CC BY
52
Ощнювання piBHH знань студентiв пiд час роботи у OTCTeMi Moodle здшснюеться на 0CH0Bi тестування. Для проходження тесту можна надати калька спроб, кожна з яких автоматично фшсуватиметься. Результати оцiнювання можуть здiйснюватися за результатами першо! спроби, останньо! або як середне арифметичне усiх дозволених спроб тестування. Також викладач може дозволити переглядати студентам правильш ввдповвд на тест.
Рiзноманiтнiсть параметрiв налаштувань виконання тестових завдань i титв тестових завдань дозволяе використовувати тести не лише з метою контролю знань учшв. Одним iз перспективних напрямшв використання тесту е оргашзащя навчально-тзнавально! дiяльностi. Зазначимо, що зазначена форма потребуе додаткового вивчення.
Наступною опцiею пропоновано! системи е «Форум», яку можна вважати одшею з найбшьш цiкавих форм оргашзацп навчально! дiяльностi у формi обговорення. Викладач мае вибiр к1лькох типiв форумiв вiдповiдно до потреб навчання: 1) звичайний форум з обговоренням одше! теми, котрий доступний для вих студенпв; 2) форум з одшею темою обговорення для кожного студента.
Використання у навчальному процес систем управлiння навчальними ресурсами потребуе виршення багатьох проблем, як правило оргашзацшного та методичного характеру. Оргашзацшш проблеми пов'язанi з технiчним забезпеченням i вирiшуються вiдносно просто. Стосовно методики навчання в умовах використання систем управлшня навчальними ресурсами сьогодш юнуе чимало питань, на ко^ немае однозначно! вiдповiдi. Серед основних проблем, що потребують термiнового виршення, можна зазначити:
- добiр ввдповвдних органiзацiйних форм навчально! дiяльностi в умовах комп' ютеризованого навчання;
- добiр оптимальних форм подання навчальних матерiалiв;
- визначення змiсту та добору навчальних матерiалiв для подання у електронному та друкованому виглядi;
Зазначенi аспекти потребують подальших дослiджень i можуть бути темами для наступних наукових розввдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Jason Cole. Using Moodle. - O'Reilly, 2005.- 238 p.
2. www.moodle.org
УДК 377.36:33:004
Я. В. КАРЛШСЬКА
модель формування 1нформацшно1 компетентност1 студент1в у процес1 навчання природничо-математичних
дисципл1н
У cmammi розглядаеться проблема формування тформацшноi KOMnemeHmHocmi майбутнього фахiвця комерцшного профтю на ocHoei моделювання навчально-виховного процесу. Висвтлюються основт компоненти мoделi формування iнфoрмацiйнoi кoмпетентнocтi студента комерцшного коледжу у процеС навчання природничо-математичних дисциплт.
Ключовi слова: модель, студент, формування iнфoрмацiйнoi кoмпетентнocтi.
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й
_ТА ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
Я. В. КАРЛИНСКАЯ
модель формирования информационной компетентности студентов в процессе учебы естественно математических дисциплин
В статье рассматривается проблема формирования информационной компетентности будущего специалиста коммерческого профиля на основе моделирования учебно-воспитательного процесса. Освещаются основные компоненты модели формирования информационной компетентности студента коммерческого колледжа в процессе учебы естественно математических дисциплин.
Ключевые слова: модель, студент, формирование информационной компетентности.
I. V. KARLINSKA
the model of forming the students' informative competence in the process of studies naturalistic mathematicial
disciplines
The article is devoted to the problems of informative competence forming of future specialist of commercial type on the basis of educational process design. The basic components of forming the model of informative competence of commercial college student in the process of studies naturally mathematical disciplines.
Keywords: model, student, forming of informative competence.
Становления ново! освггньо! парадигми в украшськш освт зумовлено сощально-економiчними перетвореннями, штенсивним розвитком сучасних технолопчних процеав, тдвищенням вимог до виробничих функцш майбутнього спещалюта, зокрема економюта, комерсанта. Це значною мiрою вимагае вдосконалення тдготовки фахiвцiв економiчного профiлю у ВНЗ I—II рiвня акредитацп, до яких належать i комерцшш коледжг Тому постала необмдшсть пошуку нових моделей пiдготовки компетентних спещалюпв, готових працювати в умовах оновлено! освиньо! системи, та механiзмiв й шляхiв !х реалiзацп.
У дисертацшних дослiдженнях останнiх рок1в накопичено значний досвiд щодо проблеми формування iнформацiйних компетентностей у сферi професшно! пiдготовки (О. М. Гончарова, О. В. Шкулочшна, Л. О. Савчук), розглянуто питання формування професiйних знань у процеа вивчення природничо-математичних дисциплш (В. А. Копетчук, О. М. Королюк) i пiдготовку студенпв економiчних спецiальностей до використання програмних комп'ютерних систем (£. Р. Бенькович, Н. О. Голiвер, Г. Я. Дутка).
Мета статт - обгрунтувати модель формування шформацшно! компетентност студенпв у процеа навчання природничо-математичних дисциплiн, що включае структурнi та функдiональнi компоненти, педагопчш умови, змiст та етапи, ввдображае едиiсть принципiв, цiлей, форм, методiв, засобш, прийомiв i способш навчально! дiяльностi студенпв комерцiйних коледж1в у процесi навчання природничо-математичних дисциплш, комплексне застосування ,яких забезпечуе l! ефективнiсть.
Термiном «модель» у фшософськш лiтературi позначають «деяку реально юнуючу систему або ту, що представляеться в думках, яка, замiщаючи i вiдображаючи в пiзнавальних процесах шшу систему-оригiнал, знаходиться з нею у ввдношенш схожостi (подiбностi), завдяки чому вивчення моделi дае змогу отримати нову iнформацiю про оригшал» [1, с. 25].
М. М. Амосов тд моделлю розумiе «систему зi своею структурою та функдiею, що ввдображають структуру i функдiю оригшалу». При цьому виконуються такi умови: мiж моделлю i прототипом е вiдношення подiбностi, форма якого явно виражена та точно зафiксована; модель у процесах наукового тзнання е замшником об'екта, що вивчаеться; вивчення моделi дозволяе отримати iнформацiю про оригшал. У «Сучасному тлумачному
словнику укра!нсько! мови» за редакцieю В. В. Дубiчинського моделлю називаеться «уявний чи умовний (зображення, опис, схема) образ якогось об'екта, процесу чи явища, що використовуеться як його «представник» [77, с. 408].
Модель у певному розумiннi вiдображае (ввдтворюе) будь-як1 його сторони та передбачае наявшсть вiдповiдних теорiй або гшотез [2].
Модель формування шформацшно! компетентност студенлв комерцiйних коледж1в у процеа навчання природничо-математичних дисциплiни грунтуеться на принципах, яю визначають систему осв^и в сучаснiй Укра!ш. Це принципи науковостi, системностi, безперервностi, варiативностi, циктчносп, iндивiдуалiзацi!, диференщацп, полiкультурностi, мiждисциплiнарностi, полiфункцiональностi та iнтегративностi навчальних курсiв, наочносп, гумашзаци, креативностi тощо.
Пiд моделлю формування шформацшно! компетентностi студентiв комерцшних коледж1в у процесi навчання природничо-математичних дисциплш ми розумiемо комплекс взаемопов'язаних елеменпв навчального процесу, що забезпечують формування в майбутнiх студенпв системи знань i вмiнь з природничо-математичних дисциплш для майбутнього професшного виконання загальних i специфiчних функцiй спещалюта комерцiйного профiлю.
Педагоги та психологи вважають, що к1льк1сть рiзних трактувань поняття моделi налiчуе вже декшька десятков i продовжуе збiльшуватися. Найсуттевiшими та найвiдомiшими варiантами трактування цього поняття е: 1) модель як тип конструкцп; 2) модель як еталон для копш, зразок для котювання (наприклад, Держстандарт будь-яко! продукцп); 3) спецiальне уявлення будь-якого об'екта, що реконструюе його певнi риси [4].
У тзнавальному процесi взагал^ та в нашому дослiдженнi зокрема, модель розглядаеться переважно в останньому значенш. Моделюючими об'ектами у педагопчному до^дженш можуть бути особистiсть, дiяльнiсть, спiлкування, поведiнка тощо. Модель замiнюе об'ект, що дослiджуеться, тим самим вона е посередником мiж об'ектом та дослщником. Така замiна можлива, якщо мiж моделлю та реальшстю, яку вона вiдображае, iснуе певна ввдповвдшсть, тобто модель лею чи шшою мiрою е аналогом об'екта, який вивчаеться.
У визначення моделi вчений В. А. Штофф включив чотири ознаки: модель - це уявна або матерiальна система; модель здатна замiнювати об'ект; модель ввдтворюе або вiдображае об'ект дослiдження; вивчення моделi дае можливiсть отримати суттево нову шформацш про об'ект дослвдження.
В Укра!ш моделювання педагогiчного процесу до^джували А. М. Алексюк, О. С. Березюк, I. Д. Бех, В. I. Бондар, Г. Г. Ващенко, С. У. Гончаренко, О. М. Пехота, С. О. Сисоева, О. Г. Ярошенко та ш.
Уточнюючи загальноприйняте визначення моделi, Л. П. Пуховська щодо моделювання дiяльностi майбутнього фахiвця вказуе: модель - це описовий аналог дiяльностi, який у формалiзованих конструкцiях вiдображае и найважливiшi характеристики [6]. Динамiчна модель, як зазначаеться в науковiй лиератур^ повинна вiдповiдати наступним вимогам: обмеження дослiдження видiленням суттевих зв'язк1в мiжоб'ектними галузями; зв'язування ключових елеменпв теоретично! моделi з реальними ефектами, що можуть бути зафшсоваш; включения в модель мiнiмально!, але достатньо! шлькосп параметрiв [5].
Побудову моделi формування iнформацiйно! компетентностi студента комерцiйного коледжу будемо здiйснювати на основi визначення структури та змiсту iнформацiйно! компетентности визначення особливостей формування iнформацiйно! компетентносп студенпв комерцiйних коледжiв у процес навчання природничо-математичних дисциплiн; видiлення основних складових моделi (створення структурних одиниць, компоненпв, iнтегрованого курсу навчання природничо-математичних дисциплш).
Ввдповвдно до змiсту навчання природничо-математичних дисциплш повинно бути забезпечення вшьного доступу до комп'ютерно! техшки i комунiкацiйних ресурсiв усiх учаснишв навчального процесу (студентiв i викладачiв); використання комп'ютерних i iнформацiйних засобiв у процесi навчання природничо-математичних дисциплш, не пов'язаних з ними безпосередньо; використання комп'ютерно! техшки як засобу отримання знань шляхом використання телекомушкацш i застосування електронних пiдручникiв у процеш навчання природничо-математичних дисциплiн; використання нов^шх iнформацiйних методiв, засобiв,
форм навчання, як дозволяють обробляти р!зного роду шформацш, не тшьки текстову, але I звукову, граф!чну.
Будуючи модель формування шформацшно! компетентност в комерцшному коледж1, ми враховували середовище, в якому ввдбуваеться процес тдготовки студенпв. В шформацшно-комп'ютернш шдготовщ особливо важливого значення набувае шструментальне та техшчне забезпечення навчального процесу. Це означае наявшсть достатнього матер!ально-техшчного забезпечення, можливють працювати самостшно у позанавчальний час. Окр1м наявносп комп'ютерно! техшки, важливим е програмове забезпечення, яке дало б змогу студентам комерцшних коледж1в опановувати шформацшш вмшнями.
На сформовашсть шформацшно! компетентност студента комерцшного коледжу впливають: шформацшш процеси, модел! та технологи; умшня й навички застосування засоб1в [ метод1в обробки та анал1зу шформацп в р1зних видах д!яльносп; умшня застосовувати сучасш шформацшш технологи в майбутнш професшнш д!яльностц свтоглядне бачення навколишнього св1ту як ввдкрито! шформацшно! системи.
У нашш модел! формування шформацшно! компетентност студенпв комерцшних коледж1в виокремимо так1 функцюнальш компоненти: розвивально-проективний, когштивний, комушкативно-операцшний, стимулюючо-спонукальний та рефлексивно-творчий.
Розвивально-проективний компонент включае в себе змют природничо-математичних дисциплш, який не завжди враховуе формування тзнавально! д!яльносп, мало звертаеться увага на вироблення вмшь й навичок самостшно! роботи з комп'ютерною техшкою та навчальним матер1алом. У тдручниках з природничо-математичних дисциплш замало завдань, яш потребують ввд кожного студента самостшного спостереження, групування чинник1в, приведення до готовност! певно! сукупносп рашше засвоених знань, умшь [ навичок, завдань для самостшного пошуку нових правил, обгрунтування практичних дш, застосування вмшь [ навичок у р1зних умовах, у р!зномаштнш творчш, практичнш д!яльност!. Педагопчне кер1вництво процесом формування шформацшно! компетентносп може досягти свое! мети, коли забезпечить едшсть рацюнально д1браного й дидактично опрацьованого змюту навчального матер1алу, ч1тко! системи з формування й застосування прийом1в мисленнево! д!яльносп, форм [ методш навчання з урахуванням наявного стану сформованосп шформацшно! компетентност студенпв.
Когнтивний компонент ми розглядаемо як систему засвоення студентами у процес! навчання природничо-математичних дисциплш знань ¿з теори I практики переробки шформацп (анал1з шформацп, що надходить, пор1вняння, узагальнення, синтез, розробка вар!антш використання шформацп та прогнозування результапв реал!зацп виршення проблемно! ситуацп, генерування та прогнозування застосування ново! шформацп, взаемод!я !! з наявними базовими знаннями, оргашзащя, збер1гання та ввдновлення шформацп в довгостроковш пам'яп) засобами формування шформацшно! компетентноси студенпв. Вш включае в себе знання способ1в одержання шформацп та !! передач!, в!льне волод!ння навичками опрацювання шформацп та роботи з шформацшними об'ектами, як! в!дпов!дно впливають на вдосконалення профес!йних знань ! вм!нь, на м!ждисципл!нарн! зв'язки у процес! вивчення природничо-математичних дисциплш.
Знання - вища форма прояву сприйняття даних та шформацп, яке е активним за своею сутшстю ! формуеться не т!льки на основ! факта, а й на основ! анал!зу та р!зних тип!в лог!чного висновку. Зг!дно з класиф!кац!ею, запропонованою А. П. Верхолою [3, с. 29-33], знання под!ляються на три тдгрупи, розташоваш у посл!довност! зростання ушверсальносп й абстрактност!: а) знання частков! - терм!нолог!я та фактичний матер!ал; б) знання способ!в використання часткового матер!алу - галуз! застосування, класифшацп та категор!!, методи роботи та критерп !! оц!нки; в) знання загальних ! абстрактних понять - принцитв ! узагальнень, основних теоретичних концепц!й.
Р!вень когн!тивного компонента визначаеться повнотою, глибиною, системшстю знань у певнш предметн!й галуз!, тобто при вивченш математики, ф!зики, х!мп, бюлогп та основ шформатики. Студент може устшно вир!шувати профес!йн! завдання, що стоять перед ним, володии ! використовувати необх!дн! знання щодо предмета свое! д!яльносп, знае способи, засоби, прийоми, методи виршення цих завдань. Таким чином, когштивна складова
розкриваеться як наявнють шформацшних знань, умшь i навичок та здатнiсть особистосп застосовувати !х у майбутнiй професшнш дiяльностi.
Основою комуткативно-операцшного компонента е семантичний компонент, «паперовi й електронш» носi! шформацп, педагогiчно-програмовi комплекси. До паперових носив можна вiднести тдручники, навчальнi посiбники, конспекти лекцiй тощо. Електронними носiями можуть бути: штелектуальна навчальна система, система гiпермедiя, електронна книга, автоматизована навчальна система, засоби телекомушкаци. Метою цього компонента е формування iнформацiйно! компетентностi студентiв, спрямоване на органiзацiю навчально-виховного процесу так, щоб вони змогли встановити зв'язок мiж окремими частинами вивченого матерiалу з математики, фiзики, х1ми, бiологi! та основ iнформатики. При цьому вони використовують рацiональнi прийоми, об'еднуючи вже вiдомi. Функцiонувания вказаного компонента передбачае когштивну дiяльнiсть як з боку студента, так i викладача. Викладачi природничо-математичних дисциплiн створюють умови й моделюють навчально-шзнавальш ситуацп, в яких необхiдно застосовувати прийоми розумово! дiяльностi студента, а саме аналiз, синтез, iндукцiю, дедукцiю тощо. Студент повинен усввдомити виконання кожного лопчного кроку для глибшого вивчення навчального матерiалу. Комунiкативно-операцiйний компонент передбачае опанування важливого у робот i суспiльному життi усного й писемного стлкування; оволодiния к1лькома програмними мовами; вивчення комп'ютерно! термiнологi!; набуття навичок роботи в групах пiд час вивчення нового матерiалу або роботи над проектом; виховання взаемоповаги, взаемотдтримки; набуття навичок спiлкування через персональний комп'ютер, електронну пошту, чат, форуми.
Стимулюючо-спонукальний компонент моделi формування шформацшно! компетентностi студентiв комерцiйних коледжiв передбачае здшснення постiйного стимулювання навчально-пiзнавально! дiяльностi при вивченнi природничо-математичних дисциплiн. Одержання задоволення вiд самостiйного пошуку шформацп, знаходження рацiонального способу вирiшення задач на персональному комп'ютерi у процес навчання природничо-математичних дисциплiн. Вибiр оригшального вирiшення - це основа стимулювання навчально!, тзнавально!, iнформацiйно!, громадсько! та трудово! дiяльностi студента в процес навчання. Зовнiшнi стимули зумовлюються в цьому випадку органiзацiею групово! й колективно! форми роботи студентiв з огляду на суспiльну спрямованiсть !хньо! iнформацiйно! дiяльностi. Основною метою методично! роботи викладачiв у процесi навчання природничо-математичних дисциплш на цьому етат виступае формування у студентiв позитивного ставлення до навчально-пiзнавально! дiяльностi в комерцшних коледжах.
Рефлексивно-творчий компонент моделi формування iнформацiйно! компетентност студенпв комерцшних коледжiв полягае в усвiдомленнi студентом власного рiвня саморегуляцi!, при якому кожна життева функцiя полягае в розширенш його самосвiдомостi, самореалiзацi!, в самовдосконаленш. Сфера рефлексi! iнформацiйно! компетентносп студентiв визначаеться вiдношенням до себе як до фахiвця, до свое! практично! дiяльностi, до !! орiентацi! здiйснення. Вона включае самоконтроль, самооцшку, розумiння власно! значущостi, розумiння результапв свое! дiяльностi, вiдповiдальностi за певну роботу, пiзнання себе в професшнш дiяльностi, знання iнформацiйних комп'ютерних технологш.
Рефлексивно-творчий компонент моделi формування шформацшно! компетентност студенпв комерцiйних коледж1в забезпечуе готовнiсть до пошуку вирiшення навчальних проблем, до !х творчого перетворення на основi аналiзу власно! шформацшно! дiяльностi. У зв'язку з тим, що засвоення за зразком не забезпечуе необхвдний розвиток потенщалу студента, потрiбно формувати активну, самостiйну, творчу особистiсть, ведучи !! до саморозвитку. Вказаний компонент мiстить здiбнiсть до самореалiзацi! i самовираження, самоконтролю та самооцшки у процесi навчання природничо-математичних дисциплш; усввдомлетсть свого мiсця в шформацшному свiтi, необхiднiсть дiагностувати себе як творця i споживача шформацп та шформацшних технологш; здатшсть здшснювати рiзностороннiй пiдхiд до аналiзу ситуаци залежно вiд цiлей i умов.
Вш зумовлений зростанням ролi шформацп в сучасному суспiльствi та передбачае: оволодшня iнформацiйними технологiями, умiнням здобувати, критично осмислювати й використовувати рiзноманiтну iнформацiю у процесi навчання природничо-математичних
дисциплiн; набуття навичок самостшно отримувати iнформацiю; використання р!зних джерел для отримання iнфоpмацiï - 1нтернету, пiдpучника, конспекту, довiдковоï системи комп'ютера; розвиток критичного ставлення до шформацп у процес навчання природничо-математичних дисциплш; оволодшня новими iнфоpмацiйними та комушкацшними технологiями.
Твоpчiсть - це споаб iснування особистосп: пльки у творчосп може вiдбутися особиспсть, i брак творчосп означае вiдсутнiсть особистосп. Твоpчiсть е активнiстю особистосп, в якш воедино злип дiяльнiсть та поведшка. Дiяльнiсть стае творчою, коли особиспстъ ïï творить, здiйснюе усвщомлено та защкавлено. Творча дiяльнiстъ студента характеризуется гаpмонiею цшей, мотив1в, способ1в, оск1льки у твоpчiй дяльносп шдивщ ставить мету, вибирае засоби, здшснюе контроль, ощнку, наступну корекцш, виходячи зi своïх iнтеpесiв i потреб, через що у творчосп вш найяскра-вiше виявляе хаpактеpнi риси своеï особистосп.
Творча дiяльнiсть в шформацшнш компетентносп е оптимальною сферою для самоствердження, самоpеалiзацiï студента, для ефективного саморозвитку його особистосп. У процеа твоpчоï шформащйжл дяльносп студент навчаеться видшяти, систематизувати, визначати, розподаляти, аналiзувати, узагальнювати певнi факти, робити висновок, спираючись на свш досвщ.
Усi компоненти iнфоpмацiйноï компетентностi майбутнього менеджера взаемозв'язаш i взаемозумовленi.
Отже, на основi здiйсненого аналiзу та враховуючи структуру моделi формування шформацшно1' компетентностi студенпв комеpцiйних коледжiв, визначимо етапи ïï впровадження: iнфоpмацiйно-теоpетичний, лабораторно-практичний та креативно-творчий.
Iнфоpмацiйно-теоpетичний етап визначаеться наявшстю загальних теоретичних знань про роботу з шформащею та шформацшними i комп'ютерними технологiями. Студент повинен умии працювати з тpадицiйними джерелами iнфоpмацiï, здiйснювати пошук та вiдбip джерел у бiблiотецi та в 1нтернеп. Щодо засобiв iнфоpмацiйних i комп'ютерних технологiй, то на цьому етапi студент pозумiе загальнi принципи 1'х функцiонування, повинен володiти елементарними навичками роботи з комп'ютерами та програмним забезпеченням, умiти працювати з текстами й електронними таблицями, базою даних.
1нформацшно-теоретичний етап упровадження моделi формування iнфоpмацiйноï компетентностi студенпв передбачае передачу теоретико-шформацшного комплексу знань про змют, структуру iнфоpмацiйноï компетентност1 студенпв у пpоцесi навчання природничо-математичних дисциплш. Кожне заняття з математики, фiзики, хiмiï, бiологiï та основ шформатики повинно стати для студента творчою лабоpатоpiею, нести достатнш обсяг когнiтивноï iнфоpмацiï', сприяти росту iнфоpмацiйноï компетентностi студента. Тому завданням шформащйно-теоретичного етапу е також визначення готовносп студентiв до застосування iнфоpмацiйноï компетентносп пiд час оволодiння матеpiалом природничо-математичних дисциплш. Цей етап е також частиною навчальноï дiяльностi пiд час кожноï лекцiï, кожного практичного заняття, кожного виду навчальноï роботи.
Лабораторно-практичний етап означае, що спещалют вже не лише володае елементарним шструмеша^ем сучасних iнфоpмацiйно-комп'ютеpних i телекомунiкацiйних технологш, а й може вибрати серед юнуючих засобiв розв'язання задачi найбшьш оптимальний в тiй чи iншiй ситуацiï'. На цьому етапi студент може вибрати серед юнуючих засоб1в виршення завдання найбiльш оптимальнi у тш чи iншiй ситуацiï'. Вказаний етап визначаеться використанням г^пертекстових технологий щодо пошуку iнфоpмацiï, з'являються елементарш навички комунiкацiï' за допомогою комп'ютера. Лабораторно-практичний етап моделi формування шформацшжл компетентност1 передбачае використання системи вмшь та навичок експериментального навчання. На цьому етат вiдбуваеться ц1леспрямоване формування шформацшжл компетентност1 студент1в на лабораторних та практичних заняттях. Вiн передбачае також набуття iнфоpмацiйноï' компетентност1 майбутнього економюта у пpофесiйнiй д1яльност1.
На лабораторно-практичному етапi повиннi бути досягнуп так! результати у пpоцесi навчання природничо-математичних дисциплш з використанням програми kvazar-micro: адаптащя цiеï програми до навчального процесу вивчення вказаних дисциплш; тдсилено шформацшну, пpофесiйну i методичну п!дготовку, вироблено навички науково-дослiдноï роботи i твоpчоï активностi студент1в; збшьшено к^льк^сть студентiв, як1 усп!шно навчаються; виявлено взаемозв'язки iнфоpматики та природничо-математичних дисциплши.
Таким чином, шформацшна компетентшсть студента на цьому етат проявляеться в готовносп до постiйного iнформацiйного пошуку i здатностi обробляти результати пошуку за допомогою нових шформацшних технологш з метою отримання практичних умiнь та навичок, необхвдних у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi.
Креативно-творчий етап включае реалiзацiю шформацшно! компетентносп студента у навчально-пiзнавальнiй та практичнш дiяльностi, корекцiю iндивiдуального стилю професшно! дiяльностi через спiввiдношения об'ективних вимог до професiйно! дiяльностi з особиспсним розвитком спецiалiста. У деяких випадках майбутнiй фахiвець, який перебувае на цьому етат, здатний самостшно створювати iнформацiйнi технологi! - програмш продукти, веб-сторiнки, або здатний сформулювати задачу щодо !х створення.
Здiйснений аналiз проблеми формування iнформацiйно! компетентносп студентiв, юнуючо! практики органiзацi! формування iнформацiйно! компетентносп студентiв у ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацi! дозволив розробити модель формування шформацшно! компетентносп студенпв комерцшних коледжiв у процес навчання природничо-математичних дисциплш, визначити й обгрунтувати !! складов^ мета формування iнформацiйно! компетентности яку визначае замовлення iнформацiйного суспiльства; структурш та функцiональнi компоненти формування шформацшно! компетентности диференцiацiя змiсту, видш i методiв; педагогiчнi умови i специфша навчання в комерцiйних коледжах; безпосередньо оргашзащя формування iнформацiйно! компетентносп студенпв; очiкуванi результати, !х контроль i самоконтроль.
Упровадження розроблено! моделi повинно забезпечити тдвищення продуктивностi студенпв у процеа навчання природничо-математичних дисциплiн, а також сприяти пiдготовцi фахiвцiв, здатних до виршення сучасних професiйних завдань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Березюк О. С. Моделювання педагогiчних ситуацiй як метод тдготовки майбутнiх учителiв до роботи з учнями: монографiя / О. С. Березюк. - К.: Акаде]шя, 2003. - 160 с.
2. Бондар В. I. Теорiя i технолопя управлiння процесом навчання у школг навч. посiбник / В. I. Бондар. - К., 2000. - 191 с.
3. Верхола А. П. Оптимизация процесса обучения в вузе / А. П. Верхола. - К.: Вища школа, 1979. - 176с.
4. Карлшська Я. В. Можливосл використання Штернет у навчально-виховному процем вищих навчальних закладiв / Я. В. Карлшська // Паблж рiлейшнз: украшський досввд (мiждисциплiнарнi дослiдження): зб. праць молодих науковцiв; за заг. ред. Л. О. Данильчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ ш. I. Франка, 2008. - С. 108-111.
5. Клочко В. I. Застосування новггшх шформацшних технологш при вивченш вищо! математики у техшчному вузi: навч.-метод. поибник / В. I. Клочко. - Вшниця: ВДТУ, 1997. - 300 с.
6. Пуховська Л. Розвиток теорп професiйноl пiдготовки вчителiв у кра!нах Заходу / Л. Пуховська // Шлях освп-и. - 1998. - № 1. - С. 20-25.
7. Сучасний тлумачний словник укра!нсько! мови: 50000 ^в / За заг. ред. проф. В. В. Дубiчинського. - Харкв: ВД «Школа», 2006. - 832 с.
УДК 371.134 + 371.385.1
Н. В. ВОЛКОВА
дидактичний супров1д оргашзаци навчально1 д1яльност1
майбутн1х учител1в трудового навчання як системоутворювальний чинник шформацшно! культури
У статтi порушуеться проблема розроблення дидактичного супроводу оргатзацИ навчальноЧ дiяльностi майбуттх учителiв трудового навчання як системоутворювальний чинник тформа^йно! культури. Наведено приклади вправ i завдань, що сприяють ефективному формуванню шформацшно! культури майбуттх фахiвцiв.
Ключовi слова: майбутш учителi трудового навчання, дидактичний супровiд, тформацтна культура.
