CC BY
78
УДК 636.082.2.11
Гончаренко 1.В., кандидат сшьськогосподарських наук, © провщний науковий сшвроб^ник, igoncharenko@list.ru Нащональний аграрный утеерситет, м. Киге
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ СЕЛЕКЦ1ЙНИХ 1НДЕКС1В ДЛЯ ОЦ1НКИ ПЛЕМШНО1 Ц1ННОСТ1 МОЛОЧНИХ КОР1В
Узагальнено ¡нформацт щодо еикористання селекцтних гндексге, гх конструюеання та егдбору теарин за комплексом ознак. Розроблено ноеий споЫб егдбору молочних корге у селекцшну групу за комплексом ознак: екстер 'ером, молочним жиром та быком, плодючгстю теарин, триеалктю гх господарського еикористання та здороеям еим'я за кглькгстю соматичних клтин е 1 см3 молока. Для подальшого розеедення залишають корге, селекцтний гндекс яких перееищуе середшй показник по стаду.
Ключовi слова: селекцтт шдекси, комплекс ознак, оцтка племшног цшност1
Вступ. Вiдбiр тварин за одшею ознакою навт теоретично вести неможливо, враховуючи наступш аксюми: 1) користувальна щншсть молочних корiв залежить вщ багатьох ознак i систем оргашзму; 2) юнуе генетична корелящя мiж ознаками вщбору, тому селекщя тварин за одшею ознакою в бшьшосп випадюв зумовлюе одночасну корельовану вщповщь iнших систем органiзму. Але чим бшьшу кiлькiсть ознак включають в програму селекци, тим меншу результатившсть одержують в кiнцевому рахунку. Крiм того, продукцiя тварин залежно вщ И кiлькостi та якостi, мае рiзну економiчну цiннiсть, тому виникла проблема оптимiзацil процесу селекци з метою досягнення максимально можливого ефекту в стадi або популяци. Це завдання стосуеться не лише молочного скотарства, але i всiх галузей тваринництва.
Перехiд вiд оцiнки та вщбору методами незалежних рiвнiв (тобто за кожною ознакою окремо) до селекци методами одночасного вiдбору (тобто за селекцшними iндексами). Це якюно новий ступiнь в оргашзаци вщбору: якщо тандемний вiдбiр забезпечуе полшшення окремих ознак, не зумовлюючи 1хнього наступного зниження, а вiдбiр по незалежних рiвнях виявляе лише нижш межi для кожно! з ознак, яю селекцiонуються, то одночасний вiдбiр дае змогу кожнiй з ознак, що селекцiонуються, дати кiлькiсну ощнку, вiд додавання яких отримують шдекс, що i е в даному випадку единим критерiем при вщбору Особливо ефективний такий вiдбiр за необхщност полiпшення комплексу ознак, оскшьки ефективнiсть його в п разiв вища, нiж тандемного (п - кшькють селекцiонованих ознак).
Результативнiсть племшного добору обумовлюеться багатьма факторами, але головним з них е рiвень точност оцiнки генотипу тварин. Теорiя i практика селекци свiдчать, що оптимальних результатiв можна досягти за комплексною
© Гончаренко 1.В., 2008
27
ощнкою генотипу. Провщним методом тако! ощнки е шдексний вираз, який акумулюе в одному показнику оптимальне спiввiдношення селекцiйних ознак. 1ндексна селекцiя дозволяе "недолжи" генотипу тварини за одшею ознакою компенсувати "позитивною яюстю" шшо! [20, 24, 26].
Одшею з переваг тдексног селекцп (index selection) - селекщя, яка заснована на вiдборi тварин за селекцшним шдексом, - е те, що вона вiдкривае можлившть отримати математичний (кiлькiсний) вираз загально! племiнноi цiнностi тварини за великою кшьюстю ознак як ii само!, так i ii предкiв, бокових родичiв або нащадкiв. У звязку з цим залежно вiд шформацп, яка використовуеться в iндексi, ix подiляють на двi групи: шдекси племiнноi цiнностi та селекцiйнi шдекси. У першому разi оцiнюють одну ознаку вiдбору за показниками родичiв i власноi продуктивностi; у другому - декшька ознак вiдбору без урахування показникiв родичiв [15].
Конструювання селекцiйниx iндексiв - досить складна задача, методичну сторону яко! остаточно ще не розроблено. З багатьох рекомендацш з даного питання найбшьше визнання отримали двi методики - методика Хейзела (Hazel), яка заснована на використанш коефщенив генетичних i фенотипових кореляцiй, i методика, яка заснована на використанш прийомiв лшшного програмування. Основними складовими цих методик е: вибiр оптимальноi кiлькостi ознак, що селекщонуються; визначення селекцiйно-генетичниx параме^в i коефiцiентiв детермiнацii для кожного з них та в комплексу вибiр функцii iндексу й визначення вагових коефiцiентiв для кожного iз складових iндексу [21].
У 1943 рощ Хейзель Л.Н. (L. Hazel) розробив генетичну базу для конструювання селекцшних iндексiв i визнаний фундатором теорп селекцiйниx iндексiв у твариннищв [29]. При цьому селекцiйний шдекс розглядався як узагальнений вираз плем^но^' цiнностi економiчно значимих ознак з врахуванням !х взаемозвязюв (генетичних кореляцш). Прикладом iндексiв племiнноi цiнностi може бути i^^^ для вiдбору ремонтних свинок у США [32]:
i = yi +0,83y2 - 1,41уз, де у1 - племiнна продуктивнiсть матерi особини, яка оцiнюеться; у2 - жива маса особини, яка ощнюеться, у вщ 180 днiв; у3 - бонiтувальний бал при реалiзацii. У найпростiшiй формi селекцiйний вдекс розраховують за формулою:
С1 = h1 (Х1 - x) + h2 (y1 - у), де x, у - ознаки тварини, яку ощнюють; x1, у1 - середне по стаду; h1 , h2 -коефщенти успадковуваност ознак.
В подальшому Lush J.L. [33], Comstock R.E та iншi [30], Robertson A та iншi [34, 35] використали метод селекцiйниx iндексiв для ощнки бугаiв-плiдникiв молочних порiд за якютю нащадкiв. В 1960-х роках Кравченко М.А. розробив систему селекцшних шдекав пробанда на основi показниюв предкiв родоводу [12]. В 1980 рощ Вшничук Д.Т. опублiкував анал^ичний огляд принципiв побудови селекцiйниx шдекав з врахуванням продуктивностi '^чних" родичiв (напiвсестер i напiвбратiв) та шших методичних принципiв
28
використання селекцшних 1ндекс1в на протяз1 р1зних перюдш онтогенезу тварин [3, 4, 6].
Починаючи з 1980-х рок1в, в кра!нах Свропи та США стали широко використовувати селекцшш шдекси при вщбор1 буга!в-плщниюв I на !х основ1 -1ндекси племшно! щнност [1, 5].
Розробка та вдосконалення селекцшних 1ндекЫв велась в ус1х галузях тваринництва та особливо у молочному скотарств1 бувшого Радянського Союзу наприюнщ 70-х - початку 90-х роюв ХХ ст., але в Укра!ш вщб1р тварин за селекцшними 1ндексами на той час майже не в1вся.
Так Д.Т. Вшничуком [7] запропоновано 1ндекс для вщбору кор1в на придатшсть до машинного до!ння:
С1 = 10(РН - 6) + (ШВ - 1) + (I - 40) + 101П, де РН - разовий надш, л; ШВ - середня швидюсть видоювання, л/хв; I - шдекс вимя; 1П - шдекс плодючост (кшьюсть отел1в/в1к корови у роках х 100).
У ВНД1РГТ розроблений селекцшний 1ндекс для вщбору матер1в буга!в [16]: С1 = Ьвл (Пвл - Прв) + Ьо (Пд - Прв) + Ьм (Пм - Прв), де Пвл - власна продуктившсть корови; Пд - продуктившсть дочок батька; Пм -продуктившсть матерц Прв - продуктившсть ровесниць (корови, дочок батька, матер! вщповщно); Ьвл , Ьо , Ьм - коефщенти регресп, яю вираховують за вщповщними формулами.
Для переводу цього 1ндексу у вщносш одинищ використовуеться наступна формула:
С1 (%) = 100 + С1 100 ,
Прв
де Прв - продуктившсть ровесниць корови, яку ощнюють.
Запропонований шдекс може бути використаний не лише для ощнки кор1в за надоем, але I вмштом жиру, бшка та шших показниюв. Необхщно лише для кожного разу виявляти значення шдексних коеф1щент1в (Ь).
Простшим шдексом при вщбор1 матер1в буга!в може бути селекцшний диференщал, який представляе р1зницю м1ж абсолютною продуктившстю дано! корови I И ровесницями. Вщб1р матер1в буга!в за селекцшним диференщалом (8) досить ефективний: дочки буга!в, як отримаш вщ матер1в з 8 вище 3000 кг молока, перевершували ровесниць за надоем на 221 кг, тод1 як дочки плщниюв, матер1 яких мали 8 до 2000 кг, дали молока лише на 79 кг бшьше, шж !хш ровеснищ. Надшшсть даного методу тдвищуеться, якщо використовувати 8 не за вищу лактащю, а в середньому за вс наявш лактаци.
1ндекс молочност (1М) кор1в за Н.П.Погребною, Б. А. Багр1ем - селекцшна ознака, яка поеднуе надш, жиршсть молока I живу масу. 1М розраховують за формулою: 1М = (Н х 100) : ЖМ, де Н - середнш надш молока базисно! жирностц ЖМ - середня жива маса кор1в стада [22].
У бшьш складнш форм1 селекцшний шдекс включае економ1чш показники, а також генетичш кореляци м1ж ознаками. 1ндекс складають на шдстав1 р1внянь множинно! регресп, кожний член якого отримуе певну вагу залежно вщ успадковуваност ознак, !хшх фенотипових I генотипових
29
кореляцшних звязюв та вщносно! eK0H0Mi4H0i' значущостг Чим бшьше ознак в iндексi, тим менша величина селекцiйного диференцiалу по основних, найсуттевших компонентах ознак, якi селекщонуються.
Узагальнюючи iнформацiю з опублiкованих джерел л^ератури, можна згрупувати селекцiйнi шдекси (С1) таким чином: 1) С1 педiгрi (за походженням); 2) С1 за власним фенотипом; 3) С1 за фенотипом повних сибсiв (брати i сестри) i напiвсибсiв (натвбрати i напiвсестри); 4) С1 за потомством; 5) С1 за комплексом ознак; 6) боштування.
В поетапнш оцiнцi молочних корiв за селекцшними iндексами першим е „пед1гр1 - шдекс", який розраховують за показниками фенотипу предюв. Цей iндекс мае ймовiрнiсть 0,5 при використаннi фенотипових та генотипових даних предкiв першого ряду родоводу. В даному випадку С1 вираховують за формулою: С1 = 0,5 • Б + 0,5 • М, де Б - С1 батька; М - С1 матера При розрахунках „педiгрi - шдексу" в деяких кра!нах, де практикують чистопородне розведення, враховують показники трьох рядiв предкiв [14].
С1 за власним фенотипом тварин визначають за формулою: С1 = Фт - Фр, де Фт - фенотип дано! тварини; Фр - фенотип ровесникiв. Фенотиповi показники продуктивности екстер'ерного типу i т.п. можуть порiвнюватись з показниками стада, стандарив породи, тому вiдповiдно базову формулу, як правило, ускладнюють. Якщо в формулу ввести показник h2, то отримують адитивну племiнну щншсть за власними показниками тварин.
С1 за показниками фенотипу сибс1в i натвсибс1в досить ефективний у багатоплщних тварин (свиш, птиця i т.п.). Ймовiрнiсть тако! оцiнки аналогiчна „педiгрi - шдексу", враховуючи генетичну корелящю мiж сибсами (0,5). Для малоплщно! велико! рогато! худоби цей i^^^ цiлком придатний за умови використання методу трансплантацп ембрiонiв.
С1 за потомством вважають найбшьш придатним для ощнки генотипу тварин, в т.ч. для визначення !х племiнно!' щнноси, особливо при введеннi додаткових показниюв, наприклад, коефiцiента регресi! фенотипу потомюв на генотип плiдника.
Наведенi вище С1 е iменованi, тобто мають числове вираження (кг, см, % i т.п.), i порiвнюються з вщповщними показниками ровесникiв, середнього рiвня по стаду, загальноприйнятих стандартiв. Однак, в останш роки, використовуючи комп'ютерш програми, в практицi селекцi! тварин все частше застосовують так звану розрахункову племiнну цiннiсть за генотиповими вщхиленнями, що характеризують передавальну спадково-зумовлену здатнiсть батькiв, тобто реалiзацiю !х якостей у потомствi. Цей метод майже ствпадае з EBV (Estimation of Breeding Values), що широко застосовуеться в Свропейських кра!нах. Однак, показники розрахунково! племiнно! цiнностi неможливо спiв ставити шляхом порiвняння, тому розрахункову щншсть стали ощнювати в одиницях генотипового стандартного вщхилення i ввели поняття стандартизована племiнна щншсть (СПЦ). На основi цих вщхилень розробляють лiнiйнi профiлi, обчислюють шдекси селекцшно! цiнностi.
30
С1 за комплексом ознак власного фенотипу визначають на ochobî наступно1 базово1 формули:
С1 = Кх(Фх - Ф?) + К2(Фз - Ф4) + ... + КП(ФП - Фр), де Ki, К2 , ..., Кп - ваговi коефiцieнти для кожно1 селекцiйноï ознаки; Ф1, Ф3,..., Фп - фенотип тварин за окремою селекцiйною ознакою; Ф2, Ф4, ..., Фр - фенотип ровесникiв тварин за вщповщними ознаками.
Вважають, що такi iндекси забезпечують високу корелящю мiж генотипом за комплексом ознак i CI, що сприятиме оптимальному полшшенню стада (чи популяцiï) за сукупшстю ознак. У дану формулу в багатьох крашах вводять показники економiчноï значущостi кожноï ознаки, що сприяе економiчнiй ефективностi прийомiв селекцп молочноï худоби.
Наприклад, у Нщерландах оцiнку та вiдбiр корiв-матерiв буга1в-плщниюв молочних порiд ведуть за iндексом INET (економiчний iндекс продукцiï молочного жиру та бшка), що забезпечуе бiльш високу оцiнку тварин, молоко яких мiстить бiльшу жирнiсть та бшковють. Формула iндексу INET наступна:
INET = -0,15 • кг ноая + 2 • кг жиру + 12 • кг бшка, де „носш" - це вода, лактоза, мшеральш солi.
Серед корiв матерi буга1в вiдбираються з урахуванням величини iндексу INET та даних родоводу за 3 поколшня, серед телиць - за индексом родоводу, який включае показники племшнох' цiнностi батька i матерi [25].
Kорови-матерi буга1в використовуються для отримання ембрiонiв декiлька разiв, при цьому метою е отримання вiд одшех' корови як мiнiмум 2-3 сишв з рiзними родоводами за батьювською лiнiею. Ембрiони вiд телиць отримують, як правило, 1 раз. Остаточне ршення вiдносно вибору телицi в якост матерi бугая приймаеться через 100 дшв ïï першо1' лактаци [28].
Дана система оцiнки i вщбору матерiв буга1в мае переваги порiвняно з iншими в зв'язку iз вираженою орiентацiею на тдвищений вмiст в молоцi найбiльш щнних компонентiв, перш за все - бшка.
В багатьох крашах з високопродуктивним молочним тваринництвом з метою порiвняння отриманих селекцшних iндексiв введет стандартш генотиповi вiдхилення. Наприклад, в Kанадi для кожно1' з порщ (айршири, бурий швiц, джерсе1' i т.п.) по молоку генотиповi вщхилення варiюють вiд 527 до 830 кг; по молочному жиру (кг) - вщ 13 до 34; бшку - 8-25 кг [29].
В селекцшному i^^^i здоров'я корiв враховують багато факторiв: HEALTH = {[-6 • (SCC - 3.00/0,23] + [3 • UD/5] + [1 • (MSP - 85)/4,8]} • CF, де SCC - кшьюсть соматичних клiтин у молощ; UD - об'ем вим'я; MSP -штенсившсть нарощування молочно1' продуктивности CF - кореляцiйний фактор (для кожнох' породи розроблено кореляцiйний фактор, величина якого варше залежно вщ породи вiд 1,2514 -голштинська до 1,7678 - канадська) [31].
В селекцшш iндекси племiнноï цiнностi за одшею ознакою чи комплексом ознак додатково в формулу вводять показник h2, враховуючи адитивний ефект гешв, що зумовлюють дану ознаку чи комплекс ознак. В наукових публжащях викладенi принципи побудови складних iндексiв з врахуванням взаемодiï генiв
31
та „генотип х середовище" в програмах селекци молочних порщ та моделювання [2, 8].
Ощнку тварин за боштувальними класами не вважають достатньо точною, тому ця система ощнки та прогнозування племшно! цiнностi поступово зникае з практики племшно! справи в скотарствг
Особливють племiнно! роботи у високопродуктивних стадах полягае в складностi вщбору в популяцi! тварин, якi вщповщають вимогам селекцiонера одночасно за екстер'ером, продуктивнiстю та iншими цiнними ознаками. В практищ зарубiжно! селекцi! при вiдборi тварин по племiннiй щнност використовують продуктивно-екстер'ерний iндекс корови (cow-index).
В сучасних програмах селекци обов'язково враховують таю ознаки, як тривалють господарського використання, яюсть вим'я i його здоров'я (кiлькiсть соматичних кл^ин у молоцi), якiсть кiнцiвок та ряд шших ознак. В кра!нах европейсько! спiльноти питома вага цих ознак досить рiзноманiтна, що повязано не з !х економiчною значимютю, а з метою i задачами селекци, яю ставляться перед членами асощацш з розведення молочно! худоби на кожному конкретному етапi з породами [18].
Корелящя мiж рiзними господарсько-корисними ознаками молочних корiв вивчена ще недостатньо, тому лише в небагатьох публжащях вдалося встановити значимють взаемодi! спадковостi i факторiв середовища в показниках фенотипових кореляцiй. Генотипову кореляцш в бiльшостi випадкiв пояснюють явищем плейотропi!, тобто, що одш i тi ж гени впливають на двi ознаки. Другою причиною може бути зчеплення мiж генами. Однак, не слщ забувати, що внаслщок можливого кросинговеру проходить процес частково! змiни та комбiнування хромосом в наступному поколiннi тварин [17].
Для розробки селекцшного iндексу необхщно знати фенотипову i генотипову корелящю мiж селекцiонованими ознаками, рiвень показника успадковуваност (h2) та вiдносну економiчну цiннiсть. На цiй основi вираховують множинш регресi! загального генотипу шдивща по рiзним господарсько-корисним ознакам, при цьому може бути отриманий селекцшний iндекс для всiх цих показниюв разом, який вiдображае максимально оптимiзовану кореляцiю з загальним генотипом. Необхщно пам'ятати, що селекцiйний iндекс базуеться на лшшному зв'язку i тому не враховуеться ефект гетерозису, етстазу чи нелшшно! взаемодi! мiж генотипом i факторами зовнiшнього середовища. Чим бшьший процент загально! мiнливостi, зумовлений ефектами вказано! взаемодi!, тим менше значення буде мати селекцiйний i^^^. В формулi селекцiйного iндексу особливе значення мае коефщент значимостi, який вщображае вiдносне значення, яке слщ надавати фактору, щоб досягти максимального показника кореляци мiж iндексом селекци i генотипом особини [23, 27].
Ось чому ощнка i вiдбiр тварин за комплексом ознак мають певш труднощi. До вирiшення ще! проблеми в кра!нах з високорозвиненим молочним скотарством пщходять по-рiзному. При формуванш комплексних селекцiйних iндексiв враховують як економiчну значимiсть ознаки, так i необхiднiсть
32
покращення Tie! чи шшо! ознаки на даному етат племшно! роботи. Питання про ваговi значення кожно! ознаки вирiшуються колепально з участю фермерiв, вчених, керiвникiв i членiв асоцiацiй з покращення порщ.
За даними Белтсвiллскоi лабораторп США (AIPL, 2001), в Швецп i Дани в загальному шдекс племiнноi цiнностi буга!в i корiв продуктивним ознаками вiдводять 29-35%, а в Новш Зеландп i Англп - 77-78%. У бiльшостi кра!н селекцiя за надоем здiйснюeться не безпосередньо через облж племiнноi цшност за надоем, а через вихщ бiлка i вихiд жиру за 305 дшв лактацп. Причому першому з цих показникiв придiляeться першочергове значення. yci показники, що опублжоваш по молочних коровах, це розрахунковi величини, якi коректуються щодо вжу тварин, сезону отелення, кiлькостi лактацш i т.д.
Вперше в Росшськш Федерацп розрахована i запропонована модель iндексу корiв для ефективного вщбору тварин у племiнне ядро стада. Дослщжеш основнi селекцiйно-генетичнi параметри iнгредieнтiв iндексу племiнноl цiнностi корiв в одному iз найбiльш високопродуктивних стад Росшсько1 Федерацп (Примак В. А., 2002).
В дослщах Ж.Г.Логiнова та ш. вiрогiдну племiнну цiннiсть чорно-рябих корiв ленiнградського типу за комплексом ознак розраховували за трьома моделями [13]:
1) С13 — (4STAвихiд жиру + 1§ТАекстер'ер + 1STAudc) ■ 50;
2) С14 = ^ТАвихВД жиру + 2(0,5STAекстер•eр + 0,33STAudc + 0,17STAflc)] ■ 50;
3) С15 — [2STAвихiд жиру + 2STAвихiд бiлка + 2(0,5STAекстер'eр + 0,33STAuDc +
+ 0,17STAflc)] ■ 50.
Згiдно твердженням авторiв тд вiрогiдною племiнною цiннiстю тварини розумшть оцiнку генетично1 переваги особини над середшм показником групи ровесниць, iз яко! ця тварина була ввдбрана. Рiзниця мiж показником особини i середнiм по популяцп, яка виражена в долях стандартизованого вiдхилення, називаеться стандартизованою передаючою здiбнiстю (STA - Standard Transmitting Ability). Дослщники використали показники стандартизовано1 передаючо1 здатностi за виходом молочного жиру i молочного бшка за 305 днiв лактацп, фiнальною оцiнкою екстер'еру, iндексу вим'я (UDC - Udder Composite) та вдексу будови кiнцiвок (FLC - Feet and Legs Composite). 976 первюток п яти господарств Леншградськох област з середньою молочною продуктивнiстю 7890 кг молока, вмютом жиру 3,71% i бiлка 3,10% ранжували за С1 на плюс- i мiнус-варiанти. Корови з плюс-варiантом iндексу переважали корiв з мiнус-варiантом за надоем (+20-21%), екстер'ером (+1,6-2 бали), iндексом будови вимя (+0,37-0,43), iндексом будови юнщвок (+0,34-0,39).
До недавнiх чаав в Украiнi селекцiйний iндекс (С1) розраховували за основними методичними вимогами Канадськоi асоцiацii тваринникiв. Селекцiйний i^^^ для бугая чи корови обчислювали за формулою: С1 = 6(3Ж + 8Б) + 4(3Т + 4В + 2К + ФТ).
У цш формулi використовують розрахункову племiнну цiннiсть в стандартизованих одиницях за показниками селекцiйних ознак: Ж -
33
жирномолочшсть; Б - бшковомолочшсть; Т - загальний тип; В - вимя; К -юнщвки i ратищ; ФТ - формат тулуба [15].
Горловим О.1. (2001) проведено наукове дослiдження щодо удосконалення визначення генетичних кореляцiй. Основна суть удосконалення полягае в застосуванш часткових кореляцiй однойменних селекцiйних ознак предюв i нащадкiв в якост мiри генетичних кореляцiй. Запропоновано метод визначення генетичних кореляцш для розрахунку селекцiйних iндексiв велико! рогато! худоби, свиней i овець. Застосування методу тдвищуе рiвень обективно! оцiнки генотипу тварин i дае можливiсть селекщонеру одержати максимальний ефект щодо зростання генетично! середньо! кожно! популяцi! за продуктивними ознаками [10].
З 2001 р. у молочному скотарствi Укра!ни оцiнку тварин вiдповiдно до комплексу ознак здшснюють за iндексом селекцшно! цiнностi С1, який для j-того бугая або j-то! корови обчислюеться за формулою [11]:
Г 3РПЦЖ< 8РПЦб, ^ _ ( ЪРПЦТ] 4РПЦБ] 2РПЦК] РПЦФТ] \
С1 ] =60 •
''Ж] | ™ ^Б] °Ж аБ
40
• +-- +-- + -
аТ а Б а К аФ
'Т Б ^ К ФТ
де РПЦж] РПЦб] - розрахункова племiнна цiннiсть ]-то! тварини вщповщно за молочним жиром (Ж) i молочним бiлком (Б);
РПЦт] РПЦВ], РПЦК], РПЦФТ]- - розрахункова племшна цiннiсть ]-то! тварини вщповщно за ощнкою загального типу (Т), вим'я (В), кiнцiвок та ратиць (К), формату тулуба (ФТ);
аЖ, аБ, аТ, аВ, аК, аФТ - генотипове стандартне вщхилення за цими ознаками.
Перераховаш принципи конструювання шдекав племшно! i селекцiйно! щнност молочних корiв використовуються в кра!нах з розвинутим тваринництвом i в бшьшост випадкiв вони входять в компютерш програми селекцiйного процесу. В умовах Укра!ни для практичного застосування зоотехшкам-селекщонерам доцiльно запропонувати такий алгоритм розрахунку С1, який доступний спещалюту при використаннi мiкро-ЕОМ. Пiдвищення генетичного потенщалу популяцiй молочно! худоби в кра!ш повинно здiйснюватись шляхом створення ефективних iнформацiйних технологiй, розробки методiв маркерно! селекцi! та удосконалення способiв оцiнки генотипу тварин.
Таким чином, за 1990-2005 рр. в теори i практицi молочно! худоби провщне мiсце зайняли селекцiйнi iндекси, але !х не слiд абсолютизувати, тому що в багатьох випадках це вщносш величини (наприклад, +400 кг молока для 5 i 8 тис. кг молока за лактацш - це рiзнi ступенi полшшення), вони мають порiвняно малу ймовiрнiсть (вiд 0,1 до 0,5), залежать вiд поправочних коефiцiентiв i, саме основне, вщповщають лiнiйнiй функцi! лише в певних межах розпод^ або динамжи величин, вимагають розробки складних компютерних програм (достатньо дорогих). Тому для умов Укра!ни, де молочш породи (укра!нська чорно- та червоно-ряба молочш породи) ще недостатньо консолщоваш, стада перебувають в рiзних умовах середовища та
34
рiвня i повнощнност годiвлi, дощльно розробити власнi селекцшш iндекси за комплексом господарсько-цiнних ознак молочних корiв, як штегрально! ощнки при ранжуваннi стада на основi використання звичайних калькуляторiв. Важливо, щоб при цьому була висока корелящя мiж селекцiйним iндексом та величиною показниюв продуктивних ознак тварин, щоб достовiрно вiдiбрати кращi генотипи серед кращих фенотипiв.
Результати дослщжень. На основi узагальнення проведених дослiджень нами розроблено новий споаб вiдбору молочних корiв за комплексом ознак. Суть його в наступному [19].
Молочних корiв оцiнюють за багатьма ознаками: рiвнем надо!в молока, вмiстом у ньому жиру, бiлка, сухих речовин, плодючютю тварин, резистентнiстю до захворювань i т.п. Вiдбiр тварин ускладнюеться тим, що всi вказанi ознаки дуже варшють, наприклад, корова № 1 мае надш 5000 кг молока за першу лактацш при вмют жиру 4% (200 кг молочного жиру), а корова № 2 також за першу лактацш мала надш 7000 кг молока жиршстю 2,9% (203 кг молочного жиру). Яку з цих корiв залишити в стадi для подальшого племшного використання? А якщо в систему ощнки корiв включити ще i !х плодючiсть, термiн господарського використання, стан здоров'я i т.п., то завдання вiдбору кращих тварин ще бшьше ускладнюеться.
На основi шнуючо! системи бонiтування молочно! худоби, що е своерiдним iндексом оцшки тварин за комплексом ознак, що взято за прототип, був розроблений новий принцип побудови С1.
Задачею нового С1 системно! ощнки е розробка простого способу ощнки молочних корiв за комплексом ознак на основi фактичного рiвня продуктивной тварин та шших взаемопов'язаних ознак вщбору з метою пiдвищення ефективностi селекцп.
Результатом запропонованого способу е тдвищення достовiрностi оцiнки корiв на основi реально! (а не у вщсотках) продуктивностi тварин за комплексом провщних ознак вiдбору: молочний жир, молочний бшок, плодючiсть, стiйкiсть до захворювань вим'я, що сприяе також полшшенню економiки молочного скотарства.
Для виршення поставлено! задачi використовують iнформацiю первинного зоотехшчного i ветеринарного облiку за надоями молока, вмюту в ньому жиру i бiлка, рiвня плодючоси, тривалостi господарського використання тварин, здоров'я молочно! залози за показником кшькост соматичних клiтин в 1 см3 молока i вираховують селекцiйний iндекс за спецiальною формулою.
У стадi корiв червоно-рябо! голштинсько! породи Матуавського племрепродуктора Черкасько! областi вели систематичний первинний зоотехшчний i ветеринарний облж продуктивностi та iнших господарсько-корисних ознак. Селекцшний iндекс системно! ощнки корiв вираховували за розробленою нами формулою:
де Еф - фактична ощнка екстер' еру за 100-бальною системою, бали;
35
80 - мЫмальна ощнка екстер'еру в балах для класу ел^а
Мж - юльюсть молочного жиру, кг;
Мб - кшьюсть молочного бшка, кг;
Пл. - плодючшть корiв, за формулою: Пл. = кшьюсть телят/вж корови, роюв х 100;
Тр - тривалiсть господарського використання корiв, мiсяцiв;
ФКСМ - фактична юльюсть соматичних клiтин в 1 мл молока; 500 тис./см3 - граничний рiвень кiлькостi соматичних кл^ин у молоцi, який може свщчить на субклiнiчну форму маститу вим'я корiв.
Проведенi розрахунки С1 системно! оцiнки молочних корiв засвщчили, що цей показник варiював вщ 264,9 до 770 у корови з найвищим надоем за лактацш (10520 кг молока жирнiстю 3,98%, вмютом бiлка 3,0%, кiлькiстю соматичних кл^ин 866 тис./см3, тривалiстю господарського використання 42 мюящ, плодючiстю 28,6).
Даний селекцшний iндекс системно! ощнки молочних корiв за комплексом ознак включае одночасно найважливiшi господарсько-кориснi показники: молочний жир, молочний бшок, плодючшть тварин, тривалiсть господарського використання i здоров'я молочно! залози тварин.
Селекцшний iндекс системно! оцiнки молочних корiв, вирахуваний даним способом за комплексом ознак, мае ряд переваг перед традицшним боштувальним класом (чи бальною оцiнкою), а саме: вiдображае реальний (а не у вiдсотках) рiвень продуктивностi корiв; оцiнюеться плодючiсть тварин, тривалють господарського використання та здоров'я вим'я, що мае також економiчне значення внаслiдок отримання бiльшо! юлькост телят, менших витрат ветеринарних препараив на лiкування захворювань вим'я i тривале використання корiв у бшьшш мiрi окупае всi витрати, понесеш господарством (чи фермером) в процес вирощування телиць до !х переводу в основне стадо корiв.
Отже, в селекцшну групу корiв вщбирають тих, селекцiйний iндекс яких за комплексом ознак перевищуе середнiй рiвень по даному стаду.
Таким чином, результатившсть племiнного добору обумовлюеться багатьма факторами, але головним з них е рiвень точностi оцiнки генотипу тварини. Вщ правильно! оцiнки спадкових якостей, особливо матерiв майбутнiх буга!в-плщниюв, залежить ефективнiсть добору. Теорiя i практика селекцi! свiдчать, що оптимальних результатiв можна досягти за комплексною ощнкою генотипу. Провiдним методом тако! оцiнки е iндексний вираз, який акумулюе в одному показнику оптимальне спiввiдношення селекцiйних ознак. Це дозволяе одержати максимальний ефект щодо зростання генетично! середньо! кожно! популяцi! за продуктивними ознаками.
Л1тература
1. Басовський М.З. та iншi. Вирощування, ощнка i використання плiдникiв. -К.: Урожай, 1992. - 216 с.
2. Басовский Н.З. Взаимодействие между генотипом и средой в популяции молочного скота // Вкник аграрно! науки. - К., 1997. - № 12. - С. 40-43.
36
3. Вiнничук Д.Т. Основш принципи вщбору // Досвщ племшно! роботи на молочнотоварнiй фермг - К.: Урожай, 1973. - 230 с.
4. Винничук Д. Т. Прогноз молочной продуктивности животных по их родословным // Доклады ВАСХНИЛ. - М., 1974. - № 8. - С. 25-26.
5. Винничук Д. Т. Модели селекции // Сельское хозяйство за рубежом. - М., 1980. - № 3. - С. 61-64.
6. Винничук Д.Т. Тестирование быков по гену комолости // Цитология и генетика. - К., 1988. - Т. 32. - № 3. - С. 81-83.
7. Винничук Д.Т., Гавриленко В.П. Селекционный индекс в оценке молочного скота // Цитология и генетика. - К., 1989. - Т. 23. - № 2. - С. 59-62.
8. Власов В.1., Мшьченко Ю.В., Попов О. С. Селекцшний шдекс для ощнки i вщбору буга!в за вщтворною здатшстю // Розведення та штучне оамешння велико! рогато! худоби. - 1992. - Вип. 24. - С. 8-10.
9. Гончаренко 1.В. Селекцшш вдекси у системi селекци молочних корiв. - К.: Аграрна наука, 2007. - 74 с.
10. Горлов О.1. Удосконалена методика визначення генетичних кореляцiй для селекцiйних вдекав. - Аскашя-Нова, 2001. - 28 с.
11. Каталог буга!в молочних i молочно-м'ясних порiд для вщтворення маточного поголiв'я в 2005 рощ / За ред.. М.М. Майбороди. - К.: Держ. наук.-вироб. концерн „Селекщя", 2005. - 196 с.
12. Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 377 с.
13. Логинов Ж.Г., Примак В.А., Рахматуллина Н.Р. Оценка черно-пестрых коров ленинградского типа по комплексу хозяйственно-полезных признаков // Зоотехния. - 2004. - № 7. - С. 2-5.
14. Мазуренко В.П., Вiнничук Д.Т. Тваринництво, зооппена i ветеринарна санiтарiя. - К.: Вища школа, 1995. - С. 64-65.
15. Майборода М.М., Германчук С.Г. Розрахунок племiнно! цiнностi тварин //Науковий вiсник НАУ. - К., 2000. - Вип. 21. - С. 77-80.
16. Методы оценки генотипа племенных животных в молочном скотоводстве (методические рекомендации) /Сост. Попов В.П., Шкирадно Ю.П. - Л.: Изд-во ВНИИРГЖ, 1983. - 54 с.
17. Некрасов Д., Зеленовский О. Типы спаривания с учетом инбридинга и пожизненная молочная продуктивность коров // Молочное и мясное скотоводство. -М., 2004. - № 5. - С. 19-21.
18. Пабат В.А., Трофименко А.Л., Винничук Д.Т. Генетика иммунитета животных. - К.: Наукова думка, 2003. - 23 с.
19. Патент Укра!ни на корисну модель № 13077, МПК7 А01К67/02. Споаб вщбору молочних корiв за комплексом ознак / 1.В. Гончаренко. - № и 2005 08813; заявлено 06.08.2007; опублковано 26.11.2007, Бюл. № 19. - 3 с.
20. Петренко 1.П. Генетнко-популяцшш процеси при шбридингу, схрещуванш i регулюванш статевого складу потомства у тварин. Авт. дис. на здобуття наук. ступ. доктора с.-г. наук. - К., 1994. - 56 с.
37
21. Племенное дело в животноводстве / Л.К. Эрнст, Н.А. Кравченко, А.П. Солдатов и др.; Под ред. Н. А. Кравченко. - М.: Агропромиздат, 1987. - 287 с.
22. Погребная Н.П., Багрий Б. А. Использование индекса молочности в работе со стадом //Зоотехния. - 1993. - № 10. - С.2-3.
23. Прохоренко П.Н., Завертяев Б.П. Генетика и селекция молочного скота // Зоотехния. - 2004. - № 9. - С. 2-8.
24. Розведення сшьськогосподарських тварин / М.З. Басовський, В.П. Буркат, ДТ.Вшничук та ш.; за редакщею М.З.Басовського. - Бша Церква, 2001. - 400 с.
25. Сафиуллин Н. Рейтинговая оценка молочного скота // Молочное и мясное скотоводство. - 2003. - № 1. - С. 29-30.
26. Созинов А.А., Глазко В.И. Современные технологии в решении традиционных вопросов генетики и селекции // Цитология и генетика. - 1999. - Т. 33. - № 6. - С. 53-76.
27. Степанов П.А., Примак В.А., Логинов Ж.Г. Оценка молочных коров по комплексному продуктивно-экстерьерному индексу // Зоотехния. - 2002. - № 8. - С. 2-4.
28. Титова С.В., Кузнецов В.М. Оценка быков-производителей методом BLUP // Зоотехния. - 2005. - № 3. - С. 2-4.
29. Barnes M.A., Pearson K.E., Lee K.L., Lukes A.J. Factors contributing to variation in reported milk component percentage in Holstein and Jersey milk //J. Dairy Sc.
- 1989. - Vol. 72. - №6. - P. 1596-1604.
30. Comstock R.E. et all. A breeding procedure designed to make maximum use of both general and specific combining ability // Agron. J., 1949. - Vol. 41. - P. 360-367.
31. Christensen K. Division of Animal Genetics // English edition. - 2002. - 112 p.
32. Hazel L.N. The genetic basis for constructing selection indexes // Genetics, 1943.
- Vol. 28. - P. 476-490.
33. Lush J.L. Family merit and individual merit as bases for selection // Amer. Naturalist, 1947. - Vol. 81. - P. 241-261.
34. Robertson A. Group size in progeny testing // Biometrics, 1957. - Vol. 13. - P. 442-450.
35. Robertson A., Mason I.L. The progeny testing of dairy bulls // J. Agr. Sci., 1956.
- Vol. 47. - P. 377-381.
Summary I. Goncharenko
National Agricultural University of Ukraine USING OF METHODS OF SELECTION INDEXES FOR ESTIMATION OF PEDIGREE VALUE OF DAIRY COWS
It has been summarized the data on selection indexes construction and their use in selection of cows by the complex of traits: exterior, milk fat and protein yields, cow fertility and longevity, udder health and somatic cell counts per 1 ml milk. The cows with selection indexes exceeding the herd average should be saved for breeding purposes.
Key words: selection indexes, complex of traits, estimation of pedigree value.
Стаття надшшла до редакцИ 22.02.2008
38
