CC BY
4Дорогая Зинаида Ивановна! Пусть солнце освещает Вас всегда, И годы бесконечно пусть продлятся, Пусть в Вашу дверь нигде и никогда Ни старость, ни болезнь не постучатся.
У
р
Фомкша Олена Григорiвна,
кандидат педагопчних наук, доцент кафедри вищо! математики та фiзики Полтавського ушверситету споживчо! кооперацп Украши.
Захистила кандидатську дисертащю у 2000 р. тд кер1вництвом З.1.Слепкань на тему: „Методична система проведення практичних занять з математики з! студентами економ!чних спецгальностей".
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МАТЕМАТИКИ В ЕКОНОМ1ЧНОМУ ВУЗ1
О.Г. Фомкта, кандидат педагог. наук, доцент, Полтавський умверситет споживчо'1 коопераци Украти,
м.Полтава, УКРА1НА
Розглядаються методы, оргатзацШт форми г засоби проведення практичних занять з математики, як забезпечують ефективну тдготовку студент1в у в1дпов1дност1 зг стандартами остти.
У сучаснш дидактищ та методичних системах вищо! школи поширет р1зт модел1 оргатзаци та проведення практичних занять. Виб1р 1з них найбшьш ефек-тивних для формування математичних знань та умшь, професшних якостей 1 найбшьш прийнятних для конкретного контингенту студенпв - одне 1з важливих зав-дань методики навчання.
Зпдно "Положення про оргашзацш навчального процесу у вищих навчальних закладах" практичне заняття розглядаеться як форма навчального заняття, при якш викладач оргатзовуе детальний розгляд студентами окремих теоретичних поло-жень навчально! дисципшни та формуе
вмшня i навички ix практичного застосу-вання шляхом самостiйного виконання студентами сформульованих завдань [1]. Такий пвдхщ до оргатзаци практичного заняття визначае студенту роль об'екта педагогичного впливу i забезпечуе формування знань, навичок та умшь, але не в пов-нш мiрi враховуе шдив^альш особливосп студента, його здiбносri, переконання i т.i.
Органiзацiя i проведення практичного заняття в осжга якого покладено розумiння того, що навчання виступае не тшьки як зааб набуття знань, навичок i умiнь, а i як зааб розвитку iндивiдуaльних якостей студента за допомогою знань, навичок та умшь, вимагае вщповщжи методики. Тaкоi,
© Роткта Е.
яка б створювала сприятливi умови для усвiдомлення студентами вагомосп нових знань, давала б 1м змогу продемонструвати свiй штелект, ерудицiю, рiвень самостш-ного анашу, сво! вмiння робити висновки, узагальнення, свою здатнiсть до формуван-ня конструктивних iдей та пiдходiв 1х реатзацй i при цьому забезпечувала:
- ознайомлення студенев з основами математичного апарату необидного для роз-в'язування теоретичних i практичних задач;
- необхщну математичну пiдготовку для вивчення iнших дисциплiн навчаль-ного циклу;
- вироблення навичок математичного дослщження прикладних задач;
- формування умiнь самостшно вивчати навчальну лгтературу з математики та и прикладних питань;
- активiзацiю нaвчaльно-пiзнaвaльноi даяльносп студентiв.
Аналiз дослiджень методики проведения практичних занять з математичних дисциплiн та власний досвщ показуе, що у вищiй школi склалася бiльш менш стабiльна структура 1х проведення: пере-вiрка виконання домашнього задач, опиту-вання по теори, розгляд типових задач, розв'язання задач рiзних рiвнiв складносп, тдведення пiдсумкiв, визначення завдань для поза аудиторно'1' роботи. Рiзниця в 1х проведеннi виникае лише за рахунок технологи основно'1' частини заняття -методики оргатзаци розв'язування задач.
На нашу думку, активне i найбшьш ефективне функцiонувания методичноi системи проведення практичних занять можливе лише за умови виходу 11 за рамки традицшних методiв, форм та засобiв навчання, впровадження нових технологий навчання. Виходячи з того, що найголов-нiшими критерiями при доборi мегсдав i прийомв навчання мае бути мiра 1х впливу на рiвень засвоення знань i умiнь, на розвиток пiзнавальних здiбностей, iнтелекту, шщативи, творчостi, при про-веденнi практичних занять з математики слщ вщдавати перевагу методам проблемного навчання, рiзним видам самостiйноi роботи, шновацшним технологиям (мо-дульне навчання, дiловi iгри, навчальнi тести, опорнi конспекти, проблемнi i ситуацiйнi завдання, тощо).
Як вiдомо, серед найбiльш поширених причин невдалого проведення практич-
ного заняття можна видiлити :
- вщсутнють мотивацй теми, що буде вивчатися;
- не ч^юсть в постановщ цiлей та завдань заняття;
- недостатню рiзноманiтнiсть форм i методiв навчання;
- низьку активiзацiю пiзнавальноi дiяльностi студенев;
- вщсутшсть професiйноi спрямова-носп матерiалу, що вивчаеться, типових комушкативних ситуацiй реального життя.
Цих недолiкiв можна уникнути за рахунок ретельноi пiдготовки кожного практичного заняття i системи практичних занять та створення добре продуманого методичного забезпечення.
Кожне практичне заняття починаеться з ч1ткого визначення його теми, основних питань, мiсця та ролi даного заняття як структурно! одинищ в загальнiй системi практичних занять. Способи повщомлення теми можуть бути рiзними. Тут немае стандарту. Це може бути проблемна ситуащя, тзнавальш завдання, ситуащя-iлюстрацiя тощо. Повщомленню теми можуть передувати незвичт компоненти: ключовi слова, фрази, малюнки, таблицi, схеми, яю поза розповщдю викладача не мають прямих зм^овних зв'язюв з темою заняття, але при певних коментарях визначають й.
Необхiдним е встановлення зв'язку ново! теми з уже вщомим матерiалом i з тим, що буде вивчатися в кура дaноi дисциплши та в курсi iнших математичних дисциплш. Видiления таких зв'язюв сприяе не тiльки бiльш глибокому та все-бiчному усвiдомленню студентом теми, а й усвщомленню й значущосп та необхщ-носп вивчення.
Доцшьним е i визначення основних економiчних термiнiв, що будуть вико-ристовуватися в процесi практичного заняття. Вони можуть бути оформлеш у виглядi короткого термiнологiчного словника основних економiчних понять.
Вiдновления попередтх знань, яю не-обхiднi для засвоення нових, тобто актуа-лiзaцiю опорних знань студенев, можна проводити у формi фронтального опиту-вання, яке iнодi приймае вигляд жвaвоi бесiди. На поставлене запитання може вщповщати не обов'язково один студент, iншi можуть доповнювати вiдповiдь, уточ-
®
нювати 11. Запитання слщ пщбирати таким чином, щоб максимально охопити повто-рення матер1алу, який буде використо-вуватися при вивченш ново! теми.
Зрозумшо, що ва компоненти практичного заняття знаходяться в тюному взаемо-зв'язку. Однак мета 1 завдання - це той стержень, навколо якого оргашзовусться все заняття. Тому при визначенш мети 1 завдань практичного заняття потр1бного виходити з того, що вони повинш не тшьки актив1зу-вати студенпв до навчання 1 не тшьки вказу-вати, яких потр1бно досягти результата, але 1 намiчати конкретнi шляхи !х здшснення.
Визначаючи мету 1 завдання практичного заняття з математики, доцшьно видаляти 1 загальш навички та вмшня, якi адекватш щлям профеайно! пщготовки студента.
Визначення навчальних цшей 1 зав-дань сприяе розвитку тзнавальних, твор-чих здабностей студента, а значить реаш-зацц виховних цшей навчання.
Шсля того, як повщомлена тема заняття, визначеш його мета та завдання, важливим е виявлення р1вня тдготовле-ност студента до даного заняття. Прак-тичш заняття тюно пов'язаш з лекщями, вони е !х продовженням, а шод1 1 допов-ненням в плаш оволодшня певним теоре-тичним матер1алом. Використання практичного заняття для перев1рки знань теоретичного матер1алу, виявлення прогалин в ньому сприяе реашзаци ефектив-ного оберненого зв'язку в систем! лектор-студент, студент-викладач. Як студент пам'ятае основы факти теори 1 в якш м1р1 розум1е матер1ал, що буде розглядатися на практичному занята можна перев1риш, наприклад, шляхом написання по пам'яп опорного конспекту.
Перев1рка теоретичного матер1алу е свого роду д1агностикою готовност студента до досягнення основно! мети практичного заняття - ефективного засто-сування знань на практищ та пщтверджен-ня практичного значення теоретичних положень шляхом розв'язання задач.
З кожно! теми практичного заняття необхщно видиити задач1 для колектив-но!, групово!, вдивщуально! та самостш-но! роботи, враховуючи потреби диферен-цхацИ навчання .
Часпше всього колективна робота студента тд кер1вництвом викладача спрямована на засвоення нових знань шля-
хом розв'язування стандартних (типових) задач. При цьому необхiдне розв'язання певноi кГлькостГ задач чи завдань бГля дошки i на 1'х основi здiйснення системати-заци мaтерiaлу, що вивчаеться. Методика розв'язання задач такого характеру школи зводиться до роботи одних студента бГля дошки, а iнших - лише участь у цш робот! Тому негативна сторона тaкоi оргашзаци навчання пов'язана, перш за все, з проблемою активности та самостшносп студента на занята i вимагае додаткових зaходiв по 1х забезпеченню. Такими заходами, на нашу думку, можуть бути спецiaльно пвдбраш зaдaчi, якi створюють проблемну ситуацш, що передбачае багатоварГант-нГсть розв'язань або '1'х неоднозначшсть.
Досягнення необхщного розвиваючого ефекту навчання математики стае можли-вим за рахунок широкого впровадження рiвневоi диференщаци, яка передбачае мобшьнГсть як у визнaченнi самого об'екту шформаци, так i у виборi оптимального режиму його засвоення, розв'язання вправ рiзноi складносп, нестандартних задач.
Нaйбiльш ефективною формою диференщаци навчання при проведеннГ прак-тичних занять з метою свщомого засвоення знань, формування мГцних навичок та умГнь е групова робота студента. В органГ-заци рiзних форм групово! дiяльносгi сгуденгiв на практичних заняттях не можна не враховувати як позитивнГ, так i негатив-нГ фактори, якГ впливають на таку дГяль-нгсть. ВзаемодГя студента при розв'язуван-нГ задач не завжди дае позитивнГ результата. Дискуая мГж членами групи з рГзних поглядГв на можливГ шляхи розв'язання задачГ може приводити як до прогресу, так i до регресу розвитку пГзнавальних можли-востей студентГв. Це залежить вщ характеру взаемоди, який, в свою чергу, визна-чаеться типом групи. Тому надзвичайно важливим е вирГшення питання подГлу студентГв по групам (гомогенним чи гетерогенним) в залежносп вГд завдань, якГ ставляться на практичному.
УправлГння груповими процесами вимагають вГд викладача цiленaпрaвленоi роботи щодо надання грaмотноi консультаци i вчaсноi допомоги студентам, щодо створення атмосфери, яка сприяе ефективному навчанню i, водно-час, виключае можливГсть виникнення iнтелекгуaльноi, морaльноi i емоцГональ-
© Fomkina E.
hoï залежностi одних студенпв вщ шших, або вщ самого викладача.
Особливо зростае роль викладача в процеа шдивщуально'1' роботи студентiв, коли викладач виступае як порадник i помiчник. Iндивiдуальна робота студенпв при цьому розглядаеться як ïx самосгiйна робота пiд керiвницгвом або з допомогою викладача i може бути оргатзована на практичних заняттях в двох варiантах:
1) студенти отримують однакове зав-дання, але рiзноï мри iндивiдуальну допо-могу викладача на окремих етапах ïx даяльносп;
2) студенти працюють iз завданням рiзного рiвня складносп.
Для оргашзаци iндивiдуальноï роботи студенпв надзвичайно важливим е пiдбiр диференцшованих завдань. Розв'язання задач рiзного рiвня складностi дозволяе викладачевi регулювати темп просування в навчаннi кожного студента. Таю завдан-ня доцiльно оформляти у виглядi роз-даткового матерiалу, який мiстить рiзно-манiтнi задачi по данiй темi. Завдання слщ розмiщувати за ïx зростаючою склад-тстю.
Як показуе досвiд, для слабо встигаючих студентiв слiд диференщю-вати не тiльки складнiсть завдань, а й мiру необхщно'1' 1'м допомоги, для добре встигаючих студентiв часто така iндивiдуальна робота перетворюеться в самостшну.
Колективна, групова та iндивiдуальна робота студентiв на практичних заняттях з математики по^зному сприяе реалiзацiï навчальних i виховних цiлей. Тому необхiдне рацiональне ïx поеднання, обгрунтований i продуманий вибiр тiеï чи шшо'1' форми в залежносп вiд змiсту матерiалу, який вивчаеться, шдивщуаль-них особливостей студенпв. Кожна з цих форм оргашзаци навчального процесу
передбачае певний характер вщношень мiж його учасниками: викладачем та студентами, мiж самими студентами; i рiзний рiвень активносп студенпв.
Удосконалення контролю знань студентiв - невщ'емна частина удосконалення методики проведення практичних занять з математики. Перевiркa i оцiнкa знань виконують, принaймнi, шiсть фун-кцiй: контрольну, навчальну, виховну, оргaнiзaторську, розвиваючу i методичну. Ми переконaнi, що вщпрацьована система контролю знань на виконання всiх його функцiй, е важливою умовою пiдвищения якосп пiдготовки спецiaлiстiв.
Оргaнiзaцiя i проведення практичного заняття з математики - багатогранний про-цес, який складаеться з цшого ряду взаемо-пов'язаних елемеипв. При цьому вш мае бути направленим на забезпечення:
- наукових методiв тзнання матема-тичних факпв;
- розкриття едносп i взаемозв'язку теори i практики;
- рaцiонaльного використання дидактично i методично доцшьних форм i мето-дiв навчання;
- глибоких математичних знань студенпв;
- професiйноi спрямовaностi курсу;
- рiвневоi диференщаци навчания;
- зворотного зв'язку як засобу управ-лшня навчально-виховним процесом.
1. Положения про оргашзацт навчального процесу у вищих навчальних закладах. -Кигв: МО Украгни. -1993. - 21 с.
2. Фомкта О.Г. Методична система проведення практичних занять з математики з1 студентами економ!чних спецгальностей. / Дис. канд. пед. наук: 13.00.02/ НПУ ¡м. Драгоманова. - К., 2000. - 219с.
Резюме. Фомкина Е.Г. УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕНИЯ ПРАКТИЧЕСКИХ ЗАНЯТИЙ ПО МАТЕМАТИКЕ В ЭКОНОМИЧЕСКОМ ВУЗЕ. Рассматриваются методы, организационные формы и средства проведения практических занятий по математике, которые обеспечивают эффективную подготовку студентов в соответствии со стандартами образования.
Summary. Fomkina E. THE IMPROVE METHODIC MATHEMATIC TRAINING STUDIES IS ECONOMICAL UNIVERSITY. The main effective methods of organization and conduct practical studies with mathematical discipline for students economics speciality.
Надшшла до редакци 23.01.2006р.
