CC BY
21
Ю. М. Ящишина
канд. психол. наук,
В. О. Шатко
канд. екон. наук
Донбаська державна машинобудiвна академiя, м. Краматорськ
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В НАВЧАННЯ ПРИ ВИКЛАДАНН1 ДИСЦИПЛ1Н З УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Постановка проблеми. Сучасний спецiалiст у га-лузi управлiння персоналом, випускник вищого нав-чального закладу мае бути енергшним, iнiцiативним, доловим, здатним швидко реагувати та приймати нестандарты рiшення у складних оргашзацшних ситу-ацiях, бути готовим до постшного професiйного зрос-тання. Шдготовка спецiалiстiв у галузi управлiння персоналом потребуе розвитку, насамперед, практич-них навичок та вмшь стосовно комушкативно! компе-тентностi, творчого пошуку ефективних управлшських рiшень, умiння працювати в командi i керувати гру-пою.
Органiзацiя навчального процесу у вищому за-кладi освiти мае бути спрямована на роботу студенпв з формування професшних якостей, необхiдних май-бутньому спецiалiсту у галузi управлшня персоналом. Розвиток значущих професiйних якостей можливий завдяки iнтегруванню теоретичних знань в конкретш практичнi умiння за допомогою певних методiв нав-чання. Цим вимогам оптимально вщповщають штер-активнi методи навчання. Проте таке навчання повинно мати належне науково-методичне забезпечення та готовтсть викладача до оргашзацп даного виду ро-боти.
Аналiз останн1х дослщжень. Умовно методи навчання в освггнш дiяльностi можна подiлити на двi групи: тi, де домiнуе педагог, i тi, що вимагають ак-тивностi вiд учасниюв навчального процесу. Проте, було б неправильно подшяти зазначеш методи викла-дання на бшьш чи менш ефективнi. Кожен з них мае сво! переваги й недолiки. Зараз не викликае сумнiвiв те, що актуальними е т методи, за допомогою яких не тальки накопичуються знання, а, насамперед, створю-ються умови для активно! роботи.
1нтерактивш методи навчання не е новими у вгт-чизнянш та свiтовiй педагогiцi. Розробкою методiв ш-терактивного навчання та впровадженням !х у нав-чально-виховний процес у рiзнi часи займалися Ш. Амонашвiлi, В. Давидов, Д. Ельконш, В. Сухом-линський, В. Шаталов та ш. Я. Коменський та К. Ушинський для активiзацil учбово! дiяльностi ви-значали проведення рiзних iгор, змагань та фрагмента театралiзованих вистав; Л. 1тельсон — дискусп та су-мiсну дiяльнiсть; наочнiсть як важливий канал регу-ляцп навчально! дiяльностi знаходимо у О. Леонтьева; ситуацп типу драматизащ! — у Е. Торндайка.
Методи навчально! дiяльностi у парах було запро-поновано А. Рiвiним у 1911 рощ, проте популярносп набули тшьки з середини 90-рок1в у виглядi iгрових та дискусiйних метсдав навчання. Дидактичний аспект сучасних штерактивних методiв навчання висвилю-еться в роботах дослщниюв О. Баево!, Г. Ковальчук, О. Комар, Л. Пироженко, О. Пометун, О. Савченко, О. Ярошенко та шших [1, 3, 4, 6, 7, 9, 10]. Як зазна-чають дослiдники, дат методи у вищих навчальних закладах е ефективним доповненням до класично! фо-рми навчання. Досить популярними штерактивш методи навчання е зараз у сучасних бiзнес-школах.
Метою дано! статп е визначення ролi штерактивних метсдав навчання в освггаш дiяльностi та озна-йомлення з досвщом !х використання на заняттях з курсу «Психотехнологп управлiння персоналом».
Виклад основного матерiалу дослiдження. У про-цесi навчання важливою е не лише передача знань, умшь та навичок, але й направлена тзнавально-пошу-кова дiяльнiсть студентiв, !х активна взаемодiя. Сту-денти повинш самостiйно знаходити потрiбну шфор-мащю, творчо застосовувати !!, вмiти бачити проблему i знаходити шляхи !! розв'язку, мати навички особис-тюно! рефлексГ!.
З метою розвитку таких навичок i особистiсних якостей у навчальному процесi успiшно застосову-ються штерактивш методи роботи. 1нтерактивне навчання — це навчання, насамперед, у активнш взаемоди викладача i студента; побудова навчання в режимi дi-алогу, активно! участi. 1нтерактивш методи навчання под1ляють на чотири групи: групова навчальна дiяль-шсть, фронтальне навчання, навчання у дискусп та навчання у ^ [4]. Групова робота передбачае оргаш-защю навчання студентiв у малих групах, що об'едну-ються спiльними навчальними задачами. Це дае можливiсть ствпращ, спiлкування, сприяе ефектив-ному засвоенню знань та формуе певш навички та вмшня. Така модель легко й ефективно поеднуеться iз традицшними формами, методами навчання i може застосовуватися на рiзних етапах навчання [1, 4, 5, 7, 9, 10]. Фронтальне навчання передбачае роботу уете! групи шляхом колективного обговорення певного стрного питання, формуе навички критичного мис-лення (технiки «мозкового штурму», кейс-методу, дерева ршень та iншi).
Навчання у ^ (дiловi, сюжетно-рольовi iгри, ор-гашзацшно^яльшсш iгри та iн.) вiдрiзняеться вщ традицiйного навчання. На такому занята передбача-еться свобода iнтелектуально! дiяльностi, iгрове моде-лювання, об'екта, предмета, явища, що розглядаеться пiд час навчально! дiяльностi. 1грова модель окрiм рi-шення навчально! задачi спонукае студентiв до iнтере-сiв, мотивiв, емоцiй, активних дiй. Це щкавий, твор-чий процес у навчальнш дiяльностi, що активiзуе пi-знавальну дiяльнiсть студентiв, мае органiзований характер i орiентований на певний результат.
Пiд час активно! роботи студенти оволодiвають навичками, як1 необхщш для майбутнього висококва-лiфiкованого фахiвця в галузi управлiння персоналом: розумшня сутi проблеми, творче розв'язування проблем, удосконалення командно! працi, опрацьовування процедури дiяльностi, робота в умовах недостатньо! визначеностi тощо. Iнтерактивнi методи навчання мо-жна застосовувати як в межах аудиторних занять, так i пiд час самостiйно! роботи. За такою формою роботи неможлива пасивнiсть студентiв. Як зазначае дослщ-ник О. Комар, кожен зi студентiв мае конкретне за-вдання, за яке вш повинен публiчно прозвiтуватися,
190
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
або вщ його дiяльностi залежить яюсть виконання по-ставленого перед малою групою та перед ветею акаде-мiчною групою завдання [6].
Успшно проведене заняття повинно пробуджу-вати активнiсть студентiв, формувати новi навички i умiння учасниюв, стимулювати студентiв до самонав-чання. В умовах штерактивних моделей навчання змь нюеться i роль викладача. Вш виступае не стельки джерелом шформацп, сюльки органiзатором ще1 ро-боти, спрямовуючи навчальний процес у потрiбне русло, створюючи умови для шщативи, формуючи сприятливий психологiчний ктмат у студентськш групi, виправляючи помилки. Це допомагае студентам творчо тдходити до процесу навчання взагалi, сприяе розвитку вмiння зважувати альтернативнi ршення, ба-чити неординарнi шляхи розв'язання проблем.
При використанш таких метсдав досягаеться максимальне запам'ятовування навчального матерiалу та забезпечуеться активна роль студенив у його об-робцi. Перевага активних методiв полягае у тому, що теоретичнi знання випробовуються в умовах, набли-жених до реальних. Таким чином, студенти мають мо-жливiсть сформувати навички роботи, що необхщш майбутньому фахiвцю.
Узагальнюючи рiзнi пiдходи щодо використання iнтерактивних методiв навчання у навчальному процесс можна вiдмiтити, що бiльшiсть дослщниюв ука-зують на важливiсть поеднання класичного технолоп-чного навчання з штерактивними методами навчання [3, 4, 6, 9]. Використання штерактивних технологш у практищ викладання вищого навчального закладу, по-перше, обумовлене змшою стосунюв «викладач — студент» з позицп «суб'ект (викладач) — об'ект (студент)» на суб'ект — суб'ектний характер вщносин. Це вимагае активности обох сторiн. Саме штерактивш методи навчання мають великий потенщал для посилення взаемодп мгж викладачем i студентами; це методи спшкування на основi взаемодп. По-друге, основною умовою тако! взаемодп е активiзацiя тзнавально1 ак-тивностi студентiв на заняттях. Iнтерактивнi методи роботи пробуджують iнтерес студентiв до навчання та !х активнiсть, тим самим змшюючи хiд комушкацп саме у напрямку взаемодГ!. Але й не тшьки це. Активна спшьна дГяльнГсть у навчальному процес сприяе ус-пшнш соцiалiзацil осо6истостГ, усвiдомленню себе як частини колективу i пов'язана з подальшою активш-стю i у суспшьствь Так, А. Шапiто, юрГвник оргашза-цГ1 «Освггяни за сощальну вадповадальшсть» (Educators for Social Resposability), зазначае, що завжди можна знайти час i мiсце для того, щоб слухати викладача, але повинно бути й багато можливостей, щоб учш самi могли прийняти ршення, i багато — набагато часу i мГсця, щоб учнГ дГяли ефективно, самостiйно чи у не-великш групГ, що в майбутньому приведе до ефективно! дГяльноси у сусптьстга [2].
Планування таких штерактивних занять, як зазначае О. Баева, передбачае створення передумов ре-алiзацil низки методолопчних принцитв навчального процесу, у тому числГ, iнтенсивна самостiйна робота студентiв; активне використання техшчних засобiв навчання; активна тдтримка групово1 взаемодп; активь зацiя i залучення студентiв до навчально1 роботи; по-яснення нових теоретичних положень тем, що вивча-ються з використанням методу конкретних ситуацш; дотримання жорсткого регламенту та умов недостат-ньо! визначеностi, що необхiдно навчати майбутшх управлiнцiв [1].
Отже, можна зробити висновок з уетх цих мiрку-вань: педагоги вищих навчальних закладiв можуть ус-пiшно використовувати штерактивш методи навчання у сво!й педагопчнш практицi.
Досить ефективним стало використання штерактивних метсдав навчання на заняттях з курсу «Психотехнологп управлiння персоналом». Даний курс спря-мований на формування практичних умшь та навичок використовування психологiчних технологш та методик, що дозволяють здшснювати управлiння персоналом на рiзних рiвнях:
- особистiсному, який визначае наявнiсть базо-вих особиспсних компетенцiй, як! забезпечують ус-пшшсть управлшсько! дiяльностi (системне мис-лення, креатившсть, творчi здiбностi, вольовi якоси, комунiкативнi здiбностi, соцiальний та емоцшний iн-телект тощо);
- груповому, що виявляе механiзми поведiнки людей, впливае на особиспсш мотиви, емоцiйний стан ствробггниюв, розвивае довiру та взаеморозу-мшня);
- органiзацiйному, що передбачае об'еднання ствробггаиюв та груп в едине цше та е умовою ус-пiшного управлiння.
Програма курсу включае широкий спектр психо-логiчних методiв, шструменив та технологiй, що забезпечують психолопчний супровiд в галузi управ-лiння персоналом за наступними напрямами:
- психотехнологп вщбору персоналу, що вклю-чае ознайомлення з «фшьтрами» вiдбору персоналу (тестування, кейси опрацювання резюме та анкет кандидата та iн.);
- психологiчний супровщ процесу адаптацп персоналу (особливосп наставництва, коучiнг в адаптацп персоналу, плануваннi кар'ери, роботi з целями, персональною мотивацiею);
- мотиващя i стимулювання персоналу (технологи виявлення потреб та шдивщуальних мотиваторiв, соцiально-психологiчнi та органiзацiйнi методи моти-вування спiвробiтникiв, самомотивацiя);
- психотехнологп дшово! оцiнки персоналу (тестування, анкетування, дiловi iгри, кейс-метод, ассес-мент-менеджмент, 360 градусiв тощо);
- психотехнологп розвитку персоналу (кар'ер-ний самоменеджмент, дiагностика кар'ерного потен-цiалу, побудова власно! карти кар'ерного устху).
Основним принципом побудови даного курсу е iнтеграцiя знань з рiзних галузей науки (насамперед, психологп, сощологп, економiки, менеджменту та iншi), що забезпечуе формування професiйних навичок спещалютав в галузi управлiння персоналом.
Метою курсу е тдготовка студенпв до ефектив-ного управлiння ствробггаиками за допомогою сучас-них психолопчних методiв, технiк, iнструментiв. На вщмшу вiд iнших курсiв, даний курс мае практичну спрямовашсть, тому потребуе широкого спектру рiз-номанiтних методiв навчання. Студенти мають отри-мати практичш навички аналiзу органiзацiйних ситуацш, прийняття рiшення та розвинути сво! особистiснi якостi (наприклад, впевнешсть, комунiкативнiсть, умiння впливати на шших). Тому вiдмiнними рисами курсу «Психотехнологп управлшня персоналом» е використання рiзноманiтних iнтерактивних методiв навчання, у тому чи^ дшових i рольових iгор, «мозко-вого штурму», кейс-методу, методу моделювання ви-робничих ситуацш та розгляд проблемних задач, дис-куси, тренiнгiв, групово! роботи з шюстративним ма-терiалом, використання мультимедшних комп'ютер-них програм.
@ 2016/№2
191
Прийоми та методи тако! активно! роботи апро-боваш на лекцшних та семшарських заняттях з даного курсу у рiзних академiчних групах. Наведемо декшька прикладiв практичного використання штерактивних методiв навчання у процес викладання курсу.
Так, досить ефективним у робота виявився кейс-метод, за допомогою якого можна розвивати умшня аналiзувати проблемш ситуащ! та приймати ршення. На заняттях студентам пропонуються мш-кейси, за якими необхщно провести аналiз реальних оргашза-цшних ситуацiй та запропонувати варiанти виршення проблеми за типом: «Якими будуть вашi дИ?», «Яке рь шення Ви приймете?» тощо.
Для закрiплення теоретичних знань, активiзацi! мислення доцшьш жвавi дискусп з вiдповiдних тем курсу. Зiбрати якомога больше щей щодо певно! проблеми вщ усiх учасниюв групи можна за допомогою «мозкового штурму». Цiкавою виявилася i метафорична технiка «Метод шести капелкгав», що дозволяе збшьшувати ефективнiсть вирiшення проблеми, роз-глядаючи проблему з шести позицш (факти, переваги, недолiки, емоцп, ще!, альтернативы рiшення).
При закрiпленнi теми «Формування iмiджу ке-рiвника» використовуеться модифжований нами варь ант тренiнгово! техшки «Колесо життя» Б. Райна. На основi цiе! технiки було розроблено творче завдання, в якому необхщно зiбрати прийнятний образ сучас-ного керiвника органiзацi!. Заздалегiдь студентам да-еться завдання: скласти есе, що розкривае образ су-часного керiвника. Це дае можливiсть студентам само-стiйно опрацювати матерiал з дано! теми, а потам в аудитор!! шляхом дискусп та обговорення «Обрати» образ сучасного керiвника органiзацi!. Крiм того, дана вправа дае можливють провести самоаналiз рiвня роз-витку особистiсних та дшових якостей вщносно образу сучасного управлiнця та скласти програму самороз-витку.
Нами було модифжовано рольову гру «Прийом на роботу», в якш кожен учасник програе по черзi 3 ролi: претендента на роботу, роботодавця та експерта. Для ствбесщи тдготовлеш питання, яю найчастiше задають роботодавцi при прийомi на роботу. Пiсля гри вщбуваеться обмiн сво!ми враженнями, емоцiями, аналiзуються «слабю» мiсця.
З метою розвитку комунiкативних навичок про-водяться рольовi iгри та вiдбуваеться програвання ти-пових рольових ситуацiй. Це дозволяе студентам мо-делювати ситуащ!, «примiряти» на себе певну роль, знаходити правильне рiшення. Важливим моментом цих рольових ^ор е обмiн почуттями, аналiз «слабких» мiсць, визначення проблем, над якими необхщно пра-цювати. З щею метою було розроблено рольову гру на розвиток навичок дшового спшкування у роботi з персоналом. Перед студентами ставиться завдання: «Ви — керiвник пщприемства. Необхщно висловити сво!м спiвробiтникам зауваження, прохання, вщмову, подяку, комплiмент або познайомитись чи представи-тись». Робота вщбуваеться у «двшках» або «трiйках», тсля заюнчення яко! студенти обмiнюються сво!ми думками, обговорюють важливi моменти гри, визнача-ють те, над чим ще необхщно працювати.
Комушкативш навички студентiв розвиваються i на виступах з реферативними повiдомленнями. Цi ви-ступи також проводяться в активнш формi. Перед студентами ставиться задача: «Уявиъ, що ви експерт з певного питання (вщповщно до теми реферату). У та-кш формi необхiдно подати пiдготовлений матерiал. Це допоможе розвитку ваших комушкативних нави-
чок, зняти певш комушкативш бар'ери». У кiнцi кожного виступу проводиться аналiз та самоаналiз (реф-лексiя) виступу, використовуючи психолопчну модель «Вжно Джогарi», що дозволяе отримати зворотнiй зв'язок i3 групою, виявляти закритi й невiдомi частини особистоста та усвiдомлювати !х.
До того ж, кожне семшарське заняття супрово-джуеться блоками тестiв з психодiагностики. Це надае студентам можливють не тальки опановувати роботу з психодiагностичним iнструментарiем, але й дiагносту-вати свiй особистiсний та професшний потенцiал.
Висновки
Таким чином, використання штерактивних мето-дiв навчання е досить ефективною формою навчально! роботи, що забезпечить перехщ вiд шформацшно! методики викладання та просто! репродукц!! знань до !х глибокого осмислення, творчого використання й змь нить статус студента, який перетворюеться iз пасив-ного слухача у «конструктора» сво!х знань. Викладач стае наставником, оргашзатором навчально! дiяльно-ста студентiв. Це потребуе професiоналiзму, пов'яза-ного з володiнням iнтерактивними методами навчання, творчою роботою.
Тому юнуе потреба у розробцi методики оргаш-зац!! навчального процесу за допомогою штерактивних метсдав навчання, пщготовщ педагогiчних кадрiв. На нашу думку, процес впровадження у навчально-ви-ховний процес вищого закладу освгги iнтерактивних методiв навчання повинен бути послщовним та вива-женим, розумно поеднуючи та комбiнуючи штерак-тивт методи навчання iз традицiйними.
Список використаних джерел
1. Баева О.В. Case-study як форма штерактив-ного вивчення студентами менеджменту: загальш принципи оргашзац!! та проведення практичних занять (початок) / О.В. Баева // Персонал. — 2007. — № 5. — С. 72-75.
2. ДжезГовська I. Навчання вчителiв / I. Джез-Говська. — Львiв: 1нститут полiтичних технологiй, 2002. — 172 с.
3. 1нтерактивш методи навчання у пщготовщ спещалютав для банювсько! системи Укра!ни: [зб. наук. праць]. — Х.: ХФУАБС, 2001. — 250 с.
4. 1нтерактивш технолог!! навчання: теорiя, практика, досвщ: метод. посiб. авт. / уклад. О. Поме-тун, Л. Пироженко. — К.: АПН, 2002. — 135 с.
5. Ковальчук Г. О. Активiзацiя навчання в еконо-мiчнiй освiтi: навч. посiб. / Г. О. Ковальчук. — Вид. 2. — К.: КНЕУ, 2003. — 298 с.
6. Комар О. А. 1нтерактивш технолог!! — технолог!! ствпращ / О. А. Комар // Рщна школа. —
2006. — № 5. — С. 57-60.
7. Новжова Л.М. Треншг як заетб активiзац!! навчання у вищш школ! наук.-метод. посiб. / Л.М. Но-вiкова. — Павлоград: ЗД1ЕУ, 2008. — 110 с.
8. Пометун О. До питання досвщу впровадження iнтерактивних технологiй // Антолопя адаптованого досвiду / О.Пометун. — Рiвне, 2004. — С. 132-136.
9. Сучасш освiтнi технолог!! у вищш школi // Матерiали м!жнар. наук.-метод. конф. (Ки!в, 1-2 листопада 2007 року): тези доп.: У 2 ч. — Ч. 2 / вщп. ред. А. А. Мазаракъ — К.: Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т,
2007. — 259 с.
10. Silberman M. Active Strategies. 101 Strategies to Teach Active Learning. — Boston, London etc., 1996. — P.2 — 3.
192
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ
