CC BY
15
УДК 330.341.629
Ю. В. Великий,
доцент, кандидат економ1чних наук
м. Миколагв
ШНОВАЦШНА ПОЛ1ТИКА ДЕРЖАВИ В СУДНОБУД1ВН1Й ГАЛУЗ1
Постановка проблеми. На сьогоднiшнiй день мiж проввдними судно будавними державами свпу (Шмеч-чина, Корея, Япошя, Китай) юнуе жорстка конкурен-цiя. Укра!ш, щоб посюти пдне мюце на свгтовому ринку подiлу пращ, найважлившим напрямом економГч-но! полГтики держави мае стати включення до програ-ми довгострокового розвитку економши напрямГв структурно! перебудови суднобудавно! галузГ з орГента-щею на сучасш досягнення науково-техшчного прогре-су. Тому розроблення мехашзмГв, що сприяли б розвитку тдприемств суднобудавно! галузГ, е актуальним.
Аналiз останнiх дослiджень. Над проблемою Гнноващйно! полГтики держави працювали так! вчен Я. А. Жалшо, В. П. Геець, В. П. Семиноженко, А. С. Гальчинський, але питання розвитку Гнновацш-но! дГяльност у суднобудуванн не розглядались.
Тому метою статтi е розроблення рекомендащй щодо реалГзацл Гнноващйно! полГтики держави у суд -нобудуванш.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Не-обхщнють у збалансованш Гнноващйнш полгтищ держави у галузГ суднобудування та судноремонту, зу-мовлена низкою причин, а саме:
— щоб устшно конкурувати з тдприемствами Свропи й Ази, Укра!ш необхвдно оновлювати основш потужносп, доводячи 1х, щонайменше, до рГвня тех-нолопчного розвитку, який притаманний основним свГтовим центрам машинобудування;
— рГвень розвитку суднобудування як галузГ про-мисловосп, що Гнтегруе у сво!й продукцл результати дГяльност велико! кшькосп сумГжних галузей нащо-нально! економши, може впливати на рГвень вимогли-вост до технолопчного рГвня сумГжних виробництв, здшснюючи таким чином функщю мультиплтатора;
— швидка змша вимог до якостей продукцл суд -нобудГвних 1 судноремонтних тдприемств у замов-нишв тягне за собою зростання попиту на судна, без-печн для довкшля, як! ввдповвдають вимогам безпеки мореплавства.
На нашу думку, тшьки послвдовна Гнноващйно-iнвестицiйна политика держави може дозволити вГтчиз-няному суднобудуванню стати пдним конкурентом для шоземних суднобудiвних пiдприемств. За умови глобально! шформатизаци та постiндустрiального напря-му руху розвинутих держав, до числа яких прагне приеднатися Укра!на, мета на побудову iнновацiйно! моделi економiки й iнформацiйного суспiльства ви-магае додання законодавчих зусиль на рiвнi реалiзацi!
iнновацiйно! стратегi! сощально-екожмчно! полiтики держави; на рiвнi оргашзащйних зусиль вiдповiдних органiв держави та суб'екпв господарювання.
Реалiзацiя першого рiвня мае здiйснюватися через прогнози та програми соцiально-економiчного розвитку, у тому числГ довгостроковi. Концепщю науко-во-технологiчного та iнновацiйного розвитку Укра!-ни, як! разом повинн утворити „каркас" державного регулювання iнновацiйних процесiв у кра!нi. КрГм того, шновацшна стратепя мае також продовжуватися та кон-кретизуватися фактично через ус! напрями сощально-економiчно! политики.
На нашу думку, формування гнучко! системи державно! тдтримки шновацшного розвитку можливе, зок-рема, за рахунок утворення технолопчних парков з метою створення та впровадження у виробництво новгтшх технологш. Але ця дГяльнють, безумовно, потребуе тдтримки з боку держави, тому було б доцгльним ство-рити на баз! функцюнуючих науково-дослщних шсти-тупв вГдповГдний технолопчний парк або парки. Так, зпдно з Законом Укра!ни , Дро спещальний режим Гнно-вацшно! дальносп технолопчних парков" вщ 16.07.1999 № 991-Х1У (в редакци вщ 12.01.2006), технолопчний парк (технопарк) — це юридична особа або група юри-дичних оаб (дал! — учасники технолопчного парку), що дють вГдговвдно до договору про сгпльну дГяльшсть без створення юридично! особи та без об'еднання вкладГв з метою створення оргашзащйних засад вико-нання проекпв технолопчних парков з виробничого впровадження наукоемних розробок, високих технологш Г забезпечення промислового випуску конкурен-тоспроможно! на свгтовому ринку продукцл [1].
Значення технопарков полягае в тому, що вони зможуть забезпечити розширення потенщйних можли-востей для формування економГчно вилдних зв'язюв м1ж рГзними суб'ектами дГяльностц вони е ефективною формою ствробпництва науки та виробництва; у них найкраще використовуеться одна з прогресивних форм фшансування — венчурний каттал, розвиваеться ствробгтництво тдприемств Г регюнальних (мюцевих) оргашв, що стимулюе розвиток економГки регюну
Ввдповвдно до ст. З Закону Укра!ни „Про спещальний режим шновацшно! даяльносп технолопчних парков" з метою залучення Гнвестицшних коштГв до ГнновацГйного процесу у технолопчних парках вводиться спещальний режим Гнвестицшно! й ГнновацГй-но! дГяльностГ на 15 рокГв. Спещальний режим тако! дГяльностГ — це режим, який передбачае податковГ,
митш, фiнансовi пшьги для суб'екпв, що реалiзують швестицшш й iнновацiйнi проекти в умовах технолог-iчних паркiв, якi створен та функцiонують вiдповiдно до чинного законодавства Укра1ни про технопарки.
В Укра1'ш створена та досить устшно функцюнуе низка технологiчних парков, зокрема 1нститут електроз-варки iменi С. О. Патона, 1нститут монокристалiв, Тех-нологiчний парк натвпроввдникових технолопй, опто-електронiки та сенсорно! техшки, Вуглемаш тощо. Тому дощльно створити технолопчний парк, який би впли-вав на шновацшний рiвень i у суднобущвнш промисло-восп. Це не виключае можливостi створення, засну-вання суднобудавними тдприемствами власних науко-во-технолопчних потужностей, як в частинi НДДКР мають одержати спещальний тльговий режим даяль-ност! Крiм того, створення технопарков у галузi судно-будування можливе, осюльки з радянських чаав на те-ритори Укра!ни залишилися науково-дослвдш центри та конструкторсью бюро: Нацюнальний ушверситет кораб-лебудування, Академiя наук суднобудування, Морське iнженерне бюро (м. Одеса), Одеська нацюнальна морська академiя, Одеськш нацюнальний морський iнститут, Чорноморський науково-дослвдний шсттут тех-нологш суднобудування (м. Севастополь) та ш. Форму-вання технологiчних парков на 1х базi було б доцшьним.
Пропонуемо створити на основi юнуючих НД1 та КБ технопарк суднобудування та судноремонту. Оск-iльки основш науковi центри розташованi в одному регюш (в основному Пiвдень кра1ни), було б доцшь-ним наступне об'еднання технопарков у технополiс за японською моделлю.
Об'ективш ринковi вимоги до якост судноремонту, конкурентоспроможносп цих послуг, зокрема на зовшшньому ринку, потребують концентраци капiталу в галуз^ аби забезпечити яюсть судноремонту на рiвнi свiтових стандарт1в. Вiдповiдно, слiд вказати на такий зааб державного регулювання, як лiцензування, що е формою стимулювання суб'екпв господарювання вщповвдного рiвня. 1нститут лiцензування—це шстру-мент не лише допуску на ринок виробнишв, що мають необхвдш технологiчнi умови для надання послуг з ремонту суден, а й стимулювання тдприемств, як не мають таких можливостей.
Однiею з найважливiших характеристик лщен-зування е те, що воно е засобом державного впливу на господарську дiяльнiсть i використовуеться в цш дiяльностi нарiвнi з iншими засобами державного регулювання економши [2, с. 192].
Критерiями вiднесення видав господарсько! даяль-носп до тих, що тдлягають лщензуванню, е таш: соц-iально-економiчна роль i широке коло контингенту об-слуговування; забезпечення економiчноl безпеки дер-жави; життево важлива роль для суспшьства та ши-роке коло контингенту обслуговування; значення для життедiяльностi суспшьства; тдтримка на належному
piBHi iнтелектуального потенщалу суспiльства; забезпечення безпеки держави, чинник сощально! стабшь-носп держави.
Об'ективною причиною необхвдносп впроваджен-ня лiцензування для надання судноремонтних послуг е забезпечення безпеки держави (зокрема, еюномiчноl), а також складшсть процесу ремонту суден. Така даяльнють потребуе наявносп спецiального обладнання та контролю на кожному еташ ремонту. У бшьшосп випадюв дрiбнi тдприемства таких умов не мають, що не може не позначатися на безпещ мореплавства.
На нашу думку, з метою тдвищення безпеки мореплавства, а також конкурентоспроможносп вгтчиз-няного судноремонту та свiтовому ринку шляхом стимулювання впровадження новгтшх технологiй необхь дним е активне впровадження лiцензування судноремонтних послуг.
Аби максимально ефективно використовувати лщензування як зааб державного регулювання суд-но6удГвно! промисловосп, слiд, насамперед, диферен-цiювати судноремонт за сутнiсними технолопчними та видовими ознаками на заводський або доковий ремонт суден; та мiжрейсовий (навiгацiйний) ремонт суден, що знаходяться бшя причалiв порту або на рейда.
На нашу думку, у зв'язку з високим рiвнем техно-лопчно! складностi вах видiв заводського або докового ремонту здшснення кожного з них потребуе одержан-ня окремо! лщензи. Так званий ремонт у стшки не вима-гае наявносп спещального обладнання та не е технолог-iчно складним, тому цей вид ремонту можуть здшсню-вати даибш тдприемства без отримання лiцензiй. Такий „безлщензшний" спосiб здайснення нескладних видав ремонту може стати стимулюючим мехамзмом розвит-ку дрiбних i середшх судноремонтних пiдприемств, оск1льки дозволяе шдприемствам одержати грошовi кош-ти за виконання подiбних робiт; сприяе впровадженню шновацш та розширенню можливостей виконувати бiльш складнi, а тому бшьш рентабельт види робiт
Необх1дно ретельно розробляти лiцензiйнi умови з кожного виду судноремонту окремо, яш б враховували рiвень технологiчноl складносп робгт i мiнiмальнi вимоги до обладнання, що використовуеться, до квалiфiкащ! робгтниюв, як виконують зазначенi роботи, а також пе-редбачали 1х ув'язування iз стандартами якосп вадповщ-них робiт На сьогодш контроль за сертифшащею якосп судноремонтних послуг здшснюють вадповадш м1жна-родн класифшацшш товариства, серед яких найбшьш поширеними на Украш е Морський регютр судноплав-ства Росшсько! Федераци, бюро Veritas, Украшський морський i рiчковий регiстр, американське бюро та in Тому пiдвищення стандарт1в яиэсп судноремонтних робгт сприятиме зростанню !х конкурентоспроможносп, а також може стати стимулом до шновацшного оновлення юнуючих основних ФондГв пiдприемств.
Оскшьки програми розвитку судно6удГвно! про-
мисловосп, що пропонуються для запровадження, на нашу думку, повинн бути розрахованi на 5-10 роив, так завищенi стандарти можуть стати iмпульсом для впровадження та розвитку шноващй, а також постшно-го вдосконалення якостi послуг, що надаються, оскшьки у разi неввдповщносп стандартам лiцензiя на наступнi 10 роив може бути не одержана.
Ще одним засобом стимулювання iнноващйноï дiяльностi i стимулювання реалiзацiï продукцл та послуг тдприемств суднобудiвноï промисловосп е впровадження механiзмiв лiзингу у систему господарсь-ких вiдносин суднобудування та судноремонту. Реал-iзацiя цього положення передбачае комплекс засобiв, одним iз яких мае стати створення лiзинговоï компанл, що потребуе вiдпрацювання системи засобiв регулю-вання та стимулювання лiзинговоï дiяльностi.
На сьогоднi для стимулювання галузi застосо-вуеться лише вiдкриття окремих рахуншв та оперу-вання з авансовими платежами замовнишв, як не тдлягають безумовному списанню, використовують-ся тшьки на будування суден i не обкладаються подат-ком на прибуток до здавання судна замовникам. Та-кий стан державно1' тдтримки галузi не можна назва-ти перспективним. Галузь потребуе, по-перше, повер-нення пiльг i гарантий, що юнували; по-друге, поши-рення такого правового режиму на судноремонт; потрете, впровадження нових, спрямованих не тшьки на пряму пiдтримку дiяльностi саме пiдприемств судно-будiвноï промисловосп, а й на стимулювання дгяль-носп ix контрагентов, суб'екпв шфраструктури суд-нобудiвного та судноремонтного ринку, за допомогою яких пiдвищувалася б ефективнють функцiонування галузi. До таких заходiв можна вiднести механiзм лщензування судноремонтних послуг, запровадження та стимулювання лiзингу, створення технологiчних парков, стимулювання концентрацл капiталу в галузi шляхом створення холдингових компанiй тощо.
У свш час створення вiльних економiчних зон дозволило значно полiпшити стан тдприемств на те-риторiï 1'х розташування [3, с. 25]. Запасш частини та комплектуюче суднове обладнання виробляються за кордоном, тому питання звiльнення вiд сплати ввГзно-го мита та сплата ПДВ за ставкою 0 % набувають особливо! актуальности. Зазначенi пiльги дозволяють зни-зити собiвартiсть судна, що будуеться, а також вико -нання робiт iз ремонту судна, тим самим пiдвищити конкурентоспроможнiсть продукци, що виробляеться. Оскшьки бiльшiстъ судно6удГвникгв i судноремонтних пiдприемств розташованi на територiях цiльних еко -номiчних зон i територiй прiоритетного розвитку (Оде-са, Миколахв), вважаемо скасування вiльних еконо-мiчних зон недоцшьним з точки зору галузевоï пол-iтики й економiчноï безпеки.
Висновок. Формування raj^ira системи державноï тдтримки шновацшного розвитку можливе, зокрема, за
рахунок утворення технологiчних парков з метою ство-реннята впровадження у виробництво новпгах технологiй.
З метою тдвищення конкурентоспроможносп вiтчизняного судноремонту та свгтовому ринку шляхом стимулювання впровадження новгтшх технологш необх^дним е активне впровадження лщензування суд -норемонтних послуг.
Засобом стимулювання iнновацiйноï дгяльносп, стимулювання реалiзацiï продукцiï та послуг тдприемств суднобудiвноï промисловосп е впровадження механiзмiв лГзингу у систему господарських ввдносин суднобудування та судноремонту.
Л^ература
1. Закон Украши „ Про спецiальний режим ¡нно-вацiйноï дгяльностг технологiчних парив" вщ 16.07.1999 № 991-XIV. — Режим доступу : www. rada. gov. ua. 2. Федулова Л. I. 1нновацшна економша: тдручник / Л. I. Федулова. — К. : Либвдь, 2006. — 480 с. 3. Гаман С. М. Вшьт економiчнi зони в Ук-рашТ стан та перспективи / С. М. Гаман // Схвд. — 2004.— № 6. — С. 24 — 26.
Великий Ю. В. 1нновацшна полiтика держави в суднобущвнш галузi
Стаття присвячена питанням стимулювання шно-вацiйного виробництва в судно6удГвнш промисловосп за допомогою створення технолопчних парив, лщензування окремих видГв судноремонтних робгт, впровадження механiзмiв лГзингу в систему господарських ввдносин суднобудування та судноремонту.
Ключовi слова: технолопчний парк, шновацшна политика, лГзинг, Тнновацшний розвиток, новгтш технологи.
Великий Ю. В. Инновационная политика государства в судостроительной отрасли
Статья посвящена вопросам стимулирования инновационного производства в судостроительной промышленности с помощью создания технологических парков, лицензирования отдельных видов судоремонтных работ, внедрения механизмов лизинга в систему хозяйственных отношений судостроения и судоремонта.
Velikiy Yu.V. The innovative policy of the state in shipbuilding industry
This article is devoted to the questions of innovative production stimulation in shipbuilding industry by, creation of technological parks, licensing of separate types of ship-repair works, introduction of leasing mechanisms in the economic relations system of shipbuilding and shiprepairing.
Key words: technological parks, innovative policy, leasing, innovative development, newest technologies.
Стаття надiйшла до редакцл 28.10.2010
Прийнято до друку 15.03.2011
