CC BY
130
на основi досв^ !х експлуатацп i що засвоення цього досвiду е одним з технолопчних етапiв ство-рення таких систем.
2. Еволюцiонуючi вiдкритi системи дуже великого масштабу, як1 не спроектоваш якою-небудь однiею групою розробнишв i розвиваються не за якимось планом, створеному кимось заранi. Ц системи створюють як би шформацшне середовище загаль-ного доступу, в розвиток яко! можуть вносити свш вклад розробники i навiть користувач^ незалежно вiд !х мiсцезнаходження.
Отже, перспектива шформацшних систем в ство-реннi технологiй !х створення, розвитку i керування ними з урахуванням досвiду експлуатацп, часто без попередньо розробленого плану i в цьому процесi може приймати участь будь-хто i будь-що. Так1 системи е складними вiдкритими розподiленими адаптивними еволюцюную-чими системами.
Необхiднiсть поеднання формальних методiв та ме-тодiв якiсного аналiзу i покладена в основу бiльшостi моделей i методик системного подходу. При формуваннi таких моделей змшюеться звичне уявлення про модел^ характерне для математичного моделювання та приклад-но! математики. Змiнюеться уявлення i про доказ адекват-ностi таких моделей.
Основну конструктивну iдею моделювання при вiдображеннi об'екта класом еволюцюнуючи систем можна сформулювати наступним чином: накопичуючи ш-формацiю про об'ект, фжсуючи при цьому всi новi компо-ненти та зв'язки i застосовуючи !х можна отримувати воображения посл1довних станiв системи, що розви-ваеться, поступово створюючи все бшьш адекватну модель реального або створюваного об'екта, що вивчаеться. При цьому шформащя може надходити ввд фахiвцiв рiз-них галузей знань i накопичуватися в часi в мiру и виник-нення (в процесi пiзнаиия об'екта).
Лдекватнiсть модел1 також доводиться як би послвдовно (по мiрi И формування) шляхом оцiнки пра-вильностi вiдображения в кожнiй наступнш моделi компо-нентiв i зв'язшв, необх1дних для досягнення поставлених цшей.
Список лiтератури
1. Горский Ю.М. Гомеостатика: модели, свойства, патологии / Ю.М. Горский. - Новосибирск: Наука, 1990. - 124 с.
2. Кейслер Г. Теория моделей / Г. Кейслер, Ч. Ч. Чэн. - М.: Наука, 1977. - 204 с.
3. Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач / Дж. Клир. - М.: Радио и связь, 1990. - 544 с
4. Колесников А.А. Основы теории синергетического управления / А.А. Колесников. - М.: Фирма «Испо-Сервис», 2000
5. Колесников Л.А. Основы теории системного подхода / Л.А. Колесников. - Киев: Наукова думка, 1988. - 174 с
6. Курейчик В.В. Гомеостатические, синергетические и эволюционные принципы поиска решений / В.В. Курейчик // Известия ТРТУ. - 2000. - №» 2. - С. 337338.
7. Курейчик В.М. Эволюционные, синергетические и гомеостатические стратегии. Состояние и; перспективы / В.М. Курейчик, В.В. Курейчик // Новости искусственного интеллекта. - 2000. - № 3. - С. 22-92.
8. Ладенко И.С. Методология и методы организации интеллектуальных систем / И.С. Ладенко. - Новосибирск: ИИФФ СО АН СССР, 1987. - 66 с.
9. Моисеев Н.И. Математические задачи системного анализа / Н.И. Моисеев. - М.: Наука, 1981.
10. Садовский В.Н. Основания общей теории систем / В.Н. Садовский. - М.: Наука, 1974. - 279 с.
11. Урманцев Ю.А. Общая теория систем: состояние, приложения и перспективы развития / Ю.А. Урман-цев // Система, симметрия, гармония. - М.: Мысль, 1988.
12. Финогеев А.Г. Моделирование и исследование си-стемно-синергетических процессов в информационных средах: Монография / А.Г. Финогеев. -Пенза: Изд-во ПГУ, 2003. - 223 с.
РОЗРОБКА МЕТОДУ 1ДЕНТИФ1КАЦ11, АНАЛ1ЗУ СТЕЙКХОЛДЕР1В БУД1ВЕЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ ТА МОДЕЛ1 П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ОТРИМАННЯ IX ВИМОГ
Бабаев В.М.
доктор наук з державного управлтня, професор, професор кафедри управлтня проектами в м1ському господарств11 будгвництв! Харювський нацгональний унгверситет мгського господарства 1мет О.М. Бекетова
Сухонос М.К.
доктор техтчних наук, доцент, професор кафедри управлтня проектами в м1ському господарств11 будгвництв!
Харювський нацюнальний унгверситет мгського господарства 1мет О.М. Бекетова
Бтецький 1.В.
асистент кафедри управлтня проектами в м1ському господарств11 будгвництв! Харювський нацгональний
унгверситет мгського господарства 1мет О.М. Бекетова
РАЗРАБОТКА МЕТОДА ИДЕНТИФИКАЦИИ, АНАЛИЗА СТЕЙКХОЛДЕРОВ СТРОИТЕЛЬНО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ПРОЕКТОВ И МОДЕЛИ ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ПОЛУЧЕНИЯ ИХ ТРЕБОВАНИЙ
Бабаев В.Н., доктор наук по государственному управлению, профессор, профессор кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетова
Сухонос М.К., доктор технических наук, доцент, профессор кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетова Белецкий И.В., ассистент кафедры управления проектами в городском хозяйстве и строительстве Харьковский национальный университет городского хозяйства имени А.Н. Бекетова
DEVELOPMENT OF METHODS FOR IDENTIFICATION, ANALYSIS STAKEHOLDERS BUILDING-ENERGY PROJECTS AND MODELS OF IMPROVING THE QUALITY OF THEIR REQUIREMENTS OF PRODUCING
Babaev V.N., Doctor in Public Administration, Professor, professor department of Project Management in the urban economy and building, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Sukhonos M.K., Doctor of Technical Science, Associate professor, Professor department of Project Management in the urban economy and building, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
Beletsky I. V., Assistant department of Project Management in the urban economy and building, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv
АНОТАЦ1Я
Для подальшого визначення характеру впливу стейкхолдерiв на будiвельно-енергетичний проект зроблено Их ка-тегоризацт. Проаналiзовано загальновiдомi в стратегiчному менеджментi тдходи до iдентифiкацii та анал1зу за-цiкавлених сторiн nроектiв. Розроблено метод iдентифiкацii стейкхолдерiв БЕП, що е бшьш структурованим та ефек-тивним для використання в проектному менеджментi, враховуючи його тактичний характер, потребу у швидких, активних дiях, в тому 4ucmí оперативному управлiннi зацiкавленими сторонами. З метою покращення процесу збору вимог побудовано модель, що передбачае використання р1зних технiк та в основi яко'1' покладено принципи методологи програмно '1' iнженерii.
Ключовi слова: будiвельно-енергетичний проект, стейкхолдери, проектний менеджмент, метод iдентифiкацii, модель збору вимог.
АННОТАЦИЯ
Для дальнейшего определения характера влияния стейкхолдеров на строительно-энергетический проект осуществлена их категоризация. Проанализированы общеизвестные в стратегическом менеджменте подходы к идентификации и анализу заинтересованных сторон проектов. Разработан метод идентификации стейкхолдеров СЭП, который является более структурированным и эффективным для использования в проектном менеджменте, учитывая его тактический характер, потребность в быстрых, активных действиях, в том числе оперативном управлении заинтересованными сторонами. С целью улучшения процесса сбора требований сформирована модель, которая предусматривает использование различных техник и в основе которой положены принципы методологии программной инженерии.
Ключевые слова: строительно-энергетический проект, стейкхолдеры, проектный менеджмент, метод идентификации, модель сбора требований. ABSTRACT
To determine the nature of the impact stakeholders for building-energy project done their categorization. The analysis known as strategic management approaches to the identification and analysis of project stakeholders. A method for the identification of stakeholders BEP, which is more structured and effective for use in project management, given its tactical nature, the needfor rapid, proactive actions, including operational management stakeholders. In order to improve the collection of requirements built a model that involves the use of different techniques and based on the principles of software engineering methodologies.
Keywords: building-energy projects, stakeholders, project management, identification method, model collection requirements.
Визначення проблеми. В силу свого масштабу i ш-новацшного характеру будiвельно-енергетичнi проекти (БЕП) справляють ютотний вплив на зовшшне середо-вище, змiнюючи i формуючи його, а тому зачшають безлiч рiзноманiтних штереав. В свою чергу, i зовшшне середо-вище виршально чи вельми ввдчутно впливае на проекти. До таких факторiв впливу ввдносяться:
1. Полтгичш фактори ^вень полггично! стаб№носп в держаы та репош в перюд реатзаци проекту; на-явшсть шдтримки проекту урядом i репональною владою).
2. Економiчнi чинники (стабшьшсть економiчноl си-стеми держави та регюну; рiвень шфляци i стшшсть валюти; податкова политика; розвинешсть ринково! шфраструктури; наявшсть i стабшьшсть джерел швестицш; гаранта та пшьги).
3. Громадсьш чинники (засоби масово! шформацп; громадсьш оргашзаци; мюцеве населення).
4. Природн i еколопчш фактори (природш умови в тсщ реалiзацil проекту; вплив проекту на еко-лопю).
5. Правовi чинники (ефектившсть правово! системи в державi та репош; правове забезпечення проекту).
6. Техшчш фактори (наявнiсть туково-тек^чно! бази для реал1зацп проекту, iнновацiйного потен-цiалу, квалiфiкованих виконавцiв проекту).
Таким чином, БЕП, володшчи специфiчними вла-стивостями, характеризуються наявнiстю велико! шль-костi стейкхолдерiв, тому 1х результатившсть багато в чому визначаеться правильною оргашзашею робiт з визначення зашкавлених сторiн та виявлення вимог або сподiвань ще на етапi формування концепцп, що значною мiрою шдвищуе ефективнiсть подальших фаз реал1зацп проекпв, дозволяе знизити наявну високу ентротю в ресурсному аспектi та забезпечуе стiйкiсть БЕП вiдносно впливу з боку оточення за вама перерахованими кате-горiями.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Процес визначення зашкавлених сторш проекту мае на увазi щен-тифiкацiю усiх оаб та органiзацiй, як1 можуть впливати на проект. В рамках цього ва штереси зацiкавлених сторiн повинш бути задокументованi.
Дослщники, як правило, розподшяють зацiкавленi сторони проектiв. Одну з перших класифжацш запропо-нував П. Друкер [1], вiн видшив зацiкавленi сторони, що мають долю в бiзнесi i прямо заинтересован у його успiху, та партнерiв, як1 користуються авторитетом або щонай-менше мають право вето, навиъ якщо в тому, що сто-суеться шси i цiлi оргашзаци, 1х авторитет мiнiмалъний або вщсутнш. Стосовно програм та проектiв, у [7] видшеш: прихильники - защкавлеш сторони, як1 мають пряму защкавлешсть в програмi/проектi, та противники -потенцшно негативно настроенi. Цi визначення не вико-
ристовувалися шшими дослвдниками, хоча бшьшсть ав-торiв фактично розглядають зацiкавленi сторони за вказа-ними категорiями.
Також iснуe велика шльшсть пiдходiв до вденти-фжаци та аналiзу зацiкавлених сторiн. А. Менделоу [4] аналiзуe стейкхолдерiв в залежносл вiд Гх iнтересiв i Гх влади, вiдповiдно здатностi впливати на дiяльнiсть пiдприeмств i бажанням це робити. 1нтегрований показ-ник - вплив зацiкавленоi сторони, визначаеться шляхом перемножения влади i штересу.
Розширенням моделi А. Менделоу можна назвати типологiю Р. Мiтчелла [5], в основi яко! лежать три фак-тори: законнiсть, значимiсть i термiновiсть, тобто юри-дична лептимшсть вiддавати вказiвки, сила впливу за-щкавлено1 сторони на шдприемство, мшмально необх1дна швидк1сть вiдповiдей на запити. Сторони, яким притаманна тiльки одна характеристика, е прихованими, яким притаманш двi характеристики - чекаючи ми. Найб№шим впливом володiють зацiкавленi сторони, вплив яких узаконений, значимий, i як1 вирiшують пи-тання у найкоротшi термiни.
У свою чергу Г. Саваж [6] не пльки класифiкуе за-цiкавленi сторони, але й пропонуе найбiльш доречнi стратеги взаемодп з ними. Його типолопя i стратеги основанi на визначенш потенцiалу зацiкавленоi сторони нанести збиток оргашзаци i Г! потенщалу до спiвробiтництва. При високих ймовiрностях взаемоди i загрози рекомендуеться дотримуватися стратеги переговорiв, при висок1й загрозi та низькоГ взаемодii - дотримуватися стратеги захисту. Коли у защкавлено! сторони спостерiгаеться високий рiвень взаемодп при низькш загрозi, рекомендуеться ви-користовувати стратегiю залучення. З защкавленими сторонами з низьким рiвнем загрози i низьким рiвнем коопе-рацii - дотримуватися стратегii спостереження з метою
ввдстеження змiни статусу. Найбшьшу увагу сл1д при-дмти тим стейхолдерам, якi мають високий потенщал до кооперацil, тому що взаемодiя з ними може принести ве-лику користь в майбутньому i активно сприяти пе-ремщенню зацiкавлених сторiн з менш привабливих сег-ментiв до бiльш привабливих.
Також в практищ стратегiчного менеджменту найб№шо1 популярностi набули наступнi три шстру-менти iдентифiкацii стейхолдерiв:
- карта защкавлених сторiн;
- таблиця iнтересiв;
- матриця «пiдтримка-сила впливу».
Видшення часток загальноi проблеми, що не були ранше вирiшенi, формулювання цiлей. Вищезазначенi ме-хаиiзми упразлтня зацiкавленими сторонами, позиченi зi стратепчного менеджменту, не можуть бути трансльоваш на менеджмент проекту, в силу того, що проектне управ-лшня носить тактичний характер, потребуе швидких, ак-тивних дiй, в тому числ1 оперативного управл1ння стейк-холдерами. Тому доцiльним е створення методичного апарату iдентифiкацii та аиалiзу стейкхолдерiв БЕП, що мае бути б№ш структурованим та ефективним для вико-ристання в проектному менеджментi та враховуватиме особливосп зазначеного виду проекпв.
Виклад основного матерiалу. З метою виршення вищезазначених завдань, у першу чергу необхвдно визна-чити основних стейкхолдерiв будiвельно-енергетичних проектiв. Так доцшьно видiлити наступнi групи:
- внутршш (рис. 1) та зовнiшнi (рис. 2);
- основш або вториннц
- партнери i конкуренти.
ВНУТР1ШН1
Рис. 1. Систематизований перел1к защкавлених сторш БЕП групи «внутрiшнi»
До основних вщносяться п защкавлеш сторони ^зичш або юридичш особи), що мають договiрнi або юридичнi зобов'язання перед оргашзащею реалiзацii проекту, несуть вщповщальшсть i володшть повноважен-нями, пов'язаними з управлiнням та передачею ресурав у вiдповiдностi з цiлями, розписом, вартютю БЕП i тех-шчними характеристиками.
Вториннi зацiкавленi сторони - п, як1 не мають формальних договiрних вiдносин за проектом, але можуть
бути в значному ступеш заiнтересованi в реалiзацii проекту.
Партнери - защкавлеш сторони, як мають отри-мати певну щншсть ввд реалiзацii БЕП. Особливостями управлшня такою групою е те, що вони мають супереч-ливi потреби i сподiвання, як1 потрiбно ретельно вденти-фiкувати, для пошуку такого ршення, з яким погодиться достатня шльшсть партнерiв.
Зовнiшнi
Зовнiшнi
Громадська сфера
Громадськ групи ЗМ1
Мкцеве населения Захисники навколишнього середовища Лщери, формуюч1 громадську думку
Зовнiшньогалузева сфера
Постачальники компонента
Непрям1 зризонтальш в1дносини
Орган1зац1я реал1зацп проекту
Полiтична / законодавча сфера
ПолЬики
Органи мкцевого
самоврадуванна
Лоббкти
Неурадов1 орган1зац]Т Регулююч1 органи М1жнародш орган1зац]Т Зовшшш аудитори
Економiчна сфера
Налогов! органи Центральш банки Комерцшш банки Обеднанна работодавщв Союзи Б1рж1
Внутрiшньогалузева сфера
Конкуренти
Технологiчна сфера
Патенты оргашзацп ВНЗ
Дослщницьт ¡нститути Органи стандартизацп Науково-виробнич1 орган1зацП'
Ектотрофна сфера
Оппортушсти
Активкти
Посередники
Рис. 2. Систематизований перелiк защкавлених сторiн БЕП групи «зовшшш»
Конкуренти - защкавлеш сторони, яш потенцшно або фактично негативнi ввдносно проекту, вони не готовi до обговорення проблем, пов'язаних з БЕП. Ключова складнiсть в управлiння конкурентами пов'язана з мож-ливiстю перетворити !х у зацiкавлених сторiн - партнерiв, пропонуючи вiдповiднi змiни шси проекту.
1нформащя про цiлi та щнносп, яка формуеться в процесi вдентифшацп стейкхолдерiв, е основною для усшшного управлiння зацiкавленими сторонами, вона дае можливють передбачати, як вони будуть впливати на проект i його результати, i саме на основi представлено! кла-сифiкацii можна ще спочатку визначити характер впливу.
В контекстi проектного менеджменту перелж i характеристики зацiкавлених сторш представленi у зводi знань про управлшня проектами РМВоК, але тим не менш методики i шструменти аналiзу стейхолдерiв проекту по-требують розробки.
Метод вдентифжацп зацiкавлених сторiн БЕП включае деяк1 елементи представлених вище пiдходiв, але е бiльш структурованим, включае чотири етапи аналiзу стейхолдерiв i дозволяе, у тому числi, пвдвищити як1сть збору !х вимог.
Перший етап. Для врахування велико! шлькосп стейкхолдерiв будiвельно-енергетичного проекту до-щльно проводити !х iдентифiкацiю за стад1ями життевого циклу проекту матричним методом (рис. 3). Тобто список вах стейкхолдерiв, як1 мають iнтерес (вщношення) до майбутнього проекту, формуеться за результатами аналiзу кожно! стадii. Метою ще! дi! е створення повного деталiзо-ваного перелiку зацiкавлених сторш для затвердження комплексу !х потреб, яш можуть бути прiоритезованi i пе-ретворенi у !х вимоги.
За необхвдносп можна побутувати бшь деталiзо-вану матрицю, а саме розписати функцюнальш елементи фаз БЕП зпдно [2].
Формування Визначення Проектування Розробка 1нсталяцт
концепцil
X - - X -
- X - - X
- - - X -
Рис. 3. Матриця вдентифшаци защкавлених сторш проекту за стад1ями життевого циклу БЕП
Другий етап. Для забезпечення ефективно! оцшки защкавлених сторш БЕП та розробки стратеги управлшня ними необх1дно побудувати !х шдиввдуальш профш за наступним алгоритмом:
1) проведения експертно! ощнки за такими параметрами: ступень шдтримки/протиди стейхолдера проекту (Бир); сила впливу на проект (); мож-
ливють впливу на проект ();
2) визначення вагомосп кожно! защкавлено! сторони. Кожний з двох критерив (сила впливу та мож-
ливють впливу на проект) ощнюеться за трибальною шкалою, в яшй «0» бал1в - мшмальний р1вень (або повна ввд-сутшсть критерш), «1» бал - середнш р1вень, «2» бали -максимальний р1вень. Критерш «ступень шдтримки/протиди стейхолдера проекту» ощнюеться за п'ятибальною шкалою, а саме: «-2» бали - максимальний р1вень про-тиди, «-1» бал - середнш р1вень протидп, «0» бал1в -м1тмальний р1вень (або повна ввдсутшсть критерш), «1» бал - середнш р1вень шдтримки, «2» бали - максимальний р1вень шдтримки.
Визначення вагомосп окремо! защкавлено! сто-Уа1
рони ( ») можна за середньозваженими експертними оцшками за формулою:
Уа1 = Бир ха+1п/ хр +Leg х5, (1)
St п
де п - номер стейкхолдера; а, в, 5 - вагов1 коефщенти критерив.
Приймемо, що сумарна вага вах критерив (Бир,
1п/,Leg) становить 100%, у тому числг
- коефщент а - 40%;
- коефщент в - 40%;
- коефщент 5 - 20%.
Таким чинок, вираз (1) приймае наступний вигляд: Уа1 = Бир х 0,4+1п/ х 0,4 + Leg х 0,2. (2)
Тобто вагомють кожно! защкавлено1 сторони може варшватися в1д -0,8 бал1в до 2 бал1в.
Третш етап. На основ1 отриманих оцшок за допо-могою шкали стану стейкхолдер1в проводиться кла-сифшування защкавлених сторш 1 розподшення 1х на чо-тири групи:
- «основш партнери» - защкавлеш сторони, як1 дуже важлив1 для усшху проекту 1 яш повшстю прихильш
Е[1;2]
йому ( п );
- «основш конкурента» - защкавлеш сторони, як
дуже важлив1 для усшху проекту, але як1 не прихильш до
Уа1 е[-0,8;0] St
нього ( п );
- «вторинш партнери» - защкавлеш сторони, яш у вищому ступеш прихильш до проекту, але не дуже важ-
лив1 для його усшху ( п );
- «вторинш конкурента» - защкавлеш сторони, яш
Уа1 St
1 не важлив1, 1 не прихильш до проекту ( п = 0 бал1в).
Для зниження складносл послвдуючих процедур щентифжаци за результатами цього етапу з подальшого анал1зу виключаються защкавлеш сторони, як1 належать до четверто! групи.
Четвертий етап. Визначення вимог защкавлених сторш е заключним етапом процесу 1х вдентифжаци, 1 ввд якост1 отримано! шформаци, 11 достов1рност1, залежить ефектившсть планування 1 реал1заци БЕП.
Яшсш вимоги - це вимоги, яш виражають те, що основш защкавлеш сторони дшсно бажають отримати як результат реал1заци проекту [3]. При створенш як1сних вимог, а не тих, яш могли б працювати в деяшй м1р1, не в повному обсяз1 задовольняючи реальш потреби защкавлених сторш, доцшьно керуватися наступними ключовими принципами шдходу до складання вимог.
1. Принцип виявлення найбшьш значущих цшей 1 за-вдань проекту. Найчастше вимоги високого р1вня вказаш нечгтко 1 головна проблема полягае в тому, що вони не виражають достатньо докладно яких ре-зультапв намагаеться досягти стейкхолдер. У спе-цифжаци вимог необхвдно описувати яку вигоду, щншсть або результат поставляе проект.
2. Принцип квантифжаци вимог, або визначення шль-шсних м1р у вимоз1. Використання чисел у вимогах е базовим методом визначення !х якосп. За допомо-гою квантифжаци здшснюеться перехвд в1д неодно-значних лшгвютичних визначень до б1льш ясних, дозволяючи чгтко розумгга 1 валщувати реальш ви-моги.
3. Принцип розпод^ завдань i ршень. Вимога мае бути складена i абстрагована таким чином, щоб чггко i однозначно визначала завдання, а не кон-кретне рiшення, що може не описувати yci оч^-ваннi результата, бути недостатньо ефективним i т.д. Необхвдно вiдрiзняти приватнi рiшення i го-ловнi цiлi та завдання проекту.
4. Принцип валвдацп вимог. Bei вимоги мають бути зрозумш всiм зацiкавленим сторонам проекту. Вимоги не можуть мiстити неоднозначних формулю-вань.
5. Принцип використання методiв yправлiння як1стю вимог. Для зниження впливу суб'екгивно! думки на оцшку якостi вимог до проекту доцшьно впровад-жувати в процес планування метод yправлiння як1стю вимог, що базуеться на виборi методологи удосконалення процесiв СММ1.
6. Принцип використання рiзноманiтних технiк пiд-час збору вимог.
На сьогодш iснyе багато технiк збору вимог, але всi вони мають сво! досто1нства i недолiки:
1) 1нтерв'ю. Ця технiка включае наступш етапи: а) подготовка - планування процесу опитування та ви-роблення стратеги yправлiння цим процесом - вибiр потрiбного спiврозмовника; домовленiсть про зус^ч; формування попередньо! програми зус^чц вивчення супутньо! шформацп; узгод-ження плану опитування з групою проектування; б) проведення опитування; в) завершення (опитування потрiбно завершувати, якщо: отриманий до-сить великий обсяг шформацп; надходить великий обсяг неввдповвдно! шформацп; шформащя перестае засвоюватися; експерт починае втомлюватися; з експертом виник конфлжт).
2) Анкетування. Проводиться за умови готовносп опитуваних до правдивих ввдповщей. Перевага: найменш витратний спосiб вилучення шформацп. Недолiк: найменш ефективний споаб збору даних. У анкетах можуть використовуватися так види пи-тань: багатоальтернативнi (передбачае множиннi вiдповiдi на запитання; може розширюватися ко-ментарями респондента у вшьнш формi); рейтин-говi (передбачае використання лiнгвiстичних змшних: "абсолютно згоден", "згоден", "ставлюся нейтрально", "не згоден", "абсолютно не згоден", "не знаю"); питання з ранжируванням (передбачае ранжування (упорядкування) вiдповiдей шляхом привласнення !м порядкових номерiв, процентних значень i т.д.).
3) Спостереження. Застосовуеться для збору вщомо-стей про параметри, ознаки i об'екти у вщповщнш предметнiй областi. Bажливi для вивчення параметри, ознаки та об'екти точно ощнюються i рееструються в картках або в формулярах (напри-клад, за частотою, к1льк1стю, тривалютю). Розрiзня-ють пасивне i активне спостереження. При активному спостереженнi аналiтик працюе, як учасник команди, що дозволяе полшшити розyмiння про-цесiв. Переваги: збiр шформацп, яку неможливо от-римати шляхом опитування або вивчення документации Недолiк: спостерiгач «вносить перешкоди» в результати вимiрювань.
4) Самостшне опис вимог. Використовуеться при на-явностi: добре структуровано! документацп, великого досвiдy проектно! дiяльностi, повного ро-зyмiння технологiчного процесу. Переваги:
попередне формування вимог вщбуваеться у зруч-ному для аналггака режимi. Недолiк: можливiсть пропуску важливо! шформацп, пов'язано! з реаль-ним виконанням проекту i вщсутньо! у документации
5) Спiльнi семшари. Групове обговорення проводиться оргашзацшним середовищем проекту спiльно i3 защкавленими сторонами з метою уза-гальнення та обговорення важливих для виршення проблем, питань. Недолiк: одна з найб№ш затрат-них. Переваги: швидшсть прийняття рiшень, зниження кшькосп помилок, вироблення нетривiаль-них вдей.
Найчастiше конкретний метод збору шформацп вибираеться за наступними причинами: аналтгик знае лише одну технiку; аналгтак користуеться однiею тех-нiкою, так як вважае li пiдходящою для уах випадкiв; аналiтик використовуе найпоширешшу технiку; аналiтик вибирае лише одну ефективну технiку. Очевидно, що саме четвертий варiант е бiльш результативним та приводить до бiльш поглибленому розумiнню потреб зацiкавлених сторiн, i таким чином, до бiльш високш ймовiрностi того, що проект буде ввдповвдати всiм потребам. Але i цей факт не забезпечуе максимального ефекту ввд збору шформацп, лише сукупшсть використання дек1лькох технiк дозволяе ошгашзувати процес збору вимог.
З метою покращення процесу збору вимог до БЕП необхвдно побудувати модель з використанням рiзних тех-шк. Базою для розробки ше! моделi е принципи методо-логй' програмно! шженери, однiею з областей знань яко! е iнженерiя вимог, яка в свою чергу включае такий шстру-мент, як витяг (eliciting).
При зборi вимог виконуеться ряд заходiв, метою яких е приведения защкавлених сторiн до правильного ро-зумiння цих вимог. Даний ряд заходiв можна розглядати як ряд математичних функцiй витягання ( elicit ,elicit ,...
1 2 ), кожна з яких створюе новi вимоги, використовуючи методику збору шформацп.
(3)
elicit Re g ,Vis (Tec ) ^ Re g ,Vis , i i i /+1 /+1
Re g
i - первюне бачення вимоги; i+1 - нове ба-Vis. Vis
чення вимоги; i - первюне бачення завдання; i+1
Tec,
- нове бачення завдання; i - техшка, що використо-
Tec
i
Re g.
де
i
належить до
вуеться для збору шформацп на крош i, множини усiх ввдомих методiв збору шформацп.
На кожному крош необхщно обирати технiку, найбiльш прийнятну до вирiшення поточного завдання, щоб з бшьшою ймовiрнiстю виявити ввдсутш вимоги та пiдвищити достовiрнiсть отриманих.
Висновки. Запропонований методичного апарату значно розширюе пiдходи до управлiння зашкавленими сторонами будiвельно-енергетичних проектiв. Так метод щентифжацй стейкхолдерiв дозволяе сформувати !х пов-ний перелiк, оцiнити ступiнь та вагомiсть впливу, шдви-щити якють збору вимог завдяки використанню багатьох технiк, а отже сприяе покращенню процесу планування БЕП.
Питання визначення взаемозв'язк1в мiж зашкав-леними сторона потребують подальшого дослiдження.
Список лггератури
1. Друкер, Питер Ф. Менеджмент.: Пер с анлг. / Питер Ф. Друкер, Джозеф А. Макьярелло // М.: ООО «И.Д. Вильямс». - 2010. - 704 с.
2. Бабаев В.М. Модель життевого циклу будiвельно-енергетичного проекту / В.М. Бабаев, М.К. Сухо-нос, 1.В. Бiлецький // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит: общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. -2015. - № 2 (133). - С. 46-53.
3. Gilb T. "Competitive Engineering: A Handbook for Systems Engineering, Requirements Engineering and Software Engineering Using Planguage". Elsevier Butterworth-Heinemann, Boston,2005.
4. Mendelow A. 'Stakeholder Mapping', Proceedings of the 2nd International Conference on Information Systems. Cambridge, MA, 1991.
5. Mitchell R.K., Agle B.R., Wood D.J. Toward a Theory of Stakeholder Identification and Salience: Defining the Principle of Who and What Really Counts. // Academy of Management Review. 1997. Vol. 22, № 4. P. 853-888.
6. Savage G.T., Nix T.W. Whitehead and Blair. Strategies for Assessing and Managing Organizational Stakeholders // Academy of Management Executive. 1991. Vol. 5, № 2. P. 61-75.
7. The American National Standard ANSI. PMI 99-0012004. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® guide) [Text]. — 3rd ed.
ОЦЕНКА ВРЕМЕНИ ПЕРЕКЛЮЧЕНИЯ СВЕРХПРОВОДЯЩЕГО ЗАЩИТНОГО
УСТРОЙСТВА В РУПОРНОЙ АНТЕННЕ
Фык Александр Ильич
Кандидат технических наук, доцент кафедры информатики и информационнiх технологий Национальной
академии национальной гвардии Украины
Fyik A.I., National Academy National Gvardiy Ukraine Фык А.И.
АННОТАЦИЯ
Рассчитано время переключения защитного устройства на основе высокотемпературного сверхпроводника в рупорной антенне для защиты радиоэлектронной аппаратуры от проникновения мощных электромагнитных воздействий малой длительности.
Ключевые слова: рупорная защита, высокотемпературный сверхпроводник SUMMARY
We consider the method of calculation of the time of switching of the protection mechanism on the basic of the high-temperatured superconductive in the rupor antenn in order to protection the radioelectronic equipment from the penetration of high powered electromagnetic action.
Key words: rupor antenn, high-temperatured superconductive.
Анализ последних исследований и публикаций.
Защита радиоэлектронной аппаратуры (РЭА) средств боевого управления и связи от проникновения электромагнитных воздействий через антенно -фидерные устройства осуществляется использованием в качестве защитных устройств (ЗУ) газоразрядных и полупроводниковых приборов[1-5]. Обычно такие ЗУ обеспечивают надежную защиту в случае, если длительность электромагнитного воздействия tв не менее их времени срабатывания tзу (для газоразрядных приборов tзу не менее 250-10-9 секунд, для полупроводниковых tзу не менее 108 секунд). В случае, если tв<tзу, необходимо решить проблему построения защитного устройства, основаного на другом физическом принципе и обладающего меньшим значением величины tзу. С этой точки зрения наиболее перспективным является идея использования фазового перехода из сверхпроводящего в несверхпроводящее (№) (или резистивное) состояние в высокотемпературных сверхпроводниках (ВТСП). Экспериментально было доказано, что такой переход осуществляется за время, не превышающее единицы пикосекунд [1
Цель статьи. Оценить время переключения защитного устройства, построенное на основе ВТСП, располагается непосредственно в волноводе рупорной антенны. Для поддержания рабочей температуры (для ВТСП Т«93 К) данное устройство должно быть помещено в жидкий азот или использовать передовые технологии охлаждения на эффекте Пельтье.
Конструктивно ЗУ(рисунок 1) представляет собой сверхпроводящий стержень, расположенный в волноводе, осуществляющий переход от волновода к коаксиальному кабелю. Стержень, выполненный из ВТСП, расположен перпендикулярно широкой стенке закороченного волновода размером а х ь .
Расстояние от приемного
/1 — кк
стержня до закороченной стенки волновода ( l в
сверхпроводящего /4
выбирается из условия согласования волновода с коаксиальным кабелем [1]. Для обеспечения передачи полезного сигнала без потерь входное сопротивление перехода из волновода в коаксиальный кабель (ПВК) должно быть равно волновому сопротивлению фидерной линии [2]. Таким образом, активное сопротивление ПВК будет равно
^ ф
сопротивлению коаксиального фидера ( ф ) [3]:
Квх = 2ф . (1) Волновое сопротивление коаксиального кабеля известно (2ф=50 Ом) и можно определить действующую
высоту стержня ^д [3]:
Rвх •a •b "i 1-
к 2 • a
д
о i -21 Я 2 • Zg sin I — • x.
21 2 •Я sin21--1
(2)
2
к
в
