Державна підтримка суднобудівної галузі як напрямок розвитку експортного потенціалу країни Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Гненний; Укр. держ. акад. зашзн. трансп. - Харюв, 2004. - 21 с.

5. Мукмшова Т. А. Структура природно1 монополiï на зашзничному транспорт Украши та деяю пiдходи стосовно ïï реформування / Т. А. Мукмшова // Вюн. ХНУ îm. Каразiна : зб. наук. пр. - 2002. -Вип. 565. - С. 79 - 87

6. Ame Beck Railway Efficiency / Ame Beck, Heiner Bente, Martin Schilling // International Transport Forum Discussion Papers. - 2013. -12.

7. Encyclopedia Britannica [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.britannica.com/eb/article-9111233/United-States United States. - Загол. з екрану.

8. 1нвестицп в компашю «1нтерБершг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: . - Загол. з екрану.

9. Beck A. Barriers to Entry in Rail Passenger Services: Empirical Evidence for Tendering Procedures in Germany / A. Beck // European Journal of Transport and Infrastructure Research. - 2011. - Iss. 1. - Р. 2041.

10. Санчес П. Эффективность, технические изменения и производительность в европейском железнодорожном секторе: Стохастический подход / П. Санчес, Д. Вилланова // Международный журн. экономики транспорта. - 2000 - № 1. - С. 55-76.

11. Аренков И. А. Бенчмаркинг и маркетинговые решения / И. А. Аренков, Е. Г.Багиев. - Санкт Петербург : Изд-во СПбУЭФ, 2001. - 94 с.

Рецензент д.е.н., професор ДНУЗТМщенко М.1. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТ Токмакова 1.В.

УДК: 656.61(477)

ДЕРЖАВНА П1ДТРИМКА СУДНОБУД1ВНО1 ГАЛУЗ1 ЯК НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ КРА1НИ

Котлубай В.О., к.е.н., доцент (НУ «ОЮА»)

У статт1 розглядаються питання, присвячеш розвитку експортного потенщалу Украгни. Ключовим аспектом онтогенезу експортного потенщалу крагни е розвиток суднобуд1вног галуз1, що е актуальним та стратег1чним напрямом для будь-яког морськог держави.

Суднобудування е одмею з ключових галузей, яка може використовувати наш в1тчизняний метал. Для в1дновлення суднобудування важливим також е розвиток транзитних коридор1в, як йдуть через Украгну.

Ключовi слова: суднобудування, експорт, експортний потенщал, свтова глобалiзацiя, державна тдтримка.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ ПОДДЕРЖКА СУДОСТРОИТЕЛЬНОЙ ОТРАСЛИ КАК НАПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЯ ЭКСПОРТНОГО ПОТЕНЦИАЛА СТРАНЫ

Котлубай В.А., к.э.н., доцент (НУ «ОЮА»)

В статье рассматриваются вопросы, посвященные развитию экспортного потенциала Украины. Ключевым аспектом онтогенеза экспортного потенциала страны является развитие судостроительной отрасли, что является актуальным и стратегическим направлением для любого морского государства.

Судостроение является одной из ключевых отраслей, которая может использовать наш отечественный металл. Для восстановления судостроения важным также является развитие транзитных коридоров, которые идут через Украину.

Ключевые слова: судостроение, экспорт, экспортный потенциал, мировая глобализация, государственная поддержка.

© Котлубай В О. Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015

104

STATE SUPPORT OF THE SHIPBUILDING INDUSTRY AS LINE OF DEVELOPMENT OF EXPORT POTENTIAL OF THE COUNTRY

Kotlubay V.A., candidate of economic Sciences, associate Professor (National University "Odessa law Academy")

Different aspects of development of export potential of Ukraine are examined in the article. A key aspect of ontogeny of export potential of the country is the development of the shipbuilding industry that is relevant and strategic direction for any maritime state.

Ukraine has fairly essential resources and has high export potential of supplying the external market the products of shipbuilding (ship repair) facilities. To capture the relevant world market sectors, domestic enterprises should get to the new level of quality and competitiveness of their products. However, it can be implemented only with the active participation of the state. Efficiency of functioning shipbuilding (ship repair) facilities can be achieved only when using the full set of tools to support them.

The prospects of the domestic shipbuilding industry are confirmed by the interest of foreign companies to the Ukrainian shipbuilding industry, which is growing every year. Commercial proposals come not only from Russia, Western and Northern Europe, but even from Turkey, African countries and Persian Gulf countries.

In order not to lose the interest of foreign customers, and in order to increase the attractiveness and potential for internal customers there should be radically change of the attitude to the entire shipbuilding industry in the country. It is necessary to develop appropriate financial conditions for the shipbuilding.

Shipbuilding is one of the key industries which can use our domestic metal. To restore the shipbuilding the development of transit corridors that go through Ukraine is also important.

Keywords: shipbuilding, export, export potential, globalization, government support.

Постановка проблеми. Загальний потенщал Укра!ни дозволяе !й стати одшею з найбшьших суднобущвних держав. На територи Украши розташовано 6 великих суднобудiвних тдприемств. За даними Мшсоцполггики Украши, падшня обсяпв виробництва, що спостерталося в останш 15 роюв, дещо сповшьнилося, проте загальний стан тдприемств досить складний i вимагае ршучих дш з боку держави [1,2].

Суднобудiвна галузь е прюритетною галуззю економши кра!ни, як один з елеменпв загального експортного потенщалу Украши.

Бшьше 10 роюв тому був прийнятий Закон "Про державну тдтримку суднобудiвно! промисловосп Украши", головною метою якого було створення умов, сприятливих для залучення шоземних швестицш, розвитку та ефективного використання юнуючого промислового, науково-техшчного та експортного потенщалу суднобудiвно! промисловосп Украши. Проте, прийняття вищезгаданого Закону не принесло суттевого позитивного ефекту для суднобудiвно! галузi Украши.

Все це i обумовлюе актуальшсть обрано! теми дослщження.

Аналiз останшх до^джень i публжацш. Розгляду питань розвитку суднобудiвно! галузi присвячено досить багато публшацш та наукових видань: Котлубая О.М., Борща В.1., Письменно!

К.С., Познансько! 1.В., Покотшова 1.Ф. [1,2,3,4] та шших. Проте змши та реформи, що вщбуваються у рiзних галузях, вибiр европейського напряму розвитку краши, вимагають актуалiзащ! деяких питань: переглянути полггику державно! тдтримки суднобудiвно! галуз^ вдосконалити шляхи тдвищення рiвня !! конкурентоспроможносп тощо.

Мета статтi. Визначення основних проблемних питань, як знижують конкурентоспроможшсть суднобудiвно! галузi Укра!ни та надання пропозицш щодо !! розвитку.

Виклад основного матерiалу. Свггова глобалiзацiя, розвиток мiжнародно! торгiвлi створюють сприятливi умови для розвитку нащонально! економiки, однiею з головних складових яко! е експортний потенщал кра!ни. Експортний потенцiал ка!ни формуеться за рахунок потенщалу тдприемств, яю е самостшними учасниками зовнiшньоекономiчно! дiяльностi. Можна сказати, що мiж фшансово-економiчним успiхом та реалiзацiею експортного потенщалу юнуе пряма залежнiсть [6].

На сучасному етапi становлення Укра!ни як суверенно! европейсько! кра!ни особливого значення набувае необхiднiсть утвердження !! як дiездатно! самостiйно! морсько! держави. Одним з напрямiв для реалiзацi! цього е розвиток експортного потенщалу Укра!ни одним з

елеменпв е розвиток суднобудiвних i судноремонтних пiдприемств тобто розвиток суднобудiвно! галузi.

Уряд Укра!ни ще в 2013 р. общяв розробити програму пщтримки суднобудування Укра!ни, проте шяю проекти урядом не були впроваджеш [7].

У закордоннiй практицi юнують рiзнi приклади державно! пiдтримки

експортоорiентованих пiдприемств, а саме: iнструменти зовшшньоекономiчно! полiтики (тарифна i нетарифна полггика регулювання зовшшньо! торгiвлi), порядок надання пшьгового оподаткування, пiдтримка кредитування експорту, державне страхування експортних операщй та iншi засоби державного регулювання тощо [8].

Галузь суднобудування е одшею з важливiших складових економши будь-яко! морсько! держави, вона забезпечуе баланс мiж попитом i пропозищею в сферi торговельного судноплавства. Якщо розглянути iсторiю свiтового суднобудування, то слщ зазначити, що за весь перюд свого iснування вона практично завжди отримувала державну пiдтримку. Це пов'язано з тим, що суднобудування е стратепчно важливою галуззю для кра!ни, а також з темпами зростання свггово! торгiвлi якi вона не в змозi була тдтримувати.

Для стимулювання будiвництва нового флоту ряд кра!н використовували будiвельнi субсиди.

У багатьох кра!нах (США, Япошя, Нiмеччина, Нiдерланди, Португалiя, Фiлiппiни, Iндонезiя, Алжир, Бразилiя, Аргентина, Мексика та шш^ суднобудiвнi субсидп зiграли, а в деяких i продовжують вдагравати значну роль у створеннi конкурентоспроможного торгiвельного флоту [1].

Ще одним з видiв державно! пiдтримки судновласникiв було i е надання субсидiй для погашення частини вiдсоткiв за кредитами. Така форма допомоги застосовувалася практично с^зь. Проте, починаючи з 2012 р. у мiжнароднiй галузi суднобудування вщбулися певнi змiни в наслщок перенасичення ринку новим дедвейтом. Так в 2012 р. завершився найбшьший в iсторi! цикл суднобудування. У перюд з 2001 р. по 2011 р. обсяги здачi в експлуатащю нових суден з року в рш постшно зростали. Навпъ пiсля економiчного спаду 2008 р. рiчний дедвейт суден, що спускалися на воду продовжував зростати ще три роки, завдяки замовленням, як значною мiрою були розмiщенi до кризи.

Тшьки в 2012 р. вперше з 2001 р. тоннаж

суден, що були здаш в експлуатащю протягом року, не досяг рiвня попередшх 12 мiсяцiв.

Незважаючи на таке уповшьнення темпiв здачi нових суден, у 2012 р. тоннаж свггового флоту продовжував зростати, хоча i нижчими темпами; рiчнi темпи зростання склали 6 % проти 10 % у попередньому рощ.

За перюд з 2001 р. тоннаж свггового флоту збшьшився бшьш шж удвiчi, досягнувши в ичш 2013 р. 1,63 млрд. т дедвейту [9].

Однак, постшш змши, що стосуються посилення вимог до безпеки судноплавства в тому числi до характеристик суден, вимагають додаткових замовлень на переобладнання вже юнуючих суден i будiвництво нових. Також Свропейська комiсiя представила Бiлу книгу, яка мютить план розвитку транспортно! галузi до 2020 р. [10].

Вище наведене свiдчить про те, що незабаром мiжнародна суднобудiвна галузь може повернути собi позитивнi темпи зростання.

Розвитку впчизняних суднобудiвних пiдприемств Укра!ни, полiпшенню !х виробничих i фшансових показникiв перешкоджае ряд обставин:

- вщсутшсть ефективно! моделi управлiння галуззю i окремими пiдприемствами;

- нестача швестищй i тривала стагнацiя виробництва, вщсутшсть суттевих мотивiв для впровадження шноващй;

- високий рiвень фiзичного та морального зносу основних фондiв;

- застарш технологiчнi i проектнi ршення;

- використання для отримання замовлень адмiнiстративного ресурсу, а не конкурентних механiзмiв;

- менш сприятлив^ порiвняно з закордонними верфями, умови фшансування будiвництва суден, вiдсутнiсть ефективних схем кредитування виробництва;

- високий рiвень податкового та митного навантаження, неефективнiсть i корумпованiсть митних органiв;

- вщсутшсть бюджетного фшансування у зв'язку з важким фiнансово-економiчним становищем кра!ни i вiдповiдно вiдсутнiстю вiльних бюджетних кошпв.

На сьогоднiшнiй день, вiтчизняне суднобудування зорiентоване переважно на виконання експортних замовлень. Впчизняш замовлення становлять близько 10-20 % вщ загального числа суднобущвних замовлень.

В Укра!нi переважно шоземш клiенти замовляють корпуса суден, комплектуючи !х

необхщним обладнанням i технiчними пристроями вже у сво!х кра!нах. Вартють укра!нських суднобудiвних робiт вище тж в Кита!, Пiвденнiй Коре! - визнаних лiдерiв за кiлькiстю замовлень на свгговому ринку суднобудування. Але вггчизняний виробник поки перевершуе китайських i корейських за якiстю.

Тим не менш перспективнiсть вiтчизняного суднобудування тдтверджуеться iнтересом iноземних фiрм до укра!нського суднобудування, який зростае з кожним роком. Комерцiйнi пропозицi! приходять не тшьки з Росi!, Захiдно! та Ивтчно! Свропи, але навiть з Туреччини, африканських кра!н та кра!н Персько! затоки.

Щоб не втратити штерес iноземних замовникiв, а також для того, щоб тдвищити привабливiсть i для внутрiшнiх потенцiальних замовникiв необхщно кардинально змiнити ставлення до вше! суднобудiвно! галузi кра!ни. Необхiдно розробити вщповщш фшансово-кредитнi умови будiвництва суден. Специфiка роботи з закордонними партнерами полягае в тому, що вс замовлення виконуються за рахунок кредитних ресуршв, якi одержуються в укра!нських банках. Заставою в цьому випадку може бути майно, яке не завжди е в наявносп у тдприемств. Також висок вiдсотковi ставки за кредитами призводять до збшьшення собiвартостi суднобудiвно! продукцi!.

Для того, щоб на прийнятному рiвнi конкурувати з шоземними судноверфями вiтчизняним пiдприемствам, доводиться занижувати рiвень рентабельностi практично до мшмального рiвня. В свою чергу це призводить до вщсутносп кош^в на технiчне переозброення виробництва, його модертзащю, ремонт обладнання [11].

З метою розвитку тдприемств суднобудiвно! галузi кра!ни одним з варiантiв може бути створення кластера. До такого кластеру повинт бути залученi усi суднобудiвнi (судноремонтнi) пiдприемства Укра!ни, Мiнiстерство шфраструктури, Мiнiстерство оборони, Мiнiстерство економiчного розвитку та торпвл^ мiськi ради, науково-дослщт та проектно-конструкторськi iнститути тощо. Такий шдхщ дозволить залучати i своечасно та яюсно виконувати великi замовлення, яю мають стратегiчне значення для Укра!ни.

Першочерговими завданнями якi повинт бути виршет е:

- оптимiзацiя та структурнi

перетворення суднобудiвно! галузi Укра!ни;

- розвиток науково-техшчного та виробничого потенщалу суднобущвно! галyзi;

- удосконалення нормативно-правово! бази забезпечення функщонування сyднобyдiвноï галyзi Украïни;

- створення вщповщних фшансово-кредитних умов для тдвищення рiвня конкyрентоспроможностi вiтчизняноï сyднобyдiвноï галyзi на мiжнародномy сyднобyдiвномy ринку тощо.

Також необхщно вiдзначити, що суднобудування е однieю з ключових галузей, яка може використовувати наш вггчизняний метал. У нас зараз е проблеми зi збутом металу, при цьому металургшний комплекс - це одна з основ нашоï економши.

Для вiдновлення суднобудування важливим також е розвиток транзитних коридорiв, якi йдуть через Украшу. В умовах застосування полгшки розвитку та державно!' тдтримки транспортноï системи Украши дощльним буде будування суден на впчизняних сyднобyдiвних заводах.

Без державноï пiдтримки сyднобyдiвноï галyзi, в тому чи^ надання пiльг вiтчизняним замовникам при бyдiвництвi на yкраïнських верфях, конкурувати iз зарyбiжними партнерами впчизняш сyднобyдiвнi пiдприемства будуть не спроможт.

Висновки. Стабiльнiсть нацiональноï економiки Украши залежить вiд експортного потенцiалy краши. Тому питання його онтогенезу повинно стати ключовим аспектом у подальшому розвитку краши. У зв'язку з тим, що Украша е морською державою, одним з головних питань, що постае перед державою е розвиток морегосподарського комплексу, одним з ключових елеменпв якого е сyднобyдiвна галузь. Питанням розвитку сyднобyдiвноï галyзi повинно придшятися достатньо уваги зi сторонi держави, оскшьки ця галузь крiм того, що е елементом експортного потенщалу краши також вщноситься до стратепчно важливих галузей Украши.

Украш, щоб остаточно не втратити своï позицп на мiжнародномy сyднобyдiвномy ринку необхщно реалiзовyвати реальнi, а не декларативт заходи державноï пiдтримки. Держава повинна здшснювати не тiльки пряме фшансування пiдприемств сyднобyдiвноï галyзi, а i удосконалювати законодавче забезпечення функщонування.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Котлубай А.М. Проблемы теории и практики развития морского транспорта Украины / А.М. Котлубай. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. - 268 с.

2. Познанська 1.В. Потенщал суднобудiвельно! галузi Укра!ни / 1.В. Познанська, П.1. Гнатюк // Економiчнi шновацп. - 2011. - Вип. 43. - С. 264-271.

3. Покотшов 1.Ф. Принциповi пiдходи до тдвищення конкурентоспроможностi суднобудiвно! галузi Укра!ни / 1.Ф. Покотiлов // Управлiння проектами та розвиток виробництва: зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2010. - № 3(35). - С. 125-130.

4. Борщ В.1. Стан та проблеми розвитку тдприемств суднобудiвельно! галузi промисловосп Укра!ни / В.1. Борщ // Економша: реалi! часу. Науковий журнал. - 2014. - № 3 (13). - С. 22-29. - Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/No3/22-29.pdf.

5. Письменна К.С. Стан i тенденцп розвитку суднобудiвно! промисловостi в Укра!нi: господарсько-правовий аспект / К.С. Письменна // Вюник Нацiонально! юридично! академi! Укра!ни iменi Ярослава Мудрого. - 2010. - № 1. -С. 221-229.

6. Формирование и оценка экспортного потенциала крупных промышленных

предприятий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dengifinance. ru/chast-

third/formirovanye-ocenka-exportnogo-potenciala-predpriyatiy.html.

7. Судостроение Украины: прошлое и настоящее языком цифр и фактов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://khersonline.net/novosti/ekonomika/15467-sudostroenie-ukrainy-proshloe-i-nastoyaschee-yazykom-cifr-i-faktov.html.

8. Экспортный потенциал отрасли по разработке и сбыту информационно-коммуникационных технологий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rfej .ru/rw/id/D00273E15/$file/28-40.pdf.

9. Review of Maritime Transport 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/rmt2013_en .pdf.

10.0тносительно стратегических

приоритетов реализации потенциала Украины как морского государства. Аналитическая записка НИСИ [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.maritimebusinessnews.com.ua/news/anal ytics_and_comments/2012/06/06/16797.html.

11. На кого работают украинские судостроители? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://portsukraine.com/node/923.

Рецензент д.е.н., професор НУ «ОЮА» К1б1к О.М. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТНазаренко 1.Л.

УДК: 656.611.2

ДИНАМИЧНОСТЬ МНОГООБРАЗИЯ В РАЗВИТИИ ТОРГОВОГО СУДОХОДСТВА

Сенько Е. В., доцент (ОНМА)

В системе торгового судоходства особое место занимают трансформационные процессы. Несбалансированная динамичность развития региональных подсистем глобальной экономики предопределяет особенности формирования производственного потенциала морских транспортных предприятий. Различаются противоречивые задачи обеспечения транспортной надежности обслуживания международного разделения труда. Отмечается интенсивность наращивания провозной способности при одновременном усилении требований к системной безопасности мореплавания. Последнее в свою очередь ограничивает возможность позиционирования новых морских государств в эффективных и капиталоемких сегментах рынка морской торговли. Поэтому следует различать особенность и формы многообразия развития торгового флота. С одной

© Сенько Е.В. Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015