CC BY
7
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
УДК 338.3.001.716
Ю.О. ЛЕОНОВА, А. В. ТАРАСЮК
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
УПРАВЛ1ННЯ ПОТЕНЦ1АЛОМ П1ДПРИСМСТВ СУДНОБУД1ВНО1 ГАЛУЗ1
У poóomi дослiджено розвиток свтового ринку суднобудування, зроблено анализ стану cydHoóydieHoi npoMu^oeocmi в УкраМ на теперiшнiй час, розглянуто слабк сторони, виявлено потенцiйнi можливостi розвитку тдприемств суднобудiвноi галузi.
Пiдприeмства суднобудiвноi галузi е суднобудiвним комплексом Украти, який вбирае в себе результати роботи пiдприемств у сумiжних галузях та виробництвах, i суттево впливае на соцiально-економiчний стан краши в цшому. Зростання обсягу транспортних перевезень, стартня флоту у бiльшостi крат свiту, традицшна орiентованiсть суднобудування в УкраМ на експорт, наявтсть високого наукового потенцiалу, власно'1' сировинно'1' бази, виробничих потужностей та квалiфiкованих кадрiв створюють стимул для розвитку галузi за умови ii державно'1' пiдтримки. Необхiдно створити сприятливi умови всерединi краши для роботи i розвитку пiдприемств суднобудiвноi галузi. Такими умовами е державне замовлення, вшьний доступ до довгострокових кредитних ресурав та зниження кредитних ставок, урядовi гаранты по виданим кредитам. Вказат заходи будуть сприяти розвитку суднобудiвництва в Укра'ш i нададуть iü статусу розвинено'1' морсько'1' держави.
Ключовi слова: суднобудiвна промисловiсть, ефективнкть, управлiння, потенцiал, перспектива розвитку, економiчна програма.
JO. LEONOVA, AV. TARASYUK
Kherson National Technical University
MANAGEMENT OF POTENTIAL ENTERPRISES OF SHIPBUILDING
INDUSTRY
Abstract
In this work, a study of the global shipbuilding market and the analysis of the state of the shipbuilding industry in Ukraine at the present time is made. We consider the weaknesses and identified the potential development of shipbuilding industry. Shipbuilding industry is an entire shipbuilding complex in Ukraine, which incorporates the results of companies in related industries and types of manufactures and significant impact on socio-economic situation of the country. The increase of amount of transport carriage, aging of fleet in the majority of countries, the traditional orientation of Ukraine shipbuilding on export, the presence of high scientific potential and their own resource base, manufacturing facilities and qualified personnel creating an incentive for the development of industry in terms of government support. It is necessary to create favorable conditions in the country. And such conditions are: state requirements, free access to long-term loans and lowering interest rates, and government guarantees on loans. That in turn will further transform the shipbuilding industry in the country and Ukraine will be able to acquire the status of a developed maritime nation.
Keywords: shipbuilding industry, efficiency, governance, capacity development perspective, the economic program.
Постановка проблеми
Стабшьний розвиток кра1ни залежить, у першу чергу, ввд стабшьного розвитку тдприемств промислового комплексу, у тому числ суднобуд1вно! галузг 1стотш змши сощально-економ1чних вщносин в Укра!ш останшм часом потребують ефектившшого управлшня економ1чним потенщалом суднобуд1вних тдприемств.
Актуальшсть обрано! проблеми обумовлена тим, що суднобуд1вна промисловють мае потужний економ1чний потентал i може стати у майбутньому локомотивом розвитку промисловосп в кра!т
ah^í3 останшх дослвджень i публжацш
Проблеми дiяльностi суднобудiвноl галузi дослвджуеться в роботах С.А. Гриневецького [1], С.1. 1щука [5], Д.Г. Богиш [4], Ю.В. Юндерського [2, 3]. У працях розглядаються окремi питання економiчного розвитку та потенталу нацюнально! промисловосп, зокрема, суднобудування. Цшсно!
оцшки сучасного стану, особливостей функцюнування та перспектив розвитку сyднобyдiвноl raiy3i не було надано.
Формулювання мети дослiдження
Метою даного дослщження е проведення аналiзy стану сyднобyдiвноí промисловостi в Украíнi, виявлення íí особливостей та визначення умов, необхщних для подальшого розвитку дано! галyзi з метою ефективного управлшня потенцiалом пiдприемств сyднобyдiвноl галyзi.
Викладення основного матерiалу досл1дження
Украша, маючи вихiд до Чорного та Азовського морiв, е морською державою. Сьогодш в Украхш дiють 18 морських портiв. У комплексi з ними працюють 12 рiчкових та 4 рибш порти. Вантажопотiк обслуговують близько 300 суднохвдних компанiй. Таким чином, у держав iснyе морська iндyстрiя, що об'еднуе морськ1 та рiчковi порти. До складу морсько! шдустрп входять 9 сyднобyдiвних та 66 судноремонтних заводiв, 18 машинобyдiвних пвдприемств, 30 науково-дослвдних i проектно-конструкторських закладiв. Найбiльше суднобудування розвинене в Миколшвськш та Херсонськ1й областях [1].
Суднобудування е важливою галуззю важко! промисловостi, яка багато в чому визначае конкурентоспроможшсть краши, íí престиж та перспективи розвитку. Для Украши сyднобyдiвна галузь, що включае в себе результата роботи пвдприемств металургшно!, деревообробно!, машинобyдiвноl, радюелектроннох, електротехшчно! та хiмiчноí галузей промисловостi, е прiоритетною. В Украхш дiе значна кiлькiсть сyднобyдiвних шдприемств, розташованих на пiвднi i в цен^ краши, що становлять цшсний виробничий сектор економiки, який мае певну iнфрастрyктyрy. Тому можна говорити про те, що суднобудування впливае на загальний стан економiки, створюючи кумулятивний ефект не тiльки в самш галyзi, а й сум1жних галузях та видах виробництв. Ц пвдприемства вносили значнi кошти до Державного бюджету. Крiм того, суднобудування е галуззю промисловосп, яка потребуе iстотних людських ресyрсiв, тим самим сприяючи зайнятостi населення. Тому стан розвитку суднобудування суттево впливае на соцiально-економiчний стан краши. Отже, розвиток суднобудування мае важливе економiчне, полиичне та соцiальне значения.
В останш роки характерною рисою сyднобyдiвноí галyзi Украши е ll експортна спрямовашсть, адже понад 90 % продукцп випускаеться на експорт. Основними типами суден, що будуються та реалiзyються сyднобyдiвними пiдприемствами Украши за експортними контрактами, е: танкери, рефрижератори, рибопромисловi траулери тощо. Найбiльшими замовниками украшських суден е Грецiя, Росiя, Да^, Лiберiя, Голлаидiя тощо. Наявнiсть розвинутого металyргiйного виробництва в Украши, що повнютю задовольняе потреби сyднобyдiвникiв всередиш крани, дозволяе говорити про конкурент переваги в цьому питаинi. Негативно на розвиток суднобудування в Укрш'ш впливае значна залежшсть вiд зовшшшх постачальникiв комплектуючих виробiв. Сyднобyдiвний комплекс Украши ввдзначаеться наявнiстю високого наукового потенщалу, власно^' сировинно^' бази, виробничих потужностей та квалiфiковаиих кадрiв. Збернаючи та розвиваючи наявнi сприятливi умови для розвитку суднобудування та використовуючи правильну маркетингову полггику, п1дприемства Украши можуть змiцнити сво! позицй на световому ринку суднобудування.
Сyднобyдiвна промисловють Укра!ни пiсля утворення незалежно! держави успадкувала могyтнiй промисловий потенцiал: 8 чудово оснащених, високоприбуткових сyднобyдiвних заводiв, якi складали близько 30 % суднобудування колишнього СРСР. На цих заводах у попередш роки за рахунок механiзацil технологiчних процесiв тдвищувалася продyктивнiсть працi, знижувалася собiвартiсть сyдiв, рiс чистий прибуток. Заводи мали оборотш кошти вище за норматив, що дозволяло 1м забезпечувати сплату податк1в i заробiтноí плати, розширювати i технiчно переоснащувати виробництво, розвивати сошальну сферу, будувати житло. Проте необхщно вiдзначити, що 65 % продукци сyднобyдiвних п1дприемств складали вiйськовi кораблi, як1 будувалися по держзамовленнях. Пiсля 1992 року, коли бyдiвництво кораблiв було практично зупинене, зясувалося, що бiльшiсть укра!нських судновласник1в (виключенням може бути хiба що Blasco) не мають засобiв для бyдiвництва необхiдних ним сyдiв на вичизняних сyднобyдiвних заводах, як1 одночасно втратили i вiйськовi, i цивiльнi замовлення. Вихвд з такого положення вбачали у бyдiвництвi сyдiв на експорт, тим паче, що украшсьш сyднобyдiвнi п1дприемства будували експортнi судна на 10-12 % дешевше, нiж деяш закордоннi фiрми, i замовникiв було досить.
Сьогодш економiчний стан пiдприемств сyднобyдiвноl промисловосп не е задовiльним, i тому Украша втрачае сильнi конкyрентнi позици як свiтова морська держава. Вичизняш верфi в основному простоюють або працюють на заруб1жного замовника.
Зовшшш умови виробничо! i фiнаисово-економiчноí дiяльностi заводiв значно впливають на зростання витрат при бyдiвництвi суден. Виршальними чинниками збiльшения витрат з вини сyднобyдiвних заводiв можна вважати: значне зниження обсягiв виробництва; нерацiональне використання основних промислово-виробничих фондiв i складу пращвнишв при зменшеннi
завантаження потужностей програмою суднобудування; ввднесення заводських накладных витрат, не пов'язаних з выпуском суднобуд1вно! продукци, на суднобуд1вний комплекс; нерацюнальне фшансування буд1вництва суден. Складнощ1 з фшансуванням буд1вництва замовлень, падшня виробництва несуднобуд1вно! продукци зумовили ютотне зменшення завантаження потужностей 1 кшькосп пращвнишв на тдприемствах. Низький р1вень завантаження виробничих потужностей 1 значне зростання витрат при буд1вництв1 суд1в, яш стали перевищувати !х контрактну вартють, привели до р1зкого зниження ефективносп основно! д1яльност1 суднобуд1вельних завод1в. При такому становищ1 суднобуд1вних завод1в 1 загальному сташ економ1ки, шоземш замовники стали виявляти обережшсть 1 недов1ру до завод1в, пропонуючи контракти вже за умовами заруб1жних вимог, тобто сплата 10 % вартостей судна з певними гаранпями тсля шдписання контракту 1 90 % - при передаванн готового судна. Виробнич1 потужносл суднобуд1вних тдприемств Укра!ни на даний час завантажеш в середньому на 25-30 %.
Оск1льки суднобудування традицшно е галуззю, яка ор1ентована на експорт, деяк1 держави внаслвдок недостатньо високого р1вня економ1чного розвитку не в змоз1 створювати власну суднобудавний сектор. Кр1м того, продукщя укра!нських суднобуд1вних щдприемств користуеться попитом як на внутршньому, так 1 на свгговому ринку. Це, насамперед, так1 види суден, як танкери, суховантаж1 та судна спещального призначення, танкери для перевезення сиро! нафти. 1хня частка в усьому збудованому тоннаж! становить 22,6 %. Будуванню зазначених титв суден необх1дна тдтримка з боку держави, а саме: прийняття окремих програм розвитку для цих титв суден. Швидкий розвиток св1тово! торг1вл1, що спостер1гаеться в останне десятир1ччя, зумовлюе зростання обсягу транспортних перевезень, у тому числ1 1 морських. Тому будування суден саме для потреб торговельного флоту набувае особливо! актуальности
Нин1 негативним чинником розвитку суднобудування е ввдсутшсть державного замовлення на буд1вництво нових суден. Невикористання в1тчизняною системою державного регулювання економ1ки такого важливого господарсько-правового засобу, як державне замовлення, призводить до втрати низки потенц1йно можливих чинник1в розвитку галуз1, а саме:
- збшьшення обсяг1в виробництва 1, отже, одержання економ1! на витратах виробництва за рахунок його сершностц
- стимулювання випуску ново! шновацшно! продукц1!;
- зб1льшення нових замовлень на шновацшну продукц1ю (особливо вшськового та подв1йного призначення) з боку шоземних контрагент1в в умовах, коли держава сама е замовником тако! продукци для власних потреб.
Негативний ефект, що справляе на розвиток галуз1 в1дсутн1сть державного замовлення, ютотно п1дсилюеться на тл1 в1дсутност1 розвинутих 1нституц1йних л1зингових в1дносин у сфер1 збуту продукц1! суднобуд1вно! промисловост1.
Економ1чний стан галуз1 важко назвати задовшьним, що не в останню чергу пов'язано з недол1ками правового регулювання господарсько! д1яльност1 п1дприемств галуз1. На сьогодш скасовано низку податкових та митних пшьг, що були впроваджеш Законом Укра!ни «Про заходи державно! пвдтримки суднобуд1вно! промисловост1 в Укра!ш». Сл1д зазначити, що суднобуд1вна промисловють унасл1док сво!х специф1чних властивостей не може юнувати без державно! тдтримки.
Сьогодн1 на св1товому ринку буд1вництва суден для Укра!ни склалася дуже сприятлива ситуац1я, адже попит на нов1 судна зростае, а укра!нськ1 п1дприемства можуть запропонувати сво! виробнич1 потужност1 за в1дносно низькою цшою. Значний попит на нов1 судна у свт пов'язаний 1з старшням флоту в б1льшост1 кра!н свпу та прийняттям нового м1жнародного закону, який забороняе заходити в порти суднам, строк експлуатаци яких б1льший 10 рок1в. Останн1м часом обсяг виробництва суднобуд1вно! продукц1! в Укра!ш не зменшуеться, як в шших галузях, а, навпаки, зростае. Це одна з перспективних галузей машинобудування.
У вересш 2012 року Верховна Рада Укра!ни ухвалила Закон "Про проведення економ1чного експерименту щодо державно! п1дтримки суднобуд1вно! промисловост1" в1д 06.09.2012 № № 5209-У1. Закон спрямований на ефективне використання виробничого, науково-техн1чного та експортного потенщалу, в1дновлення конкурентоспроможност1 продукц1! в1тчизняного суднобудування, збшьшення обсяпв випуску високотехнолог1чних суден 1 вшськових корабл1в, створення сприятливих умов для залучення 1нвестиц1й, у тому числ1 1ноземних, зниження витрат на буд1вництво суден 1 поповнення об1гових кошт1в суднобуд1вних п1дприемств та забезпечення економ1чних 1нтерес1в держави в нарощуванш обсяг1в виробництва цих щдприемств. Документом визначено суднобудування пр1оритетною галуззю економ1ки Укра!ни та прописано про проведення з 1 ачня 2013 року до 1 ачня 2023 року економ1чного експерименту з метою створення тдприемствам суднобуд1вно! промисловост1 Укра!ни умов, необх1дних для зб1льшення обсягу виробництва продукци та надходжень до державного бюджету, за рахунок тдвищення ефективносп та конкурентоспроможност1 продукц1! суднобудування. В1дпов1дно до закону, основними напрямами п1дтримки суднобуд1вно! промисловост1 на перюд проведення економ1чного експерименту е: вщновлення конкурентоспроможност1 продукц1!
суднобудування Укра!ни на зовшшшх ринках; створення сприятливих умов для залучення вiтчизняних та шоземних iнвестицiй з метою розвитку суднобудування Укра1ни тощо. Суми пенi, штрафних i фiнансових санкцiй, не сплачених до бюджепв i державних цшьових фондiв, нарахованих на податкову заборгованють iз сплати податк1в i зборiв (обов'язкових платеж1в), як1 облiковуються тдприемствами суднобуд!вно! промисловостi станом на 1 ачня 2013 року, пiдлягають списанню у порядку, встановленому Податковим кодексом Укра1ни.
Основною причиною кризового стану галузi е постiйнi проблеми з фшансуванням на суднобудiвних пвдприемствах, вщсутшсть вiльного доступу до кредитних ресурав i високi кредитнi ставки. Неможливе залучення довгострокових i дешевих грошових коштiв, що е невiд'емним атрибутом фшансування будiвництва нових суден, термш економ!чно! експлуатацп яких складае не менше 20 рокiв, за рахунок внутрiшнiх укра!нських кредитних джерел. За кордоном судновласник для замовлення судна може отримати банк1вський кредит у розмiрi до 80 % ввд вартостi судна строком на 10-15 рошв по ставцi 0,3-2 % залежно в!д кредитного рейтингу компани. На укра!нському ж фiнансовому ринку можливий лише кредит на 5-6 рошв тд 12-14 % рiчних у об'емi максимум 60 % ввд вартостi судна. А практично надаються позички термiном до 1 року. Такий термiн кредиту явно недостатнш для окупностi судна, а вартють позички робить весь проект у бшьшосп випадк1в нерентабельним.
З метою усшшного розвитку суднобуд!вно! галуз! максимально можливого завантаження суднобудування, залучення якомога бшьшо! кiлькостi замовлень шляхом випдних економiчних умов контрактiв тощо, уряди бшьшосп кра!н свiту надають пряму пiдтримку суднобудiвним пiдприемствам. Основною формою державно! тдтримки е урядовi гаранта по виданим кредитам.
Серед шших форм прямо! державно! тдтримки галузi е так1, як:
- прямi субсидi! на будiвництво судна, податковi пiльги, а саме: ввдшкодування, списання частини
податкiв, можливiсть використання безподаткових резервних фондiв;
- держзамовлення на будiвництво суден;
- фшансова допомога в реконструкцi! суднобудiвних заводiв та списання !х втрат;
- допомога в реструктуризаци та модершзацп галузi;
- фiнансування науково-дослвдних робгг в суднобудiвнiй галузi;
- пшьговий перiод вiдшкодування кредитiв для судновласнишв;
- участь уряду в управлшш пвдприемством.
Непрямi форми тдтримки також е важливими:
- субсидування субпвдрядних та обслуговуючих галузей промисловостi;
- введення квот для нацiонального торговельного флоту;
- складання розкладу прюритетних вантажоперевезень;
- прийняття особливих умов для плавания суден в каботаж!.
У табл. 1 наведено урядов! заходи щодо пвдтримки нацюнального суднобудування у свт.
Таблиця 1
Урядовi заходи щодо пiдтримки мац1омальмою суднобудування у _ свiтi
Заходи с в А Бельпя Дашя .3 д ч л о 1-4 .3 я <и р 1-4 .3 £ а н и чч е а Н Норвепя П!вд. Корея США .3 « © Франщя Япошя
Дотацп на будування суден + + + + - + + + + - + + +
Допомога у модершзацп та реструктуризаци верфей - - - + - + + - + + - + +
Прийняття програм фшансування верфей - - + + + + + + + - + - +
Субсидування будування суден на експорт - + - + + + + + + + + + +
Податков! тльги + - + - + + + - + - - - -
Зниження митних тариф!в + + - + + + + - + - + - -
Нац!онал!зац!я верфей, участь уряду - + - - - + - - - - - - +
Допомога у проведенш наукових дослвджень - + + + - + + + + + + + +
На сьогодш в Укра!ш юнують питання розширення використання шструменпв непрямо! державно! падтримки швестицшно! та шновацшно! д1яльносп пвдприемств. Не менш ефективш з погляду досягнення значних галузевих усшх1в, вони менш обтяжлив1 для бюджету. Анал1з функцюнування вид1в економ1чно! д1яльносп машинобудування Укра!ни сввдчить, що суднобудування належить до одного з найбшьш прюритетних з точки зору швестування та шновацш.
Сучасш украшсьш промислов1 шдприемства використовують обладнання 1 технолог!!', створен1 30-40 рошв тому. Зрозум1ло, так1 застарш технолог1чн1 процеси, методи орган1зац1! виробництва, а також основн1 фонди вичизняно! суднобуд1вно! галуз1 потребують значних шновацш та швестицш, метою яких повинно стати скорочення питомо! трудом1сткост1 у 3-4 рази та тривалосп циклу будування суден не менш шж у 2 рази, забезпечення необхвдно! якост1 продукц1!. Для подальшо! тдтримки 1нновац1йних процес1в в суднобуд1вн1й промисловосп першорядним завданням на цьому етат може бути побудова ефективно! шфраструктури управл1ння 1нновац1йним потенц1алом суднобуд1вно! промисловосп за рахунок створення мереж1 регюнальних кластер1в з единим центром координацп, як1 дадуть можлив1сть зб1льшувати капггал1зашю суднобуд1вно! промисловост1 та п1двищити !! конкурентоспроможн1сть на св1тових ринках. Це особливо слушна пропозиц1я за умов, що буде залучено необхщш ресурси для подальшого розвитку високотехнолог1чного б1знесу.
Законодавчим вт1ленням промислово! пол1тики мае стати прогнозне та програмне забезпечення, яке мусить мати 1ерарх1чний характер 1 складатися з галузево! програми економ1чного розвитку суднобудування як генерального нормативно-правового акту, який визначае основш напрями та ц1л1 стимулювання галуз1 взагал1 1 так званих тдгалузевих програм розвитку окремих вид1в виробництв, як1 б ураховували !хш особливосп та закршлювали найб1льш оптимальн1 мехашзми стимулювання. К1нцевим об'ектом таких програм мае стати буд1вництво в Укра!ш окремих певних тип1в суден на основ1 повного циклу виробництва, а також визначення тип1в 1 вид1в судноремонтних роб1т 1 тип1в та вид1в необх1дного для розвитку галуз1 обладнання, устаткування 1 технолог1чного забезпечення.
Висновки
1. Для досл1джувано! галуз1 е законом1рним п1двищення техн1ко-технолог1чного р1вня виробництва, пост1йне ускладнення продукц1!, технологш виробництва та метод1в його оргашзаци, що безпосередньо впливае на ва аспекти д1яльност1. Саме суднобудування в Укра!ш мае сво! характерн1 особливосп, як1 визначать його специф1ку та виступають головним ор1ентиром для стратег!! подальшого розвитку.
2. Законодавчим втшенням промислово! поллики мае стати прогнозне та програмне забезпечення, яке мусить мати 1ерарх1чний характер \ складатися з галузево! програми економ1чного розвитку суднобудування як генерального нормативно-правового акта, що визначае основш напрями та цш стимулювання галуз1 взагал1, 1 так званих пвдгалузевих програм розвитку окремих вид1в виробництв.
3. Поряд !з державною п1дтримкою вкрай актуальним е найефективн1ше використання внутр1шнього потеншалу п1дприемств для зб1льшення обсяг1в випуску високотехнолог1чних суден та в1дновлення конкурентоспроможносп продукц1! суднобудування Укра!ни на зовшшшх ринках, створення сприятливих умов для залучення в1тчизняних та !ноземних швестицш.
Список використаноТ лiтератури
1. Гриневецький С. А. Укра!на: !з морсько! держави на «кра!ну б1ля моря»? / С. А. Гриневецький // Дзеркало тижня. - 2010. - №2. - С. 7.
2. Кшдерський Ю.В. Потеншал нац1онально! промисловосп: цш та механ1зми ефективного розвитку / Ю.В. Кшдерський, М.М. Якубовський, 1.О. Галиця - К., 2009. - С. 518-519.
3. Юндерський Ю. Економ1чний розвиток 1 трансформащя промислово! пол1тики у св1т1: уроки для Укра!ни / Ю.К1ндерський // Економша Укра!ни. - 2010. - № 5. - С. 13.
4. Богиня Д.П. Управлшня потеншалом шдприемства / Д.П. Богиня - К., 2002. - 258 с.
5. 1щук С.1. Рег1ональна економша / С.1. 1щук - К., 2013. - С. 321-327.
