CC BY
116
УДК 65.015.3:057.212.629.5
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВ СУДНОБУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
В.1. Борщ
Одеський нацюнальний утверситет шет 1.1. Мечникова, Одеса, Украта
Борщ В.1. Стан та проблемы розвитку тдприемств суднобудгвельно1 галузг промисловостг Украши.
У статл розглянуто проблеми розвитку та чинники, яю негативно впливають на розвиток суднобудiвельноl rany3i промисловостi Укра1ни. Запропоновано заходи щодо покращення стану суднобудiвельноl промисло-востi.
Ключовi слова: суднобудування, судноремонт, стра-тегiя розвитку
Борщ В.И. Состояние и проблемы развития предприятий судостроительной отрасли Украины.
В статье рассматриваются проблемы развития и факторы, которые негативно влияют на развитие судостроительной промышленности Украины. Предложено мероприятия по улучшению состояния судостроительной отрасли.
Ключевые слова: судостроение, судоремонт, стратегия развития
Borshch V.I. The current state and problems of development of Ukrainian shipbuilding industry.
The article reviews main problems of development and key factors, that determinate the negative tendencies of the development of Ukrainian shipbuilding industry. The measures of improvement of Ukrainian industry were proposed in the article.
Keywords: shipbuilding, ship repair, strategy of development
Суднобудування представляе собою одну з прюритетних галузей свггово! економiки, яка динамiчно розвиваеться. Укра!на як морська держава мае необхвдт переду-мови для того, аби стати одним зi свггових лiдерiв суднобудiвноl промисловосп. Серед них найбшьш вагомими е юторичш умови та випдне геогра-фiчне розташування. Укра!на знаходиться усере-диш перемщення свiтових центрiв суднобудування на схвд, що дозволяе вiтчизняним суднобудiв-ним компанiям зайняти вигiдну нiшу на свiтовому ринку. В кра!ш дiе значна шльшсть суднобудiвних пiдприемств, розташованих на швдш та в центрi кра!ни, що становлять цiлiсний виробничий сектор економiки, який мае певну шфраструктуру. Унiкальнi технологи та виробничi потужносп дозволили нашiй кра!т зайняти свш значний сегмент на ринку суднобудування.
Тому можна стверджувати, що суднобудування впливае на загальний стан економiки, створюючи кумулятивний ефект не тшьки в самш галузi, а й сумiжних галузях та видах виробництв, таких як чорна та кольорова металурпя, енергопостачання, транспортна галузь та iн. При цьому тдприемства галузi стабiльно вносять значш грошовi кошти до Державного бюджету кра!ни, та е бюджетоутво-рюючими для мiст розташування. До того ж суднобудiвна промисловiсть унаслщок трудомь сткостi вимагае залучення значно! кiлькостi робгг-ник1в, сприяючи тим самим зайнятосп населення (на суднобудiвних пiдприемствах Укра!ни зайнято бiльш шж 70 тис. працiвникiв). Таким чином, су-днобудiвна промисловiсть виконуе важливi еконо-мiчну i соцiальну функцп.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
Однак незважаючи на таку сощально-еконо-мiчну важливiсть дано! галузi науковi дослщ-ження щодо аналiзу стану та тенденцш розвитку дано! галузi ведуться досить вiдокремлено та зi значними часовими лагами. В наукових роботах авторiв Е. Хачатурова, Д. НЫша розглядаеться роль та мiсце суднобудування в системi со-цiально-економiчного розвитку Укра!ни, в роботах Н. Василькова, Д. Черненко увага придь ляеться аналiзу свiтового суднобудiвельного ринку та мюцю Укра!ни в ньому з точки зору наяв-ного виробничого потенцiалу та його викори-стання. С.1. Соколенко у сво!х наукових працях доводить можливють кластерного пiдходу до
процесу становления суднобудiвельноl галузi в на-цiональнiй економщ. У публiкацiях К. Шсьменно1 розглядаеться господарсько-правова проблематика суднобудiвельноl галузi Украши.
Таким чином, ми бачимо, що украшсьш науковцi пiдходять до аналiзу проблем суднобу-дування з рiзних економiко-соцiальних та пра-вових точок зору не розглядаючи системно сили, як заповiльнюють 11 розвиток. Вщповщно, метою дано! статтi е визначення проблем та факторiв, яш негативно впливають на розвиток суднобу-дiвельиоl галузi Украши.
Виклад основного матерiалу
Суднобудiвельна галузь Украши характери-зуеться високим piBHeM HayKOEMHOCTi, для яко! е зaкономipним пiдвищeння техшко-технолопчного piвня виробництва, постiйнe ускладнення продукций тeхнологiй виробництва та мeтодiв його орга-шзаци. Особливо це стосуеться крупних суднобу-дiвних тдприемств, тому що вони ствоpeнi i нала-штовaнi на одиничне бyдiвництво, на ввдшну вiд основних конкуренпв - сyднобyдiвних зaводiв Коре! й Китаю, яш нaлaштовaнi на сершне вироб-ництво, що дае !м перевагу у знижeннi собiвap-тосп.
Суднобудування поpiвняно з iншими галузями eкономiки мае сво! хapaктepнi особливосп, як1 пpeдстaвлeнi у табл. 1.
Таблиця 1. Економiчнi умови сyднобyдiвноl гaлyзi
Складовi Характеристика
Екзогенш 1) Глобатзацшт процеси забезпечують стабiльне зростання обсягiв перевезень водним транспортом та, у свою чергу, створюють у середньо- та довгостроковому перiодах постшне пiдвищення попиту на новi судна. 2) Значний рiвень конкуренцп на ринку суднобудування створюе потужт стимули для шновацшного, науково-технiчного удосконалення виробництва на суднобудiвних заводах. 3) Украша мае переваги у географiчному та природному потенцiалi для ввд-творення потужного суднобудiвного ринку.
Ендогенш 4) Кшцева продукцiя украшських виробникiв е конкурентоздатною на мiжна-родних ринках. Доказом цього е збереження високо! долi експорту шн^во! продукци (навiть на протязi кризових 2008-2009 рр.). 5) 1ндиввдуальна продуктивнiсть працi робiтникiв (виробництво валовоl додажи вартостi на одного робггника) перевищуе середне значення нацюнальноl економiки. Знач-не зниження цш на судна на протязi останшх десятилiть значно не вплинуло на це ств-вдаошення. 6) 1нновацп займають значне мiсце у суднобудiвному виробнищга, при цьому ви-ступають базовим чинником економiчноl динамши, сполучним елементом мiж результатами наукових дослiджень та розробок; постiйно оновлюеться суднобудiвне виробництво. 7) Инновацшний цикл (перiод вiд завершення дооидницького процесу до реалiзацil у виробництво) ввдзначаеться тривалiстю (3-5 рокiв) та високим рiвнем невиз-наченостi юнцевих результатв (шновацшним ризиком). 8) Значну частину витрат на будiвництво суден складають iмпортнi матерiали та комплектуют (бiльш 35%), яю поставляються переважно на раннiх етапах суднобудування, зменшуючи на 1-1,5 роки чи бiльше оборотнi засоби заводiв (Наприклад: оплата увiзного митного збору).
Джерело:розроблено автором.
Таким чином, ми бачимо, що суднобудiвна промисловкть мае високу фондо- та ресурсомкт-к1сть продукци. Значно бiльш висока, на той же обсяг продукци, потреба в обпових фондах на тдприемствах суднобудування, в порiвняннi з машинобудiвними й приладобудiвними тдприем-ствами, обумовлена тим, що цикл будiвництва судна набагато тривалше. За своею специфшою, будiвництво суден не може вщноситися до масо-вого виробництва, вщтак, через iндивiдуалiзацiю продукци суднобудування, потребуе значних витрат ще на початкових етапах технолопчного циклу при розробц техшчно1 документаци [2].
Однак реальний стан справ суднобудування Украши не вщповщае свiтовим показникам розви-тку галузi та iлюструе значш негативнi тенденци. Про це сввдчить негативний спад Укра1ни у рей-
тингу сyднобyдiвних держав свiтy, який здш-снюеться Lloyd's Register of Shipping. У свгтовому виpобництвi суден у 1995 р. Укра!на по обсягам peaлiзaцil сyднобyдiвноl гaлyзi займала 3-е мкце серед кра!н Схщно! £вропи та 25-е - серед кра!н свiтy, а вже у 2012 р. - 15-е мкце серед кра!н Cxi-дно! £вропи та 72-е мiсцe свiтового рейтингу (час-тка Украши по дедвейту споруджуваних суден складае всього 0,3% светового сyднобyдiвного ринку).
При цьому, за роки незалежносп Укра!на втра-тила позици не тшьки на м1жнародних, а й на вну-тpiшнix ринках, хоча напришнщ 2009 - на початку 2011 pp. спостерпалася позитивна тeндeнцiя, яка втратила свою динaмiкy вже у 2012-2013 pp. Динамша обсягiв виробництва тдприемств суднобудування наведена у табл. 2 та 3.
Таблиця 2. Показники виробництва суднобудiвноï галузi Украши
Показник 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Да,-* 12/02 Дв," 12/02
Виробництво основних вид1в продукцп, шт. 3 15 26 38 52 42 30 36 38 42 37 34 12,3
Обсяги продукцп галуз^ млн.грн. 1225 1488 1838 2073 2303 2017 2512 2920 3210 4356 3942 2717 3,2
1ндекс обсягу продукцiï, % 76,0 121,5 123,5 112,8 111,1 87,6 124,5 116,2 118,5 123,8 112,7 36,7 1,48
Примiтка: * Аа, - абсолютне вiдхилення, ** Ав, - вiдносне вiдхилення. Джерело: дат представлено Державним комiтетом статистики Укра'ши.
Таблиця 3. Обсяги виробництва суднобудiвних шдприемств
PiK Обсяги виробництва, млн. грн. Обсяги реалiзацil, млн. дол.
Корпуси Повнокомплектш судна (експорт) Повнокомплектш судна (внутршнш ринок)
2002 1225 35,14 55,12 17,69
2003 1488 27,39 26,35 32,35
2004 1838 29,96 70,7 1,8
2005 2073 66,7 17,1 33,2
2006 2303 33,2 65,8 35,9
2007 2017 31,0 58,3 32,3
2008 2512 32,9 63,2 41,9
2009 2920 36,4 65,4 32,4
2010 3210 37,1 72,9 29,6
2011 4356 40,8 81,6 25,4
2012 3942 33,5 80,2 19,01
Да,-12/02 2717 -1,64 25,08 1,32
Двi 12/02 3,2 0,95 1,46 1,07
Примiтка: * Аа, - абсолютне вiдхилення, ** Ав, - вiдносне вiдхилення. Джерело: дан представлено Державним комiтетом статистики Укра'ши.
Незважаючи на покращення показнишв розви-тку вичизняного суднобудування, тдприемства галуз1 знаходяться у кризовому сташ. Виходячи з табл. 2 та 3, у перюд 2002-2012 рр. виробництво суднобуд1вельно-судноремонтних завод1в за осно-вними видами продукцп збшьшилось в бшьш шж 12 раз1в, а загальний обсяг продукцп у 2012 р. по-р1вняно з 2002 р. вирю у 3,2 рази. Але пор1вняно з попередшм 2011 р. в 2012 р. виробництво основ-них вид1в продукцп зменшилось в 0,88 раз1в, а обсяг продукцп галуз1 - 0,9 раз1в, що сввдчить про попршення стану суднобуд1вельно! галуз1 Украши в останш роки. При чому, обсяги реал1заци ко-рпуав суден знизилися у 2012 р. по абсолютному вщхиленню на 1,64 млн. дол., а в вщносному - на 5% пор1вняно з 2002 р.
Шдтвердженням негативно! динам1ки розвитку е данш Укрморр1чфлоту. Так на 1 ачня 1991 р. у склад1 державних судноплавних компанш Украши нал1чувалося 375 тшьки морських суден загаль-ною вантажошдйомшстю (дедвейтом) 5,3 млн. тонн, а до кшця 2004 р. сумарний дедвейт морських, р1чкових 1 суден «р1ка-море», зареестрованих в Украшу становив лише 1,2 млн. тонн. При цьо-му середнш в1к суден вже перевищив граничний для вантажного флоту 25-р1чний порп. А най-бшьше з колишшх морських пароплавств - Чорно-
морське, що мало 240 суден, на сьогодш втратило свш флот 1 практично перестало юнувати як су-дноплавна компашя. За оцшками експерпв на 2013 р. дедвейт флоту зменшився ще на 0,7 млн. тонн, таким чином склав 0,5 млн. тонн [6].
На даний час в Украш до складу морсько! 1ндустрп з 2011р. входить суднобуд1вний комплекс, який складаеться з 9 суднобуд1вельних та 66 судноремонтних завод1в, 18 машинобуд1ве-льних шдприемств, 11 приладобуд1вних завод1в, 30 науково-дослщницьких 1 проектно-конструкто-рських заклад1в.
Центрами морського суднобудування Украши е Микола!в та Херсон, а р1чного - Кшв. Судноре-монт морського транспорту здшснюеться в Ма-р1упол1, Керч1, Херсош та Севастополе а р1чного -Запор1жж1 та 1змаш.
За видами виробництв суднобуд1вельно-судно-ремонтна галузь Украши под1ляеться на так! галу-з1:
— суднобудування;
— судноремонт;
— суднове машинобудування;
— морське приладобудування.
В свою чергу суднобудування як провщна галузь суднобуд1вно! промисловосп залежно в1д
спрямованосп продукцп можна подiлити на двi велик! групи: цивiльне та вшськове. Цивiльне суд-нобудування, залежно вщ титв суден, що бу-дуються, подiляеться на будування:пасажирських суден, суден торговельного флоту, суден спе-цiального призначення (науково-дослiдних, поже-жних, мусорозб!рнишв та ш).
Однiею з основних рис суднобуд!вно1 галуз! Укра1ни в роки и незалежностi е експортна спрямованiсть: бiльше 90% продукцп випус-каеться на експорт. За перюд 1995-2012 рр. на екс-порт було поставлено бшьше, шж 100 суден на суму бшьше, шж 592,62 млн. дол., а вичизняним замовникам - лише на 85 млн. дол. Однак, щ циф-ри не е ознакою стабшзацп галуз!, а скорше но-сять характер локальних устх!в окремих тд-приемств у залученш замовлень.
Основними типами суден, що будуються та реал!зуються суднобуд!вними тдприемствами Ук-ра1ни за експортними контрактами е:
— танкери (58,6% вш загально1 вартосп ! 27,1% вш загально1 шлькосп суден, поставлених на експорт за перюд 1995-2012 рр.);
— рефрижератори (13,0% ! 14,6% вшповшно);
— рибопромислов! траулери (6,5% ! 25,0% вшповшно)
— шш! (21,9% ! 33,3% вшповшно).
Бшьш детальна структура продукцп та послуг, як1 надаються тдприемствами суднобуд!вельно1 галуз!, представлена на рис. 1.
Найбшьшим замовником укра1нських суден е Грещя, на яку припадало 47,1% загально1 вартосп реал!зованих протягом 1995-1998 рр. суден. Друге мюце за цим показником (30,3%) поадае Роая. Дал1 йдуть Дашя (4,3%), Л!бер!я (3,8%), Голланд1я (3,6%), шш! краши.
Проведений анал!з вичизняного суднобу-д!вного комплексу свщчить про його високий науковий потеншал, наявшсть власно1 сировинно1 бази, необхшних виробничих потужностей та квал!фшованих кадр!в, характеризуеться довго-тривалим циклом виробництва, великими обсяга-ми фшансування, значною кашталомютшстю ! ва-ртютю готово1 продукцп.
Особливютю сучасного етапу розвитку тд-приемств будь-яко1 галуз! економ!ки е залежшсть вш стану зовшшньо1 середи та можливють оперативно та адекватно реагувати на змши в нш Узагальненш фшансов!, ринков!, державш та галузев! фактори впливу на суднобуд!вельну га-лузь представлено на рис. 2. На основ! представлених факторах впливу на суднобуд!вельну галузь, можна зробити узагальнюючи висновки щодо основних негатив-них тенденцш, як стримують розвиток украш-ських суднобуд!вних тдприемств. До них вшно-сять наступи:
1) проблеми з кадровим складом тд-приемств: втрата значно1 частини висококваль фшованих робггаишв та вшсутшсть професшних
управлшшв, здатних керувати тдприемствами в умовах змшного ринкового середовища; брак на тдприемствах вшповшних спещатспв з досвшом стратепчного управлшня та планування шнова-цшно1 д!яльносп дано1 галузц
2) руйнування шфраструктури галуз!, зок-рема, виробничо1, сошально1, науково1 та освь тньо1;
3) використання обладнання та технологш, яш були створен! 30-40 рок1в назад ! е «спа-дщиною» етапу розвитку суднобуд!вно1 галуз! Ра-дянського Союзу. Вшповшно, так1 застарш техно-лопчш процеси, методи оргашзацп виробництва, а також основш фонди вичизняно! суднобуд!вно1 галуз! потребують значних шновацш та швес-тицш, метою яких повинно стати зменшення пито-мо! трудомюткосп у 3-4 рази та тривалосп циклу побудови суден не менш шж у 2 рази, забезпе-чення необхшно1 якосп продукцп. Особливо1 ак-туальносп набувае в цьому контекст! проблема оновлення та модершзацп вшповшно до сучасних досягнень науки ! техшки як юнуючого флоту, так ! основних фонд!в суднобуд!вно1 промисловосп: прилад!в, верстапв та докового обладнання, що вимагають застосування цшсно1 системи госпо-дарсько-правових засоб!в;
4) тотальна приватизашя тдприемств галуз! та вшсутшсть чгтких швестицшних зобов'язань значно ускладнюють контроль держави за збере-женням основного профшю д!яльносп тд-приемств - суднобудування та судноремонту, а та-кож за збереженням повного циклу виробництва саме в Укра1т, що е принциповим питанням з точки зору розвитку конкурентоздатносп суб'екпв господарювання;
5) недосконалють оргашзацп ринку фшансо-во-кредитних послуг у держав!: укра1нським су-днобуд!вним заводам недоступш дешев! кредити, тому бшьшють з них з метою «оздоровлення» ор!ентуються на використання власних засоб!в та цшком ухиляються вш зовшшнього кредитування шновацшних проекпв. Однак власних фшансових ресурс!в не завжди вистачае на орган!зац!ю про-цесу науково-досл!дницьких роб!т та впровад-ження !нновац!йних технолог!й;
6) проблема остаточно1 вартост! суден: вона, як правило, вище початково1, що пов'язано з пос-т!йним зростанням вартосп матер!ал!в (варт!сть стального прокату складае 20% в!д вартост! судна).
7) Конкуреншя на ринку останн!м часом стала бшьш жорсткою, тому що на ринку з'являються пропозиц!1 вщ китайських завод!в, у яких цши на металопродукц!ю знаходяться майже на одному р!вш з укра1нською, а вартють робочо1 сили - нижче. Всупереч очшуваного зниження соб!вартост! побудови суден, внаслщок реструктуризац!1 п!дприемств суднобуд!вельно-судноремонтно1 галуз! в!дбулося, !х зростання.
ВИДИ ПРОДУКЦП I ПОСЛУГ СУДНОБУД1ВНИХ П1ДПРИеМСТВ УКРАШИ
Перевезення вантаж1в
Танкери (1-6) Танкери класу «ржа-море» (12)
Контейнеровози (3-5) Контейнеровози класу «ржа-море» (12) Нафторудовози (1) Рудовози (5) Суховантажi (1,4, 5) Хiмовози (4) Хiмовози класу «ржа-море» (12) Rо-Rо (1) Лковози (1) Баржi (1,12) Баржi несамоходнi (4, 6 )
Лiхтери класу «ржа-море» (12)
Перевезення пасажир1в,
спорт i рекреац1я
Пасажирськi судна (5) Пасажирськi судна класу «рiка-море»(12, 14, 15) Судна на шдводних крилах (10) Катери (9,10) Спортивнi судна (10)
Яхти (9, 12) Глкери (10)
Вiйськово-морськi
сили 1 Морська охорона Державно! погранично!' служби
Украши Швндкюш корабл1 (9,10)
Важю ав1анесуч1 лайнери (2) Фрегати (6) Патрульш корабл1 (4) Швндкюш патрульш катери (4) Маш сторожев1 корабл1(4) Судна на пов1трянш подушщ [ каверш (10) Судна берегово! охорони (10) Ремонт, модершзащя вшськовнх корабл1в (13)
Рибна промислов1сть
Супертраулери (1) Траулери-рибзаводи (2) Р ефрижератори (1, 3, 6) Рибопромисловi судна(4)
Видобування м1неральних ресурс1в i паукош досл1дження
Науково-дослiдницькi судна (1) Буровi судна (5, 6) Буровi платформи (6, 7) Основи для занурювальних платформ (8)
Техшчне забезпечення
Буксири морськi (1, 2) Буксири-ря-пвники (1,4) Буксири портовi(4) Судна-постачальники (1-3) Судна-постачальники льодового класу (5)
Пожежнi судна (4, 7) Боновстановлювальник-нафтозбирач (7) Багаточерпаковi земснаряди (4) Землесоси (4)
Грунтовозш шаланди (4, 7, 12) Якореукладальники (2) Мусорозбиральники (4) Плавучi крани (7) Судове обладнання(14) Комплекс добудови суден (11, 1619)
Переобладнання суден у пароми
(11, 15)
Системи управлшня суднами (20)
Додаткош послуги
Плавучi повiтрянi електростанцiï (8)
Плавучi причали (7, 8)
Вироби для АЕС (3)
Грейфери для переробки навалочних
вантажiв (16)
Поеднання залiзобетонних понтонiв на плаву (8)
Пгдприемства: 1. «Океан»; 2. Чорноморський суднобудгвний завод; 3. «Суднобудгвний завод гм 61 комунара» (1-3 м. Миколагв); 4. Завод «Лентська кузня» (м. Кигв); 5. Херсонський судноремонтний завод; 6. Суднобудгвний завод «Затока» (м. Керч); 7. «Севморзавод» (м. Севастополь); 8. Завод «Паллада» (м. Херсон); 9. Суднобудгвний завод «Лиман» (м. Миколагв); 10. Феодосгйська суднобудгвна компангя «Море»; 11. Судноремонтний завод «Швденний Севастополь»; 12. Шлгйський суднобудгвельно-судноремонтний завод; 13. Севастопольський судноремонтний завод; 14. Запоргзький суднобудгвельно-судноремонтний завод; 15. Кигвський судноремонтно-суднобудгвельний завод; 16. «Судноремонтний завод» (Азовський); 17. 1змагльський судноремонтний завод; 18. Херсонський судноремонтний завод; 19. Керченський судноремонтний завод; 20. Завод «Фголент» (м. Сгмферополь) Джерело: адаптовано [1].
Рис. 1. Потенцшш можливосп суднобуд1вних тдприемств Украши
Рис. 2. Фактори впливу на суднобуд1вельну галузь Украши (Джерело: доповнено автором [1].)
Таблиця 4. Зведена таблиця чинник1в, що негативно впливають на розвиток суднобуд!вельно-судноремонтно! галуз!, та заходи щодо !х усунення
Група чинникш PiBeHb регулювання Характеристика чинника Спос1б впливу
Зовшиим Державний Дефщит державного бюджету, нестабшьний стан економши Створення сприятливих умов зростання ВВП
Вщсутшсть ефективно! процедури банкрутства, списання, реструктуризацй борпв Удосконалення платежного обороту, порядку санацп неплатоспроможних тдприемств, процедури банкрутства
Втрати вщ експорту через занижений обмшний курс та обов'язковий продаж експортно! виручки Скасування порядку обов'язкового продажу валюти експортерами за умови створення достатнього обсягу валютних резерв!в у кра!ш
Вщпл1в кашталу за руб!ж ! нагромадження шдивщуальних каппашв при л!берал!зацп валютного регулювання Шдтримка д!ючих заход!в валютного регулювання й контролю
Скорочення банювського кредитування промисловосп, висока вартгсть кредипв Здшснення державно! допомоги у вигляд! довгострокових кредитив з низьким вщсотком при участ вповноважених банюв
Нерозвинешсть фшансового ринку ! його шструменпв Впровадження апробованих м1жнародною практикою фшансових шструменпв
Високий р!вень податкового навантаження, неефектившсть стимулюючо! функцп податково! системи Звшьнення вщ ПДВ операцш 1з придбання ¡мпортних матер1ал1в та устаткування для експортних контрактов, застосування шльгових ставок земельного податку
¡нфлящя Контроль грошово! маси, р1вня цш монополш
Галузевий Втрата замовника в особ! держави Розширення швестицшних програм з1 створення нацюнальних военного, торговельного, танкерного флот1в
Висока конкуренщя на свгшвому й внутршньому ринку, обумовлена надлишком виробничих потужностей Надання державно! допомоги реструктуризованим шдприемствам, прямих державних дотацш для великих контракпв суднобудування
Зменшення попиту у вгтчизняних судновласниюв через недостатшсть фшансування для бущвництва нових суден Надання податкових шльг судновласникам, що здшснюють швестицп у вщновлення й модершзащю суден
Заниження контрактно! вартост експортних замовлень для залучення заруб!жних замовниюв Розробка заход1в для запобЬання неефективному цшоутворенню, нечеснш конкуренцп
Внутр1шн1 Щдприсметва галуз1 Нестабшьшсть обсяпв реал!зацп й темшв розвитку Пошук стратепчних партнер1в, удосконалення маркетингу
Дефщит власного кашталу Пошук потенцшного швестора, додаткова емгая цшних папер1в
Неефективне використання виробничих ресурс!в при зниженш попиту на продукщю (послуги) Продаж або передача в оренду необоротних актив1в
Вщсутшсть управлшського облжу й неефектившсть контролю за формуванням операцшних витрат Впровадження системи управлшського облжу й бюджетування
Недолши фшансового планування Удосконалення короткострокового фшансового планування
Помилки в оргашзацп грошових потоюв Змша умов одержання аванав вщ замовниюв, перегляд програм швестування залучення платних фшансових ресурав
Утримання непрофшьних об'екпв Реструктуризащя шдприемства - лжвщащя або видшення б!знес-одиниць
Так, за рахунок збiльшeння кiлькостi сyднобyдiвниx пiдпpиемств, як1 вiдpaзy стали встановлювати необгрунтовано високу щну на свою продукцш (роботи та послуги), вщбулося зростання величини витрат виробництва в частиш контрагентських pобiт та послуг. Змiни в оpгaнiзaцiйнiй стpyктypi тдприемств, !х розукру-пнення вплинули на структуру планово-облжових одиниць, але не в найкращу сторону.
Анaлiз практики цшоутворення на тдприем-ствах сyднобyдiвeльноl гaлyзi показав, що у сво1й дiяльностi вони використовують систему планово-облжових одиниць, засновану на тexнологiчномy
принцип! для формування вартосп. Але застосу-вання технолопчно! ознаки, тобто технолопчних комплекпв ! цехо-етатв, може дати можливють контролювати витрати та соб!варпсть судна в про-цеа його побудови тшьки за наявносп надшних, достов!рних норматив!в. Однак у даний час на бь льшосп суднобуд!вних тдприемствах вщсугая ефективна система встановлення норматив!в за рь зними статтями витрат. Отже неможливо забезпе-чити коректшсть пор!вняння фактично1 соб! вар-тост! планово-облжово! одинищ з !х плановою величиною, провести анал!з вщхилень з виявленням причин, що спричинили дан! вщхилення.
1нш1 недол1ки юнуючо! системи планово-обль кових одиниць полягають у нев1рному закршленш робп за технолопчними комплектами та цехо-ета-пами; помилками при встановленш строив робп за планово-облшовими одиницями; порушенш строив складання та викривленш звпносп виро-бничих шдроздшв.
8) проблеми у економщ у цшому та держав-нш шдтримщ галузг починаючи з 2005 р. судно-буд1вн1 тдприемства не отримують державних преференцш, якi були передбачеш законами Укра!ни «Про заходи щодо державно! тдтримки суднобуд1вно! промисловосп в Укра!ш» в1д 18.11.1999 р. та «Про спещальну економ1чну зону «Микола!в»» в1д 13.07.2000 р., якi на даний час втратили свою дш. Прийняте Кабшетом М1н1стр1в Укра!ни розпорядження «Стратепя розвитку су-днобуд1вництва на перюд до 2020 р.» в1д 06.05.2009 р. та закон Укра!ни «Про проведения економ1чного експерименту по державнш тд-тримщ суднобуд1вельно! промисловосп» в1д 06.09.2012 р., за думкою бшьшосп спещалюпв га-луз! та асощацд суднобудiвникiв Укра!ни, мае за-гальний та декларативний характер та не дозволяе виршити майже нi одну проблему галузг
В цiлому в кра!ш вiдсутия так звана морська полпики держави, яка б ураховувала нацюнальш iнтереси у Свiтовому Океанi, напрями морсько! дiяльностi держави та !! потенцiал, основнi поло-ження морсько! политики, !! принципи та напрями, роль суднобудування у розвитку морсько! iнду-стрi!. Вiдтак, слiд констатувати, що вiдсутня про-грама розвитку суднобудiвно! промисловостi, яка за допомогою впровадження системи господа-рсько-правових засобiв дозволила б стимулювати !! розвиток.
Слiд зазначити, що невизначеною е позищя держави щодо судноремонту, який в умовах вщсу-тносп державного замовлення розвиваеться бiльш швидкими темпами, шж суднобудування, мiстить значний виробничий i науковий потенцiал та по-тенцшно може бути визнаний прiоритетною га-луззю економiки. Вiдповiдно е вщсутньою чiтко сформульована iнновацiйна полiтика держави, яка б сприяла розвитковi новгтшх технологiй у галузi суднобудування та судноремонту [4].
Державна тдтримка суднобудiвництва не повинна обмежуватися лише наданням фiнансових пiльг: системнi шновацшш рiшения дано! галузi -це дп уряду, як1 направлено на тдвищення долi транспортувань укра!нських вантаж1в нацiона-льними судновласниками, так наприклад, можли-вiсть транспортувань 50% укра!нських вантаж1в вiтчизияним флотом сприяе розвитку судновлас-ник1в та пiдвищенню рiвия замовлень на внутрiш-ньому суднобудiвному ринку [5].
Узагальнено цi сили можна представити у ви-глядi табл. 4. Разом з узагальненням була зроблена спроба запропонувати способи впливу на визна-ченi негативнi тенденцп галузi.
Аналiз стану укра!нського суднобудування дозволяе цше спрямувати стратегi! розвитку дано! галузi на створення нового конкурентоспромож-
ного вигляду суднобудiвельноï промисловосп на основ! оптимiзацiï виробничих потужностей, мо-дернiзацiï i техн1чного переозброення, вдоскона-лення нормативно-правовоï бази з метою задово-лення потреб держави та б1знесу в сучасн1й судно-буд1вн1й продукцiï.
Так, найб1льш ефективним може бути поета-пний розвиток суднобуд1вно1' промисловост1, п1д чим маеться на уваз1, що на початковому етат основна ор1ентац1я мае бути спрямована на вну-тр1шн1й ринок з решвестуванням у виробництво прибутку, отриманого в1д виконання внутр1шн1х замовлень. За цей час тдприемства зможуть нала-годити i модерн1зувати виробництва i вщновити необх1дн1 економ1чн1 зв'язки, сертиф1кувати вс1 види виробництв в1дпов1дно до сучасних м1жна-родних вимог i закршити конкурентн1 переваги, що наявш сьогодн1 в суднобудуванн1 Украши.
Зг1дно з1 ст. 1 Закону Украши в1д 18 листопада 1999 р. «Про заходи державно!' тдгримки судно-буд1вно1' промисловост1 в Укршш» до основних засоб1в державного стимулювання галуз1 в1дно-сяться:
— в1дкриття окремих рахунк1в та оперування з авансовими платежами замовнишв, як1 не тд-лягають безумовному списанню, використо-вуються т1льки на будування суден i не обкла-даються податком на прибуток до здавання судна замовникам;
— в1дстрочення на 60 мюящв (починаючи з 1 с1-чня 2000 р.) погашення заборгованост1 перед державним бюджетом та державними цшьови-ми фондами;
— звшьнення в1д плати за землю на територ1ях виробничого призначення;
— зв1льнення в1д сплати ПДВ проектно-конструк-торських роб1т, як1 здшснюються в1тчизняними розробниками для суднобуд1вних тдприемств за контрактами на будування суден;
— зв1льнення в1д сплати митних платеж1в з 1 с1ч-ня 2000 р. п1д час ввезення на митну територ1ю Украïни матер1ал1в, обладнання та комплек-туючого обладнання.
На сьогодш для стимулювання галуз1 засто-совуеться лише в1дкриття окремих рахуншв та оперування з авансовими платежами замовнишв, як1 не тдлягають безумовному списанню, вико-ристовуються тшьки на будування суден i не обкладаються податком на прибуток до здавання судна замовникам. Галузь потребуе 1) повернення п1льг та гарант1й, що зазначеш у Закон1; 2) поши-рення такого правового режиму на судноремонт; 3) впровадження нових, спрямованих не тшьки на пряму п1дтримку д1яльносп саме п1дприемств суд-нобудiвноï промисловосп, але i на стимулювання д1яльност1 ¡.х контрагент1в, суб'ект1в 1нфраструк-тури суднобуд1вного та судноремонтного ринку, за допомогою яких п1двищувалася б ефектившсть функц1онування галуз1.
До таких заход1в можна в1днести механ1зм л1цензування судноремонтних послуг, впровадження i стимулювання л1зингу та факторингу, створення технолопчних парков та симулювання
концентрацп капiталу в галузi шляхом створення холдингових компанш, тощо.
Дiйсно дieвим механiзмом регулювання на державному рiвнi суднобудiвельноï галузi може стати створення на основi науково-дослiдних iнститутiв суднобудування единого технопарку суднобудiв-ноï промисловостi, що не заперечуе створення власноï науковоï бази окремими суднобудiвника-ми. Судновласники, а також суднобудiвнi тд-приемства також мають можливiсть створювати власш НД1. Але з огляду на те, що так потужнi тдприемства е переважно пiдприемствами з шозе-мними iнвестицiями, 1х наукова база знаходиться в шоземнш власностi, а отже, виникае залежшсть вiтчизняних суднобудiвних пiдприемств вiд наукових центрiв, що забезпечують iнновацiйнiсть виробництва i находяться за кордоном, у системi суднобудiвних ТНК (зокрема в Нiдерландах). Тому створення технопарку е заходом, що спря-мований на збереження потенцiалу краïни, в тому чи^ iнновацiйного майбутнього [3].
На наступному етат виробничi потужносп пiдприемств можна гарантовано завантажити за-кордонними замовленнями - в умовах високого
попиту на продукцш суднобудування у головних свгтових конкуренпв об'ективно не вистачить ре-сурав ! виробничих потужностей, щоб повшстю ! у короткий термш задовольнити зростаючий свь товий попит на буд!влю нових суд!в у найближч! роки. Тшьки з виведенням суднобуд!вних тд-приемств на високий сучасний техшчний ! те-хнолопчний р!вень без розширення виробничих потужностей у короткостроковш перспектив! мо-жлив! стабшзащя ! вагомий внесок у нацюнальну економжу в довгостроковому перюдг Висновки
Основною метою запропонованих структурних перетворень е тдвищення ефективносп роботи галуз! та своечасне створення умов для реал!заци пшотних проекпв та ефективно! взаемодп з б!з-несом. Отже, створення нового конкурентоспро-можного вигляду суднобуд!вно! промисловосп забезпечить досягнення цшей держави ! б!знесу, пов'язаних з випуском сучасно! високотехнолоп-чно! продукцп. Нова полгтика в галуз! суднобудування забезпечить штереси нацюнально! без-пеки Укра!ни.
Список лiтератури:
1. 3iH4eHK0 А.1. Iнструментарiй забезпечення розвитку суднобудiвних пiдприeмств в yKpaÏHi: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / А.1. З^енко. - Одеса, 2009. - 18 с.
2. Мельник Н.О. Сучасш проблеми суднобудування Украши / Н.О. Мельник // Modern directions of theoretical and applied researches. - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/ march-2013
3. Пашко Д.В. Фiнaнсово-економiчний мехaнiзм модернiзaцiï суднобудування в Украшг автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.03 / Д.В. Пашко. - Омферополь, 2009. - 18 с.
4. Шсьменна К.С. Господарсько-правове забезпечення суднобудування в Украш в контексл нaцiонaльноï морськоï доктрини / К.С. Шсьменна // Вюник Нaцiонaльноï юридичноï aкaдемiï Укрaïни iменi Ярослава Мудрого. - № 3. - 2010. - С. 144-152
5. Терьошшна Н. Суднобудiвнa промисловють Украши: стан та шляхи покращення шнова-цiйноï дiяльностi / Н. Терьошшна, О. Кириченко // Суднобудiвельнa промисловють. - Ли-пень 2010. - №7. - C. 43-45
6. Хачатуров Е.Б. Роль i мюце суднобудування в системi соцiaльно-економiчного розвитку Украши / Е.Б. Хачатуров, Д.О. Шшша // Митна справа. - № 4 (88). - 2013. - С. 101-107.
Надано до редакцп 04.03.2014
Борщ Вiкторiя IropiBHa / Viktoriia I. Borshch
viktoriya_borsh@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Стан та проблеми розвитку тдприемств cydno6ydieeRbHo'i гaлузi npoMucnoeocmi Украгни [Електронний ресурс] / В.1. Борщ //EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 22-29. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
