CC BY
18
УДК 330.342:167 Астрант 1.Г. Давидов - Кровоградський
шцюнальний техшчний умверситет
УПРАВЛ1НСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПРОЦЕСОМ ПРИВАТИЗАЦП ТА МЕТОДИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
Здшснено аналiз проблеми управлшського контролю за процесами приватизацп в Укршш та окреслено оптимальш засади його ефективно'1 модель
Post-graduate Davydov I.G. - National technical university of Kirovograd
The management control for process of privatizating and methods of it
improvement
The article realizes the analysis of problem management control for processes of privatizating in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Процес приватизацп - надзвичайно складний i багатогранний i тому вимагае вiдповiдноi фшософп управлшських ршень. Кожне з них повинне, з одного боку, вщповщати конкретнш ситуацп, з другого - мютити у ^6i дп адекватш основнш концепцii. Весь процес управлшського контролю за про-цесом приватизацп доцшьно, з нашоi точки зору, розбити на кшька етапiв, вiдповiдних самому процесу приватизацп. При цьому необхщно мати на ува-зi, що контроль потрiбен не сам собою, а для досягнення найвищого ефекту приватизацп.
Для забезпечення безперервност i системностi управлшського контролю його необхщно починати ще на стадп пiдготовки приватизацп. Актив-не управлiння пiдготовкою тдприемства до змiни форми власностi - запору-ка рацiональноi з точки зору штереЫв суспiльства приватизацп. Варто зазна-чити, що хоч цьому процесу завжди придшяли велику увагу, юридично за-вершеного вигляду вш набув тiльки у 1998 рощ. Так, на виконання пункту 114 Державноi програми приватизацп на 1998 р. постановою Кабшету Мшс-трiв Украши вiд 17 серпня 1998 р. №1301 було затверджено "Положення про передприватизацшну пiдготовку пiдприемств". У цьому документ визнача-лось, що "передприватизацшна пiдготовка пiдприемств - це комплекс оргаш-зацiйних, фiнансових, економiчних та технiчних заходiв, якi здшснюються до прийняття рiшення про приватизащю державного майна i спрямованi на створення сприятливих умов для реформування власност тдприемства ix адаптацп до ринкових умов як суб'екпв шдприемницько1" дiяльностi" [1, с. 12] Метою цих заxодiв ставилось пiдвищення вартост об,ектiв приватизацп, ix iнвестицiйноi привабливост та лiквiдностi.
До заxодiв управлшня державним майном у доприватизацiйний перюд необxiдно видiлити такi:
• оцшка об'екттв приватизацп з точки зору дощльност! 1х подальшого перебу-
вання у державнш власностц
• створення конкурентного середовища у сфер1 приватизацп тдприемств;
• створення умов для залучення швестицш у тдприемства, що приватизуються;
• забезпечення реструктуризацй' тдприемства з метою тдвищення щни продажу;
• стимулювання до участ у приватизацп приватних власнишв, як мають дов-
гостроков1 штереси в розвитку приватизованого об'екта.
Державш тдприемства, призначенi для приватизаци, залежно вiд мас-штабiв та сфери дiяльностi iстотно вiдрiзняються за сво!м впливом на народ-ногосподарськi процеси. Тому i контроль з боку держави за ходом 1х тран-сформування у приватну власнiсть набувае рiзних форм залежно вiд мюця тдприемства в нацiональнiй економiцi. З метою чгткого розмежування як шдприемств за 1х значимiстю для нащонально! економiки, так i визначення державних заходiв за контролем за приватизащею об,ектiв приватизаци кла-сифiкуються за групами залежно вщ первюно! (балансово!) вартостi основних фондiв, що зазначено у балансовому звт та шших документах, таким чином:
• група А - це об'екти, вартють основних фонд1в яких не перевищуе одного мшьйона гривень (кр1м об'екпв групи Г, науково-дослвдних та проектних ор-гатзацш);
• група Б - об'екти, вартють основних фонд1в яких становить ввд одного мшьйона гривень до ста шмдесяти мшьйотв гривень, а частка вартоси основних фонд1в, що припадае на одного працюючого, не перевищуе номшаль-но! вартост приватизацшного майнового сертифшата бшьш як у 12 раз1в (кр1м об'ектгв групи Г);
• група В - об'екти, вартють основних фондов яких становить вщ одного мшьйона гривень до ста с1мдесяти мшьйотв гривень, а частка вартосп основних фондов, що припадае на одного працюючого, перевищуе номшальну вартють приватизацшного майнового сертифшату бшьш як у 12 раз1в (кр1м об'ектш групи Г);
• група Г - об'екти, вартють основних фонд1в яких перевищуе сто с1мдесят мшьйотв гривень, а також тдприемства (незалежно ввд вартост основних фонд1в), що займають монопольне становище на загальнодержавному ринку ввдповвдних товар1в Украши 1 визнан такими у встановленому порядку; об'екти вшськово-промислового комплексу, що тдлягають конверси згвдно з ввдповвдною програмою; об'екти, приватизация яких здшснюеться 1з залучен-ням шоземних 1нвестицш за мiжнародними договорами Украши;
• група Д - об'екти незавершеного будовництва, охоплюючи законсервован об'екти, майно лжввдованих шдприемств, пвдприемств-банкрупв;
• група Е - акци (частка, пай), що належать у тдприемствах змшано! форми власност1 державц щнт папери, па!, шше майно вартютю понад один мшь-йон гривень, що не було враховане тд час проведення оцшки вартост майна об'екта приватизаци та не ввшшло до його статутного фонду (кр1м об'екпв групи Ж);
• група Ж - незалежно ввд вартост об'екти осв1ти, охорони здоров'я, культури, мистецтва 1 тому под1бт об'екти сощально-побутового та культурного приз-начення.
Шсля визначення пiдприемств, якi пiдлягають приватизаци з метою шдвищення ефективностi приватизаци необхщно розглянути допiльнiсть проведення таких заходiв:
• санащя державних шдприемств;
• реструктуризащя державних шдприемств;
• тдготовка до приватизаци об'екпв державно! власност1 (ОДВ);
• здшснення процесу приватизаци ОДВ;
• управлшня пюляприватизацшним процесом;
Санапiя державних пiдприемств проводиться з метою недопущення ситуащй, внаслщок яких може статися 1'х фшансовий крах i лiквiдапiя як суб'екта господарсько!' дiяльностi. Збитковiсть державного тдприемства або
тдприемства, в якому е державна власнiсть, може призвести до втрати державою своею власностп Тому державi як власнику необхщно вдаватися до санацп належних 1и пiдприемств перш, тж складеться ситуацiя вимушеного продажу 1х за борги.
Реструктуризацiя пiдприемств - один з засобiв управлiння тдприем-ствами. Метою реструктуризацп державних тдприемств е трансформування суб,ектiв шдприемницько! дiяльностi у пiдприемства, що здатнi ефективно функщонувати в умовах ринково! економши та виробляти конкурентоспро-можну продукщю. В умовах проведення приватизацп, реструктуризащя державних пiдприемств може здшснюватися з метою пiдвищення споживчо! вартост i, вiдповiдно, цiни пiдприемств, як пiдлягають продажу. Так, Фонд державного майна Укра!ни визначив, що його завданням "шд час проведення реструктуризацп е насамперед пiдвищення ринково! вартост^ швестицшно! привабливостi та лiквiдностi об'еклв приватизацп." [2, с. 3].
У межах державного сектора реструктуризащя може проводитися на макро- i мiкрорiвнях. У першому випадку здiйснюються заходи щодо ютот-но! змiни масштабiв певних галузей або пiдгалузей, яю обумовленi глобаль-ними трансформацiями в економiчному середовищi.
Реструктуризацiя на мiкрорiвнi (реструктуризацiя пiдприемств) - це здшснення органiзацiйно-економiчних, правових, технiчних заходов, спрямова-них на змiну структури тдприемства, його управлшня, форм власностi, здатних привести пiдприемство до фiнансового оздоровлення, збiльшення обсягiв випус-ку конкурентоспроможно! продукцп, пiдвищення ефективностi виробництва.
З точки зору заходiв, якi необхщно здiйснити для пристосування тд-приемства до нових умов, реструктуризащю можна подшити на оперативну; стратегiчну; технiко-економiчну; фiнансову.
Оперативна реструктуризацiя дае можливють "виживання" тдприем-ства на короткий термш. Основними цiлями оперативно! реструктуризацп е, по-перше, полiпшення результатiв дiяльностi (мiстить: скорочення витрат на персонал; скорочення матерiальних витрат; скорочення шших витрат; прис-корення обороту), по-друге, забезпечення лжвщност (зменшення дебггорсь-ко! заборгованостi; реалiзацiя надлишкiв запасiв; рацiоналiзацiя iнвестицiй; продаж непотрiбного майна тдприемства).
Стратепчна реструктуризацiя забезпечуе довгострокову конкурентос-проможнiсть пiдприемства. Вона мiстить аналiз причин, через якi тд-приемство втратило конкурентнi позицп (виробництво продукцп, що не ко-ристуеться попитом; поширення дiяльностi на сфери, в яких тдприемство не може бути конкурентоспроможним тощо).
З точки зору змюту заходiв, якi здiйснюються у ходi перебудови тд-приемства можна видшити технiко-економiчну та фiнансову реструктуризацп. Технiко-економiчна реструктуризацiя - сукуптсть заходiв iз змiни технологи виробництва, оновлення основних засобiв, переходу на виготовлення нових видiв продукцп, зменшення або збшьшення обсягiв виробництва (з вщ-повiдними змiнами в обсягах використовуваних засобiв виробництва).
Фтансова реструктуризацiя - заходи iз запобтання банкрутства тд-приемств, що приватизуються шляхом перетворення у ВАТ, 1х фiнансового
оздоpовлeння, i мають пepeдбaчaти pозpaxунок додатково!' вapтоcтi дepжaв-ного майна, що виникае внаодщок фiнaнcовоï pecтpуктуpизaцiï пpоcтpочeноï зaбоpговaноcтi пiдпpиeмcтвa пepeд Дepжaвним бюджетом У^аши, у тому чиcлi iз pозpaxункiв за оpeнду дepжaвного майна, та вне^ння цieï вapтоcтi до статутного фонду ВАТ шд чac його визначення. Якщо cуттeво оцшити зна-чення покaзникiв, що xapaктepизують фiнaнcовий cтaн пiдпpиeмcтвa, а caмe: коeфiцieнт покpиття з гpупи коефщенпв лiквiдноcтi, коeфiцieнт обiговоcтi кpeдитоpcькоï зaбоpговaноcтi з гpупи коeфiцieнтiв дiловоï активноел, коефь цieнт peнтaбeльноcтi aктивiв шд^иемства з гpупи коeфiцieнтiв peнтaбeль-ност!, коeфiцieнт мaнeвpeноcтi влacного кaпiтaлу з ^упи коeфiцieнтiв пла-тоcпpоможноcтi, що вщповщають ноpмaтивним вимогам або шд^иемство е пpибутковим, його фiнaнcовий стан i плaтоcпpоможнicть визнaютьcя задо-вшьними, то зaxоди фiнaнcовоï pecтpуктуpизaцiï тд чac визначення pозмipу cтaтутного фонду ВАТ не зacтоcовуютьcя.
Незважаючи на те, що pecтpуктуpизaцiя пiдпpиeмcтв може i повинна вщ^авати значну pоль в aктивiзaцiï та пiдвищeнi eфeктивноcтi пpивaтизaцiï, ïï можливоcтi викоpиcтовуютьcя не повною мipою. Пpовiднi фaxiвцi дають негативну оцшку cуттeвому cтaну pecтpуктуpизaцiï в eкономiцi Укpaïни. мПpо pecтpуктуpизaцiю оcтaннiм чacом нaпиcaно немало, ще бшьше отаза-но, - вщзначають пpовiднi cпeцiaлicти ФДМУ, - але, зазвичай, дaлi pозpоб-лення бiзнec-плaнiв для пiдпpиeмcтвa cпpaвa не пpоcувaeтьcя. Доcтaтньо ота-зати, що з б1бб АТ, якi змiнили фоpму влacноcтi у пpоцeci пpивaтизaцiï в Ук-parni i мають глибину ^одажу бiльшe як 5C %, вдалою можна вважати pec-тpуктуpизaцiю 40-бС пiдпpиeмcтвм [3, c. 58].
На нашу думку, ефективну pecтpуктуpизaцiю може довести тiльки ефективний у^авлшець, а ним може бути тшьки влacник. Чиновницький aпapaт, як вщомо, нiколи такими якоcтями не вiдзнaчaвcя. Тим не менше, дepжaвний aпapaт упpaвлiння мае вeликi можливоcтi для кошролю за ^оце-cом pecтpуктуpизaцiï як методом пiдготовки до eфeктивноï пpивaтизaцiï - за-лучення ^ов^нта фaxiвцiв, включаючи iнозeмниx, cтвоpeння ноpмaтивноï бази, фiнaнcовi pecуpcи бюджету.
Таким чином, можна зpобити виcновок, що ^оведення знaчноï за pоз-мaxом pecтpуктуpизaцiï пiдпpиeмcтв, пpизнaчeниx до пpивaтизaцiï, повинно cтaти важливим нaпpямком aктивноï дepжaвноï полiтики. Це може ^оявлят^я, нaпpиклaд, у cтвоpeннi дepжaвного Ценфу мeтодологiчноï пiдтpимки caнaцiï та pecтpуктуpизaцiï, надання iнфоpмaцiï пpо вiтчизняний та шоземний доcвiд pec-тpуктуpизaцiï пад^иемого, aнaлiзу бiзнec-плaнiв, надання кpeдитiв тощо.
У^авлшня фоpмувaння цiни майна, що пpивaтизуeтьcя - оcновa вдоо-коï eфeктивноcтi пpивaтизaцiï. Однieю з головнж умов пepexоду до pинковоï ^стеми е отpимaння вciмa peчовими чинниками в^обництва peaльноï вapтic-ноï оцшки. Тому у^авлшня пpоцecом фоpмувaння величини грошового вимь pу влacноcтi надзвичайно важливе в xодi пpивaтизaцiï дepжaвноï влacноcтi.
Як вiдомо пepexiд дepжaвноï влacноcтi у пpивaтну в У^шт вщбував-cя у двоx о^овн^ фоpмax - за cepтифiкaти (тобто безкоштовно) та за ^о-шовi кошти. В оcтaнньому випадку з влага^ю вiдбувaютьcя як якicнi змь
ни - вона переходить з речово! форми в грошову, так i юльюст - реальна вартють засобiв виробництва може, залежно вiд умов при яких здшснюеться процес трансформаций набути бшьшого або меншого значення.
Як вщомо, грошi - найзагальнiша форма власносп. Отже, величина власностi, яка залишиться у розпорядженнi держави, як власника майна, що приватизуеться за грошовi кошти, вимiрюватиметься отриманою грошовою ма-сою. Оскiльки ринковий мехашзм дае широкi можливостi перерозподiлу влас-ностi за рахунок "щново! гри", то органам державно! влади необхщно звертати особливу увагу на процес щноутворення на майно, яке приватизуеться.
Звщси виходить, що виконавча влада повинна чггко визначитися зi списком тдприемств, яю приватизуються i ввести !х у режим передприватизацшно! пiдготовки, спрямовано! на пiдвищення щни i лiквiдностi кожного з них. Проте вщомо, що реально цей процес набувае значного спотворення внаслщок його бюрократизацп i корупцi!. Вщомий економiст О. Пасхавер вважае, з огляду на поширення корупцi! у питаннях оцiнки майна, яке приватизуеться, що ним по-виннi займатися не державш структури, а спецiалiзованi фiрми на умовах плати за устх та матерiально! вiдповiдальностi за завдану шкоду, "яю здшснювати-муть керiвництво пiдприемств до моменту !х продажу" [4, с. 39].
За весь перюд здiйснення приватизацi! було вщпрацьовано i використа-но у практичнш дiяльностi кiлька методiв ощнки та способiв продажу, якi по-виннi були визначити найбiльш ефективну щну об,ектiв державно! власностi. Проте вс вони мають серйознi вади i пiдпадають пiд сувору критику економю-тiв i полiтичних дiячiв. Як на вагомий недолiк приватизацп - вщсутшсть реально! конкуренцп у ход! продажу держмайна, навггь тодi, коли вiн здiйснюеться у формах, яю начебто вiдповiдають ринковим умовам - аукцюни, реалiзацiя за комерцшними цiнами, - вказував ще у 1996 р. В. Голшов [5, с. 15].
Значнi недолжи мають i методики ощнки майна. Незважаючи на те, що за перюд приватизацп вщбувалася !х перманентна змша, це Гстотно не позначилось на ефективность На недосконалiсть юнуючих методiв визначен-ня так звано! облжово! вартостi основних фондГв i небезпеку !! розходження з реальною, ринковою вартютю вказуе А. Безуглий. З наведених ним даних видно, що у середин 90-х роюв вщставання облжово! вартостi основних фонд1в вщ реально! призводило до того, що !х вартiсть у доларовому е^ва-лентi зазнавала значних коливань i у певнi перiоди виражалася у таких сумах, при яких вс основт фонди Укра!ни могла б скупити "навггь не найбагатша людина" з закордонних мiльярдерiв [6, с. 6].
У методищ ощнки вартост майна пщ час приватизацп, затверджено! Постановою КМУ вщ 12 жовтня 2000 № 1554 придшялося бшьше уваги, тж у попередтх документах ринковим методам визначення щни. У нш в основу експертно! ощнки майна, у тому числГ цшсних майнових комплексiв, покла-далися загальновiдомi у свгтовш практицi базовi принципи - враховуються чинники попиту i пропонування на аналогiчнi об'екти, впливу зовтшнього середовища та наявност ринюв збуту продукцп; ризики, пов'язат з дГяльню-тю об'екта ощнки, отриманням прибутюв та iнвестуванням коштГв для його придбання; стушнь контролю над 6Гз^сом, що е об'ектом ощнки; поточна та прогнозована прибутковють дГяльност тощо.
Щею Методикою передбачалося для проведення експертно! оцшки майна використовувати таю загальновiдомi у свгтовш практипi методичнi тдходи, як витратний (майновий); капiталiзапiя доходiв (пряма капiталiзапiя доходу та дисконтування майбутшх грошових потокiв) та порiвняльний (ана-логiв продажу).
Згiдно з вимогами Методики, експерт, що проводитиме експертну оцшку вартост державного майна, вщбираеться на конкурсних засадах у порядку, встановленому ФДМУ. При проведет експертно! оцшки експерт зо-бов'язувався обгрунтувати вибiр пiдходiв до оцшки вартост майна. Немож-ливють або недоцiльнiсть застосування певного шдходу експертом також обгрунтовуеться у звт.
Проте, незважаючи на удосконалення Методики оцшки майна, тиск "тшьових сил" як з боку приватного сектора, так i зсередини управлшського державного апарату продовжував i призводив до того, що тдприемства дово-дилися до банкрутства, щоб використати !х для перерозподiлу власностi. Таким чином, можна зробити висновок, що самi собою "Методики..." хоч i удосконалювали процес приватизаци, однак не виршують проблеми визначення реально! вартосп державних пiдприемств, якщо певними силами ство-рюеться тиск i держава (управлiнський апарат) не може або не хоче вщсто-ювати штереси суспiльства.
Справедливою е думка О. Пасхавера про те, що в умовах вщсутносл цившзованого громадянського суспшьства, приватизацiя буде вщображати iнтереси осiб, наближених до влади. На початку 2004 р. в штерв'ю журналу '^знес" вiн стверджував, що зараз "можна "виколупувати" найбшьш "апетит-нi" пiдприемства, як родзинки з пирога, i приватизувати" [7, с.70].
Отже, держава як власник засобiв виробництва, прийнявши рiшення про !х приватизацiю, повинна здiйснити комплекс заходiв з метою створення умов для проведення цього процесу з найбшьшою ефектившстю, не допуска-ючи, насамперед, тшьових схем перерозподшу власносл, оскiльки вони не тiльки позбавляють бюджет можливих коштiв, але i згубно впливають на роз-виток ринкових вщносин.
Неадекватнiсть облiкових i ринкових (реальних) вартостей основних фондiв породжуе спекулятивний ажiотаж навколо штучно здешевлено! влас-ностi. Замiсть нарощування виробництва для створення додатково! вартосп iнвестори вдаються до перекидання кашталу i придбання пiдприемств за зне-цiненою облiковою вартiстю. Рiзниця мiж облiковою та ринковою вартiстю i е винагородою за "вдале" розмщення капiталу. Можна спостерiгати феномен, коли штучному заниженню облжових вартостей основних фондiв сприяе недосконалiсть закошв i вiдверта деструктивна дiяльнiсть керiвникiв пiдприемств [6, с. 9].
Тому завданням державних оргашв управлiння е створення умов при яких формуються цши, що найбшьш вщповщають ринковш вартостi шд-приемств, якi приватизуються. Практика св^ить, що чим бшьш конкуренты, вiдкритi та прозорi методи встановлення цiн тим значно ефектившше уп-равлiння ними.
З метою анашзу процесiв цiноутворення, що вщбуваються на ринках в Укра1т, у ФДМУ створена едина в Укра1т iнформацiйна система експрес-ана-лiзу звтв про оцiнку об,ектiв нерухомостi, що приватизуються, розробляеться шформацшно-анаштична база переощнки основних фондiв пiдприемств через введення нових стандарт бухгалтерського облiку. Введена цившьно-правова вiдповiдальнiсть експертiв за яюсть оцiнки державного майна.
Враховуючи наявшсть тенденцп до органiзованого заниження прибут-ковостi пiдприемств i навiть свщомого перетворення 1х у збитковi, держав-ним органам управлiння процесом приватизацп необхщно особливу увагу звернути на ощнку таких господарств. На думку вчених, збитковi державш тдприемства не можна передавати у приватний сектор без ретельного аналь зу. "Передання у приватний сектор тдприемств, - вважае, наприклад, в. Ставровський, - що збанкрутши зi штучно створених причин, призводить до 1х продажу за заниженими щнами не тшьки в^чизняному, але й зарубiж-ному кашталу i провокуе корупцiю у владних структурах" [8, с. 17]. Отже, причини збитковост повинш бути ретельно вивчеш i у випадку штучного 11 походження винуватцiв необхiдно притягати до вщповщальносл, а шд-приемства вилучити з списюв приватизацп.
Шсляприватизацшне управлiння - комплекс заходiв, необхщних для досягнення повного виконання новим власником умов, визначених угодою купiвлi-продажу. Вiдомо, що трансформащя вiдносин власностi не закш-чуеться пщписанням угод. Взята у кшьюсному економiчному аспектi вона продовжуеться i пiсля формально-юридичних процедур аж до здшснення повних розрахункiв за майно та виконання умов приватизацп (погашення борпв приватизованого тдприемства, внесення швестицш та шше).
Необхiднiсть таких заходiв пов'язана з наявнiстю стiйкоl тенденцп до порушення умов приватизацil. Офщшно завдання органам приватизацil по здшсненню контролю за виконанням покупцями державного майна умов договору кутвльпродажу було встановлено законодавством у 1997 р. Норма про це знайшла свое вщображення у прийнятому в лютому 1997 р. Закош Украши "Про приватизацiю державного майна". По сут ж ця робота здшснювалася з 1994 р., коли в листопадi наказом ФДМУ було створено Департамент еконо-мiчного аналiзу та шсляприватизацшно! пiдтримки пiдприемств. У 19951996 рр. поступово основне мюце в роботi Департаменту обiймав саме контроль за виконанням умов договорiв кушвльпродажу об,ектiв приватизацil.
Через масовi порушення договiрних умов приватизацп Законом Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про приватизащю державних тдприемств" вщ 19 лютого 1998 р. № 89/97-ВР було викладено у новiй ре-дакцil Закон Укра1ни "Про приватизащю державного майна", в якому розши-рено сферу застосування штрафних санкцш у процеЫ приватизацil, в тому чи^ встановлено вiдповiдальнiсть покупцiв за несвоечасну сплату вартост об'екта приватизацп.
Вщповщно до п.4 ст. 29 Закону покупщ, якi протягом 60 дшв з моменту реестрацп вiдповiдноl угоди не внесли суму вартосл об'екту приватизацil, сплачують на користь органу приватизацп неустойку в розмiрi, що встанов-
люеться Кабшетом мiнiстрiв Укра!ни. Постановою "Про порядок сплати i розмiр неустойки за повну або часткову несплату покупцями кош^в за об'екти приватизаци" вщ 21 серпня 1998 р. № 910 передбачено стягнення з недисциплшованого покупця суму в розмiрi 20 % призначено! цши. Ц кошти сплачують протягом 20 календарних днiв з моменту закiнчення термшу сплати вартостi вiдповiдного майна та зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизаци. За несвоечасне виконання покупцями зо-бов'язань з швестування об'екту приватизаци накладаеться санкщя у розмiрi 0,1 вщсотка вартосп невнесених iнвестицiй за кожний день прострочення. З метою посилення вщповщальносл шдприемств щодо виконанню умов приватизаци державно! власносл органи приватизаци проводять претензшно-по-зовну роботу щодо повернення паке^в акцiй пiдприемств-боржникiв у влас-нiсть держави. Важливе мюце цей вид управлiнського контролю обшмае i в роботi Фонду державного майна Укра!ни. Згiдно з наказом Фонду вщ 14 лютого 1995 р. у вЫх регюнальних вiддiленнях були створенi вiддiли (сектори) по контролю за виконанням умов договору кушвльпродажу. У ФДМУ створена автоматизована система мошторингу реалiзацп умов угод кушвльпро-дажу паке^в акцiй - iнформацiйно-пошукова система "Етап". У випадках не-виконання умов договору, шсля використання всiх можливих шляхiв доарбгт-ражного врегулювання проблеми, яка виникла, готуються приписи про необ-хiднiсть розриву договору i повернення об'екту у власнiсть держави.
Проте не зважаючи на заходи, як здiйснюються, масштаби злочин-носл у сферi приватизаци державного майна мали тенденцiю до зростання. Так, якщо у 1999 р. кшьюсть злочишв зросла порiвняно з попередшм роком на 19,5 % i становила майже 3 тисячi [9, с. 71], то за перше пiврiччя 2000 р. прирiст ще! категори правопорушень зрiс на 37,5 % порiвняно з першим тв-рiччям 1999 р. [160, с. 70], а за першi п'ять мiсяцiв 2001 р. кiлькiсть виявле-них порушень при реалiзацп державного майна зросла у 2,5 раза]. Розкрадан-ня державного майна на початок 2001 р. набуло неприкритого i обвального характеру. Так при продажу належних державi 49 % акцш найбшьшого ви-робника шин СП "Росава" "... вже на перших етапах розслщування виявлено порушення у дiях державних виконавцiв, а також в оцшщ i процедурi продажу майна" [10, с. 6]. Хоча ощночна вартiсть цього пакету становила 102 млн. грн., продавець - Виконавча служба Радянського району мюта Киева продала його за 4,29 млн. грн. [11, с. 4].
Отже, до процесу незаконного перерозподшу власносл приеднуються т складовi частини державного апарату, як якраз повинш !! охороняти. Це свщчить як про послаблення ролi само! держави, так i про слабюсть суспшь-ства, органом якого виступае держава.
Вивчення процесу управлшня процесом приватизаци державно! власносл показуе, що вш е багатогранним явищем - вщ класифжаци шдприемств залежно вщ умов приватизаци до визначення цши на об'ект продажу i контролю до здшснення остаточного розрахунку за викуплене майно. Очевидно, що кожна складова цього процесу вимагае чгткого обгрунтування i визначення !! мiсця у процес реалiзацi! державою свого права власносл.
Лггература
1. Положения про перед приватизацшну пщготовку тдприемств Державний шформа-цшний бюлетень про приватизащю. - 1998, № 12. - 12- 15 с.
2. Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 1998, № 6. - С. 15.
3. Кальшченко Л., Зеленський С. Шсляприватизацшна реструктуризащя тдприемств - чинник 1'х фшансового оздоровления// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2000, № 4. - С. 58-59.
4. Пасхавер О. Перспективи приватного пщприемництва в Укрш'ш: приватизащя 1 зрос-тання нового катталу// Економша Украши. - 2000, № 4. - С. 31-39.
5. Голжов В. Приватизащя як фактор переходу Украши до ринково! економши.//Еконо-мка Укра1ни. - 1996, № 8. - С. 13-21.
6. Безуглий А. Основш фонди та наслщки державно! амортизацшно! пол1тики// Еконо-мша, фшанси, право. - 2000, № 8 - С. 5-12.
7. Кибовская А. В меню - только острое// Бизнес. - 2004, № 5. - С. 70.
8. Ставровський С. Про формування державного сектору економши// Економша Украши. - 1999, № 7. - С. 12-17.
9. Статистика Украши. - 2000, № 1. - С. 31-71.
10. Урядовий кур'ер. - 2001. - 9 червня, № 101.
11. Государство потеряло долю в СП "Росава"//Деловая столица. 2001. - 28 мая. - С. 4.
УДК 332.12.656.2 О.В. Орловська - Дмпропетровський НУ
залпничного транспорту iM. акад. В. Лазаряна
ЛЬВ1ВСЬКА ЗАЛ1ЗНИЦЯ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ЗАХ1ДНОГО
РЕГ1ОНУ
Розглянуто основш проблеми соцiально-економiчного розвитку Захщного региону Украши, окремо наведено роль транспорту у забезпечент розвитку региону як важливого чинника устшного функщонування вах складових господарського меха-шзму. Визначено участь залiзничного транспорту у процесах розвитку Захщного региону, а також проведено аналiз дiяльностi Львiвськоï залiзницi, чинника забезпечення соцiально-економiчного розвитку областей Захiдного регiону.
O.V. Orlovska - Dnepropetrovsk national university of railway transport named after V. Lazaryan
The L'viv railway as the factor of maintenance social-economical development of the west regions
The article the main problems of social and economical development of the West Regions of Ukraine are studied, the role of transport in providing with the development of the region, as a very important and successful feature of functioning of all the industrial mechanism components. The role of the railway transport in the process of the development of the West Region and the activity of L'viv Railway as the factor of maintenance social-economical development of the West Regions are development.
Трансформацшт змши, що вщбуваються сьогодш в Украш, вимага-ють певних конкретних дш i пошуку шляхiв розвитку економжи краши на основi поглибленого анашзу процеЫв, яю мають мюце у сусшльствь Основ-ним завданням залишаеться формування чгг^' i виваженоï регiональноï поль тики з урахуванням особливостей розвитку кожного окремого економiчного району. В умовах глобалiзацiï регюнальна полггика зазнае значних змш, яю
