Управління ризиками проектів навчання в умовах модульно-рейтингової системи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

Данчeнкo О.Б. Уфавлшня pизиками пpoeктiв навчання в yмoваx мoдyльнo-peйтингoвoï cиcтeми/О.Б. Данчeнкo, Т.Ю. Олeйнiкoва, A.B. Cïpi6// Уфавлшня пpoeктами та poзвитoк виpoбництва: Зб.наyк.пp. - Лyганcьк: вид-вo СНУ iм. В.Даля, 2007 - №2(22). С.84-88.___

УДК 681.5:378

О.Б. Данченко, ^Ю. Олeйнiкова, А.В. ^pi6

УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ ПРОЕКTIB НАВЧАННЯ В УМОВАХ MОДУЛЬНО-РЕЙTИНГОBОÏ СИСTЕMИ

Видтвы pизики peалiзацiï навчальнсгс планy cпeцiальнocтi пpи мсдульнс-peйтингoвiй cиcтeмi навчання y вузк Запpoпoнoваний мзтод фopмyвання cтpyктypи мoдyлiв диcциплiн з ypаxyванням pизикiв. pmc. 1, дж. 8.

Ключoвi cлoва: планування, гpаф, м(здуль, pизик, пpoeкт навчання.

Е.Б. Данченко, Т.Ю. Олейникова, А.В. Стриб

УПРАВЛЕНИЕ РИСКАМИ ПРОЕКТОВ ОБУЧЕНИЯ В УСЛОВИЯХ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЙ СИСТЕМЫ

Выделены риски реализации учебного плана специальности при модульно-рейтинговой системе обучения в ВУЗе. Предложен метод формирования структуры модулей дисциплин с учетом рисков. Рис. 1, ист. 8.

E.B. Danchenko, T.Y. Oleinykova, A.V. Strib

THE EDUCATIONAL PROJECT RISK MANAGEMENT IN CONDITIONS OF THE MODULE-RATING SYSTEM

Risks of realization the curriculum of speciality in conditions of the module-rating system of education in high school are selected. The method of forming the discipline module structure taking into account risks is offered.

Постановка проблеми. Одшею iз пepeдyмoв вxoджeння Уфаши дo eдинoгo eвpoпeйcькoгo та cвiтoвoгo ocвiтньoгo i наyкoвoгo пpocтopy e peалiзацiя cиcтeмoю вищoï ocвiти Уфаши ocнoвниx iдeй, cфopмyльoваниx Бoлoнcькoю дeклаpацieю 1999 poky та Ышими дoкyмeнтами Бoлoнcькoгo пpoцecy.

Bпpoваджeння кpeдитнo-мoдyльнoï cиcтeми opганiзацiï навчальнoгo пpoцecy (КМСОНП) у вищиx закладаx Уфаши пpoвoдитьcя згiднo з Пpoгpамoю заxoдiв щoдo peалiзацiï пoлoжeнь Бoлoнcькoï дeклаpацiï в cиcтeмi вищoï ocвiти Уфаши [1].

В пpoцeci впpoваджeння КМСОНП дoтpимyватиcя пpинципiв,

викладeниx в [2]. Дeякi з ниx фopмyлюютьcя таким чинoм:

- пpинцип мoдyльнocтi визначае пiдxiд дo opганiзацiï oвoлoдiння cтyдeнтoм змicтoвими мoдyлями i пpoявляeтьcя чepeз cпeцифiчнy для мoдyльнoгo навчання opганiзацiю мeтoдiв i пpийoмiв навчальнo-виxoвниx заxoдiв, ocнoвним змicтoм якиx е активна cамocтiйнo-твopча пiзнавальна дiяльнicть a^eKm;

"Упpавлiння пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2007, № 2(22)

1

- принцип оргаызацшноТ' динамiчностi полягае в забезпеченн можливостей змiни змiсту навчання з урахуванням динамки со^ального замовлення i потреб ринку працi;

- принцип гнучкост та партнерства полягае в побудовi системи освiти так, щоб змют навчання й шляхи досягнення цтей освiти та професшноТ' пiдготовки вiдповiдали iндивiдуальним потребам i можливостям студента.

При переходi на модульне навчання постае завдання створення нових методiв та програмних засобiв управлшня навчальним процесом, якi реалiзують принцип модульностi iдозволять:

- формувати змiстовi модулi;

- визначати послщовнють реалiзацiТ змiстових модулiв;

- оцшювати рiвень навчання студента за модулями;

- визначати рейтингову оцшку студента (як промiжну, так i семестрову).

Сучаснi iнформацiйнi технологи управлшня навчальним процесом при

модульно-рейтинговш системi навчання не вирiшують питання створення гнучкого та динамiчного змiсту навчання, тобто не пщтримують другий та третш принцип [3]:

- при формуванш змiстових модулiв навчальних дисциплш не враховуються логiчнi мiжпредметнi зв'язки;

- не проводиться аналiз повторень шформаци в рiзних модулях рiзних дисциплiн, та не мiнiмiзуеться ктькють повторюваноТ iнформацiТ;

- вiдсутня можливють вибору чи замiни модуля на шший;

- вiдсутня можливiсть змшити послiдовнiсть модулiв дисциплiни;

- на етап планування змiсту дисциплiн не враховуються ризики, як можуть привести до невиконання запланованих модулiв.

Анал'з останнх досл'1джень. На сьогодшшнш день розроблен методи складання навчальних плашв спецiальностей на основi дерева цтей подготовки спецiалiста, а також на основi зв'язкiв мiж модулями [4,5,6,7]. Аналiз цих методiв дозволив видтити Тх недолiки:

- вони не дозволяють вирiшити зворотне завдання - при заданому навчальному плат сформувати модулi дисциплiн;

- не враховуються лопчш мiжпредметнi зв'язки мiж рiзними дисциплiнами, коли матерiал повинен викладатись в певнш логiчнiй послiдовностi;

- не розглядалось завдання формування змюту модулiв за темами;

- не враховуеться можливють вибору модуля iз можливих альтернатив;

- вiдсутня можливють взаемозамши модулiв;

- не проводиться аналiз реалiзуемостi запланованих модулiв;

- не враховуються ризики, як можуть призвести до порушення структури модулiв при викладаннi.

Формулювання цтей статт'1. Мета статп - видiлити ризики реалiзуемостi запланованих модулiв дисциплiн при модульно-рейтинговш системi навчання, визначити методи для Тх аналiзу та запропонувати метод управлшня ризиками при формуванш структури модулiв дисциплш та Тх реалiзацiТ.

Виклад основного матералу. Згщно з [2] КМСОНП - це модель оргашзаци навчального процесу, яка фунтуеться на поеднанш модульних технологш навчання та залiкових освiтнiх одиниць (залкових кредитiв).

Залiковий кредит - це вимiрна одиниця навчального навантаження, необхщного для засвоення змiстових модулiв або блоку змiстових модулiв.

Навчальна дисциплша формуеться як система змютових модулiв, передбачених для засвоення студентом, при цьому змютовий модуль - це

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

^отма навчальниx eлeмeнтiв, щo пoeднана за oзнакoю вiдпoвiднocтi пeвнoмy навчальнoмy oб'eктoвi.

Сyтнicть мoдyльнoгo навчання пoлягаe в тому, щoб макcимальнo вiдocoбити oкpeмi блoки (змicтoвi мoдyлi) yчбoвoгo матepiалy. Koжeн мoдyль пpи йoгo вивчeннi забeзпeчye дocягнeння дeякoï дидактична' мeти. Учбoвий матepiал, щo oxoплюeтьcя мoдyлeм, пoвинeн бути наcтiльки закiнчeним блoкoм, щoб icнyвала мoжливicть кoнcтpyювання eдинoгo змicтy з oкpeмиx мoдyлiв бeз пopyшeння лoгiчнocтi викладання матepiалy.

Пpoпoнyeтьcя мeтoд фopмyвання cтpyктypи мoдyлiв ди^иплш з вpаxyванням pизикiв peалiзацiï, який пoлягаe в пoбyдoвi гpафiв зв'язнocтii мoдyлiв диcциплiн на ocнoвi фафу лoгiчниx мiжпpeдмeтниx зв'язкiв та гpафiв тeм диcциплiн з вагoвими кoeфiцieнтами кoжнoï тeми [В].

Даний мeтoд мае такi eтапи:

1. Фopмyвання викладачами пepeлiкiв мoдyлiв пo диcциплiнаx cпeцiальнocтi згiднo з poбoчим планoм:

D = (D1, D2, ...,Dn) - мнoжина диcциплiн;

M¡ = (Mi,M2,...,Mk¡) - мнoжина мoдyлiв ди^иплши D¡;

N - кiлькicть ди^иплш;

ki - кiлькicть мoдyлiв в ди^ипл^ D¡.

2. Фopмyвання викладачами фафу мiжпpeдмeтниx зв'язкiв (за дoпoмoгoю eкcпepтнoгo мeтoдy на гpафi мiж мoдyлями-вepшинами вказyeтьcя бажаний пopядoк ïx викладання для забeзпeчeння лoгiчнoï зв'язнocтi матepiалy). Якщo дeякi мoдyлi piзниx диcциплiн нe мають лoгiчнoгo зв'язку, вoни вiдcyтнi на гpафi.

3. Пepeвipка вiдпoвiднocтi чepгoвocтi викладання мoдyлiв диcциплiн в пepeлiкаx Mi, i=1,N, ïx пopядкy на гpафi мiжпpeдмeтниx зв'язкiв. Якщo нeмаe вiдпoвiднocтi, пoвepнyтиcь дo пункту 1 та знoвy cфopмyвати пepeлiки мoдyлiв пo диcциплiнаx.

4. Фopмyвання викладачами гpафiв том мoдyлiв диcциплiн:

T¡ = (T-i,T2,...,Tc¡) - мнoжина тeм диcциплiни D¡, вci тeми piзнi.

ci - ктькють тeм з диcциплiни D¡.

Для кoжнoï тeми диcциплiни eкcпepтним шляxoм вcтанoвлюeтьcя вагoвий кoeфiцieнт данoï тeми V(важливicть ïï викладeння пюля пoпepeдньoï). Пpoпoнyeтьcя IQQ-бальна шкала. Сума вагoвиx кoeфiцieнтiв тeм, якi мoжyть бути викладeнi пicля пoпepeдньoï томи, пoвинна дopiвнювати 1QQ. Чим вищe вагoвий кoeфiцieнт, тим бажанiшe пpoчитати cамe цю тeмy пicля пoпepeдньoï. Для пepшиx тeм в гpафаx важливicть завжди 1QQ балiв.

б. Пepeвipка, чи зycтpiчаютьcя oднакoвi томи в piзниx гpафаx. Якщo так, пepeвipити вагoвi кoeфiцieнти такиx том. Якщo вoни piзнi, видалити з фафу вepшинy та дуги, щo з нeï виxoдять, для якoï V мeншe.

6. Пункт 5 пoвтopюeтьcя дo тиx пip, пoки нe будуть пopiвнянi вci томи вcix гpафiв мiж coбoю.

7. В peзyльтатi oтpимyeмo гpафи зв'язнocтi тeм з диcциплiн, якi вiдпoвiдають гpафy мiжпpeдмeтниx зв'язкiв, мають м^мальну кiлькicть пoвтopюваниx тeм та мають мoжливicть вибopy ^eí чи шшё' тeми для викладання в залeжнocтi вiд вагoвoгo кoeфiцieнта тeми.

Згiднo з даним мeтoдoм, пicля визначeння мoдyлiв кoжнoï диcциплiни навчальнoгo плану фopмyeтьcя гpаф мiжпpeдмeтниx зв'язкiв, вepшинами якoгo будуть мoдyлi диcциплiн, як лoгiчнo пoв'язанi мiж coбoю за змютом, peбpами гpафy будуть лoгiчнi зв'язки мiж мoдyлями.

На цьoмy гpафi за дoпoмoгoю eкcпepтнoгo мeтoдy викладачами мiж вepшинами - мoдyлями piзниx диcциплiн вказyeтьcя за дoпoмoгoю cтpiлoк бажаний пopядoк ïx викладання для забeзпeчeння лoгiчнoï зв'язнocтi матepiалy.

"Упpавлiння пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2QQ7, № 2(22)

3

На даному графi вказуються лише т модулi дисциплiн, для яких важливий порядок Тх викладання. Модулi рiзних дисциплiн, якi не мають лопчного зв'язку, не виносяться на граф з метою запоб^ання ускладнення подальшоТ роботи з графом мiжпредметних зв'язш через велику кiлькiсть вершин (рис.1).

Модулi одшеТ' дисциплiни iз своТми логiчними зв'язками не виносяться на граф, якщо вони не мають лопчних зв'язш з модулями шших дисциплiн, оскiльки формуеться граф мiжпредметних зв'язкiв спецiальностi, на якому необхщно вказати iснуючi зв'язки мiж рiзними модулями рiзних дисциплiн.

Пiсля побудови графу мiжпредметних зв'язкiв оцiнюються ризики його реалiзацiТ.

На цьому етап необхiдно визначити, наскiльки великими будуть ризики того, що дисциплiни спе^альносл будуть реально прочитанi з врахуванням мiжпредметних зв'язкiв.

Видiлимо такi ризики:

- ризик нелогiчностi навчального плану - випадок, коли дисциплши будуть прочитан в порядку згщно з навчальним планом, але цей порядок не вщповщае мiжпредметним зв'язкам, i його неможливо змiнити в даному навчальному роц^

Р2 - ризик порушення мiжпредметних зв'язкiв - випадок, коли модулi дисциплiн будуть прочиташ в порядку, який не вщповщае графу мiжпредметних зв'язш, i його неможливо змiнити;

Величини видiлених ризикiв можуть бути отриманi за допомогою статистичного методу.

lмовiрнiсть появи ризику R1 буде дорiвнювати

де Z1 - ктькють логiчних зв'язкiв на графi мiжпредметних зв'язкiв, якi не можна реалiзувати через те, що дисциплши не можуть бути викладеш в шшому порядку згiдно з навчальним планом;

Т - загальна ктькють лопчних зв'язш на графк lмовiрнiсть появи ризику R2 буде дорiвнювати

де Z2 - кiлькiсть лопчних зв'язш на графi мiжпредметних зв'язш, ям не можна реалiзувати через неможливють дотримання мiжпредметного зв'язку завдяки змшам обсягу та порядку викладання модулiв.

Рис.1. Структура зв'язаних модул1в дисципл1н

Р1=Z1/Z,

Р2=Z2/Z,

4

'Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

Для зменшення Р1 необхiдно в процеа формування навчального плану спецiальностi на наступний навчальний рк враховувати мiжпредметнi зв'язки i, вiдповiдно до них, розмщати дисциплiни в тому чи шшому семестрi.

Для зменшення Р2 необхiдно враховувати мiжпредметнi зв'язки при формування обсягу, змюту та порядку викладання модулiв дисциплiн викладачами.

На основi графу мiжпредметних зв'язкiв та множин тем дисциплш будуються графи зв'язност тем дисциплiн, для яких також оцшюються ризики Тх реалiзацiТ. При реалiзацiТ графiв тем дисциплiн можуть виникнути такi ризики: Р3 - оргашзацшний ризик - iмовiрнiсть того, що конкретна тема не буде прочитана вчасно зпдно з графом зв'язност тем через оргашзацшш причини (нез'явлення студенев, вiдсутнiсть аудиторп, накладки у розкладi викладача, вiдмiна занять);

Р4 - кадровий ризик - iмовiрнiсть того, що конкретна тема не буде прочитана вчасно зпдно графу зв'язност тем через кадровi причини (нез'явлення викладача, хвороба викладача, недотримання викладачем лопчних зв'язш зпдно з графом тем);

Р5 - професшний ризик - iмовiрнiсть того, що конкретна тема не буде прочитана вчасно зпдно з графом зв'язш через причини, пов'язаш iз квалiфiкацiею кожного викладача. Джерелом цього ризику може бути попереднш ризик. В разi необхiдностi замiни викладача на заняттях може бути випадок, коли в даний момент немае шшого викладача, який на високому професшному рiвнi обiзнаний з необхщною темою.

lмовiрностi ризикiв R3, R4, R5 можуть бути оцiненi за допомогою експертного методу, коли в якост експер^в будуть запрошенi викладачк

Вважаемо, що iмовiрнiсть органiзацiйного ризику Р3 буде однакова у вах тем вах дисциплш, осктьки вш не залежить вiд специфiки тем дисциплш. Вона може пщвищуватись пщ час початку i закiнчення як навчального року, так i семестру. Це зумовлено оргашзацшними труднощами, пов'язаними iз складанням розкладiв семестрiв чи сесш, наявним аудиторним фондом та його розподтенням, формуванням груп студенлв та учбового навантаження. Перерахованi поди можуть бути причинами виникнення оргашзацшного ризику.

Тому для зменшення негативного впливу оргашзацшного ризику на навчальний процес рекомендуемо складш, важк для розумшня i важливiшi за iншi теми дисциплiн при формуваннi графiв зв'язностi тем по можливостi не ставити на перюди початку/закiнчення року/семестру.

lмовiрнiсть кадрового ризику Р4 буде однаковою для вах тем вах дисциплш. Вважаемо, що ва виклaдaчi однаково дисциплшоваш та однаково пщвладш хворобам. Для зменшення даного ризику юнують aльтернaтивнi теми. Чим бтьше альтернативних тем присутнi на грaфi тем дисциплiни, тим бiльше iмовiрнiсть зaмiни iншим викладачем конкретноТ теми.

lмовiрнiсть професiйного ризику Р5 залежить вщ склaдностi теми. Бiльш складш, специфiчнi теми будуть мати бтьшу iмовiрнiсть ризику, оскiльки менше виклaдaчiв зможуть зaмiнити викладання таких тем. Саме так теми бажано розташовувати на грaфi тем з врахуванням не ттьки лопчних зв'язш, а i ризикованих в оргашзацшному плаш перiодiв. Для зменшення впливу даного ризику також корисно використовувати можливють альтернативних тем, що дозволить все ж таки замшити викладача i прочитати альтернативну, менш складну тему викладачу з нижчим рiвнем професшностк

Висновки. За допомогою описаного методу формування структури модулiв дисциплiн реaлiзуеться гнучкий пiдхiд до формування модулiв дисциплiн з врахуванням мiжпредметних зв'язш, мiнiмiзaцiею кiлькостi повторень окремих

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

5

тeм та мoжливicтю вибopy чи замши наступн^' тeми мoдyля. Такoж пpeдcтавлeний мeтoд дoзвoляe вpаxyвати, oцiнити та мiнiмiзyвати pизики peалiзацiï мoдyлiв ди^иплш згiднo з запланoванoю cтpyктypoю мoдyлiв.

ЛITЕРATУРA

1. Пpoгpама дiй щада* peалiзацiï пoлoжeнь Бoлoнcькoï дeклаpацiï в ^creun вищаТ ocвiти i науки Уфаши. Затвepджeнo наказoм MОИ вщ 23.Q1.Q4 p. № 49.

2. Тимчаcoвe пoлoжeння пpo opганiзацiю навчальнoгo пpoцecy в кpeдитнo-мoдyльнiй cиcтeмi подготовки фаxiвцiв. Затвepджeнo наказoм MОИ Уфаши вiд 23.Q1.2QQ4 p. № 48.

3. Данчeнкo О.Б., Олeйнiкoва Т.Ю., Заота Г.О. Aналiз cyчаcниx мeтoдiв та заcoбiв мoдyльнo-peйтингoвoï cиcтeми навчання у вищ<эму навчальнoмy закладi // Вюник ЧДТУ, 2QQ4. - №2. - С. 157-159.

4. Лбднбв В.С. Сoдepжаниe oбpазoвания: cyщнocть, cтpyктypа, пepcпeктивы. M.: ВШ, 1991. - 224 c.

б. Лeoнтьeв Л.П., П^ман О.Г. Пpoблeмы yпpавлeния учббным пpoцeccoм. - Рига, 19В4. -С. 24-б2.

6. Mocкoвичeнкo A.Л. Дepeвo цблбй инжeнepнoй дeятeльнocти //Kибepнeтика и вуз. -Bыпycк 13. - Tonic^ 19В7. - С.123-129.

7. Сиcтeма мoдeлeй и мeтoдoв pациoнальнoгo планиpoвания и opганизации yчeбнoгo пpoцeccа в вузб /Пoд peд.. В.В. Гyceва. - Bopoнeж, 19В4.

8. Meтoд пoбyдoви гpафiв зв'язнocтi мoдyлiв диcциплiн пpи мoдyльнo-peйтингoвiй cиcтeмi навчання // AcУ и пpибopы автoматики, 2QQ5. - №131. - С. 121-12б.

Стаття надмшла дo peдакцiï 20.02.2007 p.

б

"Упpавлiння пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2QQ7, № 2(22)

Стаття надмшла дo peдакцiï 17.04.2007 p.

"Упpавлiння пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2QQ7, № 2(22) 7