CC BY
27
16. Нижегородова О. В. Миокардиодистрофия у рысистых лошадей: этиология, диагностика и лечение: автореф. дис.... канд. вет. наук: специальность 16.00.01 «Диагностика болезней и терапия животных» / О. В. Нижегородова. -Екатеринбург, 2006. - 22 с.
17. Вараксина Ж. В. Миокардиодистрофия физического перенапряжения у лошадей: автореф. дис.. канд. вет. наук: специальность 16.00.01 «Диагностика болезней и терапия животных» / Ж. В. Вараксина. - Киров, 2002. - 20 с.
Стаття надшшла до редакци 4.05.2015
УДК 636.085.2:477(83)
Максимович I. А., к. вет. н., доцент, © Русин В. I., к. вет. н, старший викладач, Леньо М. I., к. вет. н., доцент, Чернушкш Б. О., к. вет. н., асистент
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мет С. 3. Гжицъкого, м. Льв1в, Украгна
Р1ВЕНЬ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В У КОРМАХ ДЕЯКИХ РАЙОН1В ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1
Наведено резулътати досл1джень еизначення р1вня м1кроелемент1в (Ее, Си, Мп, 2п, Со) у кормах деяких райошв Льв1вськог облаетI. Встаноелено дисбаланс вм1сту б1отичних м1кроелемент1ву кормах еирощених еумоеах Зах1дног геох1м1чног зони.
Одшею з осноених передумое збереження здоров 'я, тдвищення продуктивност1 та якост1 продукцп сыъсъкогосподарсъких теарин е повноц1нне мгнеральне живлення, важливою умовою якого е забезпечення оптимального вм1сту / ствв1дношення м1кроелемент1в. Незеажаючи на незначний вм\ст в оргамзм1 теарин, гх б1олог1чна роль надзеичайно еажлиеа, оскыъки быъш1стъ з них е катал1заторами у процесах обм1ну речоеин, еходячи до складу гормомв, в1там1шв, фермент1в.
В1дсутмстъ, нестача або надлишок окремих мшроелемент1в у районах теарин призеодитъ до порушення ефективност1 еикористання пожиених речоеин корму, зниження продуктивност1, ослабления резистентност/ / розеитку мжроелементоз1е. Остант належать до ензоотичних захеорюеанъ, якг зустр1чаються в окремих геох1м1чних зонах / провтщях.
Резулътати наших досл1джень св1дчать про дисбаланс вм1сту м1кроелемент1в (Ее, Си, Мп, 2п, Со) у кормах деяких райошв Лъв1всъко1 облает/ та узгоджуютъея з даними науковог л1тератури про особливост1 м1кроелементного забезпечення Зах1дног геох1м1чног зони Украгни.
Ключов1 слова: корми, дефщит, надлишок, мжроелементи, ферум, цинк, купрум, манган, кобальт.
УДК 636.085.2:477(83)
Максимович И. А., к. вет. н., доцент, Русин В. И., к. вет. н, старший преподаватель, Леньо М. И., к. вет. н., доцент, Чернушкин Б. О., к. вет. н., ассистент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Ежицкого, г. Львов, Украина
УРОВЕНЬ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В КОРМАХ НЕКОТОРЫХ РАЙОНОВ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Приведены результаты исследований определения уровня микроэлементов (Ее, Си, Мп, 2п, Со) в кормах некоторых районов Львовской области. Установлено
© Максимович I. А., Русин В. I., Леньо М. I., Чернушкш Б. О., 2015
106
дисбаланс содержания биотических микроэлементов в кормах выращенных в условиях Западной геохимической зоны.
Одной из основных предпосылок сохранения здоровья, повышения производительности и качества продукции сельскохозяйственных животных является полноценное минеральное питание, важным условием которого является обеспечение оптимального содержания и соотношения микроэлементов. Несмотря на незначительное содержание в организме животных, их биологическая роль чрезвычайно важна, поскольку большинство из них являются катализаторами в процессах обмена веществ, входя в состав гормонов, витаминов, ферментов.
Отсутствие, недостаток или избыток отдельных микроэлементов в рационах животных приводит к нарушению эффективности использования питательных веществ корма, снижение производительности, ослабление резистентности и развития микроэлементозов. Последние относятся к ензоотичних заболеваний, которые встречаются в отдельных геохимических зонах и провинциях.
Результаты наших исследований свидетельствуют о дисбалансе содержания микроэлементов (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) в кормах некоторых районов Львовской области и согласуются с данными научной литературы об особенностях микроэлементного обеспечения Западной геохимической зоны Украины.
Ключевые слова: корма, дефицит, избыток, микроэлементы, железо, цинк, медь, марганец, кобальт.
UDC 636.085.2:477(83)
Maksymovych I., Rusyn V., Lenyo M., Chernushkin B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
LEVEL TRACE ELEMENTS IN THE FEED SOME DISTRICT LVIV REGION
The results of research to determine the level of trace elements (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) to feed some districts of Lviv region. Established imbalance biotic content of trace elements in the feed grown in Western geochemical zones.
One of the main prerequisites for maintaining health, productivity and quality of farm animals is a valuable mineral nutrition, an important condition is to provide the best content and value minerals. Despite the negligible content in the body of animals, their biological role is extremely important, because most of them are catalysts in the metabolism, forming part of hormones, vitamins and enzymes.The absence, lack or excess of certain trace elements in animal diets leads to disruption efficiency of feed nutrients, reduced productivity, weakening resistance and development microelementosis. Last belonging to enzootic diseases that occur in specific zones and geochemical provinces.
Our results indicate an imbalance content of trace elements (Fe, Cu, Mn, Zn, Co) to feed some areas of Lviv region and consistent with findings of scientific literature about the features of trace element geochemical zones provide Western Ukraine.
Key words: food, deficit, surplus, minerals, iron, zinc, copper, manganese, cobalt.
Вступ. Розвиток тваринництва потребуе постшного контролю за год1влею тварин, а саме яюстю i пожившстю корм1в, як вир ¿шального фактору !хнього здоров'я та продуктивность KpiM основних поживних речовин (бшюв, жир1в, вуглевод1в), яю поступають з кормом, важливе значения мають також мшроелементи [1, 2].
107
Мшроелементи е необхщними компонентами оргашв 1 тканин тварин, оскшьки вдаграють важливу роль у процесах обмшу речовин, входячи до складу гормошв, впамшв та ферменгав шдтримують р1вновагу кттинних мембран, активують бюх1м1чш реакцп шляхом на ферментш системи, прямо чи опосередковано впливають на функщю ендокринних залоз, сприяють засвоенню поживних речовин корму. Оптимальний вмют 1 стввщношення життево необхщних мшроелеменлв в оргашзм1 сшьськогосподарських тварин зумовлюе ф1зюлопчний переб1г обмшних процес1в, добрий стан !хнього здоров'я та високу продуктивнють [3, 4].
Вмют м1кроелемент1в в оргашзм1 тварин е непостшною та змшною величиною, що залежить вщ !х надходження з кормами 1 водою. Внаслщок нестач1 або надлишку м1кроелемент1в виникають захворювання, яю називають мшроелементозами. Бшьш поширеш гшомшроелементози, яю супроводжуються порушенням обм1ну речовин, зниженням продуктивное^, що завдае значних економ1чних збитюв тваринництву [5, 6].
Попередш дослщження В. В. Ковальского [7], М. А. Судакова [8] та Р. И. Кравщва [9] виявили, що грунти та корми Захщно! геох1м1чно! зони бщш на засвоюванш форм йоду, кобальту, цинку, купруму та мангану. В межах кожно! геох1м1чно! зони наявш менш1 територп - геох1м1чш провшцп, грунти яких дещо вщр1зняеться вщ зони за вмютом м1кроелемент1в, що зумовлюе наявнють на цих територ1ях того чи шшого м1кроелементозу.
У зв'язку з цим, метою роботи було визначити р1вень мшроелемешгв у кормах тваринницьких господарств з р1зних райошв Льв1всько1 область
Матер1ал 1 методи. Матер1алом для дослщжень були проби корм1в тваринницьких господарств з р1зних Пустомит1вського, Жовювського, Перемишлянського та Скол1вського райошв Льв1всько1 область У кормах визначали р1вень мшроелемешгв методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометр!! у полум'яному режим! на прилад1 типу АА8-30 [10].
Результати дослщжень. Згщно одержаних результат1в дослщжень, у кормах господарств деяких райошв Льв1всько1 обласп наявний дисбаланс бютичних м1кроелемент1в (див. табл.). Встановлено нижчий за норму вмют феруму у сш луговому (у 2,3 рази), солом1 пшеничнш (у 2,1 рази), солом1 в1всянш, ячменю, макус1 соняшниковш та сшажу (майже у 2 рази). Проте, у в1вс1, картопл1, жом1 кислому та силос1 кукурудзяному встановлено надлишок феруму. Слщ вщм1тити, що у сш луговому, солом1 пшеничнш та сшажу, вмют феруму вс1х дослщних пробах був нижчим за норму.
Як свщчать результати дослщжень, вмют купруму був низьким та знаходився у межах: солом1 пшеничнш -1,1-1,7, солом1 в1всянш - 1,3-4,6, ячмеш - 2,3-6,2, в1вс1 - 2,6-4,4, пшенищ - 3,3-6,1 мг/кг, сшаж1 - 1,7-6,3 мг/кг. У решти кормах встановлено його надлишок. Слщ зазначити, що у солом1 пшеничнш, в1вс1 та пшенищ вмют купруму був низький у вс1х дослщних пробах корм1в.
Згщно даних результата досл1джень встановлено низький вмют цинку у бшьшосп вид1в корм1в. Так, у сш луговому вмют цинку був нижчим за норму у 4,4 рази, солом1 пшеничнш - у 2,1, солом1 в1всянш - у 3,4, ячменю - у 4,2, в1вс1 - у 4 та сшаж1 - у 2 рази. Натомють, вмют цинку був вищим за норму у картопл1, буряку кормовому та жом1 кислому. Слщ вщм1тити, що дефщитш за цинком корми були виявлеш у вс1х районах Льв1всько1 область
Як свщчать даш таблиц!, вмют мангану був низьким та коливався в межах: сш луговому - 26,7-71,5, солом1 в1всянш - 11,4-56,7, ячменю - 4,2-5,8, в1вс1 -
108
10,3-12,1, пшенищ - 9,3-15,0, буряку кормовому - 3,4-19,3, макус1 соняшниковш -9,4-29,5, сшаж1 - 8,0-16,3 мг/кг. Вмют мангану перевищував норму в картопл1, жом1 кислому та силос1 кукурудзяному.
Таблиця
Вмкт м1кроелемент1в у кормах господарств деяких райошв Льв1всько1 област1
Корми Б1ометричний показник Мжроелементи, мг/кг
Бе Си гп Мп Со
Сшо лугове Ыш М+т 59,2-97,0 83,3±7,97 3,2-8,9 5,8±1,30 4,4-5,7 4,9±0,30 26,7-71,5 43,1±9,35 0,07-0,29 0,19±0,05
Солома пшенична Иш М+т 97,2-253,7 172,8±33,0 1,1-1,7 1,4±0,13 8,8-17,6 13,6±1,97 5,2-30,4 14,4±8,0 0,21-0,61 0,35±0,08
Солома в1всяна Ит М+т 87,5-123,5 105,1±8,03 1,3-4,6 2,4±1,10 4,8-9,8 7,7±1,27 11,4-57,6 32,5±10,84 0,21-0,46 0,31±0,05
Ячм1нь Ит М+т 24,3-56,2 40,8±6,23 2,3-6,2 4,1±1,13 7,8-8,9 8,4±0,23 4,2-5,8 4,8±0,54 0,23-0,81 0,54±0,12
Овес Ит М+т 30,9-56,0 42,5±5,38 2,6-4,4 3,5±0,51 4,1-6,0 5,1±0,57 10,3-12,1 11,4±0,55 0,19-0,35 0,25±0,04
Пшениця Ит М+т 25,4-59,6 39,1±7,21 3,3-6,1 4,3±0,64 3,1-13,3 8,1±2,10 9,3-15,0 12,6±1,21 0,23-0,50 0,36±0,06
Картопля Ит М+т 26,9-37,1 31,2±2,24 4,1-8,9 5,8±1,09 2,9-7,4 5,3±1,02 2,9-6,1 4,4±0,65 0,09-0,25 0,15±0,03
Буряк кормовий Ит М+т 25,1-41,4 35,2±8,55 4,5-7,5 5,7±0,63 3,6-7,5 5,2±0,91 3,4-19,3 10,7±3,41 0,15-0,58 0,36±0,09
Макуха со-няшникова Ит М+т 46,6-211,6 135,8±48,1 9,2-27,4 17,6±5,30 10,9-36,4 24,3±7,39 9,3-29,5 19,7±5,86 0,22-0,62 0,40±0,08
Жом кислий Ит М+т 38,2-59,7 47,9±6,29 4,2-7,2 5,5±0,59 5,3-19,6 11,8±4,20 24,1-26,9 25,3±0,83 0,10-0,38 0,24±0,06
Силос ку-курудзяний Ит М+т 57,3-71,5 63,1±4,31 1,5-4,2 2,8±0,79 5,9-6,6 5,6±0,71 2,9-6,4 4,3±1,08 0,16-0,35 0,24±0,04
С1наж Ит М+т 52,3-164,1 112,2±35,2 1,7-6,3 4,1±1,03 6,7-6,9 7,0±0,23 8,0-16,3 11,6±2,47 0,19-0,63 0,41±0,10
Встановлено, що мют кобальту за винятком соломи в1всяно1 перевищував норму в бшьшост1 вид1в корм1в. Так, у сш луговому, ячменю та макус1 соняшниковш вш перевищував норму у 2 рази, в1вс1 - 3, пшенищ та картопт - 5, буряку кормовому - 3,6, жом1 кислому - 4, силоа кукурудзяному - 3,4 та сшаж1 - 2,6 раз1в
Висновки. Отже, отримаш нами результата дослщжень узгоджуються з наявними л1тературними даними про низький вмют або дисбаланс досл1джуваних м1кроелемент1в в кормах, вирощених у господарствах Захщно! геох1м1чно! зони Украши, зокрема Льв1всько1 области
Лггература
1. Значения мшроелеменпв у год1вл1 с1льськогосподарських тварин /
B. О. Величко, В. I. Гаманухо, I. С. Глух [та ш.] // Наук.-техн. бюлетень ¿нституту 61олог1! тварин УААН { ДНДК1 ветпрепарат1в та кормових добавок. - Льв1в, 2006. -Вип. 7. - № 3-4. - С. 299-302.
2. Мшеральне живлення тварин / Г. Т. Клщенко, М. Ф. Кулик, М. В. Косенко [та ¿н.]; за ред. Г. Т. Клщенка. - К.: Свп-, 2001. - 575 с.
3. Роль мшроелеменпв у життед1яльносп тварин / М. Захаренко, Л. Шевченко, В. Михальська [та ш.] // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. -№ 2. - С. 13-16.
4. Бюлопчна роль м1кроелемент1в в оргашзм1 тварин / Р. И. Кравщв, Р. П . Маслянко, О.1. Жеребецька [та ¿н.] // Наук. вюник ЛНАВМ ¿м.
C. 3. Гжицького. - Льв1в, 2005. - Т. 7, №2. - Ч. 6. - С. 63-69.
109
5. Товстыга В. П. Гипомикроэлементозы / В. П. Товстыга // ЖивотноводствоУкраины. - 1987. - № 12. - С. 35.
6. Самохин В.Т. Проблемы гипомикроэлементозов в животноводстве / В. Т. Самохин // Ветеринария. - 1992. - № 1. - С. 48-50.
7. Ковальский В.В. Микроэлементы в почвах СССР / В. В. Ковальский, Г. А. Андрианова. - М.: Наука, 1970. - 180 с.
8. Мшроелементози сшьськогосподарських тварин / М. О. Судаков, В. I. Береза, I. Г. Погурський та ш.: За ред. МО. Судакова. - К., 1991. - С. 3.
9. Середш показники поживносп 1 м1кроелементного складу корм1в Льв1всько1 обласп / Р. И. Кравщв, Р. С. Осередчук, М. В. Ключковська [та ш.] // Сшьський господар. - 2001. - № 7-8. - С. 20-22.
10. Прайс В. Аналитическая атомно-обсорбционнаяспектрофотометрия. - М.: Мир, 1976. - 141 с.
Стаття надшшла до редакци 14.05.2015
УДК 616. 3:612.66+612.017
Маслянко Р. П., д.б.н., професор, Божик Л. Я., к.вет.н., доцент, Пукало П. Я., к.вет.н., доцент, Романович М. С., к.вет.н., доцент © Лъегесъкий нацгональнийунгверситет ветеринарног медицини та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
МОЛЕКУЛЯРНА I БЮЛОГ1ЧНА Д1АГНОСТИКА В 1НФЕКЦ1ЙН1Й ПАТОЛОГ11 ТА БЮТЕХНОЛОГ11
Для об'ектиеного вирШення питания про причеттстъ пееного збудника до розеитку ШфекцШног патологи; тобто про ет1олог1ю захеорюеання тварин, потр1бно быъш досконало еиечити специф1чний характер взаемодИ м1кро- та макрооргамзму, користуючисъ по можливост1 быъшою кыъюстю об'ектиених показниюв (кл1мчних, б1ох1м1чних, /мунолог1чних тощо). Видыення /з оргамзму теарини збудника хеороби, чи його антигену за допомогою еисокочутлиеих молекулярно-генетичних метод1в, таких як пол1меразна ланцюгоеа реакщя (ПЛР) не повинна бути голоеним аргументом для постановки д1агнозу ШфекцШног хеороби. Без характерних для певног тфекцп кл1мчних прояв1в, резулътати анал1з1в по еияеленню збудника чи антитт до нъого в оргатзм1 теарини можутъ св1дчити тыъки про розповсюджемстъ конкретного збудника та ШфШоватстъ певног групи тварин.
Ключовг слова: б1отехнолог1я, /мунолог1я, молекулярна / б1олог1чна д1агностика.
УДК 616. 3:612.66+612.017
Маслянко Р. П., Божык Л. Я., Пукало П. Я., Романович Н. С.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С.З. Гжицъкого
МОЛЕКУЛЯРНАЯ И БИОЛОГИЧЕСКАЯ ДИАГНОСТИКА В ИНФЕКЦИОННОЙ ПАТОЛОГИИ БИОТЕХНОЛОГИИ
Для объективного решения вопроса о причастности определенного возбудителя к развитию инфекционной патологии, то есть об этиологии заболевания животных, нужно более досконально изучить специфический
© Маслянко Р. П., Божик Л. Я., Пукало П. Я., Романович М. С., 2015
110
