CC BY
23
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
Людмила РОМАНИШИНА, Оксана ШУПТА
РОЛЬ КОМУН1КАТИВНО-1ГРОВИХ СИТУАЦ1Й У П1ДГОТОВЩ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В ДО КРЕАТИВНОГО ПЕРЕКЛАДУ
Стаття присвячена проблемI тдготовки майбутнгх перекладач1в до креативного перекладу засобами комунгкативночгрових ситуацт. Дано визначення перекладацъког креативностг, визначено роль Iгрових ситуацш у розвитку профестно-дшових, мотивацтних I рефлексивних якостей майбутнъого перекладача на заняттях перекладацъкого циклу.
В умовах евроштеграцп Укра!ни суспшьство не влаштовуе юнуючий рiвень тдготовки перекладачiв до майбутньо! професшно! дiяльностi. Складний етап реформ, непростi економiчнi умови негативно впливають на статус перекладача. Суспшьству потрiбнi перекладачi-професiонали, котрi глибоко знають свiй предмет, мають фундаментальну пiдготовку, професiйну ерудицiю, високу загальну культуру, творчо пiдходять до виршення професiйних завдань.
Процес перекладу — це особлива мовна дiяльнiсть i насамперед творчий процес; це обробка шформаци, яка надiйшла, 11 синтез та аналiз, подальше передання засобами шшо! мови. 1снуе думка, що перекладати може кожний, хто непогано знае iноземну мову. Переклад може легко читатися, але якщо вш не породжуе комплекс емоцш, якi виникають пiд час читання оригiналу, то не можна говорити про адекватшсть перекладу, що е основним критерiем оцiнки перекладу. Адекватний переклад — це креативний переклад, а особистють, яка його здшснюе, — креативна особистють.
Перед педагопчною системою особливо гостро постала проблема вдосконалення процесу пiдготовки креативних перекладачiв з високим рiвнем професiоналiзму. Незважаючи на актуальнiсть проблеми, нез'ясованими залишаються питання активiзацil творчо! дiяльностi студентiв-перекладачiв, формування iнтелектуальних, професiйних i моральних якостей майбутнiх фахiвцiв у процес використання комунiкативно-iгрових ситуацiй.
Мета статт1 — визначити мюце i роль комуткативно-трових ситуацiй у процесi тдготовки майбутшх перекладачiв до креативного перекладу.
Розвиток креативносп в особистостi, в тому чи^ у майбутнього перекладача, розглядаеться як важливе завдання сучасно! системи освiти i виховання у вищш школi та неможливий без використання в навчанш вiдповiдних педагопчних технологiй. Саме у ВНЗ у процес навчання закладаються основи майбутньо! перекладацько! майстерностi В зв'язку з цим реалiзацiя процесу навчання повинна передбачати творчу оргашзащю педагогiчного процесу, розвиток творчих здiбностей особистостi i передання знань, досвiду, цiннiсних орiентацiй через творче мислення i дiяльнiсть.
Дослiдження розвитку творчих здiбностей (креативносп) проводили такi зарубiжнi вченi, як М. Воллах, Дж. Гiлфорд, П. Торренс, К. Тейлор, Х. Трш та ш. За останнi роки проблеми розвитку творчих здiбностей в Укра!ш та Росi! вивчали Г. Балл, Н. Вишнякова, П. Гальперш, I. Зязюн, I. Калашников, Д. Юрнос, А.Матюшкiн, С. Сисоева та ш.
Одним з перших креативнють як окрему психологiчну категорiю визначив Дж. Гшфорд. Згiдно з ним, креативнють i творчий потенцiал можуть бути визначеш як сукупнiсть здiбностей та iнших рис, якi сприяють успiшному творчому мисленню [1].
В. Сластьонш креативнiстю називае здiбнiсть, що вщображае глибинну властивiсть iндивiдiв створювати оригiнальнi цiнностi, приймати нестандартнi ршення [2, 18].
Н. Вишнякова визначае креатившсть як процес i комплекс штелектуальних та особистiсних якостей iндивiда, що сприяе самостiйному висуненню проблем, генеруванню велико! кiлькостi оригiнальних iдей та нешаблонному !х вирiшенню i властивий багатьом особистостям [3, 45]. У раншх дослiдженнях креативнiсть визначають як надзвичайний та ушкальний феномен, у сучасних — як прояв штелектуальних та особистюних якостей iндивiда.
На нашу думку, е вс шдстави розумiти, що креативнiсть — це комплекс здiбностей, який дозволяе особистост якiсно та компетентно створювати творчий продукт на основi сформовано! мотивацп, розвинених розумових якостей i набутого життевого досвiду. В навчальнiй дiяльностi розвиток креативностi дае змогу студентам досягнути мети навчання — сформувати всебiчно розвинену особистiсть i шдвищити якiсть засвоення знань, умiнь та навичок.
I. Алексеева, Г. Мiрам, А. Чужакш та iншi науковцi вказують на те, що перекладач — професюнал високого класу — обов'язково повинен волод^и не лише ерудищею та глибокою загальною культурою, допитливютю i розвинутими аналiтичними здiбностями, а й багатим творчим потенщалом, творчими здiбностями тобто креативнiстю. Отже, креатившсть е одшею з основних складових професiйно важливих якостей перекладача. За А. Чужакшим, саме в умовах навчально-професшно! дiяльностi у студента — майбутнього перекладача — мають формуватись i розвиватися такi професiйнi якосп, як дивергентне мислення (здатнiсть аналiзувати суспiльнi явища, факти, процеси, критичнють, мобiльнiсть, оперативнiсть мислення), висока ерудищя, висока загальна культура, креативнiсть (умшня творчо пiдходити до вирiшення професшних завдань), професiйна iнту!цiя, творча уява, вмшня керувати собою в сташ пошуку, аналiзувати сво! творчi ди [4, 7]. Креативнiсть перекладача визначаеться його вмшням знайти адекватний спошб дi! у новiй ситуацi! (практичнш i теоретичнiй) або новий спошб дi! в ситуацi! знайомiй, стереотипнш.
Формування та розвиток креативно! особистосп майбутнього перекладача вимагае впровадження нових дидактичних методiв, завдань творчого характеру, яю сприяють розвитку пiзнавальних штерешв i здiбностей студентiв, безперервному !х вдосконаленню, пiдвищенню активностi i самостшност студентiв, розвитку в них шщативи i творчого пiдходу у виршенш професiйних завдань, аналiтико-синтетично! дiяльностi мислення, мовлення, пам'яп, уваги, уяви.
В педагопчнш лiтературi описано близько двох десятюв спецiально розроблених методiв оргашзаци творчо! навчально! дiяльностi. Серед них брейнстормшг, морфологiчний аналiз, висування гшотез тощо. В основу розробки та впровадження зазначених методiв покладена гшотеза про те, що креативнiсть юнуе паралельно та незалежно вiд загальних i спецiальних здiбностей. Цi методи застосовуються як в технiчних, так i гуманiтарних науках.
На нашу думку, в процес пiдготовки студенев необхiдно навчити !х самостiйно приймати рiшення, застосовувати наявнi умiння та навички в нових проблемних ситуащях. У разi, коли майбутнi перекладачi звикнуть до стандартних або шаблонних рiшень, вони не зможуть мобшзуватись i проявити власнi творчi здiбностi у нестандартних, незвичних ситуацiях. Важливою умовою, яка сприяе розвитку креативного ставлення до професи перекладача, е використання на заняттях комунiкативно-iгрових ситуацш. Студенти повиннi вiдчути, що методика проведення заняття сприяе розвитку, актуалiзацi! та реалiзацi! !хнього особистiсного потенщалу. З цiею метою безпосередньо на занятп майбутнi перекладачi залучаються до виршення перекладацьких завдань, складних проблемних ситуацш. Ми створюемо умови, щоб кожний студент м^ вiдчути себе в ролi перекладача. Оскiльки велике значення мае не лише комушкативний досвщ, а й iндивiдуально психолопчний, то введення у навчальний процес комушкативно^грово! ситуацi! професiйного спрямування сприяе досягненню професшних цшей, розкривае !х творчий потенцiал. Виконуючи рольовi завдання, студенти користуються засобами вербального спшкування, iмпровiзують i прогнозують iгровi дп. Гра "е стимулом розвитку спонтанного творчого мовлення" [5, 7].
Беручи участь у комушкативно^грових ситуащях на заняттях, майбутш перекладачi мають змогу виробити стратепю власно! комунiкативно! поведшки, вiдпрацювати i закрiпити послiдовнiсть дш, а також професiйних умiнь i навичок. Iгровi методи навчання також сприяють кращому засвоенню лексичного, граматичного i стилiстичного матерiалу, розвитку
перекладацько! професшно! компетенци. Вважаемо за доцiльне моделювати комушкативно-irpoBi ситуаци на старших курсах, коли студенти засво!ли загальноприйнятi прийоми ведення розмови, вмдать контролювати сво! ди та поведiнку, вибирають правильну лiнiю розмови. Пiд час крово! дiяльностi студенти активiзують вивчений лексичний запас, гнучко варiюють мовними одиницями, долають страх i невпевненiсть в шшомовному спiлкуваннi.
1гровий пiдхiд до навчання мiстить великi можливостi для розвитку самоощнки як одше! з важливих професiйних якостей перекладача. Аналiз гри i досягнутих результатiв сприяе виробленню у студентiв умiння бачити, коригувати i виправляти власнi помилки, ощнювати i контролювати свою професiйну шдготовку та вiдповiднiсть !! оптимальним професшним зразкам, вiдповiдати за результати свое! дiяльностi, пiзнавати себе i самореалiзовуватися. Самооцiнка студента впливае на правильне або неправильне ставлення до себе i може стимулювати чи гальмувати розвиток особистостi. Студент повинен завжди критично ставитися до самого себе, свое! роботи i сво!х можливостей стати спещалютом. У процесi гри в нього з'являеться бажання проявити власш шдивщуальш здiбностi i нахили, визначити щнносп для себе як професюнала.
Навчання, що реалiзуе ^ровий пiдхiд до оргашзаци занять, о^м змiстового аспекту i формування адекватно! самоощнки, забезпечуе позитивну емощйну та штелектуальну обстановку в аудиторi!, атмосферу психолопчного комфорту для кожного студента. Врахування специфiки мотивацi! студентiв дозволяе коригувати навчальний процес з використанням комушкативно^грових ситуащй, щоб надати навчанню особистiсного змiсту. Самостiйне вирiшення навчальних завдань, пошук оптимального виходу iз модельованих ситуацiй неможливий без позитивно! мотиваци, яка е могутнiм впливом на мотиващйну сферу !! учасниюв i робить пiдготовчий етап утворення психолопчно! атмосфери i настанови на гру непотрiбним. Варто пам'ятати, що вмотивоваш люди впевненi у собi та успiшному завершеннi справи, активш, iнiцiативнi та рiшучi у прийнятп рiшення. На думку багатьох дослщниюв, позитивна професiйна мотивацiя може компенсувати нестачу здiбностей.
З метою створення на заняттях переконливо! мотивацi! навчання нами проводяться рольовi iгри рiзного ступеня складностi, в яких студенти виступають у ролi перекладачiв, офщшних осiб, членiв делегацiй, туристiв i т. д. Ролi розподiляються з урахуванням шдивщуальних особливостей i рiвня пiдготовки кожного студента. Ми враховуемо те, що процес навчання, який передбачае сощальш проблемы ситуацi!, вимагае вщ студента iндивiдуально! творчостi, продуктивного мислення, тзнавально! активностi, ерудицi!, шту!ци, самостiйностi, мобiльностi, взаемодi! та спшкування.
Отже, перевага iгрового пiдходу до навчання креативного перекладу в тому, що його результати значною мiрою залежать вщ студента. Такий тдхщ мiстить у собi умови для тдготовки творчого й активного спещалюта, здатного бачити перспективу, ставити i самостiйно вирiшувати проблему, реалiзовувати стратепю свое! професiйно! дiяльностi. На нашу думку, необхщно частiше застосовувати комунiкативно-iгровi ситуацi! на заняттях перекладацького циклу, зокрема таю, що сприяють розвитку креативносп i забезпечують формування професшно-дшових, психофiзiологiчних i рефлексивних якостей майбутшх перекладачiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Guilford J. P. Some theoretical views on creativity // Helson H. (Ed.) Contemporary approaches to psychology. — N. Y., 1987. — 119 p.
2. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. — М.: Школа-Пресс, 1998. — 512 с.
3. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования. В 2-х т. — Т. 1: Психология развития творческой личности взрослого человека. — Изд. 2-е, доп. и перераб. — Минск: Дэбор, 1999. — 238 с.
4. Чужакин А. Мир перевода — 3. — М.: Р. Валент, 2000 — 200 с.
5. Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранного языка / Предисловие на русском языке и приложение Н. И. Гез. — М.: Высшая школа, 1988. — 126 с.
