CC BY
90
4. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере / В.И. Вернадский // Мир философии. - М. : Изд-во "Мир", 1991. - Ч. 2. - 320 с.
5. Ивакин А.А. Единство Бога, человека и ноосферы: философское эссе / А.А. Ивакин//. -Одесса: "Фешкс", 2011. - 244 с.
6. Йонгп Чо. Спасение, здоровье и успех / Чо Йонгги. - М. : Изд-во "Скобелкин", 2003. -
208 с.
7. Ник Вуйчич. Христианский проповедник без рук и ног, отметил свое тридцатилетие / Ник Вуйчич. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://prochurch.info/index.php/news/ more/24662.
8. Спиноза Б. Сочинения / Б. Спиноза. - Калининград, 2005. - 367 с.
9. Хамитов Н.В. Философия человека: от метафизики к метаантропологии / Н.В. Хамитов. - К.-М., 2002. - 356 с.
10. Чудодейственный закон исцеления. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://naturalworld.ru.
11. Щерба С.П. Фiлософiя. Тема 23. Духовна сфера сустльства / С.П. Щерба. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://pidruchniki.ws/12470304/filosofiya/duhovna_sfera _suspilstva.
Семенюк И.В. Ноосфера "трехгранного общественного успеха" как сочетание духовного и земного
Рассмотрена сущность ноосферы как единение духовного и земного. Проанализировано, на примере Третьего послания Иоанна стих второй, понятие "трехгранного общественного успеха" как актуальная ответ на решение современной проблематики сочетания: духовного, материального и здорового образа жизни, что является ответом на проблематику современного общественного успеха на пути его формирования в современных мировых реалиях.
Ключевые слова: ноосфера, разумный замысел, духовные ценности, мировоззрение, мировоззренческие установки, трехгранные благословение, общественный успех, социум.
Semenyuk I.V. Noosphere "tringular social success'as" a combination of the spirutual and the earthly
The essence of the noosphere as the union of the spiritual and the earthly. Analyzed on the example of the third verse of the second epistle of John the term "triangular public success," as the actual response to the decision combination of contemporary problems: spiritual, material and healthy life is a response to the problems of modern social success in the way of its formation in the contemporary world realities.
Keywords: noosphere, intelligent design, spiritual values, worldview, worldviews, triangular blessing, social success, society.
УДК 005:001.8:159.9 Доц. 1.1. Свидрук, канд. екон. наук -Льв1вська КА
СУТЬ КРЕАТИВНОСТ1 ТА ПЕРЕДУМОВИ Л1ДЕРСТВА В КРЕАТИВНОМУ МЕНЕДЖМЕНТ
ОбГрунтовано необхщшсть активiзащi креативно! основи дiяльностi шдприемств. З'ясовано сутшсть креативност в загальному розумшш та у виробничш дiяльностi тд-приемства. Визначено роль керiвника у розвитку креативност на шдприемствг Наведено основш риси, що сприяють лщерству в креативному менеджмента
Ключовг слова: креатившсть, креативний менеджмент, творчий розвиток, переду-мови, керiвник, лщер.
Постановка проблеми. Одшею з основних передумов розвитку креативно! основи д1яльносп тдприемства е творче мислення кер1вника-лщера. Якщо кер1вник зовшм не творча людина та ще прше - консерватор, супротивник нес-
тандартних пiдходiв, то його тдлеглим надзвичайно складно чи B3arani не мож-ливо використовувати креативнють у сво!й виробничш дiяльностi. Це е гальмом та приржае такого керiвникa та пращвниюв вiдмовлятися вiд шновацш, не використовувати прогресивш методи в сво!й дiяльностi, а отже - тдприемству бути не конкурентоспроможним у динaмiчному ринковому середовищi.
Для того, щоб описана ситуaцiя не траплялася або була максимально нейтрaлiзовaнa, вважаемо необхщним розумiти передумови лiдерствa в креативному менеджмент та використовувати щ знання як для запобжання управ-лiнськiй деформацп i регресу, так i, вщповщно, для розвитку креативносп на пiдприемствi.
Ступ1нь розроблення проблеми. Останшми роками в Украш набувае розвитку креативнють i пошук передумов для розвитку креативного менеджменту. Одшею з основних передумов розвитку креативного менеджменту, на нашу думку, е творчий керiвник-лiдер. Нaуковi пращ та дослщження в цьому нaпрямi здiйснили переважно зaрубiжнi нaуковцi та практики, йдеться про Алана Дж.Роу, Едуарда де Боно, Майкл Микалко та ш. Проспр вггчизняних досль джень креативного менеджменту, зокрема проблеми лщерства в креативному менеджмент^ залишаеться мало заповненим.
Мета дослщження. З'ясування сутностi креaтивностi в загальному розу-мiннi та у виробничш дiяльностi пiдприемствa. Визначення основних рис керiв-ника, якi сприяли би його лщерству в креативному менеджмент^
Основний матер1ал досл1дження. Сьогоднi ринок товaрiв i послуг пе-реповнений однотипними тдприемствами-виробниками. Вони виготовляють однаковий товар або надають однотипнi послуги i вiдрiзняються один вiд одного лише назвами. Це обумовлюе високий рiвень конкуренцп. Перед керiвникa-ми цих пiдприемств постае питання: як же стати лщером у сво1й гaлузi i не дати шшим зайняти це мiсце? Саме тому виникае необхщшсть у постшному розвитку, впровaдженнi iнновaцiй i пропозицп нових, оригiнaльних i нестандартних щей. Щ й багато шших чинникiв привели до виникнення креативного менеджменту [1].
Креативний менеджмент вивчае психолопчш, управлшсью, соцюлопч-ш, економiчнi, iсторичнi, культурологiчнi чинники, як впливають на процеси творчостi в управлшш. Креативний менеджмент у широкому сени - це склад-ний мехашзм взаемодп керуючо1 та керовано! систем для створення сприятли-вих умов i можливостей творчого розвитку i досягнення оргaнiзaцiею ефектив-ного результату [2, с.13].
Креaтивнiсть (лат. creatio - створення) - новггаш термш, яким окреслю-ються "творчi здiбностi iндивiдa, що характеризуються здатнютю до продуку-вання принципово нових щей, а також входять в структуру обдарованост в якосп незалежного фактору" [3]. Рашше у лiтерaтурi вживали термiн "творчi здiбностi", однак тзшше його почали витiсняти мовш запозичення з англшсь-ко! мови (creativity, creative). На думку проф. I. Мшославського (Московський державний ушверситет), термшом "креативний" позначаеться творчiсть, що "не тшьки висувае ще!, але й доводить !х до конкретного практичного результату" [3]. Баррон Ф. i Харршгтон Д., пiдбивaючи тдсумки дослiджень у гaлузi кре-
ативностi з 1970 по 1980 роки [4], узагальнили вщомосл про креативнiсть таким чином:
1. Креатившсть - це здатшсть адаптивно реагувати на потребу нових шдход1в 1 продуклв. Ця здатшсть дае змогу також усвщомлювати нове в бутл, хоча сам процес може мати як свщомий, так [ шдсвщомий характер; здатшсть породжувати незвичайш ще!, в1дхилятися вщ традицшних схем мислення, швидко вир1шувати проблемш ситуацп.
2. Створення нового творчого продукту багато в чому залежить вщ особис-тост творця [ сили його внутршньо! мотивацп.
3. Особливостями творчого процесу, продукту та особистост е !хня орип-нальшсть, вал1дшсть, адекватшсть задач1 [ придатшсть - естетична, еколо-пчна, оптимальшсть форми, правильшсть та оригшальшсть на даний момент.
4. Креативш продукти можуть бути дуже р1зномаштними за природою: нове виршення проблеми в математищ, вщкриття х1м1чного процесу, створення музики, картини чи поеми, ново! фшософсько! чи релЫйно! системи, но-вовведення у правознавств1, св1же виршення сощальних проблем тощо. Аналiзуючи сучаснi дослiдження цього явища, можемо зробити висно-
вок, що до сьогоднi ще немае однозначно! вщповда на запитання: чи юнуе вза-галi креативнiсть як явище, чи вона е науковим конструктом, чи е самостшним процес креативносп, чи креативнiсть - це сума шших психiчних процесiв.
Креативнiсть виступае вродженою рисою людини. Завдяки !й особа про-являе себе, реалiзуе соцiальнi потреби, а з часом - у досягненнях, усшху, само-вираженнi. Протягом життя, завдяки розвитку трудових навичок, збiльшенню досвiду, проблем, з якими вона стикаеться, i безлiччю iнших всiляких ситуатив-них, об'ективних i суб'ективних чинниюв, креатившсть розвиваеться та прояв-ляеться по^зному. 1снуе взаемозв'язок поведiнки i креативности Завдяки твор-чостi людина виражае власний внутршнш свiт та змшюе зовнiшнiй, а продукти творчостi спонукають 11 розвиватися далi.
Вiдомий психолог Л. Виготський вивчав творчу сутнють людини з куль-турно-iсторичного погляду. Вiн вважав, що завдяки дiяльностi людина вивчае, "розшифровуе" продукти культури, надбання людства, по-своему 1х засвоюе. Цей процес е основою та передумовою саморозвитку. Кожна людина мае уш-кальний внутрiшнiй свiт та по-своему проявляе творчий потенщал [5]. Для на-очного порiвняння у табл. зiбрано погляди окремих вчених щодо креативностi.
Узагальнимо, що завдяки креативност людина виражае себе, змшюе як власний внутршнш, так i зовнiшнiй свiт. Отож, креативнiсть характеризуеться через категорп мотивацшно! спрямованостi особистосп, пошуково-дослщно! активностi, застосування штущп в процес розроблення та ухвалення ршення. Успiх пiд час розв'язання творчих завдань залежить вщ ступеня спроможносп манiпулювати з iдеями, образами предмепв чи явищ, а також вщ "внутрiшнього плану дiй особистостi".
Складнють вивчення феномену креативностi зокрема в тому, що меха-нiзм його формування та розвитку надзвичайно складний i не пiддаеться фор-малiзацil. Наприклад, не iснуе типового зразка правильно! поведшки, позитивно! творчо! поведшки, умов 11 на^дування або однозначного сощального схва-
лення. Людям з високим рiвнем креативносп властивi таю риси, як надiя на ус-тх, афiляцiя (букв. "всиновлення", вiд лат. АНш - "син"), тобто прагнення бути разом з людьми, вмшня спiвпереживати, у протилежному випадку переважае страх бути знехтуваним i потерпiти фiаско.
Табл. Суть креативностi з погляду р 'пних науковщв
Автор
Змют креативносп
Л. Виготсь-кий
Творчою е будь-яка д1яльшсть, що створюе нове, творчють - необхщ-на умова юнування, 1 все навколо зобов'язане сво!м походженням творчому процесу людини.
Я. Поно-марьов
Креатившсть складаеться 1з двох основних складових: формально-ди-нам1чного аспекту мотивацшно! напруженосл, що проявляеться через активну дослщну д1яльшсть, штелектуальну працю та сенситивностт тобто чутливост до штугтивних проявгв мислення
О. Яковлева
Креатившсть - це реатзащя людиною власно! шдив1дуальносп, а не наб1р особистгсних рис.
В. Моляко
Творча обдаровашсть е вродженим статичним феноменом, а вже на и основ1 формуються вмшня та навички творчого розв'язування задач д1яльност!_
М. Подд'яков
Творча спрямоватстъ складаеться 1з компонента: потреби [ мотиви; форму-вання цшей; емоцине регулювання; шзнавальш засоби та результати.
С. Алфеева, А. Матюшкш
Креатившсть формуеться за допомогою розвитку особистих рис, таланту, зд1бностей.
В. Дружинш
Креатившсть - це властивють, яка реатзуеться лише за сприятливих умов середовища.
Н. Хазратова
Креатившсть спочатку формуеться на внутршньому мотивацшно-особистасному р1вш, а шзшше - на зовшшньому поведшковому [ продуктивному р1внях.
М. Гнатко
Творчють - актившсть, завдяки якш людина народжуе нов1 сощально значущ1 матер1альш та духовш цшност! Креатившсть подшяеться на потенцшну (комплекс в1дпов1дних задатктв) та актуальну (в1дпов1дш зд1бност1).
Е. де Боно
Креатившсть е, з одного боку, природною властивютю людини, а з ш-шого, це - найвища форма активност особистоста, що втшюеться у продуктах творчостт
А. Маслоу
Креатившсть - це творч1 зд1бност1 особистосл, яка реатзуе потребу самоактуашзацп.
А. Дж.Роу
Креатившсть ввдображае креативне мислення людини. Воно ввдр1з-няеться ввд "звичайного" тим, що концентруеться на прагненш досяг-нути чогось нового чи унжального.
Г. Альтшул-лер
Творчгсть е процесом анал1зу та синтезу нових форм { образгв у мозку людини; вщображення предметв [ явищ об'ективного свпу, тзнання мети, умов [ причин виникнення та юнування цих предмета [ явищ.
Е. де Боно тдкреслюе, що креатившсть - не природний талант, а радше навички, яким можна навчитися. Для того, щоб досягнути креативносп, потрiб-но кидати виклик консервативним твердженням i правилам. "Адже рухаючись протореним шляхом, наше мислення часто випускае з поля зору приховаш можливосп, що розташованi поза ним" [6]. Отже, креатившсть може втшювати-ся у будь-якш справi i проявлятися у будь-кого, особливо, якщо прийняти до уваги безлiч способiв, якими креативнiсть може бути реалiзована.
Креативнiсть - це властивють, яка реалiзуеться лише за сприятливих умов середовища. Отож, що для креативного управлiння тдприемствами керiв-никам необхiдно знати методи психолопчно! активiзацil мислення людини, ме-тоди систематизованого пошуку iдей i методи цiлеспрямованого рiшення твор-чих завдань. З кожним роком дедат потрiбнiшим стае iррацiональний пiдхiд до виршення управлiнських завдань. Наявнiсть творчих здiбностей у керiвника й умшня !х розвивати у сво!х тдлеглих високо цiнуеться у всьому свт.
На наше переконання, лiдером креативного менеджменту мае бути ке-рiвник. Загальнi основи психологiчних особливостей мислення керiвника ста-новлять базис його особисто! креативно! поведшки.
З точки зору психологи, креативний процес характеризуешься наявнютю випереджувального вiдображення, ймовiрного прогнозування, передбачення подш (антиципацп). Тому вщ лiдера вимагаеться мобiлiзацiя всiх його штелек-туальних i психологiчних здiбностей.
Для розумiння своерiдностi креативного процесу в управлшськш дiяль-ностi потрiбно враховувати, що особливiстю сучасного мислення керiвника виступае унiкальне значення розумових процешв у забезпеченнi ефективно! уп-равлшсько! дiяльностi. Однак, на вщмшу вщ, наприклад, вченого-теоретика, мислення керiвника-практика розглядають як практичне мислення. Науковщ працюють у спецiальному напрямi, який позначають як "психолопя практичного управлшського мислення". Загальнотеоретичними засадами цього напряму були працi визначного радянського вченого С. Л. Рубшштейна [7].
Виступаючи стосовно тдлеглих у специфiчнiй ролi арбiтра правильнос-тi !хшх дш, керiвник повинен визначити критерп вирiшення проблем, що тдля-гають ощнюванню. Специфiчною для практичного мислення керiвника е також форма вiдповiдальностi - не лише за результат, але й за сам процес розроблення ршення.
Позищя суб'екта для теоретичного мислення е тзнавальною, а для практичного мислення - початково-перетворюючою. Вщмшний вщ теоретичного i сам характер роботи практичного мислення з шформащею про проблему. У першому випадку видiляються загальнi, головнi риси, в другому - детал^ зокре-ма, якi нерiдко пiдказують шлях до виршення проблеми. Врахування деталей на практищ iнодi мае виршальне значення.
Наступна специфiчна особливiсть творчого практичного мислення керiв-ника пов'язана зi змiстом та умовами управлшсько! дiяльностi. За змiстом уп-равлшня потребуе уявного оперування з шформащею про людей, що характеризуются великим ступенем складносп i прихованосп вiд безпосереднього сприйняття, а тому труднощами "розшифровки" й однозначнiстю штерпретацп.
Невизначенiсть розумових задач керiвника може виникати через певш психологiчнi причини: складшсть, дефiцит або надлишок шформацп. Профе-сiйною вимогою до керiвника е поеднання високого рiвня системного мислення з достатшм розвитком його аналиичних сторiн.
Управлiнськi ситуацil характеризуються динамiчнiстю, варiативнiсть си-туацiй потребуе активно! продуктивно! розумово! роботи, а швидюсть !х змiни надае управлшськш дiяльностi iншу специфiчну особливiсть - режим "цейтно-
ту" (постшний брак часу). Це вимагае вщ практичного мислення високо! швид-косп, оперативностi включення до ситуаци, швидкого переключення вiд осмис-лення до дш. З огляду на те, що управлiнське рiшення оцiнюеться за адекватшс-тю (якiстю) i своечасшстю, дуже важливими е особливостi оргашзацп пам'ятi та професiйного досвiду. Динамiчнiсть мислення залежить також вiд швидкосп актуалiзацil шформацп з пам'ятi i готовностi системи знань до використання.
До загальних здiбностей, що впливають на ефективнють управлшсько! дiяльностi, належать штелект, креативнiсть, здатнiсть до навчання, рефлектив-нiсть, активнiсть, саморегуляцiя. 1снуе специфiчна криволiнiйна залежнiсть ус-тшносл управлшсько! дiяльностi вiд мiри розвитку загальних здiбностей ке-рiвника. Цей факт експериментально доведено щодо штелекту, рефлективностi i креативностi. Щодо здатност до навчання, то слабка здатнють е негативним чинником управлшсько! дiяльностi, але й занадто висока здатнють до навчання не сприяе ефективност управлiння. Це пояснюемо, зокрема, тим, що прагнення вщразу спробувати (використати на практищ) те, чого навчився (експерименту-вання), пiдвищуе ризикованiсть дiяльностi i знижуе !! якiснi показники.
Спещальш здiбностi пропорцiйнi успiшностi управлшсько! дiяльностi. Чим вище розвинути спещальш здiбностi, тим вищi за шших рiвних умов показники ефективносл дiяльностi. Наприклад, довгострокова пам'ять (психоло-гiчна основа професiйного досвiду) i оперативна пам'ять (основа реалiзацil фун-кцiй оперативного управлiння) е об'ективними умовами ефективност дiяльнос-тi керiвника. Розвиток уваги, уяви аналогiчно корелюе iз успiшнiстю, а отже - i зi змiцненням статусу лщера креативного процесу.
Про великий штелектуальний потенцiал керiвника свiдчить здатнiсть ге-нерувати значну кiлькiсть рiзноманiтних i оригiнальних 1дей, вмiння складати просп конкретнi плани, своечасно корегувати !х пiд впливом змiн, а також воля у реалiзацil затвердженого плану. Найважливша умова ефективностi керiвниц-тва - пропорцшне поеднання розуму i волi, що можна вiдобразити у "формулi квадрата" (рис. 1).
Зв'язок iнтелекту з управлшням очевидний i мае вирiшальне значення. Лщер креативного процесу повинен мати високий рiвень iнтелекту (вiд лат. 1п-1вПесШ$ - пiзнання, розумшня) - це узагальнене поняття, до складу якого вхо-дять: сприйняття, пам'ять, увага, уява. 1нтелект, ^м цього, залежить вiд осо-бистюних властивостей суб'екта. 1нтелектуальна обдарованiсть як форма про-яву iнтелектуальних здiбностей диференцiюеться на кiлька типiв [8, с. 123]:
Кмiтливi - з коефщентом штелекту бшьше 135 балiв (за шкалою Д. Векслера норма - 100-115 балiв).
Вiдмiннi учнi - люди з високими показниками навчальних досягнень.
>, Усшх
^ Д1ЯЛЬНОСТ1
Рис. 1. Модель ефективностг кер1вництва "Формула квадрата" [8]
Воля
Компетентн1 - люди, що мають великий обсяг професшних знань i дос-вщ практично! роботи.
Талановит1 - люди з надзвичайними штелектуальними досягненнями, як здобули визнання у суспiлъно значимих формах.
Креативи - люди, як народжують багато творчих, оригшальних щей i вiдчуваютъ потребу вирiшення складних проблем.
Мудр1 - люди з екстраординарними штелектуальними можливостями, пов'язаними з аналiзом i прогнозом "повсякденного" життя.
Акцентуемо увагу на тому, що за такою диференщащею юнують вщмш-ностi креативного вiд талановитого i мудрого типiв штелектуально! обдарова-носи.
До iнтелектуалъних здiбностей особистостi належить: креативнiстъ, здатнiстъ до навчання, рефлектившсть (приклад наслiдування пiдлеглими). У дiяльностi вони виступають у нерозривному зв'язку iз вродженим рiвнем розу-мових функцш. Однак вже у 1960 р. американський психолог Е. Гiзеллi [8, с. 240] довiв факт нелшшно! залежностi ефективностi управлшсько1 дiяльностi вiд рiвня iнтелектуалъних здiбностей. Вчеш намагаються знайти пояснення, чому розумний керiвник не завжди е автоматично найефектившшим. Спроби визна-чити особливий набiр рис характеру та розумових здiбностей iдеалъного керiв-ника мали обмежений успiх.
Як пiдсумок зазначених особливостей мислення керiвника для його ль дерства у креативному менеджмент^ на рис. 2 наведено найбшьш важливi, на нашу думку, риси для цього.
знания теорп \ практики менеджменту
зд1бшсть до кер1вництва
знания об'екту, зовшшнього середовища та системи, в яку входить об'ект управлшня
стратепчне, економшие, просторове та творче мислення
вмшня:
застосовувати закони психологи 1 педагопки;
ставити цш [ завдання;
визначити стратегию [ тактику д1яльносп;
анал1зувати та планувати;
ризикувати;
створювати «Команду»; знаходити оптимальш р1шення; прогнозувати майбутне;
творити та мотивувати шдлеглих до творчосп
Рис. 2. Вимоги до особистост1 льдера креативного менеджменту Висновки та перспективи подальших дослвджень:
1. Креативтсть - нов1тнш термш, яким окреслюються "творч1 зд1бноси 1нди-вща, що характеризуються здаттстю до продукування принципово нових щей, а також входять у структуру обдарованоси як незалежний фактор.
2. Складшсть вивчення феномену креативностi зокрема в тому, що MexaHÍ3M його формування та розвитку надзвичайно складний i не тддаеться форма-лiзацil.
3. Одшею з основних передумов розвитку креативност на mдприемствi е творчш керiвник-лiдер.
4. Визначено основнi риси керiвника, якi сприяють його лщерству у креативному менеджментi: креатившсть, надiя на успiх, афiляцiя, воля, вмшня ки-нути виклик консервативним твердженням i правилам, вмiння передбачи-ти, наявнiсть практичного управлiнського мислення, iнтелект, здатнiсть до навчання, рефлектившсть, активнiсть, саморегуляцiя, розвиненi довгостро-кова та оперативна пам'ять тощо.
5. Аналiз сучасних дослiджень показав, що до сьогодш ще немае однозначно! вщповвд на запитання: чи юнуе взагалi креативнiсть як явище, чи вона е науковим конструктом, чи е самостшним процес креативностi, чи креатившсть - це сума шших психiчних процесiв. Вважаемо, що це потребуе по-дальших дослщжень.
Л1тература
1. Креативный менеджмент и способы активизации мышления менеджера. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ponteiffel.ru/
2. Свидрук I.I. Креативний менеджмент : навч. поабн. / I.I. Свидрук. - К. : Вид-во ЦУЛ, 2012. - 224 с.
3. Вгапед1я - Вшьна енциклопед1я. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wikipedia.org.ua.
4. Barron F. Creativity, intelligence and personality / F. Barron, D. Harrington // Ann. Rev. of Psychol. - 1981. - Vol. 32. - Pp. 439-447.
5. Выготский Л.С. Воображение и творчество: психол. Очерк / Л.С. Выготский // Кн. для учителя. - М. : Изд-во "Просвещение", 1991. - 93 с.
6. Эдуард де Боно. Генератор креативных идей / Эдуард де Боно. - СПб. : Изд-во "Питер", 2008. - 192 с.
7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 720 с.
8. Ревская Н.Е. Психология менеджмента: конспект лекцш / Н.Е. Ревская. - СПб. : Изд-во "Альфа", 2001. - 240 с.
Свидрук И.И. Сущность креативности и условия лидерства в креативном менеджменте
Обоснована необходимость активизации креативной основы деятельности предприятий. Выяснена сущность креативности в общем понимании и в производственной деятельности предприятия. Определена роль руководителя в развитии креативности на предприятии. Приведены основные черты, способствующие лидерству в креативном менеджменте.
Ключевые слова: креативность, креативный менеджмент, творческое развитие, предпосылки, руководитель, лидер.
Svidruk I.I. Essence of creative and pre-condition of leadership is creative management
The necessity of activation of creative basis is reasonable for activity of enterprises. Essence of creative is found out in the general understanding and in productive activity of enterprise. The role of leader is certain in development of creative on an enterprise. The brought basic lines over, which assist leadership in a creative management.
Keywords: creative, creative management, creative development, pre-conditions, leader, leader.
