CC BY
43
82,8%. В период развития третьего поколения хлопковой совки численность вредителя не превышала порога вредности - 4-5 яиц на 100 растений. Учитывая низкую численность вредителя и то, что урожай был уже в значительной степени убран, было принято решения не проводить выпуск трихограммы против третьего поколения хлопковой совки.
Выводы: Таким образом за вегетационный период развития хлопчатника против хлопковой совки было проведено 2 - 3 выпуска паразита-трихограммы в соответствующих вариантах. В биоэкологи энтомо-фага для заражения вредителя важную роль играет температура и относительная влажность воздуха. Влажность воздуха в условиях нашего опыта была оптимальной и благоприятствовала активности паразита после его выпуска.
Список литературы
1. Алимухаммедов С., Адашкевич Б, Алылов З., Ходжаев Ш. Биологический метод борьбы с главнейшими вредителями хлопчатника. - Ташкент, Мех-нат, 1986. - С 28-31.
2. Гринберг Ш.М. Применение трихограммы в борьбе с комплексом вредителей полевых культур. //Рекомендации.- Москва., 1990. - 48 С.
3. Голышина Н.М, Гринберг М. Трихограмма в защите растений.- Москва, 1988, С. 110-113.
4. Кимсанбоев Х.Х., Сулаймонов Б.А., Раши-дов М.И., Болтаев Б.С.. Fyза зараркунандаларига карши биолабораторияларда хашаротларни купайти-риш ва куллаш асослари. Тошкент-2007. 4-б.
5. Ларченко К.И., Запевалова С.Б. - Методика прогнозирования численности вредителей хлопчатника и др. сельскохозяйственных культур. -Ташкент, 1973.
6. Поспелов С.М. Совки вредители сельскохозяйственных культур. - М.: Колос, 1969. -126 с.
7. Сомов И.А. Хлопковый коробочный червь в Средней Азии и меры борьбы с ним. - Ташкент, 1964.
8. Танский В.И., Чижова Л.И. - Способность хлопчатника компенсировать потери генеративных органов и вредоносность хлопковой совки. Тр.ВИЗР, вып. 32., Т2., 1972.
Гончаренко 1гор Володимирович
доктор альськогосподарських наук, професор Нацюнальний yHiверситет бюресурав i природокористування Украши
РЕЙТИНГОВА ОЦ1НКА КОР1В ЗА КОМПЛЕКСНИМ СЕЛЕКЦ1ЙНИМ 1НДЕКСОМ
Goncharenko I. V.
doctor of agricultural science, professor
National University of Life and Environmental Science of Ukraine
COWS RATING SCORE ACCORDING TO THE
COMPLEX SELECTION INDEX
Розроблено новий споаб вiдборy молочних корiв у селекцтну групу за комплексом господарськи корисних ознак: екстер 'ером, молочним жиром i бшком, плодючктю тварин, тривалiстю Их господарського викорис-тання та кшьюстю соматичних клтин в 1см3 молока. Це дозволяеранжувати корiв за комплексним селекцшним шдексом i для подальшого розведення залишати тих тварин, селекцшний тдекс яких перевищуе середнш показ-ник по стаду.
Ключовi слова: селекцшний тдекс, комплекс ознак, молочнi корови, рейтинг, ефект селекцИ
It has been summarized the data on selection indexes construction and their use in selection of cows by the complex of traits: exterior, milk fat and protein yields, cow fertility and longevity, udder health and somatic cell counts per 1 ml milk. The cows with selection indexes exceeding the herd average should be saved for breeding purposes.
Key words: selection indexes, complex of traits, dairy cows, rating, effect of selection
1снуючий в Укрш'ш процес оцшки як буга1'в-пль днишв, так i маточного поголiв'я велико1 рогато1 ху-доби за походженням або продуктивною дочок пе-редбачае визначення племшно1' цшносп тварин окремо за кожною ознакою. В результата в практичнш племш-нш робоп не представляеться можливим визначити рейтинг буга1в або корiв за ïx сукупною племшною цшнютю, що не дозволяе покращити систему тдбору як в окремих стадах, так i в породi молочноï' худоби.
В свгговш практищ племшного тваринництва прогноз племiнноï' цшносп тварин здшснюеться на ос-новi сучасних методiв популяцiйноï генетики та моде-люваннi селекцшного процесу. В свiй час поряд з тра-дицiйними методами оцшки ("порiвняння з ровесни-цями", "порiвняння з одностадницями" та iн.) були ви-користанi новi (BLUP - Best Linear Unbiased Production, Animal Model) та ïx основi впроваджеш у багатьох кранах в якосп своïx нацiональниx систем
генетично1 оцшки (Genetic Evaluation System). Однак в нашш крш'ш вони не набули широкого розповсю-дження [5].
Сучасна селекщя тварин здiйснюeться за рядом проввдних ознак ввдбору: рiвнем продуктивносп, регу-лярнiй плодючосп, стiйкостi до захворювань, якосп продукцiï, екстер'ерним особливостям i пристосовань стю до комплексно1 механiзацiï. Тому для оптимiзацiï ввдбору тварин за комплексом господарськи бюлопч-них ознак доцiльно застосовувати метод селекцшних iндексiв. Як сввдчить практика використання селекцш-них iндексiв дозволяе прискорити оцiнку племiнних тварин та тдвищити ïï достовiрнiсть [1, 2, 4].
В розвинених крашах з молочним скотарством для оцшки племшно1' цшносп тварин селекцшш iнде-кси застосовують широко i ефективно. Однак в молоч-
ному скотарста Укра!ш цей вид оцшки не набув до-статнього розповсюдження i потребуе подальших дос-лвджень стосовно конкретних порвд та популяцш.
Конструювання селекцiйних iндексiв - досить складна задача, методичну сторону яко! остаточно ще не розроблено. З багатьох рекомендацш з дано го питания найбшьше визнання отримали двi методики -методика Л.Н. Хейзела (L. Hazel), яка заснована на ви-користаннi коефiцiентiв генетичних i фенотипових ко-реляцш, i методика, яка запропонована Ле Роем (Le Roy), заснована на використаннi прийомiв лiнiйного програмування. Основними складовими цих методик е: вибiр оптимально! шлькосп ознак, що селекцюну-ються; визначення селекцiйно-генетичних параметрiв i коефiцiентiв детермшаци для кожного з них та в комплексу вибiр функцп iндексу й визначення вагових ко-ефiцiентiв для кожного iз складових iндексу [3].
Використання м1жнародних принцитв побу-дови селекцiйних iндексiв у практищ племiнних госпо-дарств Укра!ни засвiдчило, що отриманi результати не сшвпадають з реальними показниками продуктивносп молочних корiв. Це можна пояснити наступним: 1) в европейських крашах тваринництво законодавчо щдт-римуеться державними бюджетними коштами; 2) в таких крашах, як наприклад, Шмеччина, за останнi 15 ро-шв (1990-2005 рр.) не змiнювались цши на молоко i молочнi продукта, м'ясо, енергоноси тощо, тому за таких умов можливе використання економiчних коефщь ентiв в складових ознаках селекцшних iндексiв; 3) сшввщношення показник1в ознак ввдбору (молочно! продуктивности плодючосп та iнших) до вщповщних стандартних вiдхилень (сигм - с) не вирiшують сутi проблеми через врахування важливостi окремого пока-зника, тому що отримаш нормованi ввдхилення зале-жать вiд величини ознаки (наприклад, 5 тис. чи 7 тис. кг молока), Г! мшливосп, вiд дй' генетичних факторiв та зовшшнього середовища.
Тому на сучасному етапi для специфiчних умов Украши у молочному скотарствi при побудовi селек-цiйного iндексу доцiльнiше всього дотримуватись на-ступного принципу: основна ознака - продуктивнiсть корiв, ва iншi складовi селекцiйного iндексу повинш бути пропорцiйними Гх реальному значенш в системi селекцп. Досягнення цього за рахунок внесення до С1 так званих "вагових коефщенпв" або коефщенпв ус-падковуваностi ознак (h2) не у всiх випадках е оптима-льним. Наприклад, ставити ваговий коефщент 0,75 перед величиною надою 10 тис. кг i 5 тис. кг молока - це навиъ з фiзiологiчних екстремумiв не зовсiм коректно. Очевидно також, що внесення в формулу С1 показника успадковуваностi, який суттево не створюе шдви-щення продуктивностi стада, тому що основним при-йомом рiзкого щдвищення продуктивностi стада е рь вень (жорстк1сть) вiдбору, а забезпечити його можливо лише за умови високо! плодючостi маточного пого-лiв'я i вiдповiдно багаточисельного ремонтного молодняку.
Враховуючи даш обставини в своГх подходах до розробки формули С1 системно! оцiнки молочних ко-рiв ми дотримувались наступно! методологи: кожен iз складових С1 повинен бути пропорцiйним величинi ш-нцевого показника селекцiйного iндексу, виходячи з
бюлопчно! варiацi! ознаки. Цей принцип можливо оп-тимiзувати не лише за рахунок використання "вагових коефщенпв" або недолiки яких вже вiдмiчались, але i перетворенням масштабiв самих величин. Наприклад, надш виражати в ц; вмiст жиру в молоцi збшьшу-вати в 10 разiв (не 3,61%, а 36,1), як це запроваджено в селекцшнш практицi Франци, i т.п. В к1нцевому раху-нку бажано отримати таку величину С1, яка б реально ввдображала основну продукцiю молочних корiв - рь вень молочностi та як1сть продукци. Це своервдний аспект моделювання процесу.
На основi узагальнення проведених дослiджень нами розроблено новий споаб вiдбору молочних корiв за комплексом ознак. За прототип взято юнуючу систему бонпування молочно! худоби, що е своeрiдним iндексом оцшки тварин за комплексом ознак, та розроблено новий принцип побудови С1. Суть його в насту-пному.
Для виршення поставлено! задачi використову-ють iнформацiю первинного зоотехшчного i ветеринарного облiку за надоями молока, вмюту в ньому жиру i бiлка, рiвня плодючосп, тривалостi господарського використання тварин, здоров'я молочно! залози за по-казником шлькосп соматичних клiтин в 1 мл молока i вираховують селекцшний iндекс за спецiальною формулою.
У стадi корiв червоно-рябо! голштинсько! породи Матуавського племрепродуктора Черкасько! об-ластi вели систематичний первинний зоотехшчний i ветеринарний облiк продуктивностi та шших госпо-дарсько-корисних ознак. Селекцшний iндекс системно! оцiнки корiв вираховували за розробленою нами формулою:
С1 = (Еф - 80) + Мж + Мб + Пл. + Тр-гфксм-50000о|, (!)
I 10000 )
де С1 - селекцiйний шдекс системно! оцiнки молочних корiв за комплексом ознак власного фенотипу;
Еф - фактична оцiнка екстер'еру за 100-бальною системою, бали;
80 - мшмальна оцiнка екстер'еру в балах для класу елiта
Мж - кшьшсть молочного жиру, кг;
Мб - кшьшсть молочного бiлка, кг;
Пл. - плодючють корiв, визначаеться за формулою:
к\л ыё сит ьтелят
Пл. =- х 100;
в1ккорови, рок1в
Тр - тривалють господарського використання корiв, мюящв;
ФКСМ - фактична кшьшсть соматичних клттан в 1 мл молока;
500 тис./мл - граничний рiвень кiлькостi соматичних клгтан у молоцi, який може свщчить на субкль нiчну форму маститу вим'я корiв.
Результатом запропонованого способу е тдви-щення достовiрностi оцшки корiв на основi реально! (а не у ввдсотках) продуктивностi тварин за комплексом проввдних ознак ввдбору: молочний жир, молочний бь лок, плодючють, стiйкiсть до захворювань вим'я, що сприяе також полiпшенню економ^ молочного ско-тарства.
Для оцшки первюток згiдно розробленого С1 з врахуванням комплексу фенотипових ознак для кож-но! тварини розраховано !х значения. Розподiл тварин здiйснили за убуваючою величиною показника: вiд бь льшого (С1 = 770) до меншого (С1 = 262,4), причому в середньому по всiх коровах С1 становив 387.
83 первютки племрепродуктору "Матуавський" з середньою молочною продуктившстю 4430 кг мо-
лока, вмютом жиру 3,85%, бшка 2,87%, к1льк1стю со-матичних клтгин 304 тис./мл та селекцiйним iндексом 387 ранжували за С1 на плюс- i мiнус-варiанти. Корови з плюс-варiантом iндексу переважали корiв з мшус-ва-рiантом за надоем (+43%), шльшстю соматичних кль тин (+20%) при майже однакових показниках якосп молока (дивись таблицю).
Кличка, шв. № корови Молочний жир, кг Молочний бшок, кг КВ, % Тривалкть господарського використання, Продуктивнкть С1
(ФКСК - 500000) 10000 * ва S н * ä л надш, кг вмкт жиру, % вмкт бшка, % Соматичш кл^ини, тис./мл
1 Ronda 835 419 317 28,6 42,0 -36,6 305 10520 3,98 3,01 866 770,0
2 Rende 880 337 254 27,9 43,0 -13,7 305 8465 3,98 3,0 363 675,6
3 Eva 863 290 212 29,7 40,5 -21,3 305 7202 4,03 2,94 287 593,5
4 Recha 809 230 184 28,6 42,0 -31,9 305 6458 3,56 2,85 181 516,5
5 Alwine 255 147 29,4 40,0 -37,3 305 5057 4,46 2,9 127 508,7
888
6 Wilma 840 212 160 27,9 43,0 -33,9 305 5531 3,84 2,89 161 476,8
7 Emma 879 243 177 27,9 43,0 27,2 305 6038 4,02 2,94 772 463,7
35 Karina 876 188 149 32,8 36,5 13,9 305 4874 3,85 3,05 639 392,4
36 Emsig 805 159 121 29,8 40,0 -42,2 305 4208 3,78 2,88 78 392
В середньому по первктках С1 яких вище 387 (М+ варь 300 5346 3,85 2,89 268 455
ант)
37 Ortrud 890 178 134 30,3 43,2 -0,7 305 4494 3,96 2,99 493 386,2
38 Sonja 883 162 112 29,7 41,5 -40,3 305 3822 4,25 2,93 97 385,5
39 Senta 870 165 125 30,0 40,0 -22,8 279 4473 3,7 2,8 272 382,8
40 Biene 819 175 140 32,2 37,2 5,5 271 5277 3,31 2,65 555 378,9
79 Monka 817 136 99 30,3 39,5 23,5 271 3663 3,72 2,7 735 281,3
80 Anita 807 109 81 33,3 36,0 -18,1 275 2804 3,9 2,88 319 277,4
81 Anni 826 99 75 32,2 37,2 -21,5 305 2585 3,83 2,89 285 264,9
82 Nati 838 95 70 32,6 35,5 -30,3 245 2453 3,86 2,85 197 263,4
83 Uschi 845 107 79 31,5 38,0 -6,9 236 2626 4,08 3,01 431 262,4
В середньому по первктках С1 яких нижче 387 (М- - варЬ 288 3730 3,84 2,85 333 334
ант)
В середньому по bcïx первктках 293 4430 3,85 2,87 304 387
Рейтингова оцшки молочних KopiB за селекцiйним iндексом (С1) та ïx групування у стадi
Ефект селекцп, або прогноз генетичного про-гресу (AG), розраховували за формулами: за поколшня - AG = h2 x Sd (2) за рк - AG = (h2 х Sd) : t (3), де h2 - коефщент успадковуваностц Sd - селекцшний диференщал (Sd = (М - Мст) - рiзниця мiж сере-дньою продуктивною тварин вiдiбраноï групи (М) i середньою по стаду (Мст); t - генерацшний iнтервал (в середньому 5 рокiв).
В нашому випадку для надою ефект селекцп становив:
за поколшня - AG = 0,25 х (5346 - 4430) = 229 кг молока,
за рк - AG = [0,25 х (5346 - 4430)] : 5 = 45,8 кг молока;
для шлькосл соматичних клтгин в молощ, вщ-поввдно:
за поколшня - AG = 0,1 х (268 - 304) = - 3,6
тис/мл,
за рк - AG = [0,1 х (268 - 304)] : 5 = - 720 соматичних клгтин
в 1 мл зменшиться.
Ввдомо, що при використанш програми велико-масштабно! селекцп молочно! худоби отримують гене-тичний прогрес за рiк у розрахунку на корову при чистопородному розведенш за надоем молока на рiвнi 3050 кг
молока. Запропонований селекцiйний iндекс за-безпечуе ефект селекцiï на рiвнi 46 кг молока при його висошй якостi та бюбезпещ на корову в рiк, що вщпо-ввдае сучасним програмам селекцп молочно! худоби.
Таким чином, запропонований новий оцшочний селекцiйний iндекс корiв молочних порiд за комплексом проввдних ознак власного фенотипу (бажаний екс-тер'ерний тип, плодючють, кшьшсть молочного жиру,
бшка, соматичних клтгин, тривал1сть господарського використання) дозволяе ранжувати стадо молочних ко-рТв i для подальшо! селекцй' залишати тих тварин, селекцшний шдекс яких перевищуе середнiй показник по стаду, що забезпечуе пiдвищення ефективностi селекцй' на 20%.
Список лггератури
1. Басовський Д.М. Методичнi тдходи щодо оцшки генетично! цшносп буга!в молочних порщ за комплексом ознак у Швшчнш Америцi / Д.М. Басовський // Розведення i генетика тварин. - Чубинське, 2014. - № 48. - С. 18-23.
2. Гавриленко В.П. Система оценки, отбора и эффективность подбора в повышении продуктивности молочного скота : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора с.-х. наук : спец. 06.02.01 "Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных" / В. П. Гавриленко. - Ульяновск, 2007. - 42 с.
3. Гончаренко И.В. Использование метода селекционных индексов для оценки племенной ценности молочных коров / И.В. Гончаренко // Проблеми зоош-женери та ветеринарно! медицини. Ольськогосподар-ськ науки : зб. наук. праць. - Х., 2009. - Вип. 19. - Ч. 1. - С. 94-109.
4. Гончаренко 1.В. Селекцшт щдекси у систем селекцй' молочних кор1в / 1.В. Гончаренко. - К.: Аграрна наука, 2007. - 74 с.
5. Рубан С.Ю. Методолопя оцшки змш у попу-лящях молочно!' худоби як зааб визначення стратегй' !х селекцiйного удосконалення / С.Ю. Рубан, О.1. Кос-тенко, В.О. Данин, П.П. Бакадоров // Науковий вюник НУЫП Украши. - К., 2009. - № 138. - С. 39-47.
