УПРАВЛіННЯ СТАЛИМ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИМ РОЗВИТКОМ НА МіСЦЕВОМУ РіВНі: СТЕЙКХОЛДЕР-ОРієНТОВАНИЙ ПіДХіД Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.2:330.34

УПPABЛiHHЯ ОТАЛИМ ЕИЕРГОЕФЕКТИВИИМ Р03ВИТК0М НА 1ЖЦЕВ0МУ PIBHI: СТЕЙКХ0ЛДЕР-0Р1еНТ0ВАНИЙ шдхщ

® 2016 ГОРБАНЬ в. Б.

УДК 338.2:330.34

Горбань В. Б.

Управлшня сталим енергоефективним розвитком на мкцевому piBHi: стейкхолдер-оркнтований пiдхiд

Наведено теоретичне об(рунтування доцльностi застосування стейкхолдер-ор1ентованого nidxody при удосконаленн'1 процесу управлшня сталим енергоефективним розвитком на мсцевому р'вш. Проанал'вовано й узагальнено еволюцю теорш наукових шкш, що досл'джували поняття «стейк-холдери» та «зацшавлет сторони». Запропоновано класифкацт р'вновид'в стейкхолдер'в у розр!зi вюмнадцяти типолог'чних ознак, що дозволяе б'шьш ефективно узгодити 1х 'ттереси та сприяе налагодженню конструктивних форм взаемодИдля досягнення ефективних кнцевихрезультат'в. Розроблено алгоритм взаемодИ !з зацкавленими сторонами на шляху досягнення цлей сталого енергоефективного розвитку на мсцевому р'юш. дентиф'жовано типовi мотиващйнi 'ттереси стейкхолдер'в мсцевого р!вня у сферi сталого енергоефективного розвитку (на прикладi Укра'ни). Запропоновано 'нструменти прюритизацИзацкавлених сторш залежно вiд стад'ш життевого циклу енергоефективних проектв. Отриман резуль-тати доМженьможуть бути використанприрозробцмщевихпрограм!зенергоефективност'1, б'внес-плашвiтеxнiко-економiчниxобфунтувань енергоефективних проектв.

Ключовiслова: сталий енергоефективний розвиток, стейкхолдери, зацкавленсторони, проект, мщевий р'вень, управл'ння. Рис.: 4. Табл.: 4. Ббл.: 23.

Горбань Василина Богдашвна - кандидат економ'нних наук, старший науковий ствроб'тник в'дд'шу органiзацii науково-дослдноi д'тльност'>, Льв'вський державний утверситет безпеки життед'тльност'> (вул. Клепар'вська, 35, Льв'в, 79000, Укртна) E-mail: vasylyna.horban@yandex.ua

УДК 338.2:330.34 Горбань В. Б. Управления устойчивым энергоэффективным развитием на местном уровне: стейкхолдер-ориентированный подход

Приведено теоретическое обоснование целесообразности применения стейкхолдер-ориентированного подхода при усовершенствовании процесса управления устойчивым энергоэффективным развитием на местном уровне. Проанализирована и обобщена эволюция теорий научных школ, исследовавших понятия «стейкхолдеры» и «заинтересованные стороны». Предложена классификация разновидностей стейкхолдеров в разрезе восемнадцати типологических признаков, что позволяет более эффективно согласовать их интересы и способствует налаживанию конструктивных форм взаимодействия для достижения эффективных конечных результатов. Разработан алгоритм взаимодействия с заинтересованными сторонами на пути достижения целей устойчивого энергоэффективного развития на местном уровне. Идентифицированы типичные мотивационные интересы стейкхолдеров местного уровня в области устойчивого энергоэффективного развития (на примере Украины). Предложены инструменты приоритизации заинтересованных сторон в зависимости от стадий жизненного цикла энергоэффективных проектов. Полученные результаты исследований могут быть использованы при разработке местных программ по энергоэффективности, бизнес-планов и технико-экономических обоснований энергоэффективных проектов. Ключевые слова: устойчивое энергоэффективное развитие, стейк-холдеры, заинтересованные стороны, проект, местный уровень, управление.

Рис.: 4. Табл.: 4. Библ.: 23.

ГорбаньВасилинаБогдановна -кандидатэкономическихнаук,старший научный сотрудник отдела организации научно-исследовательской деятельности, Львовский государственный университет безопасности жизнедеятельности (ул. Клепаровская, 35, Львов, 79000, Украина) E-mail: vasylyna.horban@yandex.ua

UDC 338.2:330.34 Horban V. B. Management of Sustainable Energy Efficient Development at the Local Level: Stakeholder-Oriented Approach

There presented a theoretical rationale for the expediency of using the stakeholder-oriented approach to improve the process of management of sustainable energy efficient development at the local level. The evolution of theories by scientific schools that studied the concepts of «stakeholders» and «interested parties» is analyzed and generalized. A classification of types of stakeholders in the context of eighteen typological features is suggested, which allows to more effectively align their interests and contributes to establishing constructive forms of cooperation in order to achieve efficient final results. An algorithm of interaction with interested parties in achieving the goals of sustainable energy efficient development at the local level is elaborated. Typical motivational interests of stakeholders at the local level in the field of sustainable energy efficient development (on the example of Ukraine) are identified. Instruments of prioritization of stakeholders depending on the life cycle stages of energy efficiency projects are proposed. The results obtained in the course of the research can be used to develop local energy efficient programs, business plans and feasibility studies for energy efficient projects.

Keywords: sustainable energy-efficient development, stakeholders, interested parties, project, local level, management. Fig.: 4. Tabl.: 4. Bibl.: 23.

Horban Vasylyna B. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Organization of Scientific and Research Activities, Lviv State University of Life Safety (35 Kleparivska Str., Lviv, 79000, Ukraine)

E-mail: vasylyna.horban@yandex.ua

Вступ. Стрiмка глобалiзацiя економiки й штен-сифiкацiя конкурентно! боротьби за вичерпш паливно-енергетичнi ресурси в умовах бiфуркацiйностi зовшшньо-го середовища активiзували проблематику енергетично! безпеки у свиовому вимiрi. Таким чином, питання ращо-нального використання усiх видiв енергоресурйв, а також задiювання вiдновлюваних джерел енергп набуло першо-чергового значення.

Для досягнення бажаних результатш не достатньо лише впроваджувати вiдповiднi енергоефективнi заходи. Необх^ним е послiдовне та системне управлшня проце-сами виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсш за участю вск зацiкавлених сторiн iз метою забез-печення комплексно! перебудови енергетичного сектора краши на засадах сталого енергоефективного розвитку.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблемам управлiння процесом енергозбереження, як у свт, так i в УкраМ, присвячено велику ккьисть фундаментальних дослiджень, котрi шдтверджують необхiднiсть реамзацп масштабних проектш у сферi енергоефективностi з вико-ристанням комплексного шдходу. Це, у свою чергу, потре-буе впровадження скоординованих та узгоджених дш усiх груп защкавлених сторiн, якi повиннi стати основою для подальших системних реформ на нащональному, регю-нальному та мюцевому рiвнях.

Аналiзування наукових результапв досл^жувано! проблематики дозволило виявити недостатню кiлькiсть системно-формалiзованих методш i моделей управлш-ня процесом енергозбереження з використанням стейк-холдер-орiентованого пiдходу. Проте слд зауважити, що для успiшного тдвищення ршня енергоефективностi й енергетично'1 безпеки краши першочергово слiд в ефек-тивний спосiб залучати якнайширше коло защкавлених сторш. Без належно'1 '!х мотивацп будь-якi гасла щодо ста-лого енергоефективного розвитку залишаться виключно декларативними.

В науковш практицi iдею врахування штересш защ-кавлених сторiн вперше запропонував Р. Фрiмен [1], ввiв-ши в науковий термiнологiчний апарат поняття «стейк-холдер». Розробляючи концепщю зацiкавлених сторiн, Р. Фрiмен [2] розглядае стейкхолдерш як «будь-яких шди-вiдуумiв, групи або оргашзацп, що можуть чинити вплив на досягнення оргашзащею сво'!х цiлей, а також одночасно можуть опинитись тд впливом цих ршень». М. Кларксон [3] визначив «защкавлених сторш» як «ойб або групи ойб, котрi мають або пред'являють права на власшсть оргашзацп, зацiкавленi в 'й дiяльностi у минулому, сьогоденнi та/ або майбутньому перюдах часу». Й. Селандер [4] зазначае, що стейкхолдери - це «ва групи людей або шших оргаш-зацiй, чий внесок (робоча сила, каттал, ресурсне забезпе-чення, купшельна спроможнiсть тощо) е основою успiху оргашзацп». В цьому випадку йдеться лише про вигоди, яи отримуе оргашзащя в^ взаемодп зi стейкхолдерами, проте результати обернено! спiвпрацi не розглядаються. Схожий шдид репрезентовано науковцями Дж. Постом [5], Л. Престоном [6] та С. Саксом [7], котрi зазначають, що защкавле-нi сторони виступають каталiзаторами ефективних в^но-син, розвиток яких полягае в ращональних дiях оргашзацп на систему суперечливих очжувань стейкхолдерiв. Це, у свою чергу, дозволяе генерувати блага для защкавлених

CTopiH впродовж тривалого часу та е засобом досягнення сталого розвитку.

Трактування термша «защкавлеш сторони» наведено також в Рекомендащях 3i звiтностi в галузi сталого розвитку GRI (Global Reporting Initiative) [8], що визначають таке: «защкавлеш сторони - це оргашзацп чи особи, на яких зпдно з ращональними очiкуваннями суттево впли-вають дiяльнiсть, продукцiя та/або послуги оргашзацп, i тi, чи! ди можуть впливати на здатшсть органiзацii успiшно реалiзовувати сво! стратепчш цiлi».

У 2005 роцi фахiвцями 1нституту соцiальноi та етич-но! звiтностi (Великобританiя) розроблено Стандарт АА 1000 SES «Стандарт взаемодп з защкавленими сторонами» (Stakeholder Engagement Standard) [9]. Цей стандарт е ре-комендованим нормативним шдГрунтям для ощнювання якостi взаемодп з зацiкавленими сторонами. Вш регламен-туе осо6ливостГ та директиви управлшня процесом дiалогу та налагодження спiвробiтництва Гз зацiкавленими сторонами.

За мГжнародним стандартом сощально! вГдповГдаль-ностГ ISO 26000 термГн «стейкхолдери» трактуеться як «окремГ особи або групи осГб, котрГ мають штерес у будь-яких рГшеннях або дГях оргашзацп» [10].

У подальших дослГдженнях змГстове наповнення термша «стейкхолдери» вбачатимемо у розглядГ окремих осГб або об'еднання осГб, защкавлених безпосередньо чи опо-середковано в усшху або невдачГ проектш оргашзацп при досягненш намГчених результатГв. На вГдмшу вГд описаних вище шдходГв, вважаемо за доцГльне врахування як позитивного, так i негативного впливу стейкхолдерш. При ви-явленш зацГкавленостГ стейкхолдерГв лише у позитивних результатах проектГв розвитку оргашзацп без !х активно! участГ використовуватимемо термш «бенефГцГар».

Зауважимо, що окресленГ штерпретацп теорГ! стейкхолдерГв адаптовано науковцями стосовно рГзних об'ектГв дослГдження. Так, К. А. Мамонов [11] обгрунтував використання положень ще! теорп при удосконаленнГ процесу управлГння кашталом бренду будГвельних корпоративних пГдприемств; Т. В. Момот [12], I. О. ФГлатова [12], О. О. Ко-ноплша [12] - при дослГдженш фшансово-економГчно! безпеки пГдприемств; М. М. Бричко [13] - при формуванш ефективних фшансових вГдносин у банивському секторГ. А. Ю. АндрГанов [14] застосовував ц при дослГдженш процесу стратепчного управлГння в сощальному партнерствГ, Н. Е. Аванесова [15] та Л. Д. ГармГдер [16] - у системГ ощнювання ефективностГ функцГонування торговельних ор-ганГзацГй. А. О. Левицький [17] дослГджував узгодження ГнтересГв зацГкавлених сторш при реамзацп соцГальних проектГв, А. I. Ермолова [18] - при розробщ стратеги розвитку мкта. Ми ж пропонуемо адаптування положень до-слГджувано! теорГ! до виршення Гснуючих та потенцГйних проблем у сферГ енергоефективностГ та енергозбереження на мкцевому рГвнГ. Мету CTaTTi вбачаемо у розробленш дГевих рекомендацГй щодо застосування стейкхолдер-орГентованого пГдходу до управлГння мкцевим сталим енергоефективним розвитком.

Виклад основних результате дослiдження. СлГд зауважити, що всГ члени свГтово! спГльноти вГдпрають важ-ливу роль у врегулюванш питань енергетично! безпеки та виршенш проблем захисту клГмату й довилля. Разом вони

е вiдповiдальними за створення дiево! концепщ! сталого енергетичного майбутнього. Отже, активна участь защкав-лених сторiн е ключовим етапом до узгодженого способу ре-алiзовувати виважену полiтику у сферi енергозбереження.

У зв'язку iз тим, що енергоефективний розвиток е складним i багатоаспектним процесом, який охоплюе ш-тереси широкого кола стейкхолдерш, котрi мають рiзнi межi впливу, вiдповiдальнiсть, iнтереси та потенщал, пер-шочергово необхiдним, на наш погляд, е '1х iдентифiкацiя з подальшим групуванням за рядом типолопчних ознак. Це дозволить об'еднати рiзнi групи зацiкавлених сторiн за певною класифжацшною ознакою та бкьш ефективно узгодити '1х iнтереси, що в майбутньому сприятиме нала-

годженню конструктивних форм взаемоди з ними для до-сягнення ефективних кiнцевих результатов.

Грунтовне аналiзування наявних наукових тдходш дало пiдстави зробити висновок, що доа не сформовано систематизованого та узгодженого перелшу рiзновидiв стейкхолдерш в розрiзi типологiчних ознак. З огляду на це, запропоновано '1х класифшащю (табл. 1), яка дае змогу не лише виявити ключових стейкхолдерiв, але й оцiнити '1х вагомкть та впливовiсть у вiдповiдний момент часу. Вод-ночас слiд зауважити, що запропонована типолопя защ-кавлених сторш може видозмiнюватись з огляду на дина-мiчнi змiни чинникш зовнiшнього середовища у сучасному свт.

Таблиця 1

Kласифiкацiя зацiкавлених сторш

№ з/п Класиф1кац1йн1 ознаки Р1зновиди стейкхолдер1в № з/п Класиф1кац1йш ознаки Р1зновиди стейкхолдер1в

1 За джерелом виник-нення та впливу ■ Зовшшы ■ Bнутрiшнi ■ Граничнi 2 За способом прояву ■ 1снук^ ■ Потенцiйнi

3 За рiвнем задоволе-ностi працiвникiв ■ Задоволеш ■ Hезадоволенi 4 За рiвнями управлшня ■ Miсцевi ■ Репональы ■ Нацiональнi ■ Miжнароднi

5 За ступенем вагомосп ■ Домшук^ ■ Другоряднi 6 За напрямом впливу ■ Безпосереднi ■ Oпосередкованi

7 За спрямованiстю на досягнення цтей ■ Позитивнi ■ Нейтральш ■ Негативнi 8 За рiвнем пщтримки цтей та завдань орга-ызацп ■ Пщтримувачн ентузiасти ■ Послiдовники ■ опоненти ■ Споа^^

9 За рiвнем вщповщаль-ностi ■ З високим рiвнем вiдповiдальностi ■ З низьким рiвнем вiдповiдальностi 10 За ступенем залежностi вiд политики органiзацií та/або тематики проекту ■ Залежнi ■ Незалежш

11 За широтою охоплення штереав ■ Вузькосконцентроваы ■ Багатофокуснi 12 За способом виникнення ■ Bипадковi ■ Цiлеспрямованi

13 За силою прояву влад-нихповноважень ■ Сильнi ■ Помiрнi ■ Слабкi 14 За суб'вктом прояву ■ Oдноособовi ■ Kолективнi ■ Колепальы

15 За статусом ■ Фiзичнi особи ■ Юридичнi особи 16 За сферами дiяльностi ■ Bиробничi ■ Невиробничi

17 За типом поведшки ■ Скри^ ■ Oчiкуючi ■ Безумовы 18 За ступенем стшкост ■ Стш^ ■ Нестiйкi

Джерело: сформовано автором

У власних попередшх дослiдженнях [19] вста-новлено, що найбкьшими користувачами паливно-енергетичних ресурйв е мiста - вони споживають близько 80 % загально! вироблено! енерги, продукуючи при цьому приблизно 70 % викидiв СО2. Тому питання провадження ефективно! полiтики у сферi енергоефективностi на мк-цевому рiвнi е одним iз важливих елементiв успiшно! ре-алiзацi! загальнодержавно! полiтики, оскiльки зменшення споживання паливно-енергетичних ресурйв у кiнцевого споживача позитивно вплине на в^пов^ш показники

енергоефективностГ регГонГв i держави в щлому. Не слГд також в цьому випадку виключати й еколопчний аспект, адже, до прикладу, в бврош у 2008 роцГ в рамках Пакету Мщатив бвропейського Союзу з питань клГмату й енер-гетики бвропейська комГсГя започаткувала програмну irn-цГативу «Угода мерГв» - «Covenant of Mayors» (з 2015 року «Угода мерГв щодо клГмату i енергГ!» - «Covenant of Mayors for Climate & Energy») [20], що нащлена на штенсивне задшвання мГсцевих органГв влади до процесГв контролю за рГвнем споживання та використання паливно-

енергетичних ресурйв через зменшення питомого енер-госпоживання та викидiв СО2 з одночасним нарощенням потенцiалу використання в^новлюваних джерел енергп. Тим самим мiсцевi органи влади визначено як ключових стейкхолдерiв у досягненнi амбiтних щлей у галузi енер-гетики й збереження ^мату.

Дослiджувана програмна шщатива бвропейського Союзу робить основний акцент на залучення защкавле-них сторш, мотивуючи це рядом причин: по-перше, стль-не розроблення напрямкш енергетично! полiтики е бкьш прозорим i демократичним процесом; по-друге, рiшення, що приймаються спкьно з багатьма защкавленими сторонами, Грунтуються на ширшому обсязi знань; по-трете, до-

сягнення консенсусу серед стейкхолдерiв покращуе рiвень якостi та ефективностi енергетично! полiтики; по-четверте, вiдчуття причетностi стейкхолдерiв до процесу сталого енергетичного розвитку забезпечуе життездатшсть стра-тегiй i заходш у сферi енергоефективностi й енергозбере-ження.

Для детального аналiзування шляхш i способiв за-стосування стейкхолдер-орiентованого тдходу на мкце-вому рiвнi при реамзаци цiлей сталого енергоефективного розвитку передуйм необхiдним е iдентифiкацiя посмдов-ностi етапш взаемодИ iз защкавленими сторонами з метою формування належного рiвня !х довiри, залучення до спшп-рацi та посилення в^пов^альносп (рис. 1).

1. Iдентифiкацiя рiзновидiв стейкхолдерiв

.....................................Т.....................................

2. КласифГкацГя стейкхолдерiв

...........................Т..........................

3. Побудова карти стейкхолдерiв

.............................Т.............................

5. Визначення штереав i мотивaцiйного потенцiалу стейкхолдерiв

4. Виявлення прюритетних стейкхолдерiв

I 6. Визначення

I сили впливу стейкхолдерiв

I 7. Визначення засобiв впливу 3i I сторони стейкхолдерiв

8. Формування плану взавмодп зi стейкхолдерами та його реалiзацiя

;.1. Визначення прюритетних I напрямкiв взаемодГГ зi I-стейкхолдерами

8.2. Виявлення явних ->j i потенцiйних конфл^в мГж j-iнтересами стейкхолдерiв I

8.3. Визначення форми та ->| моделей вза£модГí стейкхолдерiв

8.4. Визначення ступеня вза£модп мГж стейкхолдерами L та пов'язаних Гз ними ризикГв I

! 8.5. Визначення результуючих показниив вза£модГ|' зГ стейкхолдерами

9. ЗдГйснення вза£модГ'' зГ стейкхолдерами вГдповГдно до стадш житт£вого циклу

.......................................................................Т.......................................................................

10. АналГзування результатГв вза£модГ'' зГ стейкхолдерами в розрГзГ результуючих показникГв 11. Покращання рГвня вза£модГ'' зГ стейкхолдерами

Рис. 1. Етапи взаемодИ' i3 зац1кавленими сторонами мкцевого р1вня на шляху досягнення цшей сталого енергоефективного розвитку

Джерело: сформовано автором

Ушфжований алгоритм, що визначае посидовшсть дiй при роботi зi стейкхолдерами (рис. 1), може бути ви-користано при розробленнi в^пов^них мiсцевих програм з енергоефективностi, бiзнес-планiв i технiко-економiчних обГрунтувань енергоефективних проектш iз метою комплексного ощнювання проектних ризикiв, а в подальшому -для визначення оптимальних стратегш спiвпрацi iз стей-холдерами при впровадженш портфелiв проектiв щодо сталого розвитку.

Як видно з рис. 1, першочерговим е виокремлення рiзновидiв стейкхолдерiв, яке здшснимо на прикладi укра-шських мгст. Кожнiй i3 груп ^ентифжованих зацiкавлених cторiн присвоюемо позначення, що буде використано у по-дальших доcлiдженнях (рис. 2).

Зауважимо, що тсля ^ентифшащ! та класифшащ! стейкхолдерш доцiльним е виявлення природи ix iнтереciв, цкей, мотивацiйного потенцiалу, а також ршня ix впливо-вость Доcлiджуючи сектори мicького господарства Укра1-

Засоби масовоТ iнформацií (М,,)

Мiськi ради та мiсцевi державнi адмiнiстрацiТ (М,)

Унiверситети, iнститути,

навчальнi центри, лабораторп тощо (М10)

Громадськi органiзацiТ, асо^ацп та iншi неурядовi

органiзацiТ (М9)

Пщпри£мства-постачаль-ники енергетичних ресурсiв i води (М8)

С

Основнi рiзновиди зацiкавлених сторiн мiсцевого рiвня

........................ Ъ

Користувачi громадських будiвель, що фiнансуються з мкького бюджету

(М3)

Власники та шввласники житлових будiвель

(М4)

Кредитнi установи

(М5)

Мiськi комунальнi пiдпри£мства

(М7)

Пiдпри£мства й органiзацiТ третинного сектора (М6)

Рис. 2. Основн1 р1зновиди зац1кавлених стор1н м1сцевого р1вня у сфер1 сталого енергоефективного розвитку

Джерело: сформовано автором

ни з точки зору реалiзацi! полiтики енергофективностi, окреслимо типовi iнтереси стейкхолдерш мкцевого рiвня та визначимо рiзновиди зацiкавлених сторiн, що ними мо-тивованi. Отриманi результати наведемо у виглядi табл. 2,

для побудови яко! використаемо тi ж позначення рiзнови-дш зацiкавлених сторiн, котрi були попередньо окресленi на рис. 2.

Таблиця 2

Мотивацшш iнтереси стейкхолдерiв мiсцевого рiвня у сферi сталого енергоефективного розвитку (на прикладi УкраУни)

Рiзновиди мотивацiйних iнтересiв Типи стейкхолдерiв мiсцевого рiвня

М1 М2 М3 М4 М5 М6 М7 М8 М9 М10 М11

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Забезпечення належного рiвня енергетич-ноТ безпеки *

Формування i провадження ефективноТ енергетичноТ полiтики *

Формування пулу стандартних енерго-ефективних ршень для Тх масового засто-сування *

Зниження залежност вiд цiн на енергоносп * *

Зменшення обсягу викидiв вуглекислого газу в атмосферу * *

Залучення додаткових фшансових ресурсiв для впровадження енергоефективних про-ектiв * * * * *

Впровадження Ыновацмних енергозбер^а-ючих технологiй та альтернативних джерел енерги * * * *

Зменшення обсягу енергоспоживання та енерговикористання * * * *

Впровадження систем автоматичного мош-торингу споживання енергоресурав * * * *

1нрювання та стимулювання енергозбере-ження на пщст^ ринкового механiзму * *

Закiнчення табл. 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Запоб^ання наростаючому фiзичному руй-нуванню будiвель * * * *

Належна якiсть комунальних послуг * * * * *

Пщвищення енергоефективностi будiвель * * * * *

Забезпечення прийнятного рiвня тарифiв на паливно-енергетичнi ресурси * * *

Проведення роз'яснювальноТ роботи щодо питань енергозбереження та проблем за-хисту шмату * * * *

Розповсюдження мiжнародного та вггчиз-няного досвiду у сферi енергоефективносп * * * * *

Покращання власного фiнансово-економiч-ного стану та виробничо-господарського потен^алу * * * *

Заощадження кош^в, особливо при зрос-таннi цш на паливно-енергетичнi ресурси * * *

Зниження енерговмносп працi та продукцГТ * * * *

Mаксимiзацiя доходiв вiд дiяльностi * * * *

Надання грантових й кредитних кош^в на впровадження шратив та проектних захо-дiв у сферi енергоефективностi *

Контроль за реалiзацi£ю енергоефективноТ полiтики * *

Джерело: сформовано автором

Зауважимо, що у табл. 2 наведено типовi мотивацш-нi штереси стейкхолдерш мiсцевого рiвня щодо сталого енергоефективного розвитку, кожен з яких може бути де-талiзовано залежно вiд типу енергоефективного проекту, що розглядаеться, а також залежно в^ шфраструктурно-го сектора, в якому здшснюеться впровадження заходш iз енергозбереження. Окреслений перелiк може бути транс-формовано та доповнено, адже, враховуючи стрiмкi змiни зовншнього середовища, очевидним е те, що штереси та вид впливу стейкхолдерш може бути суттево видозмшено.

Прикладом концептуального видозмшення штер-есш стейкхолдерiв е сектор житлово-комунального госпо-дарства. Зауважимо, що виршення питань ефективност житлово-комунального господарства до останнього часу було, як правило, в компетенци органiв мiсцевого самовря-дування. На сьогодш iз прийняттям Закону Украши «Про особливостi здiйснення права власност у багатоквартир-ному будинку» [21] ва права i вiдповiдальнiсть за прийнят-тя рiшень щодо утримання та управлшня багатоквартир-ним будинком передано населенню, а саме стввласникам багатоквартирного житлового фонду. Концепцiя штенси-фшаци створення об'еднань спiввласникiв багатоквартир-них будинкiв суттево модифiкувала мотивацшш iнтереси зацiкавлених сторiн, перемiстивши кшцевих споживачш iз другорядних стейкхолдерiв в домшуюч^ iз спостер1гачш -у посидовниив та ентузiастiв-пiдтримувачiв.

Слiд в^значити, що зазвичай ршень iнтересу стейкхолдерш може зростати у тому випадку, якщо наявною е стльна участь споживачш в управлiннi (наприклад, в будiв-

лях колективно! форми власносп). Саме тодi з'являеться високий рiвень мотиваци у впровадженнi енергозбер1гаю-чих заходiв.

Для наочно! кюстрацп ршня впливу й iнтересiв защ-кавлених сторiн доцкьним е побудова карти стейкхолдерш (рис. 3).

За допомогою карти стейкхолдерiв здiйснюеться прюритезащя зацiкавлених сторiн за ршнем !х iнтересу та впливу, таким чином ^ентифшуються тi, кого першочер-гово необх^но залучати. Очевидним е те, що найбкьшо! уваги потребують стейкхолдери з найвищим ршнем впливу й штересу.

За визначеними типами та рiзновидами стейкхол-дерiв формуеться в^пов^на iнформацiйна база iз зазна-ченням параметрiв i характеристик зацiкавлених сторш, а також особливостей !х задшвання вiдносно очiкуваноl результативностi заход1в енергетично! полiтики. Оцiнку значущостi й важливосп стейкхолдерiв доцiльно здiйсню-вати на основi розрахунку iнтегрального показника, який необх^но визначати з урахуванням критеров, що харак-теризують статус стейкхолдерiв, рiвнi !х вiдповiдальностi, владних повноважень тощо (в^пов^но до типологiчних ознак за табл. 1).

Важливим також е рiвень впливу органш мiсцевого самоврядування на рiзнi сектори мкького господарства, адже важливим аспектом подальшого впровадження iн-вестицiйних проектш е можливiсть мунiципалiтетiв про-вадити комплексну й ушфжовану енергетичну полiтику (табл. 3). Для демонстрацй ршня впливу органiв мiсцевоl

2 П

я го

> ¡3

s g-

W от

m тз

S G-

> >

ov e > 3

lj л

a

^ о

рГ > 3

â I

С" ™ S

J=¡

133 >

p >

s

9'

= . 133

p m

s g

133 g

s «

13

ro

я

0 a\

1

к p

го -g

Я Я:

К и

ÍQ рз

13 s

о

133 >'

я

о

и >'

я

s я S

я- I

ГО о m

Р ГТ

vi О

ГО Р-

^ ГО

3 Й

ГО

■-а 5"

В V

го g

vi

р ю 3 £

Р- го

H 133

s

s< Е

ГО оз

Я Я

ГО Р

ТЗ >

M р

К Я

л О

è Я

О ^

> 2 р

из

s

о

133 № я^

m

133

13

го

^ и

Й о

№ H ^

а н

; о

; * >

s

: 133

s

я g.

133 w

S »

> -Ш.

n g

Й »

ro

H s

ro ^ rn

ro 133

n s

я

> p

о >

-©■ I

g я

p >

g s „

S ш ^

H £ ^

g * ™

JD О

К Tï кг о ' sc

S

S

•ТЗ о

s- u

>

о >

« n

о 2 я

> о

ro 133

T3 ro «

о >

s

я о

о и

я °

р 03

О р

I g g

о о го Е

I I

я

n й

H ^ s

9 S

n

p\ s

s s< в U

О 03 « §

<T> I

u» LO KJ KJ ГО NJ NJ U) —» UJ Г-1

ijo NJ Г"1 KJ Г"1 Lu ЗП NJ ro * Г"1 O Lo oí • NJ S Г"1

-H от =1 JZ1 =1 =1 fD =1 =1 сп Ь JZ1 ^ S o' —1

"O ro fD ь "a T3 о m' 3=i' 11" X QJ ТЗ О О cr ^

S "D Зз s -C ro eu —i s Cl) =i "ö =1 "Ö =1 "Ö го' X S О ûj о О s

S X 33 s s i s S т; зз ro О

О ZI fD X О m ft) m ft) -1 О о СЛ fï

О о s 0" S s S S ~о \ (X I

О ro о ro s< 7v S о -i о -1 о -i о -1 fD —1 3=. —•

o' —1 -1 -1 ro ro ro ro S fD 0\

о H' ~o ÛJ ÛJ ÛJ ÛJ X "О ro Si I

Ц- ro ro Из' X о ь Ф X X ÛJ X о =1 о ~o —1 "O Ш X о =1 о -1 ÛJ UJ О =1 О fD ь fD ~o ro о Зз о Z2 -1 fD =1 ь о ZI X о -1 о Г) fD 7s S § 1 Щ ь ^ Ш £ ÛJ w w ÛJ n Ф

33 -Q о О О о о о о X

S -1 ÛJ -С ÛJ X X :û =1 О о -1 ÛJ -С ÛJ X X :Û О -1 ÛJ -С ÛJ X X :Û ro О Зз О о -1 ÛJ -С ÛJ X X :Û No b OJ с i r>> 3 -i О ~о ÛJ -е- о т* ? S Л X Ф о сг о -§: X* Ш X n § cr о H о ■с ÛJ

a

X О ro X о X X ro го i X X Г) ro

s fD s s fD s s s s о S s fD s ф

U) ~o о U) ~o U) U) Г) Г) О) U) U) ~o о X

(X ft) о (X fD IX (X О О э IX IX fD о Ф

7s Зз 7s 7s 3n 7v 7v 7Ñ 7v 7v 7Ñ 33 7Ñ "С

S S S S S S S S S I4 s

Se sé s< s< S< OJ s< s< s< s< ■С g сг s< s< S< Sc о S. 3 -е- -с

a: л> о

a с: к n

Q э^ H ÛJ

£ ï ■8 3 с: § с з: 0 01 а: ■S Hi s* i s n X о. э о а н' s к s II s л> X X a TJ я' л> X о1 n э a s -S о

X о ro X О X X о Г) 5 X X X ГО "О s X

s u> fD ~o s о s U) fD ~o s U) s U) fD ~o fD ~o с ■с s U) s U) s U) s Г) ш II

(X ft) о (X fD IX IX fD fD IX IX IX о S я'

7s Из 7s 7s 3n 7v 7v 3n 33 s 7v 7Ñ 7s 7s

S I S S I S S I >< S S S S X о s

Se sé s< s< S< s< s< s< S< П5 « Q s< s< s< Sc ñ' H ■о ÛJ H s n X s 5< n Э a s n ■с -1 ÛJ xa w' ÛJ s< X о ô' £ л> n о -1 о г» fi> S о n ■с a II ■< n

X X ro X X X X о О X X X ГО X

s s s s s s s fD fD s s s s X

U) u> о U) U) UJ U) "Ö ~o U) U) U) Г) 2Q

(X 0" о (X IX IX IX fD fD IX IX (X о ^

7s 7s Ts 7s 7v 7v 7v 33 33 7v 7Ñ 7s 7Ñ о

S S s S S s s s s s S X

Se s< s< s< s< s< s< s< S< s< s< s< Sc ■c и H ÛJ S s H ■c 0 a 01 w

Як видно з рис. 3, органи мюцевого самоврядування е одними i3 ключових стейкхолдерш, KOTpi надiленi високим pÎB^M впливу на процеси управлшня проектами енергозбереження у свок громадах, що, у свою чергу, чинить без-посереднш вплив на регюнальний та нацiональний рiвень енергетично'1 безпеки. Змiнним чинником е штерес заць кавлених сторiн i ршень тдтримки ними iнiцiатив у сферi енергозбереження.

На жаль, доволi часто спостер1гаеться ситуацiя, за яко'1 керiвництво мюта може обрати iншi прiоритети для розвитку територiальноï громади, на противагу напрямку енергозбереження. В цьому випадку питанню рацюналь-ного споживання i використання паливно-енергетичних ресурсш буде придкятись недостатньо уваги.

Яскравим прикладом для демонстрацп тако'1 ситу-аци е динамка дiяльностi украшських мiст щодо вико-нання зобов'язань вищезгадано'1 програмно'1 iнiцiативи «Угода мерiв». За даними офщшного звiту Угоди мерiв [23] встановлено, що станом на 01.12.2015 р. участь в ев-ропейськш iнiцiативi призупинено для 22 мшт Украши через несвоечасне подання до бвропейсько'1 комiсiï стра-

тегiчних плашв дiй зi сталого енергетичного розвитку до 2020 року.

Додатково зазначимо, що зобов'язання, яи беруть на себе мюта у виконанш «Угоди мерш», передбачають впро-вадження ефективних систем енергетичного менеджменту через розбудову мiського потенщалу та адаптацiю органь зацiйних структур мкта, включаючи залучення достатньо'1 ккькост людських ресурсш; розробку та впровадження стратепчного плану д1й зi сталого енергетичного розвитку; проведення шформацшних кампанш для пiдвищення рш-ня об!знаносп у сферi рацiонального споживання паливно-енергетичних ресурсш та виконання енергоефективних проекпв. ус1 запланованi заходи повинш бути пiдкрiпленi належним рiвнем фшансового забезпечення.

При реалiзацiï портфелiв проекпв щодо сталого розвитку доцкьним е розроблення плану залучення зацкав-лених сторш залежно в1д стадп життевого циклу проекту, який наочно наведемо у вигляд! табл. 4 для довкьно об-раного типового енергоефективного проекту. Кольором у табл. 4 зазначимо стутнь iнтенсивностi залучення защ-кавлених стор1н.

Таблиця 4

Матриця щентифшацм та залучення ключових защкавлених cторiн проекту «Tермомодернiзацiя мкького полiклiнiчного вiддiлення на засадах використання альтернативних джерел енергп» за cтадiями життевого циклу

Назва стейкхолдера Стадм життевого циклу проекту

I П Р З

Орган мкцевого самоврядyвання

Керiвництво полтлУчного вщдтення

1нжиырингова оргаыза^я - пiдрядник

Пра^вники I вiдвiдyвачi полiклiнiчного вiддiлення

Проектyвальна органiзацiя

Eнергоаyдиторська компанiя

Miжнародна фшансова органiзацiя - надавач грантових I кредитних кош^в

Пiдприeмство-виробник сонячних колектсрв

Засоби масовоТ iнформацiï

Умовн1 позначення до табл. 4:

I - Шщацш; П - Планування; Р - Реалiзацiя; З - Завершения

Джерело: сформовано автором

Запропонована матриця (табл. 4) може бути допо-внена змгстом основних штересш стейкхолдерiв та р1вжм сили 1х впливу, а також шшими iнформацiйними елемента-ми залежно в1д потреб користувачш.

В цкому зауважимо, що залучати зацкавлеш сторо-ни до участi можна за допомогою р1зних методов, спосо61в та iнструментiв. Все залежить в1д того, який ступ1нь та очь куваний результат обрано за основу (рис. 4).

Шдсумовуючи, зауважимо, що стабкьний розвиток будь-яко'1 держави залежить насамперед в1д наявностi та доступност паливно-енергетичних ресурав, а також 1х ощадливого використання в розр1з1 основних груп спожи-вачiв. Виклики сьогодення св^чать про те, що застосуван-ня стейкхолдер-орiентованого п1дходу при врегулюванш питань покращання якост1 управлiння у сферi енергоефек-тивност1 та енергозбереження (особливо на мюцевому р1в-

ш) e невiд'eмною складовою формyвання дieвоï державно'1 полiтики, спрямовано'1 на тдвищення рiвня енергетично'1, а отже, i нацюнально'1 безпеки. Iмплементацiя елементш проектного yправлiння на мiсцевомy рiвнi iз задiюванням якнайширшого кола зацiкавлених сторш сприятиме вирш-нюванню темпiв економiчного зростання, а отже, i покра-щенню до6ро6уту населення.

flITEPATyPA

1. Freeman R. E. Strategic management: A stakeholder approach. Boston: Pitman, 1984.

2. Freeman R. E. The politics of stakeholder theory: Some future directions. Business Ethics Quarterly. 1994. Vol. 4. P. 409-421.

¡---1. Пiдвищення поiнформованостi щодо питань енергоефективностi:

i ■ спецiалiзованi брошури (наприклад, «Поради щодо збереження тепла в оселЬ)

L--■ рекламы проспекти та буклети тдприсмств-виробниш енергоефективного

обладнання

■ виставки енергоефективного обладнання

■ визди на показовi об'скти (будiвлi, що пройшли комплексну термомодерызацщ «пасивнi» будинки тощо)

---2. Пщвищення рiвня 06i3HaH0CTi та налагодження зворотного зв'язку:

i ■ гарячi телефоннi лiнií (наприклад, з питань якост надання комунальних послуг) L--■ тематичнi веб-сторшки

■ громадськi зустрiчi

—¡ ■ конференцп та роуд-шоу на тематику енергоефективностi

■ спецiалiзованi дошдження та опитування

I---3. Консультування з питань енергозбереження та енергоефективносп:

i

I ■ семшари та треншги

L----вузькопрофшьы засiдання щодо сталого енергетичного розвитку

■ форуми

■ днi вщкритих дверей, днi енергГГ, днi довктля

■ мобiльнi пункти тематичного спрямування щодо питань енергоефективносп I---4. Залучення до активно'!' участ у заходах:

i

I ■ громадськ консультативн комiтети L----громадськ слухання

■ дорадчi комтети зi сталого розвитку

залучення зац1кавлених стор1н м1сцевого р1вня для реал1зацп ц1лей сталого енергоефективного розвитку

>рмовано автором

о д

о щ

р

2 £

8 Ё еи в

»8 м р

£ ро он тв си их итк

= X

еф ле во аг кр

е

а з

ня ог

= I

I?

ус

л

а

б о

Рис. 4. Способ

Джерело: с<

3. Clarkson М. B. E. A stakeholder framework for analyzing and evaluating corporate social performance. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20. P. 92-117.

4. Селандер й. Стейкхолдер-менеджмент: управление заинтересованными группами. URL: http://www.hrm.ru/stejjkkholder-menedzhment-upravlenie-zainteresovannymi-gruppami

5. Frederick W., Post J., Lawrence A., Weber J. Business and society: Corporate strategy, public policy, ethics (8th. ed.). New York: McGraw-Hill, 1996.

6. Post J., Preston L., Sachs S. Managing the extended enterprise: The new stakeholder view. California Management Review. 2002. Vol. 45 (1). P. 5-28.

7. Post J., Preston L., Sachs S. Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth. Stanford, CA: Stanford University Press, 2002.

8. Руководство по отчетности в области устойчивого развития. URL: https://www.globalreporting.org/resourcelibrary/Russian-FSSS-G3-Reporting-Guidelines.pdf

9. АА 1000 SES (Stakeholder Engagement Standard) // AccountAbility. URL: www.accountability.org.uk

10. ISO 26000 (Social Responsibility). URL: http://www.iso.org/ iso/ru/home/standards/iso26000.htm

11. Мамонов К. А. Стейкхолдерно^снтований шдхщ в управлшы кашталом бренду будiвельних корпоративних тдприсмств: монографiя. Хар^в: ХНАМГ, 2012. 249 с.

12. Момот Т. В., Фтатова I. О., Коноплша О. О. Стейкхолдер-орi€нтований тдхщ до забезпечення фiнансово-економiчноí безпеки тдприсмств: теоретико-методичн засади впровадження. Актуальн проблеми економки. 2015. № 8. С. 36-44.

13. Бричко М. М. Методичн тдходи до формування системи фЫансових вщносин банку 3i стейкхолдерами. Ызнес 1нформ. 2014. № 12. С. 405-410.

14. Андрианов А. Ю. Стейкхолдеры в социальном партнерстве. Экономика региона. 2007. № 18. URL: http://journal. vlsu.ru/index.php?id=1753

15. Аванесова Н. Э. Методика комплексной оценки эффективности функционирования предприятий розничной торговли с позиций заинтересованных сторон. Бизнес Информ. 2009. № 7. С. 93-96.

16. Гармщер Л. Д. Оцшка задоволеност защкавлених сторЫ у розвитку кадрового потенщалу торговельних пщприсмств. Економ'чний нобел'вський вкник. 2014. № 1 (7). С. 104-112.

17. Левицький А. О. Узгодження штереав зацкавлених сторЫ при реалiзацií сощальних проекпв: аналiз проблемного поля. Актуальн проблеми державного управл'ння. 2013. Вип. 2 (54). С. 77-80.

18. Ермолова А. I. Модель середовища защкавлених сторЫ розробки стратеги розвитку мiста. Всник Схдноукранського национального унверситету iменi Володимира Даля. 2014. № 14 (185), ч. 1. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ VSUNU/2012_14_1/Ermolova.pdf

19. Горбань В. Б. Трансформащя iмперативних пiдходiв до процесу планування в енергетичнш сферi Укра'ни. 1нвестицп: практика та досвiд. 2015. № 24. С. 53-59.

20. Офщшний сайт Угоди мерiв. URL: http://www.covenantof-mayors.eu/index_en.html

21. Про особливост здшснення права власносп у багато-квартирному будинку: Закон Укра'ни вiд 14.05.2015 № 417-VIII //

База даних «Законодавство Укра!ни»/Верховна Рада Украни. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/417-19.

22. Guidebook «How to develop a Sustainable Energy Action Plan (SEAP) in the Eastern Partnership and Central Asian Cities. Part II/Baseline Emissions Inventory: guidebook, 2014. URL: http://www. covenantofmayors.eu/IMG/pdf/SEAP_guidebook_Part_II.pdf

23. Support services for the Covenant of Mayors East: final report. URL: http://www.soglasheniemerov.eu/IMG/pdf/COMO_ East_2011-2015_report.pdf

REFERENCES

«AA 1000 SES (Stakeholder Engagement Standard)« AccountAbility. www.accountability.org.uk

Andrianov, A. Yu. «Steykkholdery v sotsialnom partnerstve« [Stakeholders in social partnership]. Ekonomika regiona. http:// journal.vlsu.ru/index.php?id=1753

Avanesova, N. E. «Metodika kompleksnoy otsenki effek-tivnosti funktsionirovaniya predpriyatiy roznichnoy torgovli s pozitsiy zainteresovannykh storon« [The technique of a complex estimation of efficiency of functioning of the enterprises of retail trade from the standpoint of the stakeholders]. Biznes Inform, no. 7 (2009): 93-96.

Brychko, M. M. «Metodychni pidkhody do formuvannia sys-temy finansovykh vidnosyn banku zi steikkholderamy« [Methodical approaches to formation of system of financial relations of the Bank with stakeholders]. Biznes Inform, no. 12 (2014): 405-410.

Clarkson, M. B. E. «A stakeholder framework for analyzing and evaluating corporate social performance«Academy of Management Review vol. 20 (1995): 92-117.

Freeman, R. EStrategic management: A stakeholder ap-proachBoston: Pitman, 1984.

Freeman, R. E. «The politics of stakeholder theory: Some future directions«Business Ethics Quarterly vol. 4 (1994): 409-421.

Frederick, W. et al. Business and society: Corporate strategy, public policy, ethicsNew York: McGraw-Hill, 1996.

«Guidebook «How to develop a Sustainable Energy Action Plan (SEAP) in the Eastern Partnership and Central Asian Cities. Part II« http://www.covenantofmayors.eu/IMG/pdf/SEAP_guide-book_Part_II.pdf

Harmider, L. D. «Otsinka zadovolenosti zatsikavlenykh sto-rin u rozvytku kadrovoho potentsialu torhovelnykh pidpryiemstv« [Evaluation of stakeholder satisfaction in the development of personnel potential of trade enterprises]. Ekonomichnyi nobelivskyi visnyk, no. 1(7) (2014): 104-112.

Horban, V. B. «Transformatsiia imperatyvnykh pidkhodiv do protsesu planuvannia v enerhetychnii sferi Ukrainy« [The transformation imperative approaches to process planning in the en-

ergy sector of Ukraine]. Investytsii:praktyka ta dosvid, no. 24 (2015): 53-59.

«ISO 26000 (Social Responsibility)« http://www.iso.org/iso/ ru/home/standards/iso26000.htm

Levytskyi, A. O. «Uzhodzhennia interesiv zatsikavlenykh sto-rin pry realizatsii sotsialnykh proektiv: analiz problemnoho polia« [Coordination of interests of stakeholders in the implementation of social projects: an analysis of the problem field]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, no. 2(54) (2013): 77-80.

[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/417-19

Momot, T. V., Filatova, I. O., and Konoplina, O. O. «Steikk-holder-oriientovanyi pidkhid do zabezpechennia finansovo-eko-nomichnoi bezpeky pidpryiemstv: teoretyko-metodychni zasady vprovadzhennia« [Stakeholder-oriented approach to ensuring financial and economic security of enterprises: theoretical and methodological basis for the implementation]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 8 (2015): 36-44.

Mamonov, K. ASteikkholderno-oriientovanyi pidkhid v up-ravlinni kapitalom brendu budivelnykh korporatyvnykh pidpryiemstv [Stakeholder-oriented approach in the management of capital brand building corporate enterprises]. Kharkiv: KhNAMH, 2012.

Ofitsiinyi sait Uhody meriv. http://www.covenantofmayors. eu/index_en.html

Post, J., Preston, L., and Sachs, S.Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational WealthStanford, CA: Stanford University Press, 2002.

Post, J., Preston, L., and Sachs, S. «Managing the extended enterprise: The new stakeholder view«California Management Review vol. 45 (1) (2002): 5-28.

«Rukovodstvo po otchetnosti v oblasti ustoychivogo raz-vitiya« [Guidance on reporting in the field of sustainable development]. https://www.globalreporting.org/resourcelibrary/Russian-FSSS-G3-Reporting-Guidelines.pdf

Selander, Y. «Steykkholder-menedzhment: upravleniye zain-teresovannymi gruppami« [Stakeholder management: management of stakeholder groups]. http://www.hrm.ru/stejjkkholder-menedzhment-upravlenie-zainteresovannymi-gruppami

«Support services for the Covenant of Mayors East: final report« http://www.soglasheniemerov.eu/IMG/pdf/COMO_ East__2011-2015_report.pdf

Yermolova, A. I. «Model seredovyshcha zatsikavlenykh sto-rin rozrobky stratehii rozvytku mista« [The model of the environment of stakeholders in the strategy development of the city]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ VSUNU/2012_14_1/Ermolova.pdf