CC BY
50
УДК 619:616.391-074/-084:636.2
Сшвшська Л.Г., д. вет. н., професор, Федорович В.Л., к. вет. н., Демидюк С.К., к. вет. н., доцент © Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Тжицького, м. Львгв, Украгна
ОСТЕОДИСТРОФП КОР1В У М1СЦЕВОСТ1, ЗБ1ДНЕН1Й НА БЮГЕНН1 М1КРОЕЛЕМЕНТИ (ЕТЮЛОГ1Я)
У результат/ проведених дослгджень встановлено, що в окремих господарствах Львгвсько! област1 встановлено знижений валовый вм1ст у Грунтах кобальту (5,9-6,8 мг/кг), цинку (24,8-27,9 мг/кг), мангану (70,6-215,8), феруму (145,9-198,2) тарухомих форм кобальту (2,5-3,6мг/кг), цинку (3,9-17,4 мг/кг) I феруму (24,7-48,8 мг/кг). Корми в зимово-стшловий перюд не забезпечуютъ потреби кор1в у мгнералъних речовинах, що е причиною розвитку остеодистрофп. У рацюнах кор1в вм1ст калъщю / фосфору складав вгдповгдно 62,0-78,2 та 49,4-57,4 % в/д потреби, в 1 кг сухог речовини, вгдповгдно, 4,495,57 та 1,87-2,50 г/кг. Забезпечешстъ кор1в купрумом, цинком, кобальтом та манганом становила 70,9-116,1; 33,6-75,1; 25,1-71,8 та 52,4-143,7 % в/д потреби, а в 1 кг сухог речовини гх умгст складав, вгдповгдно, 1,76-8,8; 13,621,5; 0,15-0,29 та 21,3-52,3 мг/кг. Концентрац1я загалъного калъщю, неоргашчного фосфору та магшю в сироватщ кров/ хворих кор1в незначно в1др1знялася в/д показнитв здорових тварин. Досл1дження даних макроелемент1в за остеодистрофп не е патогномошчними тестами захворювання и не можутъ використовуватися для праннъог д1агностики.
Ключов1 слова: грунт, корми, корови, остеодистроф1я, загалънии калъщи, неоргатчний фосфор, магтй, мжроелементи, купрум, манган, цинк, кобальт.
УДК 619:616.391-074/-084:636.2
Сливинская Л.Г., д. вет. н., профессор Федорович В.Л., к. вет. н., Демидюк С.К., к. вет. н., доцент Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ОСТЕОДИСТРОФИЯ КОРОВ В МЕСТНОСТИ, ОБЕДНЕННОЙ БИОГЕННЫМИ МИКРОЭЛЕМЕНТАМИ (ЭТИОЛОГИЯ)
В результате проведенных исследований установлено, что в отдельных хозяйствах Львовской области снижено валовое содержание в почвах кобальта (5,9-6,8 мг/кг), цинка (24,8-27,9 мг/кг), марганца (70, 6-215,8), железа (145,9-198,2) и подвижных форм кобальта (2,5-3,6 мг/кг), цинка (3,9-17,4 мг/кг) и железа (24,7-48,8 мг/кг). Корма в зимне-стойловый период не обеспечивают потребности коров в минеральных веществах, что является причиной развития остеодистрофии. В рационах коров содержание кальция и фосфора составлял соответственно 62,0-78,2 и 49,4-57,4% от потребности, в 1 кг сухого вещества, соответственно, 4,49-5,57 и 1,87-2, 50 г/кг. Обеспеченность
© Сшвшська Л.Г., Федорович В.Л., Демидюк С.К., 2014
324
коров купрумом, цинком, кобальтом и марганца составляла 70,9-116,1; 33,675,1; 25,1-71,8 и 52,4-143,7% от потребности, а в 1 кг сухого вещества их содержимое составляло, соответственно, 1,76-8,8; 13,6-21,5; 0,15-0,29 и 21,352,3 мг/кг. Концентрация общего кальция, неорганического фосфора и магния в сыворотке крови больных коров незначительно отличалась от показателей здоровых. Исследования данных макроэлементов при остеодистрофии не является патогномоничными тестами заболевания и не могут использоваться для ее ранней диагностики.
Ключевые слова: почва, корма, коровы, остеодистрофия, общий кальций, неорганический фосфор, магний, микроэлементы, медь, марганец, цинк, кобальт.
UDC 619:616.391-074/-084:636.2
Slivinska L.G., doctor of veterinary science, professor
Fedorovich V.L., candidate of veterinary science Demiduk S.K., candidate of veterinary science, docent L'viv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
COWS OSTEODYSTROPHY IN AREAS DEPLETED ON BIOGENIC TRACE ELEMENTS (ETIOLOGY)
As a result, the research found that in some farms L'viv region revealed reduced gross content of cobalt in soils (5,9-6,8 mg/kg), zinc (24,8-27,9 mg/kg), manganese (70,6-215,8), iron (145,9-198,2) and mobile forms of cobalt (2,5-3,6 mg/kg), zinc (3,917,4 mg/kg) and iron (24,7-48,8 mg/kg). Forage in winter-stall period not address the needs of cows in minerals that the cause of osteodystrophy. The diet of cows calcium and phosphorus was under 62,0-78,2 and 49,4-57,4% of needs in 1 kg of dry matter, respectively, and 4,49-5,57 1,87-2, 50 g/kg. Availability cows copper, zinc, cobalt and Magnesium was 70,9-116,1; 33,6-75,1; 25,1-71,8 and 52,4-143,7 % of the requirements, in 1 kg of dry matter content was respectively 1,76-8,8; 13,6-21,5; 21,352,3 and 0,15-0,29 mg/kg. The concentration of total calcium, inorganic phosphorus and magnesium in the serum of patient's cows differed slightly from that of healthy animals. Research on macro data osteodystrophy is not pathognomonic of the disease and the tests can not be used for its early diagnosis.
Keywords: soil, feed cows, osteodystrophy, total calcium, inorganic phosphorus, magnesium, trace elements, copper, manganese, zinc, cobalt.
У KopiB, що утримуються в умовах господарств, остеодистроф1я виникае в основному через нестачу бюлопчно активних речовин й, зокрема, м1кроелемент1в у грунтах i кормах. При складанш рацюшв спещалюти господарств керуються застаршими табличними даними, а не фактичними показниками вмкту мжроелеменив у кормах. Тому, часто за "повноцшного" рацюну або нав1ть надлншку пожив них речовин, у тварин може виникати остеодистроф1я [1-4]. Бюдоступшсть м1кроелемент1в грунту е ключовим фактором, що визначае !хнш ум1ст у рослинах. Ряд фактор1в впливають на рухомють та бюдоступшсть елемент1в у грунтах, а саме: рН, вмкт гумусу, кл1матичш фактори та ш. [5].
325
Грунти вщ1грають основну роль у Kpyrooöiry м1кроелемент1в i е першочерговим джерелом !хнього накопичення у рослинах. Також вщомо, що дефщит бютичних м1кроелемент1в, що беруть участь в остеогенез1, безсумшвно, ускладнюе nepeöir остеодистрофи [6].
Д1агностика остеодистрофи Kopie грунтуеться на комплексному дослщженш, яке передбачае анал1з рацюшв, умов утримання тварин, а також включае лабораторне визначення в сироватщ кров1 вмюту мшеральних речовин, в1там1н1в та1н. [1-2, 8].
Клмчно виражеш симптоми остеодистрофи розвиваються на ni3Hix стад1ях хвороби, коли у юстковш тканиш та шших органах i тканинах змши стають незворотними. Тому у клмчнш практищ використовуються лабораторш методи д1агностики остеодистрофи, що грунтуються на визначенш в сироватщ кров! вм1сту загального кальщю, неоргашчного фосфору та активносп лужно! фосфатази [6, 7]. Проте, результати дослщжень щодо характеру цих змш, особливо на раннш (субклмчнш) стади хвороби, не завжди специф1чш (шформативш).
Мета роботи. Дослщити вмют мшроелемент1в у грунтах, кормах та ращонах кор!в з метою встановлення етюлопчних чинниюв остеодистрофи у мкцевост1, збщненш на 6ioreHHi мжроелементи, а також визначити вмют макроелемент1в у сироватщ кров1 Kopie.
Матер1ал та методи. Для вивчення етюлопчних чинниюв остеодистрофи Kopie проведено дослщження грунт1в, корм1в та проанал1зовано рацюни на територи трьох господарств Льв1всько! областг
Умкт загального кальщю у сироватщ кров1 визначали за допомогою реактиву Арсеназо III, неоргашчного фосфору - з амоншмол1бдатом за C.H. Fiske, Y. Subbarow, магнш - за реакщею з кальмаптом тест-набором ф1рми "Simko LTD". Мкроелемент Cu, Zn, Mn, Co у кров! визначали методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометр!! на прилад1 AAS 30 (Прайс В., 1976).
Результати дослщжень. Дослщження грунт1в ПАФ "Бщий Стж", ННВЦ "Комаршвський" та ННВЦ "Давид1вський" показали, що валовий вмют у них кобальту становив 6,8; 6,4 i 5,9 мг/кг грунту вщповщно, за оптимально! - 7-10 мг/кг. У ННВЦ "Давид1вський" його вмют у rpyrni був знижений у 1,2 раза. Водночас встановлено зниження концентраци рухомих форм кобальту в 1,4; 1,5 та 2,0 рази вщповщно. У грушг дослщних господарств зменшений як валовий вм1ст цинку, так i концентрация його рухомих форм i становить 25,4; 27,9; 24,8 мг/кг вщповщно. Валовий вмкт мангану у грунтах дослщних господарств був у 7,9 i 5,1 раза нижчим вщ ГДК. Концентращя рухомих форм мангану в Грунт1 була низькою i становила 20,3; 30,4 i 130,8 мг/кг. Щодо вмкту купруму, валовий вм1ст його в господарствах був у межах ГДК, а кшьккть рухомих форм - збшьшена у 2,8; 2,6; 2,9 раза вщповщно. Вмкт феруму у rpyrni господарств р1знився. Так, валовий вмкт був у межах норми (ГДК 1000 мг/кг), а рухома форма його була низькою у rpyrni ННВЦ "Давид1вський" у 2 рази. Незначно нижчим вщ нижньо! меж1 ГДК (50-74 мг/кг) 48,8 мг/кг був його вмкт у грунтах
326
господарства ННВЦ "Комаршвський", у ПАФ "Бший Ст1к" - вщповщае оптимальнш кшькосп.
Було проанал1зовано вмют життево необхщних м1кроелемент1в у кормах господарств Льв1всько! обласп та пор1вняно його з даними л1тератури [9]. Ми виявили як 1хнш дефщит, так \ надлишок. Купруму було недостатньо в кормовому бурящ ус1х господарств - 1,3; 1,6 \ 0,46 мг/кг. Його надлишок був у аш (10,5-38,9 мг/кг), дисбаланс в зернових кормах - у в1вс1 (надлишок 6,5-11,8 I дефщит 2,63), пшенищ (5,8-11,2 I 1,8), ячмеш (11,8 I 2,8), гороа (8,4) та жит1 (4,9), в силос1 (2,9 I 0,96), а в солом1 надлишок (3,9-4,14). Згщно з даними лп-ератури [9], в цих кормах купруму мае бути: 1,5; 2,3-4,9; 1,2-2,0; 2,8-3,1. Умют кобальту був недостатнш у кормовому бурящ, аш, солом1 та зернових, окр1м пшенищ (0,09 мг/кг за необхщних 0,08) та силос1 (0,06, норма - 0,05). Под1бш результати отримали при визначенш вмкту мангану (надлишок у бурящ, аш, солом1, дефщит - у зернових), цинку (надлишок - силос, солома, дефщит - сшо, зернов1) та феруму (надлишок буряк, солома, овес, дефщит -сшо, силос, ячмшь, горох, жито).
Проведений анал1з ращошв трьох господарств показав, що в 1 кг сухо! речовини корм1в мютиться мало кобальту (0,15-0,29 мг за оптимально! 0,5 мг), цинку (13,6-21,5 мг; оптимальна - 33,3 мг), мангану (21,3-51,8; оптимальна -45 мг) I нестача та надлишок купруму (6,8-8,7; оптимальна 7 мг). Як видно з наведених результат, щ показники суттево в1др1зняються вщ потреби [9]. Вмкт кальщю I фосфору в ращонах кор1в складав вщповщно 62,0-78,2 та 49,457,4 % вщ потреби, в 1 кг сухо! речовини, вщповщно, 4,49-5,57 та 1,87-2,50 г/кг (оптимальний 6,5-7,0 I 3,8-4,2).
На пщстав1 проведених лабораторних дослщжень кров1 та отриманих результат було сформовано дв1 групи кор1в: перша - здоров! тварини, друга -хворг
Лабораторними дослщженнями сироватки кров1 кор1в встановлено, що у кор1в друго! групи вмкт загального кальщю був в1рогщно (р<0,001) нижчим вщ показник1в першо! (2,6±0,15 ммоль/л, табл. 1). 1з 53 дослщжених кор1в друго! групи зниження кальщю встановлено у 10 тварин, що складае 18,8 % (табл. 2).
У кор1в друго! групи умкт неоргашчного фосфору в сироватщ кров1 в середньому становив 1,8±0,07 ммоль/л та був в1рогщно нижчим на 10,0 % (р<0,001) пор1вняно ¿з клЫчно здоровими тваринами (табл. 1). Гшофосфатем1я виявлена у 15,1% кор1в друго! групи (табл. 2).
Сшввщношення м1ж кальщем та фосфором у сироватщ кров1 кор1в друго! наближалося до норми (1,5-2:1, табл. 1).
Умкт магнш в сироватщ кров1 кор1в друго! групи мав тенденщю до зниження, пор1вняно з даними показниюв першо! (табл. 1). Гшомагшем1я встановлена у 11 кор1в ¿з 53 (20,7 %) вщ уЫе! кшькост1 тварин. Зниження концентрацп магнш в сироватщ кров1 може вказувати на зниження його всмоктування в кишечнику внаслщок високого р1вня калш у ращонах (167,7188,3 % В1д потреби) [8].
327
Причиною гшокальщемп у кор1в е низьке забезиечення ним ращошв (70,4, 78,2 та 56,2 % вщ потреби), пщвищене кальще-фосфорне стввщношення в ращонах (2,2:1; 2,4:1 та 3,1:1), а також дефщит вгтамшу Б, забезпечешсть яким складала лише 12,7, 8,9 та 14,1 % вщ потреби. Хочемо зазначити, що забезпечешсть ращошв фосфором також була недостатньою \ складала 54,5, 57,4 та 33,1 % вщ потреби.
Таблиця 1
Умкт макроелемент1в у сироватщ кров1 дослщжуваних ко|мв
Показ ник Бюметричний показник Здоров1 тварини, п=15 Хвор1 тварини, п=53
Кальцш загальний, ммоль/л Ыш 2,3-3,0 2,1-2,7
М±т 2,6±0,15 2,3±0,06
Р< 0,001
Фосфор неоргашчний, ммоль/л Ит 1,5-2,5 1,2-2,2
М±т 2,0±0,02 1,8±0,07
Р< 0,001
Стввщношення кальцш : фосфор Ит 1,3-1,8 1,4-1,8
М±т 1,6±0,07 1,5±0,05
Р< 0,1
Магнш, ммоль/л Ит 0,8-1,3 0,5-1,1
М±т 0,9±0,03 0,6±0,04
Р< 0,1
Примтка: р<- пор1вняно з тваринами першо! групи
Не зважаючи на нестачу кальцш та фосфору у ращонах кор1в, концентращя макроелемент1в та порушення 1хнього стввщношення у сироватщ кров1 незначно вщр1знялася вщ показниюв першо! групи тварин. Оскшьки бюх1м1чш показники вмюту кальцш та фосфору у сироватщ кров1 кор1в е сталими I як джерело, для пщтримки 1хнього гомеостазу е ккткова тканина, тому за остеодистрофи вони не завжди вщображають клмчний стан хворих тварин.
Отже, дослщження макроелемент1в (кальцш, фосфору та магнш) за остеодистрофи не е патогномошчними тестами захворювання й не можуть використовуватися для ранньо! И д1агностики.
Висновок. Результати вивчення мжроелементного складу грунту у дослщжуваних господарствах, виявили збщнення 1х на кобальт, цинк та манган. У вЫх зразках проб грунт1в наявний кадмш, пщвищений вмют шкелю та плюмбуму. Грунти господарств достатньо забезпечеш купрумом.
Мжроелементний склад корм1в ус1х трьох господарств не вщповщав даним, наведеним в л1тератург Було виявлено як !хнш менший, так I бшьший ум1ст пор1вняно з табличними даними.
Основними причинами розвитку остеодистрофи у кор1в були низький вмкт кальцш, фосфору, мшроелемент1в - цинку, мангану, кобальту та купруму в ращонах, низька 1хня концентращя в 1 кг сухо! речовини, а звщси I недостатнш р1вень забезпеченост1 ними оргашзму.
328
Л1тература
1. Левченко B.I. Поширення, етюлопя, особливосп nepeöiry та д1агностики множинно! внутршньо! патологи у високопродуктивних Kopie / B.I. Левченко, B.B. Сахнюк, O.B. Чуб // Наук. bîchhk вет. медицини Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: 36. наук. праць. - БшаЦерква, 2010. - Вип. 56. - С. 97-102.
2. Левченко B.I. Етюлопя, патогенез та д1агностика внутршшх хвороб у високопродуктивних kopie / B.I. Левченко, B.B. Сахнюк // Bîchhk аграр. науки. - 2001. - № 10. - С. 28-32.
3. Демидюк С.К. Етюлопя ал1ментарно1 остеодистрофи високопродуктивних Kopie у захщному perioHi Укра1ни / С.К. Демидюк, Л.М. Костюкова, П.М. Ол1йник // Наук. bîchhk Льв1в. держ. акад. вет. мед. - Льв1в, 1999. - Ч. 1, №3. - С. 123-126.
4. Bovine osteodystrophies / G. Caldow, В. Wain, A. Grant [et all.] // Veterinary Record. - 1995. - Vol. 136, № 3. - P. 80-84.
5. Кабате-Пендиас А. Проблемы современной биогеохимии микроэлементов // А. Кабате-Пендиас / Рос. хим. ж. (Ж. Рос. хим. об-ва им. Д.И. Менделева). - 2005. - T. XLIX, № 3. - С. 15-19.
6. Beattie J.H. Trace element and bone metabolism / J.H. Beattie, A. Avenel // Nutrition Research Reviews. - 1992. - Vol. 5. - P. 167-188.
7. Состояние минерального обмена и профилактика его нарушений у стельных коров / С.С. Абрамов, C.B. Петровский, М.М. Григорчик // BicH. Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту. - БшаЦерква, 2008. - Вип. 56. - С. 16-19.
8. Федорович В.Л. Стан юсткового метабол1зму за остеодистрофи Kopie / В.Л. Федорович, Л.Г Сл1вшська // Наук. вюник Луган. нац. аграр. ун-ту. -Луганськ, 2011. - № 31. - С. 223-226.
9. Норми год1вл1, рацюни i пожившсть корм1в для р1зних вид1в сшьськогосподарських тварин: довщник / [Проваторов Г.В., Ладика B.I., Бондарчук Л.В.; за заг. ред. В.О. Проваторова]. - 2-ге вид., стер. - Суми: Ун1верситетська книга, 2009. - 489 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Гуфр1й Д.Ф..
329
