CC BY
24
Л1тература
1. Гривгавська О.В. Проблеми мотиваци пращ управлшського персоналу / О.В. Гривюв-ська, Ж.В. Соловйова // Актуальш проблеми економiки : наук. економ. журнал. - 2008. - № 9 (87). - С. 86-91.
2. Дацко Н.В. Шляхи тдвищення ефективност роботи персоналу торговельного шд-приемства / Н.В. Дацко, О.1. Дацко, Б.С. Москаль // Торпвля, комерцiя, пiдприeмництво: зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во Львiвськоl КА, 2008. - 356 с.
3. Мотивация труда как фактор повышения эффективности производственно-хозяйст.-венной деятельности предприятия / С.А. Агапцов, А.И. Мордвинцев, П.А. Фомин, Л.С. Шаховская. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.cis2000.ru/publish/books/book_61/ index.shtml
4. Котляров И. Д. Применение количественных методов для анализа мотивации к труду / И.Д. Котляров // Вестник Оренбургского государственного университета : научно-практ. журнал. - 2007. - № 8. - С. 122-130.
Кучер Л.Р. Особенности социального и психологического мотивирования персонала торговых предприятий
Рассмотрено влияние факторов нематериального характера на мотивацию персонала предприятий торговли путем их деления на три группы: психологические, социальные и факторы конфликтности. Проанализирован экспертный опрос персонала та согласованность их оценок.
Ключевые слова: мотивирование, социально-психологический микроклимат, психологические факторы, социальные факторы, уровень конфликтности.
Kucher L.R. Features of social and psychological motivation of personnel of enterprises of trade
Influence of factors of immaterial character is considered on motivation of personnel of enterprises of trade by their division on three groups: psychological, social and factors of conflict. The expert questioning of personnel is analysed that coordination of their estimations.
Keywords: motivation, social-psychological microclimate, psychological factors, social factors, level of conflict.
УДК 005:658.0+331.101.3 Доц. 1.1. Свидрук, канд. екон. наук -Львтська КА
УПРАВЛ1ННЯ МОТИВАЦИЮ ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ПРАЦ1ВНИК1В ШДПРИеМСТВ
ОбГрунтовано необхщшсть активiзацii управлшня мотиващею творчого роз-витку пращвнигав шдприемств. Систематизовано класифжащю основних тишв мис-лення та основних стилiв творчого мислення. Запропоновано виршення проблеми мотиваци творчого розвитку пращвниюв.
Ключовг слова: мотиващя, управлшня, креативний менеджмент, творчий роз-виток, типи мислення, латеральне мислення, стилi творчого мислення.
Постановка проблеми. Одшею з найважливших функцш сучасного менеджменту е мотиващя творчого розвитку пращвниюв. В умовах 1ерархп управлшня та кризових умовах економжи спонукання до творчосп усклад-нюеться такими чинниками: збшьшення часу 1 "вартостГ' розробки ршення, консерватизм та шерцшнють, блокування шдив1дуального внеску в управ-лшське ршення, виршення глобальних проблем подолання кризи тощо. На-вггь за ефективного мотивацшного мехашзму, що д1е на шдприемств^ кер1в-ництво в1тчизняних оргашзацш фрагментарно (переважно ситуацшно) придь
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
ляе увагу творчому розвитку сво1х працiвникiв. Винятком е Ti тдприемства, особливiсть дiяльностi яких пов'язана безпосередньо з творчютю.
Вирiшення питань управлiння мотивацiею творчого розвитку пращв-никiв пiдприемств е основним завданням креативного менеджменту, що де-далi частiше розвиваеться в Укра1ш останнiми роками. Науковi пращ та дос-лiдження у цьому напрямi здiйснювали переважно зарубiжнi науковщ та практики: Дж.Роу Алан, Едуард де Боно, Майкл Микалко та ш. Простiр ви-чизняних дослщжень креативного менеджменту, зокрема проблеми управлш-ня мотивацiею творчого розвитку пращвниюв пiдприемств, залишаеться мало заповненим.
Мета дослщження. Визначення передумов ефективного управлiння мотиващею творчого розвитку працiвникiв пiдприемств. Систематизащя кла-сифжацп типiв творчого мислення та визначення шляхiв його активiзацil. Обгрунтування дiевостi пiдходу "активiзацiя латерального мислення". Визначення сучасних методiв та шструменпв дiевоl мотивацп творчого розвитку пращвниюв на вггчизняних шдприемствах.
Основний матер1ал досл1дження. Ступiнь свободи персоналу про-порцiйний до iерархiчностi та жорсткостi системи управлiння, а мотиващя до креативностi• - пропорцшна до ступеня свободи, довiри i реального кола повноважень особи. Для усунення багатьох гальмiвних феноменiв, керiвник повинен спрямувати процес мислення на ршення, яке можна оперативно i результативно впровадити. Рiшення реалiзовують виконавщ, тому вони по-виннi нести "мотивацшний заряд" [3, с. 150]. бути зрозумшими, обгрунтова-ними, вщповщати цiлям як виконавцiв, так i керiвникiв.
Першою передумовою ефективного донесення "мотивацшного заряду" до виконавщв, на нашу думку, повинно бути розумшня та врахування ке-рiвництвом пiдприемства типу мислення працiвникiв. Ми систематизували загальну класифiкацiю типiв мислення пращвниюв, при цьому за класифжа-цшну ознаку взято технiку його формування. Отже, можемо видiлити таю ти-пи мислення, як: креативне, системне, стратепчне, трансформацiйне, конвер-гентне i дивергентне, асимiлятивне, акомодативне. Пояснити менш популярнi типи: конвергентне мислення - це мислення, при якому вш зусилля зосере-джують на пошуку единого правильного ршення; дивергентне мислення - це "в'ялоподiбний" пошук рiшення за всiма можливими напрямами, з метою розглянути якомога бшьше варiантiв, якi приводять до оригшальних ршень; асимшятивне мислення - це здатшсть людини сприймати чужу думку, погляди, щнносп через бажання стати сво1м серед сво1х; акомодативне мислення -це мислення, при якому вщбуваеться узгодження суперечливих думок, питань, тобто зменшення розбiжностей i знаходження консенсусу.
• Креатившсть е, з одного боку, природною властивктю людини, а з шшого, це - найвища форма активност особистост!, що вт!люеться у продуктах творчост (Едуард де Боно) [2].
Креатившсть вщображае креативне мислення людини. Воно в1др1зняеться вщ «звичайного» тим, що концентруеться на прагненш досягнути чогось нового чи ушкального (Алан Дж. Роу) [1].
На базовш основi загальних типiв мислення доцшьним е видiлення ос-новних стилiв креативного (творчого) мислення.
1. 1нту'тивний тип мислення. Цей стиль описуе спритш особистост та е типовим для менеджер1в, актор1в 1 полггиюв. 1нту!тивний стиль креативного мислення надае особливого значення досягненням, важкш робот й здатност швидко знаходити правильш вщповщ, вш зосереджуеться на результатах, використанш лопки \ попереднього досв1ду.
2. Новаторський тип мислення. Стиль описуе допитлив1 особистост та е типовим для вчених, шженер1в \ винахщниюв. Новаторському стилю притаманш точшсть, експериментування й докладний анал1з; завдяки йому легко долають труднощг
3. Образний тип мислення. Стиль описуе прониклив1 особистост та е типовим для артистав, музиканлв, письменниюв \ лщер1в. Образний стиль тдходить для визначення потенцшних перспектив; характеризуеться го-товшстю до ризику, незважаючи на традицп. До того ж образний стиль е неупередженим \ часто схильний до гумору тд час висловлення щей.
4. Надихаючий тип мислення. Цей стиль описуе мр1йлив1 особистосп та е типовим для педагопв, лщер1в \ письменниюв. Надихаючий стиль мае позитивну, ор1ентовану на подолання сощальних нестатюв, дж> \ характеризуеться готовшстю до самопожертви з метою досягнення цшей. Цей стиль пов'язаний 1з змшами, що допомагають шшим.
Незнайомим для бшьшосп керiвникiв вiтчизняних тдприемств е тд-хiд "активiзацiя латерального мислення". Едуард де Боно для позначення нестандартного креативного мислення у 1967 р. запровадив власний термш "ла-теральне мислення" [2]. Сьогодш цей термш офщшно визнано та зафжсова-но у словниках i енциклопедiях (Оксфордський словник англшсько! мови).
Завдяки латеральному мисленню людина здатна висувати конкретнi новi пропозицп, нетрадицiйнi погляди на речi та поди. Творчий пiдхiд потрь бен завжди там, де нщо iнше не приносить дiевих результапв! Вiн мiстить у собi виклик консервативному, звичному, пiдштовхуе до ризику. Щоби воло-дiти латеральним мисленням, необхщно: по-перше, бути оптимiстом; по-дру-ге, бути здатним змiнювати моделi поведiнки та стереотипи мислення, набут впродовж життя. Його можна протиставити лопчному мисленню та порiвня-ти iз почуттям гумору. Принцип ди латерального мислення Грунтуеться на асиметричносп сприйняття проблеми. 1ншими словами, людина вщходить вiд проторено1 стежини, свщомо руйнуе едину схему на частини i тодi вини-кають ще1.
Для реалiзацil латерального мислення Е. де Боно впровадив концеп-щю "по", що означае розглядати об'ект по шший бiк звичних суджень. Завдяки цьому прийому можна перейти на новиню схему сприйняття свпу. Скажь мо, абсурдна щея про квадратнi колеса автомобiля, квадратну форму гамбургера тощо. 1нший аналогiчний прийом - це погляд шкереберть: "нехай про-давцi оплачують покупки вiдвiдувачiв"; "працiвники самi повинш займатися власним просуванням кар'ерними щаблями". Однак спонукальнi ще1 не обов'язково повинш бути абсурдними чи протиставлятися здоровому глуздо-в1 Третiй прийом активiзацil латерального мислення - це використовувати
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
випадковi тдказки, наприклад: прочитавши перше-лiпше слово у будь-якш книзi та пов'язати його з проблемою, що розглядають. Наприклад, потрiбно вдосконалити телевiзор i поеднати з випадковим словом "сир". Спадае на думку, що непогано зробити екран iз багатьма Арками", тобто можливють переглядати одночасно декiлька програм, що сьогодт передбачили компани-виробники телевiзорiв. Отож, випадкове слово здатне запропонувати нову позищю, з яко! можна згенерувати iдею, що навряд чи можна досягнути за допомогою звичайного способу мислення. Латеральна думка спрямована на пошук нових поглядiв.
Таким чином, визначення та подальше врахування загальних типiв мислення i стилiв креативного мислення свое! пiдлеглих керiвництвом тд-приемства, а також використання прийомiв активiзацil латерального мислення е передумовами ефективного управлшня мотиващею творчого розвитку працiвникiв шдприемств. Проблеми мотиваци i стимулювання ефективно! дь яльностi працiвникiв потребують творчого тдходу вiд керiвника, що полягае у розумному поеднант матерiальних i моральних стимулiв (рис.). Труднiсть полягае в тому, щоб пiд час вибору стимулiв врахувати iндивiдуальнi риси людей, !хню спрямованiсть, разом з проблемами формування корпоративно! культури i змiцнення морального клiмату в колективi.
Рис. Схема управлшня мотиващею творчого розвитку пращвнитв шдприемств
Для спонукання персоналу, менеджеру потрiбно зробити так, щоби за-довольнити !хнi потреби у самореалiзацi!, що приведе до синергетичного творчого ефекту, який "працюватиме" на оргашзащю i !! престиж. Проблема мотиваци стикаеться з дилемою поеднання старанностi й творчостi персоналу. Стараншсть i завзятiсть ствроб^ниюв необхiднi для неухильного вико-нання прийнятих завдань (планiв, стратегiй), а творчють - для пошуку найефектившших прийомiв роботи. Одна особа рщко "поеднуе" виконавськi й творчi здiбностi, тому завдання менеджера - знайти розумне сшввщношен-ня мiж "вшьними художниками", що не пiдкорюються дисциплт та "робо-чими конячками", що сумлшно тягнуть вiз рутинно! роботи.
Важливим завданням менеджера е вмшня ставитися iз розумiнням до амбггних творцiв i навчання iнших пращвниюв робити так само. Досвiд свщ-чить, що це завдання виршуване, а нагородою за "терпiння" е шновацп у сферi менеджменту. Одночасно менеджер зобов'язаний пiклуватися про те, щоби виконавщ не починали раптом "творити" там, де потрiбно просто пра-цювати i чiтко виконувати шструкци.
З метою заохочення творчост на пiдприемствi можна застосовувати таю методи, як розвиток демократы i розширення повноважень квалiфiкова-
ного персоналу для прийняття ршень, рацiоналiзацiя оргашзацп працi та впровадження гнучких режимiв роботи, органiзування конкурсiв рацiоналiза-торiв i новаторiв; створення iнтерактивного навчального середовища, у яко-му пращвники можуть передавати знання, досвiд, i керiвництво створило сприятливi умови для набуття та засвоення нових знань; тдтримання вщпо-вiдного соцiально-психологiчного ктмату в колективi.
Необхiдно намагатися ускладнювати доручення. Вiдчуття новизни "заводить" пращвника, тому психологiчним засобом впливу е метод, що на-зиваеться "виклик". Спроектована вiдповiдно до цих закономiрностей робота забезпечуе внутрiшне задоволення. Це - дуже потужний мотивацiйний чин-ник, тому що стимулюе яюсне виконання роботи, а за законом тдвищення потреб, стимулюе до виконання бшьш складно! роботи. Складнiсть, цшшсть, незалежнiсть i необхiднiсть - ось найважливiшi чинники мотивацп творчостi. Робота, що вщповщае !м, забезпечуе високу яюсть виконання завдання, надае почуття задоволення. Вона створюе вщчуття особистого внеску в дiяльнiсть пiдприемства. Тшьки така робота дае можливiсть людиш задовольнити соць альнi потреби i в самовираженнi.
Керiвнику необхiдно усвщомлювати, що творчi прояви можливi тод^ коли не заборонено таку рису креативно! особистосп, як смiливiсть вислов-лення. Нерiдко сам автор вщкидае цiкавi ще! через побоювання бути нес-прийнятим, незрозумiлим через тиск авторитепв, авторитетних думок (керiв-ника, загально! науково! думки). Мотиватором до орипнальних новацiй е та-кож евристичшсть мислення, тобто вiдкритiсть, схильнють до узагальнень, конструктивнiсть, швидке висування щей, продукування задуму. У табл. наведено основш компоненти творчо! особистосп, якi обов'язково потрiбно розвивати протягом трудового життя людини.
Табл. Компоненти творчоЧ особистостг
Споаб мислення Фактори Опис
Креативний оператив-шсть • р1зномаштшсть виникнення щей, асощацш, зв'язгав; • здатнють швидко ор1ентуватися у змшених 1 нових умовах, вико-ристовуючи знання, яга приводять до рацюнальшшо! та продук-тившшо! роботи, застосовуючи !х та адаптуючи до наявних умов.
гнучкiсть • швидкий перехщ вщ одного поняття (способу роботи) до шшого; • здатнють вщмовлятися вщ неефективних застарших шлях1в розв'язування; • здатнють швидко переор1ентовуватись уваги.
орип-нальшсть • незвичнють шдход1в до вир1шування завдань; • нешаблоннють мислення, вщхилення вщ прийнятих стандарпв; • умшня позбутися вщ стереотишв.
штегра-тившсть • поеднання р1зних асощативних зв'язгав; • здатнють пов'язувати поняття з р1зних (1нод1 досить вщдалених) сфер та оперативно користуватися ними.
уява, фантаз1я • здатнють створювати в уяв1 конструкци з вщомих об'ек™, ви-дозмшеш чи нов1 об'екти.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Дивергентний широта • поширення штелектуальних можливостей з певно'' теми на шшу сферу питань; • готовшсть сприйняти iдеi шших, навiть якщо вони i не збiгають-ся iз власним баченням.
продук-тившсть • вироблення рiзних iдей в одному напрям^
узагаль-иешсть • здатнiсть самостiйно переходити вщ часткових випадкiв до за-гально' схеми або висновк1в.
вар1атив-шсть • умшня працювати у нових i змшених умовах, здатнiсть розглядати об'ект рiзнопланово, змiнюючи його якiснi та кшькюш властивостi.
Евристичиий шту'тив-шсть • здатнiсть до шту'тивного мислення в процесi розв'язування; • здатшсть осягати iстину без доведень шляхом минулого недос-татньо усвщомленого досвiду; • здатнiсть "побачити" розв'язок, навпъ якщо теоретичне пiдrрунтя ще невiдомо.
шдивщу-альшсть • особистiсний стиль мислення i дiяльностi у послiдовностi еташв розв'язування; • незаалгоритмiзованiсть у методах, тактищ, стратегii.
структу-ровашсть • розв'язування за допомогою виокремлення основних етапiв i клю-чових моментiв iз необхщним обгрунтуванням i пояснениям.
прогиозо-ваиiсть • здатшсть прогнозувати можливi результати дiяльностi на и початку.
Ефективний швид-кiсть • виршування завдання без втрати якостi.
коивер-гентшсть • знаходження едино'' правильно'' композицii елеменпв семiотич-ного простору, що вщносять до вiдповiдноi проблеми [8]; • синтез з елементами критичного мислення (щодо вщбору найб-iльш ефективних сполучень) без гальмування творчого мислення у процеа визначення тактики виршування творчих завдань.
уважиiсть • знаходження "ж^чних" продуктiв процесу розв'язування, якi можуть виявитися не менш важливими, шж основний продукт.
самороз-виток • здатнiсть до штелектуального самозбагачення; • здатнiсть нагромаджувати для наступного використання прийоми, методи, яга були вироблеш в процеа вирiшування конкретного завдання.
Творчоактивний шщатив-шсть • защкавлешсть, бажання працювати, пiзнавати, створювати нове; • здатшсть передавати шшим власне натхнення.
самоорга-иiзацiя • високий рiвень розвитку рефлексii; • розвиненi навички самопланування, самоконтролю, саморегуляцii; • самоменеджмент.
самомо-тивацiя • здатшсть до виконання творчо' дiяльностi; • самостiйна протидiя ускладненням.
мобшза-цiя влас-иих твор-чих мож-ливостей • здатнiсть до стiйкого збереження оптимальних робочих парамет-рiв; • спроможшсть приводити до активного стану власш творчi здiб-ностi; • використання наявного досвщу роботи над творчими завданнями.
Отже, поеднання наукового тдходу i мистецтва у тдготовщ рiшень характернi для 61знесу, i проблема полягае в тому, щоби кожен пiдхiд був до-речним. Виконання управлiнських завдань неможливе без урахування людсь-
кого чинника, тому без мистецтва, без розробки i застосування мотивацшних 3aco6ÍB творчого розвитку не обштися для оргашзацп роботи i досягнення поставлено! мети.
Висновки та перспективи подальших дослвджень:
1. Важливими передумовами ефективного управлшня мотиващею творчого розвитку працiвникiв тдприемств е визначення та подальше врахування загальних типiв мислення i стктв креативного мислення свое! пiдлеглих керiвництвом тдприемства, а також використання прижав активiзацil латерального мислення.
2. В процесi управлшня мотиващею творчого розвитку працiвникiв шдприемств доцшьно використовувати такi методи, як розвиток демократа! i розширення повноважень квалiфiкованого персоналу в прийнятл рь шень, рацiоналiзацiя оргашзацп пращ та впровадження гнучких режимiв роботи, оргашзування конкурсiв рацiоналiзаторiв i новаторiв; створення iнтерактивного навчального середовища; тдтримання вiдповiдного сощ-ально-психологiчного клiмату в колективг
3. Актуальнiсть творчого розвитку пращвниюв, крiм виробничих факторiв (необхвдшстю пiдвищення продуктивностi пращ, ефективностi трудового колективу тдприемства тощо), також обумовлена потребою "розкрь пачення" особистост у колектив^ адже не секрет, що виховання у школi та мм'! переважно спрямоване на пригшчення неординарностi, орип-нальностi. Методи креативного менеджменту покликаш подолати стере-отипи мислення.
Л1тература
1. Алан Дж.Роу. Креативное мышление / Дж.Роу Алан. - М. : Изд-во НТ Пресс, 2007. -
176 с.
2. Эдуард де Боно. Генератор креативных идей / Эдуард де Боно. - СПб. : Изд-во "Питер", 2008. - 192 с.
3. Ревская Н.Е. Психология менеджмента : консп. лекцш / Н.Е. Ревская. - СПб. : Изд-во "Альфа", 2010. - 240 с.
4. Свидрук I.I. Креативний менеджмент : навч. пошбн. / I.I. Свидрук. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2012. - 224 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.innovations.com.ua.
Свидрук И.И. Управление мотивацией творческого развития работников предприятий
Обоснована необходимость активизации управления мотивацией творческого развития работников предприятий. Систематизирована классификация основных типов мышления и основных стилей творческого мышления. Предложено решение проблемы мотивации творческого развития работников.
Ключевые слова: мотивация, управление, креативный менеджмент, творческое развитие, типы мышления, латеральное мышление, стили творческого мышления.
Svidruk I.I. Management motivation of creative development of workers of enterprises
Grounded necessity of activation of management motivation of creative development of workers of enterprises. Classification of basic types of thought and basic styles of creative thought is systematized. Solution of problem of motivation of creative development of workers is offered.
Keywords: motivation, management, creative management, creative development, types of thought, laterashion thought, styles of creative thought.
