CC BY
16
УДК 330.342:167 Acnip. 1.Г. Давидов - Кровоградський
нацюнальний техмчний ушверситет
УПРАВЛ1НСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПРОЦЕСОМ ПРИВАТИЗАЦП ТА МЕТОДИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
Здiйснено аналiз проблеми управлiнського контролю за процесами приватизацп в Укра'1'ш та окреслено оптимальш засади його ефективно'1 моделi.
Doctorate I.G. Davydov - National technical university of Kirovograd
The management control for process of privatization and methods of it
improvement
The article realizes the analysis of problem management control for processes of privatization in Ukraine and it outlines the optimal principles of it effective model.
Процес приватизацп - надзвичайно складний i багатогранний i тому вимагае вiдповiдноi фшософп управлшських ршень. Кожне з цих ршень по-винне, з одного боку, вщповщати конкретнш ситуацп, а з другого - мютити у ^6i дп адекватнi основнiй концепцп. Весь процес управлшського контролю за процесом приватизацп доцшьно, з нашоi точки зору, розбити на кшька ета-пiв, вiдповiдних самому процесу приватизацп. При цьому необхщно мати на уваз^ що контроль потрiбен не сам собою, а для досягнення найвищого ефек-ту приватизацп
Для забезпечення неперервност та системностi управлшського контролю його необхщно починати ще на стадп пiдготовки приватизацп. Актив-не управлiння пiдготовкою шдприемства до змiни форми власностi - запору-ка рацiональноi з точки зору штерешв суспiльства приватизацп". Варто зазна-чити, що хоч цьому процесу завжди придшяли велику увагу юридично завер-шеного вигляду вш набув тiльки у 1998 рощ. Так, на виконання пункту 114 Державно" програми приватизацп на 1998 рж постановою Кабшету Mi-нiстрiв Украши вiд 17 серпня 1998 р. №1301 було затверджено "Положення про передприватизацшну пiдготовку пiдприемств". У цьому документ визна-чалось, що "передприватизацшна пiдготовка пiдприемств - це комплекс орга-нiзацiйних, фiнансових, економiчних та технiчних заходiв, якi здшснюються до прийняття рiшення про приватизащю державного майна i спрямованi на створення сприятливих умов для реформування власност шдприемства ix адаптацп до ринкових умов як суб'еклв пiдприемницькоi дiяльностi" [1, с.12] Метою цих заxодiв ставилось пiдвищення вартостi об'екпв приватизацп, ix iнвестицiйноi привабливостi та лшвщност!
До заxодiв управлiння державним майном у доприватизацшний перiод необхщно видiлити такi:
• оцшка об'екпв приватизацп з точки зору доцшьносп 1х подальшого перебу-
вання у державнш власностц
• створення конкурентного середовища у сфер1 приватизацп тдприемств;
• створення умов для залучення 1нвестицш у шдприемства, що приватизуються;
• забезпечення реструктуризацй' шдприемства з метою тдвищення цши продажу;
• стимулювання до участ у приватизацп приватних власнишв, як мають дов-
гостроков1 штереси в розвитку приватизованого об'екта.
Державнi шдприемства, призначенi для приватизацн, залежно вщ мас-штабiв та сфери дiяльностi, iстотно вiдрiзняються за сво1м впливом на народного сподарськ процеси. Тому i контроль з боку держави за ходом !х тран-сформування у приватну власнiсть набувае рiзних форм залежно вiд мюця шдприемства в нацiональнiй економiцi. З метою чггкого розмежування як шд-приемств за !х значимiстю для нацюнально! економiки, так i визначення дер-жавних заходiв по контролю за приватизащею об'екти приватизацн класифь куються за групами залежно вщ первюно! (балансово!) вартостi основних фондiв, зазначеною у балансовому звiтi, та шших ознак таким чином:
• група А - об'екти, вартють основних фондов яких не перевищуе одного мшьйона гривень (кр1м об'екпв групи Г, науково-дослвдних та проектних оргатзацш);
• група Б - об'екти, вартшть основних фонд1в яких становить ввд одного м1льйона гривень до ста с1мдесяти м1льйона гривень, а частка вартост основних фонд1в, що припадае на одного працюючого, не перевищуе номшально! вартосл приватизацшного майнового сертифшата б1льш як у 12 раз1в (кр1м об'екпв групи Г);
• група В - об'екти, вартшть основних фонд1в яких становить ввд одного м1льйона гривень до ста с1мдесяти м1льйотв гривень, а частка вартост основних фонд1в, що припадае на одного працюючого, перевищуе номшальну вартшть приватизащйного майнового сертифшату б1льш як у 12 раз1в (кр1м об'екпв групи Г);
• група Г - об'екти, вартють основних фонд1в яких перевищуе сто шмдесят м1льйотв гривень, а також шдприемства (незалежно ввд вартост основних фонд1в), що посвдають монопольне становище на загальнодержавному ринку ввдповвдних товар1в Украши 1 визнат такими у встановленому порядку; об'екти вшськово-промислового комплексу, що тдлягають конверсн згвдно ввдповвдно! програми; об'екти, приватизащя яких здшснюеться 1з залученням шоземних швестицш за м1жнародними договорами Украши;
• група Д - об'екти незавершеного буд1вництва, включаючи законсервоват об'екти, майно л1кввдованих пвдприемств, пвдприемств-банкрупв;
• група Е - акцн (частка, пай), що належать у пвдприемствах змшано! форми власност державу ц1нт папери, па!, шше майно вартютто понад один м1льйон гривень, що не було враховане пвд час проведення оцшки вартост майна об'екта приватизацн та не ввшшло до його статутного фонду (кр1м об'екпв групи Ж);
• група Ж - незалежно ввд вартост1 об'екти освгти, охорони здоров'я, культу-ри, мистецтва 1 тому под1бт об'екти сошально-побутового та культурного призначення.
Пiсля визначення пiдприемств, якi тдлягають приватизацн з метою пiдвищення ефективносл приватизацн необхiдно розглянути доцiльнiсть проведення таких заходiв:
• санащя державних пвдприемств;
• реструктуризация державних пвдприемств;
• тдготовка до приватизацн об'екпв державно! власност (ОДВ);
• здшснення процесу приватизацн ОДВ;
• управлшня шсляприватизацшним процесом.
Санацiя державних шдприемств проводиться з метою недопущення ситуацiй, внаслiдок яких може статися !х фiнансовий крах i лiквiдацiя як суб'екту господарсько! дiяльностi. Збитковють державного пiдприемства або
шдприемства, в якому е державна власшсть, може призвести до втрати державою свое! власность Тому державi як власнику необхiдно вдаватися до са-наци належних !й шдприемств скорiше, нiж складеться ситуацiя вимушеного продажу !х за борги.
Реструктуризащя пiдприемств - один iз засобiв управлiння шд-приемствами. Метою реструктуризаци державних пiдприемств е трансформу-вання суб'екпв шдприемницько! дiяльностi у шдприемства спроможш ефек-тивно функцiонувати в умовах ринково! економiки та виробляти конкурентос-проможну продукцiю. В умовах проведення приватизацн, реструктуризащя державних шдприемств може здшснюватися з метою шдвищення споживчо! вартостi i, вiдповiдно, щни пiдприемств, якi пiдлягають продажу. Так, Фонд державного майна Украши визначив, що його завданням "шд час проведення реструктуризаци е, насамперед, шдвищення ринково! вартост^ швестицшно! привабливостi та лжвщносл об'ектiв приватизацн." [2, с. 3].
У межах державного сектора реструктуризащя може проводитися на макро- i мiкрорiвнях. У першому випадку здшснюють заходи щодо ютотно! змши масштабiв певних галузей або шдгалузей, якi зумовленi глобальними трансформацiями в економiчному середовищi.
Реструктуризацiя на мiкрорiвнi (реструктуризацiя пiдприемств) - це здшснення органiзацiйно-економiчних, правових, технiчних заходiв, спрямо-ваних на змiну структури шдприемства, його управлшня, форм власност^ спроможних шднести пiдприемство до фiнансового оздоровлення, збшьшен-ня обсягiв випуску конкурентоспроможно! продукци, пiдвищення ефектив-ностi виробництва.
З точки зору заходiв, як необхiдно здiйснити для пристосування шдприемства до нових умов, реструктуризащю можна подшити на оперативну; стратепчну; технiко-економiчну; фiнансову.
Оперативна реструктуризацiя дае змогу "виживання" пiдприемства на короткий термш. Основними цiлями оперативно! реструктуризаци е, по-пер-ше, полiпшення результат дiяльностi (включае: скорочення витрат на персонал; скорочення матерiальних витрат; скорочення шших витрат; прискорення обшу), по-друге, забезпечення лжвщност (зменшення дебгторсько! заборгова-ностi; реалiзацiя надлишкiв запаЫв; рацiоналiзацiя iнвестицiй; продаж непот-рiбного майна пiдприемства).
Стратегiчна реструктуризацiя забезпечуе довгострокову конкурентос-проможнiсть пiдприемства. Вона включае аналiз причин, через яю шд-приемство втратило конкурентнi позици (виробництво продукцii, що не ко -ристуеться попитом; поширення дiяльностi на сфери, в яких шдприемство не може бути конкурентоспроможним тощо).
З точки зору змюту заходiв, якi здiйснюють у ходi перебудови шдприемства, можна видшити технiко-економiчну та фiнансову реструктуризацii.
Технiко-економiчна реструктуризащя - сукупшсть заходiв зi змши технологи виробництва, оновлення основних засобiв, перехщ на випуск нових видiв продукцii, зменшення або збшьшення обсягiв виробництва (з вщповщ-ними змшами в обсягах використовуваних засобiв виробництва).
Фiнансова реструктуризащя - заходи зi запобiгання банкрутства тдприемств, що приватизуються шляхом перетворення у ВАТ, !х фшансового оз-доровлення, i мають передбачати розрахунок додатково! вартостi державного майна, що виникае внаслщок фшансово! реструктуризаци прострочено! за-боргованостi пiдприемства перед Державним бюджетом Украши, у тому чис-лi з розрахунюв за оренду державного майна, та внесення ще! вартостi до статутного фонду ВАТ пiд час його визначення. Фактичш значення показниюв, що характеризують фiнансовий стан шдприемства, а саме: коефщент покрит-тя з групи коефщенив лiквiдностi, коефщент обiговостi кредиторсько! за-боргованостi з групи коефщент1в дшово! активностi, коефщент рентабель-ностi активiв пiдприемства з групи коефщент1в рентабельностi, коефiцiент маневреност власного капiталу з групи коефщент1в платоспроможностi, кот-рi на певну дату вщповщають нормативним вимогам або шдприемство е при-бутковим, його фшансовий стан i платоспроможшсть визнають задовiльно, а заходи фшансово! реструктуризаци пiд час визначення розмiру статутного фонду ВАТ не застосовуються.
Незважаючи на те, що реструктуризащя пiдприемств може i повинна вщгравати значну роль в активiзащ! та пiдвищенi ефективностi приватизацп 11 можливостi використовують не повною мiрою. Провiднi фахiвцi дають не-гативну ощнку суттевому стану реструктуризаци в економщ Укра!ни. "Про реструктуризащю останнiм часом написано немало, ще бшьше сказано, - вщ-значають провiднi спецiалiсти ФДМУ, - але як правило далi розроблення бiз-нес-планiв для пiдприемства справа не просуваеться. Достатньо сказати, що з 6166 АТ, як змшили форму власност у процесi приватизацп в Укра!ш та мають глибину продажу бшьше як 50 %, вдалою можна вважати реструктуризащю 40-60 тдприемств" [3, с.58].
На нашу думку, ефективну реструктуризащю може провести тшьки ефективний управлшець, а ним може бути тшьки власник. Чиновницький апарат, як вщомо, школи такими якостями не вщзначався. Тим не менше, дер-жавний апарат управлшня мае велик можливостi для контролю за процесом реструктуризаци як методом шдготовки до ефективно! приватизацп - залу-чення провiдних фахiвцiв, включаючи iноземних, створення нормативно! ба-зи, фiнансовi ресурси бюджету.
Таким чином, можна зробити висновок, що проведення значно! за роз-махом реструктуризаци тдприемств, призначених до приватизацп, повинно стати важливим напрямком активно! державно! полгтики. Це може проявлятися, наприклад, у створеннi державного Центру методолопчно! пiдтримки санацп та реструктуризаци, надання iнформацi! про вiтчизняний та шоземний досвiд реструктуризацi! пiдприемств, аналiзу бiзнес-планiв, надання кредитiв тощо.
Управлшня формуванням щни майна, що приватизуеться - основа ви-соко! ефективност приватизацi!. Однiею з головних умов переходу до ринково! системи е отримання всiма речовими чинниками виробництва реально! вартю-но! оцiнки. Тому управлшня процесом формування величини грошового вимь ру власностi надзвичайно важливе в ходi приватизацi! державно! власность
Як вiдомо перехiд державно! власност у приватну в Укра!нi вщбував-ся у двох основних формах - за сертифшати (тобто безкоштовно) та за грошо-
вi кошти. В останньому випадку з власнiстю вiдбуваються як яюсш змiни -вона переходить з речово! форми в грошову, так i кiлькiснi - реальна вартють засобiв виробництва може, залежно вщ умов при яких здiйснюеться процес трансформаций набути бiльшого або меншого значення.
Як вщомо, грошi - найзагальшша форма власностi. Отже, величина власност^ яка залишиться у розпорядженш держави, як власника майна, що приватизуеться за грошовi кошти, вимiрюватиметься отриманою грошовою масою. Осюльки ринковий механiзм дае широк можливост перерозподiлу власностi за рахунок "щново! гри" то органам державно! влади необхщно звер-тати особливу увагу на процес щноутворення на майно, яке приватизуеться.
Звщси виходить, що виконавча влада повинна ч^ко визначитися зi списком пiдприемств, якi приватизуються та ввести !х у режим передпривати-зацiйноi пiдготовки, спрямовано! на шдвищення щни i лiквiдностi кожного з них. Проте вщомо, що реально цей процес набувае значного спотворення внаслщок його бюрократизаци i корупцii. Вiдомий економiст О. Пасхавер вважае, з огляду на поширення корупци у питаннях оцiнки майна, яке приватизуеться, що ним повинш займатися не державш структури, а спецiалiзованi фiрми на умовах плати за устх та матерiальноi вiдповiдальностi за завдану шкоду, "яю здiйснюватимуть керiвництво пiдприемствами до моменту !х продажу" [4, с.39].
За весь перiод здiйснення приватизацii було вiдпрацьовано i використа-но у практичнш дiяльностi кiлька методiв оцiнки та способiв продажу, яю по-виннi були визначити найбшьш ефективну цiну об'ектiв державно! власность Проте всi вони мають серйозш вади i пiдпадають пiд сувору критику економю-тiв i пол^ичних дiячiв. Як на вагомий недолш приватизацii - вiдсутнiсть реально! конкуренци в ходi продажу держмайна, навт тодi, коли вiн здшснюеться у формах, яю начебто вщповщають ринковим умовам - аукцiони, реалiзацiя за комерцiйними цiнами, - вказував ще у 1996 рощ В. Голжов [5, с .15].
Значш недолжи мають i методики ощнки майна. Незважаючи на те, що за перюд приватизацii вiдбувалася !х перманентна змiна, це iстотно не позначилось на ефективносл. На недосконалють iснуючих методiв визначення так звано! облшово! вартостi основних фондiв i небезпеку !! розходження з реальною, ринковою вартютю вказуе А. Безуглий. З наведених ним даних видно, що у середиш 90-х роюв вщставання облiковоi вартостi основних фон-дiв вiд реально! призводило до того, що !х вартють у доларовому еквiвалентi зазнавала значних коливань i у певнi перюди виражалася у таких сумах, при яких вс основнi фонди Укра!ни могла б скупити "навiть не найбагатша люди-на" з закордонних мiльярдерiв [6, с.6].
У Методищ оцiнки вартостi майна пiд час приватизацн, затверджено! Постановою КМУ вщ 12 жовтня 2000 № 1554 придшялося бiльше уваги, нiж у попередшх документах ринковим методам визначення щни. У нш в основу експертно! оцiнки майна, у тому чи^ цiлiсних майнових комплексiв, покла-далися загальновiдомi у свгтовш практицi базовi принципи - враховуються чинники попиту i пропонування на аналогiчнi об'екти, впливу зовнiшнього середовища та наявност ринкiв збуту продукци; ризики, пов'язаш з дiяльнiстю
об'екта ощнки, отриманням прибуткiв та iнвестуванням коштв для його придбання; ступiнь контролю над 6i3HecoM, що е об'ектом оцiнки; поточна та прогнозована прибутковють дiяльностi тощо.
Цiею Методикою передбачалося для проведення експертно! оцiнки майна використовувати таю загальновiдомi у свгговш практицi методичнi пiдходи, як витратний (майновий); та порiвняльний (аналогiв продажу) каттатзаци доходiв (пряма капiталiзацiя доходу та дисконтування майбутнiх грошових потоюв).
Згiдно з вимогами Методики, експерт, що проводитиме експертну ощнку вартост державного майна, вщбираеться на конкурсних засадах у порядку, встановленому ФДМУ. При визначеннi експертно!" ощнки, експерт зо-бов'язувався обгрунтувати вибiр пiдходiв до оцiнки вартостi майна. Неможли-вiсть або недоцiльнiсть застосування певного тдходу експертом також обгрунтовуеться у звiтi.
Проте, незважаючи на удосконалення Методики оцiнки майна, тиск "тшьових сил" як з боку приватного сектора, так i зсередини управлшського державного апарату продовжувався та призводив до того, що шдприемства доводили до банкрутства, щоб використати ix для перерозподшу власностi. Таким чином можна зробити висновок, що самi собою "Методики..." хоч i удосконалювали процес приватизацп проте не виршують проблеми визначення реально! вартост державних пiдприемств, якщо певними силами ство-рюеться тиск i держава (управлшський апарат) не може або не хоче вщсто-ювати iнтереси суспiльства.
Справедливою е думка О. Пасхавера про те, що в умовах вщсутност цившзованого громадянського суспiльства, приватизацiя буде вщображати iнтереси осiб, наближених до влади. На початку 2004 року в штерв'ю журналу '^знес" вш стверджував, що зараз "можна "виколупувати" найбiльш "апе-титнi" пiдприемства, як родзинки з пирога, i приватизувати" [7, с.70].
Отже, держава як власник засобiв виробництва, прийнявши ршення про !х приватизацiю, повинна здшснити комплекс заxодiв з метою створення умов для проведення цього процесу з найбшьшою ефектившстю, не допуска-ючи, насамперед, тiньовиx схем перерозподшу власност^ оскiльки вони не тшьки позбавляють бюджет можливих коштiв, але i згубно впливають на роз-виток ринкових вiдносин.
Неадекватшсть облiковиx i ринкових (реальних) вартостей основних фондiв породжуе спекулятивний ажютаж навколо штучно здешевлено! влас-ность Замiсть нарощування виробництва для створення додатково! вартостi iнвестори вдаються до перекидання катталу i придбання тдприемств за зне-цiненою облiковою вартютю. Рiзниця мiж облiковою та ринковою вартютю i е винагородою за "вдале" розмiщення капiталу. Можна спостершати феномен, коли штучному заниженню облшових вартостей основних фондiв сприяе не-досконалiсть законiв i вiдверта деструктивна дiяльнiсть керiвникiв шд-приемств [6, с.9].
Тому завданням державних оргашв управлiння е створення умов при яких формуються щни, що найбшьш вiдповiдають ринковiй вартостi шд-приемств, як приватизують. Практика свiдчить, що, чим бшьш конкурентнi,
вщкрит та прозорi методи встановлення щн, тим значно ефективнiше управлшня ними.
З метою аналiзу процешв цiноутворення, що вiдбуваються на ринках в Украш, у ФДМУ створено едину в Украiнi шформацшну систему експрес-ана-лiзу звiтiв про ощнку об'ектiв нерухомостi, що приватизуються, розробляеться шформацшно-анаштична база переоцiнки основних фондiв пiдприемств через введення нових стандарт бухгалтерського облiку. Введено цившьно-правову вiдповiдальнiсть експертiв за якiсть ощнки державного майна.
Враховуючи наявнiсть тенденци' до органiзованого заниження прибут-ковос^ пiдприемств i навiть свiдомого перетворення !х у збитковi, державним органам управлшня процесом приватизацн необхщно особливу увагу зверну-ти на оцшку саме таких господарств. На думку вчених збитковi державш шд-приемства не можна передавати у приватний сектор без ретельного аналiзу. "Передання у приватний сектор шдприемств, - вважае, наприклад, в. Став-ровський, - що збанкрутши з штучно створених причин, призводить до !х продажу за заниженими щнами не тшьки втизняному, але й зарубiжному ка-пiталу i провокуе корупщю у владних структурах" [8, с.17]. Отже, причини збитковост повиннi бути ретельно вивчеш, i у випадку штучного !! поход-ження, винуватцiв необхщно притягати до вiдповiдальностi, а шдприемства виключати зi спискiв приватизацii.
Шсляприватизацшне управлiння - комплекс заходiв, необхщних для досягнення повного виконання новим власником умов, визначених угодою купiвлi-продажу. Вiдомо, що трансформащя вiдносин власностi не закш-чуеться шдписанням угод. Взята у кшьюсному економiчному аспектi вона продовжуеться та шсля формально-юридичних процедур аж до здшснення повних розрахунюв за майно та виконання умов приватизацн (погашення борпв приватизованого шдприемства, внесення швестицш та шше).
Необхiднiсть таких заходiв пов'язана з наявнiстю стiйкоi тенденци до порушення умов приватизацн. Офщшно завдання органам приватизацн по здшснення контролю за виконанням покупцями державного майна умов договору кушвльпродажу було встановлено законодавством у 1997 рощ. Норма про це знайшла свое вщображення у прийнятому в лютому 1997 року Закош Украши "Про приватизащю державного майна". Суттево ж ця робота здшснювалася з 1994 року, коли в листопадi наказом ФДМУ було створено Департамент економiчного аналiзу та шсляприватизацшно! шдтримки шдприемств. У 1995-96 роках поступово основне мюце в робо^ Департаменту зайняв саме контроль за виконанням умов договорiв кушвльпродажу об'екпв приватизацii.
Через масовi порушення договiрних умов приватизацii Законом Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про приватизащю державних шдприемств" вщ 19 лютого 1998 року № 89/97-ВР було викладено у новш редак-цн Закон Украхни "Про приватизацiю державного майна", в якому розширено сферу застосування штрафних санкцш у процеЫ приватизацн, в тому чи^ встановлено вщповщальшсть покупцiв за несвоечасну сплату вартос^ об'екта приватизацii.
Вiдповiдно до п.4 ст.29 Закону покупцi, яю протягом 60 днiв з моменту реестрацп вiдповiдно! угоди не внесли суму вартост об'екту приватизацп, сплачують на користь органу приватизацп неустойку в розмiрi, що встанов-люеться Кабшетом мiнiстрiв Укра!ни. Постановою "Про порядок сплати i розмiр неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштiв за об'екти приватизацi!" вiд 21 серпня 1998 року № 910 передбачено стягнення з недисциплшованого покупця суму в розмiрi 20 % призначено! щни. Цi кошти вносяться протягом 20 календарних дшв з моменту заюнчення термiну сплати вартост вiдповiдного майна та зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизацп. За несвоечасне виконання покупцями зобов'язань з швестування об'екту приватизацп накладаеться санкщя у розмiрi 0,1 вщсотка вартостi невнесених iнвестицiй за кожний день прострочення. З метою поси-лення вщповщальност пiдприемств з виконання умов приватизацп державно! власностi органи приватизацп проводять претензшно-позовну роботу щодо повернення пакетв акцiй пiдприемств-боржникiв у власшсть держави. Важ-ливе мюце цей вид управлiнського контролю посщае i в роботi Фонду державного майна Укра!ни. Зпдно з наказом Фонду вiд 14 лютого 1995 року, в ушх регюнальних вiддiленнях були створенi вщдши (сектори) по контролю за виконанням умов договору кушвльпродажу. У ФДМУ створено автоматизова-ну систему мошторингу реалiзацi! умов угод купiвлi-продажу пакетв акцiй -iнформацiйно-пошукова система "Етап". У випадках невиконання умов договору, тсля використання всiх можливих шляхiв доарбiтражного врегулюван-ня проблеми, яка виникла, готуються приписи про необхщшсть розриву договору i повернення об'екту у власнiсть держави.
Проте не зважаючи на заходи, яю здшснюються, масштаби злочиннос-т у сферi приватизацi! державного майна мали тенденцiю до зростання. Так, якщо у 1999 рощ юльюсть злочишв зросла порiвняно з попередшм роком на 19,5 % i становила майже 3 тисячi [9, с.71], то за перше пiврiччя 2000 року прирiст цiе! категорп правопорушень зрiс на 37,5 % порiвняно з першим тв-рiччям 1999 року [160, с.70], а за першi п'ять мiсяцiв 2001 року юльюсть ви-явлених порушень при реалiзацi! державного майна зросла у 2,5 рази]. Роз-крадання державного майна на початок 2001 року набуло неприкритого i обвального характеру. Так при продажу належних державi 49 % акцш найбшь-шого виробника шин СП "Росава" "...вже на перших етапах розслщування виявлено порушення у дiях державних виконавцiв, а також в ощнщ та проце-дурi продажу майна" [10, с.6]. Хоча ощночна вартiсть цього пакету становила 102 млн. гривень, продавець - Виконавча служба Радянського району мюта Киева продала його за 4,29 млн. гривень [11, с.4].
Отже до процесу незаконного перерозподшу власност приеднуються т складовi частини державного апарату, яю якраз повинш !! охороняти. Це свщчить як про послаблення ролi само! держави, так i слабкiсть суспiльства, органом якого виступае держава.
Вивчення процесу управлшня процесом приватизацп державно! влас-ност показуе, що вiн е багатогранним явищем - вщ класифiкацi! тдприемств залежно вiд умов приватизацi! до визначення щни на об'ект продажу i контро-
лю до здiйснення остаточного розрахунку за викуплене майно. Очевидно, що кожна складова цього процесу вимагае ч^кого обгрунтування та визначення !! мюця у процесi реалiзацii державою свого права власность
Л1тература
1. Положеммя про перед приватизацшну шдготовку шдприемств Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 1998, № 12. - С. 12-15.
2. Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 1998, № 6. - С. 15.
3. Кальм1чемко Л., Зеленський С. Шсляприватизацшна реструктуризащя шдприемств - чинник !х фшансового оздоровления// Державний шформацшний бюлетень про приватизащю. - 2000, № 4. - С. 58-59.
4. Пасхавер О. Перспективи приватного пщприемництва в Укра!ш: приватизащя та зростання нового кашталу// Економша Украiии. - 2000, № 4. - С. 31-39.
5. Голжов В. Приватизащя як фактор переходу Укра!ни до ринково! економши// Еконо-мiка Украши. - 1996, № 8. - С. 13-21.
6. Безуглий А. Основш фонди та наслщки державно! амортизацшно! пол1тики// Еконо-мiка, фшанси, право. - 2000, № 8 - С. 5-12.
7. Кибовская А. В меню - только острое// Бизнес. -2004, № 5. - С. 70.
8. Ставровський С. Про формування державного сектору економши// Економша Украши. - 1999, № 7. - С. 12-17.
9. Статистика Украши. - 2000, № 1. - С. 31-71.
10. Урядовий кур'ер. - 2001. - 9 червня, № 101.
11. Государство потеряло долю в СП "Росава"// Деловая столица. 2001. - 28 мая. - С. 4.
УДК 330.35:330.32 Викл. Н.С. Дворяшина, канд. екон. наук -
Свропейський утверситет, м. Kuïe
ШВЕСТИЦП - ОСНОВА ЕКОНОМ1ЧНОГО I СОЦ1АЛЬНОГО
РОЗВИТКУ КРАШИ
Визначено основш фактори зниження швестицшно!.' активносп в Укрш'ш та ок-реслено шляхи шдвищення швестицшно!' дiяльностi.
Ключов1 слова: швестицп, каштальш вкладення, активiзацiя швестицшно! дiяль-
носп.
Teacher N.S. Dvoryashyna - European university, Kyiv Investments are basis of economic and social development of country
In article are determined main factors of the reduction to investment activity in Ukraine and is intended way of increasing to investment activity.
Keywords: investments, capital embedding, activation to investment activity.
Успадкована вщ сощал1стично1 економжи структура виробництва, втративши свою спрямовашсть на ВПК тсля 1991 р., внаслщок неправильно зор1ентовано1 швестицшно1 политики не змогла переор1ентуватися на потреби внутршнього ринку. У скрутних умовах нестач1 кошт1в для придбання об1го-вих кошт1в i каттальних вкладень поступово дедал1а частина шдприемств стала вщриватися вщ галузево1 орiентацiï у виробнищв (стосовно внутрш-нiх замовникiв) на можливосл зовнiшнього споживача продукцiï. У цих умовах мiжгалузевi зв'язки ослабли, створення единого народногосподарського комплексу, зорiентованого здебiльшого на внутрiшнiй ринок, не вщбулося. ïх пiдмiнила стихшна структурна орiентацiя.
