CC BY
7
11. Yakymanskaya, I. S. (Ed.) (1990). Psychological criteria ofquality of knowledge ofschools. Moscow: Publishing. APN USSR, 142.
12. Koznov, D., Larchyk, E., Plyskyn, M., Artamonov, N. (2011). About tasks of merge of Memory Cards (Mind Maps) in the collective development. Programming, 6, 1-10.
13. Psychological problems Increase quality of education and learning (1984). Moscow: Publishing. APN USSR, 174.
14. Gavrilova, T. A., Leschova, I. A., Kudryavtsev, D. V. (2012). Usingmodels ofknowledge engineeringfor trainingin information technology. SPbHPU, 7, 91-105.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Козяр М. М.
Дата надходження рукопису 23.12.2015
Зубик Людмила Володимирiвна, старший викладач, кафедра комп'ютерних наук, Нацюнальний ушвер-ситет водного господарства i природокористування, вул. Соборна, 11, м. PiBHe, Украша, 33028 E-mail : labrob@ukr.net
УДК: 377:371.12
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59152
УПРАВЛ1ННЯ ОРГАН1ЗАЦШНО-ОСВ1ТШМИ ЗМ1НАМИ В 1НСТИТУЦ1ЙНОМУ СЕРЕДОВИЩ1 ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
© Л. М. Сергеева, М. О. Кириченко
До^джено оточуюче середовище професшного навчального закладу, що складаеться з величезно'1 кшь-Kocmi соцiальних, економiчних i полтичних iнституцiй. Встановлено, що для конкурентоспроможностi навчальному закладу необхiдно посттно змiнюватись, здшснюючи оргатзацшт змiни, забезпечуючи йо-го постшний тституцтний розвиток. Визначено фактори та провiднi компоненти формування тсти-туцшного освтнього середовища й завдання пiслядипломноï педагогiчноï освiти для створення необхiд-них умов, базису для реал1зацИ' безпосередньо освiтнiх завдань вдосконалення якостi професшно1 освiти Ключовi слова: професшний навчальний заклад, iнституцiйне освiтне середовище, пiдвищення квалiфi-кацИ' педагогiчних кадрiв
This research describes the environment surrounding a vocational school, which consists of a multitude of social, economic and political institutions. It concludes that to remain competitive, a training institution needs to constantly change, introducing organizational changes and thus ensuring sustainable institutional development. The research also outlines factors and key components offorming educational institutional environment and objectives for postgraduate education in order to create necessary conditions and base for implementing tasks needed to improve the quality of vocational education and training
Keywords: vocational education and training institution, institutional educational environment, skills upgrading of pedagogical staff
1. Вступ
Сутн1сн1 глобал1зацшш змши потребують но-вих шдход1в до управлшня ваею освггньою сферою, яка е штегральною сукупшстю освггшх структур, вщносин, д1яльност1 та свщомосл, що забезпечуе вщтворення i розвиток штелектуального потенщалу суспшьства.
Професшний навчальний заклад (далi - ПНЗ) -це вщкрита сощально-педагопчна система, що взае-модiе з багатьма сощальними шститутами. Проблема його зовшшнього представництва юнувала завжди, але в сучасних соцюкультурних умовах вона прояв-ляеться б№ш чгтко. Пов'язано це, на наш погляд, по-перше, iз процесами становлення й розвитку рiзних титв i видiв професшних навчальних закладiв - дер-жавних i недержавних, що мають рiзнi напрями дiя-льностi, реалiзують сво1 цiлi рiзними методами й за-собами, що характеризуе гх певною варiативнiстю. По-друге, проблема зовнiшнього представництва освггаьо1 установи обумовлюеться скороченням чи-сельностi учнiв. У подiбнiй демографiчнiй ситуацiï
проблема набору y4HiB постане досить гостро. Потрете, дослщження, проведенi нами, показують, що мета, змют, результати iнновацiйних процесiв, окре-мих педагогiчних нововведень не завжди зрозумш батькам, а ïхнi оч^вання, сформованi на основi за-гального уявлення про ПНЗ у потенцшних спожива-чiв освiтнiх послуг, не завжди сшвввдносяться з тим, що вони та ïxrn дiти реально одержують.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Розумшня феномену освггнього середовища навчального закладу базуеться на результатах аналiзy на-укових поглядiв, як1 представленi у роботах сучасних впчизняних та заруб1жних вчених i дослгднишв. Ваго-мий внесок у розроблення цiеï проблеми здшснили yкраïнськi вченi, серед яких: М. В. Братко, В. П. Гали-цький, Ю. О. Жук, В. А. Панов, К. I. Приходченко, О. О. Ярошинська та шш, а також, зарyбiжнi науковщ: Ч-Б. Iрвiнг (Ch.-B. Irving), С. Дип (S. Deep), Дж. Моутон (J. Mouton), Дж. К. Грейсон мол. (Jackson C. Grayson),
К. О'Делл (Carla O'Dell), Л. Сесмен (Lil Sesmen), Ф.-Ф. Нойбауер (F.-F. Noybauer) та iH. [1-4].
У сво1х працях О. Антонова дослвджуе значен-ня освiтнього середовища вищого навчального закладу у розвитку здiбностей та обдарованостi студе-нтiв, пропонуе авторську модель обдарованосп, сут-тевим компонентом яко! визначено розвивальне освь тне середовище [1]. М. Братко аналiзуе сутнiсний змют понять «середовище», «освине середовище», «освине середовище вузу», «освине середовище уш-верситетського коледжу» [2]. Е. Зеер характеризуе освiтне середовище коледжу як фактор формування освiтньо-розвивального простору тощо. О. Ярошин-ська дослвджуе рiзнi пiдходи до дiагностики освп-нього середовища, видшення критерив i показнишв 11 сформованостi. А. Демб та Ф.-Ф. Нойбауер визнача-ють фактори, що впливають на роботу оргашзаци як певнi обмеження, формуючи внутршне та зовнiшне середовище для устшно! дiяльностi та прийнят-тя ршень.
Саме проблема збiльшення уваги до якосл ш-дготовки конкурентоздатних фахiвцiв породжуе не-обхiднiсть цiлеспрямованого забезпечення процесу iнституалiзацil професшно1 освiти, зокрема 11 систематичного наукового дослвдження.
3. Цiль та задачi дослвдження
Виявити умови управлiння змiнами в шститу-цiйному середовищi професiйного навчального закладу, яш забезпечать яшсть професшно1 освiти i навчання та його конкурентоспроможшсть на основi зв'язку з ринком працi та реальними потребами еко-номiки.
4. Розгляд iнституцiйн0г0 OCBiTHbOrO простору як сукупносл змктовних мроцесчв умравлшсь-ко'1 та мрофесшно-освггньоТ дiяльностi суб'eктiв
Розвиток ринку пращ i пов'язаного з ним ринку освпшх послуг у професiйнiй освiтi i навчанш, протирiччя i криза освпньо1 системи визначають со-цiально-економiчнi, психолого-педагогiчнi та науко-во-технiчнi критерй' в управлшш навчально-ви-ховною дiяльнiстю педагогiчного колективу ПНЗ [5]. Важливо враховувати, що система професшно1 освiти складаеться з ПНЗ незалежно вод форм власносп та шдпорядкування, що здiйснюють даяльшсть у галузi профеайно1 освiти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навча-льно-комерцшних, видавничо-полiграфiчних, обчис-лювальних, культурно-освiтнiх, фiзкультурно-оздо-ровчих та шших пiдприемств, установ, органiзацiй i оргатв управлiння ними, що забезпечують тдготовку квалiфiкованих фахiвцiв за такими напрямами:
- забезпечення громадянам рiвних прав на здобуття професшно1 освiти ввдповщно до 1х покли-кань, штереав та здiбностей, переподготовку та тд-вищення квалiфiкацil;
- задоволення потреб економши кра1ни у ква-лiфiкованих i конкурентно-спроможних на ринку пращ робпничих кадрах; сприяння у реалiзацil стратеги зайнятостi населення;
- забезпечення необходних умов функцюну-вання та розвитку установ професшно! освии та ПНЗ р1зних форм власносп й шдпорядкування.
Сучасний ПНЗ, на нашу думку, слад розгляда-ти як автономну оргашзащю, головною метою яко!, незалежно в1д р1вня управлшня, де вона функцюнуе, е забезпечення процесу навчання, виховання 1 розвитку особистосл. Його становлення як подприемниць-ко! оргашзаци неможливе без використання у профе-сшнш шдготовщ фах1вщв вщповодних педагопчних технологш [6].
Життево важлив1 елементи д1яльност1 ПНЗ вписуються у перспективу вщкритих систем. Оточу-юче середовище складаеться з величезно! шлькосп сощальних, економ1чних 1 полличних шституцш. Процес перетворення складаеться 1з взаемодшчих подсистем, як1 перетворюють вхщний продукт у вихь дний: подсистема людина-культура (вносить неофь цшно встановлеш оч1кування 1 норми); стратепчна подсистема (генеруе шформащю стосовно можливос-тей та проблем на ближню та вщдалену перспективу); технолопчна подсистема (забезпечуе д1яльшсть вс1х структур навчально-виховного процесу); шдсис-тема управлшня (поеднання 1 спрямування цих шд-систем).
Виходний продукт складають знання, змша по-зици, щнностей, набуття професшних та шших нави-чок, критичне мислення, змши у поведшщ тощо.
Отже, сприйняття ПНЗ в контекст вщкритих систем вщвертае увагу в1д статичних властивостей -ролей, правил, офщшних цшей 1 структур - у б1к ди-нам1чних властивостей, якими е цикли поведшкових подш, заплутаносп вщносин усередиш мереж! взае-мозалежних оргашзацш 1 затримувань, через яш часто руйнуеться збалансований розвиток подш усередиш системи, а р1зш р1вш напруження в оргашзацш-ному довшлт впливають на здатшсть функцюнувати, а водповодно й на стабшьшсть системи.
Професшний навчальний заклад як шститу-цшне освине середовище розбудовуеться з освишх ресурс1в - матер1альних та сощальних щнностей, як1 належать суб'ектам освиньо! д1яльност1 та як1 вони спрямовують (швестують) в освинш процес. Смис-лове значення поняття «шститущя» - це «установа, заклад або частина, шдроздш установи, закладу».
Передумовою ефективного функцюнування ПНЗ в умовах суспшьно! турбулентносп е його пос-тшний шституцшний розвиток, що базуеться на про-фесшному розвитку кер1вних та педагопчних кадр1в навчального закладу; орган1зац1йному розвитку ПНЗ як вщкрито! соц1ально! системи. Освиш 1нституцИ' 1снують у вигляд1 навчальних заклад1в, установ осв1-ти, !х подрозд1л1в (частин) чи !х об'еднань. Основн1 функцИ осв1тньо! шституцп полягають у тому, щоб сформувати стац1онарне, тобто впродовж певного часу незмшне за як1сними та шльшсними показника-ми 1нституц1йне осв1тне середовище та забезпечити його активнють у певному напрям1 - зд1йснювати цшеспрямований вплив на учня. Для цього актив1зу-ються окрем1 потенц1йн1 можливосп, нейтральних за своею природою матер1альних та соц1альних ц1ннос-
тей, яш оточують суб'екти освггаьо! д1яльност1 або якими Ti володшть.
1нтерес до феномену шституцшного освгтньо-го середовища (дал1 - ЮС) обумовлений його зрос-таючим значениям як чинника управлшня розвитком ПНЗ, який складаеться з тих наукових прогноз1в i дослвджень, як1 розглядають ЮС як джерело розвит-ку навчального закладу i як умова якюно! професш-но! освгга. 1дея шституцшного освгтнього середовища в управлшш ПНЗ е ключовою. Це така побудова освгтнього простору, коли шституцшне освгтне середовище розглядаеться як сукупшсть зм1стовних про-цеав управлшсько! та професшно-освиньо! д1яльно-ст1 суб'екпв.
Теоретичне обгрунтування вимог шституцш-ного освгтнього середовищного шдходу до управлшня розвитком ПНЗ здшснюеться через д1агности-ку, проектування i перетворення руйшвних можли-востей середовища (кризов1 явища економ1ки, збь льшення попиту на квал1ф1коваш робгтнич1 кадри, шдвищеш вимоги роботодавщв до якост1 професш-но! освгти) на збереження функцюнування навчального закладу.
Проектування ЮС представляеться нам як анал1з (д1агностика) i побудова освгтшх ситуацш, в яких вибудовуються яшсш зв'язки м1ж суб'ектами середовища (сощальних партнер1в, залучення роботодавщв у процес шдготовки, переподготовки, шд-вищенш квал1ф1каци кадр1в, оновлення навчально-матер1ально! бази ПНЗ та зм1сту професшно! освгти, якосп надання освгтшх послуг, конкурентоспромож-ност1 навчального закладу на репональному ринку пращ тощо) [7].
Отже, управлшня спрямовано на перетворення середовищ шституцшного освгтнього простору i представляе д1яльшсть особливого роду. У цьому зв'язку найважлившими завданнями управлшня е вдосконалення системи та пвдвищення якосп шфор-мацшного забезпечення, визначення своечасносп прийняття як1сних управлшських ршень; створення ефективно! системи управлшня яшстю освгти, статистики та мониторингу; освоення управлшськими кадрами сучасних технологш тощо [8].
Управлшсьш дп передбачають перманентну зм1ну (перетворення), деяку плиншсть i перехщ з одше! якосп ситуацп в ситуащю шшо! якосп. Це визначае, що ЮС, будучи засобом та умовою розвит-ку, визначае характер управлшських дай [3]. 1нтегра-ц1я позитивних можливостей управлшських ситуацш щодо перетворення ЮС веде до створення професш-но-освпнього простору ПНЗ у репош.
Поняття «регюнальний освгтнш проспр» мож-на розглядати у двох площинах: як середовище, те-риторш, в межах яко! дшть едиш, узгоджеш правила шновацшно! д1яльносп, i як цшсну систему, результатом функцiонуваиия яко! е новгтш ще! та орипна-льш технологй'.
Мехашзм формування управлшського освгт-нього простору ПНЗ складаеться з двох елеменпв:
1) статичного (визначення еташв оргашзацш-но-управлшсько! д1яльносп);
2) динашчного (моделювання оргашзацшно! структури управлшня розвитком професшного на-вчального закладу).
Складовими тако! системи можуть бути таш компоненти: шфраструктура, кадровий потенщал, управлшська культура та мониторинг управлшсько! д1яльносп.
Ус компоненти системи взаемозв'язаш, взае-мозумовлеш. Зазначеш складов! тшьки в едносп тво-рять цшсну систему, чгтке функцiонувания яко! зда-тне породжувати нову як1сть у вигляд1 нових щей та досвщу. Водночас, важливою умовою !х реал1зацИ е створення мехашзму функцiонувания цшсно! систе-моутворюючо! д!яльносп, яка забезпечить яшсть ш-новацшно! продукцп.
Практика формування ЮС визначаеться на-ступними факторами: раптовютю, актуальшстю, не-визначешстю, новизною, нестандартшстю, екстрема-льнютю професшно-управлшсько! пращ. Виходячи з перерахованих фактор1в, можна видшити провщт компоненти у змюп управлшня розвитком ПНЗ: мо-тивацшний, шзнавальний, функщонально-д!яльний.
Середовищний тдхвд - це теор1я i технология опосередкованого управлшня (через середовище) процесами формування та розвитку особистост1 1н-див1дуума. В шструментальному план1 в1н являе собою систему дш суб'екта управлшня з середовищем, спрямованих на перетворення ii в зас1б д1агностики, проектування та продукування управл1нського результату.
Для педагопчно! теорй' i практики важливо вщнайти такий механ1зм реформування (перетворення, зм1нювання, модерн1зацИ, оновлення) осв1т-н1х систем, який одночасно е i !х природним розвитком (саморозвитком), i забезпечуе досягнення наперед визначених цшей у обраний спос1б протягом визначеного перюду. Осв1тн1й менеджмент у сучасних умовах модершзацп управл1ння розвитком ПНЗ перетворився у рушшну силу освгтнього процесу, став фактором якост1 вичизняно! профес1йно! осв1-ти в перюд И входження в единий европейський та свгговий прост1р.
1нституц1йно-осв1тне середовище ПНЗ розглядаеться нами як об'ект управлшня, оргашзоване осо-бливим чином, що формуе нове мислення педагога, управлшця; сприяе освоенню теорй' та технологи управлшня процесом розвитку професшного навчального закладу i становлення особистосп за допомо-гою перетворення простору буття й життед1яльност1 особистост1.
Умови, в яких юнуе ПНЗ, постшно зм1нюють-ся. Будь яка оргашзащя не 1снуе сама по соб1, а зна-ходиться в певному середовищ1, яке е джерелом ре-сурс1в для не!. Через ввдповщш обм1ни орган1зац1я черпае все необхщне для власного виживання. Це змушуе кожну орган1зац1ю адаптуватись до сучасних тенденцш, модерн1зувати себе (впроваджувати змь ни), посп1шати за зм1нами, що вщбулись, а 1нколи -д1яти на випередження, намагаючись передбачити шновацшш процеси, що в1дбудуться i виявляе для цього кращ1 можливост1.
Нововведения - це наслщок появи нових технологш або результат нетрадицшного застосування вже 1снуючо1 технологи. Усшшна змша - це обов'язково пропозищя чогось нового. Як1сть змши залежить в1д креативносп та орипнальносп Одей. Основою будь-яко1 змши та ïï початком е творча Одея. Можливосп змш залежать вОд людей: рядових пра-щвнишв та керОвнишв органiзацiï, атмосфери в коле-ктивО, яка або пОдтримуе реалiзацiю творчих пошушв або перешкоджае ïm [9].
На думку М. Куак (Mary Kwak), саме дивер-сифiкацiя (що е одним iз демократичних завоювань в освiтi - з лат. - рiзноманiття, рiзностороннiй розвиток - сутшсть якоï полягае у розмагт можливос-тей та варiантiв здобуття освiти, надання особис-тосп права самостiйно формувати свою освггню траекторiю iз урахуванням iнтересiв, нахилiв i не-обхiдностi) може бути найкращим засобом, за до-помогою якого оргашзащя може досягти того, щоб ïхнi можливостi вiдповiдали ринку [10]. Погоджу-ючись, важливо вщмиити, що диверсифiкацiя е одним iз напрямкiв реформування системи профе-сшно1' освiти.
Диверсифiкацiя професiйноï освiти проявля-еться у ïï багаторiвневостi, у гнучкосп та варОативно-стi освггшх програм професiйноï подготовки. ВарОа-тившсть освии передбачае реагування на змши зов-шшнього середовища, i як наслОдок - диверсифшащя навчальних програм професiйноï подготовки. Пред-ставляючи собою складне сощально-педагопчне явище, диверсифОкаця вщображае формування новоï освiтньоï парадигми, яка мае значну орОентацш на особиспсть. Вона характеризуеться шдвищенням мОри гнучкосп освiтньоï програми, ïï здатнiсть до швид^' перебудови, необхiднiстю урахування збь льшених вимог суспiльства до результапв дОяльносп освгтшх систем.
Гнучшсть змюту освии розумОеться як мож-ливОсть ïï оперативноï перебудови з урахуванням умов, яш склалися об'ективно при збереженш вОд-повОдносп державним освгтшм стандартам та орОен-тацОя дОяльносп навчальних закладОв на комплекс-ний сощально-економОчний розвиток регюну, мОс-цевого ринку пращ. Розвиток процесу диверсифжа-ци вимагае приведення системи освгти у вщповОд-шсть до вимог ринкових вОдносин, принцишв альте-рнативносп i варОативносп, забезпечення якосп освгти, що е одшею Оз найважливших умов щодо запиту фахОвця на ринку пращ.
Основними сучасними напрямами розвитку диверсифшацшних процеав у професшнш освт i навчаннО визначимо таю:
- проведення маркетингу ринку пращ, розроб-ка способОв оперативного i стратепчного реагування на його змши;
- модершзащя змОсту, технологш подготовки фахОвщв, системи управлшня яшстю освгга;
- удосконалення мехашзмОв посилення прак-тичноï' направленосп подготовки у вОдповОдносп з потребами регюну;
- розробка системи мониторингу педагопчного процесу у навчальному закладц
- сучасне оновлення моделей сощального та професшного портрету фахОвця у вОдповОдносп Оз сощальним замовленням;
- створення умов для формування (з урахуванням регюнальних умов, можливостей ПНЗ) особистосл фахОвця, який володОе професшною та сощ-альною мобОльшстю, конкурентоспроможшстю;
- оргашзацОя системи працевлаштування випу-скнишв, забезпечення ï\ вторинною зайнятОстю.
Складшсть управлшня змшами полягае в тому, що сучасний свгт - це свгт глобальних i всеосяж-них змш, а 1'х швидшсть просто вражае: сусшльство з шдустрОального перейшло до поспндустрОального, шформацшного типу.
Так виникають протирОччя: щоб бути конку-рентним, необхщно постшно змОнюватись, але не вс педагопчш пращвники готовО вщразу включити-ся у цей процес. У зв'язку з цим, особливого зна-чення набувае модершзащя системи шдвищення квалОфжаци педагопчних кадрОв для сфери профе-сiйноï освгга. Дане завдання може розглядатися як створення необхщних умов, базису для реалОзаци безпосередньо освгтшх завдань вдосконалення якосп професiйноï' освпи.
Професшний навчальний заклад, що вступае в ринкову економОку в якосп повноцшного суб'екта ринкових вОдносин, мае дотримуватися вОдповОдних правил i враховувати досвщ що вже накопичений свгговим освишм менеджментом. I хоча ПНЗ - спе-цифОчна шституцОя, в юнуючих ринкових умовах вона починае набувати комерцшних рис, яш передба-чають можливО шляхи виживаиия.
Опора на вщпрацьований i перевОрений практикою досвщ сприяе зниженню ризику, дозволяе ро-ботодавцям уникнути багатьох помилок, скоротити часовО та фшансовО витрати, пов'язаш з набуттям вла-сного досвОду шляхом проведення експерименпв. Дослодження показали, що вОд рОвня квалiфiкацiï пе-дагопчних кадрОв, наявностО у них сформованих професОйних навичок, умОнь, готовностО до змш, до навчання впродовж життя i т.д. залежить i ефектив-нОсть процесОв управлОння органОзацОйно-освОтнОми змшами.
Для стимулювання творчого пошуку i генеру-вання нових Одей оргашзаци використовують рОзш способи. НайбОльш поширеними е: вивчення Осную-чого досводу вирОшення аналогОчних проблем; спри-яння творчостО i новаторству, прояву тщативи в оргаиiзацiï'; сприяння персоналу оргашзаци в розроб-цО власних Оде!" i 1'х впровадження; створення венчур-них команд (окрема група в межах оргашзаци, що надшена свободою дш i направлена на розробку i впровадження новаторських Одей).
Головний недолОк професiйноï' компетентностО педагогОчних кадрОв - недостатне розумОння сучасно-го шновацшного високотехнологОчного виробництва, невиправдане запозичення або шк1льних, або унОвер-ситетських пОдходОв при формуваннО змОсту та обран-нО методОв навчання [11].
У системО пОдвищення квалiфiкацiï' керОвних i педагогОчних кадрОв зОбранО в систему методи i технологи управлшня, найбшьш затребуваш в сучаснш
вичизнянш практицО. Кожен модуль ставить перед собою певш цОлО: розкрити особистий потенщал управлОнцОв, поглянути на ПНЗ в системО, визначити тенденцп розвитку та виявити слабкО точки оргашзаци, сформувати мюш, фшософш i принципи функ-цОонування команди тощо.
АктуальнОсть курсу обумовлюеться концент-рацОею на ключових дисциплОнах, абсолютною прак-тичнОстю, а також зручним форматом навчання. Важ-ливу роль у такому навчанш вОдОграе той факт, що викладають у школО консультанти, якО мають досвОд реалОзаци бОзнес-проектОв, а також дшч керОвники, готовО подОлитися своïм практичним досвОдом.
Продовжуючи тему сучасних форм навчання керОвних i педагогОчних кадрОв, варто сказати про корпоративний формат. Попит на нього росте дуже штенсивно i можна впевнено говорити про велиш перспективи такох форми шдвищення професюналОз-му. Зараз керОвники ПНЗ як школи розумшть щн-шсть команди, яка складаеться з професюналОв; управлОнцОв, яким можна ставити важливО завдання i довОрити прийняття вОдповОдальних рОшень, що не навчаючи сшвробггаишв, не вкладаючи, таким чином, в майбутне навчального закладу, не можна отримати дОевих результатов i, вОдповОдно, залишати-ся конкурентоспроможним i рухатися вперед.
Коли виникае потреба в такому навчанш? У тих випадках, коли потрОбно Остотно змшити ринковО позицiï оргаиiзацiï, реалОзувати ïï стратепчш цОлО. У цьому випадку програма розробляеться пОд потреби клОента, розбираються конкретно проблеми навчального закладу, ощнюеться стан основних управлшсь-ких функцОй i процесОв. Навчання супроводжуеться розробкою ефективноï структури управлшня i вдос-коналенням технологОй управлшня оргашзащею або пОдроздшом. У результат оргашзащя одержуе згур-товану команду професюналОв, здатних досягати ви-соких цОлей. До того ж, оргашзовуючи корпоративне навчання, навчальний заклад дае Омпульс до розвитку педагогОчного колективу, а натомОсть - пОдвищуе ï\ лояльнОсть.
Таким чином педагогОчний колектив виршуе головнО проблеми оргашзацшних змш, що визнача-ють змОст управлшня:
- усшшшсть учнОв у навчанш та готовшсть до продовження освгга;
- збереження здоров'я i готовшсть до здорового способу життя;
- сощальна адаптацОя та позитивна взаемодОя з навколишнОм середовищем;
- створення соцюкультурного освОтнього середовища для ймовОрного протОкання процесу фор-мування в учнОв/студентОв громадянськостО та патрю-тизму, людськоï та особистiсноï гОдностО та культури мОжнацОональних вОдносин;
- забезпечення життедОяльностО педагогОчних колективОв та ï\ конкурентоздатнОсть.
Проведене нами дослОдження пОдтверджуе не-обхОднОсть управлшня оргаиiзацiйно-освiтнiми змь нами в ОнституцОйному середовищО професшного навчального закладу, яш пов'язаш зО змОною стереотипОв, з орОентащею на сощально-економОчш реалiï ри-
нку пращ, сучасш свОтовО тенденцп з урахуванням особливостей нацюнального розвитку.
5. Висновки
Сучасний професОйний навчальний заклад е вОдкритою соцОально-педагогОчною системою, що взаемодОе з багатьма економОчними та соцОальними Онститутами. Розвиток процесу диверсифшаци спо-нукае до приведення системи професiйноï освОти у вОдповОдшсть до вимог ринкових вОдносин, принцишв альтернативностО О варОативностО, забезпечення якостО освОти, що е однОею з найважливОших умов щодо за-питу фахОвця на ринку працО.
Метою й шнцевим результатом управлшня оргашзацшно-освОтшми змОнами в ОнституцОйному середовищО професшного навчального закладу е забезпечення його конкурентоспроможностО на ре-гюнальному ринку освОтнОх послуг, висока яшсть навчально-виробничого процесу, збОльшення шль-костО вступникОв, дОездатна системна спОвпраця сощальних партнерОв та професшне зростання педагогОчних пращвнишв, що у свою чергу надае можли-востО органiзацiï складноï iнтегративноï' дОяльностО педагогОчного колективу, яка спрямована на яшсш змОни та оновлення навчально-виховного процесу, в результат чого досягаеться задоволешсть спожива-чОв професОйно-освОтнОх послуг та цшсний позитив-ний ОмОдж професшного навчального закладу на регюнальному ринку пращ.
Лггература
1. Антонова, О. £. Проектування освОтнього середовища ВНЗ як чинника розвитку обдарованосп студентов [Текст]: зб. мат. конф. / О. £. Антонова. - Теор1я i практика пОдготовки майбуттх учителОв до педагогiчиоï дц. - Житомир: Вид-во ЖДУ îm. 1вана Франка, 2011. - С. 123-127.
2. Братко, М. В. Сутшсшй змют поняття «Освпне середовище вищого навчального закладу» [Текст] / М. В. Братко // Педагопчна освгга: теорОя i практика. Пси-хологОя. ПедагогОка. - 2013. - № 18. - С. 50-55.
3. Кириченко, М. О. Структура i змют методологи наукового управлшня навчальним закладами [Текст] / М. О. Кириченко // Шслядипломна освгга в Украш. -2015. - № 1. - С. 30-33.
4. Ярошинська, О. О. Освпнш простОр вищого навчального закладу як континуум для проектування освОтнього середовища професшнл пОдготовки майбуттх фахшцш [Текст] /О. О. Ярошинська // ПедагогОка формування твор-чоï особистостО у вищгй i загальноосвгшш школах. -2014. - Вип. 35. - С. 558-567.
5. Калщький, Е. Формування вдарито системи професшнл освОти як умова ïï саморозвитку [Текст]: зб. наук. пр. / Е. Калщький; ред. Н. Г. Ничкало, I. А. Зязюн, О. I. Щербак та ш. - К.: Наук. свщ 2006. - С. 237-242.
6. Сергеева, Л. М. 1нституцшне освпне середовище професшного навчального закладу [Текст]: зб. наук. пр. / Л. М. Сергеева; ред. В. В. Кузьменко. - Херсон: КВНЗ «Хер-сонська академш ^перервн^ освпи», 2015. - С. 112-117.
7. Богучарова, О. I. Проектування освОтнього ш-формацойно збагаченого середовища та його психолого-педагопчне забезпечення. Ч. 2 [Текст]: зб. наук. пр. / О. I. Богучарова, П. О. Кузнецов, В. М. Чекер. - Луганськ: Вид-во ЛНУ iM. Тараса Шевченка, 2010. - 305 с.
8. Жук, Ю. О. СистемнО особливост освОтнього середовища як об'екту шформатизаци [Текст] / Ю. О. Жук // Шслядипломна освгга в Украш. - 2002. - № 2. - С. 35-37.
9. Кужева, C. Н. Управление изменениями [Текст]: уч. шс. / C. Н. Кужева. - Oмск: Изд-вo Oм. гoс. ун-та, 2011. - C. 68.
10. Kwak, M. Maximizing Value through Diversification [Text] / M. Kwak // MIT Sloan Management Review. - 2002.
11. Алексвш^, Т. Ф. Бша книга надюнальш! oсвiти Украши [Текст] / Т. Ф. Алексввнка, В. М. Аноденка, Г. O. Балл та ш.; за заг. ред. В. Г. Кременя. - К.: Iнфopм. ^стеми, 2010. - 342 с.
12. Пpиxoдченкo, К. I. Характеристика piзнoбiчниx якoстей oсвiтньoгo сеpедoвищa. Ч. 2 [Текст]: зб. наук. пр. / К. I. Пpиxoдченкo. - Луганськ: Вид-вo ЛНУ iм. Тараса Шевченка, 2010 - 305 с.
References
1. Antonova, O. Je. (2011). Proektuvannja osvitn'ogo seredovyshha VNZ jak chynnyka rozvytku obdarovanosti stu-dentiv. Teorija i praktyka pidgotovky majbutnih uchyteliv do pedagogichnoi' dii'. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. Ivana Franka, 123-127.
2. Bratko, M. V. (2013). Sutnisnij zmist ponjattja «Osvit-nje seredovyshhe vyshhogo navchal'nogo zakladu». Pedagogichna osvita: teorija i praktyka. Psyhologija. Pedagogika, 18, 50-55.
3. Kyrychenko, M. O. (2015). Struktura i zmist metod-ologii' naukovogo upravlinnja navchal'nym zakladamy. Pislja-dyplomna osvita v Ukrai'ni, 1, 30-33.
4. Jaroshyns'ka, O. O. (2014). Osvitnij prostir vyshhogo navchal'nogo zakladu jak kontynuum dlja proektuvannja osvit-
n'ogo seredovyshha profesijnoi' pidgotovky majbutnih fahivciv. Pedagogika formuvannja tvorchoi' osobystosti u vyshhij i zagal'noosvitnij shkolah, 35, 558-567.
5. Kalic'kyj, E.; Nychkalo, N. G., Zjazjun, I. A., Shher-bak, O. I. (Eds.) et. al (2006). Formuvannja vidkrytoi' systemy profesijnoi' osvity jak umova i'i' samorozvytku. Kyiv: Nauk. svit, 237-242.
6. Sergejeva, L. M.; Kuz'menko, V. V. (Ed.) (2015). In-stytucijne osvitnje seredovyshhe profesijnogo navchal'nogo zakladu. Herson: KVNZ «Hersons'ka akademija neperervnoi' osvity», 112-117.
7. Bogucharova, O. I., Kuznjecov, P. O., Cheker, V. M. (2010). Proektuvannja osvitn'ogo informacijno zbagachenogo seredovyshha ta jogo psyhologo-pedagogichne zabezpechennja. Issue 2. Lugansk: Vyd-vo LNU im. Tarasa Shevchenka, 305.
8. Zhuk, Ju. O. (2002). Systemni osoblyvosti osvitn'ogo seredovyshha jak ob'jektu informatyzacii'. Pisljadyplomna osvita v Ukrai'ni, 2, 35-37.
9. Kuzheva, S. N. (2011). Upravlenie izmenenijami. Omsk: Izd-vo Om. gos. un-ta, 68.
10. Kwak, M. (2002). Maximizing Value through Diversification. MIT Sloan Management Review.
11. Aleksjejenko, T. F., Anishhenko, V. M., Ball, G. O. et. al; Kremen', V. G. (Ed.) (2010). Bila knyga nacional'noi' osvity Ukrai'ny. Kyiv: Inform. Systemy, 342.
12. Pryhodchenko, K. I. (2010). Harakterystyka rizno-bichnyh jakostej osvitn'ogo seredovyshha. Issue. 2. Lugans'k: Vyd-vo LNU im. Tarasa Shevchenka, 305.
Дата надходження рукопису 16.12.2015
Сергеева Лариса МиколаТвна, доктор педагопчних наук, професор, кафедра державно! служби i менеджменту освгга, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгти» НАПН Укра!ни, вул. Сiчових Cтрiльцiв, 52-а, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail : lase2508@gmail.com
Кириченко Микола Олексшович, кандидат педагопчних наук, доцент, професор кафедри державно! служби i менеджменту освгга, ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освгти» НАПН Укра!ни, вул. Очових Cтрiльцiв, 52-а, м. Ки!в, Укра!на, 04053 E-mail : kmumo@i.ua
УДК 378.011.31.796
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59146
ПРОБЛЕМА ПРОФЕСШНОГО САМОРОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ У ПЕДАГОПЧНШ ТЕОРП I ПРАКТИЦ1
© Ю. А. Куршшев
У cmammi висвтлено результати теоретичного анал1зу проблеми професшного саморозвитку вчителя ф1зично1 культури. Визначено фшософсью, педагогiчнi, психологiчнi актуалтети у розе 'язант проблеми саморозвитку педагога. Доведено значущкть саморозвитку особистостi як особливого процесу соцiальноi активностi iндивiда. Доведено, що саморозвиток учителя ф1зично1 культури е одним iз най-важливших напрямiв i способiв зростання рiвня його профестно'1' компетентностi Ключовi слова: саморозвиток, учитель фiзичноi культури, особисткть, профестна компетенттсть
The article highlights the results of the theoretical analysis of the problem on professional self-development of a physical culture teacher. Philosophical, pedagogical, psychological actualiteties have been defined in solving the problem of a teacher's self-development. The importance of self-identity development has been proved as a special process of social activity of the individual. It is proved that at present self-development of a physical culture teacher is one of the key trends and ways to increase its level ofprofessional competence Keywords: self-development, physical culture teacher, identity, professional competence
