CC BY
7ФОРМУВАННЯ АНАЛ1ТИЧНИХ ВМ1НЬ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВНЗ
Ю.А.ГАЛАЙКО, канд. педагог. наук, Умверситет споживчог коопераци Украти,
м. Полтава, Украта
Розглядаються особливостг формування аналтичних выть студент1в з фахового спрямування «Менеджмент оргатзацт» в процес1 проведення практичних занять з математичних дисциплгн у в1з1.
Ключов1 слова: аналтичнг вмгння, математична пгдготовка, професгйна компете-нтнгсть, математичнг методи i моделг.
Пщготовка майбуттх менедж^в у вщповщносп з потребами ринково'1 еконо-MiKM вимагае пщвищення ефективносп на-вчального процесу, збiльшення обсягу не-обхiдного навчального матерiалу за незмш-ний перюд опанування математичними ди-сциплiнами та формування навичок i вмiнь використання математичних методiв i моделей як основи анаштично'1 складово'1 ix професшно!' компетентности
Проведений аналiз науково-методичних джерел виявив, що часткове виршення за-значено'1 проблеми обумовили дослщжен-ня, пов'язанi з органiзацiею загально'1 професшно!' пiдготовки фаxiвцiв, майбуттх менеджерiв органiзацiй, у вищих закладах освгги. Серед них працi у сферi педагогiки щодо особливостей вивчення менеджменту у ВНЗ як комплексного поеднання еконо-мiчниx, психолопчних, педагогiчниx та iншиx дисциплiн (О.С.Большаков, В.1.Ми-хайлов, Л.В.Волинська, ВПЧеревко, ДМРуп-няк, В.М.Юзевич та iн.); дослщження професшно!' пiдготовки майбутнix менеджерiв у вищих навчальних закладах, у яких увага зосереджуеться на вдосконаленнi складо-вих навчальних теxнологiй (Л.Володарська-Зола, ТХКоваль, С.О.Сисоева, М.В.Паюл та iн.); психолопчт дослiдження щодо вияв-лення професшно важливих якостей май-бутнix фаxiвщв i шляяв ix формування у вищих закладах освгти (Н.А.Побiрченко, Г.ЙЮркевич та iн.).
Водночас слiд зазначити недостатню увагу науковцiв до проблем тдготовки майбутнix менеджерiв з основ фундамен-тальних наук i математичних у тому чист, яю створюють пiдrрунтя для 1хньо'1 професшно! компетентностi, що й надае актуаль-ностi нашому дослiдженню.
Метою нашог статт1 е пошук i роз-криття оргатзацшно-методичних шляхгв реалгзацгг завдань професшног тдготовки майбуттх менеджергв оргашзацш щодо формування гх аналтичних умгнь в процесг вивчення математичних дисциплт взагалг та пгд час проведення практичних занять зокрема.
У цьому аспект! особливо! ваги набувае розробка методичного супроводу занять з формування практичних способiв даяльно-сп вщповщних знань, умшь та навичок. Це також можуть бути заняття, що узагаль-нюють вивчення деяких тем навчального модуля i вчать застосовувати набуп теоре-тичнi знання або контролюкта заняття з вiдповiдними процедурами тестування й iншими формами оцiнювання рiвня засво-ення змiсту вiдповiдного навчального модуля. У системi практичних занять математичних дисциплш для студенпв менеджер-ського фаху належне мiсце посiдають заняття - трешнги або навчання дiею (з комп'ютерною тдтримкою); заняття з ви-користанням певного аналiтичного iнстру-ментарто щодо вивчення рiзноманiтниx
ситуацш, пов'язаних iз необхщшстю при-йняття управлiнських ршень; iнгегрованi заняггя або заняггя - дiловi iгри га iн.
Однак, кожне практичне заняття е од-ночасно не тiльки органiзацiйною формою, а й елементом навчального процесу, що дозволяе спроекгуваги в межах кожного навчального модуля як засвоення га удо-сконалення нових знань i вмiнь студентiв, так i 1х застосування та одержання певного досвщу управлiнського мислення й нави-чок роботи в команда.
Тому особливо! ваги в процес проведения практичних занять набувае рацюна-льне поеднання вдивадуальних, групових та фронтальних форм органГзаци навчаль-но'1 дшльносп студеитiв, що поеднусться з комп'ютерною тдтримкою.
Однак, до якого б виду не належало практичне заняття, у процеа його прове-дення повиннi бути враховаш всi компонент методично! системи, починаючи вiд уведення мотивацшного компонента, чiтко поставлено! мети i завдань. Важливим е також добiр змiсту навчального матерiалу з використанням рацiональних методiв, ор-ганiзацiйних форм i засобiв навчання з ви-значеними контрольними процедурами для перевiрки якостГ навчально! дiяльностi сту-деитiв.
Головним критерiем при виборi прийо-мiв, методiв та оргашзацшних форм навча-льно! дiяльностi мае бути мiра !х впливу на формування у студеитiв вiдповiдних умшь та навичок, розвиток пiзнавальних штере-сiв, iителекту, творчих здiбностей та ш., тобто при проведеннi практичних занять необидно ращонально поеднувати тради-цiйнi та iнновацiйиi технологи навчання. Наприклад, органiзацiя й проведення практичного заняття за традицшною методичною схемою безсумтвно виконуе позитив-ну роль як основи для формування вщповГ-дних навичок г вмГнь студеитiв. З Гншого боку, доповнення !! методами активного навчання (навчання дГею, ситуацГйнГ за-вдання, рiзномаигтиг тренГнги, навчальнГ Ггри та ш.) позитивно впливають на само-стгйиу навчально-пiзнавальиу дшльтсть студентГв.
ДоцГльно також поеднувати фром^ин форми оргатзаци навчання з рГзними видами групово! та шдивщуально! роботи. У зв'язку з диференщащею навчання необ-хГдно на практичних заняттях органгзову-вати навчальну дГяльнГсть як гомогенних (однорГвневих), так Г гетерогенних (рГзнорь вневих) груп студентГв згГдно з дГагности-кою рГвня базових математичних знань. У першому випадку студенти гомогенних груп можуть виконувати однаковГ завдан-ня, у другому -диференцшоваш. Виходячи Гз необхГдностГ реалГзаци розвиваючих та виховних цГлей у процеа проведення практичного заняття, ефектившшою е робота зГ змГшаним складом студентГв, тобто з гете-рогенними групами.
Роль викладача при проведеннГ практичного заняття не обмежуеться поясненням нового матерГалу та формуванням у студентГв певних навичок Г вмшь. Його головна функщя як керГвника практичного заняття полягае, перш за все, в оргатзаци тзнава-льно! дГяльностГ студентГв шляхом ство-рення умов, що найбГльшою мГрою сприя-ють !хньому продуктивному навчанню.
Разом з тим, усе вищезазначене буде сприяти пГдвищенню якостГ математично! пГдготовки як базово! складово! менедж-мент-освГти, якщо врахувати, що процес розвитку мислення Г формування навичок Г вмшь необхщного рГвня найкраще вщбува-еться при розв'язаннГ задач.
ДослГдження, пов'язанг з теорГею задач, стали об'ектом вивчення багатьох учених (В.В.Давидов [2], Ю.М.КолягГн [3], В.1.Кру-пич [4], 1.Я.Лернер [5], З.1.Слепкань [6] та
Гн).
Серед функцГй задач у процесГ навчання математики видаляють такГ: навчальнГ функци, що нацшеш на формування системи математичних знань, навичок та умшь; розвиваючГ функци, що орГентованГ на роз-виток науково-теоретичного мислення; ви-ховш функци, що спрямован на пщсилен-ня пГзнавального штересу та рГвня само-стГйностГ; контролюючГ функци, що нащ-лен на визначення рГвнГв учшня та научу-ваносп, математичного розвитку та сфор-мованост пГзнавальних ГнтересГв [4].
Водночас реашзацш вищенаведених функцш певною мГрою залежить вГд вдало побудовано! системи задач.
На думку В.1. Крупича та Ы.Зшьбербер-га [4], система задач повинна задовольняти певним вимогам: задачГ певно! системи по-виннГ гарангувати досягнення навчально! мети; структурна система задач пщпоряд-кована принципу цшсностГ; система задач спрямована на формування теоретичних знань та способГв даяльносп тих, хто навча-еться; реалГзувати функци самоконтролю у процесГ самостГйно! дГяльностГ; пщвищува-ти складнГсть задач шляхом !х сисгемати-заци та зростання проблемностГ.
Узагальнюючи ГснуючГ пщходи до роз-робки системи задач при навчанш математики, зупинимося на !х специфГцГ у контекст нашо! проблеми. ОсобливостГ задач, якГ повиннГ розв'язувати студенти менеджерского фаху, полягають у тому, що вони повиннГ носити прикладний характер з необхГднГстю аналГзу та пошуку оптимального ршення. Враховуючи це, система завдань для кожно! математично! дисцип-лГни [1] створюеться нами так, що вона за-довольняе наступнГ методичн вимоги:
- добГр задач системи повинен бути пщпорядкованим досягненню поставлешй дидактичшй метГ при проведены практичного заняття з певного навчального модуля;
- задачГ системи повиннГ диференцГю-ватися в межах кожного типу завдань, тоб-то серед формалГзованих, прикладних, ситуацшних та !х сполучень за рГвнями А, В та С вщповщно до вимог диференщаци;
- у систему задач кожного навчального модуля повиннГ включатися рГзноматтш завдання, що забезпечують реалГзацГю методичного ланцюга: "знати - умГти - воло-дГти - творити";
- серед задач системи повиннГ бути за-вдання, якГ передбачають необхщшсть оде-ржання нових дидактичних одиниць мате-матичних знань для !х розв'язання;
- система задач повинна мати завдання, якГ в конценгрованому вигляд дозволяють актуалГзувати знання попереднього навчального матерГалу;
- умови прикладних та ситуацшних за-
вдань повиннГ бути спрямован на реалГзацГю ¡нтеграцшних зв'язкГв мГж математич-ними та професшно орГенгованими дисци-плшами менеджерського спрямування;
- серед ситуацшних завдань системи перевага повинна надаватись нестандартно поставленим задачам, що за умовою мо-жуть ГмГгувати типовГ задачГ майбутньо! управлГнсько! дальности й тому вимагають прийняття вщповщного рГшення;
- задачГ системи повиннГ сприяти ство-ренню ГндивГдуального банку аналГгичних процедур, математичних методГв Г моделей обробки сгатисгично! шформаци з комп'ю-терною пщгримкою у тому чисш, що забезпечують обгрунтування процесу прий-ияггя управлГнського ршення;
- система задач повинна забезпечити опанування студентами менеджерського спрямування загально! методологи форма-лГзованого прогнозування як необхГдно! складово! стратеги розвитку оргашзаци.
Власний досвГд пщтверджуе, що ефек-тивнГсть упровадження методично! системи математично! пГдготовки студенпв, майбутнГх управлГнцГв, залежить також вГд дидактично обгрунгованого поеднання 1КТ та методав активного навчання при проведены практичних занять Гз математичних дисциплГн.
ПотрГбно також враховувати фактори, що негативно впливають на ефектившсгь проведення практичного заняття.
Серед них можна видГлити:
- несформовашсгь позитивно! мотива-ци щодо теми практичного заняггя;
- вщсутшсгь у певних студенпв конкретно! мети вивчення навчального матерГа-лу та чГтко посгавлених вГдповГдних за-вдань заняття;
- методична одноманГтшсгь застосу-вання форм Г методГв навчання при проведены практичних занять;
- слабка стимуляцГя активност студента;
- вГдсутнГсть або недостатне викорис-тання професшно-орГенгованих технологГй навчання при проведены практичних занять Гз математичних дисциплГн та ш.
Водночас вплив вищезазначених фак-
тс^в може бути зменшеним за рахунок яюсно пщготовленого кожного заняття в системi практичних занять з урахуванням цшо!' низки важливих моменпв.
Перш за все, це стосуеться пов1домлення теми практичного заняття. Форма повщом-лення теми може бути рiзною: вiд чгтко! й постановки з вiдповiдним записом на дош-цi та у робочих зошитах до створення проблемно! ситуаци, аналiз яко! потребуе но-вих (для студентiв) математичних знань, умiнь та навичок. У залежносп вiд навча-льно! дисциплши оголошенню теми мо-жуть передувати вiдомi висловлювання вiдомих людей, рисунки, схеми, графiчнi зображення, яю з першого погляду не ма-ють вiдношення до теми i тому потребують змiстовних коментарiв викладача.
Виходячи iз „Доложення про оргашза-щю навчального процесу у вищих навчаль-них закладах" дiяльнiсть викладача повинна спрямовуватись на поглиблення знань та формування необхiдних умiнь та навичок 1х практичного застосування шляхом шдивь дуального виконання студентами поставле-них перед ними завдань. Останне потребуе особливо! уваги до реалзаци диференцшо-ваного подходу стосовно формування у сту-дентiв певних навичок i умiнь у контекстi теми практичного заняття.
Важливим е управлiння цим процесом, яке певною мiрою обумовлюеться дидак-тичними цiлями навчання.
Якщо на першому мiсцi по значущосп стоггь первинне засвоення способiв дшль-носп, тобто формування початкових умшь та навичок, то перевага надаеться формал^ зованим завданням за зростаючою складш-стю. При цьому доцiльними е певш мето-дичнi прийоми, серед яких: доведення до вiдома студентiв чгткого перелiку вмiнь, якими вони повинш опанувати на практичному занятп; застосування зразюв розв'я-зання типових завдань з обов'язковим ак-центуванням на основних iдеях цього процесу при повторены використаного алгоритму; повторення студентами певних дш та операцiй, що базуеться не лише на рiз-них формах завдань (усш, письмовi, графiч-ш та iн.), а й на необхщносп постшного
звернення до вже вiдомих способiв даяль-ностi; використання наочност^, адже графi-ки, таблицi, схеми та ш. виконують опорну роль i е засобом активiзацii пам'ят1, позитивно впливаючи на сприймання та увагу; здiйснення диференцiйованого п1дходу шляхом розробки системи тренiнгових завдань рiзних рiвнiв складност1 згiдно з ма-тематичними можливостями студентiв.
У випадку, коли при визначеннi цiлей навчання перевага вщдаеться задачам практичного застосування математичних знань, то кероване управлшня викладача концентруеться на активiзацii п1знавальних процесiв мислення студенпв. Останне, як правило, пов'язують з методами активного навчання, серед яких у процеа проведення практичних занять особливого значення набувають методи iмiтацiйного моделю-вання, евристично! бесiди, дискуси, тренiн-гiв, дiловоi гри та ш. Адже, неодноразово пiдкреслюеться, що менеджер як фахiвець з управлшня не може бути пщготовлений лише на засадах засвоення вщповдаого досвщу колективу викладачiв. Студент повинен одержати власний досвiд щодо освоен-ня професiйних умiнь застосування математичних методав i моделей з вщповщним опануванням способiв дiяльностi й зразюв мiжособистiсноi взаемодй.
Сприятливi можливосп для цього надае математична дисциплша „Дослiдження операцiй". Саме ця математична наука пропонуе рiзноманiтнi iдеi, математичш методи, технiки аналiзу, обчислювальнi та спещальш алгоритми та iн., що дають мож-ливiсть структурувати й розв'язувати важ-ливi проблеми бiзнесу, менеджменту тощо.
Крiм того, у цьому кура акумулюються математичнi знання усього попереднього циклу математичних дисциплш, як1 й на-дають сукупшсть математичних методiв, моделей iз вщповщними алгоритмами стосовно 1х реалiзацii.
Серед них моделi математичного про-грамування й математико-статистичнi мо-дел^ а також деякi спещальш моделi та 1х модифiкацii, таю як матричш iгри, сiтьове моделювання, система масового обслуго-вування i математичнi моделi управлiння
®
запасами та íh.
Разом з тим пщ час вивчення курсу „Дослщження операцш" у сгуденпв, май-GyrHÍx управлiнцiв, повинно сформувагися 4ÍTKe уявлення про наявнiсгь певних умов щодо сигyацiйних проблем, при яких доцщь-ним е застосування вiдповiдних мегодiв.
По-перше, це повинна бути ситуацш, що потребуе прийняття рiшення, тобто ви-бору мiж конкуруючими або альтернатив-ними варiантами можливих рiшень.
По-друге, мае бути ситуацшна проблема, яка може бути формалвована у вщповщ-них термiнах математично! моделi як моде-лi прийняття рiшення.
По-трете, взагалi аналiз сучасних проблем прийняття ршень потребуе розyмiння yнiверсальносгi методологи моделювання як наукового методу тзнання явищ i про-цесiв.
В-четверте, математичнi моделi вико-ристовуються як допомгжний засiб аналiзy та визначення можливих альтернативних рiшень тощо.
Отже, можна стверджувати, що при проведенш практичних занять з математич-них дисциплiн iснyе багато методичних можливостей, щодо акгивiзацii навчально-
тзнавально! дiяльностi стyдентiв, як знач-ною мiрою обумовлюють не лише яюсть !хньо! математично! пiдготовки, а й рiвень сформованостi вiдповiдних професiйних вмшь, майбyтнiх фахiвцiв з менеджменту.
1. Галайко Ю.А. Вимоги до системы завдань з математичних дисциплин для студентов з фахо-вого спрямування „Менеджмент организаций" / Ю.А.Галайко //Ысник Черкаського ун1верситету. Сер1я педагоачш науки: Зб. наук. пр. - Черкаси: Вид. вгд ЧДУ, 2006. - Вип. 93. - С. 17-21.
2. Давыдов В. В. О понятии развивающего обучения /В.В. Давыдов //Педагогика. -1995.- № 1. - С. 29-40.
3. Калягин Ю.М Задачи в обучении математике. Ч1: Математические задачи как средство обучения и развития учащихся / Ю.М.Колягин. -М.: Просвещение, 1977. -110 с.
4. Крупич В.И. Теоретические основы обучения решению школьных математических задач / ВИ.Крупич. - М.: Прометей, 1995. - С 24-26.
5. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения /И.Я.Лернер. -М.: Педагогика, 1981. -186 с.
6. Слепкань З.И. Психолого-педагогические основы обучения математике: метод. пособие / З.И.Слепкань. - К.: Рад. школа, 1983. -192 с.
Резюме. Галайко Ю.А. ФОРМИРОВАНИЕ АНАЛИТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ БУДУЩИХ МЕНЕДЖЕРОВ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКИМ ДИСЦИПЛИНАМ В ВУЗЕ. Рассматриваются особенности формирования аналитических умений студентов, будущих менеджеров, в процессе проведения практических занятий по математическим дисциплинам в высших учебных заведениях.
Ключевые слова: аналитические умения, математическая подготовка, профессиональная компетентность, математические методы и модели.
Summary. Galayko U. FORMING ANALYTICAL SKILLS BY FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELDS OF MANAGEMENT IN THE PROCESS OF STUDDING MATHEMATICAL COURSES IN UNIVERSITY. This paper deals with analytical skills forming of organizing the process of studing mathematical courses during carrying out the employment by future specialists in the fields of Management.
Keywords: analytical skills, mathematical training, professional competence, mathematical methods and models.
Стаття представлена професором О.1.Скафою.
Надшшла до редакцп 30.11.2009р.
