zhoffre-Spynozy K. Osnovnye pravovye systemy sovremennosty [Major legal systems of modernity]. Moscow : Mezhdunar. otnoshenyia, 2009, 456 p [in Russian].
7. Yevhrafova, Ye. Doslidzhennia pravovoi doktryny v konteksti systemy dzherel prava [Research of legal doctrine in the context of the sources of law] Pravo Ukrainy [Law of Ukraine], 2011, N 1, pp. 337-344 [in Ukrainian].
8. Onischenko, N.M. Pravova doktryna: poniattia, sutnist' ta praktychne znachennia [Legal doctrine: concept, essence and practical value]. Sudova apeliatsiia [Judicial appeal], 2007, N 3, pp. 21-26 [in Ukrainian].
9. Husarov, K.V. Instantsijnyj perehliad sudovykh rishen' u tsyvil'nomu sudochynstvi: dys. ... d-ra iuryd. nauk [Instance retrial of court decisions in the civil legislation. Doct. Diss]. Kharkiv, 2011, 431 p [in Ukrainian].
10. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 17 zhovtnia 2011 roku [Decision of the Supreme Court of Ukraine on 17 October 2011], from http://www.reyestr.court.gov.ua/review/19130785.
11. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 23 travnia 2011 roku [Decision of the Supreme Court of Ukraine on 23 may 2011], from http://www.reyestr.court.gov.ua/review/16571723.
12. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 26 hrudnia 2012 roku [Decision of the Supreme Court of Ukraine on 26 December 2012], from http://www.reyestr.court.gov.ua/review/28332592.
13. Spasybo-Fatieieva I. Doktrynal'ne tlumachennia [Doctrinal interpretation]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy Zb. nauk. pr. [Bulletin of the Academy of Legal Sciences of Ukraine: Collected papers], 2005, no. 1 (40), Kharkiv : Pravo, 2010, pp. 14-24 [in Ukrainian].
14. Evseev, A. P. Verkhovnyj Sud Soedynennoho Korolevstva: stanovlenye: monohrafyia [The Supreme Court of the United Kingdom: formation: monograph]. Kharkiv: Yurajt, 2014, 184 p [in Russian].
15. Vasyl'ev, S. V. Pravovaia doktryna i hrazhdanskoe sudoproyzvodstvo [Legal doctrine and civil proceedings]. Arbytrazhnyj i hrazhdanskyj protsess [Arbitration and civil procedure], 2013, N 3, pp. 2-6 [in Russian].
16. Semenikhin, I. V. Pravova doktryna: zahal'noteoretychnyj analiz : Naukova dopovod [Legal doctrine: General Analysis: Science. report]. Kharkiv : Yurajt, 2012, 88 p [in Ukrainian].
Popov O. I., Candidate of Legal Sciences, assistant of Civil Procedure Department of Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: alexpopov.kh@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4792-250X
Legal doctrine and its application by Supreme Court of Ukraine in the revision of judicial decisions in civil cases
The article is devoted to the problems of increasing the efficiency of production for the review of judicial decisions by the Supreme Court of Ukraine in the system of civil justice. In particular, the questions of application of the doctrinal sources in civil cases by the highest judicial body become the subject of scientific analysis. Modern approaches to defining the nature of the legal doctrine and its significance for the process of the court application, as well as the prospects for the immediate application of the doctrinal sources of the administration of justice in the national legal system are analyzed.
Based on the special nature of the judicial review of decisions by the Supreme Court of Ukraine, several areas of use of legal doctrine in civil cases by the Supreme Court of Ukraine are highlighted. In particular, the following are seen: the use of the findings of the Scientific Advisory Board of the Supreme Court of Ukraine; obtaining individual advice and legal opinions from scholars in law; direct use in solving doctrinal sources of the Supreme Court of Ukraine.
Keywords: legal doctrine; the Supreme Court of Ukraine; review of judicial decisions by the Supreme Court of Ukraine; the principle of legal certainty; unity of judicial practice.
Надшшла до редколегй 26.01.2016 р. 90 © Попов О. I, 2016
