CC BY
139
УДК 630 Acnip. М.1. Виклюк1 - Свропейський ушверситет, м. Кит
М1СЦЕ ТА РОЛЬ ТРАНСПОРТНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ В 1ННОВАЦ1ЙНОМУ РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Розглянуто проблеми розвитку транспортного машинобудування та проаналь зовано причини кризових явищ; визначено основш напрямки i'x подолання; викладе-но практичш рекомендацп для iнновацiйного розвитку як основного шляху подолання проблемносп розвитку транспортного машинобудування; запропоновано модель шновацшного розвитку тдприемств транспортного машинобудування Украши.
Ключов1 слова: шновацп, iнновацiйна дiяльнiсть, транспортне машинобудування, галузi транспортного машинобудування, автомобiлебудування, суднобудуван-ня, лiтакобудування, залiзничне машинобудування.
Post-graduate M.I. Vyklyuk - European university, Kyiv
The place and role of transport machine-building industry in the innovative development of Ukraine
The problems of the development of transport machine-building industry are considered and reasons of the crisis phenomena are analyzed; basic directions of their overcoming are defined; practical recommendations on innovative development as the basic way to overcome the machine-building industry problematical character are presented; the model of innovative development of machine-building industry is offered.
У сучасному геоеконом1чному простор! единий шлях шновацшного розвитку Украши - реформування нацiональноi економжи на основ! швидко-го технолопчного розвитку виробництва, яке сприятиме масштабному вихо-ду вiтчизняноi продукцп на св!тов! ринки.
Стан нацiональноi економжи, який спостершаеться останшми роками св!дчить про низький технолопчний р!вень розвитку економ!чних процеЫв. Тому необхщшсть актив!зацп iнновацiйноi д!яльносл в Украiнi очевидна. Перехщ до шновацшного типу розвитку е для не!" необхщною умовою вхо-дження на р!вних у свггову економiчну систему, i для цього необхщш цшес-прямованi зусилля держави на формування сприятливого до шновацш еконо-мiчно-правового клiмату та взаемодii суб'еклв господарювання, за якого б конкуренты переваги здобувалися лише завдяки активнш iнновацiйнiй д!яль-носл та ефективним шновацшним рiшенням у найбiльш альтернативних та провщних галузях народного господарства [2].
На сьогодш одшею !з таких галузей е транспортне машинобудування, мюце та роль якого в економщ краши е надзвичайно вагомими.
По-перше, забезпечуе неперервний рух пасажирських та вантажних перевезень, що сприяе загальнодержавному економiчному процесу розвитку уЫх галузей. Тому цю галузь часто називають "кровоносною системою наць онально1' економжи".
По-друге, ця галузь посiдае вагоме мюце у структур! ВВП краши, а дер-жавне сприяння розвитку ще1* галузi призведе до його пом^ного збiльшення.
По-трете, це одна !з не багатьох галузей народного господарства, яка мае вторично закладений науково-техшчний потенцiал для розвитку, що сприяе ii експортним прiоритетам.
1 Наук. кер1вник: проф. М.Т. Пашута, д-р екон. наук - Свропейський ушверситет, м. Кшв
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.8
Таким чином, за рахунок шновацшного розвитку транспортного ма-шинобудування Укра!на зможе реашзувати конкурентоспроможну продук-цiю як на нащональному, так i свггових ринках, що забезпечить вихiд Укра-!ни - як виробника в мiжнародне економiчне спiвтовариство.
Варто вщзначити, що машинобудiвний комплекс Укра!ни зазнав чи не найгостршо! кризи внаслщок розпаду радянсько! економiчно! та полггично! системи. I особливо це стосуеться транспортного машинобудування. Воно було сформовано не як самодостатня виробнича система, а як виробництво комплектуючих. Розпад радянсько! системи лшвщував i потенцшних замов-никiв дано! продукци на територи колишнього Радянського Союзу, а продук-цiя транспортного машинобудування стала неконкурентоспроможною на ринках iнших кра!н. Це спричинило зниження обсягiв виробництва машин у десятки разiв, а також зменшення кiлькостi зайнятих у транспортному маши-нобудуваннi. Надмiрне ослаблення провщного у промисловостi транспортного машинобудiвного комплексу не лише знижуе гаранти економiчно! безпе-ки, а ставить тд загрозу iснування тако! галузi в нашiй кра!ш [4].
Тому шсля розпаду Радянського Союзу Укра!ш потрiбно було самос-тiйно вiдновлювати свiй потенцiал у галузi транспортного машинобудування. Як свщчать данi, вiтчизняне транспортне машинобудування характеризуемся низкою чинникiв, якi негативно вщбиваються на його основних по-казниках, зокрема застарiлi технологи, зорiентованi на споживання велико! кiлькостi матерiалiв i енергi!, моральне зношення обладнання й устаткування шдприемств, невисока яюсть i конкурентоспроможнiсть продукцi! машинобудування на св^овому ринку, конвертацiя машинобудiвних пiдприемств.
Ефективнiсть розвитку пiдприемств транспортного машинобудування в Укра!ш в науковш i економiчнiй лiтературi висвiтлено недостатньою мiрою. Лише деякi моменти розвитку ще! галузi згадуються у працях вiтчизняних еко-номiстiв, як дослщжують загальний розвиток iнновацiйно! дiяльностi кра!ни. Ось чому роль та мюце транспортного машинобудування в iнновацiйному розвитку Укра!ни е темою достатньо актуальною для висв^лення на сьогодш. Ця галузь е важливим показником розвитку нащонально! економiки. Сучасну еко-номiку без машин уявити важко, саме тому вщ них залежить продуктивнiсть всiх галузей народного господарства, а вщповщно i !х ефектившсть [5].
Транспортне машинобудування - це галузь промисловост^ що вироб-ляе транспорты машини й устаткування для вшх ланок господарства, задо-вольняючи споживчий попит населення на рiзноманiтнi транспортнi засоби побутового призначення, таким чином створюючи високий економiчний по-тенцiал кра!ни.
Особлива роль транспортного машинобудування полягае в тому, що з ним пов'язаний яюсний переворот у технiцi та у прискоренш темпiв НТР, ш-тенсифжащя економiчного розвитку та пiдвищення продуктивност працi як за рахунок постшного технiчного прогресу у самiй галуз^ так i за рахунок за-безпечення всiх галузей господарства найсучасшшими засобами перевезення.
В Укра!нi ця галузь розмщена майже в уЫх великих i середнiх мiстах. Широка географiя розвитку транспортного машинобудiвного комплексу зу-
мовлена його невибагливютю до конкретних природних чи сировинних умов, хоч i це певною мiрою може впливати на його поширення.
Загалом вважають, що на розвиток i розмщення шдприемств транспортного машинобудування впливають таю фактори, як сировинний, споживчий, трудовий i науковий. Жоден i3 перелiчених факторiв не мае абсолютного впливу на розвиток i розмщення машинобудiвного шдприемства. Усi вони дь ють сукупно, лише один-два можуть мати бшьший вплив вiд iнших [5].
Галузi транспортного машинобудування дуже рiзноманiтнi, i об'едну-ють пiдприемства, що виготовляють основнi транспортнi засоби - автомобш, лiтаки, тепловози, електровози, залiзничнi вагони, морськi та рiчковi судна, автобуси тощо. Ця галузь складаеться iз випуску та ремонту рухомого складу для вЫх видiв транспорту.
Автомобшебудування - головна галузь транспортного машинобудування. Тривалий час стан ще! галузi багато в чому визначав стан вЫе1" еконо-мжи розвинутих краш. У галузi автомобшебудування Украши разом з оргаш-защями автосервiсу працюе близько 60 шдприемств. Основш напрями вироб-ництва - це легковi i вантажнi автомобш, агрегати для автомобшв, причепи i нашвпричепи, автобуси, тролейбуси, авто- та електронавантажувач^ мото- i велотехнiка, запасш частини та комплектуючi вузли до автомобшьно1 техш-ки, пiдшипники. В Укрш'ш виробництво автомобiлiв налагоджено у Запорiж-жi (легковi малолiтражнi), Луцьку (вантажно-пасажирсью), Кременчуку (ван-тажнi), Мелггополь (автомобiльнi мотори), Кшв (мотоцикли), Харюв i Черш-гiв (велосипеди). Автобуси випускають у Львовi. Автокрани - в ОдеЫ, а тролейбуси випускаються у Львовi, Днiпропетровську. Основним напрямом розвитку автомобшьно1 промисловост Украши е значне пiдвищення якост ïï продукцiï за рахунок досягнень в наущ i технiцi.
Головною оргашзащею з автомобiльного машинобудування визначе-но ВАТ мУкраïнський iнститут автобусно-тролейбусного машинобудування" (ВАТ "Укравтобуспром"), м. Львiв. Вiн розробив конструкцiю середнiх, великих, мюьких автобусiв на 70, 120, 180 пасажирiв. ïхнi техтчт характеристики вiдповiдають сучасним вимогам [3].
Значне мюце серед галузей транспортного машинобудування посщае виробництво засобiв для залiзничних перевезень. Пiдприемства цiеï галузi мають високу матерiаломiсткiсть, а тому розташоваш поблизу сировинних баз (насамперед, металургшних). Дуже капiталомiстким е локомотиво- i ваго-нобудування. Водночас, виробництво тяглових засобiв залiзничного транспорту (локомотивiв) орiентуеться на висококвалiфiковану робочу силу. Центрами локомотивобудування в УкраАт е Луганськ, Харюв (мапстральш тепловози), Днiпропетровськ, вагонобудування - Днiпродзержинськ, Кременчук, Стаханов. Залiзничнi цистерни виготовляють у Марiуполi. Також у Лугансь-ку випускаються трамваь У великих транспортних мiстах працюють локомо-тиворемонтнi заводи.
В Украш велике значення мае така галузь як суднобудування. Завдяки великому експортному потенщалу суднобудування в Украïнi визначено прь оритетним. Суднобудування подiляеться на морське та рiчкове, а його розмь щення збiгаеться з морським узбережжям i внутршшми водними шляхами.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.8
Суднобудiвна галузь - це науково-виробничий комплекс, основу якого становлять 9 суднобудiвних заводiв, а також тдприемства суднового машинобудування, морського приладобудування, 21 науково-дослiдна установа та конструкторське бюро. Наявнiсть виробничого, науково-дослiдного та кадрового потенщалу дають змогу задовольнити потреби замовниюв у будiвниц-твi та ремонтi суден i кораблiв практично всiх типiв i класiв.
Головною оргашзащею з суднобудування визначено Микола1вський ВАТ "Чорноморсуднопроект". Тут мютиться мiстяться три суднобудiвних заводи, як випускають рiзноманiтнi океанськ та морськi судна, танкери, сухо-вантажнi дизельнi електровози. Другим за величиною суднобудiвним центром е Херсон. Тут мiстяться суднобудiвно-судноремонтний та суднобудiвний завод, якi випускають рiзнi типи океанських i морських суден, доки для морсь-ких пор^в, портальнi крани.
Суднобудування i судноремонт розвинут в багатьох iнших мютах Украши, зокрема найбiльшi центри зосередженi у Херсонi, Керчi, Феодоси (об'еднання "Море"), Севастополi, Одесi, Iллiчiвську, Марiуполi. У Киевi ви-пускаються морськi траулери. Рiчкове суднобудування представлене суднобу-дiвно-судноремонтними заводами та розмщене в основних рiчкових портах.
Не менш важливою галуззю транспортного машинобудування в Укра-1т е авiацiйна промисловiсть, яка забезпечуе внутрiшнi i зовнiшнi авiапереве-зення. Вона орiентована на квалiфiковану робочу силу, що зумовило розмь щення 11 тдприемств у Киевi та Харковi. Шдприемства ашацшно1 промисло-востi виробляють пасажирськ та транспортнi лiтаки, вертольоти, двигуни, прилади та рiзне устаткування для ашацй. Галузь належить до найбiльш кон-центрованих напрямiв сучасно! шдустри [5].
Украша належить до 7 кра!н свiту, якi мають необхщний науково-тех-нiчний потенцiал для створення i виробництва конкурентоспроможно! авь ацшно! технiки. Лiтакобудування досягло певних успiхiв у створеннi паса-жирських та транспортних лгтаюв.
В УкраАт е кшька центрiв авiабудування: Кшвський державний авь азавод "Авiант", Харкiвське державне авiацiйне виробниче пiдприемство.
В УкраАт iснуе одинадцять науково-дослiдних установ та конструк-торських бюро, а в останш роки почала розвиватися так звана "мала авiацiя" -це конструкторськ бюро, що створеннi на базi великих авiапiдприемств та навчальних закладiв авiацiйного профiлю. Особливiстю "мало! авiацil" е те, що вона займаеться розробкою "невеликих" лгтаюв, гелiкоптерiв, мотодель-тапланiв, що призначенi виконувати рiзноманiтнi функци патрулювання, спортивно-тренувальнi, спостереження, дiагностування нафтогазопроводiв, оброблення сiльськогосподарських упдь та iн. [3].
Зi сказаного вище, видно, що в УкраАт iсторично склався науково-технiчний та економiчний потенцiал щодо розвитку транспортного машинобудування. Проте перехщ ще1 галузi Украши на iнновацiйну модель розвитку, передушм, залежить вщ державно1 пiдтримки. Наша держава i так завини-ла перед суспшьством - вiд часу набуття незалежност втрачено, як вважають авторитетнi дослщники, понад 75 % усього економiчного потенцiалу, що уд-вiчi бшьше, нiж у часи Друго1 свгтово1 вiйни, а за першi 10 роюв ще1 незалеж-
ностi у транспортному машинобудуванш вiдбулося скорочення виробництва транспортного устаткування бшьше, нiж у 10 разiв, тодi як у Радянському Союзi ця галузь була основною експортною галуззю [1].
Незважаючи на деяю позитивнi структурнi зрушення, якi вiдбулися протягом 2000-05 рр. (шдвищення обсягiв випуску продукцiï), на сьогодш все ще iснуе потреба виведення з кризи транспортного машинобудування. Це пот-ребуе вщповщно1" програми, яка б забезпечила перехiд галузi на iнновацiйну модель розвитку, i повинна охоплювати таю пол1тичш i економiчнi заходи:
• визначення пр1оритетност1 розвитку транспортного машинобуд1вного комплексу на баз1 нов1тн1х европейських, свгтових i нацюнальних технолог1й та розбудови його на засадах технолог1чно1 й економ1чно1 самодостатност1;
• спрямувати на реоргатзащю транспортного машинобуд1вного комплексу ф1-нансов1 ресурси, як залучен1, так i особливо державт.
• створення пол1тичних, правових, економ1чних та шших 1нституц1иних пере-думов (приватна властсть на землю, захист заруб!жних 1нвестиц1И, пол1тич-
Ч If Oil
на 1 економ1чна тдтримка краш-кредитор1в та 1н.), в1дкриття дверей кредитам, катталам, 1нвестиц1йним товарам в Украшу, гарантування пол1тично1, економ1чно1 та соц1ально1 едност1 з крашами цив1л1зованого св1ту, неможли-вост1 повернення до радянських пол1тичних та економ1чних порядк1в;
• удосконалення галузево1 структури транспортного машинобудування, розши-рення асортименту його продукци за рахунок розвитку виробництв социального комплексу на р1вн1 сучасних вимог якост1 та конкурентоспроможност1;
• розроблення 1 впровадження стратеги нац1онально1 пол1тики в галуз1 транспортного машинобудування, яка забезпечуватиме зростання темп1в випуску науком1стко1 продукци високого р1вня; освоення нових конкурентоспромож-них зразк1в техн1ки, п1двищення якост1 й ефективност1 виробництва з ор1ентац1ею на потреби внутр1шнього ринку та зб1льшення експортного потенциалу; розвиток автомобшебудування, л1такобудування, суднобудування та 1нших галузей транспортного машинобудування;
• розроблення 1 впровадження заход1в щодо залучення нацюнального науково-техн1чного 1нтелекту до створення нацюнальних технолог1й для галузей транспортного машинобудування, нацюнальних зразюв машин, товар1в 1 доброго 1м1джу украшського конкурентоспроможного машинобудування.
Отже, сучасна стратепя державно1' шдтримки промислово1' пол1тики Украши в галуз1 транспортного машинобудування повинна ор1ентуватися на зростання темшв науком1стко1' продукци високого технолопчного р1вня i впровадження високотехнолопчних шновацш у розбудову ще1* галузь
Л1тература
1. 1нновац1йний розвиток промисловосп Украши/ Волков О.1., Денисенко М.П., Гре-чан А.П. та ш. П1д ред. проф. О.1. Волкова, проф. М.П. Денисенка. - К.: КНТ, 2006. - 648 с.
2. 1нновацшна стратегия украшських реформ/ Гальчинський А.С., Геець В.М., К1-нах А.К, Семиноженко В.П. - К.: Знання Украши, 2002. - 336 с.
3. Кондратов О.М, Пашута М.Т. Стан та перспективи 1нновацшно'1 д1яльност1 в промисловосп Украши. - К.: Наук. свгт, 2001. - 57 с.
4. Плющ М.Р. Промисловють Украши у 80-90-т1 роки: люди, проблеми, уроки. - К.: 1н-т ютори Украши. НАН Украши, 2002. - 335 с.
5. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. РПС та региональна економ1ка: Навч. пос. - К.: Кондор, 2005. - 344 с._
