CC BY
12
Н.М. Степура, Г.А. Замотаева
Р1ВЕНЬ КОМПЛЕКС1В АНТИГЕН-АНТИТ1ЛО У ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ У РАНН1Й ТЕРМ1Н П1СЛЯ РАД1ОЙОДОТЕРАШ1 ЗАЛЕЖНО В1Д В1КУ
ДУ 'Институт ендокринологи та обмгну речовин т. В.П. Комгсаренка НАМН Украгни", Киле
ВСТУП
Велик\ дози рад\ойоду, багаторазов\ курси л\кування та особливост\ розпод\лення рад\оак-тивного йоду в орган\зм\ хворих на рак щитопо-д\бноТ залози (РЩЗ), зокрема, за наявност\ дифузних метастаз\в у легенях, суттево зб\ль-шують променеве навантаження на периферичну кров \ кровотворн\ тканини к\сткового мозку та л\мфоТдних орган\в. Застосування нових б\оло-г\чних метод\в дозиметр\Т спростувало думку про незначний вплив на орган\зм йоду-131, який застосовуеться у л\куванн\ РЩЗ через його ви-соку органотропн\сть. Результатами наукових досл\джень доведено, що п\сля введення рад\о-йоду в терапевтичн\й доз\ середн\ екв\валентн\ дози опром\нення кл\тин к\сткового мозку та периферичноТ кров\ складають в\д 0,32 Гр до 0,54 Гр, а у л\куванн\ хворих \з в\ддаленими метастазами, коли проводиться 10 \ б\льше курс\в рад\ойодотерап\Т, доза опром\нення кл\тин кро-в\ може досягти 3-3,5 Гр. Сл\д зазначити, що д\я йоду-131 на орган\зм припиняеться лише через 1,5-2 м\с. п\сля \нкорпорац\Т, а ел\м\нац\я рад\ойоду нирками у хворих, як\ перебувають у стан\ г\потиреозу, значно знижуеться, а отже, зб\льшуеться доза опром\нення орган\зму. Тоб-то, так\ хвор\ отримують досить високе проме-неве навантаження [1, 2]. У л\тератур\ е дан\, зг\дно з якими у хворих, прол\кованих йодом-131 з приводу РЩЗ, зб\льшувалася частота виникнення пухлин \нших орган\в (слинних, над-ниркових залоз, нирок, сечового м\хура, шлун-ка, статевих орган\в) \ розвитку лейкоз\в. За л\тературними даними, введення високоТ куму-лятивноТ активност\ йоду-131 хворим \з метастазами у к\стков\й тканин\ спричиняло гальму-вання медулярного кровотворення [3-6].
Останн\ми роками у науково-медичн\й л\те-ратур\ з'являеться дедал\ б\льше публ\кац\й, при-свячених вивченню проблеми новоутворень у щитопод\бн\й залоз\. Разом \з тим, сл\д зазначити, що \мунн\ аспекти цього захворювання роз-
глядаються у поодиноких наукових працях, а дан\ про вплив рад\ойодотерап\Т (РЙТ) на стан \мун-ноТ системи практично в\дсутн\.
В\домо, що \мунна система пос\дае пров\д-не м\сце серед систем орган\зму, чутливих до \он\зуючого опром\нення. Вплив нав\ть малих доз рад\ац\Т супроводжуеться розвитком низки зм\н в \мунн\й систем\ на кл\тинному та субкл\тинно-му р\внях, а дефекти, що сформувалися, лежать в основ\ патогенезу багатьох захворювань. Так, у л\мфоцитах кров\ хворих, як\ пройшли л\кування рад\оактивним йодом, виявлено р\зноман\тн\ хромосомн\ пошкодження, що збер\гаються роками [7-9]. Нав\ть низьк\ дози рад\ойоду, що використовуються для д\агностичноТ сцинтигра-ф\Т, суттево зб\льшують к\льк\сть хромосомних аберац\й. 1стотн\ порушення у структур\ ДНК, зм\ни генноТ експрес\Т та транскрипц\Т вплива-ють на кл\тинн\ сигнальн\ шляхи, що, ймов\рно, може призводити до функц\ональноТ неповно-ц\нност\ кл\тин \мунноТ системи та \нтерфазноТ загибел\ (апоптозу) частини рад\очутливих суб-популяц\й л\мфоцит\в [10].
Одним \з важливих показник\в, що характе-ризують стан гуморальноТ \мунноТ в\дпов\д\ ор-ган\зму, е р\вень циркулюючих \мунних комплекса (Ц1 К). 1мунн\ комплекси (1К) утворюються шляхом безпосереднього з'еднання антиген\в (як екзогенних, так \ ендогенних) з антит\лами. В орган\зм\ \снуе ц\ла низка \мунорегуляторних механ\зм\в, як\ п\дтримують ф\з\олог\чний р\вень Ц1К. За умов надм\рного утворення 1К збер\га-ються у циркуляц\Т впродовж тривалого часу та можуть в\дкладатися у р\зних органах \ судинах, де здатн\ \н\ц\ювати запальн\ процеси [11, 12]. Отже, \мунн\ комплекси е патогенним чинником розвитку запальних та авто\мунних процес\в, судинних уражень.
Загально в\домо, що результат опром\нення периферичноТ кров\ та л\мфоТдних орган\в за-лежить не лише в\д введеноТ дози рад\офарм-препарату, але \ в\д \нших чинник\в, серед яких
22
Кл\н\чна ендокринолог\я та ендокринна х\рург\я 3(44) 20 1 3
один ¡3 найважлив1ших - bík хворих. 3 огляду на це мета даноТ роботи полягала у визначенн BM¡CTy Ц1К у сироватц кров¡ хворих на дифе-ренцмований РЩ3 (ДРЩ3) у ранн¡ термЫи пю-ля проведення рад¡ойодтерап¡í з урахуванням B¡Ky пац¡eнт¡в.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 86 хворих на ДРЩ3, яких розпо-д¡лили на три B¡raB¡ групи: д¡ти та пщлп"ки, мо-лод¡ дороcл¡ та пацюнти старшого в¡кy. Tерап¡ю йодом-131 молодих дорослих та д¡тей ¡ пщлп--k¡b проводили у вщдтенш кл¡н¡чноí рад¡олог¡í ДУ Институт ендокринологп та обм¡нy речовин ¡м. В.П. Ком¡cаренка НАМН Украши", пац¡eнт¡в стар-шоТ в¡ковоí групи - у вщдшент рад¡онyкл¡дноí терап¡í та лкування рад¡офармпрепаратами ДУ "Нацюнальний ¡нститут раку МО3 Украши".
Група д¡тей ¡ п¡дл¡тк¡в в¡ком в¡д 13 до 18 ро-k¡b (cередн¡й b¡k 16,0±0,3 року) нараховувала 25 о^б (22 пац¡eнти ж¡ночоí cтат¡, 3 - чоловно'О. У 12,0% випадюв було виявлено вщдалет мета-стази, у решт 88,0% випадк¡в метастатичного ураження не було або мали мюце рег¡онарн¡ метастази. Один курс РЙТ пройшли 17 хворих, що склало 68,0% випадк¡в, 8 пацюнтш (32,0%) отримали в¡д 2 до 7 курсю йоду-131, активн¡cть якого становила вщ 2180 кБк до 4436 кБк.
До групи молодих дорослих включено 31 пацюнта (26 жшок ¡ 5 чолов¡к¡в), b¡k яких стано-вив в¡д 19 до 40 роюв (у середньому 28,4± ±1,02 року). Метастатичне ураження легень виявлено у 12,9% випадюв, у решти пацюнтш (87,1%) вщдалених метаcтаз¡в не було. Один курс РЙТ отримали 22 пацюнти (71,0%), а 9 (29,0%) хворих пройшли вщ 2 до 7 курсю РЙТ з активнютю радюйоду в¡д 3205 кБк до 5000 кБк.
Старша в¡кова група нараховувала 30 хворих (26 жшок ¡ 4 чолов¡ки) вком в¡д 41 до 70 роюв (у середньому 53,8±1,4 року). У 20% ви-падк¡в виявлено метастатичне ураження леге-н¡в. Один курс РЙТ пройшли 20 пацютчв (66,7%), решта 10 хворих отримали вщ 2 до 5 кyрc¡в РЙТ. Активнють рад¡ойодy в ц¡й грут хворих була у межах вщ 3706 кБк до 4932 кБк.
Як контрольну обстежено групу донора вщ-
пов¡дного B¡Ky.
Доcл¡дження р^ня Ц1К у cироватц¡ кров¡ проводили напередодн та через 6 дыв п¡cля прий-мання радюйоду методом прециттацп íх поли етиленглколем ¡з молекулярною масою 6000 (Serva) з наступним вимфюванням оптичноí
щшьност доcл¡джyваних зразк¡в на спектрофо-тометр¡ СФ-46 ¡з довжиною хвил¡ 450 нм [13]. Результати наводили в умовних одиницях
(^450Х1°3).
Статистичну обробку даних проводили методом вар^цмно!' статистики з обчисленням t-критер¡ю Стьюдента. Рюницю вважали в^огщ-ною за р<0,05.
Перед початком роботи було отримано ¡н-формовану згоду вщ пац¡eнт¡в ¡ позитивне ри шення ком¡c¡í з медичноí етики ДУ Институт ендокринологп та обмшу речовин ¡м. В.П. Ком¡-саренка АМН Украши".
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Результати визначення вмюту Ц1К у кров¡ хворих р¡зного B¡Ky у раннм терм¡н (на 6-у добу) пюля проведення рад¡ойодотерап¡í наведено у таблицк
Як бачимо, р¡вень Ц1К у контрольних групах (донори) пацюнтю рюного B¡Ky: д¡тей ¡ п¡дл¡тк¡в (I група), молодих дорослих (II група) та пацюн-^в старшого B¡Ky (III група) практично не р¡з-нився. Напередодн¡ проведення рад¡ойодтерап¡í в уск в¡кових групах хворих на ДРЩ3 юльюсть Ц1К була в^огщно б¡льшою за контрольний по-казник. Р^ень Ц1К у грyп¡ молодих дорослих був дещо меншим вщ показника I та III груп (на 14,4% ¡ 11,5% вщповщно), але ця р¡зниця не була b¡-рог¡дною.
На 6-у добу пюля проведення РЙТ у вкових групах хворих на ДРЩ3 визначено рюний сту-п¡нь зростання р^ня Ц1 К. Так, у грут дтей ¡ п¡д-л¡тк¡в ¡ хворих старшого B¡Ky у цей термш доcл¡дження не cпоcтер¡галоcя значних змЫ до-cл¡джyваного показника: кшькють Ц1К зб¡льши-лася лише на 4,5% ¡ 7,9% в¡дпов¡дно. Навпаки, у II грут обстежених (b¡k в¡д 19 до 40 роюв) вм¡cт Ц1К зр¡c майже на 40%, що було в^огщно бшьше за вих¡дн¡ значення.
Отже, за результатами проведеного дослщ-ження встановлено, що у рантй терм¡н (на 6-у добу) пюля введення радюйоду в^огщне збшь-шення вм¡cтy Ц1К в¡дбyваeтьcя лише у хворих молодого B¡Ky.
3б¡льшення утворення Ц1К п¡cля РЙТ, на наш погляд, е ц¡лком оч¡кyваним. Руйнування та/або збтьшення проникноcт¡ кл¡тин залишковоí тка-нини щитоподЮно'|' залози та метаcтаз¡в пюля опромЫення рад¡ойодом призводить до виходу у кровобк р¡зних кл¡тинних компонент^, що мають антигенн¡ влаcтивоcт¡ (тиреоглобулн,
Кл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 3(44) 2013
23
Таблиця
Р1вень циркулюючих ¡мунних комплексе у сироватц Kpoei хворих на диференцшований рак щитoпoдiбнoï залози у раннш теpмiн шсля pадioйoдoтеpапiï (Е450х103) залежно вiд
Biêy пацieнтiв
Контроль (донори)
Перед початком радiойодотерапiï
На 6-у добу топя радюйодотерапп
60,5 1 3.4
Дiти та пщлпхи (до 18 pokîb) 99.2 | 5.6 р<0.05
Молодi XBopi (19-40 POKÎB)
103.7+5.6
р< 0.05 р >0.05
62.9 1 3.3
р,.' 0.05 63.4 | 1.6
р2>0.05 р3>0.05
86.7 + 4.4 121.3±5.2
р-0.05 р- 0.05
р - 0.05
р >0.05 р2 <0.05
Пацieнти старшого BiKy (41-70 pokîb)
96.7 + 2.7 104.3 1 2.6
р- 0.05 р<0.05
р >0.05
р >0.05 р, 0.05
р >0.05 р <0.05
Примака: р - в/ропдн/сть р/зниц/ з контрольною групою; р1 - в/рог/дн/сть р/зниц/ з показником напередодн/ рад/ойодотерап/ï; р2 - в/рог/дн/сть р1зниЦ з групою д1тей / п/дл/тк/в; р3 - в/рог/дн/сть р1зниЦ з показником у груш молодих хворих.
м1кросомальн1 фракцп тощо) i стимулюють утво-рення антитш. Oпромiнeння вщ нкорпоровано-го рaдiойоду е пролонгованим, i так само поступово, з руйнуванням тирео'щно)' тканини вiдбувaeться звiльнeння антигеыв, концентра-цiя яких залежить вщ об'ему тиреоТдноТ тканини та, можливо, чутливостi ïï до йоду-131. За нашими даними, отриманими раыше, у хворих старшого вiку введення лкувальних активностей йоду-131 призводить до зростання вмюту Ц1К у сироватц кровi з пiком через один мюяць пiсля РЙТ [14]. Виходячи з цього, слiд визнати актуальним проведення дослiджeнь рiвня Ц1К у кровi хворих на РЩЗ рiзних вiкових груп в ди-нaмiцi з метою визначення можливих вiкових особливостей утворення Ц1К у процес радю-йодтeрaпiï та ступеня i тривалост порушень дослiджувaного показника.
висновки
1. В уах вiкових групах хворих на ДРЩЗ на-пeрeдоднi проведення рaдiойодтeрaпiï юльюсть циркулюючих iмунних комплeксiв у кровi е вiро-гiдно бiльшою за контрольний показник.
2. Вiрогiдноï рiзницi у рiвнях Ц1К мiж трупами обстежених (дiти i тдл^ки, молодi дорослi
Ta nauieHTè CTapworo BiKy) HanepeflOflHi npoâe-p,eHH3 pafliOMOAOTepaniï He BèHBëeHo.
3. y paHHié TepMiH niCëH BBefleHHH ëiKyBaëb-hmx aKTèBHOCTeé paflioéofly BiporiflHe çôiëbweH-hh KiëbKOCTi U,IK y KpOBi BèHBëeHO ëèwe y Moëo-AMX flOpOCëèx (Bifl 19 flO 40 pOKiB).
4. 3 MeTOra Bè3HaneHHH MOXTIMBMX BiKOBèx OCO6-ëèBOCTeé yTBopeHHH UIK y npoueci paflioéoflTepa-niï xbopmx Ha flPÙ,3 pi3Horo BiKy e flouiëbHMM npo-BefleHHH noflaëbwèx flOCëiflœeHb y flèHaMiui.
ËITEPATyPA
1. Biological dosimetry in patients treated with iodine 131 for differentiated thyroid carcinoma / R. M'Kacher, J. D. Legal, M. Schlumberger [et al.] // J. Nucl. Med. - 1996. - №37. - P. 1860-1864.
2. Biologic dosimetry in thyroid cancer patients after repeated treatments with iodine-131 / R. M'Kacher, M. Schlumberger, J. D. Legal [et al.] // J. Nucl. Med. - 1998. - №39(5). - P. 825-929.
3. Cancer risk in thyroid cancer patients. / P. Hall, L.E. Holm, G. Lundell [et al.] // Br. J. Cancer. -1991. - Vol. 64. - P. 159-163.
4. Assessment of female fertility and carcinogenesis after iodine-131 therapy for differentiated thyroid carcinoma / M.E. Dottorini, G. Lomuscio, L. Mazzucchelli [et al.] // J. Nucl. Med. - 1995. -Vol. 36. - P. 21-27.
24
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 3(44) 20 1 3
5. Leukemias and cancers following iodine-131 administration for thyroid cancer / F. De Vathaire, M. Schlumberger, P. Hall [et al.] // Brit. J. Cancer. - 1997. - Vol. 75. - P. 734-739.
6. Ярилин A.A. Действие ионизирующей радиации на лимфоциты (повреждающий и активирующий эффекты) / A.A. Ярилин // Иммунология. - 1988. - № 5. - С. 5-11.
7. Cytogenetic damage after 131 -iodine treatment for hyperthyroidism and thyroid cancer. A study using the micronucleus test / S. Gutierrez, E. Carbonell, P. Galofre [et al.] // Eur. J. Nucl. Med. - 1999. - Vol. 26, №12. - P. 1589-1596.
8. Possible transient adaptive response to mitomy-cin C in peripheral lymphocytes from thyroid cancer patients after iodine-131 therapy. / G.O. Mon-teiro, N.G. Oliveira, A.S. Rodrigues [et al.] // Int. J. Cancer. - 2002. - Vol.102, №6. - P. 556-561.
9. Formation of micronuclei and of clastogenic fac-tor(s) in patients receiving therapeutic doses of iodine-131 / M. Ballardin, F. Gemignani, L. Bodei [et al.] // Mutal. Res. - 2002. - Vol. 514, №1-2. -P. 77-85.
10. Dainiak N. Hematologic consequences of exposure to ionizing radiation / N. Dainiak // Experimental Hematology. - 2002. - Vol. 30, №6. - P. 513-528.
11. РойтA. Иммунология / Ройт A., Бростофф Дж., Мейл Д. - Москва: Мир, 2000. - 581 c.
12. Association of immune complexes and plasma viral load with CD4+ cell depletoin, CD8+DR+ and CD16+ cell counts in HIV+ hemophilia patients. Implication for the immunopathogenesis of HIV-induced CD4+ lymphocyte depletion / V. Daniel, C. Susal, R. Weimer [et al.] // Immunol. Lett. -2001. - Vol. 76, №2. - P. 69-78.
13. Simple method of circulating immune complex detection in human sera by poliethylene glycol precipitation / V. Haskova, J. Koslik, I. Riha [et al.] // Immunitasforsoh. - 1978. - Bd.154, №4. -P. 399-406.
14. Замотаева Г. Вмют циркулюючих ¡мунних комплекс у хворих на диференцмований рак щитоподiбноï залози в процес лкування ра-дюйодом / Г. Замотаева, Н. Степура // Ендо-кринолопя. - 2009. - Т. 2, №2. - С. 188-193.
РЕЗЮМЕ
Уровень комплексов антиген-антитело у больных раком щитовидной железы в ранний срок после радиойодтерапии в зависимости от возраста
H.H. Степура, Г.А. Замотаева
Возраст является одним из важных факторов, модифицирующих эффект облучения на организм. В работе приведены данные изучения содержания цир-
кулирующих иммунных комплексов (ЦИК) у 86 больных с тиреоидной карциномой в ранний срок после радиойодтерапии. Больных разделили на три группы: дети и подростки в возрасте от 13 до
18 лет, молодые взрослые от 19 до 40 лет и старшая возрастная группа - от 41 до 70 лет. В качестве контроля обследованы доноры соответствующего возраста. Определение уровня ЦИК проводили до и через 6 дней после приема радиойода. Установлено, что накануне проведения радиойодтерапии во всех возрастных группах количество ЦИК было достоверно больше контрольных значений и практически не различалось между группами. В ранний срок после введения йода-131 достоверное увеличение уровня ЦИК выявлено только у больных в возрасте от 21 до 40 лет. Представляется целесообразным исследование образования ЦИК у больных разного возраста в динамике после введения радиойода с целью определения возможных возрастных различий.
Ключевые слова: возраст, радиойодтерапия, дифференцированный рак щитовидной железы, йод-131, циркулирующие иммунные комплексы.
SUMMARY
The level of antigen-antibody complexes in thyroid cancer patients in different age groups early after radioiodine therapy N. Stepura, G. Zamotayeva
The age is one of the important factors that modifies the effect of radiation exposure on the organism. In this connection, a study of the immune system of thyroid cancer patients of different age after radioiodine therapy - and, in particular, determination of the levels of circulating immune complexes - are of a scientific interest. The authors present data on the content of antigen-antibody complexes in 86 patients with thyroid carcinoma early after radioiodine therapy. Patients were divided into three groups: children and adolescents aged 13 to 18 years (average: 16,0±0,3); young adults aged
19 to 40 years (average: 28,4±1,02); and the oldest age group from 41 to 70 years (average: 53,8±1,4). Age-matched donors served as controls. Levels of circulating immune complexes were measured before and 6 days after receiving radioiodine. It has been established that on the eve of radioiodine therapy, in all age groups of patients the number of immune complexes was significantly higher compared to control values and almost did not differ between the groups under study. It has been shown that in short terms after iodine-131 administration, significantly increased levels of circulating immune complexes were noted only in patients aged 21 to 40 years. It would be appropriate to study the dynamics of immune complexes formation in patients of different age after radioiodine administration in order to determine possible age-related differences.
Key words: age, radioiodine therapy, differentiated thyroid cancer, iodine-131, circulating immune complexes.
Дата надходження до редакцП 25.06.2013 р.
Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна х1рурпя 3(44) 2013
25
