Научная статья на тему 'Креативный менеджмент как основа современного эффективного управления'

Креативный менеджмент как основа современного эффективного управления Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
252
84
Поделиться
Ключевые слова
КРЕАТИВНОСТЬ / УПРАВЛЕНИЕ / ОРГАНИЗАЦИЯ / КРЕАТИВНЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ / МЕНЕДЖЕР / ПРЕДПРИЯТИЕ

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Продиус Оксана Ивановна

Раскрыта сущность понятия «креативный менеджмент», рассмотрен креативный менеджмент как компонента системы управления предприятием. Определены и обоснованы принципы формирования системы креативного менеджмента. Разработаны методические рекомендации по повышению эффективности развития креативности менеджеров.

Creative management as a guarantee of the modern effective management

The essence of the concept “creative management”, considered creative management as component of the enterprise management system. Identified and justified by the principles of forming the system of creative management. Developed methodical recommendations on increase of efficiency of development of creativity of managers.

Текст научной работы на тему «Креативный менеджмент как основа современного эффективного управления»

ЕКОНОМ1КА: реалп часу

№3-4(4-5), 2012

ECONOMICS: time realities

УДК (005.336+005.591.6):61

КРЕАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ЗАПОРУКА СУЧАСНОГО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ

О.1. Продiус, к.е.н., доцент

Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украша

Сучасш тдприемства, як1 функцюнують у складному соцiально-економiчному середовищi, повинш постiйно створюва-ти i впроваджувати рiзного роду шнова-ци, що забезпечують !х ефективну дiяльнiсть в ринковш економiцi. Адже успiх економiчного роз-витку пiдприeмства вирiшальною мiрою залежить вiд впровадження у його дiяльнiсть нововведень та, на цш основi формування конкурентних пере-ваг.

У захщному менеджментi управлiння процеса-ми формування нових щей вщносять до «креативного менеджменту», який е частиною шновацшно-го менеджменту. Креативний менеджмент реалiзу-еться на передпроектно! i проектно! стадiях шно-вацшного циклу, завданням яких е формування та вiдбiр нових iдей для !х практично! реалiзацu в шновацшних проектах.

Постановка проблеми

Тема розвитку креативного менеджменту е надзвичайно актуальною для сучасного розвитку укра!нського суспшьства, мае велике значення, так як вихщ Укра!ни iз кризи пов'язан з упровад-женням в життя загально цивiлiзацiйних засад управлiння, яш базуються на нових пiдходах менеджменту.

Креативний тип розвитку оргашзацп накладае особливий вiдбиток на менеджмент, його цш, функцп, методи, структуру тощо, формуючи в його складi особливе автономне ядро, що спрямовуе i регулюе всю сукупнiсть шновацшно-швестицш-них процесiв у господарськ1й системi для забез-печення складно! штеграцп науки, виробництва i ринку. Основною метою ще! дiяльностi е забезпе-чення конкурентних переваг пiдприемства, стабшьносп його прибутк1в та iнтенсивного типу розвитку.

Устшний креативний менеджмент дае можли-вiсть пiдприемству сформувати позитивний iмiдж, пiдвищити конкурентоспроможнiсть, ефективнiше використовувати обмежеш ресурси, збiльшити прибуток.

Так, в бшьшосп високорозвинутих кра!нах керiвництво використовуе саме креативш методи управлiння, що дозволяе домогтися бшьшо! ефек-тивностi та результативносп дiяльностi компанiй.

Виклад основного матерiалу дослiдження

Термiн «креатившсть» означае створення чогось нового. Основу цього слова становить

Прод1ус О.1. Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управлтня.

Розкрито сутшсть поняття «креативний менеджмент», розглянуто креативний менеджмент як компоненту системи управлшня пiдприeмством. Iдентифiковано й обгрунтовано принципи формування системи креативного менеджменту. Розроблено методичнi рекомендацп з пiдвищення ефективностi розвитку креативносп менеджерiв.

Ключовi слова: креатившсть, управлiння, органiзацiя, креативний менеджмент, менеджер, шдприемство

Продиус О.И. Креативный менеджмент как основа современного эффективного управления.

Раскрыта сущность понятия «креативный менеджмент», рассмотрен креативный

менеджмент как компонента системы управления предприятием. Определены и обоснованы принципы формирования системы креативного менеджмента. Разработаны методические рекомендации по повышению эффективности развития креативности менеджеров.

Ключевые слова: креативность, управление, организация, креативный менеджмент, менеджер, предприятие

Prodius O.I. Creative management as a guarantee of the modern effective management.

The essence of the concept "creative management", considered creative management as component of the enterprise management system. Identified and justified by the principles of forming the system of creative management. Developed methodical recommendations on increase of efficiency of development of creativity of managers.

Keywords: creativity, management, organization, creative management, manager, enterprise

англiйський iMeHHHK «creativity» (TBop4icTb), який походить вiд латинського слова «creatio» (ство-рення).

Метою креативного менеджменту е генерацiя нових iдей i пошук нових рiшень для досягнення ycnixy кра!ни, фiрми та оргашзаци в рiзних областях. Креативний менеджмент спрямований на всебiчне розкриття творчих здiбностей людей, тодi як традицшне адмiнiстрyвання засноване на виконаннi людьми твердо встановлених правил i не спрямоване на виявлення ними шщативи i розкриття всiх сво!х здабностей.

Креативнiсть завжди була основним джерелом розвитку сyспiльства. Так, якщо у давнину i середнi столiття креатившсть проявлялася в основному в мистещга, то, починаючи з друго! половини XVII ст. i до першо! половини Х1Х ст., вона проявлялася, в основному, в наущ i мистецтвi. З друго! половини XIX ст. в наущ i техшщ, а з середини XX ст. вона проявляеться в першу чергу в техшщ та економщ [1].

Поняття «креатившсть» у контекстi психоло-гiчного знання набуло значения тшьки до початку 50-х рок1в. У 1950 рощ тонер в обласп креатив-ностi Дж. Гiльфорд в зверненш при встyпi на посаду президента Американсько! психолопчно! асощацп запропонував психологам зосередити свою увагу на вивченш здiбностей до творчостi.

Креатившсь у менеджментi почала розвивати-ся приблизно з середини ХХ столггтя i лише нещодавно знайшла втшення у грунтовному прикладному застосуванш цих знань [2].

Креативний менеджмент псно пов'язаний з розвитком таких напрямшв менеджменту, як yправлiния персоналом, стратепчний менеджмент, iнновацiйний менеджмент, з «самоменеджментом», оргашзацшно! культурою тдприемства, маркетингом.

В даний час креатившсть у розвинених кра!нах стае постшною практикою i основним джерелом конкурентно! переваги. Практично в будь-якш галyзi виробництва перемагае в концевому тдсум-ку той, хто володiе творчим потенщалом.

У наyковiй лiтератyрi юнуе безлiч рiзноманiт-них пiдходiв до трактування поняття «креативний менеджмент» [3].

Креативний менеджмент - тдсистема шнова-цiйного менеджменту, що забезпечуе здатшсть сyб'ектiв yправлiния висувати та розвивати новi ще!, як1 набирають форми науково! або техноло-пчно! шформацп.

Креативний менеджмент - одна з функцш менеджменту, яка спрямована на забезпечення здатностi сyб'ектiв yправлiния висувати та розвивати новi ще!, як1 набирають форми науково!, технолопчно! шформацп та акумулювання нових щей.

Креативний менеджмент - сукупшсть сприят-ливих умов, що створюються керiвниками пiдпри-емства для творчого розвитку трудового колекти-ву й окремих пращвнишв iз метою акумулювання креативних щей щодо виршення виробничо-гос-подарських проблем, подолання !х наслiдкiв.

Креативний менеджмент - сукупшсть цше-спрямованих дш i вчинк1в керiвникiв пщприемст-ва, спрямованих на акумулювання креативних щей щодо розв'язання виробничо-господарських проблем, подолання !х наслiдкiв тощо, а також сприяння творчому розвитку трудового колективу й окремих пращвнишв.

Креативний менеджмент - сукупшсть управ-лшських вщносин мiж керiвниками та пiдлеглими на предмет встановлення цiлей стосовно пошуку креативних iдей, !х виконання, пов'язаних i3 вирi-шенням виробничо-господарських проблем, подо-ланням !х наслщшв.

Таким чином, поняття «креативний менеджмент» можна розглядати з рiзних пiдходiв, зокре-ма системного, функщонального, ситуацiйного, поведiнкового, адмiнiстративного тощо. Бшьштсть науковцiв, зокрема Афонiн А.С., Василенко В.О., Вилюнас В.К. та iншi зазначають, що креативний менеджмент набувае найбiльш прикладного зна-чення за умови його розкриття з позицп системного i функцiонального пiдходiв. Системний пщ-хiд полягае у розглядi системи управлiння з двох позицш. Перша репрезентуе систему управлшня як взаемодiючу сукупнiсть керуючо! i керовано! пiдсистем управлiння. Друга - як сукупшсть взаемопов'язаних пщсистем управлшня, що е конкретними функщями менеджменту [4].

Креатившсть, як i будь-який як1сть характеру можна розвивати i стимулювати. У кожному з нас закладено потенцiйнi здiбностi, як1 при грамотному пiдходi можна розкрити. Для цього необхщно створити сприятливий психологiчний клiмат у колективi. Людина може працювати творчо тiльки там, де добре себе почувае, де якомога бшьше свободи i самостшносп. Необхiдно максимально задiяти знання i навички спiвробiтникiв, надати !м можливють самореалiзацi!. Особливо важлива мiнiмiзацiя стресових ситуацiй, !х запобiгання або швидке вирiшення виникло! проблеми. Для розвитку креативносп постiйно потрiбна нова шфор-мацiя, яку можна отримати на конференцiях, тренiнгах та семшарах. Вдалi пропозицi! та iде!' обов'язково повинш заохочуватися, бо для креативних людей дуже важлива ощнка !хньо! працi iнодi навiть важливше, нiж матерiальнi стимули. Роботодавець повинен чггко усвiдомлювати, що креативнiсть ствробпнишв багато в чому дозво-ляе компанп залишатися конкурентоспроможною.

У зв'язку з умов жорстко! конкуренцi! на сучасному ринку товарiв i послуг роботодавцi багатьох компанiй зацiкавленi в людях, як здатнi нестандартно мислити, знаходити новi iде! та пщходи до управлiння. Рiвень нашо! креативносп не визначаеться спадковими факторами, а форму-еться пщ впливом середовища, бшьш того, вiн може змiнюватися як в одну, так i в шший бiк протягом життя. Спади в креативносп в основному пов'язаш або з зменшенням !! затребуваностi, або зi стресовими ситуащями. Саме тому стае актуальним розвиток i стимулювання творчого потенщалу.

EKOHOMIKA: peajiii nacy

№3-4(4-5), 2012

ECONOMICS: time realities

po3bhtok KpeaTHBHOCTi b yKpaiHi 3giHCHMeTbCa nepeBa®H0 b paMKax rpeHiHroBux KOMnamn. fflupo-

Ke p03n0BCMg®eHHH OTpHManH KOpOTKOCTpOKOBi TpeHiHru pO3BHTKy tbophhx 3gi6H0Creft KepiBHHKiB, opiemoBarn nepegytiM Ha goCBigneHHx ^axiBuiB i3 3aKiHHeHOM BH^OM OCBiTOM. OgHaK KOpOTKOCTpOKOBi TpeHiHru Ta Kypcu He BupimyMTb npo6neMy, OCKinbKH po3bhtok CTiHKux HaBHHOK KpeaTHBHOCTi M0®nHB0 nume Ha perynapmn OCHOBi npoTaroM goCHTb rpuBanoro nacy [5]. TOMy BHHHKae Heo6xig-HicTb neperaagy C$0pM0BaH0i cucTeMH nigroTOBKH: po3bhtok KpeaTHBHOCTi hk ochobhhh npo^etinHoi KOMneTeHuii Mae CraTH ron0BH0M MeTOM Ha npoTH3i BCbOrO nepiogy npo^etinHoi nigroTOBKH.

KoHuenuia ynpaBniHHa KpeaTHBHHM noTeHuianoM KOMnaHii 6a3yeTbCa Ha 3aranbHiH Teopii MeHeg®-MeHTy, ane aKuemye yBary Cy6'eKTiB ynpaBniHHa Ha npo6neMH BHKOpuCTaHHH ii TBopnoro потeнцiany, TBopnoro потeнцiany BCix 11 CniBpo6iTHHKiB npu pозpо6цi h npHHHHTTi ynpaBniHCbKux pimeHb, Ha 3aBgaHHax nigBH^eHHa ix KBani^iKauii, BnpoBag-®eHHa b npoueC ynpaBniHHa CynaCHHx MeTOgiB Kpea-THBHOrO MHCneHHa i npHHHHTTa pimeHb, CTBOpeHHa TBOpnOi aTMOC^epu BCepegHHi KoneKTHBy, CTHMynMe po3bhtok пpоцecy CaMopeani3auii Ta CaM0Bg0CK0Ha-neHHa CniBpO6iTHHKiB.

Cnig nigKpeCnuTH, ^0 KpeaTHBHHH потeнцian KOMnaHii' He e npoCTOM CyMOM KpeaTHBHHx noTeH-цianiв ii CniBpo6iTHHKiB. Horo BHKopHCraHHa xapaK-Tepu3yeTbCa CHHepreTHHHHM e^eKTOM Big peani3auii KpeaTHBHoro потeнцiany CniBpo6iTHHKiB i bhkophc-TaHHa 0pram3auiHH0-eK0H0MiHH0r0 MexaHi3My po3-BHTKy цbOго потeнцiany.

KpeaTHBHHH noTeHuian KOMnaHii M0®Ha BH3Ha-hhth hk 3gaTHOCTi KOMnaHii go npHHHHTTa i peani-3auii KpeaTHBHux ynpaBniHCbKux pimeHb, ^0 Cnpua-MTb goCarHeHHM noCraBneHHx KOMnaHieM uinen i ^opMyBaHHa yHiKanbHux KOHKypeHTHHx nepeBar 3a paxyHOK BHKopuCTaHHa BnaCHHx i 3anyneHHx peCypCiB.

y CynaCHux yMOBax KpeaTHBHiCTb h ii ^aKTopu e geTepMiHaHTaMH yCnimHOi ynpaBniHCbKOi gianbHOC-Ti, OCKinbKH CnpuaMTb mBHgKOMy npHHHHTTM pimeHb, po3po6KH opurrnanbHux CrpaTeriH, Bnpo-Bag^eHHa iHHOBauin Ta peani3auii rnmux Ba®nHBHx ynpaBniHCbKux ^yHKuift [6].

ynpaBniHCbKa KpeaTHBHiCTb - цe COuianbHO-npo^etinHa компeтeнцia Cy6'eKTiB gianbHOCTi, ^0 nepeg6anae 3gaTHiCTb go npogyKTHBHoi aKTHBHOCri, pe3ynbTaT0M hkoi e ^opMyBaHHa hobhx HeCraHgapT-hhx nigxogiB, TexHonoriH i MeTOgiB 3giHCHeHHa ^yHKuift 3 ynpaBniHHa COuianbHHMH rpynaMH i opra-нiзaцiaмн. ®opMyBaHHa KpeaTHBHoro nigxogy go ynpaBniHHa, BHCyBae HOBi BHMorH go 0pram3auiHH0-ro npoeKTyBaHHa i BH3Hanae Heo6xigHiCTb no6ygoBH CynaCHHx CTpyKTyp, ^0 g03B0naMTb ctbophth koh-KypeHTHi nepeBarH, po3KpHTH tbophhh i mgBH^HTH MOTHBauiHHHH потeнцian nepCOHany оpгaнiзaцii, nigBH^HTH pe3ynbTaTHBHiCTb CninbHOi po6oth [7].

B OCHOBy no6ygoBH KpeaTHBHHx CTpyKTyp Mae 6yTH n0KnageH0 uinbOBe ynpaBniHHa, OCKinbKH bch gianbHiCTb opraHi3auii BH3HanaeTbCa n0CTaH0BK0M uinen, a CyrrM ynpaBniHCbKoro BnnHBy e goCaraeH-

hh 3annaH0BaH0r0 pe3ynbTaTy. Снcтeмн0-цinb0вe ynpaBniHHa 3aCH0BaHe Ha npaBHnbHOMy po3nogini npoBigHHx uinen Ha gpyropagHi MeTH, aKe g03B0nae n0B'a3aTH 3aBgaHHa K0®H0r0 CniBpo6iTHHKa nignpu-eMCTBa 3 MiCieM i 6aneHHHM opraHi3auii i BpaxyBaTH n0Tpe6H 3a^KaBneHHx CTopiH.

Opram3auiHHy no6ygoBy KpeaTHBHHx CTpyKTyp He06xigH0 3giHCHMBaTH Ha OCHOBi TBopnoi iHTerpa-uii ^yHKuioHanbHO-opiemoBaHoro (npHTaMaHHoro KnaCHHHOMy nigxogy go ynpaBniHHa), пpоцecно-OpieHTOBaHOrO (xapaKTepHOrO gna pHHKOBOrO nigxO-gy) i cнcтeмно-цinb0вого (^0 g03B0nae 06'egHaTH OCHOBHi BHyTpimHi 3MiHHi оpгaнiзaцii Ha OCHOBi pea-ni3auii COuianbHOi Bign0BiganbH0Cri, Bg0CK0HaneHHa Ta HaBHaHHa) nigxogiB go opram3auiHHoro npoeKTyBaHHa npH peani3auii igei MaKCHManbHO M0®nuB0r0 BnpoBag^eHHH KOMaHgHOi po6oth.

KnMHOBHMH giHMH 3 p03BHTKy KpeaTHBHOCTi MeHeg^epiB Ha BCix eTanax npo^etiHHoi nigroTOBKH e: CTBOpeHHa HopMaTUBHO-npaBOBOi 6a3H, ^0 perna-MeHTye po3bhtok KpeaTHBHOCTi yпpaвniнцiв; po3-po6Ka i BnpoBag^eHHa nporpaM no пigготовцi BHKnaganiB i TpeHepiB 3 bhcokhm piBHeM po3BHTKy KpeaTHBHOCTi y HaBnanbHi nnaHH BH3; BugaHHa niTepaTypH 3 npO6neM giarHOCTHKH Ta pO3BHTKy KpeaTHBHOCTi.

KpeaTHBHiCTb npuTaMaHHa o6ox pi3H0BHgiB CBigOMOCTi, ane 6inbmOM MipOM xapaKTepH3ye Cne-цianiзовaнe (HayKOBa) CBigoMiCTb, OCKinbKH rpyHTy-eTbCa Ha 6inbm0My o6CH3i OCBOMBaHOi iн$оpмaцii, ii nepepo6KH HayKOBHMH MeTogaMH, ^0 CTBopMe onTHManbHi MO^nHBOCTi gna aктyaniзaцii b C$epi p03yM0B0i gianbHOCTi nMgHHH Horo TBopnoro noTeH^any. 3 tohkh 30py n0BH0TH CBigoMiCTb po3-rnagaeTbCa hk CBigoMiCTb goCnigHe, ^0 ^opMyeTbCa Ha nigCTaBi eKCnepuMeHTy, ^0 TaKO® n0B'a3aH0 3

KpeaTHBHHM xapaKTepOM pO3yMOBOi gianbHOCTi Cy6'eKTa, CnonaTKy MogenMMnoro KOHKpeTHy CHTya-^m. KpuTHHHe MHCneHHa n0B'a3aH0 3 BnaCHOi Heo6-xigHiCTM ix nepeOCMHCneHHa B KOHTeKCTi MiHnHBHx naCy i MiCua.

Ha gyMKy T.C. OpnoBoi, ^yHgaMeHTanbHHMH

npegHKaTaMH KpeaTHBHOCTi, ^0 BH3HanaMTb ii COui-anbH0-0HT0n0riHHi nigCTaBH, BHCTynaMTb 3aranbHi i CneuH^inHi uiHHOCTi nMgCbKoro 6yrra. ,3,0 3aranb-hhx uiHHOCTeH BigHOCHTbCa: COuianbHa CnpaBegnu-BiCTb, 6naroneCTH, nMgaHiCTb, go6po3HHnHBiCTb, 6naroneCTH, CyMniHHiCTb, naTpioTH3M. Cneuu^in-HHx nigCTaB KpeaTHBHOCTi BigHOCaTbCa: BHrOga, KopuCHiCTb, e^eKTHBHiCTb, pauioHanbHiCTb, goxig-HiCTb, yTHniTapHiCTb, nparMaTH3M [8].

CaKpanbHi i CeKynapm iHTepnpeTauii uux uiHHiC-hhx nigCTaB g03B0naMTb ^opMyBaTH gyxoBHy goMi-HaHTy, HKa 3yM0BnMe Bupo6naTH 06'eKTHBH0 BipHy, iCT0pHHH0 CnpaBegnHBy i COuianbHO onTHManbHy CTpyKTypy Ta iepapxiM uiHHiCHHx npegHKaTiB CBigO-MOCTi OCO6HCTOCTi.

CuHTe3 3a3HaneHHx nigCTaB g03B0nae BCTaHOB-nMBaTH i BH3HanaTH CnpaBgi BipHi BeKTopu Ta Koop-gHHaTH pO3BHTKy (aKTyani3auii) KpeaTHBHOCTi 0C06uCT0CTi. TaKHM hhhom, M0®Ha BHginHTH $aKT0-pu MiKpoCepegoBH^a, HKi MaMTb ^opMyronHH BnnuB Ha KpeaTHBHiCTb:

— нерегламентовашсть поведiнки;

— предметно-iнформацiйна збагаченiсть;

— наявшсть зразк1в креативно! поведiнки. Також слщ наголосити, що творчим людям

притаманш наступнi особистiснi риси:

— незалежшсть - особистiснi стандарти важли-вiшi за стандарти групи,

— неконформшсть оцiнок i суджень;

— вщкрипсть розуму - готовнiсть повiрити сво!м i чужим фантазiям, сприйняття нового i незвичного;

— висока толерантшсть до невизначених i нероз-в'язних ситуацш, конструктивна активнiсть в цих ситуащях;

— розвинуте естетичне вщчуття, прагнення до краси.

Як критерi! креативносп доцiльно розглядати комплекс таких властивостей штелектуально! дiяльностi:

— побiжнiсть (шльшсть iдей, що виникають за одиницю часу);

— оригiнальнiсть (здiбнiсть продукувати «рщшс-ш» iде!, вiдмiннi вщ загальноприйнятих, типо-вих);

— сприйнятливють (чутливiсть до незвичайних деталей, суперечностей i невизначеностi, а також готовшсть гнучко i швидко переключа-тися з одше! iде! на шшу);

— метафоричнiсть (готовнiсть працювати у фантастичному, незвичному контекстi, схильшсть використовувати символiчнi, асоцiативнi засо-би для вираження сво!х думок, умшня бачити в простому складне, складному - просте).

При оцiнюваннi креативносп до уваги беруть к1льк1сть сформульованих щей i ступiнь !х рщшс-ностi порiвняно з вiдповiдями шших дослщжува-них. Однак цi показники дивергентного мислення не е однозначним свщченням наявностi креатив-ностi як творчо! iнтелектуально! здiбностi. Так, нестандартшсть вiдповiдi може бути зумовлена абсолютно рiзними психологiчними явищами: власне орипнальшстю як проявом творчо-продук-тивних можливостей, «орипналюванням» як проявом особистiсно! гшеркомпенсацп штелекту-ально! неспроможностi або психiчною неадекват-нiстю (наприклад, шизофренiею). Тому П. Джексон i С. Мессик виокремили так критерi! креативного продукту з огляду на необхщшсть комплексно! процедури його опису [9]:

— орипнальшсть (статистична рiдкiснiсть);

— осмисленiсть (наприклад, рщшсний спосiб використання канцелярсько! скрiпки: «скршку можна з'!сти» - не е креативним);

— трансформащя (ступiнь перетворення вихщно-го матерiалу на основi подолання конвенцiо-нальних обмежень);

— об'еднання (утворення едностi i зв'язностi еле-менпв досвiду, що допомагае виразити нову щею в концентрованiй формi).

Висока актуальшсть розробки моделей розвит-ку креативносп управлшщв у процесi професшно! пiдготовки, так як моделювання дозволяе не тшь-

ки систематизувати тдходи до розвитку творчих здiбностей на рiзних етапах професiйно! пщготов-ки, але i розподiлити зони вщповщальносп за здiйснення заходiв мiж рiзними органiзацiями, розробити форми контролю за розвитком креатив-ностi управлiнцiв у процеа професiйно! пщготов-ки, пiдвищити ефектившсть взаемодi! соцiальних iнститутiв, що беруть участь в даному процеа.

Порiвняльний aнaлiз i вибiр форм навчання доцiльно здiйснювaти на основi наступних критерий:

— вiдповiднiсть базовим принципам розвитку креативносп - принципам активносп, мотива-цi!, сaмостiйно! роботи, рефлексп, сприятливо-го середовища, а також видшеним нами принципами розвитку кожного особиспсного фактора креативносп, залученосп викладача / тренера в процес розвитку двостороннього розвит-ку креaтивностi, конкуренцi! мiж учасниками процесу розвитку креaтивностi;

— можливють застосування основних методiв розвитку креативносп в рамках використову-ваних форм навчання;

— спрямовашсть форм навчання на нейтрaлiзaцiю бaр'ерiв, що перешкоджають креативного мислення особистостi;

— облж особливостей професiйно! дiяльностi управлшщв.

Розробка моделi поетапного розвитку креативносп управлшщв у процеа професшно! пщготов-ки дозволяе систематизувати i оптимiзувaти дi!' з розвитку креативносп управлшщв на рiзних етапах професшно! пщготовки з урахуванням основних пiдходiв до розвитку креативносп, фaкторiв i особливостей розвитку креативносп управлшщв на рiзних етапах професшно! пщготовки.

Основними критерiями для порiвняння методiв i методик дiaгностики креативносп управлшщв е:

— мета дiaгностики, визначення рiвня розвитку креaтивностi, виявлення особливостей креативного процесу або ощнка творчого продукту випробуваного;

— чaсовi ресурси випробуваного i дослiдникa;

— шформатившсть отриманих результaтiв (великий обсяг неструктуровано! iнформaцi! про рiвень розвитку креaтивностi випробуваного; коротка, але чггко сформульована iнформaцiя; великий обсяг шформацп про рiзних психоло-пчних особливостi iндивiдa, в тому числ^ про його готовнiсть до творчо! дiяльностi);

— рiвень склaдностi aнaлiзу отриманих результа-тiв.

Оптимальним методом дiaгностичного мошго-рингу креaтивностi управлшщв у процеа професшно! пщготовки е стандартизований тест-опиту-вальник, що вимiрюе найбшьш знaчущi для управ-лiнсько! дiяльностi фактори креaтивностi та врахо-вуе специфiку професiйно! дiяльностi суб'ектiв упрaвлiння.

Стaндaртизовaнi тести-опитувальники, засто-совувaнi для дiaгностики креaтивностi у процеа професшно! пщготовки управлшщв в даний час,

ЕКОНОМ1КА: реалП часу

№3-4(4-5), 2012

ECONOMICS: time realities

не враховують особливосп професiйно! дiяльностi упрaвлiнцiв, що сввдчить про необхiднiсть роз-робки нових стандартизованих тестiв-опитувaнь, як1 враховують специфжу упрaвлiнсько! дiяльнос-тi. Вельми важливими додатковими вимогами до методiв i методик дiaгностики креaтивностi управлштв е: професiйнiсть i стислiсть, непрозорють для випробовуваних, облiк особливостей профе-сiйно! дiяльностi упрaвлiнцiв, облiк особових фaкторiв креaтивностi, нaйбiльш значущих для управлшсько! дiяльностi.

На рiзних етапах розвитку креативносп управ-лiнцiв застосовуються так1 пiдходи до розвитку креативносп: (загальний розвиток креaтивностi без урахування специфiки професiйно! дiяльнос-тi), спещальний (розвиток креaтивностi з ураху-ванням специфiки професiйно! дiяльностi), сис-темний (розвиток креативносп на основi створен-ня сприятливого середовища), компетентний (роз-виток креативносп як сощально-професшно! компетентносп), дiяльний (розвиток креaтивностi за допомогою залучення до виконання творчо! дiяльностi).

Застосування загального пiдходу доцiльно на попередньому i початковому етапах професiйно! тдготовки упрaвлiнцiв; компетентного - на початковому, середньому, вищому, пiслявузiвсь-кому i додатковому етапах; спецiaльного - на середньому, вищому, пiслявузiвському i додатковому етапах; дiяльного i системного - на вах етапах професшно! пiдготовки.

З метою устшного розвитку креaтивностi упрaвлiнцiв на рiзних етапах професiйно! тдго-товки необхщно регулярно застосовувати методи розвитку креативносп - синектику, мозковий штурм, ршення творчих завдань.

Висока актуальшсть розробки моделей розвитку креaтивностi управлштв у процесi професшно! пiдготовки, так як моделювання дозволяе не тшьки систематизувати пiдходи до розвитку творчих здiбностей на рiзних етапах професшно! тдготовки, але i розподшити зони вiдповiдaльностi за здшснення зaходiв м1ж рiзними оргaнiзaцiями, розробити форми контролю за розвитком креатив-носп упрaвлiнцiв у процесi професiйно! тдготовки, тдвищити ефективнiсть взaемодi! сотальних iнститутiв, що беруть участь в даному процеа.

Впровадження моделi креативно! оргашзацп, крiм розвитку креaтивностi управлштв, актуальна для вирiшення таких практичних завдань, як ство-рення конкурентно! переваги оргашзацш; вщнов-лення i розвиток збиткових пiдприемств, ресурсномiстких галузей економiки за рахунок нових технологш i пiдходiв; пiдвищення ефектив-носп роботи оргaнiзaцiй, персонал яких зайнятий переважно творчою працею.

Креативне упрaвлiння спрямовано на розвиток творчого потенталу окремо! особистостi, створен-ня умов для прояву синергетичного ефекту як на рiвнi групи, що функцiонують в оргaнiзaцi!, так i

на рiвнi взaемодi! мiж цими групами, тобто в його основi лежить iнтегрaцiя кадрового потенталу оргашзацп. Для формування креативно! оргашзацп необхщне послiдовне здiйснення кадрового, управлшського та оргaнiзaцiйного проектування.

При оргашзацшнш побудовi в рамках цшьово!', функцiонaльно-технологiчно! та структурно! моделей повинт враховуватися i погоджуватися три видшених рiвня: особистiсний, груповий i оргаш-зaцiйний. У зв'язку з цим виникае необхщшсть проведення теоретичних i прикладних дослiджень, спрямованих на виявлення особливостей креатин-ностi як детермшанти упрaвлiнсько! дiяльностi, фaкторiв креативносп, зон сензитивносп, принци-пiв i ефективних методiв розвитку творчих здiб-ностей керiвникiв творчими колективами.

Основними елементами управлшня такими творчими колективами е:

— постановка задачц

— формування робочо! групи;

— планування та розподiл завдань;

— ресурси;

— свобода дш;

— заохочення;

— оргaнiзaцiйнa пiдтримкa;

— право на помилку;

— повага до думки пaртнерiв.

Таким чином, креативний менеджмент е конкретною функцiею управлшня в системi менеджменту тдприемства. Метою !! формування е ство-рення на пiдприемствi сприятливих умов для творчого розвитку як трудового колективу, так i окре-мих оаб з метою акумулювання креативних iдей i рiшень у формi науково! i технологiчно! шфор-мaцi!, що може бути використана для виршення виробничо-господарських проблем оргашзацп або отримання нових можливостей для !! розвитку.

Креативш керiвники, як1 надають перевагу новаторським рiшенням, вiдрiзняються орипналь-нiстю поглядiв, гнучк1стю i конструктившстю дiй у нестандартних ситуaцiях, незалежшстю суджень. Так1 упрaвлiнцi цiнують творчий шдхщ в iнших людях, створюють умови для творчого прояву шщативи. Вони нaстирливi у виконaннi завдань, прагнуть вчитись на помилках i готовi ризикувати. Креaтивнi керiвники роблять працю яскрaвiшою, цiкaвiшою, перетворюючи !! на щось нове i неповторне. Висновки

В цiлях пiдвищення ефективносп розвитку креaтивностi упрaвлiнцiв необхiднa реaлiзaцiя держaвно-iнституцiйного пiдходу, який передба-чае активну участь держави та шших соцiaльних iнститутiв у процесi професшно! тдготовки управлштв. У зв'язку з цим виникае необхщтсть проведення теоретичних i прикладних дослщжень, спрямованих на виявлення особливостей креатив-ностi як детермшанти управлшсько! дiяльностi, фaкторiв креативносп, принцитв i ефективних

методiв pозвиткy твоpчих здiбностей кеpiвникiв. Hеобхiдно тaкож пpоведення дослiджень, с^ямо-вaних га виявлення особливостей дiaгностики кpеaтивностi yпpaвлiнцiв, pозpобкy дiaгностично-го iнстpyментapiю, пpизнaченого для вимipювaння

динaмiки pозвиткy твоpчих здiбностей нa piзних етaпaх ^офес^^!' пiдготовки, a тaкож у ^оцеа вiдбоpy, оцiнки тa aтестaцiï yпpaвлiнських кaдpiв в оpгaнiзaцiях.

Список л^ератури:

1. Кузьмш О.£. Навчальний поабник / О.£. Кузьмш, С.В. Князь, 1.В. Литвин, Д.К. Зшкевич. -Львiв: Видавництво Львiвськоï полiтехнiки, 2010. - 124 с.

2. Свидрук I.I. Креативний менеджмент. Навч. поаб - К.: Центр y460B0ï лггератури, 2012. -224 с.

3. Калiнiченко Ю.Б. Креативнiсть як основа менеджменту оргашзацп / Ю.Б. Калiнiченко, Я.1. Смiрнова // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2011. - №4, Т. II. - С. 186-191.

4. Василенко В.О. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / В.О. Василенко, В.Г. Шматьго. -К. : Вид-во «ЦУЛ», 2005. - 440 с.

5. Процак К.В. Креатившсть персоналу як важливий чинник шновацшного розвитку пiдприeмства / К.В. Процак, О.П. Просович // Вiсник Нацюнального yнiверситетy «Львiвська полiтехнiка». - 2011. - № 698. - С. 272- 276.

6. Мала Н.Т. Креатившсть як складова ефективного управлшня // Електронний науковий архiв Наyково-технiчноï бiблiотеки Нацiонального yнiверситетy «Львiвська полггехшка», 2011. -С. 18-23.

7. Йохна М.А. Економжа й органiзацiя iнновацiйноï дiяльностi : навчальний посiбник / М.А. Йохна, В.В. Стадник. - К. : Видавничий центр «Академiя», 2005. - 400 с.

8. Кузьмш О.1. Характеристика та мiсце креативного менеджменту в системi yправлiння машинобyдiвним пiдприeмством / О.1. Кyзьмiн, Д.К. Зшкевич // Науковий вiсник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.10. - С. 159-167.

9. Руководство инноватора: Как выйти на новых потребителей за счёт упрощения и удешевления продукта / [С. Энтони, М. Джонсон, Дж. Синфилд, Э. Олтман]; пер. с англ. -М. : Альпина Паблишерз: Издательство «Юрайт», 2011. - 346 с.

Надано до редакцп 28.10.2012

Продiyс Оксана 1вашвна / Oksana I. Prodius

patrik@eurocom. od. ua

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

Креативний менеджмент як запорука сучасного ефективного управлтня [Електронний ресурс] / О.1. ПроЫус // Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2012. — № 2 (3). — С. 67-72. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html