CC BY
9МЕТОДИЧН1 ВИМОГИ ДО ОРГАШЗАЦИ ЕВРИСТИЧНОГО НАВЧАННЯ АНАЛ1ТИЧНО1 ГЕОМЕТРП I ЛШШНО1 АЛГЕБРИ СТУДЕНТ1В Ф1ЗИЧНИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
Т.П.Сулм, астрант,
Донецький нащональний утверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
Розглядаються основнг вимоги щодо оргашзаци навчання аналтичног геометрп i лтйног алгебри студентiв фiзико-технiчних спещальноатей на основi упровадження методичног си-стеми евристичного навчання, що сприяе формуванню у студентiв професшно зорieнтова-них евристичних умть.
Ключов1 слова: евристичне навчання, курс аналтичног геометры i лтшно'г алгебри, студенты фiзичних спещальностей.
Постановка проблеми. Вимоги до якосп освГтньо! та професшно! пщготовки, виробничо! i сощально! дГяльносп випуск-ниюв фiзико-технiчних факультетiв класи-чних ушверситетв встановлюються освГт-ньо-квалiфiкацiйною характеристикою та подаються у виглядi перелiку вщповщних здатностей та умiнь. Вiдповiдно до посад, яю може займати випускник-фГзик класич-ного ушверситету, вiн мае бути здатний виконувати певнi види фахово! дiяльностi i типовi завдання цГе! дiяльностi. В освГтньо-кватфжацшнш характеристицi кожному типовому завданню даяльносп вiдповiдае система умшь. Тому при оргашзаци навча-льного процесу з аналогично! геометрп i лiнiйноi алгебри для студенпв фГзико-технiчних спещальностей треба обов'язко-во, спираючись на типовГ задачi майбутньо! дГяльносп та идповГдш умГння до них, конструювати таку методичну систему на-вчання, що мае формувати професiйно орГ-ентованi евристичнi вмГННЯ.
У цьому розумГннГ найбiльш доцГль-ною методичною системою, яка враховуе оргашзацш та управляння професiйно орГ-ентовано! дшльносп з метою опанування майбутнГми фГзиками-теоретиками, фГзи-ками-експериментаторами, фГзиками-шже-нерами евристичних умшь, е система еври-стичного навчання.
Анал1з актуальних дослщжень. Про-блемГ евристичного навчання, оргашзаци та
управлГнню евристичною дГяльнГстю студенпв вищих навчальних закладГв (ВНЗ) у навчаннГ математики придаляли увагу такГ укра!нськГ дослщники як В.Г.Бевз, К.В.Власенко, Т.В.Крилова, Т.С.Максимова, Л.1.НГчуговська, Ю.О.Палант, М.В.Пра-цьовитий, 1.М.Реутова, О.1.Скафа, З.1.Слеп-кань, Н.А.Тарасенкова, В.О.Швець та Гн. В роботах цих авторГв увага зосереджена на перебудовГ традицшно! методики навчання математичних курсГв у ВНЗ з урахуванням евристично! складово!. КрГм того, в бага-тьох наукових публГкацГях, наприклад, Л.Л.Панченко [1], М.О.Фшмоново! i В.О.Швеця [2], Н.В.Шульги [3], висловлю-еться думка про необхгдтсть перебудови змГсту математично! освГти у ВНЗ таким чином, щоб надати студентам вах спеща-льностей тГ базовГ знання з аналГтично! ге-ометрГ! i лГнГйно! алгебри, якГ необхГднГ для устшного оволодГння методом структурного математичного моделювання як одного з головних прийомв у розв'язанш прик-ладних завдань. У цьому ракура, розгля-даючи процес навчання студентГв фГзичних спецГальностей курсу аналГтично! геометрп та л1ншно! алгебри, доцшьно побудувати методичну систему евристичного навчан-ня, що сприятиме розвитку евристичних умшь, яю стануть у нагодГ при розв'язаннГ професГйно орГентованих задач.
Метою статг1 е розкриття методичних вимог щодо оргашзаци евристичного на-
®
вчання аналiтичноi геометри та лiнiйноi алгебри сгудентiв фiзичних спецiальносгей класичних унiверситетiв.
Виклад основного матер1алу. Вiдомо, що головним компонентом методичноi си-стеми навчання та основною ланкою, що зв'язуе цю систему з 11 зовнiшнiм середо-вищем, е цщ навчання.
Як вiдмiчае Г.1. Саранцев [4], вони обу-мовлеи структурою особистосп, загальни-ми щлями освiти, щнностями вищо1 освгти, новими освiтнiми iдеями, серед яких важли-ве мсце на сучасному етапi займають гума-нiзацiя та гуматтаризащя освiти.
Цш навчання, зазначае Л.1.Кчуговська [5], досягаються у процеа виконання студентами дiй при вщповщному психолопч-ному управлiннi та самоуправлшт, при достатньому рiвнi мотиваци та активiзацii п1знавально1 дiяльностi, контрол та вщпо-вiднiй корекци з боку викладачiв.
Як стверджуе О.1.Скафа [6], для еврис-тичного навчання математики характерним е висування цшей через навчальну дiяль-нiсть студенлв i частково через внутрiшнi процеси ^електуального розвитку студента. Оскшьки евристичнiй дiяльностi, як i навчальнш даяльносп, властиве виконання певних окреслених дiй, тому трансформа-щя мети у дою дозволяе здiйснити доагнос-тику й управлшня процесом опанування студентами знань, умiнь та 1х розвитку. Знання неможливi без дой, тому необхiдно щоб цщ фшсували не тшьки суму знань, необхщних для оволодiння змiстом, а й описували вмiння, якими повинен оволодь ти студент у процесi вивчення конкретно1 теми. Тому поряд з умшнями, вщповщни-ми кожнiй темi з анал1тично'1 геометри i лЫйно! алгебри, необхiдно формувати та-кож i евристичнi вмiння.
Тобто, методичнi вимоги до постановки цшей в евристичному навчаннi поляга-ють у формувани разом з навчальними вмiннями евристичних умiнь, адекватних навчальним вмiнням, якi мають бути набуп у процесi навчання анал1тично1 геометри i лiнiйноi алгебри. Наприклад, при вивчент теми «Лхни другого порядку» серед навча-льних умiнь, що повинт опанувати студе-нти, е вмшня знаходити фокуси кривих,
координати 1х центрiв. Доречними еврис-тичними вмiннями при цьому будуть наступи: вмiти розпiзнавати, порiвнювати та анал1зувати аналiтичнi записи рiвнянь кри-вих другого порядку, будувати фокуси кривих, конструювати математичнi модел фiзичних задач з використанням окресленоi теми тощо. Ц вмiння мають опановуватися у студенлв у процесi розв'язування певних задач.
Дуже важливою е проблема форму-вання у студенпв фiзичних спецiальностей творчого мислення майбутнього фiзика, вiдкриття для себе нових закономрностей, розвитку iнтересу до досл1дження. Перера-хованi якосп, головним чином, розвива-ються в процесi розв'язування евристичних, професшно орiентованих задач. Од-нак, для отримання бажаного ефекту в на-вчаннi недоцiльно використовувати окремо взятi задачi. Вони повинш складати певну систему, яка забезпечить органiчний зв'язок з теоретичним матерiалом, оскiльки остан-нiй глибоко розумiеться i яюсно засвоюеть-ся лише в процеа розв'язання задач.
Для складання системи евристично орiентованих задач з курсу аналггачно! геометри та лiнiйноi алгебри для студенев фiзичних спецiальностей треба ураховува-ти головш дидактичнi цщ, що можливо досягти у навчаннi дисциплши за допомо-гою даноi системи задач, а саме:
1) тдготовка до вивчення теоретичных питань курсу (таке призначення мають евристичш задачу яю передують вивченню нових математичних факпв, насамперед це евристичт задачi на мотивацiю до вивчення уае! теми, або нового поняття, чи тео-реми);
2) формування навчальних умгнь за темою (бажаного результату у навчанш аналтшчно! геометри i лiнiйноi алгебри можна досягти, якщо ставити перед студентами посл1довно посильнi теоретичнi i практичи завдання, розв'язання яких дае 1м новi знання);
3) сргангзацгя евриотичног д1яльност1 (навчання на нечисленних, але добре пщбра-них евристичних задачах, яю знайомлять сту-денлв з певними евристичними прийомами);
4) стимулювання вивчення матема-
(63)
тичних методгв, як\ використовуються в фничних дослгдженнях (упровадження в процес навчання евристичних задач, яю сприяють глибшому розумiнню тих фiзич-них процесiв, що описуються математични-ми моделями, розв'язання таких задач фор-муе деякi прийоми евристично! дояльносп);
5) тдготовка до майбутньог профе-сшног дгяльностг (корисно розглянути низку прикладних професiйних задач, яю гра-ють певну узагальнюючу роль i несуть у собi корисну, практично необхiдну шфор-мацш, яка буде використана надалi у дис-циплшах професiйного спрямування);
6) формування евристичних ум1нь (уся система евристичних задач призначена для цiеi мети, оскiльки умiння формуються на основi попереднiх знань, набутих навичок, шляхом виконання певних дiй, прийомiв, алгоритмiв, якi е предметом вивчення, то у систему евристично орiентованих задач обов'язково закладаються завдання, для розв'язування яких потрiбно використову-вати певш еврисгичнi прийоми загального та спещального виду);
7) повторення ратше вивченого (вщ-буваеться пiд час розв'язання бшьшосп задач системи, незалежно вiд цшей, поста-влених для даноi конкретноi задачi);
8) контроль засвоення математичних знань (таке призначення мають задачi, якi дають можлив^ь встановити рiвень гли-бини одержаних знань за тими або шшими роздiлами курсу).
Даний пiдхiд дозволяе вдосконалювати вмiння: формулювати проблему, будувати гшотезу, планувати систему дiй, спрямова-них на розв'язання задачi, здшснювати пь знавальний процес в умовах ново! ситуаци, застосовувати загальнонауковi й конкретш методи дослiдження.
Традицiйно у навчанш сгудентiв анал> тично! геометри i лiнiйноi алгебри використовуються таю оргатзацшт форми, як лекщя, практичне заняття, консультацiя.
У евристичному навчаннi традицiйнi форми занять доповнюються такими, як: еврисгичнi лекци, евристичт семiнари, ев-ристичнi «занурення», самонавчання, дос-лiдницькi роботи. Особливосгi проведення цих органiзацiйних форм за даним курсом
будуть описанi нами у подальших статтях.
Формування у майбуттх фiзикiв евристичних умшь, вмшня моделювати рiзнi фiзичнi процеси i розв'язувати фiзичнi за-дачi неможливо без використання спецiа-льних методiв навчання.
У дидактицi метод навчання розгляда-еться як спосiб взаемозв'язано! д!яльност1 викладача i студент1в, спрямований на розв'язання навчально-виховних завдань. Вид^ють, наприклад, пояснювально-iлюстративний та репродуктивний методи. Вони обидва збагачують знания, формують навички й ум1ння студенпв, основнi розу-мовi операцii. Щ методи е необх1дними для оргатзаци навчального процесу з аналiти-чноi геометрii та лiнiйноi алгебри у студен-тiв-фiзикiв, але недостатнiми, осюльки не забезпечують належним чином формуван-ня евристичних ум1нь.
Ця мета краще досягаеться методами проблемного навчання (першим з них е проблемний виклад матерiалу) та дослщ-ницького методу.
Як вказуе В.М.Дрiбан [7], практичт заняття забезпечують широке поле для за-стосування проблемного навчання: на практичних заняттях вiдсутня необхiднiсть строго сшдувати програмi курсу; е можли-вiсть у значн1й мiрi регулювати рiвень про-блемност1 та рiвень повноти проблемного навчання в рамках однiеi i тiеi ж теми, ви-користовувати рiзнi форми оргатзаци проблемного навчання, оргатзовувати дiалог чи дискусiю, конструювати проблемнi ситуаци.
Пщ час застосування дослщницького методу на практичних заняттях з аналттич-но!' геометр11 i лЫйно'1 алгебри необх1дною е наявнiсть дослщницьких завдань, як1 ви-магають вщ студеитiв проходження всiх або бшьшосп етатв розв'язання проблеми, передбачають творче застосування теоре-тичних знань, при цьому складнiсть розв'язуваних проблем повинна поступово зростати. Прикладом може слугувати на-ступна задача: «Вершина трикутника, що мае нерухому основу, перем1щуеться так, що периметр трикутника збер1гае постш-ну величину. Знайти траекторю вершини при умов1, що основа дор1внюе 24 см, а пе-
©
риметр доргвнюе 50 см». При дослiдженнi цiei задачу студенти повиннi зафiксувати одну iз сторiн трикутника, тодi так як периметр i одна iз сгорiн зберiгають своi ве-личини, то студенти приходять до виснов-ку, що i сума двох шших сгорiн, яка дорiв-нюе 26, залишаеться незмiнною. Виказу-сться ппотеза стосовно пошуку дослщжен-ня у цiй задачi. Вводиться система координат. Далi розв'язання задачi зводиться до розв'язання рiвняння.
У навчант студентiв самостшно здшс-нювати окрем кроки розв'язання найбiльш ефективним е частково-пошуковий метод, або евристична бесiда (цей метод повинен передбачати активне включення студентiв до пошуку розв'язання поставленоi задач або тд керiвницгвом викладача, або на ос-новi використання евристичних програм та вказiвок).
Евристична бесiда передбачае щлу низку запитань, якi може ставити викладач, студенти, комп'ютерна програма. При цьому важливо, щоб питання стимулюва-ли думку, а не тдказували iдею розв'язання. Крiм того, в процеа постановки сери запитань необхщно поступово знижувати рiвень проблемност задач, щоб вони були лопчно пов'язат, стимулювали як лопчи так i iнтуiтивнi процедури мис-лення, сприяли постановцi допомжних задач, кожне нове запитання приводило до нового, несподiваного погляду на задачу. На прикладi попередньо'' задачi розглянемо дану форму. Для допомоги у розв'язант задачу викладач задае наступн питання: «Чому дор1внюе периметр трикутника?», «Якщо вгдомо периметр трикутника I одну з його сторт, що ви можете сказати про дв1 ¡нш1 стороны?», «Якщо зафжсуемо незмтну сторону на ос1 абсцис, то як1 ко-ординати будуть мати дв1 вершини, що належать цгй сторонг?», «Яким ргвнянням можна зв 'язати дв1 ¡нш1 сторони трикутника?» тощо.
У нашому досшдженш, ^м традицш-них методiв навчання, ми застосовуемо ев-ристичт методи: методи суттевого, символьного та образного бачення; метод евристичних питань; метод факпв, метод ев-ристичного дослiдження, метод конструю-
вання понять, метод ппотез, метод прогно-зування, метод випадковостей, помилок та асоцiацiй, метод конструювання теорш, метод «мозкового штурму»; метод синек-тики, морфолопчного ящика та ш.
Осюльки розглянут евристичт методи виникли у фiзицi та технiцi в процеа розв'язування фiзичних чи шженерних задач, то 'х застосування сприяе формуванню евристичних умшь й у процеа навчання майбуттх фiзикiв.
Застосовуючи евристичнi методи, викладач мае змогу на бiльш глибокому рiвнi провести аналiз фiзичних факпв чи явищ, а студенти зрозум^и моделi формування по-няття, вивчення теореми. Ц методи допо-магають викладачевi в робот з системами професшно орiентованих фiзичних задач, в основi пошуку розв'язання яких лежать за-гальнi евристичт прийоми аналiзу, синтезу, аналоги, систематизацл, класифкацл, узагальнення та рiзноманiтнi спецiальнi евристики. Наприклад, для розв'язання на-ступно'' задачi можна застосувати метод мозкового штурму (метод колективного генерування iдей розв'язання задачi. Мета цього методу - зiбрати якнайбiльшу юль-кiсть iдей, звiльнення вiд шерци мислення, здолати звичний хiд думки в розв'язант задачi).
«Однор1дна плита мае форму квадрата з1 стороною 12. У плитг зроблено квад-ратний вир1з, прям1 розргзу проходять через центр квадрата, координаты в1с1 направлен вздовж ребер. Визначити коорди-нати центра мас плити».
Розв'язання. У першу чергу, студенти повинш найрацюнальтше зробити рисунок до задачi (рис. 1). Тобто, використову-еться спещальний евристичний прийом «намалюйте картинку». Можна викликати до дошки тршку студенпв, а попм обрати рисунок, який стане допомогою в розв'язант. Розглядаються усi запропоно-ван варiанти i обираеться найкращий. Пропонуеться студентам розрiзати цю плиту на фiгури, координати ценгрiв яких легко можна знайти. Розглядаються уа запро-понованi варiанти i обираеться найкращий. Працюе евристика «обирайте дою». Дал^ використовуючи формули, знаходиться
центр маси Bcie'i плити
= 3бр- 3 + 72p- 6 = 5 ( c 36p + 72p '
Поряд iз цшями, формами i методами навчання засоби е одним з головних ком-понентiв методично!' системи. Пщ засобами навчання розумiють об'екти деяко1 приро-ди, як1 формують навчальне середовище i використовуються викладачем i студентами в процесi навчально!' дiяльностi. Як вщ-значае В.Г.Бевз [8], засоби навчання мо-жуть бути введенi в навчальний процес двома способами: у готовому виглядi або конструюватися в спiльнiй д1яльносп зi студентами.
Серед засобiв навчання видшяють ма-терiальнi (пiдручники, поабники, таблицi, моделi, навчальне обладнання) та щеальт засоби (ранiше засвоенi знання та умiння).
Студентам для пщтримки вивчення курсу аналпичноУ геометрй' i лшшно! алгебри пропонуеться значна мльюсть пiдручникiв, посiбникiв, дов1дник1в з вищо1 математики. Одним з важливих компонентiв розвитку професiйно орiентованих евристичних ум1нь е формування у студенлв ум1ння не тальки самостiйно використовувати велику к1льк1стъ джерел (що у деяких випадках ототожнюеться з котюванням цглих пара-графiв, розд1л1в), але i переосмислювати матерiал з точки зору р!зних понять, теоре-тичних фактiв, поставлених завданъ тощо, знаходити нове застосування, штерпрета-ц1ю вщомих фактiв, формувати власну точку зору, планувати свою д1ялън1стъ, ставити пром1жн1 цш, бачити нов1 задач! на основ! зробленого анашзу та ш. Доц1льною п1д час формування таких евристичних ум1нъ е постановка викладачем творчих завдань, як1 вимагаютъ використання не тальки пщруч-ник1в з вищо1 математики, але i джерел, як1 стосуються шших областей науки, профе-сшно'1 д1ялъносл тощо, та активiзують ев-ристичну д1ялън1стъ студентiв за пошуком
свого бачення проблеми та шляху и розв'язання.
Для формування евристичних умiнь студенгiв на заняттях з анаттично!' геомет-р11 та лшшноУ алгебри виникае потреба в розробцi оптимального за сво'Уми навчаль-ними якостями методичного шструменга-рiю. Звiдси постае необхiднiсть створення й застосування навчальних електронних ви-дань, призначених для навчання. Таю ви-дання являють собою електроннi навчальнi системи, покликаш органiзувати самостш-ну роботу студенлв, допомогти викладаче-вi при поясненш нового матерiалу, при пщ-готовщ до заняття.
Нами розроблено методичний пос16-ник з анал^нч^'У геометрil i лшшно'У алгебри, який складаеться з системи евристично орiентованих завдань за основними темами курсу, враховуеться диференцшований т-дхщ до розв'язання представлених завдань, тобто маються евристичнi й iнформацiйнi п1дказки. Поабник написано вiдповiдно до програми курсу, що визначае той мммум знань i умiнь, якими повинен оволодпи кожен студент фiзико-технiчного факультету. Робота студенлв за цим поЫбником може в1дбуватися як на практичних заняттях так самостiйно пщ час виконання шди-вiдуальних, творчих та дослщницьких завдань.
К^м традицiйних засобiв важливе значения в евристичному навчаииi мають ш-формацiйнi техиологil, як1 дозволяють реа-лiзовувати принципи дифереицiйованого, iидивiдуального, евристичного п1дход1в до навчання. Одним 1з шлях1в пiдвищения якост1 засвоення навчального матерiалу е широке та систематичне використання ш-формацiйно-комуиiкацiйиих технологiй (1КТ), що обгрунтовано в дослiджениях М.1Жалдака [9], В.1.Клочка [10], О.В.Спiваковського [11], Ю.В.Триуса [12]. У нашому випадку при по6удов1 системи евристичного навчання головну функцию використання 1КТ важливо пов'язувати з формуванням саме евристичних вмшь сту-денгiв. Тому використовувати найбтьш доц1льно так1 комп'ютернi засоби, як1 сприяють органiзацil евристичнох д!яльнос-т1 студенгiв та ll управлшню. Одними з та-
(б?)
© Sulim T.
ких засобГв e еврисгико-дидактичнi конструкций описанГ О.1.Скафою [6]. TaKi комп'ю-терш програми ми розробляемо i використо-вуемо на рiзних етапах навчального процесу за даною дисциплГною. Питання, що пов'язанГ i3 застосуванням 1КТ у систем ев-рисгичного навчання, будуть грунтовно описан нами у подальших статтях.
Висновки. Таким чином, виважена ор-гaнiзaцiя навчального процесу з аналогично! геометрГ! та лГншно! алгебри iз доцшь-ним доповненням трaдицiйних компонен-тГв методично! системи евристичними компонентами вiдповiдae основнГй мет евристичного навчання - створенню студентами особистого досвГду у вивченнГ аналГ-тично! геометрГ! i лГншно! алгебри й одер-жання основного продукту дГядьносп у ви-глядГ набутих прийомГв професiйно орГен-товано! евристично! дальност, що сприяе формуванню творчо! особистосп студента на означеному етапГ його розвитку.
1. Панченко Л.Л. Формування вмхнь математич-ного моделювання в процес навчання маибутнх учителю математики: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.02/Панченко Лариса Леонтивна / Нац. пед. ун-т м. М.П.Драгоманова. - К., 2006. - 260 с.
2. ФтшоноваМ.О. Математичне моделювання в кура математики основноi школи: зм1ст i вимоги до шдготовки учшв /М.О. Фтшонова, В.О.Швець //Дидактика математики: проблемы i дослiдження: мiжнар. зб. наук. робт. - Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2010. -Вип.34. - С. 72-76.
3. Шульга Н.В. Методика реалiзацii мiжпредме-тних зв'язшву навчанш математики студентiв вищих
навчальних заклаЫв економiчного спрямування : Авто-реф. дис. ... канд.. педагог. наук: 13.00.02/ Н.В.Шульга. -Черкаси, 2010. - 20с.
4. Саранцев Г.И. Методология методики обучения математике [Текст] / ГИ.Саранцев; Российская академия образования. Поволжское отделение. - Саранск: Типография «Красный Октябрь», 2001. -140 с.
5. Нчуговська Л.1. Математичне моделювання в система еконотчног освти : монографы / Л.1Нчуговська - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. - 289 с.
6. Скафа ЕИ. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология : монография / ЕИ.Скафа-Донецк: Изд-воДонНУ, 2004. - 439 с.
7. Дрибан В.М. Активизация обучения в высшей школе: аспект проблемного обучения: учебное пособие / ВМ.Дрибан. -Донецк: ДонГУЭТ, 2002. - 145с.
8. Бевз В.Г. Засоби навчання сторп математики / В.Г.Бевз // Дидактика математики: проблеми i досл-дження: мПжшр. зб. наук. робт. - Донецьк : ТЕАН, 2003. - Вип. 20. - С. 40-53.
9. Жалдак М.1. Педагогiчний потен^ал комп'ютерно-орieнтованих систем навчання математики / М.1Жалдак // Комп 'ютерно-орieнтованi системи навчання: зб. наук. праць /Редкол. - К : НПУ 1м. Драгоманова. - 2003. - Вип. 7. - С. 3-16.
10. Клочко В.1. Нов тформацшт технологи навчання математики в технiчнiй вищй школП : Дис. ...доктора пед. наук: 13.00.02 /Клочко ВШалш 1вано-вич. - Втниця, 1998. - 396 с.
11. Стваковський О.В. Теоретико-методичн ос-нови навчання вищог математики майбутнк вчителiв математики з використанням тформацшних технологий : Автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.02/Стваковський Олександр Володимирович; НПУ тет М.П.Драгоманова. - К, 2004. - 44 с.
12. Триус Ю.В. Комп'юmерно-орieнmованi мето-дичш системи навчання математики : монографш / Ю.В.Триус. - Черкаси:Брама-Укра1на, 2005. -400с.
Резюме. Сулим Т.П. МЕТОДИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНИЗАЦИИ ЭВРИСТИЧЕСКОГО ОБУЧЕНИЯ КУРСУ АНАЛИТИЧЕСКОЙ ГЕОМЕТРИИ И ЛИНЕЙНОЙ АЛГЕБРЕ СТУДЕНТОВ ФИЗИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ. В статье рассмотрены основные требования к организации обучения аналитической геометрии и линейной алгебре, которые способствуют формированию эвристических умений.
Ключевые слова: эвристическое обучение, курс аналитической геометрии и линейной алгебры, студенты физических специальностей.
Abstract. Sulim T. METHODICAL REQUIREMENTS TO ORGANIZATION OF THE HEURISTIC TEACHING THE COURSE OF ANALYTICAL GEOMETRY AND LINEAR ALGEBRA OF STUDENTS OF PHYSICAL SPECIALITIES. In the article the basic are considered requirement to organization of teaching ofanalytical geometry and linear algebra, which instrumental in forming of heuristic abilities.
Key words: heuristic teaching, course of analytical geometry and linear algebra, students of physical specialities.
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакци 16.06.2012р.
