Методика розвитку творчого мислення майбутніх дизайнерів для підготовки до дипломного проектування Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

нлты

УКРЛИНИ

wi/ган

Науковий bIch и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU

http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270438 Article received 22.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 37:658.512.2

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

[^1 Correspondence author T. S. Kozak 1561541@gmail.com

Т. С. Козак

Нащональний лтотехшчний ушверситет Украши, м. Львiв, Украша

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ДИЗАЙНЕР1В ДЛЯ

П1ДГОТОВКИ ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Обгрунтовано доцшьшсть дослвдження проблеми розвитку творчого мислення в контекст шдготовки до дипломного проектування. З'ясовано, що система освiти вимагае оновлення пiдготовки квалiфiкованих фахiвцiв та очкуе вiд викладачiв вищих навчальних закладiв творчого самовиявлення, професшно!' iнIцивiдуальностi. Визначено, що на завершальнш стадй професшно!' пiдготовки у навчальному закладi важливим засобом активацй навчального процесу е дипломний проект, який штегруе знання з уах фундаментальних i професшно зорiентованих дисциплiн. Розглянуто питання науково-дослщно! ро-боти студента та поняття "творчють". Зазначено, що важливу роль пот^бно вiдводити пошуковим творчим методам навчан-ня, а також те, що творчий потенщал може бути визначений як сукупшсть здiбностей та шших рис, що сприяють творчому мисленню. Встановлено, що розвиток творчих здiбностей особистостi е одним з основних завдань сучасноТ професiйноТ ос-вiти i стае очевидною необхщшсть пошуку новоТ методики розвитку творчого мислення. Викладено методику розвитку творчого мислення, яка повинна мютити стандартний навиковий тренiнг з включенням вправ з розвитку креативностi, мета якоТ полягае в усвiдомленнi i подоланш кордонiв мислення майбутнього фахiвця, використання всього розумового потенщ-алу для роботи над завданнями. З'ясовано, що нова методика розвитку творчого мислення е необхщним засобом i повинна виступати домшантним вектором у творчому мисленш пiд час пiдготовки до дипломного проектування.

Клю^ое^ слова: квалiфiкований фахiвець; креативнiсть; метод; науково-дослiдна робота; треншг.

Вступ. Розбудова украшського сусшльства на гума-нiстичних i демократичных засадах зумовлюе iстотнi змiни щодо оновлення системы освiти, пiдготовки ква-лiфiкованих фахiвцiв та вимагае вщ викладачiв вищих навчальних закладiв творчого самовиявлення, профе-сшно! iндивiдуальностi.

Для забезпечення нового рiвня якостi професшно1 пiдготовки майбутнiх спецiалiстiв, якi можуть гнучко перебудовувати напрям i змкт свое! виробничо! дiяль-ностi у зв'язку зi змiною вимог ринку пращ, потрiбно застосовувати нетрадицiйнi тдходи до навчання та ви-ховання молодi (Litvinchuk, 2006, с. 375). Найперспек-тивнiшими для цього е проблемне проектування, штег-рацiя професшних завдань, використання метод1в ситуативного та концептуального моделювання, творчого експерименту, прийом1в тренування креативностi (^у-danovska, 2013).

Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Багато дослiдникiв опрацювали теоретико-методолопчну основу професшно1 дiяльностi (В. Аронов, Дж. Джонс, М. Каган та iншi науковщ). У рiзних аспектах досль джень методологiчнi шдходи професшно1 освiти роз-глянуто у працях С. Я. Батишева, А. П. Беляево!, Д. В. Чер-ншевського та iн. Формування i розвиток особистостi як фахiвця можливе за умови використання штегратив-ного тдходу (I. М. Козловська, Г. А. 1ванов та iн.).

Проблеми науково-дослвдно! роботи студен1в у ви-щiй школi та методологи й методики науково! творчос-тi студента дослвджували: С. Архiпов, С. Гончаренко, К. Горбунова, С. Ефремов, В. Кремень, В. Луговий,

Е. В. Лузш, Г. Майборода, Е. Мегем, Н. Ничкало, Ю. Олександров, О. Трошкш та iн.

Складнiсть поняття "креатившсть" показуе багатоас-пектнiсть вивчення його з психологiчного та педагопч-ного погляду (Дж. Гiлфорд, Е. Торренс, В. О. Моляко та ш.). Багато науковщв дослiджували проблему творчого мислення (М. М. Бахтш, Н. Д. Дружинш, С. Л. Рубш-штейн та iн.). Спещалкти з методики творчого пошуку створили рiзнi теорп i рекомендаци з оргашзацп творчого процесу (О. Кайдановська, С.Б. Лггвшчук, М. Мь калко та iн.).

Мета ще1 роботи полягае у розкриттi, вивченш та визначеннi головних методiв творчого мислення майбутшх дизайнер1в у контекст пiдготовки до дипломного проектування.

Виклад основного матерiалу. Пiдготовка квалiфi-кованого пращвника вiдповiдного р1вня i профiлю, компетентного, вщповвдального, що в1льно володiе своею професiею, й орiентованого в сушжних галузях дiяль-ностi, здатного до ефективно1 роботи зi спещальносп на рiвнi свiтових стандартiв, готового до постшного професiйного зростання, сощально1 та професшно1 мо-бiльностi; задоволення потреб особистостi у здобуттi вщповщно1 освiти, здатна вплинути на змiну сощально1 свiдомостi в краш й репрезентувати себе за межами держави.

У сучасних умовах розвитку суспiльства, економжи i визначено1 галузi на завершальнш стади професшно1 пiдготовки у навчальному закладi важливим засобом активацп навчального процесу е дипломний проект. Вш

Цитування за ДСТУ: Козак Т. С. Методика розвитку творчого мислення майбутшх дизайнерiвдля тдготовки до дипломного

проектування. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(4). С. 181-185. Citation APA: Kozak, T. S. (2017). Some Methods of Development Creative Thinking of Future Designers in the Context of Readiness to Diploma Projecting. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 181-185. https://doi.org/10.15421/40270438

мае бути зорieнтованим на виршення актуальних проблем галузi та процеав управлiння в нiй.

Дипломний проект е самостшним навчально-науко-вим дослщженням. Його мета полягае у виявленш рiвнiв загальнонауково! та спещально! тдготовки студента, його здатностi застосовувати набуп знания пiд час вирь шення конкретних проблем, схильностi до аналiзу та са-мостiйного узагальнення матерiалу з теми дослiджения. Це перетворюе дипломний проект у важливий чинник професшноI тдготовки фахiвця, здатний впливати та-кож на становлення його особистiсних ценностей.

Саме дипломний проект штегруе знання з у«х фун-даментальних i професiйно зорiентованих дисциплiн. Процес дипломного проектування як зааб формування готовностi до професшно! дiяльностi базуеться на засадах штегративного пiдходу.

1нтегративний пiдхiд розкривае iнструментальнi можливостi формування готовностi. Тшьки володiючи цiлiсною системою професiйно зорiентованих знань, фахiвець спроможний успiшно виконувати завдання. Саме у дипломному проекп завдяки механiзмам штег-раци спостертаеться взаемозв'язок сумiжних дисциплiн i галузей науки.

Iнтеграцiйнi тенденци набувають щораз бшьшо! ак-туальностi як дiевий засiб формування цШсно! фундаментально! освии.

Опрацьовуючи проблему розвитку творчого мислен-ня, беремо до уваги креативну компоненту, яка забезпе-чуе творчий розвиток особистосп пiд час тдготовки до дипломного проектування. Вона мктить в собi науково-дослвдну роботу студента, творчу спiвпрацю дипломника та керiвника дипломного проекту, а також методи, як розкривають повною мiрою креативнiсть мислення майбутнього фахiвця.

Науково-дослiдна дiяльнiсть мае бути спрямована на отримання первинних наукових i професiйних знань i вмшь; сприяти формуванню наукового свiтогляду, розвитку лопчного мислення, становленню соцiально активное' особистостi; розвивати вмiния виокремлювати i вирiшувати найважливiшi соцiальнi, екологiчнi та тех-нiчнi проблеми; ознайомлювати з методами системного аналiзу i прийомами пiзнания складних рiзнорiвневих систем; навчати навикам самостiйно! роботи з рiзними джерелами iнформацi! (¡уапоу, 2006).

Рушшною силою розвитку особистостi студентiв i викладачiв стають !хня спiльна творча дiяльнiсть i сшл-кування, у процес яко! iде! стають шструментом, осо-бистим надбанням студентiв, задають загальну спрямо-ванiсть дiяльностi.

Розвиток науково! творчостi у навчальному закладi е необхiдним, оск1льки як1сна шдготовка фах1вщв потре-буе постiйного оновлення змiсту професiйного освiти вiдповiдно до поступу науково-техшчного прогресу i його впливу на виробництво. З огляду на це, актуаль-ним завданням вищо! школи е поглиблення теоретич-них знань студентiв, залучення до науково! роботи i розвиток навичок творчо! працi. Виконання цього завдання потребуе сп1льних зусиль педагопв вищо! школи i психологiв, зокрема у визначеннi психолого-педаго-гiчних умов навчально-виховного процесу, в якому важливу роль вiдводять пошуковим творчим методам навчання.

На пiдставi нових вимог до проектування освишх систем i до якосп професiйного навчання в умовах ш-

формацiйно-технологiчноi революцii, розвиток сучасно! вищо! освiти, на думку Е. Лузш, мае моделюватися на загальнш психолого-педагогiчнiй основi формування творчого потенщалу особистостi, що видiляе чотири ос-новнi !! напрями: перший вивчае процес творчостi як особливий вид мислення, спрямований на виршення проблемних завдань, розв'язання яких не доступне ло-гiчному аналiзу; другий - присвячений особистостi творчих людей; третш - спрямований на дiагностику творчих здiбностей, а четвертий - дослвджуе проблеми тренiнгiв творчостi (Luzik, 2003, с. 384).

Необхвдними iндивiдуально-творчими якостями майбутнього дослвдника е: креативнiсть мислення (здат-нiсть продукувати новi вде!, гiпотези, способи виражен-ня проблемних завдань); шту!щя (пряме бачення суп речей, знаходження правильного виршення проблеми без усвщомлення шлях1в i способiв досягнення); творча уява (самостшне створення нових образiв, якi реалiзу-ються в оригiнальних i щнних результатах дiяльностi); дивергентнiсть мислення; альтернатившсть (здатнiсть запропонувати к1лька пiдходiв до розв'язання завдання та змiнювати !х, бачити проблеми, об'екти в рiзних ракурсах); оригiнальнiсть мислення (своерщшсть якостей розуму, способу розумово! д1яльносп, можливостi ство-рювати думки, що вiдрiзняються вiд загальноприйнятих погляд1в); асощатившсть мислення (здатнiсть викорис-товувати асощацп, зокрема аналогii, а також вщдале-нiсть асоцiацiй); iнтелектуальна активнiсть (штеграль-ний пiзнавально-мотивацiйний показник р1вня розвитку творчо! особистосп, що грунтуеться на штелектуальнш iнiцiативi); iнтелектуальна iнiцiатива (продовження розумово! дiяльностi за межами задано! ситуаци, що не зу-мовлена нi практичними потребами, ш негативним ощ-нюванням роботи) (Vitvytska, 2003).

Дiапазон творчостi охоплюе ди вiд нестандартного рiшення простого завдання до реалiзацii унiкальних по-тенцш iндивiда у професiйнiй дiяльностi. Творчий по-тенцiал може бути визначений як сукупшсть здiбностей та шших рис, що сприяють творчому мисленню. Отже, складний процес формування особистосп, здатно! до творчостi, можна уявити у виглядi тако! схеми: задатки - дiяльнiсть - здiбностi - творча дiяльнiсть - творча особисткть (Horbunova, 2001).

Виходячи iз зазначеного вище, робимо висновок, що саме творчкть -головна характеристика професшно! дь яльносп майбутнiх дизайнер1в.

Розвиток творчих здiбностей особистостi е одним з основних завдань сучасно! професшно! освгги й вихо-вання i потребуе впровадження спецiальних педагопч-них технологш, що дають змогу розвивати ушкальний креативний потенцiал майбутнього дизайнера у ходi його фахово! тдготовки.

Творчкть та креативтсть - досить близью понят-тя. Креативнiсть (ввд англ. create - створювати, англ. creative - творчий, творчий) - творчi здiбностi iндивiда, що характеризуются готовнiстю до створення принци-пово нових вдей, що вiдхиляються ввд традицiйних або прийнятих схем мислення i входять у структуру обда-рованостi як незалежний чинник, а також здатшсть ви-рiшувати проблеми, що виникають всерединi статичних систем. Креативтсть пов'язують iз творчими досягнен-нями особистостi (Petrovs'koho & Yaroshevs'koho, 1999).

Уже на початковiй стади виконання дипломного проекту проявляеться рiвень сформованостi креатив-

носп та розкриваеться творча особистiсть. Часто осо-бистiсний страх, а не звичайний колективний, викликае у студенпв вагання i певний пiдсвiдомий страх, який заводить 1х у глухий кут.

Тому проблема подолання творчого "ступору" або, шшими словами, здатшсть вiдкривати особистiсний сенс творчого розвитку у процес вирiшення творчого завдання у студентiв-дипломникiв потребуе кардиналь-них рiшень. Вирiшення ще1 проблеми вимагае змктити акценти у навчаннi зi засвоення готових алгоритмiв на розвиток нестандартного мислення, творчих здiбностей i якостей особистостi. Творчий пiдхiд у професiйнiй сферi - один iз головних чинник1в 11 ефективностi. Творче мислення е потужним чинником розвитку осо-бистостi, що визначае 11 готовнiсть змiнюватися, вщ-мовлятися вщ стереотип1в.

Сучасний освiтнiй простiр спрямований на форму-вання особистостi, тдготовлено! до ефективно! профе-сшно1 дiяльностi. Проте динамiка змiни вимог до фахiв-ця диктують потребу формування неабиякого творчого пiдходу. Т1льки це дае змогу конкурувати на пересиче-ному професюналами ринку працi. Здатнiсть до креативного розв'язання проблем е основним чинником фахового зростання творчо1 людини. Викладачам пот-рiбно встигати за рухом сощально значущих змiн, щоб забезпечувати студентiв повним спектром навичок i знань, як1, своею чергою, повиннi швидко i гнучко реагу-вати на рiзнi ситуацн, що виникають пiд час навчання.

Внаслвдок усього цього стае очевидною потреба по-шуку ново! методики розвитку творчого мислення, адаптовано! до студенпв за напрямком "дизайн" у скла-дi креативно1 компоненти пiд час виконання дипломного проектування.

Зростання попиту на нову методику пояснюють на-самперед тим, що креатившсть стала категоричним ш-перативом тд час тдготовки студента до дипломного проектування. Це ключова компетенцiя i конкурентна перевага успiшного студента випускника, який прагне досягти певного професшного рiвня, iнтегруючи в собi знання, умiння i навички.

На нашу думку, методика розвитку творчого мислення повинна мктити стандартний навиковий треншг iз включенням вправ з розвитку креативносп, мета яко1 полягае в усввдомленш i подоланнi кордошв мислення майбутнього фах1вця, використання всього розумового потенщалу для роботи над завданнями, якi вимагають творчого ршення, донести до студент1в, що таке творче мислення, що сприяе, а що заважае розвитку ще1 якосп, засоби управляти, описати природу креативносп, пока-зати зворотний бiк креативносп - шаблон, стереотип, штамп, клше (бiльшiсть наших внутрiшнiх бар'ерiв ви-ходять з нашого виховання, свиоввдчуття, установок, фiльтрiв та лiнз сприйняття).

Завданням ново!" методики розвитку креативного мислення е:

• аналiз i рiшення студентами нестандартних дизайнерсь-ких задач;

• проведення мiнi-презентацiй;

• висвiтлити лекцшний матерiал, що включае: техн1ки продукування iдей; творчi шдходи вiдомих дизайнерiв, художниюв, митщв з усього свпу (яю працюють у рiз-них сферах за напрямком "мистецтво") та !'х шляхи ви-ходу iз тупикових ситуаций; фактори, що блокують кре-ативнiсть;

• обгрунтувати i практично втiлити у процес навчання студентiв-випускникiв у ход! роботи над дипломним проектуванням спещальт iнструменти творчого пошуку (надалi методи), як1 здатнi забезпечити швидке виршен-ня прикладних задач.

На наше переконання, студенти повинш не тшьки отримувати новi знання та навички, а й знаходити в со-бi щось нове, незвiдане - не дивуватися, а дивувати самих себе.

Найввдомшим розробником ще1 креативностi у свь товiй психологи е американський дослвдник Торранс, який розробив цiлiсну програму з розвитку креативного мислення, суть яко1 коротко можна сформулювати як:

• видшення необхiдних i достатнiх умов для виршення завдання;

• розвиток готовностi вщмовитися вiд стандартного розв'язання проблеми;

• розвиток здатност сприймати нестандарты! та багато-функцюнальш речi;

• спроможтсть з'еднання протилежних iдей з рiзних галу-зей;

• розвиток здобност до усвiдомленыя поляризацшно!' 1де! та звiльненыя вiд и впливу.

Основою методики Торранса е iдея подолання сте-реотипiв мислення (СИеЬо1;оуа, 2014).

Зi свого боку, розглядаючи методику творчого розвитку особистосп, також не можемо нехтувати дороб-ком украшського психолога В. О. Моляко. Вш звер-таеться до поняття "стратеги" творчо1 д1яльносп. По-няття стратеги тдходить для цШсного опису рiшення конструкторських завдань, оскшьки в цьому випадку воно включае, з одного боку, попередш можливосп й дЦ" суб'екта, планування дiй i здiйснення 1х, а з шшого боку - тенденцп й методи, що переважають у дiях конструктор1в та пов'язанi з характером проектування взагал^

Стратегт - це, окрш всього iншого, генеральна програма дiй, головний напрямок пошуку й розробки, що тдкорюе собi всi iншi дп.

Моляко В. О. шд час вивчення творчо1 конструк-торсько1 дiяльностi вид1ляе п'ять основних стратегiй, а саме: пошуку аналопв (стратегiя аналогiзування); ком-бшаторних дiй (стратегiя комбiнування); реконструк-тивних дiй (реконструювальна); унiверсальна; випадко-вих пiдстановок (Мо1уако & Мщуку, 2006).

Для формування професiйно-творчих умiнь у дизайнеров, на наш погляд, найдоцшьнше використати такi активнi методи творчого пошуку, як:

• метод "мозкового штурму" або "мозкова атака" або брейнстормшг (колективне генерування щей ршення творчого завдання),

• метод фокальних об'еютв (властивост навмання ввдб-раних ^в переносять на ключовий об'ект, який знахо-диться нiби у фокус цих властивостей),

• метод вигьних асощацш (перетворення предметних, абстрактных i психологiчних асоцiацiй у графiчнi пошу-ки рiшеыь об'екта),

• бютчний метод (аналiз конкретних об'ектiв бюн1ки з метою отримання неординарних ршень конструктивних вузлiв, нових властивостей поверхонь i фактур),

• метод тверсп (орiентований на пошук iдей, ршення творчого завдання в нових, несподiваних напрямках, найчастiше протилежних традицiйыим поглядам i пере-

конанням, яю диктуються формальною логiкою i здоро-вим глуздом),

• метод емпатп (застосування аналоги е шби пром!ж-ною ланкою мтж штуУтивними i логiчними процедурами мислення),

• дискуая (публiчне обговорення актуального i супереч-ливого питання),

• метод евристичних запитань (викладач шляхом правильно поставлених питань змушуе слухачiв на основi наявних знань, спостережень, життевого досвiду, лопч-них мiркувань формулювати новi поняття, висновки, правила),

• метод декомпозицИ (розкладання складного завдання на складники i послiдовне ршення ланцюга приватних завдань),

• метод комбтаторики (заснований на пошуку, досль дженш та застосуваннi закономiрностей варiантноï змь ни просторових, конструктивних, функцiональних i гра-фiчних структур, а також на способах проектування об'еклв дизайну з тишзованих елементiв),

• метод трансформащ (перетворення одте!' форми в ш-шу, трансформация деталей усередиш однiеï форми),

• метод кинетизму (метод проектування, в основi якого лежить iдея руху форм та його видозмiни),

• метод скампер (заснований на спостережент, що все нове е модиф!кащя вже наявного, це схема постановки запитань, що стимулюють виникнення нових iдей),

• синектичний метод (глибоко вивчити проблему i звик-нути до не!', тобто зробити незнайоме знайомим, а вщ звичного вщмовитися; вiн Грунтуеться на послiдовному застосувант чотирьох видов аналогш: прямо!' (як розв'язують схож задачi), особисто!' (уявляючи себе на мкщ об'екта, що змiнюеться), символ!чно!' (у вигляд коротко!' образно!' назви задач) i фантастично!' (з викорис-танням казкових персонажв),

• метод Уолта Дкнея (метод проводять у форм! рольо-во'1 гри, в як1й учасники розглядають поставлене завдання з трьох точок зору: творчо!', реалiстичноï i критично!'; метод можна використовувати як шдивщуально, так i в груш),

• техтка "6 капелюхiв" Едварда де Боно (в основ! методу закладено концепцию паралельного мислення; зазви-чай, те чи шше ршення народжуеться у згткненш думок, у дискуси i полемщц у метафоричному розумшт, надя-гаючи кожен з капелюх!в, людина може поглянути на проблему з к!лькох точок зору),

• метод mind map - створення карт розуму або ште-лект-карт, або ментальних карт (метод дае змогу структурувати розумовий процес i стимулювати покро-кове мислення; правильно розставити прюритети). Кожен з названих методов може поеднуватися з îh-

шими й мати низку модифжацш. Отже, icHye безл1ч найр1зноман1тн1ших методiв, здатних розбудити в майбутньому дизайнеровi iнiцiативy, розкрити його îh-дивiдyальнi творчi здатностi, розвити логшу мислення у професiйномy напрямку, регулювати й iнтенсифiкyвати процес творчого пошуку, що забезпечуе формування професшно-творчих yмiнь, привчити стyдентiв самос-

тшно розв'язувати комплекс задач, важливих для ди-зайнерсько! практики, сощально! та мiжособистiсно! комушкаци, професiйного зростання.

Готовшсть майбутнiх дизайнерiв до професшно! дь яльностi розглядаемо як iнтегративну яюсть, що ввдоб-ражае здатнiсть особистосп генерувати в собi знання, творчi можливостi та умiння вдало застосовувати методику творчого пошуку й пам'ятати при цьому, що сам дизайн виник як синтез мистецтва, промисловосп та науки.

Висновок. Обгрунтування проблеми професшно! освгги з тдготовки майбутшх дизайнеров у сучасних умовах дало змогу зробити висновок, що описана вище методика е необхвдним засобом креативно! компоненти i повинна виступати домшантним вектором у творчому мисленш шд час шдготовки до дипломного проектування

До подальших напрямiв дослвджень вiдносимо де-тальнiше опрацювання методики творчого мислення фахiвця з дизайну та розроблення серi! нестандартних дизайнерських задач, тренiнгiв, мiнi-презентацiй, лек-цiйного матерiалу, якi необхiдно застосовувати в навчальному процесс

Перелж використаних джерел

Chebotova, Ya. V. (2014). Problematyka kreatyvnosty v uchebe stu-dentov dyzaynerskykh spetsyalnostey. Visnyk Luhanskoho natsi-onalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka, 2(6), 89-99. Retrieved from: http://www.stattionline.org.ua. Horbunova, K. M. (2001). Tvorcha diyalnist yak teoretychna problem [Creative activity as a theoretical problem], 2, 40-45. Kyiv: MDHU. [in Ukrainian]. Ivanov, H. A. (2006). Integrativnye osnovy organizacii nauchno-issle-

dovatelskoj dejatelnosti uchashhihsja (pp. 22-27). [in Russian]. Kaydanovska, O. (2013). Tvorchi metody navchalnoho proektu-vannya u profesiyniy pidhotovtsi arkhitektoriv: svitovyy dosvid. Porivnyalno-pedahohichni studiyi, 2(3), 166-172. Litvinchuk, S. B. (2006). Vykorystannya suchasnykh innovatsiynykh metodiv navchannya u pidhotovtsi studentiv do maybutn'oyi profe-siynoyi diyal'nosti. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi ta innovat-siyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya, dosvid, problemy: zb. nauk. pr., 10, 375-380. Vinnytsya: Planer.

Luzik, E. V. (2003). Orhanizatsiya naukovoyi diyalnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Pedahohika i psykholohiya profe-siynoyi osvity: rezultaty doslidzhen i perspektyvy: zb. nauk. pr., 4(2), 380-396. Kyiv: NTU. Molyako, V. O., & Muzyky, O. L. (2006). Zdibnosti, tvorchist, obda-rovanist: teoriya, metodyka, rezul'taty doslidzhen [Ability, creativity, talent, - theory, methodology, research]. Zhytomyr: Ruta, 320 p. [in Ukrainian]. Petrovs'koho, A. V., & Yaroshevs'koho, M. H. (Eds.) (1999). Ko-

rotkyypsykholohichnyy slovnyk. Rostov na Donu, Feniks, 380 p. Vitvytska, S. S. (2003). Osnovy pedahohiky vyshchoyi shkoly: metod. pos. dlya stud. mahistratury [Basics Education higher education: a handbook for students of Master]. Kyiv: Tsentr navchalnoy lstera-tury, 316 p. [in Ukrainian].

Т. С. Козак

Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина

МЕТОДИКА РАЗВИТИЯ ТВОРЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ БУДУЩИХ ДИЗАЙНЕРОВ ДЛЯ

ПОДГОТОВКИ К ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТИРОВАНИЮ

Обоснована целесообразность исследования проблемы развития творческого мышления в контексте подготовки к дипломному проектированию. Выяснено, что система образования требует обновления подготовки квалифицированных специалистов и ожидает от преподавателей высших учебных заведений творческого самовыражения, профессиональной индиви-

дуальности. Определено, что на завершающей стадии профессиональной подготовки в учебном заведении важным средством активации учебного процесса является дипломный проект, который интегрирует знания по всем фундаментальным и профессионально ориентированным дисциплинам. Рассмотрен вопрос научно-исследовательской работы студента и понятия "творчество". Отмечено, что важную роль необходимо отводить поисковым творческим методам обучения, а также то, что творческий потенциал может быть определен как совокупность способностей и других качеств, способствующих творческому мышлению. Установлено, что развитие творческих способностей личности является одной из основных задач современного профессионального образования и становится очевидной необходимость поиска новой методики развития творческого мышления. Изложена методика развития творческого мышления, которая должна содержать стандартный навыко-вый тренинг с включением упражнений по развитию креативности, цель которой заключается в осознании и преодолении границ мышления будущего специалиста, использование всего умственного потенциала для работы над задачами. Выяснено, что новая методика развития творческого мышления является необходимым средством и должна выступать доминантным вектором во время творческого мышления при подготовке к дипломному проектированию.

Ключевые слова: квалифицированный специалист; креативность; метод, научно-исследовательская работа; тренинг.

T. S. Kozak

Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine

SOME METHODS OF DEVELOPMENT CREATIVE THINKING OF FUTURE DESIGNERS IN THE

CONTEXT OF READINESS TO DIPLOMA PROJECTING

The advisability of the research of the problem of development creative thinking in the context of readiness to diploma projecting is grounded in the article. In the course of the research the author has revealed that the education system requires improving of training a qualified specialist. The system expects professional and creative expression from university professors. Consequently it is necessary to apply innovative approaches to study and education of youth and provide a new level of quality of training of future specialists. Therefore, the diploma projecting is an important means of activating the learning process at the final stage of studying at high school. The knowledge of all fundamental and professional disciplines is integrated. Moreover the development of scientific creativity in school is necessary. Training of specialists needs a constant updating of professional education according to technological progress. An actual task of high school is to deepen theoretical knowledge by students. Also an important role needs to devote to exploratory creative methods. One of the main factors of growth of a professional creative person is solutions to creative problem. Thus, there is a necessity to search new methods of creative thinking. Training should include some methods of creative thinking. It contains exercises of creativity. The objective of the methodology is to learn how to use the mental potential for work on projects. The tasks of the new techniques of creative thinking are as follows: analysis and innovative solutions of problems by students; making mini-presentations; using active methods for creative search like brainstorming, a bionic method, a heuristic method, Walt Disney method and other. The study has concluded that the new method of creative thinking is a necessary tool and should act as a dominant vector in the creative thinking in training to diploma projecting.

Keywords: qualified specialist; creativity; method; research work; training.

1нформащя про автора:

Козак Тетяна Сергмвна, канд. педагог. наук, ст. викладач, Нацюнальний люотехшчний ушверситет УкраТни, м. Львiв, УкраТна.

Email: 1561541@gmail.com