CC BY
19
лодих людей, як розпочинають трудову дiяльнiсть, кiлькiсть кар'ерис^в ста-новить 15 %. Слово "кар'еристи" використовуеться нами у позитивному значены i мае вiдношення до тих людей, якi нацiленi на максимально швидку реалiзацiю внутрiшнього потенцiалу свое! особистост та сво!х професiйних здiбностей. Нестачу досвщу вони компенсують гарною освгтою, великою кiлькiстю енерги i бажанням домогтися усшху в життi. Саме ця категорiя мо-лодих людей щкавить кадровi вiддiли компанiй.
При аналiзi соцiологiчних опитувань ми визначили, що сучаснi орiента-ци випускниюв навчальних закладiв, що формують !х поведiнку на ринку пра-цi, суперечливi. З одного боку, вони досить оптимютично ставляться до мож-ливостi працевлаштування в ринкових умовах переважно поза державним сектором економжи. З другого боку, !хня орiентацiя на отримання високих i легких заробiткiв без вщповщного трудового вкладу руйнуе трудову етику i тру-довий потенцiал сусшльства, створюе iлюзiю отримання високих доходiв без надежно! професшно! пiдготовки та сумлшного ставлення до працi.
Проблема зайнятост молодi е передусiм проблемою оЫб, як вперше шукають роботу i вступають у трудове життя. Пiдвищенi вимоги до професь оналiзму, компетентностi, мобiльностi робочо! сили загрожують безробiттям насамперед молодi, яка закшчила загальноосвiтнi школи. Однак отримання ос-вiти та набуття професи також далеко не завжди дають старт у трудове життя.
У кожнш кра!ш молодь разом iз жшками е найбiльш вразливими кате-горiями громадян на внутрiшньому ринку робочо! сили. Тому для кожно! держави завдання реального зменшення безробiття серед молодi е найприорь тетнiшим у сощальнш сферi, поряд з розв'язанням питань молодiжного будiв-ництва, освгти, державно! молодiжно! полiтики, якi е не менш важливими i потребують негайного вирiшення.
Для пiдвищення ефективност працевлаштування молодi доцiльно створити належш умови для реадiзацi! соцiальних гарантш молодi на ринку працi. Для цього потрiбно впровадити основнi напрями у сферi освiти i про-фесiйного навчання, спрямованi на всебiчний розвиток молодо! особи, вихо-вання !! моральних якостей, пiдвищення !! освiтнього рiвня i забезпечення ринку пращ яюсною робочою силою.
Лгтература
1. Мазурок П. Конкурентоспроможнють 1 проблеми зайнятост молод1// Пщприемниц-тво, господарство 1 право. - 2002, № 3.
2. Мосейчук В. Працевлаштування молод^/ Д-Кт. - 2005, № 4.
3. Щулус С. Проблемы молодежного ринка труда// Общество и экономика. - 2001, № 10.
УДК 330.342:167 Астр. 1.Г. Давидов - Шровоградський шцюнальний
техмчний ушверситет
ШСТИТУЦШШ ПРОБЛЕМИ ПРИВАТИЗАЦП ТА II ВПЛИВ НА НАЩОНАЛЬНУ ЕКОНОМ1КУ
Здшснено анал1з проблеми шститущал1зацп процесу приватизацп в Укрш'ш та окреслено оптимальш засади його ефективно! модель
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Doctorate I.G. Davydov - National technical university of Kirovograd
The institutional problems of privatizating and it influence into the national economics
The article realizes the analysis of problem institutializing of process privatizating in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Трансформащя вщносин власност у сферi MaTepianbHoro виробництва приводить до яюсних змш у широкому cneKTpi показниюв, як характеризуют економжу, 11 стан та динамжу. Важливим !! моментом е те, що формаль-но-правовий акт змiни власника-держави на приватну особу ^зичну або юридичну) - зовЫм не означае завершення приватизаци. Навпаки, вш знаме-нуе собою початок побудови цшо! системи eкoнoмiчних, юридичних, сощ-альних вiднoсин, вiд досконалост яко! залежить досягнення мети приватизаци - формування ефективного власника. В ютори приватизаци вiдoмi випад-ки коли дeнaцioнaлiзaцiя пiдпpиемств призводила до попршення !х роботи: з монополш державних вони перетворювались у монополи пpивaтнi.
Внaслiдoк приватизаци, з 1992 р. до першого пiвpiччя 2005 р. включ-но, в Укра!ш змiнили форму влaснoстi 100077 об'екпв господарсько! дiяль-нoстi (в тому чи^ - 26405 об'екпв державно! та 73672 об'екти комунально! влaснoстi) [1, c. 2-3]. За роки приватизаци було створено 11 298 акщонерних товариств, приватизовано 72 761 об'ект мало! приватизаци, 4 142 об'екти не-завершеного будiвництвa. Щодо великих та сepeднiх шдприемств, то станом на 01.12.2003 було здшснено пpивaтизaцiю 12 255 об'екпв з piзнoю глиби-ною продажу: повшстю продано - 10 303 об'екти; 70-99 % - 1290 об'екти; 50-69 % - 259 об'екти; менш як 50 % - 403 об'екти.
З них найбшьш привабливими для iнвeстopiв були шдприемства ма-шинобудування та металообробки - приватизовано 84,3 % (1371 об'ект), бу-дiвництвa - 90,7 (1168 об'екпв), харчово! пpoмислoвoстi - 84 % (961 об'ект), транспорту - 80 % (817 об'екпв), паливно! промисловосл - 40 % (15 об'екпв), електроенергетики - 39 % (14 об'екпв).
Перераховаш до державного бюджету 7,6 млрд. грн. дали змогу вирь шити багато сощальних питань - погашення заборгованосп з пeнсiй, виплати допомоги малозабезпеченим та зapoбiтнo! плати пpaцiвникaм бюджетно! сфе-ри тощо. На державну шдтримку та розвиток пiдпpиемництвa надшшло 65 млн. грн.
Як один з найпринциповших aспeктiв пpивaтизaцi! варто розглядати залучення iнвeстицiй на техшчне переоснащення пiдпpиемств, поповнення !х об^ових кoштiв, погашення зaбopгoвaнoстi шляхом укладення дoгoвopiв ку-пiвлi - продажу. Обсяги внесених з 1995 р. швестицш перевищують вapтiсть проданих акцш. Станом на 1 жовтня 2003 р. у перерахунку на нащональну валюту ця сума становила 5 103,01 млрд. грн. [2, с. 7].
Враховуючи свгтовий досвщ розвитку eкoнoмiчних систем, насампе-ред у проведет приватизаци, розраховують на розгортання конкуренци, ви-никнення змагання виробниюв за споживача з метою отримання доходу i, як нaслiдoк, на зростання ефективность
Так, Свропейський банк реконструкци та розвитку спiльно зi Свiтовим банком здшснили грунтовне дослiдження роботи шдприемств у 25 кра!нах з перехiдною економжою. Визначили, який вплив мае конкуренщя, форми влас-ностi та деяк iншi чинники на реструктуризацiю шдприемств та ефективнiсть 1х дiяльностi. Один з основних висновюв полягае в тому, що наявнiсть конку -ренцй, особливо зовшшньо!, сприяе значному зростанню обсягiв продажу, продуктивностi працi та прискоренню реструктуризаци виробництва. Резуль-тати ряду дослщжень, проведених в Укра!ш, також показали, що приватизова-т пiдприемства в цiлому працюють краще, нiж державнi. Статистичнi данi щодо розвитку економiки Укра!ни за останш роки також показують, що найбшьш успiшно розвиваються галузi, де приватизовано бшьшють шд-приемств i в яких заходи з демонополiзацн проводилися найбшьш послщов-но, - харчова, деревообробна промисловють, роздрiбна торгiвля.
Водночас прямо! залежност мiж глибиною демонополiзацп вщповщ-них галузей i темпами зростання виробництва не юнуе. Швидко розвиваеться також низка галузей, ринки яких вщзначаються високим рiвнем концентраци (нафтопереробна, пивоварна, мобiльний зв'язок). На цих ринках працюють по декшька приблизно однакових за економiчними показниками приватних ком-панiй, якi жорстко конкурують мiж собою.
Порiвнювали результати господарсько! дiяльностi у деяких галузях, що близькi за характером продукци, але вiдрiзняються за структурою влас-ностi, наприклад у пивоварнiй, лжеро-горшчанш та виноробнiй промисло-востi. Приватизащя пивоварно! промисловостi сприяла залученню у галузь iнвестицiй на суму бшьш як 200 млн. дол., швидкому зростанню виробництва, пiдвищенню якост продукци. Навпаки, на думку фахiвцiв, законодавча заборона приватизацii пiдприемств лжеро-горшчано! та виноробно! промис-ловостi - одна з найважливших причин того, що даш галузi розвиваються набагато повшьшше.
В управлiннi сучасним свгговим господарством надзвичайно важливу роль вщграе управлiння iнвестицiйними потоками. Для Укра!ни ця проблема набувае особливого значення власне через те, що перехщ до ринково! економiки призвiв до негативних структурних зрушень в економщ, значного i тривалого спаду обсяпв виробництва, падшня технiчного i технолопчного рiвня, дешдус-трiалiзацii та руйнування науково-техшчного та iнтелектуального потенцiалу.
Як приклад, можна навести рiзке падшня одного з найважливiших по-казниюв пристосування пiдприемств до вимог ринку, шновацшно! дiяльностi промислових пiдприемств. Так, з 1991 до 2000 р. кшьюсть металорiзальних верстатiв з числовим програмним управлшням впроваджених у дда, знизи-лась у 27 разiв, механiзованих потокових i автоматичних лшш - у 4,5 раза, комплексно мехашзованих та автоматизованих цехiв, дшьниць, виробництв -у 4,7 раза, промислових робо^в - у 37,2 раза, роботизованих технолопчних комплексiв, яких на початок вказаного перюду було освоено 35 одиниць, у 2000 р. не введено жодного. Наукомютюсть продукци промислового виробництва Укра!ни не перевищуе 0,3 %, що у 10-20 разiв менше за загальноприй-нятий свiтовий рiвень. Понад 90 % продукци, що виготовляеться в Укра!ш, не мае вщповщного науково-техшчного забезпечення [3, с. 91].
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Хоча певш позитивнi зрушення (кiлькiсть освоених видiв продукцi! по-рiвняно з 1991 р. зросла у 2002 р. у 1,7 раза) i мають мюце, використання iнших iнновацiйних проекпв здiйснюеться в мiзерних обсягах. Так, кшьюсть впровад-жених технологiчних процешв у 2002 р. дорiвнювада всього 15,6 % вщ рiвня 1991 р., а засобiв комплексно! мехашзацп та автоматизацi! - 10,2 % [4, с. 99].
Внаслщок цього в Укра!ш на групу високотехнолопчних галузей при-падае тiльки близько 5 % випуску продукци, 6 % зайнятих та 4 % швестицш, тодi як на низько технолопчш - 75 % продукци, 63 % зайнятих та 78 % швестицш. Як результат - в обсязi укра!нського експорту до кра!н СС, понад 70 % становить продукщя з невисоким рiвнем додано! вартостi та незначним рiв-нем технологiчностi. Це одна з причин того, що за шдексом конкурентоспро-можностi зростання Укра!на у 2003 р. посiдада 84 мюце, а за iндексом конку-рентоспроможностi бiзнесу - 71 мюце у свiтi [5, с. 29].
У тдсумку, Укра!на, як вщзначають дослiдники, втрачае конкурен-тнi позици на свiтових ринках через сировинну i напiвсировинну структуру експорту, високу енергомютюсть виробництва, вiдсутнiсть iнновацiйного поступу i надiйного захисту iнтелектуадьно! власностi та через недостатне вiдтворення виробничих фондiв i невисоку якiсть продукци. Водночас, у найрозвинутших кра!нах свгту iнновацiйна дiяльнiсть у народному господар-ствi оголошена однiею з основних сфер роботи держави щодо забезпечення економiчно! безпеки наци. У 2000-2003 рр. упровадження шновацш здшсню-вали 60-70 % промислових пiдприемств провщних кра!н СС (в Укра!нi - 1418 % загально! кшькосл промислових пiдприемств). У структурi шновацш розвинутих кра!н свiту майже 60 % становлять шноваци, якi мають проривне значення або належать до крупних технолопчних досягнень [6, с. 25- 26].
З цих даних видно, що приватизащя в Укра!ш не супроводжувалась пропорцшним притоком швестицш (на що сподiвались багато щеолопв при-ватизацi!). Але це вина не само! по собi приватизацп. Головне тут - це норма-тивно-правове середовище, в якому вона проходить.
Системи оподаткування та стимулювання швестицшно! дiяльностi не сприяють активному швестуванню i це - одна з головних причин застою в ш-вестицшнш сферi. У 2003 р. шновацшну дiядьнiсть здiйснювади тшьки 13 % загально! кiлькостi шдприемств. Власне через це, у промисловосл Укра!ни рiвень зношеностi основних фондiв становить 60-70 % [5, с. 30]. Приватизо-вуючи старе державне майно ще радянських чашв, новi власники не поспiша-ють укладати додатковi кошти в оновлення техшки.
Ще однiею з причин низько! швестицшно! активнос^ е те, що кошти вщ приватизацi! скеровують, по сут^ практично повною сумою на виршення поточних соцiадьних проблем. Використання !х для модернiзацi! виробництва, реструктуризаци тощо вiдбуваеться незначно. Хоча таю явища i мають мюце, проте сформувалася тенденцiя до переважного спрямування !х для покриття потреб Державного бюджету у засобах на невиробниче споживан-ня. Водночас на розвиток виробництва з цих кош^в видшяеться надто мало. Так, Державною програмою приватизацп на 1999 р. передбачалося видшення на розвиток шдприемництва всього 5 % отриманих кош^в. У I квартадi
2000 р. з 489 935,7 тис. грн., як надшшли до позабюджетних фондiв привати-зацii на розвиток шдприемництва, було витрачено всього 5 200,00 тис. грн. або ж 1,06 % надходжень [7, с. 22].
Власне, критикуючи цю полггику, в. Григоренко пише, що головна мета приватизаци не поповнення бюджету, "а створення умов для усшшно! шсляприватизацшно! роботи шдприемств. Це добре розумши у ФРН, коли витратили з бюджету на приватизащю 600 млрд. марок" [8, с. 2].
Той факт, що вщ проданих основних засобiв на розвиток шдприемництва видшяють незначш кошти при високому рiвнi зношеност основних фондiв та низькому рiвнi iнвестицiй, свщчить, що виробничий каш-тал (вартють проданих основних засобiв) перетворюеться у засоби споживан-ня. Цим породжуеться негативна тенденщя - використання грошових коштiв вiд продажу належних державi засобiв виробництва, не на виршення страте-гiчних проблем нацiональноi економжи, - оновлення засобiв виробництва, активiзацii науково-технiчного прогресу та iнше, - а на послаблення вторин-них проблем.
Отже, бюрократичний шдхщ у цьому питанш переважав над еконо-мiчно обгрунтованим, що не могло не призвести i до посилення негативних тенденцш у нацiональнiй економiцi.
Але ж попри все приватизащя привела до зародження позитивних, з точки зору ефективност виробництва, тенденцш. В аналiзi, проведеному Фондом держмайна Укра!ни щодо 9 тисяч шдприемств рiзних форм власнос-тi також зроблено висновок, що середньоарифметичш показники за вЫма статтями балансу державних пiдприемств прш1, нiж у приватних. Це проявляеться у тому, що:
• приршт довгострокових швестицш, ввднесених до одте!" гривт реалiзованоi продукци у приватних тдприемствах, у 15 разiв перевищуе цей показник державних пiдприемств. Це свiдчить про активну позицию приватних шдприемств i довiру до них iнвесторiв;
• обсяг нерозподшеного прибутку приватних пiдприемств у 8 р^в бiльший, нiж на державних, що дало змогу недержавним тдприемствам залучити у 3 рази бшьше довгострокових кредитних ресурсiв;
• на тдприемствах недержавно!' форми власност зростання запасiв готово! продукцii на складах, стосовно 1 гривн реалiзованоi продукци, становило 0,08 копiйки, а на державних тдприемствах цей показник був у 15 разiв б№-ший, що показуе про наявнiсть тенденци до "омертвшня" капiталу [9, с. 2-3].
Пор1вняльний анал1з показниюв роботи 193 шдприемств р1зних форм власност1, розташованих у Донецьку, було проведено С. Богачовим. Хоча кшьюсть шдприемств пор1вняно невелика, однак !хш загальш обсяги виробництва перевищували 80 % промислово! продукци м1ста. Зрештою вказаний дослщник дшшов до висновку, що "шдприемства недержаного сектора пра-цювали ефектившше, тж державного, до того ж таке становище було досяг-нуто за рахунок послщовного полшшення показниюв роботи недержавних шдприемств протягом 1996-1998 рр. при одночасному попршенш госпо-дарсько! д1яльност1 шдприемств державного сектора" [10, с. 31].
Ц досягнення могли бути { бшьшими при бшьш висоюй ефективност приватизаци. Американський економют Д. Гелбрейт, оцшюючи юторда при-
ватизацi! в Росп (хоч цi слова з устхом можуть бути вiднесенi i до Укра!ни), вiдзначав, що "приватизащя i дерегулювання в Росi! не сприяли формуванню ефективно дiючих конкурентних ринюв, а натомiсть цього створили крупних приватних монополю^в, олiгархiв та мафюз^ якi контролюють конкуруючi мiж собою промисловi "iмперi!" i засоби масово! iнформацi!. Цi "iмперi!" спонсорували власнi банки, якi, ймовiрно, е не банками, а спекулятивними пулами, яю не виконують жодно! з основних функцш комерцiйних банкiв" [11, с. 17].
Вiдомо, що одним з головних завдань приватизацп е створення конкурентного ринкового господарства. В Укра!ш при виршенш ще! проблеми поставала проблема дворiвневого масштабу: по-перше, необхщно було лжвь дувати монополiзм державно! власностi; по-друге, не допустити утворення приватних монополш у тих сферах, де, по сут^ не юнувало конкуренцi!. Це двоедине завдання ускладнювалось тим, що рiвень монополiзацi! в окремих галузях доходив до 100 %. Поряд з природними монополiями, реструктуриза-цiя яких часто практично неможлива, iснувади i монополi!, обумовленi практикою планового управлшня.
У другiй половинi 90-х рр., з початком приватизацi! шдприемств, що мали стратегiчне значення, виникла потреба удосконалення процедур приватизацп та контролю за дотриманням антимонопольних вимог у ходi !х продажу. У конкурсах з продажу паке^в акцш таких пiдприемств часто брали участь офшорш компанi!, що приховували реального власника. Це могло призвести до суттево! (хоч i приховано!) монополiзацi! ринкiв. Значною мь рою ця ж причина проявляеться i у затримцi приватизацi! тих крупних шдприемств, яю вщнесеш до таких категорiй, де термшолопчний змiст точно не визначено ("стратепчш", "особливо важливi" i т.п.) i залишаються в межах державного сектора, хоча значну юльюсть !х цшком доцiльно було б помю-тити у конкурентне середовище. На думку Н. Доценко, стимулятором зрос-тання числа "стратепчних" шдприемств е "... прагнення можновладщв роз-ширити коло шдприемств, яю перебувають у державнiй власност i таким чином забезпечити собi можливiсть "до!ти священних корiв" [12, с. 4]. Пщкрес-люючи невизначешсть поняття "стратегiчний об'ект", польський економют Л. Бальцерович обiцяв "... швцарства у нагороду тому, хто зумiе знайти бодай тiнь лопчного обгрунтування...що б то мало означати - "стратепчна" га-лузь.Виключення з процесу приватизацп тд баламутним приводом "страте-гiчностi" цiлих галузей промисловостей не мае жодного ращонального обгрунтування" [11, с. 199].
Постановою Кабшету мiнiстрiв Укра!ни "Про визначення критерпв вiднесення пiдприемств (органiзацiй) до таких, що мають стратепчне значення для економжи i безпеки держави" вiд 15 травня 2003 р. №695 встановлено 10 критерпв, наявност хоча б одного з яких достатньо для вщнесення тд-приемства до "стратепчно важливого". Згiдно з одним з них, до стратепчних належать шдприемства, на яких "чисельшсть працюючих.перевищуе 5000 осiб" [12, с. 61-62]. По сут^ будь-яке бшьш-менш крупне пiдприемство
може бути вiднесено до "стратепчного" i внесено до списку шдприемств, як не пiдлягають приватизацй.
Можливо, саме через це в УкраАт високий рiвень монополiзацiï виробництва. У розвинутих крашах економiчно доцiльним вважають рiвень мо-нополiзацiï, який не перевищуе 10-12 % ВВП. В Укршт у 2000-2004 рр. нара-ховувалося майже 600 монополiзованих товарних ринюв на загальнонаць ональному рiвнi [13, с. 2], частку яких у загальному обсязi виробництва ста-новила близько 23,1 %. [14, с. 5] З урахуванням 4100 регюнальних монополш [13, с. 2], частку шдприемств-монополю^в оцiнюють приблизно у 36-40 % [14, с. 5]. Це свщчить про штучний рiвень монополiзацiï сфери матерiального виробництва.
Як видно з табл. 1, с^мке зростання безробiття в Украïнi розпочалося, починаючи з 1996 р. Воно було обумовлене двома основними причинами: спадом обсяпв виробництва, пов'язаного з розривом традицшних господарських зв,язкiв у межах СРСР та труднощами структурноï перебудови економiки Укра-ïни внаслщок переходу до ринково!" економiки. Внаслщок цього питання зайня-тостi стало одшею з найбiльш гострих проблем процесу приватизаци. Як зазна-чалося на парламентських слуханнях мНаслiдки та перспективи приватизацй в Украïнiм, що вщбулися 26 лютого 2003 р., шсля приватизацй пiдприемства ма-сово звшьняють працiвникiв, зменшують обсяг обйових активiв, а також швес-тицш у модернiзацiю виробництва на базi iнновацiй. Iноземнi iнвестицiï зде-бшьшого спрямованi на створення iнфраструктури для збуту продукци шозем-них iнвесторiв в Украïнi i майже не використовуються для розвитку наукового потенщалу та перспективних високотехнологiчних виробництв.
Табл. 1. Ктьшсть зареестрованих безробтних в УкраХш (на 1 Ычня; тис.)*
PÏR 1996 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Кiлькiсть зареестрованих безробiтних 126,9 1174,5 1155,2 1008,1 1034,2 988,9 981,1
Примггка: * Украша в цифрах у 2005 рощ. - К., 2006. - С. 203.
Здшснення структурно! перебудови економ1ки, в тому числ1 змши струк-тури зайнятосп, допустим1 тшьки за умови обов'язкового додержання прав лю-дини, гарантованих Конститущею Укра!ни. У цьому плат основними ор1енти-рами пол1тики приватизаци е створення умов д1яльносп { життя, пдних цивш-зованого суспшьства. Це вимагае вщпрацювання конкретних заход1в, спрямова-них на протидш безробгття, актив1зацш зайнятосп, погашення заборгованост щодо заробгтно! плати та сплачування платешв у страхов1 фонди.
Управлшня процесами приватизаци в Укра!ш з самого початку ус-кладнювалось цшою низкою чинниюв, як призводили як до сповшьнення й темшв, так { до зниження ефективность
По-перше, вона проходила в умовах гостро! полгтично! боротьби. Це завадило створити достатньо лопчну { послщовну стратепчну схему приватизации породжувало повшьне просування до виконавчих оргашв, з метою досягти необхщних нормативно-правових акт1в. При цьому значш сфери приватизацшних процеЫв випадали з-шд контролю держави.
По-друге, на весь хщ приватизацi! негативний вплив спричинив висо-кий рiвень корумпованост державного апарату. Хоч корупцiя властива вЫм державно органiзованим суспiльствам зб^ у часовому просторi формування нового державного апарату (^ вiдповiдно, його слабкост^ пiсля одержання Укра!ною незалежност^ по сутi повно! вiдсутностi шституцш громадянсько-го суспiльства i розгортання приватизацп дали, зрештою, необмежеш можли-востi для тiньового розподiлу державного майна.
По-трете, сам стан народного господарства Укра!ни - нерацюнальна галузева структура, обтяженiсть пiдприемствами вiйськово-промислового комплексу ускладнювали процеси трансформацi! вщносин власностi, призводили до великих матерiальних втрат.
По-четверте, правова та економiчна ситуацiя в Укра!нi - в цшому (бюрократична тяганина, хабарництво та безвщповщальшсть чиновникiв) та у сферi приватизацi! - зокрема, вщштовхнули вiд участi в легiтимнiй приватизацп шоземний капiтад. Це, по сут^ припинило iноземне iнвестування, запо-зичення досвiду використання нових технологш поставило певнi бар'ери мiж укра!нським та свiтовим господарством. Проте, приватизащя в Укра!ш вщбу-лася, хоч !! темпи i наслiдки значною мiрою вiдрiзняються вiд тих, якими !х вбачили на !! початку шщатори ринкових реформ. Вона суттево стала единим блоком ринкових макроекономiчних перетворень, який здiйснюеться по-рiвняно динамiчно, вiдiграе авангардну роль, створюючи корпоративний сектор економжи, ринкову шфраструктуру, шар дрiбних власниюв, систему фь нансових небанкiвських посередниюв, лiквiдовуе державну монополiю у ви-робничiй та фiнансовiй сферах економжи.
Приватний сектор в Укра!нi вдаутно впливае на економiчну ефектив-шсть та зростання виробництва. Проте i на поточний момент приватизацiя в Укра!ш мае багато проблем. Серед них треба виокремити проблему вщкри-тост та прозоростi приватизацiйних процеЫв. Вона залишаеться больовою точкою вЫе! системи соцiадьно-економiчних процесiв. Останнiм часом великого значення набула так звана проблема реприватизацп - проблема повер-нення у державну власшсть i повторного продажу пiдприемств, яю привати-зувались з порушенням чинного законодавства. Тому приватизащя, як i будь-який соцiадьний процес, потребуе подальших дослiджень i удосконалень.
Водночас, необхщно наголосити: досвiд показуе, що державний апа-рат як замкнута система неспроможний до самоочищення вщ корупцп, тшьо-во! дiяльностi, потягу до привласнення майна, наданого йому в розпоряджен-ня. Тому, для кардинальних зрушень у детшзацп приватизацшного процесу необхiдно якомога ширше залучати до нього громадськiсть у найрiзноманiт-нiших формах - створення дорадчих, консультацiйних, iнформацiйних тощо комiтетiв, спшок, через якi суспiльство буде здшснювати контроль та стиму-люватиме прозорють цього процесу.
Лiтература
1. 1нформащя про хщ приватизацп державного майна в Укра!ш за I твр1ччя 2005 р.// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2005, № 9. - 2-6 с.
2. Чечетов М., Жадан I. Приватизащя в Укра!ш: цш, пщсумки, перспективи// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2004, № 1. - 4-7 с.
3. Стратепя економ1чного розвитку Укра!ни. - К. - 2000, вип. 2-3. - 328 с.
4. Ковальчук С.С. 1нновацшна д1яльнють як прюритет економ1чного розвитку Укра!ни. "Фшанси Укра!ни". - 2004, № 7. - С. 96-103.
5. К1мах А. Ефективна конкурентна пол1тика - основа розвитку цившзованого пщ-приемництва// Конкуренщя. - 2004, № 2. - 28-36 с.
6. Деркач М. Формування конкурентного середовища Укра!ни в умовах св1тово! глоба-дiзацi!// Конкуренщя. - 2004., № 2. - 25-26 с.
7. Державна програма приватизацп на 2000-2002 роки.// Державний шформацшний бю-летень про приватизащю. - 2000, № 7. - С. 3-12.
8. Григоренко С.М. Приватизащя в Укра!т: досягнення i недодiки// Державний шформацшний бюлетень про приватизацiю. - 2000, № 7. - С. 2-5.
9. Звгг Фонду державного майна Укра!ни про виконання Державно! програми приватизацп на 1999 рЫ/ Державний iнформацiйний бюлетень про приватизацiю. - 2000, № 4. - С. 2-15.
10. Богачов С. Порiвняльна ефективнють функцiонування шдприемств рiзних форм вдасностi// Економiка Укра!ни. - 2000, № 8. - С. 31-35.
11. Мейтус В. Коррупция. Экономический и информационный анализ. Киев -2003. - 253 с.
12. Доценко Н. Приватизащя стратепчно важливих об'екпв: реалп та суперечносп// Економiка, фiнанси, право. - 2001, № 4. - С. 4-7.
13. Налоговый, банковский, таможенный консультант. - 2000. - 4 июля, № 27.
14. Урядовий кур'ер. - 2000. - 24 листопада, № 219.
УДК 330 Acnip. В.П. Савчук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
ОПТИМВАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ ЧИСТО1 ТЕПЕР1ШНЬО1 ВАРТОСТ1 ШДПРИСМСТВАМИ НАФТОВО1 I
ГАЗОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
Розглянут методи врахування лшвщацшно! вартост майна при розрахунку еко-H0Mi4H0i ефективност iнвестицiйного проекту. Визначаемо напрямки onraMi3a^i тер-MiHy, на який розраховуемо чисту тепершню вapтiсть. Розглядаемо взаемозв'язок мiж величиною приросту ЧТВ, термшом експлyaтaцii та лiквiдaцiйною вapтiстю майна.
Doctorate V.P. Savchuk - Lviv NU named after Ivan Franko
Optimization model of calculation of net nowaday cost by the enterprises of oil and gas industry
Considered methods of account of liquidating value of property at the calculation of economic efficiency of investment project. Directions of optimization of term which a net nowaday cost settles accounts on are determined. Intercommunication is examined between the size of increase of NNC, term of exploitation and liquidating value of property.
1нвестицшна д1яльшсть - це одна з головних категорш, яка визначае темпи економ1чного розвитку краши. Необхщшсть ii здшснення породжена потребою продовження життевого циклу будь-якого проекту або його тран-сформащею в rnmi форми економiчноi д1яльносп, яю несуть у соб1 потенщал генерацп прибутюв.
Здшснення швестицшно1" дiяльностi вщбуваеться по су^ у вЫх галу-зях нацюнально1" економжи, а особливо у нaфтогaзовiй промисловосп. Ос-тaннiми роками спостеpiгaемо aктивiзaцiю цих пpоцесiв, що пов'язано з рин-ковою оpiентaцiею розвитку економши кра1'ни та ростом цiн на енергоносп. Власне через це на швестицшний ринок прийшли новi суб'екти зазначено!" дi-яльностi, якi використовують принципово новi форми, методи та шляхи ш-
