CC BY
16
УДК 332.14 JEL: R11; R50; M10; О21
АНАЛ1З МОДЕЛЕЙ ОЦ1НКИ СТЕЙКХОЛДЕР1В: ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГИ" СТАЛОГО РОЗВИТКУ М1СТ УКРА1НИ
®2019 КОВАЛЕВСЬКА А. В., ЗЕЛЕНСЬКИЙ С. В.
УДК 332.14
JEL: R11; R50; M10; О21
Ковалевська А. В., Зеленський С. В. Аналiз моделей оцшки стейкхолдерiв: прикладн аспекти формування стратеги
сталого розвитку мкт УкраТни
Метою cmammi е об(рунтування модел оц:нки стейкхолдер'в для 1х активного залучення до процесу формування стратеги сталого розвитку мст Украни. Систематизуючи та узагальнюючи численн науковi дослдження, доведено доцльнсть удосконалення системи стратегiчного управлшня сталим розвитком мст на основiвпровадження положень концепцИстейкхолдер'ю; визначено важливсть та актуальтсть виршення даного завдання; представлено перел'ж переваг, як можна отримати вiд активного залучення зацкавлених стор'т до процесу стратег'того пла-нування. Систематизовано та зктавлено найб'шьш поширет методи оцнки стейкхолдер'в, визначено ix суттсть, показано специфку викорис-тання, визначено основн результати оцнки. Запропоновано використання модел'> Мтчелла для оцнки стейкхолдер'в мського розвитку, яка по-рядiзусв'домленням специфiки територ'шльноiстльноти дозволитьрозробити б'шьш дiевiстратегикомункацИта взаемоди, обрати ефективн управлЫсью 'нструменти впливу та, в тдсумку, органзувати продуктивний процес стратег'нного планування. Перспективами подальших дот-джень автор'в е включення етапу оцнки стейкхолдер'в до процесу формування стратеги сталого розвитку мст, розробка стратегш комункац: та взаемодИдля кожно: вид'шеноiгрупи зацкавлених сторн, апроба^я даних положень у процес формування стратегш розвитку мст Украни. Кпючов'1 слова: стейкхолдери, модел'> оцнки, спiвпраця, взаемод'т, стратег'т сталого розвитку мст. DOI:
Табл.: 1. Ббл.: 18.
Ковалевська Алла Володимирiвна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри управлшня та адмнстрування HHi «Каразнська школа
б'внесу» Хартського нацонального унверситету iм. В. Н. Каразма (вул. Мироносицька, 1, Харт, 61002, Украна)
E-mail: kovalevska@karazin.ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-8485
Researcher ID: http://www.researcherid.com/D-1346-2018
Зеленський СергйВолодимирович-здобувач, кафедра економ'шиХар^вського нацонального ушверситетумського господарства iм. О. М. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: khtei@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7366-4399
УДК 332.14 Ш: Н11; Н50; М10; О21 Ковалевская А. В., Зеленський С. В. Анализ моделей оценки стейкхолдеров: прикладные аспекты формирования стратегии устойчивого развития городов Украины Целью статьи является обоснование модели оценки стейкхолдеров для их активного вовлечения в процесс формирования стратегии устойчивого развития городов Украины. Систематизируя и обобщая многочисленные научные исследования, доказана целесообразность усовершенствования системы стратегического управления устойчивым развитием городов на основе внедрения положений концепции стейкхолдеров; определена важность и актуальность решения данной задачи; представлен перечень преимуществ, которые можно получить от активного вовлечения заинтересованных сторон в процесс стратегического планирования. Систематизированы и сопоставлены наиболее распространенные методы оценки стейкхолдеров, определена их сущность, показана специфика использования, представлены основные ожидаемые результаты оценки. Предложено использование модели Митчелла для оценки стейкхол-деров городского развития, которая наряду с осознанием специфики территориального сообщества позволит разработать наиболее действенные стратегии коммуникации и взаимодействия, выбрать эффективные управленческие инструменты влияния и, в результате, организовать продуктивный процесс стратегического планирования. Перспективами дальнейших исследований авторов являются включение этапа оценки стейкхолдеров в процесс формирования стратегии устойчивого развития города; разработка стратегий коммуникации и взаимодействия для каждой выделенной группы заинтересованных сторон; апробация данных положений в процессе формирования стратегий развития городов Украины.
Ключевые слова: стейкхолдеры, модели оценки, сотрудничество, взаимодействие, стратегия устойчивого развития городов. Табл.: 1. Библ.: 18.
UDC 332.14 JEL: R11; R50; M10; 021 Kovalevska A. V., Zelenskiy S. V. Analyzing the Models for Evaluation of Stakeholders: Applied Aspects of the Formation of a Sustainable Urban
Development Strategy in Ukraine The article is aimed at substantiating the model for evaluation of stakeholders for their active involvement in the process of formation of a strategy for sustainable development of Ukrainian cities. By systematizing and generalizing numerous scientific studies, the authors prove the appropriateness of improving the strategic management system for sustainable urban development on the basis of implementing the provisions of the stakeholder conception; importance and relevance of the task at hand is determined; a list of benefits that can be gained from actively engaging stakeholders in the strategic planning process is suggested. The most common methods for evaluation of stakeholders are systematized and compared, their essence is defined, the specifics of use are demonstrated, the main expected results of the evaluation are presented. It is proposed to use the Mitchell model to evaluate the stakeholders in the urban development, which, along with the awareness of specifics of the territorial community will allow developing the most effective strategies of communication and interaction, to choose efficient management instruments of influence and, as a result, organize a productive process of strategic planning. Prospects for further research by the authors are inclusion of the assessment phase of evaluation of stakeholders in the process of forming a sustainable development strategy for the city; development of both communication and collaboration strategies for each dedicated stakeholder group; testing these provisions in the process of forming strategies for the development of Ukrainian cities.
Keywords: stakeholders, evaluation models, collaboration, interaction, sustainable urban development strategy. Tabl.: 1. Bibl.: 18.
Ковалевская Алла Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры управления и администрирования УНИ «Кара-зинская школа бизнеса» Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина (ул. Мироносицкая, 1, Харьков, 61002, Украина) E-mail: kovalevska@karazin.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-8485 Researcher ID: http://www.researcherid.com/D-1346-2018 Зеленський Сергй Володимирович - соискатель, кафедра экономики Харьковского национального университета городского хозяйства им. А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: khtei@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7366-4399
Kovalevska Alla V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Administration Education and Research Institute "Karazin Business School", V. N. Karazin Kharkiv National University (1, Myronosytska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: kovalevska@karazin.ua ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3853-8485 Researcher ID: http://www.researcherid.com/D-1346-2018 Zelenskiy Sergiy V. - Applicant, Department of Economics, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkov (17, Marshal Bazhanov Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: khtei@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7366-4399
Питання вдосконалення управлшня задля шд-вищення ефективносп та забезпечення про-цеав функцюнування та розвитку сощаль-но-економiчних систем рiзних piBrnB не зменшують свое! актуальность У контекст забезпечення сощ-ально-економiчного розвитку кра!ни та !! регюнш усе бкьшо! уваги придкяеться управлшню сталим роз-витком мкт Укра!ни - елеменпв системи, де скон-центроваш найбiльшi проблеми нашого суспкьства, як е осередками, центрами, територiями зростання та реальних змш, де мають бути реалiзованi засади сучасного та майбутнього розвитку. Ми виходимо з того, що мкто:
f мае усвiдомлюватись як система, що самоор-ганiзуеться, в якш об'ект управлiння е одно-часно i суб'ектом управлiння; + формуеться населенням i територiею, а забез-печуеться та обслуговуеться за рахунок гос-подарсько! дiяльностi шдприемств i оргаш-зацiй, що актуалiзуе необхiднiсть визначення тих господарських структур, як створюють додану вартiсть та включен до великого i довгого ланцюга створення додано!' вартост (бажано свитого); f як система здатна вктворювати, формувати та розвивати новаци, пiдтримувати !х, управ-ляти ними з урахуванням життевого циклу на основi об'еднання i взаемодГ! рiзних защкав-лених сторГн, що обгрунтовуе необхiднiсть !х iдентифiкацi!, оцГнки та розбудови стратегш комунiкацi! та сшвпращ; f основнГ суб'екти мiста здатш сформувати узгоджену стратегiю розвитку, що базуеться на врахуванш та балансуванш рГзноспрямо-ваних i рГзних за тривалктю iнтересiв; на ви-значенш мiсцевiй спецiалiзацi! та перевагах; на роздкенш зон вiдповiдальностi.
Аналiз фахово! лiтератури та процесiв, що вгд-буваються в нашому суспГльствГ та економщ, дово-дять необхiднiсть впровадження принцишв сталого розвитку на мкцевому рГвнГ, що поеднуе три головш компоненти та наголошуе на можливосп реалiза-цГ! лише за об'еднання зусиль численних суб'екпв. У процеа формування стратеги розвитку мають бути
збалансоваш та узгодженi три аспекти: поряд iз со-цiальною та економiчною складовою сто!ть необйд-шсть не втратити екологiчнi аспекти розвитку.
Впровадження принцишв сталого розвитку на рiвнi мкта передбачае такий процес розбудови, коли вкбуваеться узгодження та гармошзащя соцiальних, економiчних та еколопчних складових, збалансоване вир1шення соцiально-економiчних завдань при збере-женнi сприятливого стану навколишнього середовища. Важливо наголосити, що одшею з головних передумов можливоста впровадження такого пiдходу е обов'язкове врахування довгострокових тенденц1й, вмiння адекватно використовувати фактор часу для планування дш i заходiв, отже, стратегiчне мислення стосовно розвитку соцiально-економiчно! системи мiста.
Удосконалення системи стратепчного управ-лiння сталим розвитком мкт мае вiдбуватися iз залученням рiзноманiтних стейкхолдерiв, якi мають власнi штереси, очiкування й уподобання стосовно майбутнього мкта. Таким чином, стратепч-не управлшня сталим розвитком мкта мае вкбувати-ся на засадах впровадження концепци стейкхолдерiв, що обумовлено посиленням взаемодГ! рiзних защкав-лених сторш, необхiднiстю досягнення збалансова-ностi рiзноманiтних iнтересiв, вибудови ефективно! спiвпрацi з урахуванням численних потреб, як по-стiйно змiнюються та зростають, тд час прийняття стратегiчних i тактичних ршень.
Стратегiчне управлiння в найбкьш загальних рисах включае в себе три ключовi етапи: стратепч-ний аналiз; формування та вибiр стратег!!; реалiзацiя стратегiчних iнiцiатив. Успiшне формування стратеги мкького розвитку та !! реалiзацiя тiсно пов'язанi з виконанням вимог стейкхолдерiв (або з досягненням тих результапв, якi е щнними, важливими та прюри-тетними для численних защкавлених сторiн). Своею чергою, вимоги стейкхолдерiв мiста забезпечуються певним комплексом робгг, здiйснення яких вимагае певних ресурав, витрат i супроводжуеться ризиками. З огляду на швестицц, витрати та трудозатрати, вель-ми важливо iдентифiкувати вимоги та очшування стейкхолдерiв, провести !х класифшащю, ранжування чи рейтингування задля обгрунтованого вибору стра-
тепчних прюритеив. Доходимо висновку, що форму-вання стратеги розвитку MicTa мае засновуватися на партнерствГ вс1х защкавлених cуб'ектiв - оргaнiв влади рiзних рiвнiв (перш за все, мшцевого самовряду-вання) i члешв територiaльноi громади (якi представлен рiзномaнiтними об'еднаннями та угрупуваннями, найбкьш вагомими з яких е громадськ оргaнiзaцii).
Маемо наголосити, що положення концепци cтейкхолдерiв знайшли свое застосування переважно на рiвнi конкретних суб'ектГв гоcподaрчоi дiяльноcтi -пiдприемcтв. Серед провГдних фaхiвцiв, якi займа-ються даною проблемою на сучасному еташ, мож-на вид1лити таких: А. Аммaрi [1], В. Бабаев, М. Су-хонос, I. Б1лецький [2], М. Саприкша, О. Ляшенко М. Саенсус, Г. Мкько [3], К. Мамонов [4], В. Смачило, О. Колмакова, Ю. Коломiець [5], Ю. Гусева, О. Мар-тиненко, I. Чумаченко [6; 7], А. Рибак [8] та ш. Усе бкьше праць присвячено питанням ощнки та aнaлiзу cтейкхолдерiв:
f у проектному менеджмент iз використанням програмного забезпечення, базуючись на методологи проектного управлшня та методiв Scrum, Agile [7]; f в упрaвлiннi дiяльнicтю пiдприемcтвa, окре-мих acпектiв дiяльноcтi чи пiдприемcтв рГз-них видiв дiяльноcтi [2; 4; 5; 9]; f в упрaвлiння розвитком певно'1' складово! ре-гiонaльноi системи (наприклад, рекреацшно-го комплексу [10]) та ш.
Водночас, уcвiдомлюючи вaжливicть та нагаль-нicть узгодження iнтереciв рiзних защкавле-них оciб, доцiльнicть сшвпращ та взаемоди численних cуб'ектiв розвитку мкт Украши, вкрай недостатньо наукових розробок щодо сталого роз-витку мкт з приводу iдентифiкaцii, aнaлiзу та ощнки cтейкхолдерiв. Актуальним науково-практичним за-вданням постае розробка (aдaптaцiя, ви6Гр) моделi оцГнки cтейкхолдерiв розвитку мкта, яка дозволить конкретизувати позицГю кожного суб'екта, визначи-ти його штереси та роль, запропонувати iнcтрументи комушкаци, взаемоди та cпiвпрaцi, обгрунтуе участь у процесах стратепчного планування та реaлiзaцii об-раних cтрaтегiчних цкей, завдань, плaнiв та проектiв.
Метою дано'1 роботи е обгрунтування моделi оцГнки cтейкхолдерiв cтрaтегiчного упрaвлiння ста-лим розвитком мГст. Завданнями, яю вирГшуються в данГй роботГ, е: аналГз Гснуючих методГв i моделей аналГзу та оцГнки стейкхолдерГв; визначення переду-мов !х використання, переваг i ключових результатГв; обгрунтування методу аналГзу стейкхолдерГв розвитку мГста, який стане пГдгрунтям процесу формування стратеги сталого розвитку мГст Украши.
ТеорГя i практика управлГння рГзними сощаль-но-економГчними системами довела ефектившсть використання концепцГй соцГально вГдповГдального управлГння та управлГння взаемодГею задля досяг-
нення розвитку. ВихГднГ положення дано'1 концепци спираються на усвГдомлення можливостей досягнен-ня бГльшого i кращого ефекту пГд час: по-перше, вра-хування рГзноспрямованих ГнтересГв, потреб, бажань та очшувань рГзних суб'ектГв управлГння системи; по-друге, вибудови взаемоди, комушкаци, взаемо-вГдносин рГзних суб'ектГв, яких можна визначити як защкавлеш сторони, що впливають та обумовлюють процес розвитку. Не виключенням е процеси стратепчного управлГння сталим розвитком мГст. А. I. 6р-молова акцентуе увагу на необхГдностГ визначення ГнтересГв зацшавлених сторш та побудовГ моделГ 1'х-нього середовища шд час розробки стратеги розвитку мГста [11]. Ми приеднуемося до дано1 позици та вбачаемо за необхГдне визначити основнГ положення, методи та шструменти стейкхолдер-орГентованого пГдходу, як найкраще дозволять реалГзувати страте-пчш завдання Гз забезпечення сталого розвитку мГста. 1дентифкащя, оцГнка стейкхолдерГв мае на метГ в подальшому забезпечити ефективну та взаемоузго-джену 1'х дГяльнГсть у процесГ стратепчного планування та реалГзаци визначених стратеичних змГн - формування стратег^ сталого розвитку мГста.
НеобхГдшсть визначення груп стейкхолдерГв та вивчення !х ГнтересГв пояснюеться тим, що штереси рГзномаштних груп мають рГзний вектор спрямування, i !х неврахування може при-звести до конфлкту [5, с. 349]. Задля попередження конфлкпв та здГйснення проактивного управлГння доцГльно проведення процедури групування ГнтересГв рГзних стейкхолдерГв за обраною конкретною ознакою, що в подальшому стане пГдгрунтям органГ-заци сшвпращ Гз ними.
Важливим завданням е кентифкащя та повна характеристика стейкхолдерГв, яка передуе 1хньо-му аналГзу. 1дентифшацГя та аналГз стейкхолдерГв е невГд'емною умовою стратепчного управлГння сталим розвитком. Вельми важливо визначити, хто е за-щкавленими сторонами, хто з них прюритетними та домшуючими, вГд кого залежатиме прийняття рГшень та тривалГсть, ефективнГсть його реалГзаци.
АналГз стейкхолдерГв - це процес, за допомо-гою якого можна визначити та ощнити важливГсть ключових груп людей або оргашзацш, як здатнГ вплинути на усшшшсть дГяльностГ компани [3].
АналГз стейкхолдерГв - це процес, на основГ якого можна виявити та ощнити основш защкавлеш групи людей або оргашзацш, як впливають на фшан-совогосподарську дГяльшсть пГдприемства [12, с. 85].
Е. ФрГман наголошував, що «кентифшащя й прь оритизацГя груп стейкхолдерГв мае певний алгоритм, що укладаеться в шГсть еташв: ГдентифкацГя груп та ГндивГдГв ^ визначення ключових потреб кожно!' групи ^ аналГз ГнтересГв i ступеня впливу кожно!' групи ^ формування плану заходГв для управлГння очшу-ваннями стейкхолдерГв ^ реалГзацГя запланованих
дш ^ аналiз результатiв управлiння i повторення процесу iдентифiкацiя груп стейкхолдерiв) [13].
Сучаснi дослiдники, Ю. Ю. Гусева та М. В. Кан-цевич, вважають, що аналiз зацiкавлених сторiн скла-даеться з таких трьох еташв [14]:
+ по-перше, визначення вс1х потенцiйних учас-никiв процесу та накопичення вГдповГдно! ш-формацГ! (!х ролi, сфери дiяльностi, iнтереси, знання, очiкування, рiвнi впливу). Основних стейкхолдерiв, як правило, легко визначити. Це учасник (суб'ект), який бере участь в ухва-ленш ршень або вiдiграе управлшську роль; той, хто впливае на результат (мiсцевi орга-ни влади шд керiвництвом мiського голови). 1дентифшащя iнших зацiкавлених осiб зазви-чай здшснюеться шляхом опитування вже ви-значених стейкхолдерiв. 1х список розширю-еться доти, поки всi потенцшш зацiкавленi сторони не будуть включен до реестру; + по-друге, аналiз потенцiйного впливу кожного зi стейкхолдерiв. Класифiкацiя !х таким чином, щоб визначити стратегiчний пiдхiд до управлшня. У процесi стратегiчного управлш-ня сталим розвитком мiста дощльно визначити широке коло защкавлених сторiн, що зу-мовлюе необх1дшсть оцiнки !х прiоритетностi для того, щоб забезпечити ефективне засто-сування зусиль з комушкацш та управлiння !х очiкуваннями; + по-трете, оцiнювання ймовiрностi та типу реакцГ! ключових защкавлених сторш з метою планування впливу на них, щоб заручитися !х пiдтримкою або пом'якшити потенцiйнi нега-тивнi наслiдки.
У роботi [15] наголошено, що процедура аналiзу стейкхолдерiв мае вiдбуватися за таким алгоритмом:
1) Гдентифжацш стейкхолдерiв;
2) визначення впливу шщативи на стейкхолде-рiв, а також вплив цих оаб/груп на iнiцiативу;
3) визначення можливих титв спiвпраць стейк-холдерiв;
4) побудова плану залучення стейкхолдерiв, ви-ходячи з типу спiвпрацi та етапу шщативи.
Н. Я. Шкромида включае таи основш етапи ана-лiзу стейкхолдерiв [12]:
1) Гдентифжацш - встановлення кола осiб та ор-ганiзацiй, що мають штерес i впливають на дiяльнiсть шдприемства;
2) систематизацiя !х за однорГдними ознаками, групами впливу та збiр iнформацГi про них;
3) ощнка !х цiлей i завдань;
4) формування стратеги подальшо! успiшноi дг-яльностi та встановлення механiзмiв i способiв гос-подарювання, якi б задовольняли вах учасникiв
Аналiз фахово! лiтератури дозволяе визначити, що кнуе певна кiлькiсть моделей аналiзу стейкхол-дерiв. Найчастiше згадуванi такi: матриця «влада/ш-
терес», матриця «влада/динамiзм», модель МГтчелла, карта зацiкавлених сторiн. Водночас окремi фахiвцi пропонують для аналiзу стейкхолдерiв використову-вати й iншi моделi. У табл. 1 наведено порiвняльний аналiз моделей оцiнки стейкхолдерiв.
Проведене дослiдження моделей оцiнки стейк-холдерiв дозволяе зробити такi висновки: 1) кожен iз представлених методiв виходить iз мети оцiнки та на-явно! шформаци, яка може бути зiбрана та опрацьо-вана; 2) частше за все стейкхолдерiв роздiляють на чотири групи вГдповГдно до двох критерГ!в; 3) вибiр критерив обумовлюеться в подальшому напрямками взаемодГ! та спiвпрацi iз зацжавленими сторонами; 4) результатом аналiзу е вибiр стратеги спiвпрацi, взаемодГ! та обгрунтування конкретних управлiнських шструменпв стосовно кожно! окремо! групи.
Отже, методи оцiнки та аналiзу защкавлених сторш використовуються «з метою виявлен-ня можливих протирiч та конфлжпв мiж за-цiкавленими сторонами, !х сили, вагомостi, термшо-востi та, вГдповГдно, прiоритетностi для вирiшення» [5, с. 350]. Важливо не залишити ощнку та аналiз без подальших рiшень i дш. Вельми важливо обгрунтува-ти стратегй комушкацц, взаемоди, залучення.
Для виршення питання залучення стейкхолде-рiв до процесу формування стратегГ! сталого розвит-ку мкт вважаемо найбiльш доц1льною модель МГт-челла. Велика кiлькiсть зацiкавлених сторш, рГзнома-нiтнiсть !х iнтересiв, очжувань та рiвень !х готовностi стати активними учасниками мшьких процесiв роз-витку обумовлюе розподiл на бкьшу кiлькiсть груп.
П. Т. Бубенко наголошуе, що «партисипатив-нiсть визначено одним iз ключових принципiв здш-снення позитивних трансформацiйних змiн в руслГ сталого мiського розвитку, що передбачае залучення широко! учасп вах вiдповiдних стейкхолдерiв на всiх етапах процеав формування, планування та здш-снення мкько! полiтики, вiд розробки концепцГ! до складання бюджету, реалiзацii, монГторингу та оцш-ки» [16, с. 42]. I ми з цим щлком згодш.
Важливе зауваження зроблено в роботГ Л. А. Нох-рГно! [17]: «ТериторГальнГ спГвтовариства неГдентичнГ Г складно структурованГ. При Гдентифжаци потреб Г прГоритетГв мГсцевих жителГв слГд враховувати вГд-мшносй «соцГального домГнування», оскГльки бГльш забезпечеш члени спГвтовариства, як правило, бГльш упевненГ в думках Г висловах, мають бГльше часу для комушкацш Г бГльш вГльний доступу до комунжа-цГйних ГнструментГв (телефони, електронна пошта, транспортш засоби, тощо). Цкеспрямований аналГз структури територГально! громади сприяе Гдентифь кацГ! прГоритетГв всГх шарГв спГвтовариства, оскГльки потреби бГдного населення можуть Гстотно вГдрГзня-тися. При цьому сощально-економГчш дослГдження, як Г ощнка ресурав, повиннГ бути гендерно-орГен-тованими. Залучення до дГалогу територГально! гро-
Таблиця 1
Порiвняльний аналiз моделей оцшки стейкхолдерiв
№ з/п
Назва
Суть
Результат
1
3
4
Модель А. Менделоу (матриця «влада/iнтерес»)
Класифiкацiя (або групування) стейкхолдерiв за двома кри-терiями:
1) рiвень влади - здатшсть справляти вплив;
2) рiвень iнтересу - бажання впливати.
Розробляеться з метою вияв-лення виду вщносин; усунення негативного впливу стейкхол-дерiв на проект, мшiмiзaцп негативних наслщш. Хто зi стейкхолдерiв буде най-бiльш впливовим пiд час формування системи цтей? Якi стейкхолдери можуть опинитися в потенцiйному конфл^л у процесi визначення цтей?
Розподт стейкхолдерiв на чотири групи: Група А (м^мальний рiвень влади та м^маль-ний рiвень штересу) - спостерiгачi, якi вимага-ють м^мальних зусиль i постiйного мошторин-гу (чи не змiниться 'х позицiя). Група Б (мiнiмальний рiвень влади та високий рн вень штересу) - стейкхолдери, як в кура подм i потребують постмного поiнформувaння. Можуть бути дуже важливими, щоб справити вплив на стейкхолдерiв iз бiльшим рiвнем влади. Група В (високий рiвень влади та м^мальний рiвень iнтересу) - задоволен та пaсивнi, потребують постмноТ пiдтримки, бо раптово можуть набути великого значення. Група Д (високий рiвень влади та високий ри вень штересу) - ключовi гравц1 якi потребують спiвпрaцi та залучення до процеав планування та реaлiзaцiТ'
Матриця
«влaдa/динaмiзм»
Клaсифiкaцiя (або групування) стейкхолдерiв за двома кри-терiями:
1) рiвень влади - здатшсть справляти вплив;
2) рiвень динaмiзму - змша положення.
Розробляеться з метою визначення того, куди мають бути спрямоваш зусилля пiд час розробки стратеги та обгрунтування прюритетних напрям-кiв та дм
Розподiл стейкхолдерiв на чотири групи: Група А (м^мальний рiвень влади та м^маль-ний рiвень динaмiзму) - стейкхолдери iз най-меншою кiлькiстю проблем, простi у спткуванш та не вимагають особливих зусиль. Група Б (м^мальний рiвень влади та високий рiвень динaмiзму) - стейкхолдери непередбачу-вaнi, але кероваш. Доволi простi у спiлкувaннi, не потребують багатьох зусиль, щодо них необ-хiднi постiйний монiторинг позици та шформу-вання про поди.
Група В (високий рiвень влади та м^мальний рiвень динaмiзму) - потужш, але передбaчувaнi стейкхолдери. 1х очiкувaння достатньо легко виконати, що необхiдно робити, бо вони мають владу.
Група Д (високий рiвень влади та високий рiвень динaмiзму) - найбтьш небезпечнi стейкхолдери, як потребують найбтьшо' уваги. До них за-стосовують новi (iнновaцiйнi) стратеги взаемоди та ствпрац
<
Модель Мтелла
lдентифiкaцiя зaцiкaвлених сторiн залежно вщ поеднання одного, двох або трьох атри-бутiв:
1) «влада» - здатшсть стейк-холдерiв отримати бажаний результат (можливкть при-йняття управлшських рiшень, фiнaнсовa винагорода);
2) «лептимшсть» - ступiнь вiдповiдностi юридичним нормам i нормам поведiнки, прийнятим у конкретному сусптьств^
Розподiл стейкхолдерiв на ам клaсiв: Латентт стейкхолдери (володтть одним атрибутом):
1) Дирекцйна група (защкавлеш сторони, якi не мають «термшовостЬ чи «влади»).
2) Бездiяльна/«спляча» група (защкавлеш сторони, якi не мають «лептимносто i «термiновостi»).
3) Група, що вимагае (защкавлеш сторони, як не мають «влади» та «лептимносто, але хочуть негайно отримувати шформацт та вирiшувaти питання).
Оч'куюч! стейкхолдери (володтть двома атрибутами):
4) Домiнантна група (защкавлеш сторони, якi мають «владу» та «легiтимнiсть», але не мають «термшовостЬ).
<
О ш
2
2
3
Закшнення табл. 1
о_ <С
1 2 3 4
3) «термшовкть» - вщносини ¡з заЩкавленими сторонами з погляду невщкладност за-доволення вимог конкретного стейкхолдера. Для створення практичного ¡нструментарт для менеджменту, що дозволяе спрощува-ти роботу ¡з стейкхолдерами, бо формуються ктьккш оц1н-ки поргёняльно! важливост заЩкавлених стор1н 5) Небезпечна група (заЩкавлеш сторони, як1 мають «владу» i «термшовкть», але насправд1 не мають права на прийняття ршення). 6) Залежна група (заЩкавлеш сторони, як1 не мають «термшовосто та «влади»). Категоричш стейкхолдери: 7) Залишкова група (заЩкавлеш сторони, як1 мають ознаки «влади», «лептимностЬ i «терми новостЬ)
4 Карта защкавлених сторш (Stakeholder's Map) Ввуалвацт у вигляд1 карти груп стейкхолдера в1дбува-еться за рвними критер^ми, наприклад р1вень ¡нтересу, р1вень впливу, рвень доступу до нових ¡дей, р1вень знань i досвщу, ргёень лептимност тощо Розподт стейкхолдера на групи (ктьккть у кожному окремому випадку буде рвнитися), що розподтеш за певним критергём. У кожшй груп1 конкретизовано суб'екнв i визначено р1вень взаемозв'язку та впливу. Карта повинна ¡люструвати вщносини, за допомогою яких система може впливати на '!! учасниш, i навпаки, учасники - на систему
5 Балансова модель взаемовщносин заЩкав-лених сторш 1дентиф1кац1я защкавлених стор1н залежно вщ типу вщно-син, як1 м1ж ними складаються, виключно з метою ресурсного обмшу Розподт стейкхолдера на три групи, що опису-ють вщносини м1ж ними: 1) асиметричн вщносини (на користь цтьового елементу); 2) асиметричн вщносини (на шкоду цтьовому елементу); 3) ешвалентш вщносини
6 Модель Г. Савважа 1дентиф1кац1я стейкхолдера за двома критер^ми: 1) здатшсть заЩкавлено''' сто-рони нанести шкоду; 2) потенцш стейкхолдера до ствпрац! Розробляеться з метою вибо-ру доречно! стратег!! взаемоди з1 стейкхолдером Розподт стейкхолдера на чотири групи ¡з обфунтованими моделями взаемоди: Група 1 (мшмальна загроза та мшшальний по- тенцш) - стратег1я спостереження. Група 2 (мшмальна загроза та високий потенцн ал) - стратепя залучення. Група 3 (висока загроза та мшшальний потенцн ал) - стратепя захисту. Група 4 (висока загроза та високий потенцш) -стратепя взаемод!''
6 Призма ефективност Оргёнтована на основы класи заЩкавлених ос1б, як1 можуть зустр™ся в будь-якому проект!. У класи включаються: ¡н-вестори (акцюнери та ¡нш1 по-стачальники катталу); шенти та посередники; праЩвники та профешш сптки; постачаль-ники та стратепчш партнери; чиновники регулятивних орга-шв, преса та сптьноти Отримати вщповщ на питання: A. Задоволешсть защкавлених оаб. Хто е за-Щкавленими особами, i що вони хочуть вщ компанп? B. Внесок защкавлених оаб. Чого ми хочемо в1д наших заЩкавлених ос1б? C. Стратег!''. Як стратег!'' нам необх1дн1 для задо-волення згаданих бажань? D. Процеси. Як процеси нам потрШно запустити для здмснення даних стратег1й? E. Можливостк Як1 можливост (люди, досвщ, технолог!'' та ¡нфраструктура) нам потрШш для бтьш дгёвого й ефективного управлшня дани-ми процесами?
7 Коло стейкхолдера Групування стейкхолдера у вигляд1 сегменлв кола. Сила влади стейкхолдера (power) представлена радшьною глибиною сегмента. Вщ трьох концентричних кш: ресурсна база стейкхолдера (внутршне середовище), галузева структура, соцшьно-пол™чне середовище Чотири концентричн кола представляють «близьккть» стейкхолдера до проекту та силу 'х влади
<
ш
Джерело: складено на 0CH0Bi [3; 6; 8-11].
мади детермшоване трьома чинниками. По-перше, ресурси дано! територИ (включаючи робочi мкця) привертають вiдвiдувачiв. По-друге, сприяння мк-цевих жителiв зумовлюе результативнiсть будь-яко! дiяльностi, включаючи сталий розвиток туризму. Потрете, автентичш звича! i традицiйнi знання часто е ключовими компонентами навчання i формування досвку вiдвiдувачiв територГ!».
Т Т" шава класифiкацiя участi громадян у суспкь-
I ному життi наводиться в поабнику для тре-I 1 нер1в з розвитку громади [18, с. 7-8]:
1) пасивна участь - люди беруть участь у гро-мадськш роботi, вже просто слухаючи виступ адмь нiстратора, менеджера, лидера, у якому презентуеть-ся будь-який проект, мктиться звiт про результати проведено! членами громади роботи i т. ш. Пасивна участь е однобiчною, тому що думка пасивного учас-ника по обговорюваних питаннях не вислуховуеться;
2) участь у наданш шформаци - кожний член суспкьства мае свш досвк життя в громадi, вiн е но-сiем iнформацГl', аналiз яко! дозволить зацiкавленим особам визначити найбкьш актуальнi проблеми мк-цевого сощуму й шляхи !хнього вирiшення. Беручи участь в рiзних видах опитувань, анкетувань як реци-пiент, опитуваний опосередковано впливае на процес прийняття вкповкних ршень;
3) участь шляхом консультування - члени громади iнодi звертаються за консультативною допомо-гою до фахiвцiв у державш або громадськi органiзацГ!. Цей процес не припускае жодно! !хньо! думки в при-йняттi рiшень. Однак це теж участь, осккьки знання, отриманш шляхом консультування, члени громади використовують для полшшення свого життя або життя оточуючих !х людей;
4) участь заматерiальнi стимули - громадяни беруть участь в реалiзацИ сощально! програми за ви-нагороду (грош^ речi). Цей вид участа значно впливае на процеси розвитку громади. Люди виконують рiзнi види роби1, приймають в^повкш рiшення, однак при цьому, як правило, втрачають штерес, якщо матерь альний стимул зникае;
5) функцюнальна участь - передбачае вирь шення заздалегiдь передбачених завдань сощального проекту. Для цього шщатори, або фасiлiтатори, проекту створюють певш групи, якi вносять безпосеред-нi змiни в життя громади;
6) участь шляхом взаемодИ (штерактивна участь) - цей рiвень участа вкбуваеться шляхом сп1льного аналiзу, результатом якого стае план дц та формування нових мiсцевих iнституцiй чи змщнення вже iснуючо! системи;
7) самомобшзащя - члени громади висувають власш Шщативи щодо до змш iснуючо'! системи та укладають угоди iз зовнiшнiми iнституцiями задля отримання необхкних ресурсiв та технiчно! допомо-ги i зберiгають контроль над !х використанням.
Ми вважаемо, що поеднання результатав оцiнки стейкхолдерiв за моделлю Мггчелла iз представленою класифкащею дозволить б1льш грунтовно розробити стратегГ! взаемодн, за-лучення та обрати шструменти впливу на ту чи шшу групу у процесi стратепчного планування сталого розвитку мiста. Такий шдид надасть бiльш повну та детальну шформащю щодо характеристик защкав-лених сторiн; дозволить визначити !х рiвень влади, iнтересiв, наявних ресурав тощо; обгрунтуе вибiр стратеги комушкацИ та взаемодИ з розподiлом по-вноважень i вiдповiдальностi. «Метою взаемодИ iз за-цiкавленими сторонами е правильний вибiр напряму стратегiчного розвитку мшта, вибiр шляхiв удоско-налення його дiяльностi та досягнення такого рiвня сталого розвитку, вiд якого виграють вск держава, регiон, мкто, його стейкхолдери та сусп1льство» [9, с. 299]. Побудова дiалогу, взаемодИ та партнерства стане дiевим та ефективним методом реалiзацИ цiлей i завдань розвитку, дозволить сфокусувати увагу на конкретних проблемах, учасниках, наявних ресурсах i можливостях для змш, що найбкьш актуально в контекста управлшня стшким розвитком.
Активне залучення защкавлених оаб до планування та реалiзацИ стратеги сталого розвитку мшта надае певнi переваги:
1) спкьне розроблення напрямкiв мiсцево! по-лiтики, визначення прiоритетiв, встановлення стра-тегiчних i поточних ц1лей i завдань е б1льш прозорим i демократичним процесом;
2) рiшення, яш приймаються спiльно, узгодже-но, у процеа дiалогу та конструктивно! дискусИ ба-гатьма зацiкавленими сторонами, грунтуються на б1льшому обсязi знань, умшь, досвiду та iнтуl'цИ;
3) досягнення консенсусу серед защкавлених сторш, використання моделi спiвпрацi покращуе рi-вень якосп та ефективностi мiсцево'! полiтики стало-го розвитку;
4) вiдчуття причетностi рiзних зацiкавлених сторiн до процесу стратепчного управлшня забез-печуе життездатнiсть та реалктичшсть, досягнення стратегiй i окремих заходiв.
На наш погляд, побудова дiалогу, взаемодИ та партнерства стане дiевим та ефективним методом реалiзацИ ц1лей i завдань розвитку, дозволить сфокусувати увагу на конкретних проблемах, учасниках, наявних ресурсах i можливостях для змш, що найбкьш актуально в контекста управлшня сталим розвитком.
ВИСНОВКИ
Основними результатами проведеного досль дження е так1
По-перше, доведено, що вдосконалення системи стратепчного управлшня сталим розвитком мшт мае вкбуватися на засадах впровадження концепцИ стейкхолдерiв, що обумовлено специфшою процесу управлшня мштом i наявшстю велико! ккькоста зацi-
кавлених сторш, як мають neBHi штереси щодо иого розвитку та можуть вплинути на реалiзацiю даних процесш.
По-друге, показано, що iнструментарiИ аналiзу стеИкхолдерiв б1льш розвинутиИ з точки зору управ-лiння пiдприeмствами, проектами та програмами, отже, потребуе певно! адаптаци для використання в стратепчному плануваннi розвитком мiст.
По-трете, проведено порiвняльний аналiз ме-тодiв та моделей оцшки стеИкхолдерiв, визначено сутшсть процесу аналiзу, представлено критери, за якими в^буваеться аналiз та результати, що очку-ються в шдсумку даного процесу.
По-четверте, з метою залучення стейкхолдерiв до процесу формування стратеги сталого розвитку мшт обгрунтовано використання моделi Мiтчелла, яка поряд iз усвiдомленням специфiки територiальноi спкьноти дозволить розробити б1льш дiевi стратеги комушкаци та взаемодй', обрати ефективнi управлш-ськi iнструменти впливу та, у шдсумку, - оргашзувати продуктивний процес стратепчного планування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. AMMapi А. О. Классифiкацiя стейкхолдерiв на осно-Bi взаемних 04iKyBaHb. Актуальнi проблеми eKOHOMiKU. 2012. № 8. С. 150-155.
2. Бабаев В. М. Сухонос М. К., Бшецький I. В. Роз-робка методу щентиф^ацп, аналiзy стейкхолдерiв будн вельно-енергетичних проектiв та моделi пiдвищення якостi отримання Тх вимог. Первый независимый научный вестник. 2015. № 1. С. 64-70.
3. Корпоративна соЩальна вщповщальшсть: моделi та управлшська практика : пiдрyчник / М. Саприкша, О. Ля-шенко, М. Саенсус та iн. ; за наук. ред. О. Редькша. КиТв : ТОВ «Фарбований лист», 2011. 480 с.
4. Мамонов К. А. Стейкхолдерно<^ентований пщхщ в управлшш капiталом бренду бyдiвельниx корпоративних пщприемств : монографiя. Харкiв : ХНАМГ, 2012. 249 с.
5. Смачило В. В., Колмакова О. М., Коломiець Ю. В. Процедура аналiзy стейкxолдерiв пiдприемства. Економн ка i суспльство. 2017. Вип. 12. С. 348-353. URL: http://www. economyandsociety.in.ua/journal/12_ukr/58.pdf
6. Гусева Ю. Ю., Мартиненко О. С., Чумаченко I. В. Динамiчнiй аналiз методiв та шструментальних засобiв yправлiння зацiкавленими сторонами проеклв. Уnравлiн-ня розвитком складних систем. 2018. № 35. С. 27-36. URL: http://urss.knuba.edu.Ua/files/zbirnyk-35/6.pdf
7. Гусева Ю. Ю., Мартиненко О. С., Чумаченко I. В. Матрична модель 4R & WS для класиф^ацп стейкxолдерiв проекту. Вiсник НТУ «ХП1». Сeрiя «Сmраmeгiчнe управлiн-ня, управлiння портфелями, програмами та проектами». 2017. № 2. С. 17-22.
8. Рибак А. I. Управлшня заЩкавленими сторонами в проектному менеджмент : монографiя. Одеса, 2017. 145 с.
9. Кусик Н. Л., Ковалевська А. В. Корпоративна соцн альна вщповщальшсть : навч. поаб. Харш : С1М, 2014. 528 с.
10. Мирошниченко Ю. О., Бондар А. В. Модель взаемодй стейкxолдерiв у реальному сектс^ економ^и УкраТни в контекст КСВ. Сюдна Европа: економка, бiзнeс та управ-
лння. 2018. Вип. 5. С. 71-74. URL: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/16_2018/14.pdf
11. Ермолова А. I. Модель середовища заЩкавле-них сторш розробки стратеги розвитку мкта. Всник Схдно-укранського национального унверситету \мен\ Володимира Даля. 2014. № 14. Ч. 1. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/VSUNU/2012_14_1/Ermolova.pdf
12. Шкромида Н. Я. Стейкхолдери як основы факто-ри впливу на економiчний потенЩал пщприемства: необхщ-н1сть 'х обл^у та аналiзу. Всник Прикарпатського ушверси-тету. Сер/я «Економка». 2014. Вип. 10. С. 83-87.
13. Freeman R. E. The Politics of Stakeholder Theory: Some Future Directions. Business Ethics Quarterly. 1994. Vol. 4. No. 4. Р. 409-421.
14. Гуссва Ю. Ю., Канцевич М. В. 1дентиф1кац1я стейк-холдерiв при плануванш проекту створення об'еднань ств-власникiв багатоквартирних будинк1в. Комунальне госпо-дарство мкт. 2014. Вип. 118. С. 52-55. URL: http://eprints. kname.edu.ua/39796/1/9.pdf
15. Генрего Ю. О., Полщук Е. А., Василишен Ю. В. 1нновац1йна полiтика: функцГ'' стейкхолдерiв в процесi и формування. Ефективна економ/ка. 2018. № 7. URL: http:// www.economy.nayka.com.ua/pdf/7_2018/32.pdf
16. Бубенко П. Т., Панова О. Д. Стейкхолдерський пщхщ в забезпеченш жип^яльност великого мкта // Матерiали мiжнародно''' науково-практично' конференцГ'' «Сучасн1 тренди розвитку урбашзованих територiй» (м. Хар-к1в, 22-24 травня 2019 р.). Харш, 2019. С. 42-44. URL: http:// eprints.kname.edu.ua/53073/1/Конференцiя%202019-%20 08-05-2019-43-45.pdf
17. Нохрша Л. А. Алгоритм щентиф^ацп груп стейк-холдерiв // матерiали конференцГ' <Мсто, культура, цивн л1зац1я» (квiтень 2015 р.). М. Харш, 2015. С. 168-175. URL: http://eprints.kname.edu.ua/40107/1/168-175.pdf
18. Азарова Т. В., Абрамов Л. К. Технолопя оцшки со-цiальних програм та проект Юровоград : 1СКМ, 2007. 100 с.
REFERENCES
Ammari, A. O. "Klassyfikatsiia steikkholderiv na osnovi vzaiemnykh ochikuvan" [Stakeholder classification based on mutual expectations]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 8 (2012): 150-155.
Azarova, T. V., and Abramov, L. K. Tekhnolohiia otsinky sot-sialnykh prohram ta proektiv [Technology evaluation of social programs and projects]. Kirovohrad: ISKM, 2007.
Babaiev, V. M. Sukhonos M. K., and Biletskyi, I. V. "Rozrobka metodu identyfikatsii, analizu steikkholderiv budivelno-enerhe-tychnykh proektiv ta modeli pidvyshchennia yakosti otryman-nia yikh vymoh" [Development of a method of identification, analysis of stakeholders of construction and energy projects and models of improving the quality of obtaining their requirements]. Pervyi nezavysymyi nauchnyi vestnyk, no. 1 (2015): 64-70.
Bubenko, P. T., and Panova, O. D. "Steikkholderskyi pidkhid v zabezpechenni zhyttiediialnosti velykoho mista" [A stakeholder approach to livelihood in a big city]. Suchasni trendy roz-vytku urbanizovanykh terytorii. 2019. http://eprints.kname.edu. ua/53073/1/Конференцiя%202019-%2008-05-2019-43-45.pdf
Freeman, R. E. "The Politics of Stakeholder Theory: Some Future Directions". Business Ethics Quarterly, vol. 4, no. 4 (1994): 409-421.
Herneho, Yu. O., Polishchuk, Ye. A., and Vasylyshen, Yu. V. "Innovatsiina polityka: funktsii steikkholderiv v protsesi yii for-
muvannia" [Innovation policy: Stakeholder functions in the process of its formation]. Efektyvna ekonomika. 2018. http://www. economy.nayka.com.ua/pdf/7_2018/32.pdf
Husieva, Yu. Yu., and Kantsevych, M. V. "Identyfikatsiia steikkholderiv pry planuvanni proektu stvorennia obiednan spivvlasnykiv bahatokvartyrnykh budynkiv" [Identification of stake holders in planning the project of creating associations of co-owners of apartment buildings]. Komunalne hospodarstvo mist. 2014. http://eprints.kname.edu.ua/39796/1/9.pdf
Husieva, Yu. Yu., Martynenko, O. S., and Chumachenko, I. V. "Dynamichnii analiz metodiv ta instrumentalnykh zasobiv up-ravlinnia zatsikavlenymy storonamy proektiv" [Dynamic analysis of project stakeholder management methods and tools]. Uprav-linnia rozvytkom skladnykh system. 2018. http://urss.knuba. edu.ua/files/zbirnyk-35/6.pdf
Husieva, Yu. Yu., Martynenko, O. S., and Chumachenko, I. V. "Matrychna model 4R & WS dlia klasyfikatsii steikkholderiv proektu" [4R & WS matrix model for project stakeholder classification]. Visnyk NTU «KhPI». Seriia «Stratehichne upravlinnia, upravlinnia portfeliamy, prohramamy ta proektamy», no. 2 (2017): 17-22.
Kusyk, N. L., and Kovalevska, A. V. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist [Corporate Social Responsibility]. Kharkiv: SIM, 2014.
Mamonov, K. A. Steikkholderno-oriientovanyi pidkhid v upravlinni kapitalom brendu budivelnykh korporatyvnykh pid-pryiemstv [A stakeholder-oriented approach to managing the brand equity of construction corporate enterprises]. Kharkiv: KhNAMH, 2012.
Myroshnychenko, Yu. O., and Bondar, A. V. "Model vzaiemodii steikkholderiv u realnomu sektori ekonomiky Ukrainy v konteksti KSV" [A model of stakeholder interaction
in the real economy of Ukraine in the context of CSR]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. 2018. http://www. easterneurope-ebm.in.ua/journal/16_2018/14.pdf
Nokhrina, L. A. "Alhorytm identyfikatsii hrup steikkholderiv" [An algorithm for identifying stakeholder groups]. Misto, kultura, tsyvilizatsiia. 2015. http://eprints.kname.edu. ua/40107/1/168-175.pdf
Rybak, A. I. Upravlinnia zatsikavlenymy storonamy v pro-ektnomu menedzhmenti [Stakeholder management in project management]. Odesa, 2017.
Saprykina, M. et al. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: modeli ta upravlinska praktyka [Corporate Social Responsibility: Models and Management Practice]. Kyiv: TOV «Farbovanyi lyst», 2011.
Shkromyda, N. Ya. "Steikkholdery yak osnovni faktory vplyvu na ekonomichnyi potentsial pidpryiemstva: neobkh-idnist yikh obliku ta analizu" [Stakeholders as the main factors influencing the economic potential of the enterprise: the need for their accounting and analysis]. Visnyk Prykarpatskoho univer-sytetu. Seriia «Ekonomika», no. 10 (2014): 83-87.
Smachylo, V. V., Kolmakova, O. M., and Kolomiiets, Yu. V. " Protsedura analizu steikkholderiv pidpryiemstva" [Procedure for the analysis of enterprise stakeholders]. Ekonomika i suspilstvo. 2017. http://www.economyandsociety.in.ua/jour-nal/12_ukr/58.pdf
Yermolova, A. I. "Model seredovyshcha zatsikavlenykh storin rozrobky stratehii rozvytku mista" [A stakeholder environment model for developing a city development strategy]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volody-myra Dalia. 2014. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ VSUNU/2012_14_1/Ermolova.pdf
CL
<C
< £
O u
BI3HECIHQOPM № 9 '2019 307
www.business-inform.net
