CC BY
38
References
1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), About the National doctrine of development of education President of Ukraine; Decree, Doctrine. Available at: http://zakon 4. rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (Last accessed: 26.02.2015).
2. Tiahusheva, O. (2003). Ways of co-operation of school and higher educational establishment are within the limits of educational-scientific complex, Ridna shkola, 11, 10-11.
3. Olijnyk, V. V. (2008). Conceptual approaches to the formation of value management elite in the educational environment, Teoriia I praktyka upravlinnia sotsial'nymy system-amy: filosofiia, psykholohiia, sotsiolohiia, 2, 45-51.
4. Chernyshova, Ye. R. (2011). Formation of the scientific potential of universities in the context of disseminated processes. Universytet menedzhmentu osvity. Available at: http://tme.umo.edu.ua/docs/14/11 .pdf
5. Dmytrenko, H. A., Cherednyk, V. M. (2010). Economic and legal and administrative aspects of effective human resource management. Ekonomika I upravlinnia, (4), 56-62. Available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/econupr_2010_4_10.pdf
6. Strashok, A. G. (2012). Theoretical bases of development of innovative environment in the system of higher
professional education, Social'no-jekonomicheskie i psihologicheskie problemy upravlenija [Socio-economic and Psychological Problems of Management]. III Vserossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija [III All-Russian Scientifically Practical Conference]. Moscow Psychology-Pedagogical University, 56-59.
7. Cokov, G. B. (2012). An innovative management is in Bulgarian school education, Social'no-jekonomicheskie i psihologicheskie problemy upravlenija [Socio-economic and Psychological Problems of Management]. III Vserossijskaja nauchno-prakticheskaja konferencija [III All-Russian Scientifically Practical Conference]. Moscow: Psychological Pedagogical University, 66-69.
8. Haievs'ka, L. A. (2009). Management education: new priorities. Osvita. Available at: http://old.niss.gov.ua/ book/Osvita/9.pdf
9. Panina, T. S. (2008). Innovative management in the system of trade education as a mean of economic development of region. Novye informacionnye tehnologii i menedzhment kachestva [New information technologies and management of quality]. Mezhdunarodnyj simpozium [International Symposium]. Moscow, 223-225
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Рябова З. В.
Дата надходженнярукопису 27.03.2015
Алейшкова Олена Володимирiвна, доктор наук з державного управлшня, доцент, кафедра управлшня проектами та загальнофахових дисциплш, ДВНУЗ «Ушверситет менеджменту освгги» НАПН Украши, вул. Артема, 52-а, м. Кшв, Укра1на, 04053 E-mail: aleinikova_elena@ukr.net
УДК [34:378.018](477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.41396
ШНОВАЦШШ ПЕДАГОПЧШ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ nPABOBOÏ ОСВ1ТИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
© О. В. Лаба, Р. М. Кузнецов
Ми представляемо до^дження тновацшних педагогiчних напрямiв в розвитку правово'1 освти nid ку-том зору демократичноï трансформацИ' укра'тсъкого суспшъства. Головне завдання полягае у посттнш адаптацИ' змкту вищо'1 правово'1 освти через освiтнi та nрофесiйнi програми. В сучасних умовах розвитку правово'1 освти е необхiдним широке використання можливостi нових iнформацiйних i комутка-цшних технологш, реалiзацiя новаторсъких концепцш та методiв
Ключовi слова: iнновацiйнi технологи, правова освта, законодавчий процес, юридична професя, комп 'ютернi технолога
We present the research of innovation and pedagogical directions of legal education development in the context of democratic transformation of Ukrainian society. Main task is a constant adaptation of the content of higher legal education with help of educational and training programs. In modern conditions of legal education development it is necessary a wide use of the possibilities of new information and communication technologies, implementation of innovative concepts and methods
Keywords: innovative technology, legal education, legislative process, legal profession, computer technologies
1. Вступ
Система освии Украши з початком нового столитя подолала б№шютъ тих великих труднощiв, яш виникли у нш в середиш 1990-х рошв внаслвдок розпаду виробничого сектору i зникненням мюцъ пращ для випускнишв професшно-техшчно! освгга i навиъ для дипломованих оаб. Новий поштовх моде-ршзацшним процесам надала участь Украши у Бо-лонському процеа, все вищу позитивну роль вщграе
iнформaтизaцiя i застосування цифровт зaсобiв у навчальному процеа та науково-дослщнш робота Позитивна динашка посилюеться прагненням бшь-шосп молодиx громадян Укрaïни отримати не лише середню спeцiaльнy, а й вищу освггу. У полiтичномy аспекл молодь значно aктивiзyвaлaся пiсля револю-цiйниx подiй к1нця 2013-2014 року, ввдчуваючи свою вiдповiдaльнiсть за те, якими будуть подaльшi змiни. Ринок пращ все в бтшому обсязi потребуе осiб з
високою професшною квал1ф1кац1ею, у першу чергу, отриману у вищих навчальних закладах. Хоч активь защя буд1вництва 1 ввдновлення роботи 1ндустр1аль-ного сектору створили попит на робггнич1 кадри, у бшьш вщдаленш перспектив! модершзащя економ1ки може, як сввдчить досвщ розвинених кра!н, тдвищи-ти освгтш вимоги до нових пращвнишв. Тому слад вгтати ту обставину, що Укра!на вже досягла серед-нього европейського р1вня охоплення молод1 18-22 рок1в вищою освгтою.
За останш десять рок1в вщсоток студента в усьому населент зрю утрич^ у даний момент бшьшють випускниюв середшх шк1л одразу стають студентам, а це в свою чергу загострюе конкуренцю мгж закладами вищо! освгти за потенцшних студенив [1].
В цих умовах планування сво!х дш кер1вника-ми освгтньо! системи 1 колективами вищих навчальних заклад1в мае спиратися на сучасш сощальт 1 полгтичш уявлення та тдходи, на нацюнальний 1 зарубгжний досвщ пвдтримки й модершзацп освгти.
Обмежена результативнють наших освгтшх реформ мае калька причин, як1 виявляли себе 1 за кордоном. Головна з них у тому, що уряди 1 кер1вники освгга змшювалися надто часто. Це давало змогу розпочати реформу, але не завершити И 1 дшти до стади анал1зу, тдведення шдсумшв 1 створення уто-чненого плану продовження реформи. Нами встанов-лено, що лшвщащя вказаного недол1ку 1 перетворен-ня реформацшного процесу в надшний зааб розвит-ку освгти е цшком можливим у раз1 звернення до за-конодавчо-демократично! модел1 реформ, вщмови ввд невиправданого бажання здшснити "все 1 одразу" та руху вперед виваженими кроками через об'еднання матер1альних ресурав та штелекту, державних структур та вае! громадськосп.
Сьогодш, коли в сощально-культурному житп ввдбуваються кардинальш змши, коли треба позбути-ся негативно! спадщини авторитарно! педагопки, пр!оритет сл!д ввддати творчосп в осв!т! людини, передус!м педагопчного прац!вника. Тим самим спричиняеться вимога демократизаций децентрал!за-ц!! управл!ння освгтою, вив!льнення педагопчно! 1н1-ц!ативи. Це надасть моб!льност! осв!тн!й сфер!, прис-корить !! самооновлення, позбавить шертносп, що властива централ!зовано керованим системам. Вод-ночас для запоб!гання деструктивно -руйшвно го впливу !нновац!й важливо актив!зувати !х осмислен-ня, моделювання, соц!альний в!дб!р та прискорити апробацш, перев!рку ! селекц!ю педагог!чних новов-ведень [2].
Варто зазначити, що освгтня пол!тика повинна розглядатися не просто як момент загальнодержав-них ршень, вона мае задавати певн! смислов! коор-динати вс!х державних ршень.
Умовою ефективност! освгтньо!' дгяльност! е наявшсть цшсно!' конструктивно! програми освгтньо!' пол!тики. Головне !! завдання - дати методолопю ! механ!зм ор!ентування на гуман!стичн! ц!нност! не пльки законотворчо!, виконавчо!, судово!, шформа-цшно!', осв!тньо! та !ншо!, так би мовити, офщшно! дгяльност!, а й будь-яко! важливо! громадсько! под!!', ! в такий спос!б сприяти гумашзацп всього сустльно-
го життя. Реал!защя нац!онально! програми правово! осв!ти населения може стати ютотним чинником кон-сол!дац!!' сусп!льства, його об'еднання навколо зага-льнозначущих сенс!в ! цшей.
2. Постановка проблеми
1нновац!йно-педагог!чн! напрями розвитку правово! осв!ти на сучасному етап! укра!нського державотворення набувае першочергово! ваги вна-сл!док к!лькох причин: по-перше, через потребу населенна приведення наирям!в у в!дпов!дн!сть до реа-л!й внутр!шньопол!тичного життя держави; по-друге, недостатн!сть законодавчого процесу, та недостатне застосування !нновац!йних технолог!й.
На сьогодш в науковому середовищ! актив!зу-еться пошук розв'язання !нновац!йно-педагог!чних напрям!в розвитку правово! осв!ти. Йдеться про нау-кове опрацювання сучасно! вгтчизняно! правово! па-радигми, адекватно! нишшшм соц!ально-пол!тичним реал!ям, об'ективним законом!рностям шновацшно-правового прогресу.
До фундаментальних проблем шновацшно-педагог!чного напряму розвитку правово! освгти п!д кутом зору демократично! трансформаций укра!нсько-го сусп!льства належать:
- розроблення науково-обгрунтовано! стратег!! реформ, визначення критер!!в !х ефективност!, пов'язаних насамперед з реал!зац!ею прав ! свобод громадян;
- обгрунтування наукових засад розбудови демократично!, сощально!', правово! держави, !х впливу на процеси орган!зац!! державно! влади в Укра!ш, ефективност! функцiонувания державного апарату, контролю i нагляду за додержанням законносп та правопорядку;
- дослiдження проблем сучасного праворозу-мiния людського вимiру комп'ютерно-штегрованих технологiй i права, взаемозв'язку права i демократп, правово! культури, впровадження в державно -правову практику шновацшних технологiй;
- наукове обгрунтування розвитку правово! системи, системи права та законодавства Укра!ни, удосконалення нормативно! бази дiяльностi оргаиiв, яш приймають закони та шдзаконш акти;
- визначення меж державно-правового регу-лювання та використання iнформацiйних технологiй;
- розроблення методологи юридичних досль джень, об'ективне вивчення iсторичного досвiду в галузi державно-правового будiвництва;
- теоретичне опрадювання засобiв боротьби iз комп'ютерними злочинами, усунення !х причин;
- наукове обгрунтування мгжнародно!' право-суб'ектностi Укра!ни, вироблення механiзмiв ствро-бiтництва Укра!ни зi свiтовим спiвтовариством, гар-монiзацi! норм мгжнародного i европейського права з нацюнальним законодавством [3, 4].
3. Лггературний огляд
Питання вдосконалення професшно! дiяльнос-тi майбутнiх випускнишв присвячеш дослiджения, спрямованi на вивчення окремих груп професш-них вмiнь: загальнопедагопчних (О. А. Абдулiна,
В. А. Мельникова, Л. Ф. Сшрш та ш.), правничих (С. В. Бобровник, О. М. Ярмиша, П. М. Рабшовича, Н. М. Онщенко, В. В. Долежана, М. М. Яцишина та iн.) використання техшчних засобiв навчання (М. Н. Духовна, Н. В. Кузьмша, В. А. Сластьо -нш та ш.).
Проблема шдвищення ефективностi правово! освiти та юридично! практики вимагае серед багатьох об'ективних i суб'ективних умов, штенсифжацп нау-кових дослщжень, що можуть забезпечити iнтереси й визнаних практишв, i юристiв-початкiвцiв, i студен-тiв, i пересiчних громадян.
Особливо! ваги в системi наукових надбань мають енциклопедичнi видання. Саме вони забезпе-чують можливiстъ шдвищення рiвня професiйних знань, створюють необхвдт умови для формування не лише системи знань про державу, а й ставлення до не! громадян держави. Тому вихвд у сви' будь-якого енциклопедичного видання е значною подiею для багатьох людей. Важлива вона для авторiв, що висвь тлюють власнi погляди на те чи шше питания, для вах, хто готував енциклопедiю до друку, вкладаючи в не! частинку свого серця; для видавництва, що за-свiдчуе майстернiстъ i сво! професшш можливостi; для читачiв, що прагнуть отримати новi знання, ува-жно читають iнформацiйно- аналiтичнi матерiали.
Не е винятком i вих1д у сви у видавництвi концерну "Видавничий Ддм" "1н-Юре" у 2003 р. пер-шого тому Мiжнародно! полщейсько! енциклопедi! за редакцiею вГдомих укра!нських вчених - члена-кореспондента Академи правових наук Укра!ни, ака-демжа Укра!нсько! академi! полiтичних наук, доктора юридичних наук Ю. С. Римаренка, члена-корес-пондента Академi! педагогiчних наук Укра!ни, про-фесора Я. Ю. Кондратьева, академжа НАН Укра!ни та академжа Академi!' правових наук Укра!ни, доктора юридичних наук, професора В. Я. Тащя та академжа НАН Укра!ни, академiка Академi! правових наук Укра!ни Ю. С. Шемшученка [5].
Навчання роботi з шформащею майбутнiх пе-дагопв також дослГджуеться в роботах Ю. К. Бабансь-кого, Л. Ю. Березшо!', I. I. 1льясова, К. А. Гадельшина, О. Д. Гетьманово!, £. Р. Чернишово! та шших [6].
4. 1мм(жацш1м педагогiчнi напрями розвит-ку правово'1 освiти вищих навчальних закладiв
Правова освiта е обов'язковим елементом на-вчально-виховного процесу в уах дошкiлъних вихо-вних, середшх загалъноосвiтнiх, професiйних навча-льно-виховних, вищих навчальних закладах, закладах пiдвищення квалiфiкацi! та переподготовки кадрiв.
Правова освгга забезпечуеться:
- оргаиiчним поеднанням правово! освгга Гз загальною середньою Г професшною освггою, культурою, полтгачним, економГчним, моральним, есте-тичним та шшими формами виховання;
- вщкрипстю Г доступшстю до шформацп про державу Г право, про процеси у правовш сферц
- систематичнютю Г безперервшстю поширен-ня Г одержання знань про державу Г право;
- участю юристГв та !х об'еднань у розповсю-дженш правових знань;
- оргашзацшними та методичними заходами мшютерств та ведомств, мГсцевих оргашв державного управлшня Г самоврядування закладГв освгга та наукових установ, тдприемств Г оргашзацш [7].
Надання початкових правових знань про нор-ми поведшки, звички щодо !х виконання, виховання поваги до батьк1в, вихователГв, ровесников, людей похилого вжу та шших оаб починаеться у дошкшь-них навчальних закладах, а продовжуеться й поглиб-люеться у загальноосвггаГх школах, професшно-техшчних та вищих навчальних закладах, закладах тслядипломно! освгга, в яких право викладаеться як низка обов'язкових навчальних дисциплш, здшсню-еться широка позакласна Г позааудиторна правовихо-вна робота, до яко! залучаються практикуючГ юристи, вченьюристи, пращвники правоохоронних оргашв, шш1 фахГвщ [4, 8].
Важливою складовою правово! освгга е самоо-свгга громадян з питань держави Г права. Для кваль фжовано! правово! освгга населення у засобах масо-во! шформацп створюються спещальш правовГ теле-вГзшн Г радюмовш передач^ випуски, журнали, через яш громадяни систематично шформують про прийнятГ законодавчГ та шш нормативн правовГ ак-ти, дГяльшсть оргашв законодавчо!, виконавчо! та судово! влади. Стан правопорядку, боротьбу Гз пра-вопорушеннями, !х профшактику тощо.
Правова освгга - це структурний компонент освгга в Укра!т, процес набуття правових знань, на-вичок вмшь, формування поваги до права, закону, прав та свобод людини, вгдповГдних правових орГен-тацш та оцшок, правових поведшкових установок та мотивГв правомГрно! поведшки тощо.
Право громадян Укра!ни на набуття необхщ-ного обсягу правових знань забезпечуеться мережею загальних та спещалГзованих закладГв освгга незале-жно вГд форм власностГ, правовим шформуванням населення через засоби масово! шформацп та культурно -освиш установи. В культурно-виховних уста-новах, на шдприемствах, оргашзащях, при громадсь-ких об'еднаииях оргашзовуються юридичн консуль-тацп на громадських засадах, центри правово! допо-моги, ушверситети правових знань, лекторп, кшолек-тори, проводяться виставки юридично! лтгератури, читацьш конференцп та шш1 заходи.
До основних напрямшв вдосконалення правово! освгга в Укра!ни належать:
- наукове, методичне та оргашзацшне забез-печення розвитку правово! освгга;
- розробка концепцп правово! освгга в Укра!-ш, вГдповГдних галузевих та регюнальних програм;
- сприяння створенню та дГяльносп недержав-них фондГв шдтримки правово! освгга населення;
- розширення мереж1 закладГв юридично! освь ти, зокрема юридичних лще!'в, коледжГв, шк1л (кла-сГв, груп) з поглибленим вивченням правознавства, подготовка висококвалГфГкованих наукових та науко-во-педагопчних кадрГв;
- забезпечення населення та посадових осГб необхГдною нормативною та шшою правовою Гнфо-рмацГею (текстами закошв, кодексГв, науково-практичними коментарями тощо);
- створення мереж1 спещал!зованих видав-ництв практично! правничо! л!тератури, юридичних журнал!в, наукових та практичного спрямування, газет та !нших пер!одичних видань;
- орган!зац!я ступенево! системи правово! тд-готовки, переподготовки та тдвищення квал!ф!кацй' юридичних та педагог!чних кадр!в тощо.
Загальновизнаним е те, що вища правова освь та е необхвдною складовою юридично! професй'. Бь льш!сть фах!вц!в !"! визначають i розглядають як за-поруку професшно!' компетентност! правника, як се-редовище формування нового покол!ння фах1вщв, як один !з !нструмент!в реал!зац!!' сощально!' функц!!' права, як критер!й сощально! стратифжащ!, як спе-циф!чний вид пвдприемницько!' д!яльност!, як шлях розбудови полггично! кар'ери. Зм!ст та обсяг "правово! освгга" як поняття об'ективного явища залежить ввд багатьох чинник!в - в!д !х юторп, орган!зац!!' та орган!затор!в, правово! системи, загальних осв!тн!х завдань i мети, конкретно! епохи та !! власних скла-дових [9].
Правова освгга в !"! сучасност! у розумшш як галузь осв!та, сягае щонайменше середньов!ччя. На ввдм!ну ввд США, в £врош та зокрема, на теренах Укра!ни, з в!домих юторичних причин формальна вища юридична освгга мае глибше кор!ння. 20 ачня 1661 р. польський король Ян Казимир тдписав диплом, за яким надав Льв!вськ1й £зу!тськш колеги "пд-ност! академй' i титул ушверситету". Так було засно-вано нин!шн!й Льв!вський нац!ональний ун!верситет !м. I. Франка, - найстар!ший в УкраТш навчальний заклад, який готуе фах!вщв-правознавщв. Юридичн! факультети, кр!м Львова, було вщкрито в Харков! 1805 р., Киев! 1835 р., Одеа 1865 р. Пзшше на теренах Укра!ни були заснован! й шш1 юридичн! навчальн! за-клади. Розвиток сустльства i держави об'ективно вима-гае ввд людей, як1 професшно спещалзуються в т!й чи шшш даяльносп. При цьому диференц!ац!я за сощаль-ною i профес!йною ознакою наростае стр!мкими темпами. В даний час у багатьох розвинутих кра!нах (США, Канада, Великобритан!я, Франщя, ФРН, Япон!я й !н.) придшяеться велика увага п!дготовц! юрист!в до педагопчно! дальностт, а !нженер!в-педагог!в - до уча-сп !х у сощальнш робот! як фах!вц!в в освт громадян. Це, безсумн1вно сввдчить i про щдвищення престижно-сп професй' юриста, шженера, i про тдвищення !х рол! у виршент осв!тн!х i виховних завдань, що стоять перед сустльством i державою. Правова осв!та в Укра!-н! - е ключовою в юнуючш соц!ально-економ!чн!й си-туаци, коли народ виборюе свою державтсть. Будавни-цтво правово! держави, реформи полггачно!' i судово-правово! системи настшно потребують розвитку правово! освгга в Укра!'т.
Правова осв!та формуе процес безперервного особист!сно-профес!йного становлення юриста в со-ц!окультурному розвиваючому простор! навчального закладу, результатом якого е досягнутий р!вень про-фес!йно! компетентност!, який дозволяе яшсно вирь шувати профес!йн! завдання "зг!дно обов'язку чесп i присяги" [10].
Конституц!я Укра!ни в ст. 53 закр!плюе право громадян Укра!ни на осв!ту, яке включае i право на
юридичну освiту [1, 11]. Держава бере на себе обов'я-зок гарантування цього права. Пiдставою для реалИ-зацi!' цього права е система правово! освИти, яка за-безпечуе професiйну пiдготовку громадян Укра!ни, а також професiйну пiдготовку iноземних громадян за мiжнародними угодами чи контрактами. У сферi правово! освгти вирiшуються два основних завдання: освГта г виховання.
Правова освГта тИсно пов'язана з такими полИ-тичними категориями, як держава Г право. Держава е головним замовником кадрИв юристИв, яш готуються у вищих Г середшх спещальних закладах. Вона ж за-безпечуе розвиток правово! освгти необхвдними фИ-нансовими та шшими засобами. Службова роль правово! освгга, проте, не означае !! повно! залежноси вИд держави. Вона розвиваеться не тшьки за волею держави, а й за сво!ми внутрИшшми закономГрностя-ми. Це е об'ективною передумовою прогресивного розвитку правово! освгга. Опора на закономИрност -головна щдойма пГдвищення ефективност Г практично! вГддачИ правово! освгга вищим навчальним закладам. Систему правово! освгга в Укра!'т складають юридичш заклади освгга, наукою-методичн Г методичнИ установи, науково-виробничИ пiдириемства, державнИ Г мИсцевИ органи уиравлiння освИтою та органи самоврядування в галузИ освгга. Основними принципами правово! освгга в Укра!'т е: доступтсть для кожного громадянина усИх форм Г титв освгтшх послуг, що надаються державою; р1вшсть умов кожно! людини для повно! реалИзащ! здИ-бностей, таланту, всебИчного розвитку, гуманИзм, демократизм, прюритеттсть загальнолюдських духовних щнностей; оргашчний зв'язок з освИтою та национальною ИсторГею, культурою, традищями; незалежтсть освгга вГд полИтичних партш, громадських Г релшйних оргатзащй; науковий, свгтський характер правово! освгга; iитеградiя з наукою Г виробництвом. взаемозв'я-зок з правовою освИтою Инших кра!н; гнучюсть прогнос-тичтсть системи правово! освгга; едтсть Г наступшсть системи правово! освгга; безперервнИсть Г рИзноматт-тсть правово! освгга; поеднаиия державного управлш-ня Г громадського самоврядування в правовш освт.
Основними шновацшно-педагопчними на-прямами розвитку правово! освгга на нашу думку можуть бути:
1) правова освГта повинна сприяти становлен-ню культу злагоди Г миру в суспшьствц
2) доступ до правово! освгти всИх, хто для цього мас необхвдш здИбносл, мотиващю, а також адек-ватну тдготовку на всИх етапах професшно! юридично! дИяльностИ протягом усього життя;
3) призначення правово! освгга в тому, щоб надавати не тшьки фундаментальш Г професшнИ знання, а й насамперед виховувати законослухняного громадянина демократично!
4) правова освГта повинна використовувати рИ-знИ форми роботи для того, щоб задовольняти правовИ потреби громадян.
Ушверсальний пИдхГд, пов'язаний з конкрет-ними умовами сьогодення та характером освИти в цшому, дозволить краще визначити основнИ напрями розвитку вищо! освИти, орГентування !х на кИнцевий результат. ТенденцИ! та проблеми в системИ вищо!
правово! освгга дозволяють окреслити п'ять напря-мГв, а саме: вадповадшсть вищо! правово! освгга су-часним вимогам, змГст освгга, як1сть освгга, фшансу-вання та управлшня, сшвробггаицтво та сощальне партнерство. Сьогодт може сприяти внутршнш ш-теграци галузГ вищо! правово! освгга кардинальне оновлення змюту освгга. Нин вш ще значною мГрою вГдстае вГд глобальних тенденцш розвитку суспшьст-ва, вГд потреб формування вГльно! особи в умовах демократизаци сусшльства. ДедалГ бГльше проявля-еться така серйозна проблема як недостатня вадповь дшсть освггаьо! правово! сфери характеру Г змГсту укра!нських реформ.
Проведене нами експериментальне дослГджен-ня показало, що, по-перше, запам'ятовування ново! шформацп вщбуваеться паралельно з процесами пог-либленого аналГзу об'екпв, що вивчаються (встанов-ленням причинно-наслГдкових зв'язшв, залежностей, тобто осмисленням); по-друге, без операци осмис-лення не спостертаеться Г довгочасне запам'ятовування; по-трете, витрати студентами часу на складно-сп еквГвалентнГ витратам часу на осмислення та запам'ятовування. ЗвГдси випливае досить складний для теори штенсифГкаци навчання дидактичний на-слщок, який стосуеться планування часових витрат студентами на засвоення нового матерГалу на ауди-торних заняттях Г поза розкладом. Ми встановили, що складаючи тематичний (календарний) план про-ведення занять, ми видшяемо час на вивчення нового матерГалу в рамках розкладу занять, нерГдко достат-нш лише на виконання студентами двох операцш -сприйняття Г розумшня. Саме такий шдхвд до органь заци навчання е повшстю вдалим, оск1льки, за рацю-нального розподшу бюджету часу на аудиторну Г са-моспйну роботу поза рамками розкладу, вш надае студентам можливГсть засвоювати знання в значних обсягах [9].
На час розв'язання ще одше! проблеми - треба термшово сформувати й забезпечити вищГ юриди-чн навчальн заклади вГдповГдною оргашзацшно-розпорядчою та методичною документащею. Цей Гндикатор е функщею як1сних характеристик складо-вих правово! освгга, аргументи яко! - яшсть науково-педагопчних кадрГв, як1сть навчальних програм, як1сть знань студенпв; яшсть шфраструктури, внут-ршне Г зовшшне середовище; систематична оцшка та регулювання. Як1сть науково-педагопчних кадрГв вщграе визначальну роль в умовах трансформацп сусшльства до нових сощально-економГчних вГдно-син. Завдання, як1 виконують юридичн вищГ навча-льт заклади, мають високий рГвень складности От-же, це вимагае вГд науково-педагопчного персоналу не тшьки високого рГвня компетентности а й волГ займати передовГ позицп, виходячи з етичних цшнос-тей вГдповГдно до вимог якостг Полггака забезпечен-ня якосп потребуе створення ефективно! системи вГдбору науково-педагопчних кадрГв на основГ !х здГбностей Г вмшня здшснювати навчально- вихов-ний процес. Не меншу вагу у реалГзацп поливки яко-сп мае система управлшня службовою кар'ерою ви-кладачГв, визнання !х сощального статусу Г фшансове забезпечення цього статусу.
Отже, яшсть викладацького персоналу дедал бшьшою мГрою залежатиме вГд його реакцп на ради-кальн змши у сферГ шформатизацп та технолопзаци навчального процесу. В сучасних умовах необхвдно широко використовувати можливосп нових шфор-мацшних Г комушкацшних технологш, реалГзовувати новаторськ концепци та методи. За нишшньо! фь нансово! скрути це складне завдання. Воно полягае у забезпеченнГ ВНЗ сучасною комп'ютерною техшкою Г створенш на базГ провГдних юридичних закладГв шслядипломно! освпи викладачГв щодо застосування в навчальному процес шформацшних Г телекомуш-кацшних технологш.
5. Апробащя результа^в дослiдження
Результати дослвдження були використаш у навчальному процеС юридичного факультету Схь дноевропейського нацюнального ушверситету Гме-т ЛеС Укра!нки, при викладанш курСв "Основи права", "ТеорГя держави Г права", "Проблеми теорп держави Г права". Результати дослГдження були оприлюдненГ авторами на мГжнародних та Гн-ших науково-практичних конференщях, нарадах, семГнарах.
6. Висновки
Для вдосконалення ГнновацГйних педагогГчних напрямГв розвитку правово! освгга, ми вважаемо за необхГдне:
- впровадження системи державного контролю за рГвнем фахово! пГдготовки юристГв;
- вивчити стан забезпечення юридичними кадрами з вищою освггою органГв державно! виконавчо! влади, правоохоронних, судових органГв сощального захисту населення Г визначити потреби в спещалютах за рГвнями тдготовки та спецГалГзацГями;
- розробити Г затвердити класифГкатор профе-сГй, яш можуть займати випускники вищих навчальних закладГв з юридичною освггою вГдповГдно до освГтньо-квалГфГкацГйних рГвнГв;
- передбачити новГ спецГалГзацГ! вищих навчальних закладГв з урахуванням сучасних видГв юриди-чно! практики;
- розвивати мГжнародш зв'язки в правовГй освГтГ, пов'язаш з розробкою навчальних програм та шших компоненпв освГти, спрямованих на штегра-ц1ю освГти в свгговий освГтянський простГр;
- створити гнучку розгалужену систему пГсля-дипломно! освгга шляхом перешдготовки Г пГдви-щення квалГфГкацп спецГалГстГв з нових напрямшв юридично! науки Г практики з оптимальними термГ-нами, перГодичнГстю навчання та забезпеченням оновлення його змГсту;
- розробити Г прийняти державну програму пГдт-римки видавництв, як1 випускають правову лГтературу.
З моменту проголошення незалежностГ, держава суттево вплинула на формування власно! системи правово! освГти. Сформована мережа вищих навчальних закладГв, яш здГйснюють подготовку юридичних кадрГв за освггаьо-квалГфГкацшними рГв-нями молодшого спещалюта, бакалавра, спецГалГста Г магГстра.
ВИдбулася якИсна змИна социально! значимости юриспруденции Юридична професИя стала однИею з найбИльш престижних. Водночас кроки з реформу-ваиия юридично! сфери у державИ обмежуються галу-ззю законодавства та перебудовою юридично! практики. Ефектившсть реформування як у правовш сфе-рИ, так Г в масштабах усього сустльства безпосеред-ньо залежить вИд рИвня квалiфiкадi! правового корпусу держави.
Отже, сьогодш абсолютно чГтко мае бути окреслена модель фахИвця-юриста И, як 1! складовИ, модель особистосп та модель тдготовки, Модель спецИалИста повинна вадповИдати вимогам до професИ-оналИв-юристИв майбутнього. Юрист - це державна спещальшсть, оскИльки вИн представляе законодавст-во, що виражу врлю, вимоги й Интереси держави [9].
На сьогодш система вищо! правово! освГта е складною Г взаемодИе з полИтичними, економИчними, культурними та соцИальними системами. Отже, в цих умовах вища правова освГта не може бути пасивною, а мусить Истотно й динамИчно впливати на навколиш-не середовище, формуючи цившзоване демократич-не правове поле. В цьому полягае !! позитивна роль Г велика просвиницька мИсГя.
Головне призначення правово! освГти в Укра!-ш полягае у шдготовщ кадрИв для державного апара-ту, правоохоронних органИв та науково! Г викладаць-ко! роботи.
Ллтература
1. Коиститудiя Укра!ни: Прийнята на п'ятш сеси Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 року [Текст] // Голос Укра!на, 1996.
2. Указ Президента Укра!ни "Про Нацюнальну про-граму правово! освгш населення" [Текст] / № 992/2001 вИд 18.10.2001 року.
3. Алексеев, Н. Г. Принципы и критерии экспертизы программ развития образования [Текст] / Н. Г. Алексеев // Вопросы методологии. - 1994. - № 1-2. -С. 65-78.
4. Дзвшчук, Д. I. ОсвГта в Историко-фшософсБкому вимИрГ тенденцп розвитку та управлшня [Текст] / Д. I. Дзвшчук. - К.: ЗАТ "НИчлава", 2006. - 378 с.
5. Левитан, К. Деонтологическая подготовка юристов [Текст] / К. Левитан // Юридическое образование и наука - 2001. - № 3. - С. 4-8.
6. Марковська, О. С. Концептуальш тдходи до по-рофесшно-практично! тдготовки ИнженерИв-педагогИв ма-шинобудИвного профилю [Текст] / О. С. Марковська // Комп'ютерно-штегроваш технологи: освГта, наука, вироб-ництво. - 2001. - Вип. 5. - С. 167.
7. Ошщенко, Н. М., Бобровник С. В. Нове енцик-лоиедичие видання / Часопис Ки!вського ушверситету права [Текст] / Н. М. Ошщенко, С. В. Бобровник. - К.:
1н-т держави i права iM. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2004. - 126 с.
8. Опря, О. В. Проблеми правового виховання мо-лодi нашо! держави [Текст] / О. В. Опря. - О.: Вид-ство ОЮ1 МВС, 2005. - 4 с.
9. Панасюк, Н. Л. Тенденцй розвитку та актуальш проблеми управлшня яюстю освiти [Текст]: зб. наук. пр. / Н. Л. Панасюк // Сучаст шформацшт технологi! та шнова-цiйнi методики навчання у шдготовщ фахшщв: методологш, теорш, досвiд, проблеми. - 2014. - Вип. 37. - С. 246-252.
10. Панасюк, Н. Л. Роль нацюнально! полижи тд-вищеннi якостi в систем вищо! освiти Укра!ни [Текст] / Н. Л. Панасюк // Комп'ютерно-штегроват технологи: освгга, наука, виробництво: наук. журнал. - 2014. - Вип. 15. -С. 173-177.
11. Шемчушенко, Ю. С. Юридична наука Укра!ни на сучасному етапi [Текст] / Ю. С. Шемчушенко // Правова держава: ЩЩ^чник наукових праць 1нституту держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни. - 2005. -Вип. 16. - С. 9.
References
1. Ukrainian Constitution: was adopted at fifth session of Verkhovna Rada of Ukraine in 28 June 1996 (1996). Golos Ukrainy.
2. Decree by the President of Ukraine "Concerning national programme of legal education of population " № 992/2001 from 18.10.2001.
3. Alekseev, A. N. (1984). Pedagogic basis of the prevention of crimes by internal affairs agencies. Moscow, 97.
4. Dzvinchuk, D. I. (2006). Education in historico-philosophical dimension: development tendencies and management. Kiev: CJSC "Nichlava", 378.
5. Levitan, K. (2001). Deontological training for lawyers. Legal education and science, 3, 4-8.
6. Markovska, O. E. (2001). Conceptual approaches to practical occupational training of engineers and educators of machine building profile. Computer integrated technologies: education, science, production, 5, 167.
7. Onischenko, N. M., Bobrovnyk, S. V. (2004). New encyclopedic edition. Chronicle of Kyiv University of Law. Kiev: Koretsky Institute of state and law of National Academy of Science of Ukraine, 126.
8. Oprya, O. V. (2005). Problems of law education of youth of our country. Odessa: Publishing house OUI MVS, 4.
9. Panasiuk, N. (2014). Development trends and current problems of education quality management Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, practice, problems, 37, 246-252.
10. Panasiuk, N. (2014). The role of national policies to improve the quality of higher education in Ukraine Integrated Computer Systems: education, science and industry, science, 15, 173-177.
11. Shemshuchenko, U. S. (2005). Legal science of Ukraine at modern stage/ Law-based state: Yearbook of scientific research of Koretsky Institute of state and law of National Academy of Science of Ukraine, 16, 9.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Дем 'янчук О. Н.
Дата надходження рукопису 19.03.2015
Лаба Оксана BacaiiBHa, кандидат юридичних наук, доцент. кафедра теори та юторп держави i права, Схвдноевропейський нацюнальний ушверситет iменi Лес Укра!нки, пр. Вол^ 13, м. Луцьк, Укра!на, 43000
E-mail: kseniya.laba@gmail.com
Кузнецов Руслан Михайлович, кандидат техшчних наук, доцент, кафедра комп'ютерних технологш, Луцький нацюнальний техшчний ушверситет, вул. Львiвська, 75, м. Луцьк, Укра!на, 43000 E-mail: kuzyapost@gmail.com
