CC BY
23
не тшьки у короткостроковiй i середньостроковiй, але й у довгостроковiй перспективi, що пов'язано з вертикальною штегращею рiзних виробництв через 1х погоджену на тривалий термiн кооперування, закршлену вiдповiдним контрактом. Ця прагматична щея реалiзована, в основному, в останню чверть ХХ ст., хоча була теоретично обгрунтована ще у першш його половинi. В умовах реформи кооперування набувае нового економiчного змюту. Багато вчених i практикiв справедливо вважають, що у сучасних умовах можна ви-жити тiльки використавши переваги концентраций спецiалiзацп, кооперування та штегрувавши зусилля вiдповiдних суб'еклв економiки краши. Завдяки таким принципам кооперування, як свобода, демократичшсть управлшня, взаемодопомога, соцiальна справедливiсть, економiчна вщповщальшсть, во-но сприяе розвитковi демократы i е мотивацiйним механiзмом виробничо! дь яльностi усiх суб,ектiв господарювання.
Базою для реформування можуть бути iснуючi пiдприемства, якi мають досвщ технолопчно! i територiальноl спецiалiзаци та кооперування. Слщ лише адаптувати 1хню структуру до сучасних економiчних та правових вимог господарювання i пiдприемництва, розширити сферу !х дiяльностi в умовах ринку. Розглянутi вище положення дають змогу зробити таю висновки:
• прийняття та удосконалення юнуючо! законодавчо! бази стосовно кооперування, що дало б можлившть реально працювати на територп Украши та те-ренах СНД 1 краш Балтл;
• створення ввддшу кооперування, який безпосередньо б займався налагоджен-ням та тдтримкою кооперованих зв'язшв на м1жнародному р1вт;
• створення необхвдно! регюнально! законодавчо! бази для реформування шну-ючого промислового сектору на шляху до впровадження та розширення спе-щатзаци виробництва та кооперованих зв'язшв.
Л1тература
1. Ефимов А.М., Жукова Л.М. Концентрация, специализация, кооперирование и комбинирование в машиностроении. - М.: Высшая школа, 1969, - 96 с.
2. Забелин Б. Специализация и кооперирование в промышленности. - М.: Московский рабочий, 1957, - 100 с.
3. Миронов А.И. Технологическая специализация - основа развития мебельной промышленности/ Деревообрабатывающая пром-сть. - 1976, № 3. - С. 18-19.
4. Угода про загальш умови та мехашзм тдтримки розвитку виробничого кооперування пщприемств 1 галузей держав-учасниць СНД. 23 грудня 1993 р.
5. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации. - М.: 1916. Переви-дання - М.: 1918, 1919; Берлин, 1921; М.: Экономика, 1989. - 496 с.
6. Угода про виробниче кооперування. 24 кв1тня 1998 р.
УДК 330.142.211 Доц. Г.М. Воляник, канд. екон. наук;
доц. Н.1. Колтько, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
УПРАВЛШСЬКИЙ ОБЛ1К В ШФОРМАЦШШЙ СИСТЕМ1
п1дпрпемствА
Розглянуто взаемозв'язок системи обл1ку та системи управлшня, анал1зуються ос-новш причини вщсутносп защкавленосп у створенш системи управлшського обл1ку.
Науковий вкмик, 2004, вип. 14.4
Doc. G.M. Volyanik; doc. N.I.Kolinko - USUFWT Administrative consideration in information to enterprise system
There have been considered relations of accounting system and administration system, analyzed main objectives of incentives absence under creation of accounting system in the paper.
Формування ринкових bîaho^h вимагае змш у формах i методах управ-лшня дiяльнiстю тдприемств. З огляду на це великого значення набувае уточ-нення ролi всiх функцiй управлiння в умовах ринкових вщносин. Особливо1 уваги потребуе функцiя управлiнського облiку, як основний зашб накопичення iнформацiï, необхщно1 для прийняття оперативних управлiнських ршень.
Формування системи управлiнського облiку е об'ективною необхщшс-тю сучасного перюду, яка покликана вирiшити завдання, пов'язаш з новою економiчною ситуацiею, як не можливо вирiшити на основi iснуючоï втиз-няноï системи бухгалтерского облiку.
В краïнах з розвинутою ринковою економiкою система облiку оргаш-зацiйно i методологiчно подiлена на фшансовий i управлiнський. Прийняття Закону Украши "Про бухгалтерський облiк та фшансову звiтнiсть в Украïнiм дае можливють пiдприемствам самостiйно створювати внутршньогоспо-дарський (управлiнський) облiк паралельно з фшансовим. Це означае, що уп-равлiнський облiк на пiдприемствi оргашзовуе керiвник пiдприемства.
Проблема створення управлшського облiку в сучасний перiод набувае особливо1' актуальностi як для науковщв, так i для практикiв. Мета даного дослщження полягае у встановленш ролi та значення управлiнського облжу в iнформацiйнiй системi управлiння шдприемством.
Для вирiшення поставлено:' мети дослщжуються: рiвень оргашзаци системи вiтчизняного облжу з точки зору вiдповiдностi мiжнародним нормам; iснуючi в мiжнароднiй практицi типи органiзацiï управлiнського облшу; органiзацiя облiку за сегментами дiяльностi та порядок органiзацiï системного вщображення вiдхилень вiд встановлених норм; склад шформаци управ-лiнського облжу; проблеми становлення системи управлiнського облжу та можливостi 1х вирiшення.
У дослщженш використано такi загальнонауковi методи шзнання: ш-дукцiя, дедукцiя, аналiз, синтез, систематизацiя, порiвняння - для узагальнен-ня теоретичних положень. Поняття "управлшський облж" з'явилось у вггчиз-нянiй економiчнiй лiтературi пiсля публшаци робiт академiка М.Г. Чумачен-ка, який вщзначае, що "основною функщею управлiнського облiку е складан-ня попередшх кошторисiв затрат, оперативне виявлення вдаилень вiд кошто-рисiв, систематичний аналiз витрат виробництва i варiантiв управлiнських рь шень на базi оцiнки \х собiвартостi [1].
Недостатньо дослщженою е проблема принципiв ведення управлшського облжу. Т.П. Карпова видшяе такi принципи управлiнського облжу:
• безперервтсть д1яльност1 тдприемства;
• використання единих для планування i обл1ку одиниць вим1рювання;
• оцшка результатов дiяльностi тдроздшв тдприемства;
• прийняттсть i багаторазове використання первинно! i промшно!' шформацп з метою управлшня;
• формування показнишв внутршньо! зв^носп, як основи комунiкацiйних зв'язшв мiж рiвнями управлiння;
• використання бюджетного (кошторисного) методу управлiння затратами, фь нансами, комерщйною дiяльнiстю;
• повнота i аналiтичнiсть, що забезпечуе вичерпну iнформацiю про об'екти обл1ку;
• перюдичтсть, що вщображае виробничий i комерцiйний цикли тдприем-ства, встановлет облiковою полiтикою [2].
Процес управлшня - це процес координаци д1яльносп тдприемства. У бшьш широкому понятт управлшня шдприемством можна розглядати як процес накреслення плашв (цшей) та досягнення цих цшей шляхом координаци та регулювання його д1яльносл. Система управлшня включае р1зш р1вн1 на яких 1 здшснюеться процес управлшня. вс1 р1вн1 управлшня з моменту встановлення цшей i до моменту 1х досягнення потребують шформацп.
Керiвники р1зних р1вшв управлшня можуть отримувати шформащю безпосередньо вщ об'екту управлiння, або вщ спещального органу (служби) вже в шдготовленому (штерпретованому) виглядь Найважлившою шформа-цшною службою, що забезпечуе систему управлшня шформащею в сучасний перiод е бухгалтер!я, яка формуе iнформацiю про фактичну наявшсть, використання майна i ресурЫв оргашзаци, про господарськ процеси i результати д1яльност1, про позиков! кошти, розрахунки, претензи й ш.
сл1д зазначити, що традицшно облж визначали як одну 1з функцш уп-равлiння з1 сво'ми характерними цшями, принципами, завданнями. Управлшня шдприемством вважали самостiйною сферою спещальних знань, тому лише управлшню пiдприемством вiдводилась провiдна роль у розробщ можли-вих варiантiв та вибору оптимальних рiшень [3-5].
Значним недолжом сучасно! системи управлшня е розмежування р1з-номанiтних служб - планового вщдшу, бухгалтерий вщдшу працi i зароб^но! плати, маркетингу, виробничого вщдшу, як працюю-незалежно один вщ одного i мають вузьку спецiалiзацiю. При цьому мета у них р1зш: у планового вщдшу - формування плановi показниюв на перспективу, бухгалтер^' - "фо-тографування" виробничого процесу та своечасне складання форм звгтносп, вщдшу маркетингу - матерiально-технiчне забезпечення д1яльност1 виробничого вщдшу - дотримання технологи виробництва та забезпечення якост продукци. В той час як единою i основною метою д1яльност1 перелiчених структурних шдроздшв в сучасний перюд повинно бути забезпечення вижи-вання тдприемства i його довгострокове економiчне зростання.
Значнi недолiки мають мюце, зокрема, внаслiдок роз,еднаностi облжу i економiчного аналiзу - як важливих функцш системи управлiння. м1ж обль ком i економiчним аналiзом вщсутнш тюний взаемозв'язок тому аналiтики не повщомляють яку додаткову iнформацiю вони хотши б отримати, а бухгалте-ри, не знаючи, що необхщно аналiтикам не можуть удосконалювати i перебу-довувати бухгалтерську iнформацiйну систему.
Отже, розвиток концепци управлiнського облжу, яка б вiдповiдала су-часним проблемам управлшня, очевидно мютиться у поеднанш та координа-
Науковий вкник, 2004, вип. 14.4
ци всiх функцiй управлiння, результатом якого повинно стати формування шформаци для прийняття управлшських рiшень. Система управлшського об-лiку - це комплексна багатостушнчаста i багатопланова система.
Для пошуку i обробки важливо! (релевантно!) шформаци необхiдна особлива система - система управлшського облжу. Це свого роду "фшьтр", що залишае лише те, що може допомогти в прийнятт управлiнських рiшень. Отже, управлшський облiк може бути визначений як наука оргашзацп уп-равлiння. Ось чому i вiтчизняним керiвникам управлшський облж потрiбен не менше, шж !х захiдним колегам. Оскiльки ш один керiвник не може бути професюналом у всiх сферах, спещалют управлiнського облiку характеризуе тi процеси i тенденци, що вiдбуваються на пiдприемствi та пiдтверджуе дани-ми вщповщних документiв. Тому управлiнський облж можна розглядати як систему шформацшно! пiдтримки управлiнню. Однак при цьому ми не по-виннi забувати головного: управлшський облж повинен обслуговувати систему управлшня релевантною шформащею на рiзних 11 рiвнях з метою прийняття оптимальних рiшень.
Одшею iз причин невпровадження управлiнського облжу у вiтчизняну систему облiку е вщсутшсть зацiкавленостi до ще! системи безпосереднього споживача управлшсько! iнформацil-керiвного складу з-за вщсутносп чiтко визначено! потреби в результатах облжу.
Керiвники державних шдприемств не мають досвiду роботи в умовах тдпорядкування дiяльностi шдприемства економiчним важелям, тому не в змозi побачити вигоду вiд 11 впровадження. Пiдприемцi-органiзатори шд-приемств нових форм управлшня поки що надшться на свою шту!щю, бача-чи в бухгалтери лише засiб складання звгтност для зовнiшнiх споживачiв. Крiм того, iснуюча система оподаткування не примушуе !х шукати шляхи до скорочення затрат, а навт навпаки, вони намагаються !х збiльшити з метою зменшення оподатковуваного доходу.
Завдяки сучасним комушкацшним технологiям рiзко виросли шфор-мацiйнi потоки, можливостi оперативно! роботи з великими масивами шформаци. З метою координаци та тдготовки необхщно! iнформацi! для управлшня доцшьно видiлити управлiнський облж з системи облiку пiдприемства. За-доволення потреб користувачiв у прийнятл управлiнських рiшень залежить вiд якост управлiнських рiшень. Показником високого рiвня якостi е спро-можнiсть шдприемства вистояти в жорстокш конкурентнiй боротьбь
Система управлiнського облiку покликана не лише забезпечити систему управлшня необхщною шформащею, але i координувати вс функцi! системи управлшня. В системi управлiння здiйснюються планування, оргашза-цiя, контроль i регулювання для успiшно! дiяльностi пiдприемства, а управлшський облж обслуговуе вс цi процеси. Мiсце управлiнського облжу в сис-темi управлiння Л.В. Нападовська подае за допомогою схеми (рис.).
Основними проблемами, що заважають впровадженню управлшського облжу на втизняних шдприемствах, е:
1) вплив адмшстративно! системи, яка е консервативною за своею суттю та викликае отр не лише з1 сторони практишв, але 1 науковщв та законодав-
чих оргатв. Рiшення ще1* проблеми може бути здшснено через створення hoboï законодавчоï бази в галузi бухгалтерського облiку з одного боку, i системою тдготовки кадрiв - з шшого;
Рис. Мкцеуправлшського облЫу в cucmeMiуправлшня
2) натстоттшою перешкодою iз усiх iснуючих е податкова пол1тика, що приму-шуе господарюючi суб'екти збiльшувати витрати з метою зменшення оподат-ковуваного прибутку. Система ж управлшського обл1ку передбачае максимально можливе зменшення затрат. Отже, в цих умовах господарюючi суб'екти не защкавлет впроваджувати систему управлшського облшу. Тому необхщний перегляд системи оподаткування; яка б зацiкавлювала господарю-ючi суб'екти у зменшеннi собiвартостi;
3) використання староï системи бухгалтерського облiку та iснуючоï шформа-цiйноï iнфраструктури не дае змогу задовольнити потреби ринково1' еконо-мiки. 1снуюча проблема може бути вирiшена, якщо створити автономну i вiдокремлену систему внутршнього управлiння, основною складовою яко1' е управлiнська бухгалтерiя, яка б поеднала в собi функци облшу, контролю, аналiзу i регулювання дiяльностi в межах одного пiдроздiлу на тд-приемствi та сприяла б координаци вшх функцiй системи управлшня;
4) використання м1жнародних стандартов бухгалтерського обл1ку, як основи бух-галтерських реформ, може бути неефективним i недоцшьним, оскшьки вони розроблет з урахуванням потреб розвинуто1' ринково1' економши.
Отже, перехщ до ринкових вщносин вимагае докоршного перегляду концепцп i створення ново1 модел1 економ1чного мехашзму на шдприемствь Основною рушшною силою, яка дасть змогу здолати проблему минулого i сучасного перюду, е поеднання системи управлшня та системи облжу, як на сьогодш функцюнують окремо одна вщ одно1.
Таке поеднання можливе, якщо будуть виконуватися наступш умови:
HayKQitnii вкник, 2004, вип. 14.4
• система облшу буде функцiонувати згщно мети системи управлiння;
• система облшу своечасно буде задовольняти конкретною шформащею систему управлшня;
• система управлшня оперативно буде використовувати тдготовлену шфор-
мащю для ефективного управлiння.
Лiтература
1. Чумаченко И.Г. Развитие управленческого учета в Украине// Свгт бухгалтерского обл1ку. - 1999, № 10. - С. 2-9; 1999, № 11. - С. 2-8.
2. Карпова Т.П. Основы управленческого учета: Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 1997. - 392 с.
3. Нападовська Л.В. Управлшський облш: Монограф1я. - Дншропетровськ: Наука i освгта, 2000. - 450 с.
4. Пушкар М.С. Управлшський облш: Навч. поабник. - Тернопшь, 1997. - 160 с.
5. Голов С.Ф., Сф1менко В.1. Фшансовий та управлiнський облiк. - К.: ТОВ "Авто-iнтерсервiсм, 1996. - 544 с.
УДК: 504.06 + 330.341.1 Доц. У.З. Ватаманюк-Зелинская, канд. экон. наук;
доц. С.Е. Шутка, канд. экон. наук - УкрДЛТУ
ЗАКОНОМЕРНОСТИ РЕГИОНАЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ
Усовершенствовано механизм управления региональной инновационной деятельностью с цель ю её экологизации. Получила дальнейшее развитие теория оптимизации эколого-экономического развития отраслей экономики региона.
Doc. U.Z. Vatamanyuk; doc. S.E. Shutka - USUFWT The patterns of the regional management of innovative activity
In the presented article the mechanism of management of innovation activity in the region for its ecologization. The dissertation is proposed with the purpose to improve the management of innovation activity in the region with the determined environmental orientation of this activity.
Узкоэкономический подход к рассмотрению круга проблем, связанных с экологизацией инновационной деятельности, делает невозможным выделение целостного механизма управления данным процессом и эффективного его функционирования в современных хозяйственных условиях, которые претерпевают весьма существенные трансформационные преобразования.
Под экологизацией инновационного развития мы будем понимать специфическую форму научно-технической деятельности, основной целью которой является переход к биосферосовместимому типу технологического развития на основании комплексного использования природных ресурсов, уменьшения ресурсоёмкости производства, создания замкнутых материально-энергетических циклов, ориентации на обновляемые и экологически чистые источники энергии [1]. Поскольку экологизация инновационной деятельности носит как государственный, так и региональный характер и, учитывая то, что каждый регион имеет свой уровень эколого-экономического и технологического развития, применение технологических инноваций необходимо связывать с проблемами эффективного использования и переработки ресур-
