CC BY
14
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcnreTy BeTepHHapHoi' MegnuUHH
Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7724
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619.087.7:631.22:631.41(477.83)
PiBeHb мжроелементного складу грунту, води та корм1в у ФГ «Радвань Нова» Пустомитiвського району Львiвськоï областi
Львiвський нацiональний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра!на
У статт1 висвгтлено результати дослгдження вмгсту рухомих форм деяких мгкроелементгв у водг для напування овець, Грунтах пасовища та кормах ФГ «Радвань Нова», с. Береги Пустомитгвського району Львгвсько! областг. Метою дослгджень було визначити фактичний вмгст окремих мгкроелементгв (Си, Ее, Мп, 2п, Со, РЬ, М, Сф, величину вгдхилення дослгджуваних рухомих форм мгкроелементгв вгд гранично допустимо! концентрацп (ГДК) та встановити придатшсть Грунту I води на датй територи для ведення тваринництва. Також визначити забезпечетсть мжроелементами кормгв наявних в господаствг. Отримаш дат засвгдчують, що вода в даному господарствг вгдповгдае саштарно-гтешчним нормам за вмгстом дослгджуваних мгкроелементгв г може використовуватися для напування овець без будь яких застережень, а Грунт уггдь придатний для подальшого використання г ведення тваринництва. Вмгст мгкроелементгв у системг Грунт - вода - корми у ФГ «Радвань Нова» Пустомитгвського району Львгвсько! областг е на недостатньому ргвнг, що не дае можливостг використовувати наявнг корми у годгвлг овець без додаткового введення у рацюн корегуючих добавок г премгксгв. Був виявлений найменший вмгст у кормах Купруму, який у грубих та соковитих кормах був на ргвнг в середньому 21,1% забезпеченостг вгд норми, а у зернових кормах - 6,5% вгд норми. У кормах спостерггався найбыьший ргвень забезпеченостг Цинком, який у грубих та соковитих кормах в середньому склав 61,8% вгд норми, а у зернових був на ргвнг 76,4%. В подальшому отриманг дан будуть використанг для корекцп рацгошв г дослгдження нових мгкроелементних добавок для баранчиюв на вгдгодгвлг у лгтнш пергод.
Ключовi слова: вода, Грунт, рухома форма, ГДК, мгкроелементи, Ферум, Купрум, Цинк, Манган, Кобальт, Кадмгй, Плюмбум, Нгкель, аналгз кормгв, нестача, вгвцг.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарска, 50, г.. Львов, 79010, Украина
В статье отражены результаты исследования содержания подвижных форм некоторых микроэлементов в воде для поения овец, почвах пастбища и кормах ФГ «Радвань Нова», с. Берега Пустомытивского района Львовской области. Целью исследований было определить фактическое содержание отдельных микроэлементов (Cu, Fe, Mn, Zn, Co, Pb, Ni, Cd), величину отклонения исследуемых подвижных форм микроэлементов от предельно допустимой концентрации (ПДК) и установить пригодность почвы и воды на данной территории для ведения животноводства. Также определить обеспеченность микроэлементами кормов, имеющихся в хозяйстве. Полученные данные свидетельствуют, что вода в данном хозяйстве соответствует санитарно-гигиеническим нормам по содержанию изучаемых микроэлементов и может использоваться для поения овец без каких-либо оговорок, а почва угодий пригодна для дальнейшего использования и ведения
Citation:
Mykytyn, L., Binkevych, V., Vachko, Y. (2017). The level of trace element composition of the soil, water and feed on the «Radvan Nowa» farm, Pustomyty district, Lviv region. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 105-109.
Л.С. Микитин, В.Я. Бшкевич, Ю.Р. Вачко vet.ekspertiza@ukr.net
Уровень микроэлементного состава почвы, воды и кормов в ФГ «Радвань Нова» Пустомытовского района Львовской области
Л.Е. Микитин, В.Я. Бинкевич, Ю.Р. Вачко vet.ekspertiza@ukr.net
животноводства. Содержание микроэлементов в системе почва - вода - корма в ФГ «Радвань Нова» Пустомытовского района Львовской области находится на недостаточном уровне, что не позволяет использовать имеющиеся корма в кормлении овец без дополнительного введения в рацион корректирующих добавок и премиксов. Было обнаружено наименьшее содержание в кормах Меди, которая в грубых и сочных кормах была на уровне в среднем 21,1% обеспеченности от нормы, а в зерновых кормах - 6,5% от нормы. В кормах наблюдался наибольший уровень обеспеченности Цинка, который в грубых и сочных кормах в среднем составил 61,8% от нормы, а в зерновых был на уровне 76,4%. В дальнейшем полученные данные будут использованы для коррекции рационов и исследования новых микроэлементных добавок для барашков на откорме в летний период.
Ключевые слова: вода, почва, подвижная форма, ПДК, микроэлементы, Железо, Медь, Цинк, Марганец, Кобальт, Кадмий, Свинец, Никель, анализ кормов, недостаток, овцы.
The level of trace element composition of the soil, water and feed on the «Radvan Nowa» farm, Pustomyty district, Lviv region
L. Mykytyn, V. Binkevych, Y. Vachko vet.ekspertiza@ukr.net
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article highlights the results of the research content of mobile forms of certain trace elements in the water for watering sheep, pasture soils and feed of «Radvan Nowa» farm, Beregy village, Pustomyty district, Lviv region. The aim of research was to examine the actual content of certain trace elements (Cu, Fe, Mn, Zn, Co, Pb, Ni, Cd), determine the deviation of studied mobile forms of trace elements from the maximum permissible concentration (MPC) and to establish the suitability of soil and water in the area for livestock. Also determine the trace elements availability of feed on the farm. Reseived results indicate that the water in this sector meets sanitary standards for the content of trace elements studied and can be used for watering sheep without any reservations and ground land suitable for future use and livestock. The content of trace elements in the soil - water - feed on the «Radvan Nowa» farm, Pustomyty district, Lviv region is the insufficient level that makes it impossible to use the available forage in feeding sheep without further introduction of corrective diet supplements and premixes. The lowest content in the feed was Copper, discovered that in the rough and succulent feed was at an availability of 21.1% from the norm, and in grain feed grain - 6.5% of normal. The highest level of availability offeed was Zinc, observed that in the rough and succulent feed average content 61.8% of normal and the grain was at 76.4%. Further findings will be used to correct diets and explore new trace element supplements for lambs for fattening in the summer.
Key words: water, soil, mobile forms, MAC, trace elements, Iron, Copper, Zinc, Manganese, Cobalt, Cadmium, Plumbum, Nickel, analysis of feed, shortage, sheep.
Вступ
Мшеральш речовини надходять в оргашзм тварин iз кормом та водою. Частина елеменпв належить до життево необхвдних - бюмжроелеменпв. Для бшьшосп з них визначена оптимальна фiзiологiчна потреба. Нестача !х у рацюш спричиняе порушення обм^ речовин, захворювання та загибель тварин. Мшеральш речовини мають постшно надходити в оргашзм, оскшьки вони виводяться з сечею, калом, потом, а в лактуючих тварин i з молоком. Пвдвищена потреба в мшеральних речовинах спостертаеться шд час ваптносп, посилено! лактаци, у перюд росту; в овець - шсля стрижки, у птиц - щд час линяння та в перюд штенсивного вщкладання яець (Крепко et а1., 2001; Бегеу1апко, 2003; Бо^ку1, 2012).
Експериментально доведено, що Залiзо, Мвдь, Цинк, Марганець, Кобальт та Селен е обов'язковими компонентами багатьох ферментних систем. Вони потрiбнi для росту, розвитку i розмноження тварин.
Вмют Залiза (Бе) в органiзмi тварин становить приблизно 0,005% ввд загально! живо! маси, зокрема 90% всього Залiза сполучено з бшками. Воно е складовою частиною хроматиново! речовини клггинних ядер, гемоглобшу, мюглобшу, а також входить до складу пероксидаз, оксидаз, каталази i
цитохромних ферменпв, що беруть участь у бюлопчному окисления.
Купрум (Cu) вщграе ютотну роль у процес кровотворення як бюкататзатор, що стимулюе утворення гемоглоб^ з неоргашчних сполук Затза. Цей мжроелемент впливае на рют тварин i сприяе шдвищенню спйкосп оргашзму до захворювань
Цинк (Zn) присутнш у багатьох органах внутршньо! секрецп й бере участь в обмш речовин. Новггш дослщження показали, що Цинк важливий для формування сильного iмунiтету у вщгодовуваних на м'ясо тварин, особливо в стресових ситуащях.
Марганець (Mn) мае особливе значення для росту исток i функцюнування статевих оргашв. Вш входить до складу ферменпв, бере участь у сит^ холестерину, окислювально-ввдновнш системi оргашзму, в утворенш росткового шару исток.
Кобальт (Со) в органiзмi тварин активуе ряд ферменпв, що сприяють полшшенню використання бiлка, Кальцш i Фосфору, посилюе рют молодняку i шдвищуе природну резистентшсть оргашзму до рiзних захворювань. При нестачi в кормi Кобальту у велико! рогато! худоби та овець з'являеться хвороба акобальтоз, або сухотка (Jaskowski et al., 1993; Underwood and Suttle, 1999; Naumenko et al., 2009).
Наведеш вище факти та багато наукових дослiджень свщчать, що власне нестача даних
мшроелеменлв на раншх етапах постембрюнального розвитку викликае порушення формування оптимальних за функцюнуванням систем оргашзму, а особливо ферментно!. В подальшому це знизить р1вень реал1зацИ генетичного потенщалу тварини, а для виробництва м'ясно! продукцй' вщб'еться на яшсних та кшьшсних показниках, що в свою чергу приведе до бшьших економ1чних затрат на виробництво одинищ продукцй (Zakharenko et al., 2004; Stapai et al., 2007).
Тому питання забезпечення мжроелементного живлення на необхщному р1вн1 завжди гостро сто!ть при вирощуванш будь-яких тварин, а особливо високопродуктивних. А щоб правильно корегувати нестачу необхщних мшроелеменпв, необхщно знати, яка шльшсть !х мютиться у кормах. Тому дослщження !х мшроелементного складу е першочерговим завданням у виршенш проблеми забезпечення оргашзму тварин мшроелементами (Kalashnikova et al., 2003; Ibatullin et al., 2015).
Отже метою наших дослвджень було встановлення фактичного вмюту мжроелеменпв у грунп, вод1 та кормах як едино! системи забезпечення !х в оргашзм1 тварини. А також даш дослщження забезпечать подальшу корекцш рацюшв баранщв на в1дгод1вл1 у лггнш перюд.
Матерiал i методи дослiдження
Об'ектом дослщження були грунт пасовища i вода з джерела водопостачання для напування тварин та наявнi у господарствi корми.
Проби грунту вщбирали iз шару 5-15 см грунто-вим щупом методом «конвертата» на 5 донках пло-щею 0,01 га кожна. Пiсля вiдбору проб !х змшували та вiдiбрали середню пробу (масою 0,5 кг) методом протилежних трикутнишв.
Воду вiдбирали з водонапiрно! башти за допомо-гою скляних бутав об'емом 1л через кожнi 5 хвилин випкання води. Таким чином вщбрали 10 лiтрiв води, з яких вщбрали 3 лiтри для дослвдження
Проби кормiв для аналiзу вiдбиралися за методом середньо! проби. Зерновi корми ввдбиралися з наситв в 5 мюцях. Сiно i солома вiдбиралися зi стирт, трава
Фоновий вмкт рухомих форм мжроелеменив у
пасовища вiдбиралася методом 10 квадрапв з площi 1 га.
Визначення мiкроелементного складу грунту, води, грубих, соковитих та зернових кормiв пiсля !х мiнералiзацi!' проводили на атомно-абсорбцшному спектрофотометрi з використанням стандартних ме-тодiв. Одержанi результати опрацьовували статистич-но.
Результати та 1х обговорення
Аналiз вмiсту мжроелеменпв ми розпочали з грунту та води, оскшьки вони е основними джерелами !х надходження у рослини, яш е кормом для овець. Дослщження грунту також проводили з метою виявлення шк1дливих для оргашзму тварин токсичних важких металiв (РЬ, N1, Cd), як1 при перевищенш норми вмiсту у грунтi можуть викликати рiзнi захворювання та знижувати продуктивнiсть тварин i погiршувати яшсть !хньо! продукцi!. Результати дослiдження вмюту мшроелементного складу грунту було зведено в таблицю 1 i порiвняно !х вмiст до гранично допустимих концентрацiй (ГДК) згiдно з саштарними нормами. Аналiзуючи данi таблицi, бачимо, що вмют не усiх мжроелеменлв, як1 були взятi для аналiзу, не перевищували ГДК. Зокрема щодо вмiсту Феруму за вiдсутностi ГДК для нього, ми порiвнювали його величину iз фоновим вмiстом за даним видом грунту. Зiставлення цих даних показали, що вмiст цього мжроелемента вiдповiдае нормi. Кiлькiсть Купруму у грунтi була нижчою за допустиму концентрацiю у 2,9 раза, Цинку мютилося 64,8% порiвняно з граничним значениям, концентрацiя Мангану перевищувало ГДК у 3,4 рази або 36,8%, а Кобальту було на 69,8% менше за граничний рiвень. Що стосуеться наявно! кiлькостi токсичних важких металiв у грунтi, то !х вмiст був рiзним, а зокрема Плюмбуму було менше гранично! норми на 41,8%, Шкель перевищував граничну концентрацiю в 1,3 раза, а Кадмш взагалi був вщсутнш.
При дослiдженнi води були отримаш результати про наявний вмiст мжроелеменлв, якi зведенi в таблицю 2.
Таблиця 1
Груни пасовища ФГ ^<Радвань Нова», с. Береги .Лыпвськ'оУ областi, мг/кг
Показники Мжроелементи
Fe Cu Zn Mn Co Pb Ni Cd
Рухома форма 2226,54 1,03 14,9 168,42 1,51 3,49 5,31 -
Величина ГДК - 3,0 23,0 50,0 5,0 6,0 4,0 3,0
Bi^mcnm вiд ГДК - -1,97 -8,10 +118,42 -3,49 -2,51 +1,31 0
Таблиця 2
Фоновий вмiст рухомих форм мжроелеменив у водi для напування овець ФГ «Радвань Нова», _с. Береги Пустоми^вського району, Львiвсько'l' областi, мг/дм3_
Показники Мжроелементи
Fe Cu Zn Mn Co Pb Ni Cd
Рухома форма 0,03 0,007 0,11 0,003 0,001 - 0,004 -
Величина ГДК <0,2 <1,0 <1,0 <0,05 <0,1 <0,01 <0,02 <0,001
Biдхилення вщ ГДК - 0,17 - 0,993 - 0,89 - 0,047 - 0,099 0 - 0,016 0
З дано! таблиц бачимо, що вмют мжроелеменпв у вод1 пор1вняно з гранично допустимими концентраць ями е в нормг Так, вмют Феруму менший у 6,8 раза, Купруму мютиться лише 0,7%, показник вмюту Цинку - менший у 9,1 раза, Мангану метиться у 16,7 раза менше за допустиму норму, а концентрация Кобальту перебувае на р1вш 1% ввд ГДК. Величина показника вмюту токсичних метал1в теж знаходиться в допусти-мих межах. Так, Плюмбуму та Кадмш взагал немае у вод1, показник вмюту Шкелю - на р1вш 20% в1д гранично! концентрацп.
Пюля анал1зу грунту i води на вмют рухомих форм мшроелеменпв нами було проведено дослщження кормово! бази господарства та встановлено фактич-ний рiвень забезпеченостi кормiв мiкроелементами. При цьому корми для зручносп було подiлено на двi групи: перша - грубi i соковитi корми, друга - конце-нтрованi корми.
Данi по першш групi наведено в таблицi 3, про-анал1зувавши яку бачимо, що фактичний вмiст мжро-елементiв у кормах не вщповвдае нормi та е в нестачт Зокрема кшькють Феруму коливаеться вiд 8,2% (со-
лома ) до 45,6% (сшо), а трава пасовища мiстить 18,3% ввд норми. Забезпеченiсть Купромум змiнюеть-ся вiд 13,9% у rim до 29,4% у травi пасовища, Цинку метиться вiд 21,2% у соломi до 85,4% у rim. Вщсот-ковий вмiст Мангану у даних кормах був на рiвнi вiд 20,2% (сiно) до 59,7% (солома), а коливання величини Кобальту було ввд 20,8% у травi пасовищ до 70% у rim.
Дослгдження вмiсту мiкроелементiв у другш групi зернових кормiв виявило теж нестачу !х у всiх кормах, взятих для аналiзу. Даш, наведеш в таблицi 4, сввдчать, що забезпеченiсть Ферумом в зернових кормах коливаеться вщ 3,4%, у кукурудзi до 77,9%. Вмют у кормах Купруму коливався вщ 0,8% у вiвсi до 7,4% у зерш ячменю, цi показники були найнижчими серед мiкроелементiв. Показник наявносп Цинку був, на-впаки, найбiльшим i становив 51,5% у горой i до 107,9% у вiвсi. Коливання величини Мангану було в межах ввд 18,3% (горох) до 77,7% (овес), а Кобальту мютилося 16,7% - 71,4%, однак у вiвсi його значения перевищувало норму у 3,5 раза.
Вмкт мiкроелементiв у грубих та соковитих кормах, мг/кг натурального корму
Таблиця 3
Назва корму Fe Cu Zn Mn Co
н* ф** н ф н ф н ф н ф
Трава пасовища 47,0 8,61 1,8 0,53 6,8 5,35 36,0 19,06 0,24 0,05
Солома пшенична 360,0 29,55 1,8 0,36 29,0 6,14 44,0 26,26 0,3 0,11
Сшо лучне 188,0 85,77 5,6 0,78 21,2 18,11 94,0 19,00 0,2 0,14
Вмкт мiкроелементiв у зернових кормах, мг/кг натурального корму
Таблиця 4
Назва корму Fe Cu Zn Mn Co
н* ф** н ф н ф н ф н ф
Зерно вiвса 41 59,99 4,9 0,04 22,5 24,28 56,5 43,89 0,07 0,24
Зерно пшенищ 40 31,16 6,6 0,84 23 24,7 46,4 22,11 0,07 0,05
Зерно ячменю 50 27,77 4,2 0,31 35,1 21,74 13,5 7,09 0,26 0,04
Зерно кукурудзи 303 10,31 2,9 0,12 29,6 15,75 3,9 2,03 0,06 --
Зерно гороху 60 19,39 7,7 0,57 26,7 13,75 20,2 3,69 0,18 0,03
Приметка: * н - норма мжроелемента в кормц
) - фактичний вмiст мжроелемента в кормi
Висновки
З вищенаведених даних можна зробити так1 висновки:
1. Вмiст мшроелеменпв у системi грунт - вода -корми у ФГ «Радвань Нова» Пустомилвського району Львiвсько! обласп перебувае на недостатньому рiвнi, що не дае можливосп використовувати наявш корми у годiвлi овець без додаткового введення у рацiон корегуючих добавок i премiксiв.
2. Був виявлений найменший вмiст у кормах Купруму, який у грубих та соковитих кормах був на рiвнi в середньому 21,1% забезпеченосл ввд норми, а у зернових кормах - 6,5% ввд норми. У кормах спостер^ався найбшьший рiвень забезпеченосл Цинком, який у грубих та соковитих кормах в середньому склав 61,8% ввд норми, а у зернових був на рiвнi 76,4%.
Перспективи подальших до^джень. В подальшому отримаш данi будуть використанi для корекцп рацiонiв i дослвдженпя нових
мiкроелементних добавок вiдгодiвлi у лiтнiй перiод.
для баранчишв на
Bi6^iorpa$iHHi noen^aHHH
Doletskyi, S.P. (2012). Vmist makro- ta mikroelementiv v osnovnykh kormakh riznykh bioheokhimichnykh zon Ukrainy za vplyvu suchasnykh umov dovkillia. Veterynarna biotekhnolohiia. 21, 218-220 (in Ukrainian).
Derevianko, I. (2003). Vplyv mikroelementiv na zhyttiediialnist silskohospodarskykh tvaryn. Propozytsiia. 7, 18-19 (in Ukrainian). Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., Kosenko, M.V. (2001).
Mineralne zhyvlennia tvaryn. K.Svit (in Ukrainian). Kalashnikova, A.P., Fisinina, V.I., Shheglova, V.V., Klejmenova, N.I. (2003). Normy i raciony kormlenija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. Spravochnoe posobie. 3-e izdanie pererabotannoe i dopolnennoe. Moskva (in Russian).
Прими^а: * н - норма мжроелемента в кормц ** ф - фактичний втст мгкроелемента в кормi
Ibatullin, I.I., Melnyk, Yu.F., Otchenashko, V.V. (2015). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn. navchalnyi posibnyk. K. (in Ukrainian). Zakharenko, M.O., Shevchenko, L.V., Mykhalski, V.M. (2004). Rol mikroelementiv v zhyttiediialnosti tvaryn. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 2, 13-16 (in Ukrainian).
Stapai, P.V., Makar, I.A., Havryliak, V.V. (2007). Fizioloho-biokhimichni osnovy zhyvlennia ovets. Lviv. Instytut biolohii tvaryn UAAN (in Ukrainian). Naumenko, V.V., Diachynskyi, A.S., Demchenko, V.Iu. (2009). Fiziolohiia silskohospodarskykh tvaryn.
Pidruchnyk. 2-he vyd. pererob. i dopov. K. Tsentr navch. Literatury (in Ukrainian). Jaskowski, J., Lachowski, A., Gehrke, M. (1993). Diagnosis of deficiencies of copper, selenium, cobalt and manganese in cattle and sheep. J. Jaskowski. Medycyna Weterynaryjna. 49(7), 306-308. Underwood, E.J., Suttle, N.F. (1999). The Mineral Nutrition of Livestock 3rd Edition. E.J. Underwood. N.Y. USA CABI Books.
Cmammn nadiurnm dopeda^ii27.02.2017
