CC BY
18
_ПРОБЛЕМЫ ВЫСШЕЙ ШКОЛЫ_
УДК 378.147+621.311
Н.Л. ДОН
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ПРИ ВИВЧЕНН1 ДИСЦИПЛ1НИ «ОСНОВИ В1ТРОЕНЕРГЕТИКИ»
У cmammi розглянуто сучаст ттерактивш технологи, яК доцшъно використовувати при вивченш дисциплiни «Основи втроенергетики». Встановлено, що використання ттерактивних технологш сприяе модертзаци системи вищо'1 техмчно! освiти та тдвищуе конкурентоздаттстъ майбутшх фахiвцiв.
Ключовi слова: ттерактивш технологи, основи вiтроенергетики.
N.L. DON
Kherson National Technical University
THE USE OF INTERACTIVE EDUCATIONAL TECHNOLOGIES FOR STUDY OF DISCIPLINE OF
"PRINCIPLES WINDPOWER ENGINEERING"
Abstract
Modern interactive technologies being expedient to use for the study of discipline "Principles of wind power engineering" are considered in the article. It was shown that the use of interactive technologies promotes modernization of the system of higher technical education and improves the competitiveness offuture specialists.
Keywords: interactive educational technology, wind power engineering.
Постановка проблеми
На сучасному етат увага до проблеми професшно! подготовки зумовлена модершзащею освггаьо! системи Укра!ни, входженням у свгговий освинш проспр. Особливо! актуальносп у сучасних умовах набула проблема розвитку професшно -практично! подготовки фах1вця, на перший план висуваються проблеми штелектуал1заци сусшльства, створення i впровадження новишх технологш, яш спираються на ефективне використанш знань. У зв'язку з цим, вищим технiчним навчальним закладам необхвдно реалiзовувати iнновацi!, спрямованi на пiдготовку висококвалiфiкованих, конкурентоздатних фахiвцiв, що вимагае постшного вдосконалення системи вищо! технiчно! освгти. Цей пвдхвд потребуе перебудови сформованих моделей у системi вищо! освгти, що iз закрито!, централiзовано! системи мае бути реоргашзована в динамiчну систему безперервно! освiти. Для реалiзацi! тако! системи вищо! технiчно! освгга потрiбнi практичнi кроки з розробки нових програм курсiв, структурування вже юнуючих, визначення й уточнения !х ролi у фаховiй пiдготовцi; запровадження новiтнiх технологiй, зокрема iнформацiйних, методик навчання; необхiднi органiзацiйнi та правовi перетворення.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй
У вищому технiчному навчальному закладi впровадження в навчальний процес iнтерактивних методiв навчання, зокрема методiв активного навчання, розглядали А.О. Вербицький, Н.П. Анiкеева, А.А. Балаев, В.А. Козаков, П.М. Щербань та ш. Питання розробки, впровадження i використання шновацшних технологiй навчання, зокрема ирових, у професiйнiй пiдготовцi висвiтленi у працях О.1. Пометун, М.В. Кларина, В.А. Петрук, Л.В. Пироженко, Н.В. Борисово!, А.М. Мартинець та ш. Проте залишаеться осторонь впровадження i використання iнтерактивних методiв навчання студенев технiчних ВНЗ пiд час вивчення дисциплiн електроенергетичного циклу. Наявнi дослщження стосуються переважно загальних механiзмiв формування вмiнь i навичок безвiдносно до конкретних навчальних предметiв i, отже, без урахування специфiки майбутньо! професшно! дiяльностi. Крiм того, iснуе проблема застосування розроблених iнновацiйних методiв навчання, що грунтуеться на низькому рiвнi пiдготовки викладачiв ВНЗ до впровадження новитах методiв навчання в навчальний процес.
Формулювання мети дослiдження
1снуе нагальна потреба у розробцi методики оргашзаци навчального процесу за допомогою штерактивних технологiй в навчальному процесi шдготовки висококвалiфiкованих iнженерiв-електрикiв задля полiпшення якосп навчання. У ВНЗ необхiдно поступово впроваджувати замiсть вiдтворювально!' системи навчання творчу (креативну), для чого слад активно використовувати сучасш прогресивнi
(«висош») педагопчш технологи, здатш забезпечити самореал1зацш кожного студента, адже в сучасних умовах на ринку пращ щнуеться не формальний р1вень освгга, тобто шформовашсть, а здатшсть фах1вця опановувати нов1 знання. Саме тому метою статп е комплексний анал1з використання штерактивних технологш при вивченш дисциплши «Основи вироенергетики» та визначення !х впливу на яшсть шдготовки майбутшх фах1вщв з нетрадицшно! та вщновлювано! енергетики.
Викладення основного матерiалу дослiдження В Укра!ш з переходом на ринкову економ1ку кардинально змшилися вимоги до майбутшх фах1вщв ус1х галузей енергетики. Перше м1сце посвдають не т1льки набут1 професшш знання, умшня та навички, але й шту!'щя та творч1сть. Результатом освгга нараз1 е вмшня майбутшх фах1вщв критично мислити, анал1зувати, приймати ввдповщт ршення, тобто формування самостшно! творчо! особистосп, фах1вця у певнш галуз1 виробництва. Для того, щоб досягнути таких високих результалв у процеа навчання та виховання, варто використовувати не тшьки класичш методи лекцп та семшару, а також й шш1 методи, яш б давали можлив1сть для розвитку творчих зд1бностей особистосп. Такими новггшми педагопчними технолопями i е штерактивш технологи [1].
Поняття «штерактивний» виходить в1д англ. «interact» («inter» - взаемний, «act» - д1яти). 1нтерактивний - означае можлив1сть взаемод1яти або знаходитись у режим1 бесщи, д1алогу з чим-небудь або ким-небудь. Отже, 1нтерактивне навчання - це, перш за все, д1алогове навчання, у ход1 якого зд1йснюеться взаемод1я викладача i студента [2]. Суть штерактивного навчання полягае в тому, що навчальний процес оргашзований таким чином, що практично ва студенти беруть участь у процеа п1знання, вони мають змогу розумгти i рефлектувати з приводу того, що вони знають i думають.
О. Пометун та Л. Пироженко визначили умовну робочу класиф1кац1ю 1нтерактивних технологш за формами навчання (моделями), у яких вони реал1зуються. Автори розпод1ляють !х на чотири групи, у залежносп в1д мети заняття та форм оргашзаци навчально! д1яльност1 [3]:
1) штерактивш технологи кооперативного навчання;
2) штерактивш технологи колективно-групового навчання;
3) технологи навчання у rpi;
4) технологи навчання в дискуси.
До групового (кооперативного) навчання можна вщнести роботу в парах, ротацшш тр1йки, «Два - чотири - вс1 разом», «Карусель», роботу в малих групах, «Аквар1ум» тощо.
До фронтальних технолог1й 1нтерактивного навчання ввдносять так1, що передбачають одночасну сшльну роботу вс1е! групи (потоку): «Млкрофон» незак1нчен1 речення, «Мозковий штурм», «Навчаючи -вчуся», «Дерево р1шень».
До технологш навчання у гр1 ввдносяться 1м1тацИ, рольов1 1гри, драматизац1ю. Навчання у форм1 гри е ушкальним, адже таке навчання у невимушенш атмосфер1, актив1зуючи мислення студент1в, впливае як на розумову, так i на емоц1йну сферу.
Навчання у форм1 дискусИ сприяе розвитку критичного мислення, дае змогу визначити власну позицш, формуе навички в1дстоювання свое! власно! думки, вчить поважати думку шших, поглиблюе знання з дано! проблеми.
Упровадження 1нтерактивних технолог1й потребуе в1д викладача розум1ння сут1 дано! модел1 навчання, ум1ння старанно планувати свою роботу, витрати значно! шлькосл часу, особливо на початкових етапах. Сл1д поступово вводити елементи штерактивних технологш на окремих заняттях, починаючи з найпрост1ших - робота в малих групах, парах, тршках, «мозковий штурм», «мшрофон» тощо. Назван1 вище 1нтерактивн1 методи навчання дозволяють шдвищити ефективн1сть формування:
- готовност1 майбутшх 1нженер1в-електрик1в до пост1йного профес1йного самовдосконалення;
- профес1йно-п1знавального 1нтересу до професшно! д1яльност1 взагал1 та до особливостей керування енергетичними об'ектами зокрема;
- умшь студент1в розв'язувати практичн1 професшш завдання;
- соц1окультурно! компетентност1 майбутшх 1нженер1в-електрик1в у процес1 фахово! шдготовки. Одним 1з напрям1в випереджального розвитку навчального процесу на кафедр1 енергетики,
електротехшки i ф1зики Херсонського нацюнального техн1чного ун1верситету (ХНТУ) е застосування на заняттях з дисципл1н електроенергетичного циклу 1нтерактивних метод1в навчання. Зокрема, на заняттях з дисциплши «Основи вироенергетки» поряд 1з традиц1йними методами навчання використовуються р1зноман1тн1 форми штерактивних лекцш та практичних (сем1нарських) занять.
У сучаснш осв1т1 лекцИ' поадають суттеве м1сце у навчальному процес1 вищо! школи, тому в1д педагога вимагаеться наблизити навчальний процес до умов професшно! д1яльност1 фах1вця, сприяти обм1ну знаннями, досв1дом [2]. Доа сп1рним лишаеться терм1н «активна лекщя», зокрема для:
- лекц1! з використанням слайд1в (на кафедр1 енергетики, електротехшки i ф1зики ХНТУ слайди використовуе майже кожен викладач) не е штерактивною, оск1льки слайди жодним чином не впливають на спшкування викладача з1 студентами;
- лекци з використанням в1деоматер!ал!в, лекци в iнтернет-середовищi (вiдеоконференцiï тощо) хоч i називають часто iнтерактивними, насправдi е пасивною формою сприйняття матерiалу аудитор!ею;
- «студент-викладач» - цiкава форма навчання, останшм часом досить поширена, але активною вона буде лише за умови учасп в нш основно! маси слухачiв;
- Лекщя у формi дискусiï може вважатися активною за умови участi аудитори, тодi як iнтерактивною буде за умови дискусп студентiв мiж собою.
На думку автора, штерактивна лекщя мае поеднувати у собi аспекти традицшно! лекцiï та тренiнговоï гри, зокрема використання iнтерактивних методiв тд час лекцiï е ефективним засобом активiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв, що спрямоваш на розвиток у майбутшх фахiвцiв самостiйного мислення, формування творчих умшь нестандартного розв'язання певних професшних проблем з метою вдосконалення навичок професiйного спiлкування. Найбiльш доступними для використання при вивченш дисциплш електроенергетичного циклу е наступнi види штерактивних лекцш:
Лекцiï-бесiди е найбiльш поширеною i простою формою активного залучення студентiв до навчального процесу за допомогою постановки запитань, що носять не контролюючий, а iнформацiйцний характер, тобто спрямовуються на визначення рiвня пошформованосп студентiв з матерiалом лекци, готовносп до сприйняття нового матерiалу, актуалiзацiï знань, необх1дних для його розумшня. З метою активiзацiï навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв на початку лекцiï-бесiди використовують таш iнтерактивнi методи, як штелектуальна розминка у формi обмiну думками, експрес-опитування, сократична бесiда, що дае змогу виявити певнi прогалини у знаннях студентiв. 1ншими засобами штерактивного навчання на лекцiях-бесiдах е використання методу "Лопчний ланцюжок", коли студенти у ходi дiалогу виявляють свое розумiння певних понять, розширюють його у процесi отримання ново1' науково1' iнформацiï на лекцй', встановлюють логiчнi взаемозв'язки мiж новими i усталеними поняттями та рефлексують свш рiвень засвоення нового матерiалу.
Актуальшсть використання проблемних лекцiй грунтуеться на тому, що основними умовами устшного навчання е проблемнiсть навчального матерiалу, активнiсть студента, зв'язок навчання з життям. У проблемнiй лекцй', зважаючи на високий рiвень пiдготовленостi студенпв, використовуються проблемнi запитання, тому так! лекци часто наближаються до дослвдницько1' дiяльностi. Проблемнiсть лекцiï досягаеться послщовним створенням проблемно1' ситуацiï певно1' складносп, яку студенти не в змоз! подолати за допомогою наявних знань, а тому мотивуеться посилена навчально-шзнавальна актившсть i д!яльшсть у напрямку отримання нових знань, що вивчаються на лекцй' i становлять штерес для майбутньоЛ професiйноï д!яльносп. Методичними особливостями проблемно1' лекцй' е проблемний виклад матерiалу, евристична бесiда, проблемш демонстрацiï, мисленневий проблемний експеримент, проблемш завдання та 1'х вирiшення тощо.
Лекщя-дискус!я передбачае активний обмш думками в штервалах м1ж лопчними роздшами лекцiï. Оск1льки лекци-дискуси, дебати е вищим рiвнем проблемних лекцiй, то вони, зазвичай, доповнюються системою проблемних семiнарiв, дшових !гор, самостiйноï роботи, що також е методичними засобами штерактивних технологш навчання.
Лекцiя-аналiз конкретно1' ситуацп передбачае використння дискусшно].' дiалогiчноï взаемодiï, але предметом обговорення е не окреме питання, а певш ситуацiï (професiйна, соцiальна, дiлова тощо). Створення проблемно].' ситуацiï на основ! факпв !з реального життя - особливють навчання за допомогою анал!зу конкретних ситуацш - кейс-стад! (case-study) - методу, розробленого у Гарвардському ушверситеп. Основними засобами використання штерактивного методу "анал!з конкретних ситуацш" на лекщях е банк кейав, що !люструють проблему, шляхи ïï виршення або концепцш в цшому, вщеоклши, методичш рекомендацп з 1'х використання, питання для обговорення, завдання студентам для подальшоЛ самосттноЛ роботи, дидактичш матер!али в допомогу викладачу тощо. Кейс-метод дае змогу встановити оптимальне сшввщношення теоретичного i практичного аспекпв навчання, тому його дощльно використовувати як щд час лекцй', так i на семшарських заняттях.
Лекщя-консультащя використовуеться щд час вивчення теми суто практичного характеру, або на тдсумкових заняттях, коли викладач майже половину тривалосп лекци може прид!лити для вщповвдей на запитання студенпв.
Лекцгю-прес-конференцгю здебшьшого проводять разом з фах1вцями енергетичних служб за наперед визначеними проблемами для обговорення. Студенти заздалепдь готують запитання, що стосуються теми лекцшного матер!алу i проф!лю роботи запрошених фах!вщв.
Лекщя i3 заздалеггдь запланованими помилками передбачае закладання у ïï змют певноï' шлькосп помилок змютового, методичного i поведшкового характеру. Завдання студенпв полягае в тому, щоб тд час лекци виявити щ помилки, занотувати ï\ i оголосити у инц заняття. Так! лекцiï' носять емоцшний характер, сприяють створенню атмосфери дов!рливосп та сшвробггництва викладача i студенпв, значно щдвищують штерес останшх до дисциплши, яка вивчаеться.
Другою складовою лекцшно-семшарсько! форми навчання у вищш школi е практикуми-семiнари. Основна мета семшарських занять у вищш школi - це активiзацiя студенлв до самостiйного набуття знань, умшь i навичок, оволодiння методами аналiзу явищ i проблем, формування навичок самоосвiти студентiв, сприяння поглибленому засвоенню майбутнiми фах1вцями найбiльш складних питань навчального курсу, спонукання студентiв до колективного творчого обговорення матерiалу. Отже основою семшарських занять е штерактивна дiалогiчна взаемодiя, а не репродуктивне вiдтворення лекцiйного матерiалу. Принципи побудови штерактивного семiнару:
- студенти мають працювати у групах, спiлкуючись помгж собою;
- подiл на групи проводиться добровiльно;
- студенти повинш бути готовими до заняття такого типу (автор проводить так командш заняття досить часто); рiвень завдань мае бути адекватним до рiвня подготовки студента.
Але неочiкуваною проблемою тако! командно! роботи стала не лише проблема тдбору рiвнозначних творчих завдань, а й визначення внеску кожного iз учасник1в команди в загальний результат. На жаль, переход ХНТУ на внутршню 100-бальну систему накопичення балiв зводить нанiвець цей недолш.
Найбiльш вживаними моделями побудови штерактивного семшару та практичного заняття е [3]: Семшар-дискусОя, що проводиться тд час вивчення технологiй правово! роботи з рiзними групами ктенпв, передбачае подтримання дiалогiчного спiлкування студенлв, пiд час якого водбуваеться формування практичного досводу обговорення та розв'язання теоретичних проблем, теоретико-практичного мислення майбутнього фах1вця. Семiнари-дискусi! проводяться у виглядi рольових iгор, або в ходi використання таких iнтерактивних методiв, як «Акварiум», «Мозковий штурм», «Дшова гра», «Круглий стiл», «Фокус-група» для обговорення моделi професшно! дiяльностi iнженера-електрика.
Семшар-дослщження доцiльно використовувати для аналiзу актуальних теоретичних i практичних проблем з використанням iгрових методик, тренiнгових вправ для формування методологiчного мислення, вироблення навичок i вмiнь продуктивно! розумово! дiяльностi. У рамках даного типу слщ виокремити тренiнг, проектний семшар, методику «Кожен навчае кожного».
Найцшавшим з точки зору використання в навчальному процеа з «Основ вироенергетики» для студентiв напряму 6.050701 «Електротехшка та електротехнологi!» е Кейс-метод (case study) -технiка навчання, що використовуе опис реальних ситуацiй. Студенти мають проаналiзувати ситуащю, розiбратися в суп проблеми, запропонувати можливi ршення та обрати найкращий варiант. При цьому слод розрiзняти польовi ситуаци, заснованi на реальному фактичному матерiалi, та крiсельнi (видуманi) кейси. Наприклад, оцiнка перспективностi вiтроенергетики в енергозабезпеченш певно! мiсцевостi, пiдбiр обладнання автономно! системи енергозабезпечення з використанням того чи шшого типу вiтроустановок, адекватний пiдбiр обладнання вiтроенергетично!' установки тощо.
У процеа використання кейс-методу викладач виршуе завдання навчання та виховання студенлв, виконуючи 6 основних функцш
1) органiзацiйну, вирiшуючи завдання з оргашзаци навчально-виховного процесу;
2) комушкативну, яка передбачае встановлення педагогiчно зумовлених стосуншв мiж суб'ектами навчально-виховного процесу. В основi цiе! функцi!' - умшня об'ективно сприймати партнера у спшкуванш, викликати у нього довiру; бути водкритим у спiлкуваннi, дшитися iнформацiею; передбачати та лiквiдувати конфлшти; справедливо, конструктивно та тактично критикувати; сприймати та враховувати критику, перебудовуючи власну поведiнку та дояльность;
3) гносеолопчну, яка дозволяе розв'язати важливе завдання: отримати та накопичити новО знання як з навчально! дисциплши (у нашому випадку з вироенергетики), так О знання про закони та функцОонування педагогОчно! системи - психологи, педагопки, соцюлоги, методики викладання тощо;
4) проекцОйну, пов'язану з проектуванням цОлей, програм, планОв, методично! системи та технологи викладання навчально! дисциплши;
5) конструкцшну, яка включае вибОр та побудову змОсту навчального курсу, вибОр основних форм та методОв проведення заняття з використанням кейс-методу;
6) виховну функцОю, яка спрямована на формування особистостО майбутнього фахОвця, його загальну та професшну сошалОзацш.
Досить складним О виршальним етапом у роботО викладача е, на наш погляд, адекватне оцшювання результатов навчання студентОв Оз застосуванням кейс-методу, адже це не контрольна робота, не семшарське заняття О не лабораторна робота, це один Оз елеменлв практичного заняття, де в ходО коротких вистутв студентОв, в обговоренш поставлених проблем, у дискуси з Оншими учасниками вОдбуваеться по^к найкращого варОанту вирОшення завдання. У будь-якому випадку оцОнювання мае
здшснюватись зпдно з дидактичними вимогами щодо оцшки набутих знань, yMiHb та навичок студенлв, а саме: об'ективно та справедливо по водношенню до ycix учасник1в, задiяних у кейсi; аргументовано, систематично i оптимально. У даному випадку оцiнювання виконуе контролюючу, навчальну, виховну (оск1льки у процесi навчання формуються особистiснi якостi студента); оргашзуючу (органiзyе навчально-виховну дiяльнiсть студента) та методичну фyнкцiï. Якнайкраще реалiзyвати ус зазначенi вище фyнкцiï оцiнювання дозволяе 100-бальна система оцiнки знань, умшь та навичок студента, так як саме така система дозволяе накопичувати бали за окремi види завдань кейсу, оцшюе активнiсть студента та чисельшсть його вистyпiв. Загалом, кейс метод як один з штерактивних методiв навчання вимагае оцiнювання не певних знань, умшь та навичок, а умшь студента аналiзyвати конкретну професшну ситуащю, приймати виважене (адекватне) рiшення, логiчно мислити.
Найбiльшою перевагою, на нашу думку, штерактивного навчання е те, що под час такого навчання студент перестае бути об'ектом, а стае суб'ектом навчання. Це забезпечуе внутршню мотивацш навчання, що сприяе його ефективносл. За такого навчання навиъ не зовам усшшш студенти потрапляють у ситуащю усшху, що сприяе не лише кращому засвоенню знань, yмiнь та навичок, а й кращому, бшьш позитивному ставленню до даного предмету та до навчання загалом. А загальна атмосфера сшвпращ та взаемоподтримки, що пануе пiд час занять, впливае не лише на рiвень знань, а й на рiвень стосунк1в в колективi. Роль викладача, також суб'екта iнтерактивного навчання, зводиться до вмiлоï органiзацiï та цшенаправленого керування пiзнавально-пошyковою дiяльнiстю стyдентiв. Серед шших переваг iнтерактивного навчання можна назвати настyпнi:
- високу результатившсть у засвоеннi знань та формуванш yмiнь: обсяг виконано1 роботи
бОльший, як1сть знань - краща;
- розвиток критичного мислення у студенлв;
- легкость контролю засвоених знань та умшь;
- розширення шзнавальних можливостей стyдентiв.
Iнтерактивнi методи шдготовки фахiвцiв технiчноï сфери дозволяють оптимально враховувати вимоги обрано1' студентами спещальносл, створювати ситyацiï, беручи участь в яких вони оволодiвають мистецтвом швидко й ефективно вирiшyвати yправлiнськi завдання, розвивати професшне мислення. Але все це можливо лише в результат вмiлоï органiзацiï та цiленаправленого керування тзнавально -пошуковою дiяльнiстю студенлв викладачем. У випадку невмiлого керiвництва, неяшсно1' пiдготовки викладача, часткового опанування iнтерактивними методиками, неготовностi групи до сшвпращ або, навль, недодержання умов, етатв обрано1' технологiï, переваги навчання перетворюються на недолiки (втрачений дорогощнний час, розчарування).
Основнi недолiки штерактивного навчання стосуються рiвня готовностi викладача до оргашзаци такого виду роботи. Водсутшсть методичних розробок до вах предметiв та досводу використання штерактивних технологш, небажання змiнювати навчальнi плани та шдходи до оцiнювання досягнень студенлв, страх втрати контролю над рОвнем подготовки стyдентiв - усе це е лею перешкодою, з якою стикаються сучасш викладачi.
Висвллення окремих видОв iнтерактивних лекцiй i семшарських занять дае змогу зазначити, що використання засобОв штерактивних технологш у подготовщ фах1вщв у вищш школ вОдповодае таким принципам оновлення освоти, як: шновацшшсть у поеднанш з традицшшстю, особислсно-орОентований подход до студента, варОатившсть форм i методОв навчання тощо.
Висновки
Цша низка умов, таких як мотиващя, наочнють, штерес до предмету, а також формування прийомОв розумово1' дОяльносл, зокрема узагальнення та систематизации не можуть бути ефективно реалОзоваш лише традицшними формами та методами навчання. Необходна науково обгрунтована система подготовки майбутшх фахОвцОв технОчного профОлю, однОею Оз складових яко1' можуть бути штерактивш технологО1' навчання, що е важливим чинником пОдвищення якостО, доступностО й ефективносл освОти, тобто приведення ïï у вОдповоднОсть до сучасних правил i норм свггового рОвня.
Використання Онтерактивних технологОй при вивченнО навчально1' дисциплОни «Основи вОтроенергетики», яка входить до дисциплш самостОйного вибору навчального закладу для бакалавров напряму 6.050701 «Електротехшка та електротехнологй» Оз професшним спрямуванням «НетрадицОйнО та вОдновлюванО джерела енерги», дозволяе органОзувати процес навчання таким чином, що в ньому беруть участь всО учасники навчального процесу, взаемодшчи м1ж собою (студенти) та викладачем, сприяе розвитку навичок самостшного розв'язання практичних завдань, створенню горизонтального поля мОждисциплОнарного дОалогу, розумшню цОлОсностО енергетики й покращенню рОвня фахово1' компетентностО майбутнОх ОнженерОв-електрик1в.
Застосування викладачем рОзноманОтних Онтерактивних методОв навчання у ВТНЗ стимулюе ОндивОдуальну активнють студентОв, формуе позитивну мотивацОю до навчання, до вивчення Оноземно1' мови за професшним спрямуванням, забезпечуе високу ефектившсть навчання майбутшх фахОвщв,
формуе певн особиспсш якосп й компетенци. Крiм того, це дае змогу й викладачевi постiйно самовдосконалюватись, мислити й дiяти по-европейськ1 та постiйно працювати над оновленням власного творчого потенщалу, удосконаленням власно! шшомовно1 компетенци. Ефективнють застосування iнтерактивних методiв навчання пояснюеться й можливiстю реалiзацil iндивiдуального тдходу у процесi формування професшно1 компетентносп майбутнiх енергетик1в.
Пiд час навчання у ВНЗ для майбутшх iнженерiв-електрикiв здшснюеться активний пошук можливостей розвитку, формування системи щннюних орiентацiй, моделювання свого майбутнього, формування образу майбутньо1 професи. Перспективою подальших розробок е ввдповщь на запитання: чого i як вчити студентiв вищого техшчного навчального закладу для того, щоб вони, ставши професiйно компетентними фахiвцями, були конкурентоспроможними на ринку пращ, а головне - готовими до професшного кар'ерного зростання, здатними до творчого мислення, мшнацюнального дiалогу та сшвпращ.
Список використаноТ лiтератури
1. 1нноваци як фактор модершзаци та тдвищення якостi вищо1 освiти / Укл. Н.В. Артикуца, О.М. Клоченок, Т.О.Лщук; НаУКМА. - К.: Стилос. 2006. - 630 с.
2. П'ятакова Г.П. Сучасш педагогiчнi технологи та методика !х застосування у вищш школi: навч-метод. поаб. для студентiв та магiстрантiв вищо1 школи / Г.П. П'ятакова, Н.М. Заячшвська. -Львiв: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2003. - 55 с.
3. Пометун О., Пироженко Л. 1нтерактивш технологи навчання: теорiя, практика, досвiд. - К., 2002. - 136 с.
