CC BY
10
ci6 стимулювання розвитку шдприемництва, запобiгання "тшзаци" економь ки та корупци; 3. Роль бiзнeс-асоцiацiй i "мозкових цен^в" у сприяннi про-цесу дерегуляци eкономiки; 4. "Завдання на вчора": пeршочeрговi кроки по дерегуляци економжи.
За оцiнками фахiвцiв, тiньова економжа в Украш сягае до 60 % ВВП, тобто того рiвня, коли боротьба з нею карними методами стае неефективною i недоцшьною [5]. Зарeгульованiсть eкономiки, нeчiткiсть, суперечливють за-конодавства i вiдсутнiсть мeханiзмiв, якi робили б його виконання обов'язко-вим для всiх, а також занадто високий рiвeнь оподаткування суб'екпв тд-приемництва i висока вартють провадження дшово1" дiяльностi змушують шд-приемства здiйснювати тiньову дiяльнiсть. Провiднi мiжнароднi оргашзаци вносять Украшу до списку держав, найбшьше вражених корупщею, а шозем-нi швестори серед основних причин свого небажання працювати в Украт називають несприятливий дшовий клiмат, взагаш, i високий рiвeнь корупци, зокрема.
Потрiбно зазначити, що у сучасних умовах господарювання вщчу-ваеться посилення iнтeрeсу до eкономiчноi безпеки з боку державних служ-бовцiв, полiтикiв, пiдприемцiв, що пов'язано з виконанням прiоритeтноi рол^ яку вiдiграе eкономiка у забезпеченш внутршньо1" i зовшшньо1" безпеки кра-ши, у формуваннi систем захисту сво!х iнтeрeсiв. Процес дерегуляци можна вдосконалити шляхом розширення i перегляду законодавства Украши з пи-тань регулювання шдприемниць^' дiяльностi з метою шдготовки пропози-цiй щодо внесення до нього вщповщних змiн та доповнень.
На нашу думку, здшснення процесу дерегуляци мае забезпечити мак-симальне скорочення витрат суб,ектiв господарювання.
Лггература
1. Указ Президента Украши "Про деяю заходи з дерегулювання тдприемниць^' дь яльносп" №817 вщ 23 липня 1998 року// Вюник податковоi служби. - 1998, № 15. - С.3-4.
2. Григорук С.С. Державне регулювання та дерегулювання малого шдприемництва за умов пщвищення економ1чно'! безпеки пщприемств// Економша i держава. - 2004, № 12. с.30-31.
3. Лихолат С.М. Економ1ко-правов1 умови розвитку сучасного шдприемництва.// Торпвля, комерщя, пщприемництво: Зб. наук. праць Льв1всько'! КА. - Льв1в: Вид-во ЛЬВ1ВСЬКО'1 КА. - 2002. - С. 50-55.
4. Горняк О.В. Корупщя i ми// Актуальн проблеми економки. - 2003, № 7. - С.35-47.
5. Государственное регулирование деятельности предприятия// Экономика предприятия. - 2003, № 9. - С.14-17.
УДК 657.1:334.73 О.П. Массик - Львiвська КА
УПРАВЛ1НСЬКИЙ ОБЛ1К НА П1ДПРИ€МСТВАХ СПОЖИВЧО1 КООПЕРАЦП
Розглянуто суть i мету управлшського облшу, основш завдання оргашзацп внутр1шньогосподарського управдiння на пiдприемствах споживчо'1 кооперацп, вка-зано потребу у введенш управдiнського обдiку.
O.P. Massyk - Commercial Academy of Lviv
The management accounting at the enterprises of consumers' cooperative society
It is considered essence and purpose of administrative account, basic tasks to organization of management on the enterprises of consumer co-operation, a necessity is indicated in introduction of administrative account.
Основними фiнансово-економiчними умовами стабшьного розвитку шдприемств споживчо'' коопераци е Btóip шляху та cnoco6ÍB визначення стратеги соцiально-економiчного розвитку, трансформаци системи в еконо-мжу Укра'ни, вщродження демократичних засад дiяльностi кооперативних оргашзацш i пiдприемств, пiдвищення 1'хньо1 економiчноl ефективностi, шщь ативи та шдприемливость
Сьогоднi дедалi бiльше керiвникiв усвщомлюють необхiднiсть ство-рення на сво1'х пiдприемствах систем yправлiнського облiкy. З посиленням конкуренци та зростанням нестабшьност зовнiшнього бiзнес-середовища менеджмент шдприемств дедаш частiше придiляе пильну увагу внутршшм резервам пiдвищення ефективность Чiльне мiсце у перелiкy таких резервiв займае yправлiнський облiк. Цей вид облжу справедливо асоцiюють з неофь цiйною, проте абсолютно легальною, "внутршньою бyхгалтерiеюм пiд-приемства.
Вiдповiдно до ст. 1 Закону Укра'ни "Про бухгалтерський облiк та фь нансову звггшсть в Укра'ш" [1]: "бухгалтерський облж - процес виявлення, вимiрювання, реестраци, накопичення, узагальнення, зберiгання та передачi шформаци про дiяльнiсть шдприемства зовнiшнiм та внyтрiшнiм користува-чам для прийняття ршень".
Згiдно вище викладеного, виникла необхiднiсть видiлити систему об-лiкy, котра мае задовольняти потреби внутршшх користyвачiв (на управ-лiнськомy рiвнi). Згiдно ж цього Закону [1]: внутршньогосподарський (управлшський) облiк (далi - yправлiнський) - система оброблення та шдготов-ки шформаци про дiяльнiсть пiдприемства для внутршшх користyвачiв у процесi управлшня пiдприемством.
Визначення системи yправлiнського облжу - питання дискyсiйне. Не юнуе якого-небудь iдеального визначення, що влаштовувало б всiх фахiвцiв у цш областi. Думки авторiв вiдрiзняються вщ розyмiння yправлiнського обль ку у вузькому змют цього слова, а саме як пiдсистеми бухгалтерського обль ку, що включае у себе збiр, реестрацiю й узагальнення шформаци, до тракту-вання його в широкому змют як системи керування шдприемством, що охоп-люе вс функци керування: планування, органiзацiю, властиво облш, контроль, аналiз, прийняття ршень.
У книзi "Управлiнський облж" за редакцiею В.С. Лень приводиться визначення: "управлшський облiк - це збiр, iдентифiкацiя, вимiрювання, сис-тематизащя, аналiз, розкладання, iнтерпретацiя i передача шформаци для управлшня будь-якими об'ектами" [4, с. 25].
К. Друри дае наступне визначення "управлшський облж - шдготовка шформаци для менеджерiв (керiвникiв) yсерединi оргашзаци (шдприемства) iз цiллю допомогти 1'м прийняти правильне ршення" [3, с. 27].
С.Ф. Голов вважае, що муправлiнський облж - це процес виявлення, вимiрювання, накопичення, аналiзу, пiдготовки, штерпретаци та передання ш-формаци, що використовуеться управлшською ланкою для планування, оцшки i контролю всерединi оргашзаци та забезпечення вiдповiдного пiдзвiтного вико-ристання ресурсiвм [2, с. 16].
Суть управлшського облiку Л.В. Нападовська формулюе як "вироб-ництво шформаци для здшснення ефективного управлшня" [5, с. 34].
На нашу думку, управлшський облж являе собою систему, що вклю-чае у себе: облш, планування, контроль, анашз доходiв, витрат i результатiв господарсько! дiяльностi в необхщних аналiтичних розрiзах, оперативного прийняття рiзних управлiнських рiшень iз метою оптимiзацп фiнансових ре-зультатiв дiяльностi пiдприемства у короткостроковiй i довгостроковш пер-спективi. Таким чином, "поняття управлiнський облж" нами розглядаеться в широкому розумшш як система управлшня пiдприемством, що iнтегруе у со-бi рiзнi пiдсистеми й методи керування й шдкоряе 1хньому досягненню едино: мети.
Метою управлшського облжу на пiдприемствах споживчо1 коопераци мае стати, насамперед: система збору й анашзу шформаци про дiяльнiсть шдприемства, що повно й об'ективно вщображае результати його господарсь-ких операцiй, що зорiентована на потреби керiвництва. I лише у другу чергу ця система повинна використовуватися для управлшня витратами на рiвнi цен^в вщповщальносл i видiв дiяльностi.
Центр вiдповiдальностi - "сфера (сегмент) дiяльностi, в межах яко! встановлено персональну вiдповiдальнiсть менеджера за показники дiяльнос-тi, якi вш контролюе" [2, с. 406].
I в украшськш, i в мiжнароднiй практицi саме на базi даних управлшського облшу вирiшують управлшсью питання, здiйснюють контроль за поточною дiяльнiстю й планування. Однак очевидна й рiзниця мiж захiдними (крашами що практикують мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку) i украшськими пiдходами: на Заходi акцентують на термiн "управлшський", а в нашш кра1ш на термш "облiк". Це пояснюеться тим, що на захщних тд-приемствах управлшський облж використовують для аналiзу, планування й бiльш точного прийняття ршень, а на багатьох украшських - для одержання достовiрних, прозорих та об'ективних даних (на Заходi iз цими завданнями справляеться фшансовий (бухгалтерський) облiк.
У сучасному бiзнесi для пiдприемств споживчо1 коопераци поняття управлшський облж повинно акумулювати бшьш ширше значення, нiж ба-нальне фiксування щоденних операцiй господарсько1 дiяльностi. Якщо ж ке-рiвник розглядае його саме як простий облш, то, напевно, прийняття кожного ршення супроводжуеться викликом вщповщних фахiвцiв i головного бухгалтера з папкою докуменпв, що стосуються поточного питання з наступним аналiзом ситуаци стосовно накопичених "справ". Необхщно розумiти, що даних бухгалтерського облжу недостатньо для ведення ефективного управлшня шдприемств споживчо1 коопераци, хоча б з т1е1 причини, що бухгалтерський облш оперуе документально шдтвердженими даними, якi вже мають пев-
ний строк давнини, а його анашз мае на мет надати узагальнену шформацда податковим органам або iнвесторам.
Якщо ж правильно й повноцiнно використати управлшський облiк на пiдприемствах споживчо! кооперацп, то керiвник одразу може оцшити ре-зультати його застосування: оперативш й наочнi показники для прийняття управлiнських рiшень i час, що вившьнився, для рiшення питань розвитку бiзнесу. Такi результати досягаються не тiльки простим застосуванням меха-нiзмiв облiку, але й веденням бiзнес - плану i фшансового аналiзу дiяльностi. Саме такий шдхщ в управлiнському облiку дае змогу зробити бiзнес для ке-рiвника пiдприемства споживчо! кооперацп бiльше прозорим i керованим процесом.
У фiнансовiй бухгалтери на пiдприемствах споживчо! кооперацп, фор-муеться iнформацiя про доходи й видатки оргашзаци, про дебгторську й кре-диторську заборгованiсть, про фiнансовi швестицн, стан джерел фшансуван-ня, взаемини з державою щодо сплати податюв i т.д. Споживачами шформа-цп фiнансового облiку е в основному зовшшш стосовно пiдприемства корис-тувачi: податковi органи, банки, бiржi, iншi фiнансовi iнститути, а також пос-тачальники, покупцi, потенцiйнi й реальш iнвестори, що служать тд-приемству. Фiнансова звiтнiсть не е комерцшною таемницею, вiдкрита до публжацп й у певних випадках повинна бути завiрена незалежним аудитором або аудиторською фiрмою.
У системi управлшського облiку формуеться iнформацiя про видатки, доходи й результати дiяльностi, що необхщш для цiлей керування в анал^ич-них розрiзах. При цьому керiвництво пiдприемства самостiйно вирiшуе, в яких розрiзах класифiкувати об'екти керування i як здiйснювати !х облж. 1н-формацiя управлiнського облiку повинна бути призначена для керуючого персоналу шдприемств споживчо! кооперацп i мати комерцшну таемницю, носити строго конфщенцшний характер. Питання оргашзаци управлiнського облжу практично не регламентуються законодавством.
На шдприемствах споживчо! кооперацп управлiнський облж повинен розширити фiнансовий облш. Його цiль - забезпечити шформащею ке-рiвникiв, вiдповiдальних за досягнення конкретних виробничих цшей. До бухгалтерсько! шформацн, створено! й шдготовлено! для використання ке-рiвництвом споживчо! кооперацп застосовуються iншi правила, нiж до шформацн призначено! для зовшшшх користувачiв.
Основними завданнями оргашзаци внутршньогосподарського управ-лiння на пiдприемствах споживчо! кооперацп е:
• забезпечення високо! ефективност роботи будь-якого структурного пщроздшу;
• оргатзащя достов1рного облшу та контролю витрат 1 доход1в, правильне об-числення соб1вартост1 одинищ продукци (робщ послуг), визначення витрат за мюцем виникнення 1 центрами вщповвдальност!
Пiдсумовуючи вищевикладене, можна зробити такий висновок, що впровадження управлшського облжу на шдприемствах споживчо! кооперацп, дасть змогу у режимi реального часу (щодня) одержувати показники рента-бельност кожного продукту, пiдроздiлу й кшента (кожно! угоди). Оператив-ний управлшський облж допомагае швидко адаптуватися до змш ринку, а та-
кож побачити економ1чш проблеми в момент 1хнього виникнення й одразу 1х усувати.
Однак на практицi лише деякi шдприемства споживчо1 коопераци зас-тосовують систему управлiнського облiку для ефектившшого вирiшення пи-тань i проблем ведення бiзнесу, багато керiвникiв не завжди усвiдомлюють роль управлшського облжу на шдприемств1 та недостатньо чггко розумiють поставлену мету i завдання.
Лiтература
1. УкраУна. Закон. Про бухгалтерський облш та фшансову звiтнiсть в Украiнi// Вщ 16 липня 1999 року № 996-XIV// Галицькi контракти. - 1999, № 36.
2. Голов С.Ф. Управлшський облш. Пiдручник. - К.: Лiбра, 2003. - 704 с.
3. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер. с англ./ Под ред. С. А. Табалиной. - М.: Аудит, Юнити, 1994. - 560 с.: ил.
4. Лень В.С. Управлшський облш: Навч. поаб. - К.: Знання-Прес, 2003. - (Вища ос-вiта XXI сташття).
5. Нападовська Л.В. Управлшський облш: Монографiя. - Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2000. - 450 с.
6. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней. Москва "Аудит" Издательское объединение "Юнити" 1996 р.
УДК 330.342:167 Здобувач Н.М. Hozîwea - RbeiecbKa КА
АКЦ1ОНЕРНА ВЛАСН1СТЬ - ПРОВ1ДНА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ В УМОВАХ nEPEX^OÏ ЕКОНОМ1КИ
Розкрито суть акцюнерно'1 форми власносп. Акщонування аналiзуeться як 3aci6 максимально'1 мобшзацп iснуючих ресурав i стимулiв пiдвищення ефективностi господарювання.
Competitor N.M. Noginova - Commercial Academy of Lviv
Joint-stock property - leading form of managing in the conditions of
transitive economics
It is exposes the essense of joint-stock form property. A joint-stocking analyses as means of maximum mobilization of existence resources and stimuluses rise of efficacy managing.
Одним i3 найважливших шляхiв роздержавлення економжи виступае перетворення державних промислових шдприемств на бшьш ефективш форми господарювання, якими е, зокрема, акцюнерш товариства. У нашш кра"ш створено бшьш як 35 тис. акцюнерних товариств, кшьюсть власниюв акцш сягае близько 33 млн., загальний обсяг емiсiï цшних паперiв дорiвнюе 100 млрд. грн. [1, с. 9]. Порiвняно з розвинутими крашами свiтy наша держава за показником чисельност акцiонерiв, ïx питомоï ваги у загальнш кшькос-тi населення випереджае iншi краïни. Але це не означае, що в Укра"ш най6iльше реальних власникiв. Для з'ясування причин та^ невiдповiдностi потрi6но розкрити суть акцюнерно'' власностi.
Дiяльнiсть акцiонерниx товариств засновуеться на акцюнернш формi власностi. Оскшьки власниками акцiй може стати держава в особi ïï органiв,
