CC BY
43
Науковий вюник Льв1вського нацюнального утверсигету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С.З. Гжицького Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6717
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:636.4
Вмкт Йоду в грунтах та зерш злаюв у зош Пол^ся Волинi
Р.В. Гунчак, Г.М. Седшо, СО. Вовк [email protected]
1нститут сшъсъкого господарства Карпатського регiону НААНУ, вул. Грушевсъкого, 5, с. Оброшино, nycmoMumiecbKuüр-н, Лъвiвсъка обл., 81115, Украша
Зважаючи на закономiрностi природного ланцюга «Грунт-рослина-тварина», мжроелементний статус свиней в умовах промисловоI технологи IX вирощування залежить вiд кiлькостi та спiввiдношення рiзних макро- i мiкроелементiв у кормах, що у свою чергу е результатом IX абсорбци iз Грунту. Серед годiвельних чинниюв, одним iз лiмiтуючих мiкроелементiв е Йод. Нами, в умовах ФГ «Амта» Туртського району, ВолинськоЧ областi, до^джено рiвень Йоду в зерновт груш рослин (ячмть, тритжале, овес, жито), що використовують для годiвлi свиней у виглядi повнокомпонентних комбiкормiв, залеж-но вiд накопичення цього мжроелементу в Грунтi. Встановлено, що середтй вмiст Йоду у дерново—тдзолистих Грунтах (36% вiд уах площ орних земель) господарства знаходиться у межах 7,48 ± 0,46 мг/кг, глинисто—тщаних 5,6 ± 0,38 мг/кг i глеювато-шщаних - 5,96 ± 0,67 мг/кг. При цьому, до^дження зерна, вирощеного на таких землях показали, що рiвень Йоду в них був низьким i коливався вiд 49 до 77 мг/кг. З урахуванням наданих нам даних агрохiмiчного аналiзу Грунтiв (по гумусу, рН, обмтному азоту, рухомих формах Мангану, Цинку, Купруму, Феруму, Кобальту, Сульфуру i Бору) було з 'ясовано, що рН Грунтiв у господарствi знаходилась, у середньому, на рiвнi 6,1 - 7,5, вмкт гумусу - 2 - 3 %, азоту - 48 - 72 мг/кг. На переважтй бiльшостi площ у до^джуваних Грунтах виявлено дуже високий вмкт Бору (> 0,7 мг/кг) i дуже низьку конце-нтрацю Купруму (< 0,11 мг/кг) та Феруму (< 0,08 мг/кг).
На тлi помiрного забезпечення Грунтiв рухомими формами до^джуваних макро- i мiкроелементiв (И, Мп, 2п, 8) вияв-лений дисбаланс у концентраци В, Си, Ее, ймовiрно може впливати на концентрацю Йоду в Грунтах потенщал його фжса-цп, що, у свою чергу залежить вiд здатностi утримувати атомарний Йод та сприяти його абсорбцп. Не виключено, що коефщент поглинання Йоду з Грунту за цих умов е теж недостаттм.
З врахуванням наявноI тформацп щодо конкретного вмкту Йоду в складникахращону з метою забезпечення метабол^ чних процеав органiзмi свиней необх^дно виршувати питання щодо додаткового введення легкодоступних Йодовмкних препаратiв.
Ключовi слова: Йод, мтеральт речовини, Грунт, зерно злаюв
Содержание Йода в почве и зернах злаков в зоне Полесья Волыни
Р.В. Гунчак, Г.М. Седило, СО. Вовк [email protected]
Институт сельского хозяйства Карпатского региона УААН, ул. Грушевского, 5, с. Оброшино, Львовская область, 81115, Украина
Учитывая закономерности природной цепи «почва-растение-животное», микроэлементный статус свиней, в условиях промышленной технологии их выращивания, зависит от количества и соотношения различных макро- и микроэлементов в кормах, что в свою очередь является результатом их абсорбции из почвы. Среди кормовых факторов, одним из лимитирующих микроэлементов является Йод. В условиях ФГ «Амила», Турийского района, Волынской области, определен уровень Йода в зерновой группе растений (ячмень, тритикале, овес, рожь), используемых для кормления свиней в составе полнокомпонентных комбикормов. Установлено, что среднее содержание Йода в дерново-подзолистых почвах (36% от всех площадей пахотных земель) хозяйства находится в пределах 7,48 ± 0,46мг/кг, глинисто-песчаных 5,6 ± 0,38мг/кг и глеево-песчаных - 5,96 ± 0,67 мг/кг. При этом, исследования зерна, выращенного на таких землях показали, что уровень
Citation:
Hunchak R.V., Sedilo H.M., Vovk S.O. (2016). The iodine content of the soil and cereals in the area of the Woodlands. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 77-80.
Йода в них бът низким и колебался от 49 до 77 мг/кг. С учетом предоставленных нам данных агрохимического анализа почв (по гумуса, рН, обменному азоту, подвижных формах марганца, цинка, меди, железа, кобальта, серы и бора) бъгло выяснено, что рН почвы в хозяйстве находится в среднем на уровне 6,1-7,5, содержание гумуса - 2 - 3%, азота - 48 - 72 мг/кг. На большинстве площадей в исследуемых почвах обнаружено очень высокое содержание бора (>0,7 мг/кг), а также очень низкую концентрацию меди (<0,11 мг/кг) и железа (<0,08 мг/кг). На фоне умеренного обеспечения почв подвижными формами исследуемых макро- и микроэлементов (Ы, Мп, 2п, Б), обнаруженый дисбаланс в концентрации В, Си, Ее, вероятно, может влиять на концентрацию Йода в почвах, потенциал его фиксации, что, в свою очередь зависит от способности удерживать атомарный Йод и способствует абсорбции. Не исключено, что коэффициент поглощения Йода из почвы в этих условиях тоже недостаточен.
С учетом имеющейся информации относительно конкретного содержания Йода в компонентах рациона с целью обеспечения метаболических процессов организме свиней необходимо решать вопрос о применении Йодсодержащих препаратов.
Ключевые слова: Йод, минеральные вещества, почва, зерна злаков
The iodine content of the soil and cereals in the area of the Woodlands
R.V. Hunchak, H.M. Sedilo, S.O. Vovk [email protected]
Institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS Grushevskogo Str., 5, Obroshino, Lviv Oblast, 81115, Ukraine
Because of the natural laws of the chain «soil-plant-animal» trace element status ofpigs in the conditions of industrial technology of cultivation depends on the quantity and value of various macro- and microelements in feed, which is the result of absorption from the soil. Among feed factors, one of the limiting micronutrient is iodine. We, in terms of Farm «Amila» Turiysk district, Volyn region, investigated levels of iodine in the grain group of plants (barley, triticale, oats, rye), which is used to feed pigs as fullcompo-nent feed, depending on the accumulation of trace elements in the soil. It was established that the average iodine content in sod-podzolic soils (36% of all arable land) farms located within 7.48 ± 0.46 mg/kg, clay and sand 5.6 ± 0.38 mg/kg and gley-sandy -5.96 ± 0.67 mg/kg.
Thus, the study of grain grown on these lands have shown that the level of iodine in them was low and ranged from 49 to 77 mg/kg. Given the data provided to us agrochemical analysis of soil (the humus, pH, exchange nitrogen, mobile forms of manganese, zinc, copper, iron, cobalt, boron and sulfur), it was found that the pH of the soil on the farm was, on average, at 6.1 - 7.5 humus content - 2% - 3%, nitrogen - 48 - 72 mg/kg. In the majority of areas in the studied soils found very high boron content (> 0.7 mg/kg) and very low concentration of copper (<0.11 mg/kg) and iron (<0.08 mg/kg). Amid moderate soil providing mobile forms of the investigated macro- and microelements (N, Mn, Zn, S) detected an imbalance in the concentration of B, Cu, Fe, is likely to affect the concentration of iodine in soil fixing its potential, which in turn depends on ability to maintain atomic iodine and facilitate its absorption. It is possible that the rate of absorption of iodine from the soil under these conditions is also insufficient.
Taking into account the available information on the specific components of iodine in the diet to ensure the body metabolism pigs must decide on the further introduction of easily accessible iodine-containing drugs.
Key words: iodine, minerals, soil, grain cereals
Вступ
Ефективне ведения свинарства передбачае вико-ристання сучасних селекцшно-генетичних метод1в у племшнш робоп, забезпечення повноцшною год1в-лею тварин уах вшових груп, а також створення оп-тимальних умов !х утримання. Серед год1вельних чиннишв важливе значення належить мшеральним речовинам, i зокрема, Йоду, нестача або надлишок якого у рацюш свиней завдае значно! шкоди галузi (стримуе нарощування поголiв'я, знижуе продуктив-шсть, плодючють, викликае захворювання i падiж, попршуе яшсть продукцп (Georgievskiy et al., 1979; Kalnitskiy, 1980).
Джерелом Йоду для свиней, за промислово! технологи ix вирощування е, як правило, зерно злаюв. Вмют Йоду в них не е постшним i залежить вщ рiвня елементу у вод^ повп^ та грунп. Причому значення мае не лише тип грунпв, але й !х геолопчне похо-дження (Vernadskiy, 1954; Motuzova, 2000; Rudko et al., 2010; Antoniak and Vlizlo, 2013). Одним iз важли-вих факторiв, що впливають на рiвень Йоду в грунтах
е вмют оргашчних речовин. Вщомо, що грунти з ви-соким вмютом гумусу мютять бшьшу шльшсть Йоду (Magomedova, 2006). У закисненому середовищi про-цеси iммобiлiзацil Йоду в грунп ввдбуваються штен-сившше. Важливе значення для абсорбци Йодат-юшв у грунтах мають оксиди Феруму i Алюмшш. Наявш науковi повщомлення, що у значних концентращях Йод виявляють у грунтах iз високим вмютом Феруму (Savchenko, 1955).
В органи тканини тварин Йод потрапляе, переваж-но, через шлунково-кишковий тракт. При цьому до 90 % необхвдного для оргашзму Йоду надходить iз рослинними кормами, а решта - з водою та повггрям (Vasyuk, 1974). За численними науковими дослщжен-нями, рослини, що ростуть на грунтах iз низьким вмь стом Йоду, особливо бщш на цей елемент (Tihomirov and Rusina, 1983; Protasova, 1998; Souci et al., 2000; Fordyce, 2003; Pinchuk, 2005).
Отже, наявнють конкретно! шформацп щодо вмю-ту даного мжроелементу у згодовуваних кормах мае виршальне значення для визначення додатково! пот-
реби в Йодi для забезпечення метаболiчних процесiв в органiзмi свиней.
Метою роботи було дослщити вмiст Йоду у кормах, що використовуються для годiвлi свиней у ФГ «Амша» Турiйського району, Волинсько! областi (зерно ячменю, трипкале, вiвса i жита); встановити його залежнють вiд рiвня даного мжроелементу у грунтi та обгрунтувати потребу додаткового введения до складу премшав Йодовмюних препаратiв.
Матерiал i методи дослвдження
При виконаннi дослвджень щодо вивчення вмiсту Йоду у рослинах, зокрема зерновiй групi, що викори-стовуеться для годiвлi свиней, нами використано ре-зультати проведеного польового агрохiмiчного об-стеження грунтiв ФГ «Амша», сш Радовичi, Тагачин, Лггин Турiйського району, Волинсько! областi «Державною установою Волинський обласний державний проектно-технологiчний центр охорони родючостi грунпв i якостi продукцi!». Вiдповiдно до прийнято! методики агрохiмiчного аналiзу грунпв господарству було надано результати щодо рН грунпв, вмюту в ньому гумусу, обмiнного кальцiю i магнш, легкопд-ролiзованого азоту, рухомих форм Фосфору i Калш, Сульфуру, Купруму, Цинку, Феруму, Мангану i Бору.
Вмют Йоду в грунтах та зерш вирощених на них трипкале, ячменю, вiвса i жита, яш використовуються у господарствах для годiвлi свиней було визначено нами в ДНДК1 ветеринарних препаратiв та кормових добавок (м. Львiв) Дослiдження проведено методом кашлярного електрофорезу з використанням системи капiлярного електрофорезу «Капель-105/105м».
Для вщбору зразк1в грунту територiя, яка обстежу-валась, розбивалася залежно ввд конфиурацп поля та рельефу на елементарш дiлянки площею 8-10 га. З кожно! елементарно! дiлянки за допомогою бура вщ-бирали змшаний грунтовий зразок, що складався з 20-25 шдивщуальних проб, вiдiбраних з орного шару. Середш зразки зерна для дослвджень ввдбирали згiдно
3 чинним ДСТУ 3355-96. При цьому, обов'язково враховували походження зерна. Тобто з яко! саме дмнки рiллi було одержано врожай. Проби води (до одного лира) вiдбирали у хiмiчно-чистий посуд, по-передньо сполоснувши його водою, яку ввдбирали.
Результати та Ух обговорення
За аналiзом наданих нам картограм оцiнки грунтiв виявлено, що наявна площа сiльськогосподарських угiдь у ФГ «Амша» становить 2100 га. За видом грун-ти рiзноманiтнi, але значна !х частина е дерново-пвдзолистими (36%), глинисто-пiщаними (34%) i глеювато-пiщаними близько 30%. За наявнютю у грунтi гумусу 40 - 50% дослвджуваних земель мютить його 2 - 3% (середнш рiвень), 25 - 30% рiллi - понад
4 - 5% (високий) i 20 - 30% - мають гумусу менше 1% (низький). Концентращя водневих iонiв (рН) е, в середньому, нейтральною до слабо лужно! (6,1 - 7,5). Бшьша половина (55 - 60%) дослвджуваних грунтiв у своему складi мае вiд 70 до понад 100 мг/кг легкогвд-
рол1зованого азоту. Вмют мшеральних елеменпв у грунт (рухомих форм) подано у табл. 1.
За проведеного нами дослвдження середшх проб грунпв було встановлено, що р1вень юшв Йоду в дерново-пвдзолистих, глеювато-пщаних i глинисто-тщаних грунтах господарства невисокий, хоч у перших, вш е дещо вищим (табл. 2).
Важливим показником щодо забезпечення потреби свиней Йодом е його вмют у рослинах, вирощених на таких грунтах, а також у питнш водi (табл. 3).
Таблиця 1
Мшеральш елементи (рухомi форми) Вмют мшеральних елеменпв Група забезпеченосп
Кальцш, мг/100 г 8,6 Середня
Магнш, мг/100 г 0,3 Дуже низька
Манган, мг/кг грунту 1,3 Дуже низька
Купрум, мг/кг грунту 0,08 Дуже низька
Цинк, мг/кг грунту 0,42 Дуже низька
Бор, мг/кг грунту 42,3 Висока
Ферум, мг/кг грунту 0,8 Дуже низька
Таблиця 2 Концентращя Йоду в грунтах
Вид грунту Вмкт Йоду Група забезпеченосп
Дерново-тдзолисп, мг/кг 7,48 ± 0,46 Низька
Глинисто-пщаш, мг/кг 5,16 ± 0,35 Низька
Глеювато-пщаш, мг/кг 5,96 ± 0,67 Низька
Таблиця 3 Вмкт Йоду в зерш рослин та питнш водi (у середньому по господарству)
Вид зерна Вмют Йоду Група забезпеченосп
Ячмшь, мкг/кг 54 - 62 Низька
Тритiкале, мкг/кг 49 - 66 Низька
Жито, мкг/кг 60 - 72 Низька
Овес, мкг/кг 60 - 77 Низька
Вода питна, мкг/л 5,6 - 8,2 Низька
У складному процеа обм^ мiнеральнi елементи знаходяться у тiсному взаемозв'язку не лише мiж собою, а й з органiчними компонентами. Згвдно з агрохiмiчним паспортом земель ФГ «Амша» тут пере-важають дерно-пiдзолистi (на пiщаних i супщаних вiдкладах), глеювато-пiщанi i глинисто-пiщанi грун-ти, що й обумовлювали результати проведених нами дослвджень.
На переважнш бiльшостi площ у дослiджуваних зразках грунту виявлено дуже високий вмют Бору (>1,4 мг/кг) i дуже низький рiвень Купруму та Феруму (<0,08 мг/кг). На rai помiрного забезпечення грунтiв гумусом, азотом i рухомими формами макро- i мшро-елементiв (Са, Р, N, Mn, Zn, Co, S) виявлений дисбаланс у концентрацп В, Си, S, Fe, ймовiрно, може впливати на концентрацш Йоду в грунтах. Ввдбува-еться це через зниження здатностi утримувати атома-рний Йод та пригшчувати його абсорбцiю. Коефщент фiксацii дослiджуваного в грунтi мжроелементу е, очевидно, невисокий. Не виключено, що i коефiцiент поглинання Йоду за цих умов недостатнш.
Найбшын високу здатшсть акумулювати мжрое-лементи в т.ч. Йод у грунтах мае, за нашими досль дженнями, овес i жито, дещо меншу ячмшь i най-меншу - тритiкале.
Вiдповiдно до сучасно! стратеги мiкроелементного живлення тварин та з урахуванням рекомендованих показник1в забезпечення свиней Йодом потреба в ньому становить 0,1-0,8 мг/кг сухо! речовини корму (Tihomirov and Rusina, 1983).
Нами пвдтверджено даш багатьох науковщв, що зерновi культури е бвдш на атомарний Йод i без дода-ткового введення до складу премжав Йодовмiсних препаратiв не обштись.
Висновки
Проведеними експериментальними дослщження-ми встановлено, що концентрацiя Йоду у зерш рослин (ячмiнь, тритiкале, овес i жито), вирощених на грунтах у зош Полiсся Волиш е низькою i знаходиться у межах 49 - 77 мкг/кг зерна. Для забезпечення фiзiоло-пчно! потреби свиней у Йодi необхвдне додаткове введення до складу премжав йодовмiсних препаратiв у легкозасвоюванiй формг
Перспективи подальшого до^дження. Наступнi дослвдження необхiдно спрямувати на пошук нових ефективних водовмюних препаратiв для використання у свинарствг
Бiблiографiчнi посилання
Georgievskiy, V.I., Annenkov, B.N., Samohin, V.T. (1979). Mineralnoe pitanie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. M.: Kolos (in Russian). Kalnitskiy, B.D. (1980). Mineralnoe pitanie sviney. Selskoe hazyaystvo za rubezhom. 9, 33-34 (in Russian).
Antoniak, H.L., Vlizlo, V.V. (2013). Biokhimichna ta heokhimichna rol yodu. Lviv (in Ukrainian).
Motuzova, G.V. (2000). Podvizhnost' mikrojelementov v pochvah: sovremennye problemy. M-ly tret'ej Rossijskoj biogeohimicheskoj shkoly. Novosibirsk, 44-45 (in Russian).
Vernadskiy V.I. (1954). Geohimiya yoda i broma. Izd.soch. 1 (in Russian).
Rudko, H.I., Adamenko, O.M., Smoliar, N.I. (2010). Vstup do medychnoi heolohii. Adamenka. K.:Akadempres. 1 (in Ukrainian).
Magomedova, Z.G. (2006). Vliyanie soderzhaniya yoda v pochve na biohimicheskie protsessyi u rasteniy i zhivotnyih [Tekst]: avtoref. k-ta. biol. nauk: 03.00.04. Mahachkala (in Russian).
Savchenko, P.S. (1955). Soderzhanie yoda v vodah i pochvah USSR. Prob. endokrinol. 1, 47-62 (in Russian).
Vasyuk, P.A. (1974). Uchastie mikroelementov v ob-mene veschestv rasteniy. Biologicheskaya rol mikroelementov. 41-47 (in Russian).
Souci, S.F., Fachmann, W., Krant, H. (2000). Food Composition and Nutrition Tables. Medpharm, 1182-86.
Fordyce, F.M. (2003). Darabase of the Jodine Content of Food and Diets Populated with Data from Populished Literature. British Geological Survey Commisioned Report. CR/03/84N.
Tihomirov, F.A., Rusina, T.V. (1983). Atmosfernyiy i pochvennyie puti postupleniya yoda v nadzemnuyu massu travyanistyih rasteniy [Tekst]. Agrohimiya. 5, 92 (in Russian).
Pinchuk, N.E. (2005). Osobennosti izmeneniya funktsii schitovidnoy zhelezyi cheloveka v zavisimovti ot soderzhaniya yoda v pochvah Krasnodorskogo kraya [Tekst]: avtoref. k-ta biol. nauk: 03.00.13. KubGAU (in Russian).
Protasova, N.A. (1998). Mikroelementyi. biologicheskaya rol, raspredelenie v pochvah, vliyanie na rasprostranenie zabolevaniy cheloveka i zhivotnyih. Sorosovskiy obrazovatelnyiy zhurnal. 12, 32 (in Russian).
Cmammn nadiurnm do peda^iï 30.09.2016
