CC BY
22
УДК 616.441-006.6:612.017.1 :[546.15:615.849.2] Н.М. Степура, Г.А. Замотасва
Р1ВЕНЬ ЦИРКУЛЮЮЧИХ 1МУННИХ КОМПЛЕКС1В У ХВОРИХ НА ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНИЙ РАК ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ В ПРОЦЕС1 РАД1ОЙОДТЕРАП11
ДУ «1нститут ендокринологн та обм'шу речовин ¡м. В.П. Комкаренка АМН УкраУни», КиУв
ВСТУП
Сьогодн загальновизнаною тактикою л1кування дифе-ренцшованого раку щитопод1бноТ залози (ДРЩЗ) е комп-лексний п1дх1д, що включае хфурпчне л1кування, радю-йодтератю (РЙТ) ¡ супресивну гормонотерашю. Поопера-цшне введення терапевтичних доз йоду-131 проводиться з метою руйнування залишковоТ тканини щитопод1бноТ' залози (ЩЗ) ¡ метастазт. Радюйодтерапт фунтуеться на механ1зм1 активного транспорту 1311 ¡з кров1 за допомогою №-!-симпортера у фол¡кулярний еттелш ЩЗ ¡ концентра-цп його у фол^лах у зв'язаному з тиреоглобулшом вигля-д¡. 1311, що накопичився у тканин ЩЗ, спричиняе ¡онГзацГю молекул кл¡тин, продукц¡ю велико''' к¡лькост¡ в¡льних ради-кал¡в або короткоживучих токсичних сполук, здатних пошкоджувати життево важлив¡ б¡олог¡чн¡ структури, таю як ДНК ¡ ферменти. Все це призводить до затримки подту або загибел¡ кл¡тин ЩЗ ¡/або пухлини [1-3].
До недавнього часу ¡снувала думка, що через високу органотропн¡сть йоду-131 його рад¡ац¡йн¡й вплив на органвм у ц¡лому незначний. Проте застосування нових бюлопчних методт дозиметри показало, що середн¡ еквталентш дози опром¡нення кл¡тин к¡сткового мозку та периферично'' кров¡ за умов введення терапевтичних активностей 1311 складають вщ 0,32 до 0,54 Гр, що у 2-4 рази перевищуе значення, отриман з використан-ням математичних розрахункт, а з кожним наступним курсом радюйодтерапп в¡дбуваеться акумуляцт погли-нутих доз, як¡ за 6-7 ¡н'екцш 1311 можуть досягати 3-3,5 Гр [4, 5]. У процеа л^вання хвор¡ на ДРЩЗ отримують дектька (до 10 Т б¡льше) курс¡в рад¡ойодтерап¡''', сумарн¡ дози йоду-131 можуть досягти 20-40 ГБк, тобто таю пац¡-енти зазнають досить високого променевого наванта-ження. Також слщ зауважити, що у хворих, яю перебува-ють у стаж ппотиреозу, виведення рад¡ойоду нирками значно знижуеться, а отже, збтьшуеться доза опромЬ нення орган¡зму. У л¡тератур¡ е дан¡, зг¡дно з якими у хворих, прол^ованих йодом-131 з приводу раку ЩЗ, збть-шувалася частота виникнення пухлин слинних, наднир-кових залоз, нирок, сечового м^ра, шлунка, статевих оргашв ¡ розвитку лейкоз¡в. П¡сля введення високо''
кумулятивно'' активност¡ 1311 хворим ¡з наявн¡стю метаста-з¡в у юстковш тканин¡ спостер¡галося гальмування меду-лярного кровотворення [6-9].
Отже, застосування йоду-131 у л^ваны раку ЩЗ за беззаперечного превалювання терапевтичного ефекту може справляти негативний вплив на ¡нш¡ органи та сис-теми.
Серед систем органвму, дуже чутливих до ¡онвуючо-го опромшення, провщне м¡сце належить ¡мунн¡й. Вплив навт малих доз рад¡ац¡Т супроводжуеться розвитком низки зсувт в ¡мунн¡й систем¡ на кл¡тинному та субкл¡-тинному ртнях, а дефекти, що сформувалися, лежать в основ¡ патогенезу багатьох захворювань.
Одним ¡з важливих показникт, що характеризуе стан гуморально'' ¡мунно''' в¡дпов¡д¡ орган¡зму, е р¡вень цирку-люючих ¡мунних комплекс¡в (Ц1К). 1муны комплекси (1К) утворюються безпосередн¡м з'еднанням антигешв (як екзогенних, так ¡ ендогенних) з антит¡лами. В орган¡зм¡ ¡снуе ц¡ла низка ¡мунорегуляторних механвмт, як¡ п¡д-тримують ф¡з¡олог¡чний ртень Ц1К. За умов надм¡рного утворення 1К збер¡гаються у циркуляц¡Т впродовж трива-лого часу ¡ можуть вщкладатися в р¡зних органах ¡ суди-нах, де здатн¡ ¡нщювати запальн¡ процеси. Велик¡ кон-центраци 1К блокують прол¡ферац¡ю В-л¡мфоцит¡в (через зв'язок 1К з антигеном ¡ Fc-рецептором, маскування та захист антигену), пригшчують функц¡ю кл¡тин-ефектор¡в (у тому чи^ природних кл¡тин-к¡лер¡в) ¡ перешкоджають взаемоди кл¡тин в ¡мунн¡й в^пов^ [10, 11]. Високий р¡вень Ц1К, надто тих, що м¡стять стимулюе супресор-ну активн¡сть Т-клгтин. Отже, Ц1К е патогенним чинником розвитку запальних та автомунних процеав, судинних уражень.
Aнaл¡з науково-медично'' л¡тератури виявив ¡стотне зб¡льшення публ¡кaц¡й, присвячених вивченню пробле-ми новоутворень у ЩЗ. Разом ¡з тим сл¡д зазначити, що ¡мунолопчы аспекти цих захворювань розглядаються в поодиноких наукових працях, а даы про вплив радюйод-терапи на стан ¡мунно'' системи практично вщсутнк
Мета нашо'' роботи полягала у визначенш к¡лькос-л Ц1К у сировaтц¡ кров¡ хворих на ДРЩЗ залежно вщ
14
Клштна ендокринолог¡я та ендокринна х^урия 2(31) 2010
наявностг В1ддалених метастаз1в I ктькосп проведе-них курс!в РЙТ.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено дв! групи хворих на ДРЩЗ, як! отримува-ли рад!ойодтерап!ю у в!дд1ленн1 радюнуклщноТ терапГ'' та лГкування рад1офармпрепаратами НацГонального ¡нсти-туту раку. Приймання йоду-131 з л1кувальною активн1стю 4130-4730 МБк проводилося перорально натще у вигля-д! 20-30 мл ¡зотонГчного розчину йодиду натр1ю («РадГо-фармпрепарат», Узбекистан) або у форм! капсул вироб-ництва ф!рми «Polatom» (Польща).
До першоТ' групи ув1йшли 82 хворих: 36 пац1ент1в без в1ддалених метастаз1в I 46 — ¡з метастазами у легенях. Серед хворих ¡з ре^онарними метастазами 29 ¡з 36 ос1б були ж!нки, решта (7) — чолов1ки, в1к хворих в1д 38 до 70 (52,4±1,5) рок1в. Пап1лярний рак д1агностовано у 32 па-ц!ент!в, фол1кулярний — у 4. У 13 ос1б виявлено метаста-зи в ре^онарних л1мфовузлах, ¡нш! хвор| метастатичного ураження не мали. У 50% випадк1в розм1р пухлини в!дпо-в1дав Т1-2, у решт! — Т3-4. Серед хворих ¡з наявн1стю в1ддалених метастаз1в 27 ос1б (58,7%) мали верифГкова-ний д1агноз пап1лярноТ карциноми I 19 (41,3%) — фолГку-лярноТ' карциноми. У ц1й груп1 було 33 ж1нки та 13 чолов!-к1в. В1к пац1ент1в — в1д 45 до 75 рок1в (53,7±1,3 року). Переважна б1льш1сть хворих (78,3%) за розповсюджен!-стю пухлинного процесу належали до групи Т3-4.
Розпод1л I характеристику хворих, як1 склали другу групу I в яких було проведено визначення вм1сту Ц1К у сироватц! кровI залежно вIд ктькосп проведених курс!в радюйодтерапп, наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Розподш I характеристика хворих на РЩЗ залежно в1д кшькост отриманих курав РЙТ
масою 6000 (фIрми «Бегуа») з наступним вимIрюванням оптичноТ' щ1льност1 дослIджуваних зразкIв на спектрофотометр! СФ-46 за довжини хвилI 450 нм [12]. Вм!ст ¡мун-них комплекса представляли в умовних одиницях
(Е450х103).
Статистичну обробку даних проводили методом вар1ац1йно''' статистики з обчисленням ^ритерГю Стью-дента. РIзницю вважали в!рог1дною за р<0,05.
Перед початком роботи були отриман! Iнформована згода в!д пацIентIв I позитивне рГшення КомIсГ'' з медич-но'' етики ДУ «1нститут ендокринологГ'' та обмГну речовин Iм. В. П. КомГсаренка АМН Укра'ни».
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами попереднIх дослIджень, проведених у наш!й лабораторГ'', розвиток пухлинних новоутворень у щитоподIбнIй залозI супроводжуеться в!рог1дним зб!ль-шенням вмIсту циркулюючих Iмунних комплексIв. РIвень Ц1К у хворих на тиреощну карциному ¡стотно вищий за показники здорових донорГв вIдповIдного вIку I, на в!дм!-ну вIд пацIентIв Iз доброякГсними новоутвореннями, пIсля хIрургIчного лIкування не повертаеться до норми [13].
Результати дослГдження кГлькост! Ц1К у хворих на ДРЩЗ залежно в!д наявносп вIддалених метастазIв перед I в рвы термIни пIсля проведення радюйодтерапп наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Вплив радюйодтерапп на р1вень циркулюючих ¡мунних комплекав у сироватц! кров1 хворих на ДРЩЗ (Е450х103)
Конт- Хвор! на ДРЩЗ
перед пгсля приймання йоду-131
роль введен-
(донори) ням через через через
¡зотопу 6 днгв 1 мгс. 6 мгс.
Група хворих Кглькгсть курав РЙТ Стать Середнгй в!к без вгддалених метастазгв
чоловгки жгнки 89,6±2,3 92,3±2,0 101,7±4,6 86,5±4,5
1 0 курав 6 7 51,1±2,9 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
2 1-2 курси 8 21 54,0±1,8 р1>0,05 р1<0,05 р1>0,05
3 3-4 курси 15 20 54,1±1,3 63,4±1,6 з наявнгстю вгддалених метастазгв
4 5-6 курав 1 15 51,2±1,9 93,1±2,6 99,4±2,9 113,4±5,1 93,2±3,8
5 7-8 курав 4 6 49,7±1,3 р<0,05 р<0,05 р<0,05 р<0,05
9 г бгльше р1>0,05 р1<0,05 р1>0,05
6 2 9 56,0±2,1
курав р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
Контролем була група донорГв в1дпов1дно''' вГково''' категорГ'' у ктькосп 27 ос!б.
ДослIдження р!вня циркулюючих ¡мунних комплекав проводили в динамГц!: перед початком приймання радГойоду та через 6 дн!в, 1 I 6 м!с. п!сля РЙТ. ВмГст Ц1К у сироватц! кров! хворих на ДРЩЗ визначали методом прециштаци 'х пол!етиленгл!колем ¡з молекулярною
Примтка: р — в1рог1дн1сть рГзниц! м!ж донорами та хворими, р1 — м!ж показниками перед I п!сля радюйодтерапп, р2 — м!ж показниками I I II групи.
Як свГдчать наведен! дан!, вм!ст циркулюючих ¡мун-них комплекав у сироватц! кров! хворих на ДРЩЗ протя-гом всього перГоду обстеження був в!рог1дно бГльшим, н!ж у донорГв.
КлГнГчна ендокринологГя та ендокринна х!рург1я 2(31) 2010
15
Пepeд пpoвeдeнням paдioйoдтepaпiï y xвopиx бeз вщ-дaлeниx мeтacтaзiв тa з ïx нaявнicтю кiлькicть Ц^ бyлa вipoгiднo бiльшoю зa кoнтpoльнe знaчeння: в 1,4 i 1,5 paзy вiдпoвiднo. Пopiвняння вмicтy Ц^ y xвopиx бeз i з нaявнi-cтю лeгeнeвиx мeтacтaзiв нe виявилo вipoгiднoï piзницi (p>0,05). Пpoвeдeння paдioйoдтepaпiï пpизвeлo дo збть-шeння вмicтy ЦIK y cиpoвaтцi кpoвi xвopиx o6ox гpyп. Taк, y пaцieнтiв бeз вiддaлeниx мeтacтaзiв piвeнь iмyнниx кoмплeкciв чepeз 1 Mic. пicля paдioйoдтepaпiï збiльшивcя нa 15%, щo мaлo вipoгiднy piзницю з виxiдним знaчeнням. Чepeз б Mic. пкля PЙT вмicт Ц^ y cиpoвaтцi кpoвi xвopиx iз perïoнapними мeтacтaзaми змeншивcя дo виxiднoгo знaчeння. Пoдiбнy динaмiкy змiн кiлькocтi ЦIK пiд впли-вoм 131I виявлeнo i y xвopиx iз вiддaлeними мeтacтaзaми. Bвeдeння тepaпeвтичнoï aктивнocтi paдioйoдy cпpичини-лo зpocтaння вм^ту ЦIK i дocяглo вipoгiднoï piзницi з пoкaзникoм пepeд ввeдeнням paдioфapмпpeпapaтy чepeз 1 Mic. Чepeз пiвpoкy пicля m^pnopa^ï iзoтoпy y цш гpyпi пaцieнтiв вмicт iмyнниx кoмплeкciв знизивcя дo piвня пoкaзникa пepeд пpoвeдeнням PЙT.
Пopiвняльний aнaлiз вмicтy ЦIK y xвopиx нa PЩЗ бeз i з нaявнicтю вiддaлeниx мeтacтaзiв y вci тepмiни дocлiд-жeння вipoгiднoï piзницi нe виявив.
Oтжe, пpoвeдeння paдioйoдтepaпiï xвopим нa ДPЩЗ пpизвoдить дo зpocтaння y cиpoвaтцi кpoвi вмicтy ЦIK. B o6ox гpyпax oбcтeжeниx мaкcимaльнi знaчeння пoкaзни-кa cпocтepiгaли чepeз 1 Mic. пкля ввeдeння тepaпeвтич-нoï aктивнocтi йoдy-131, a чepeз б Mic. piвeнь iмyнниx кoмплeкciв пoвepтaвcя дo виxiдниx знaчeнь.
Дeтaльний aнaлiз iндивiдyaльниx знaчeнь виявив знa-чн кoливaння. Taк, y 21% пaцieнтiв бeз вiддaлeниx мeтa-cтaзiв тa y 2б% з ïx нaявнicтю piвeнь ЦIK y cиpoвaтцi кpoвi пicля ввeдeння paдioйoдy мaйжe нe змiнювaвcя i пepeбy-вaв y мeжax кoнтpoльниx знaчeнь. Moжливo, цe oбyмoвлe-нo тим, щo зa нeдocтaтньoï aктивaцiï кoмпoнeнтiв кoмплe-мeнтy iмyннi кoмплeкcи cлaбкo фopмyютьcя aбo, yтвopив-шиcь, вiдклaдaютьcя нa cтiнкax cyдин i, oтжe, нe нaдxoдять y кpoвoбiг. Haвпaки, знaчнe збiльшeння вмicтy ЦIK пicля paдioйoдтepaпiï ми виявили y 32,б% xвopиx пepшoï гpyпи тa y 23,7% — дpyгoï. KpiM тoгo, y 12 (33,3%) ocí6 пepшoï гpyпи тa y 15 (32,б%) — дpyгoï пpoтягoм вcьoгo пepioдy oбcтeжeння пoкaзники вмicтy ЦIK 6ули бiльшi зa 100 y.o. Bиcoкi знaчeння piвня ЦIK y xвopиx нa PЩЗ мoжyть œ^^ ти пpo мeнш cпpиятливий пpoгнoз зaxвopювaння, o^rn^ ки в бaгaтьox клiнiчниx пpaцяx вcтaнoвлeнo acoцiaцiю мiж piвнeм ЦIK i cтaдieю тa пpoгнoзoм xвopoби [14].
Oпpoмiнeння вiд iнкopпopoвaнoгo paдioйoдy — npo-лoнгoвaнe y чaci, i тaк caMo пocтyпoвo, з pyйнyвaнням тиpeoïднoï ткaнини вiдбyвaeтьcя звiльнeння aнтигeнiв. Oтжe, пocтiйний нaдлишoк eндoгeнниx aнтигeнiв n^p^ Mye виcoкий piвeнь iмyнниx кoмплeкciв пpoтягoм тpивa-лoгo чacy пicля ввeдeння iзoтoпy. KpiM того, тpивaлa циp-
кyляцiя IK y кpoвi xвopиx мoжe cвiдчити тaкoж пpo функ-цioнaльнy нeдocтaтнicть ^creM^ щo вiдпoвiдae зa ïx нeй-тpaлiзaцiю aбo eлiмiнaцiю.
Зaзвичaй xвopим нa PЩЗ, якi мaють мeтacтaзи в лeгe-няx i morax, для дocягнeння oптимaльнoгo eфeктy в npo-цeci лiкyвaння пpoвoдитьcя дeкiлькa кypciв paдioйoдтe-paniï, внacлiдoк чoгo пaцieнти oтpимyють знaчнe paдia-цiйнe нaвaнтaжeння. ToMy нacтyпним фpaгмeнтoм po6o-ти бyлo вивчeння вмicтy циpкyлюючиx iмyнниx кoмплeк-ciв y xвopиx нa PЩЗ зaлeжнo вiд кiлькocтi oтpимaниx ^p-ciв PЙT. Peзyльтaти нaвeдeнo y тaбл. 3.
Taблuця 3
Piвeнь ЦIK y cиpoвaтцi кpoвi xвopиx на PЩЗ зaлeжнo вiд кiлькocтi кypciв paдioйoдтepaпil' (E450x103)
Koнт-poль (дoнopи) Kiлькicть oтpимaниx кypciв PЙT Пepeд oтpи-мaнням чep-roвoro кypcy PЙT Чepeз б дн1в nicля PЙT
G кypciв (rpyna 1) 98,4±3,9*, 99,7±4,1*,
1-2 i<yp^ (rpyna 2) 109,5±3,б*,** 113,9±3,9*,**
3-4 к^ав (rpyna 3) 95,G±5,4*, 98,1±5,2*,
б3,4±1,б 5-б к^ав (rpyna 4) 82,9±4,2*,** 87,2±3,9*,**
7-8 кypciв (гpyпa 5) 8б,0±5,4*,** 87,7±3,б*,**
9 i 61льшв
кypciв 8б,3±4,0*,** 88,3±3,7*,**
(rpyna б)
npuMimKa: * — вipoгiднicть вiднocнo гpyпи дoнopiв; ** — вipoгiднicть вiднocнo пoкaзникa гpyпи 1.
Як виднo iз нaвeдeниx дaниx, cepeдньocтaтиcтичнi пoкaзники вмicтy ЦIK y xвopиx нa тиpeoïдний paк вipoгiд-нo вищi зa тaкi дoнopiв, нeзaлeжнo вiд oтpимaнoï кть-кocтi ^ав paдioйoдтepaпiï.
Пopiвняння вмicтy iмyнниx кoмплeкciв y xвopиx нa PЩЗ фупи 1 (пepeд paдioйoдтepaпieю) i дaниx пaцieнтiв iншиx 5 гpyп (пepeд чepгoвим кypcoм PЙT) вcтaнoвилo вipoгiднy piзницю мiж piвнями ЦIK y xвopиx гpyп 2, 4, 5 i б. У xвopиx фупи 2 piвeнь iмyнниx кoмплeкciв був вipo-гiднo вищим (109,5±3,б пpoти 98,4±3,9 y.o.), a у пaцieнтiв гpyп 4, 5 i б — вipoгiднo нижчим (p<0,05, тaбл. 3). Пoдiбнi змiни cпocтepiгaлиcь у xвopиx oзнaчeниx гpyп i нa б-й дeнь пicля пpoвeдeння paдioйoдтepaпiï: збiльшeння вмic-ту ЦIK у пaцieнтiв гpyпи 2 (113,9±3,9 пpoти 99,7±4,1 y.o.) тa знижeння у xвopиx гpyп 4, 5 i б (p<0,05).
Oтжe, зa peзyльтaтaми пpoвeдeнoï poбoти вcтaнoв-лeнo, щo у xвopиx нa PЩЗ, як пpoйшли 1-2 кypcи PЙT, як нaпepeдoднi, тaк i нa б-у дoбy пicля ввeдeння iзoтoпy cno-
16
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 2(31) 2010
CTepiraBCA HaÏBM^MÏ pißeHb UIK. 3i 36inbmeHHaM KinbKocTi KypciB paflioMOflTepaniï (3-4 KypcM) yTBopeHHa iMyHHMX KoMnneKciB fle^o 3HMwyBanoca, a y XBopMX, aKi oTpMManM 6 i 6inbme KypciB, 6yno BiporiflHo hmwmmm BiflHocHo noKa3-HMKa nepmoï rpynM.
iHTeHcn^iKaMia yTBopeHHa IK 3a yMoB PtfT, Ha Ham nornafl, e Mi^KoM oMiKyBaHoro. PylHyBaHHa Ta/a6o 36inb-meHHA npoHMKHocri KniTMH 3anMmKoBoï TKaHMHM ^3 i MeTa-cTa3iB nicna onpoMiHeHHa pafliolofloM npM3BoflMTb flo BMXofly y KpoBoÖir pi3HMX KniTMHHMX KoMnoHeHTiB, ^o MaroTb aHTMreHHi BnacTMBocri (TMpeorno6yniH, MiKpoco-ManbHi ^paKMiï to^o) i cTMMynroroTb aHTMTinoyTBopeHHa. KoHMeHTpaMia aHTMreHy 3anewMTb Bifl o6'eMy TMpeoïflHoï TKaHMHM i, MownMBo, MyTnMBocTi ïïflo lofly-131. 3 ornafly Ha cKa3aHe bmcokmi piBeHb yTBopeHHa iMyHHMX KoMnneKciB y XBopMX, aKi oTpMManM 2-3 KypcM PtfT, Mowe 6yTM o6yMoB-neHMM 6inbmoro Macoro 3anMmKoBoï TMpeoïflHoï TKaHMHM, i HaBnaKM, 3HMweHe ïx yTBopeHHa y naMieHTiB, aKi oTpMManM BenMKy KinbKicTb KypciB pafliolofly, noB'a3aHo 3 Manoro KinbKic™ TMpeoïflHoï TKaHMHM Ta, MownMBo, 3HMweHoro ïï MyTnMBicTro flo lofly-131.
OTwe, npoBefleHe flocniflweHHa noKa3ano, ^o 3flilcHeH-Ha paflioloflTepaniï XBopMM Ha P^3 cnpMMMHae niflBM^eHHa BMicTy iMyHHMX KoMnneKciB y cMpoBaTMi KpoBi. nonpM BiflcyT-HicTb y niTepaTypi npaMMX flaHMX ^oflo BnnMBy lofly-131 Ha BMicT UIK y XBopMX Ha P^3, icHyroTb MMcneHHi cBiflMeHHa 3ÖinbmeHHa KinbKocTi KoMnneKciB aHTMreH-aHTMTino y niKBi-flaTopiB HacniflKiB aBapiï Ha 4AEC Ta oci6, aKi npowMBaroTb Ha 3a6pyflHeHMX paflioHyKniflaMM TepMTopiax, ^o Kopenroe 3 oTpMMaHMMM HaMM pe3ynbTaTaMM [15, 16].
BMCHOBKM
1. BBefleHHA TepaneBTMMHMX flo3 (4130-4730 mbk) lofly-131 XBopMM Ha flM^epeHMiïoBaHMÏ paK ^MTonofliô-hoï 3ano3M npM3BoflMTb flo BiporiflHoro niflBM^eHHa BMicTy MMpKynroroMMX iMyHHMX KoMnneKciB.
2. MaKcMManbHMM piBeHb iMyHHMX KoMnneKciB cnocTe-piraeTbca Mepe3 1 MicaMb nicna paflioloflTepaniï.
3. He BMABneHo ocoônMBocreï BnnMBy pafliolofly Ha BMicT UIK 3anewHo Bifl HaaBHocri BiflflaneHMX MeTacTa3iB.
4. 4epe3 6 MicaMiB nicna BBefleHHa i3oTony piBeHb iMyHHMX KoMnneKciB 3HMwyBaBca flo BMxiflHMX 3HaMeHb, 3anMma-roMMcb BiporiflHo bm^mm 3a KoHTponbHMl noKa3HMK.
5. 3i 3ÖinbmeHHAM KypciB PtfT (6 i 6inbme) yTBopeHHa iMyHHMX KoMnneKciB y cMpoBaTMi KpoBi 3HMwyeTbca i BiporiflHo Biflpi3HaeTbca Bifl noKa3HMKa rpynM XBopMX nepefl npoBefleHHAM paflioloflTepaniï.
AITEPATyPA
1. Jto6aee B.J. K Bonpocy o Taktmkg neMeHMa flM^epeH-MMpoBaHHNX ^opM paKa ^mtobmahoi/i wene3bi / BJI. ^roöaeB, B.^.. Bpwe3oBcKMl, T.fâ. BonKoBa // npaKTMMecKaa oHKono-rMa. — 2007. — T.8, №1. — C. 26-28.
2. Paduoüodmepanua paKa ^mtobmahoi/i wene3bi / n.M. Tap6y-3ob, n.fl. flpo3floBcKMl, A.A. PoflMMeB [m flp.] // npaKTMMecKaa oHKonorMa. — 2007. — T.8, № 1. — C. 42-45.
3. flKoeneea M.H. 3a6oneBaHMa ^mtobmahoi/i wene3bi y fleTel, noflBeprmMxca paflMaMMoHHoMy Bo3flelcTBMro b pe3ynbTaTe aBapMM Ha MepHo6binbcKoi/i A3C (snMfleMMonoma, naTore-He3, o6ocHoBaHMe TaKTMKM neMeHMa, npo^MnaKTMKa) / M.H.^KoBneBa // MewflyHapoflHwl 3HfloKpMHonorMMecKMl wypHan. — 2008. — № 6(18). — C. 90-105.
4. Biological dosimetry in patients treated with iodine 131 for differentiated thyroid carcinoma / R. M'Kacher, J.D. Legal, M. Schlumberger [et al.] // J. Nucl. Med. — 1996. — N 37. — P. 1860-1864.
5. Biologic dosimetry in thyroid cancer patients after repeated treatments with iodine-131 / R. M'Kacher, M. Schlumberger, J.D. Legal [et al.] // J. Nucl. Med. — 1998. — N 39(5). — P. 825-929.
6. Cancer risk in thyroid cancer patients. / P. Hall, L.E. Holm, G. Lundell [et al.] // Br. J. Cancer. — 1991. — V. 64. — P. 159-163.
7. Assessment of female fertility and carcinogenesis after iodine-131 therapy for differentiated thyroid carcinoma / M. E. Dottorini, G. Lomuscio, L. Mazzucchelli [et al.] // J. Nucl. Med. — 1995. — V. 36. — P. 21-27.
8. Leukemias and cancers following iodine-131 administration for thyroid cancer / F. De Vathaire, M. Schlumberger, P. Hall [et al.] // Brit. J. Cancer. — 1997. — V. 75. — P. 734-739.
9. ApMnMH A. A. fleilcTBMe MoHM3Mpyro^ei/i paflMaMMM Ha nMM^oMMTbi (noBpewflaro^Mi/i m aKTMBMpyro^Mil 3$$eKTbi) / A.A. ApMnMH // MMMyHonorMa. — 1988. — № 5. — C. 5-11.
10. Poi/iT A. MMMyHonorMa / Poi/it A., Bpocro$$ flw., Meln fl.; nep. c aHrn. fl-pa Mefl. HayK B.M. KaHflpopa, KaHfl. Mefl. HayK A.H.MaMa, fl-pa Mefl. HayK ^.A.^eBMMKoro m M.A.CepoBol. — M.: MMp, 2000. — 581c.
11. Association of immune complexes and plasma viral load with CD4+ cell depletoin, CD8+DR+ and CD16+ cell counts in HIV+ hemophilia patients. Implication for the immunopathogenesis of HIV-induced CD4+ lymphocyte depletion / V. Daniel, C. Susal, R. Weimer [et al.] // Immunol. Lett. — 2001. — V.76, № 2. — P. 69-78.
12. Simple method of circulating immune complex detection in human sera by polyethylene glycol precipitation / V. Haskova, J. Kaslik, I. Riha [et al.] // Immunitatsforsch. — 1978. — V. 154, № 4. — P. 399-406.
13. 3aMoTaeBa r. BnnMB xipypriMHoro niKyBaHHa Ha piBeHb MMp-KynroroMMX iMyHHMX KoMnneKciB y flopocnMX i fliTel 3a hobo-yTBopeHb ^MTonofli6Hoï 3ano3M / r. 3aMoTaeBa, H. Crenypa // KniHiMHa eHfloKpMHonoria Ta eHfloKpMHHa xipypria. — 2005. — № 2. — C. 48-52.
14. The presence and structure of circulating immune complexes in patients with prostate tumors / R. Golda, Z. Wolski, M. Wyszomirska-Golda [et al.] // Med Sci. Monit. — 2004. — V. 10, № 3. — P. 123-127.
15. TMnbi MMMyHHoro craTyca y nMKBMflaTopoB aBapMM Ha MepHo6binbcKoi/i A3C b oTflaneHHoM nepMofle nocne KaTacrpo^bi / T.n. BeTnyrMHa, E.M. BonKoBa, B.fl. CeMKe [m flp.] // MMMyHonorMa. — 2001. — № 4. — C. 54-56.
16. AKoBneBa M. H. 3a6oneBaHMa ^mtobmahoi/i wene3bi y fleTel, noflBeprmMxca paflMaMMoHHoMy Bo3flelcTBMro b pe3ynbTaTe aBapMM Ha MA3C (snMfleMMonorMa, naToreHe3, o6ocHoBaHMe TaKTMKM neMeHMa, npo^MnaKTMKa / M.H. AKoBneBa // MiwHapoflHMl eHfloKpMHonoriMHMl wypHan. — 2008. — № 6(18). — C. 90-105.
KniHiMHa eHfloKpMHonoria Ta eHfloKpMHHa xipypria 2(31) 2010
17
РЕЗЮМЕ
Содержание циркулирующих иммунных комплексов у больных дифференцированным раком щитовидной железы в процессе радиойодтерапии H.H. Степура, Г.А. Замотаева
В работе представлены результаты сравнительного анализа содержания циркулирующих иммунных комплексов в сыворотке больных дифференцированным раком щитовидной железы в зависимости от наличия отдаленных метастазов и количества курсов йода-131. Обследованы две группы больных: I группа — 82 пациента с регионарными и отдаленными метастазами, II группа — 114 больных, которые получили от 1 до 14 курсов йода-131. Возраст больных — от 38 до 75 лет. Контрольная группа состояла из 27 доноров соответствующего возраста. Определение содержания циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) проводили накануне введения радиойода и через 6 дней, 1 и 6 мес. после радиойодтерапии. Показано, что введение лечебной дозы йода-131 (от 4130 до 4730 МБк) приводит к достоверному увеличению содержания ЦИК. Максимальный уровень ЦИК определяется через 1 мес. после введения йода-131. Не выявлено особенностей влияния радиойода на количество ЦИК в зависимости от наличия отдаленных метастазов. Показано также, что с увеличением кумулятивной активности йода-131, полученной больными на протяжении нескольких курсов радиойодтерапии, образование ЦИК достоверно снижается.
Ключевые слова: дифференцированный рак щитовидной железы, йод-131, радиойодтерапия, циркулирующие иммунные комплексы, кумулятивная активность.
SUMMARY
Circulating immune complex content in patients with differentiated thyroid cancer in the course of radioiodine therapy N. Stepura, G. Zamotayeva
The authors present the results of a comparative analysis of circulating immune complex content in the serum of patients with differentiated thyroid cancer depending on the presence of distant metastases and the number of courses of iodine-131 therapy. According to the aims of the study, two patient groups have been followed up: group 1 that comprised 82 patients with regional and distant metastases, and group 2 with 114 patients having received from 1 to 14 courses of iodine-131 therapy. Patients' age was within the range from 38 to 75 years. The control group consisted of 27 donors of similar age. Circulating immune complex content was assessed at the eve of radioiodine administration and in six days, one and six months after radioiodine therapy. It has been shown that administration of therapeutic doses of iodine-131 (4130-4730 MBq) to thyroid cancer patients led to a reliable increase in immune complex content. A maximal level of immune complexes was reported in one month after iodine-131 administration. No peculiarities of radioiodine effect on the number of circulating immune complexes depending on the presence of distant metastases have been revealed. It has also been shown that an increase in cumulative activity of iodine-131 received by the patients during several courses of radioiodine therapy led to a reliable decrease in immune complex formation.
Key words: differentiated thyroid cancer, iodine-131, radioiodine therapy, circulating immune complexes, cumulative activity.
Дата надходження до редакцп 03.05.2010 p.
18
Клштна ендокринолопя та ендокринна хфурпя 2(31) 2010
