CC BY
17
10. Мельник Л.Г. Экономика развития: Учеб. пособие. - Сумы: Университетская книга, 2000. - 450 с.
11. Одрех1вський М.В. 1нновацшна модель розвитку агломерацп "Дрогобич - Борис-лав - Стебник - Трускавець - Схщниця "// Региональна економша. - 2002, № 4. - С. 128-134.
12. http://www.cfin.ru/management/change_opposition.shtml
13. http://www.uran.donetsk.ua/~masters/2004/fem/artyushkova/diss/index.htm
14. Красноносова О.М. Проблеми матерiального стимулювання персоналу промисло-вих пiдприeмств// Фiнанси Украши. - 2002, № 10. - С. 48-52.
УДК 330.342:167 Acnip. 1.Г. Давидов - Шровоградський шцюнальний
техмчний ушверситет
ШСТИТУЦШШ ПРОБЛЕМИ ПРИВАТИЗАЦП ТА II ВПЛИВ НА НАЩОНАЛЬНУ ЕКОНОМ1КУ
Здшснено аналiз проблеми iнституцiалiзацii процесу приватизацп в Укра'ш та окреслено оптимальш засади його ефективно' моделi.
Doctorate I.G. Davydov - National technical university of Kirovograd
The institutional problems of privatizating and it influence into the national economics
The article realizes the analysis of problem institutializing of process privatizating in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Трансформащя вщносин власносп у сфер1 матер1ального виробництва призводить до яюсних змш у широкому спектр1 показниюв, як характеризуют економжу, ii стан та динамжу. Важливим ii моментом е те, що формаль-но-правовий акт змши власника - держави на приватну особу (ф1зичну або юридичну) - зовЫм не означае завершення приватизацп. Навпаки, вш знаме-нуе собою початок побудови цшо' системи економ1чних, юридичних, соць альних вщносин, вщ досконалосп яко' залежить досягнення мети приватиза-цИ' - формування ефективного власника. В юторп приватизацп вщом1 випад-ки, коли денацюнашзащя шдприемств призводила до попршення ix роботи: з монополш державних вони перетворювались в монополп приватш.
Внаслщок приватизацii, з 1992 р. по перше швр1ччя 2005 р. включно, в Укра'ш змiнили форму власност 100077 об,ектiв господарськоi дiяльностi (в тому числi - 26405 об'екпв державноi та 73672 об'екти комунально' власнос-тi) [1, c. 2-3] За роки приватизацii було створено 11 298 акцюнерних това-риств, приватизовано 72 761 об'ект мало' приватизацii, 4 142 об'екти незавер-шеного будiвництва. Щодо великих та середшх пiдприемств, то станом на 01.12.2003 було здшснено приватизацш 12 255 об'екпв з рiзною глибиною продажу: повнiстю продано - 10 303 об'екти; 70-99 % - 1290 об'екти; 50-69 % -259 об'екти; менш як 50 % - 403 об'екти.
З них найбшьш привабливими для iнвесторiв були тдприемства ма-шинобудування та металообробки - приватизовано 84,3 % (1371 об'ект), бу-дiвництва - 90,7 (1168 об'ектiв), харчово' промисловостi - 84 % (961 об'ект), транспорту - 80 % (817 об'екпв), паливно' промисловост - 40 % (15 об'екпв), електроенергетики - 39 % (14 об'екпв).
Перерахованi до державного бюджету 7,6 млрд. грн. дали змогу вирши-ти багато сощальних питань - погашення заборгованост з пенсiй, виплати до-помоги малозабезпеченим, заробггно1 плати працiвникам бюджетно1 сфери то-що. На державну пiдтримку та розвиток тдприемництва надшшло 65 млн. грн.
Як один з найпринциповших аспектiв приватизаци необхщно розгля-дати залучення iнвестицiй на техшчне переоснащення шдприемств, попов-нення !х обiгових коштiв, погашення заборгованост шляхом укладення дого-ворiв купiвлi - продажу. Обсяги внесених з 1995 р. швестицш перевищують вартють проданих акцiй. Станом на 1 жовтня 2003 р. у перерахунку на нащ-ональну валюту ця сума становила 5 103,01 млрд. грн. [2, с. 7].
Враховуючи св^овий досвщ розвитку економiчних систем, перше, на що розраховують у проведенш приватизаци - це розгортання конкуренци, виникнення змагання виробникiв за споживача з метою отримання доходу ^ як наслiдок, зростання ефективносп.
Так, Свропейський банк реконструкци та розвитку спшьно зi Свгго-вим банком провели грунтовне дослiдження роботи шдприемств у 25 крашах з перехщною економiкою. Визначався вплив конкуренци, форм власност та деяких шших чинникiв на реструктуризацiю шдприемств та ефектившсть !х дiяльностi. Один з основних висновюв полягае в тому, що наявшсть конкуренци, особливо зовшшньо!, сприяе значному зростанню обсяпв продажу, продуктивностi працi, прискоренню реструктуризаци виробництва. Результа-ти ряду дослщжень, проведених в Укрш'ш, також показали, що приватизоваш пiдприемства в цшому працюють краще, нiж державнi. Статистичш данi що-до розвитку економжи Украши за останнi роки також показують, що найбiльш успiшно розвиваються галузi, де приватизовано бiльшiсть шдприемств i в яких заходи з демонополiзацil проводилися найбiльш послщов-но: харчова, деревообробна промисловiсть, роздрiбна торгiвля.
Проте прямо1 залежностi мiж глибиною демонополiзацil вiдповiдних галузей i темпами зростання виробництва не юнуе. Швидко розвиваються також ряд галузей, ринки яких вщзначаються високим рiвнем концентраци (нафтопереробна, пивоварна, мобшьний зв'язок). На цих ринках працюють по декшька приблизно рiвних за економiчними показниками приватних компа-нш, якi жорстко конкурують мiж собою.
Порiвняння результатiв господарсько1 дiяльностi у деяких галузях, що близью за характером продукцй, але вiдрiзняються за структурою власносп, наприклад, у пивоварнш, лiкеро-горiлчанiй та виноробнiй промисловостi. При-ватизацiя пивоварно1 промисловостi сприяла залученню в галузь iнвестицiй на суму бшьш як 200 млн. дол., швидкому зростанню виробництва, шдвищенню якост продукци. Навпаки, на думку фахiвцiв, законодавча заборона приватизаци шдприемств лшеро-гортчано: та виноробно1 промисловостi - одна з найваж-ливiших причин того, що даш галузi розвиваються набагато повшьшше.
В управлiннi сучасним свiтовим господарством надзвичайно важливу роль вщграе управлiння iнвестицiйними потоками. Для Украши ця проблема набувае особливого значення у зв'язку з тим, що перехщ до ринково1 економши призвiв до негативних структурних зрушень в економщ, значного i тривалого
спаду обсяпв виробництва, падання технiчного i технологiчного рiвня, дешдус-трiалiзацil та руйнування науково-техшчного та iнтелектуального потенщалу.
Як приклад, можна навести рiзке падiння одного з найважливiших по-казникiв пристосування пiдприемств до вимог ринку - шновацшно1 дiяльнос-т промислових пiдприемств. Так, з 1991 по 2000 р. кшьюсть металорiзальних верстатiв з числовим програмним управлшням, впроваджених у дiю, знизи-лась у 27 разiв, механiзованих потокових i автоматичних лiнiй - у 4,5 раза, комплексно мехашзованих та автоматизованих цехiв, дiльниць, виробництв -у 4,7 раза, промислових робопв - у 37,2 раза, роботизованих технолопчних комплекЫв, яких на початок вказаного перюду було освоено 35 одиниць, у 2000 р. не введено жодного. Наукомютюсть продукци промислового виробництва Украши не перевищуе 0,3 %, що у 10-20 разiв вщ менше загальноп-рийнятого свггового рiвня. Понад 90 % продукци, що виробляеться в УкраАт, не мае вщповщного науково-технiчного забезпечення [3, с. 91].
Хоча певш позитивш зрушення (кiлькiсть освоених видав продукци по-рiвняно з 1991 р. зросла у 2002 р. у 1,7 раза) i простежуються, використання ш-ших iнновацiйних проекпв здшснюеться в мiзерних обсягах. Так, кшьюсть впроваджених технолопчних процешв у 2002 р. дорiвнювала всього 15,6 % вщ рiвня 1991 р., а засобiв комплексно: мехашзацй та автоматизаци - 10,2 % [4, с. 99].
Внаслщок цього, в Укрш'ш на групу високотехнолопчних галузей припадае тiльки близько 5 % випуску продукци, 6 % зайнятих та 4 % швестицш, тодi як на низькотехнолопчш - 75 % продукци, 63 % зайнятих та 78 % швестицш. Як результат - в обсязi украшського експорту до краш СС, понад 70 % становить продукщя з невисоким рiвнем додано1 вартост та незначним рiвнем технолопчность Це одна з причин того, що за шдексом конкурентос-проможност зростання Украша у 2003 р. посщала 84 мiсце, а за шдексом конкурентоспроможносп бiзнесу - 71 мюце у свiтi [5, с. 29].
Тому Украша, - як зазначають дослщники, - втрачае конкурентш по-зицil на свiтових ринках через сировинну i напiвсировинну структуру експорту, високу енергоемшсть виробництва, вщсутшсть iнновацiйного поступу i надшного захисту iнтелектуальноl власностi, недостатне вщтворення вироб-ничих фондiв, невисоку яюсть продукцil. Водночас, в найрозвинутiших крашах свггу iнновацiйна дiяльнiсть в народному господарсга оголошена од-шею з основних сфер роботи держави зi забезпечення економiчноl безпеки наци. У 2000-2003 роках впровадження шновацш здшснювали 60-70 % промислових шдприемств провщних кра1н СС (в Укра1ш - 14-18 % загально1 кiлькостi промислових пiдприемств). У структурi iнновацiй розвинутих кра1н свiту майже 60 % становлять шноваци, яю мають проривне значення або належать до крупних технолопчних досягнень [6, с. 25-26].
З цих даних видно, що приватизащя в Укра1ш не супроводжувалась пропорцшним притоком швестицш (на що сподiвалось багато щеолопв при-ватизацil). Але це вина не само1 по собi приватизацil. Головне - нормативно-правове середовище, в якому вона проходить.
Система оподаткування та стимулювання швестицшно1 дiяльностi не сприяють активному швестуванню i це - одна з головних причин застою в ш-
вестицшнш сферь У 2003 р. шновацшну д1яльшсть здшснювали тшьки 13 % загально! кшькосп шдприемств. Внаслщок, цього у промисловост Укра!ни р1вень зношеност основних фонд1в становить 60- 70 % [5, с. 30]. Приватизу-ючи старе, радянських час1в державне майно, нов1 власники не посшшають вкладати додатков1 кошти в оновлення техшки.
Ще одшею з причин низько! швестицшно! активност е те, що кошти вщ приватизацп скеровуються практично повною сумою на виршення по-точних сощальних проблем. Використання 1х для модершзацп виробництва, реструктуризацп тощо вщбуваеться в незначних кшькостях. Хоча таю явища { наявш, проте на поточний момент сформувалася тенденщя до переважного спрямування 1х для покриття потреб Державного бюджету у засобах на неви-робниче споживання. Водночас, на розвиток виробництва з цих кошт1в видь ляеться надто мало. Так, Державною програмою приватизацп на 1999 р. пе-редбачалося видшення на розвиток шдприемництва всього 5 % отриманих кошпв. У I квартал! 2000 р. з 489 935,7 тис. грн., як надшшли до позабю-джетних фонд1в приватизацп, на розвиток шдприемництва було витрачено всього 5 200,00 тис. грн. або ж 1,06 % надходжень [7, с. 22].
Пщдаючи критищ цю полггику в. Григоренко пише, що головна мета приватизацп - не поповнення бюджету, "а створення умов для устшно! тс-ляприватизацшно! роботи шдприемств. Це добре розумши у ФРН, коли вит-ратили з бюджету на приватизащю 600 млрд. марок" [8, с. 2].
Той факт, що вщ проданих основних засоб1в на розвиток тдприем-ництва видшяються незначш кошти при високому р1вш зношеност основних фонд1в та низькому р1вш швестицш, свщчить - виробничий каштал (вартють проданих основних засоб1в) перетворюеться у засоби споживання. Цим поро-джуеться негативна тенденщя - використання грошових кошт1в вщ продажу належних держав1 засоб1в виробництва, не на виршення стратепчних проблем нащонально! економжи, - оновлення засоб1в виробництва, актив1зацп на-уково-техшчного прогресу та шше, - а на послаблення вторинних проблем.
Отже, бюрократичний шдхщ у цьому питанш переважав над еконо-м1чно обгрунтованим, що не могло не призвести у подальшому до посилення негативних тенденцш у нацюнальнш економщ.
Однак, приватизащя сприяла зародженню позитивних, з точки зору ефективност виробництва, тенденцш. В анал1з1, проведеному Фондом дер-жмайна Укра!ни по 9 тисячам шдприемств р1зних форм власносп, також зроблено висновок, що середньоарифметичш показники за вс1ма статтями балансу державних шдприемств прш1, шж у приватних. Це проявляеться у тому, що:
• прирют довготермшових 1нвестицш, ввднесених до одше!" гривш реал1зовано1' продукци, для приватних шдприемств у 15 раз1в перевищуе цей показник для державних п1дприемств. Це свщчить про активну позицш приватних шдприемств 1 дов1ру до них швестор1в;
• обсяг нерозподшеного прибутку приватних п1дприемств у 8 раз1в бшьший, шж на державних, що дало змогу недержавним тдприемствам залучити у 3 рази б1льше довготермшових кредитних ресуршв;
• на тдприемствах недержавно!' форми власност зростання запашв готово! продукци на складах стосовно до 1 гривт реал1зовано! продукци становило 0,08 копшки, а на державних тдприемствах цей показник був у 15 раз1в б1ль-шим, що показуе про наявтсть тенденцй до "омертвшня" катталу [9, с. 2-3].
Порiвняльний анашз показникiв роботи 193 пiдприемств рiзних форм власностi, розташованих у Донецьку, було проведено С. Богачовим. Хоча кшьюсть шдприемств вщносно невелика, однак !хш загальш обсяги виробництва перевищували 80 % промислово! продукцй мiста. У результатi вказа-ний дослщник дiйшов висновку, що "шдприемства недержаного сектора пра-цювали ефектившше, нiж у державному, причому таке становище було до-сягнуто за рахунок послщовного полiпшення показникiв роботи недержавних шдприемств протягом 1996-98 рр. при одночасному попршенш господарсь-ко! дiяльностi пiдприемств державного сектора" [10, с. 31].
Щ досягнення могли бути i бiльшими при бшьш високiй ефективностi приватизацй. Американський економют Д. Гелбрейт, оцiнюючи iсторiю приватизацй в Росй (хоч щ слова з успiхом можуть бути вщнесет i до Укра!ни), вщ-значав, що "приватизацiя i дерегулювання в Росй не сприяли формуванню ефек-тивно дiючих конкурентних ринюв, а замiсть цього створили крупних приват-них монополiстiв, олiгархiв та мафюз^ яю контролюють конкуруючi мiж собою промисловi "мперй" i засоби масово! iнформацil. Цi "iмперil" спонсорували власнi банки, як1, швидше всього, е не банками, а спекулятивними пулами, яю не виконують жодно! з основних функцiй комерцiйних банюв" [11, с. 17].
Вiдомо, що одним з головних завдань приватизацй е створення конкурентного ринкового господарства. В Укра!ш при виршеш ще! проблеми пос-тавала проблема дворiвневого масштабу: по-перше, необхiдно було лжв^-вати монополiзм державно! власностц по-друге, не допустити утворення при-ватних монополiй у тих сферах, де практично не юнувало конкуренцй. Це двоедине завдання ускладнювалось тим, що рiвень монополiзацii в окремих галузях доходив до 100 %. Поряд з природними монополiями, реструктуриза-цiя яких часто практично неможлива, iснували i монополii, обумовленi практикою планового управлшня.
У другш половинi 90-х рр., з початком приватизацй шдприемств, що мали стратепчне значення, виникла потреба удосконалення процедур приватизацй та контролю за дотриманням антимонопольних вимог у ходi !х продажу. У конкурсах з продажу паке^в акцiй таких шдприемств часто брали участь офшорш компанй, що приховували реального власника. Це могло призвести до фактично! (хоч i приховано!) монополiзацii ринкiв. Значною мiрою ця ж причина проявляеться i у затримцi приватизацii тих крупних шдприемств, яю вiднесенi до категорш, термiнологiчний змiст яких точно не визначено ("стра-тегiчнi", "особливо важливГ' i т.п.) i залишаються в межах державного сектора, хоча значну кiлькiсть !х цiлком доцшьно було б помiстити у конкурентне сере-довище. На думку Н. Доценко, стимулятором зростання числа "стратепчних" шдприемств е "... прагнення можновладцiв розширити коло шдприемств, яю перебувають у державнш власностi i таким чином забезпечити собi можли-вiсть "до!ти священних корiв" [12, с. 4]. Шдкреслюючи невизначенiсть поняття "стратегiчний об'ект" польський економiст Л. Бальцерович общяв ". пiвцар-
ства у нагороду тому, хто зумiе знайти бодай тшь логiчного обгрунтуван-ня...що б то мало означати - "стратепчна" галузь... Виключення з процесу приватизаци пiд баламутним приводом "стратепчносп" цiлих галузей промис-ловостей не мае жодного рацюнального обгрунтування" [11, с. 199].
Постановою Кабiнету мiнiстрiв Украши "Про визначення критерив вщнесення пiдприемств (органiзацiй) до таких, що мають стратегiчне значен-ня для економжи i безпеки держави" вщ 15 травня 2003 р. №695 встановлено 10 критерив, наявностi хоча б одного з яких достатньо для вщнесення шд-приемства до "стратепчно важливого". Згiдно з одним iз них, до стратегiчних належать шдприемства, на яких "чисельнiсть працюючих ... перевищуе 5000 осiб" [12, с. 61-62]. Фактично будь-яке бшьш-менш крупне шдприемство мо-же бути вщнесено до "стратегiчного" i внесено до списку шдприемств, якi не тдлягають приватизаци.
Можливо, саме через це в Укра!ш високий рiвень монополiзацп вироб-ництва. У розвинутих кранах економiчно доцiльним вважаеться рiвень монопо-лiзацil, який не перевищуе 10-12 % ВВП. В Украш у 2000-04 рр. нараховувало-ся майже 600 монополiзованих товарних ринюв на загальнонацiональному рiвнi [13, с. 2], частка яких у загальному обсязi виробництва становила близько 23,1 %. [14, с. 5] З урахуванням 4100 регiональних монополiй [13, с. 2] частка шдприемств-монополют1в ощнюеться приблизно у 36-40 % [14, с. 5]. Це свщ-чить про штучний рiвень монополiзацil сфери матерiального виробництва.
Табл. 1. Ктьшсть зареестрованих безробтних в Укрш'ш (на 1 Ычня; тис.)*
Р1к 1996 2000 2001 2002 2003 2004 2005
К-сть зареестрованих безробгтних 126,9 1174,5 1155,2 1008,1 1034,2 988,9 981,1
* Украша в цифрах у 2005 р.. - К., 2006. - С. 203.
Як видно з табл. 1, стрiмке зростання безробпгя в Украш розпочалося, починаючи з 1996 р. Воно було обумовлене двома основними причинами: спадом обсяпв виробництва, пов'язаного з розривом традицшних господарських зв,язкiв у межах СРСР та труднощами структурно! перебудови економ^ Украши внаслiдок переходу до ринково! економiки. Внаслiдок цього питання зайнятостi стало однiею з найбшьш гострих проблем процесу приватизаци. Як зазначалося на парламентських слуханнях "Наслiдки та перспективи привати-зацй в УкрашГ', що вiдбулися 26 лютого 2003 р., тсля приватизаци шдприемства масово звшьняють пращвниюв, зменшують обсяг обiгових активiв, а також швестицш у модернiзацiю виробництва на базi iнновацiй. Iноземнi ш-вестици, в основному, спрямованi на створення iнфраструктури для збуту про-дукци iноземних iнвесторiв в Украм i майже не використовуються для розвит-ку наукового потенцiалу та перспективних високотехнолопчних виробництв.
Здiйснення структурно! перебудови економжи, в тому чи^ змiни структури зайнятостi, допустимi тшьки за умови обов'язкового додержання прав людини, закршлених Конституцiею Украши. У цьому плат основними орiентирами полпики приватизаци е створення умов дiяльностi i життя, пд-них цившзованого суспiльства. Це вимагае вiдпрацювання конкретних захо-дiв, спрямованих на протидш безробiття, активiзацiю зайнятостi, погашення заборгованост по заробiтнiй платi та виплат платежiв у страховi фонди.
Управлшня процесами приватизаци в Укра!ш з самого початку ус-кладнювалось цшою низкою факторiв, якi призводили як до сповшьнення !! темпiв, так i до зниження ефективностi.
По-перше, вона проходила в умовах гостро! полгтично! боротьби. Це завадило створити достатньо лопчну i послiдовну стратепчну схему прива-тизацii, породжувало повшьне просування до виконавчих органiв необхщних нормативно-правових актiв. При цьому значш сфери приватизацiйних проце-сiв випадали з-пiд контролю держави.
По-друге, на весь хщ приватизацii негативний вплив спричинив висо-кий рiвень корумпованост державного апарату. Хоч корупцiя властива вЫм державно органiзованим суспiльствам, зб^ у часовому просторi формування нового державного апарату (^ вiдповiдно, його слабкосп) пiсля одержання Укра!ною незалежносп, практично повно! вiдсутностi iнституцiй грома-дянського суспiльства i розгортання приватизаци дали практично необмежеш можливостi для тшьового розподiлу державного майна.
По-трете, самий стан народного господарства Украши - нерацю-нальна галузева структура, обтяжешсть пiдприемствами вшськово-промисло-вого комплексу ускладнювали процеси трансформацii вiдносин власносп, призводили до великих матерiальних втрат.
По-четверте, правова та економiчна ситуащя в Украiнi в цiлому (бюрократична тяганина, хабарництво та безвщповщальшсть чиновниюв) та у сферi приватизаци - зокрема, вщштовхнули вiд участ в легiтимнiй привати-зацii шоземний капiтал. Це практично припинило шоземне iнвестування, за-позичення досвiду використання нових технологш поставило певнi бар'ери мiж укра!нським та свiтовим господарством. Тим не менш, приватизащя в Укра!ш вiдбулася, хоч !! темпи i наслiдки значною мiрою вiдрiзняються вiд тих, якими !х вбачили на !! початку iнiцiатори ринкових реформ. Вона фак-тично стала единим блоком ринкових макроекономiчних перетворень, який здшснюеться порiвняно динамiчно, вщграе авангардну роль, створюючи кор-поративний сектор економжи, ринкову iнфраструктуру, шар дрiбних власни-кiв, систему фшансових небанкiвських посередникiв, лiквiдовуе державну монополш у виробничiй та фiнансових сферах економжи.
Приватний сектор в Укра!ш вiдчутно впливае на економiчну ефектив-нiсть та зростання виробництва. Проте i на поточний момент приватизащя в Укра!ш мае багато проблем. Серед них необхщно виокремити проблему вщ-критостi та прозоростi приватизацшних процесiв. Вона залишаеться больо-вою точкою вЫе! системи соцiально-економiчних процеЫв. В останнiй перiод великого значення набула так звана проблема реприватизаци - проблема по-вернення у державну власшсть i повторного продажу шдприемств, яю прива-тизувались з порушенням чинного законодавства. Тому приватизащя, як i будь-який сощальний процес, вимагае подальших дослiджень i удосконалень.
Поряд з тим, необхiдно наголосити: досвщ показуе, що державний апа-рат як замкнута система неспроможний до самоочищення вщ корупцii, тшьо-во! дiяльностi, потягу до привласнення майна, наданого йому в розпоряджен-ня. Тому для кардинальних зрушень у детшзаци приватизацiйного процесу
необхiдно якомога ширше залучати до нього громадсьюсть в найрiзноманiт-нiших формах - створення дорадчих, консультацiйних, iнформацiйних тощо компелв, спiлок, через якi суспшьство буде здiйснювати контроль та стиму-люватиме прозорiсть цього процесу.
Лггература
1. 1нформац1я про хщ приватизаци державного майна в Украш за I твр1ччя 2005 р.// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2005, № 9. - 2-6 с.
2. Чечетов М., Жадан I. Приватизащя в Украш: цш, пщсумки, перспективи// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2004, № - 4-7 с.
3. Стратепя економ1чного розвитку Украши. - К.: Наука. - 2000, вип. 2-3. - 328 с.
4. Ковальчук С.С. 1нновацшна д1яльнють як прюритет економ1чного розвитку Украши. "Фшанси Украши" 2004, № 7. - С. 96-103.
5. К1нах А. Ефективна конкурентна пол1тика - основа розвитку цившзованого тд-приемництва// Конкуренщя. - 2004, № 2. - 28-36 с.
6. Деркач М. Формування конкурентного середовища Украши в умовах св1тово'1 глоба-л1зац11'// Конкуренщя. - 2004, № 2. - 25-26 с.
7. Державна програма приватизаци на 2000-2002 рр.// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2000, № 7. - С. 3-12.
8. Григоренко С.М. Приватизащя в Украш : досягнення i недолши// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2000, № 7. - С. 2-5.
9. Звгг Фонду державного майна Украши про виконання Державно'1 програми приватизаци на 1999 рЫ/ Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2000, № 4. - С. 2-15.
10. Богачов С. Порiвняльна ефективнють функщонування шдприемств рiзних форм власносп// Економша Украши. - 2000, № 8. - С. 31-35.
11. Мейтус В. Коррупция. Экономический и информационный анализ. Киев - 2003. - 253 с.
12. Доценко Н. Приватизащя стратепчно важливих об'екпв: реалп та суперечносп// Економка, фшанси, право. - 2001, № 4. - С. 4-7.
13. Налоговый, банковский, таможенный консультант. - 2000. - 4 июля, № 27.
14. Урядовий кур'ер. - 2000. - 24 листопада, № 219.
УДК338.43:339.13 Доц. С. Т. Дуда, магктрант Г.М. Луцовят -Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНВАЩЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ К1РОВОГРАДСЬКШ ArPAPTOÏ Б1РЖ1
Розглянуто умови формування оргашзацшного потенщалу шдприемства та ос-новш проблеми формування оргашзацшного потенщалу аграрно'1 бiржi як форми ор-ганiзованого ринку. Визначено i проаналiзовано втрати Юровоградсь^' областi вiд нерозбудованост iнфраструктури бiржовоï торгiвлi сiльськогосподарською продук-цiею. Обгрунтовано необхiднiсть реорганiзацГï дiяльностi пiдприемства.
Ключов1 слова: органiзацiйний потенщал, 6Гржовий ринок, реорганiзацiя.
Assist. prof. S.T. Duda; undergraduate G.M. Lutsovyat-L'viv commercial academy
The problems of forming of the organizational potential of the Kirovograd agricultural exchange
In this article the conditions of forming of the organizational potential and the main problems of forming of the organizational potential of the agricultural exchange, as a form of the organized market, are depicted. Losses of Kirovograd region, caused by the lack of the infrastructure of the exchange trade in agricultural sector are determined and analyzed. The necessity of reorganization of the company is emphasized.
Keywords: organizational potential, exchange market, reorganization.
