CC BY
60
УДК 37.036 (045)
1щенко Т.Д., професор, директор ® Науково-методичного центру аграрног освти Лепеха 1.О., молодший науковий ствроб^ник Науково-методичного центру аграрног освти
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО1 ОСОБИСТОСТ1 В ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В АГРАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Обговорюеться проблема формування творчог особистост1 в процес тдготовки фахгвцгв аграрного профшю. Наведено приклади елемент1в вияву творчого потенщалу, шляхи формування творчог особистост1 майбуттх фахгвцгв, якг б забезпечували не тыьки економгчно ефективне виробництво у сгльському господарств1, а й загалом вгдбудову сгльських територт, ¡нфраструктури та сприяли розвитку украгнського села.
Ключовi слова: творча особисткть, творче мислення, фахгвцг агропромислового комплексу, творчий потенщал.
Вступ. Сучасний стан суспшьного розвитку, динамiчнi змши в уЫх сферах людсько! дiяльностi зумовлюють зростання потреби суспшьства у формуванш творчо! особистост з високим рiвнем штелектуального розвитку, творчих можливостей, здатно! до створення та засвоення шновацш у будь-якш галузi. Саме така особистють е найбiльшою цiннiстю в уЫх кра!нах, а для незалежно! Укра!ни, яка впевнено робить першi кроки на шляху розбудови високорозвинено! правово! демократично! держави, проблема розвитку творчих здiбностей, активiзацi! творчо! дiяльностi !! громадян набувае прiоритетного значення.
Таю поняття й категори, як «творче мислення», «творча особисткть», «креатившсть», «високий творчий потенцiал», «штелектуальна та художня творчкть», набувають у сучасному свт особливого сенсу, адже фахiвцi, яю мають у своему арсеналi таю якоси, високо цiнуються в рiзних сферах. Важливим е виховання творчого потенщалу у студентiв-аграрникiв, частка яких становить близько 16 вщсотюв вщ загально! кiлькостi студентiв усiх ВНЗ Укра!ни. Одне iз завдань аграрно! освiти - пiдготовка кадрiв для села, фахiвцiв агропромислового комплексу, що здатнi працювати в ринкових умовах господарювання, фахiвцiв, якi б забезпечували не тшьки економiчно ефективне виробництво в сшьському господарствi, а й загалом вщбудову сiльських територiй, шфраструктури та сприяли розвитку укра!нського села. У цш сферi необхiдно не тшьки творче використання сво!х знань i вмiнь, але й творчий пщхщ до спiлкування, ефективного управлшня. Саме для успiшного виконання цих завдань, для розбудови укра!нського села аграрш вищi навчальнi заклади повинш удосконалювати навчально-педагогiчний процес з урахуванням
® 1щенко Т.Д., Лепеха 1.О., 2011
виховання особистюних якостей ефективного фахiвця, що вщповщають сучасним вимогам.
Обговорення проблеми. Високий творчий потенцiал, який виявляеться в професiйнiй дiяльностi, творчому пошуку, вмiннi приймати ефективнi i нестандартнi рiшення, прямо пов'язаний з рiвнем професiоналiзму особистостi та дiяльностi. Прiоритетними характеристиками творчого потенцiалу е творча спрямовашсть професiйних iнтересiв, потреба в новаторськш дiяльностi, здiбнiсть до новацш, високий рiвень загального i деяких спецiальних видiв iнтелекту, здiбнiсть до формування асоцiативних зв'язкiв, розвинена уява, сильна вольова регулящя поведшки i дiяльностi, самостiйнiсть, умiння управляти сво!м станом, зокрема стимулювати свою творчу актившсть. Кузьмiна Н.В. видшяе такi елементи вияву творчого потенщалу фахiвцiв:
• iндивiдуальнi властивостi (стать, вж, структура Ым'1, стан здоров'я);
• рiвень продуктивностi дiяльностi у виршенш творчих завдань (вищий, високий, достатнш, середнiй, нижчий вiд середнього);
• штегративш схеми iнформацiйного самозабезпечення, рольово! взаемоди, аналiзу зворотного зв'язку у виршенш творчих завдань;
• психолопчш передумови продуктивного вирiшення творчих завдань (система вщношень, настанови, цiнностi, спрямовашсть, мотиващя);
• здiбностi, структура компетентности
• емоцiйнi, вольовi властивостi суб'екта ре^заци творчих завдань;
• структура умшь (проектнi, конструктивнi, комунiкативнi, оргашзаторсью);
• вплив контексту (тобто професшного, непрофесiйного, сiмейного оточення);
• соцiальний вплив (ощнювання, заохочення, соцiальна роль);
• психолопчна готовнiсть до перебудови дiяльностi в пошуках нових способiв виршення творчих завдань (самооцiнювання, iнтегральнiсть, екстремальшсть, догматизм, шту!щя) [11].
Творча особисткть - цiлiсна людська iндивiдуальнiсть, яка виявляе розвинеш творчi здiбностi, творчу мотивацш, творчi вмiння, що забезпечують 1'й здатнiсть породжувати якiсно новi матерiали, технологи та духовнi щнноси, що бiльшою чи меншою мiрою змiнюють на краще життя людини. Потреба у творчостi закладена в людиш самою природою - це особливий клас потреб особистостi: у саморе^заци, самоствердженнi, творчостi, бути особистктю [5, с. 189].
У процес творчостi беруть участь усi духовш сили людини, в тому чи^ уява, а також майстернiсть, яка набуваеться у навчанш i на практищ, що е необхiдним для здшснення задуму [ 9, с. 162].
Клетков О.1. та Кучерявий I. Т. розглядають творчiсть як елемент основи становлення людини, стверджують, що "кожен, мобiлiзуючи сво! творчi
резерви, може pi3KO пщвищити шдивщуальну актившсть..." [3, с. 6]. Морозов О.В. та Черншевський Д.В., проаналiзувавши сучасш тенденци у розумiннi природи творчоси, дiйшли висновку, що кнуе три пiдходи у визнaченнi. Перше - визначення творчост через творчi досягнення - це дiяльнiсть людини, яка створюе новi оригiнaльнi щнност^ Друге - виходячи з дiяльностi взaгaлi - початкова здiбнiсть homo до самовираження i до сaмоaктуaлiзaщ!. Трете - iнтегрaтивний пiдхiд - створення нового як перетворення у свщомост i поведiнцi суб'екта, так i породжувaнi ним i вщторгнут вiд нього продукти [4, с. 33].
Творчкть людини - явище складне, багатогранне i суперечливе, охоплюе чимало сфер li буття. "У людини немае благородшшого заняття, яке б виправдовувало ii iснувaння на земл^ пiдтверджувaло високе звання людини, давало !й глибоку й ютинну насолоду вiд ранньо! юностi до глибоко! стaростi, нiж творчкть", - зазначав фшософ М. Гончаренко [3. 218]. Ця думка пiдтвердженa зiзнaннями самих творцiв - письменникiв, поеив, музикaнтiв та вчених. Наприклад, М. Гоголь тдкреслював: "Навряд чи е вища насолода, aнiж насолода творити" [4].
Вiтчизнянi та зaрубiжнi дослщники В. Андреев, А. Бертон, Л. Виготський, Г. Костюк, I. Лернер, А. Маслоу, Ж. Шаже, Я. Пономарьов, Дж. Редфорд, В. Рибалка, С. Рубшштейн та iн. наголошують, що навчання творчостi та продуктивного мислення можливе, воно зумовлене дiею мехaнiзму переносу, тобто вправляння у творчш дiяльностi в однiй гaлузi може бути перенесене в шшу галузь.
Нaйвiдомiшi мислителi-гумaнiсти не випадково вважали творчiсть провiдним початком життя. Вмiти творчо мислити - означае вм^и розв'язувати проблеми, вмiти розв'язувати проблеми - означае вм^и ставити та вщповщати на запитання. Розв'язання передбачае пошук, отже i неоднозначшсть шляхiв вирiшення i висування одночасно кшькох гiпотез, i зiткнення рiзних, а часом i протилежних думок. Внаслщок цих особливостей творчого пошуку вмiння ставити питання та вщповщати на них обумовлюють результaтивнiсть мiркувaнь.
Творчiсть притаманна не лише окремим особам. Творчкть можна i треба розвивати в кожнш людинi. Проaнaлiзувaвши дослiдження казахських учених щодо методики роботи педагога з формування творчих умшь студенев, можна пристосувати !х наробки до майбутньо! професи. Така робота повинна включати нaступнi основш компоненти:
• формування у студенев iз самого початку навчання професи зaцiкaвленостi до творчо! дiяльностi;
• виховання у студенев i постшне пiдтримaння в них вiри у власш творчi сили;
• спонукання студенев до сaмостiйного отримання необхщно! шформаци, тобто нових знань;
• розвиток шдивщуально! творчо! aктивностi студенев з метою створення можливостi вщчути рaдiсть творчостi;
• у процес викладання нового матерiалу педагог повинен ставити завдання на можливе вдосконалення запропонованих прийомiв, тим самим сприяючи постiйнiй нацшеност студентiв на творче осмислення дшсностц
• у процесi навчання викладач повинен пропонувати студентам вирiшувати проблемш ситуацi!, якi можуть виникнути у професшнш дiяльностi;
• розвивати уяву як основу будь-яко! творчостi. Залучення студентiв у роботу творчих груп, колективiв (наприклад, гуртки, об'еднання). Ефективним для розвитку студентсько! творчостi е юнування в аграрних ВНЗ факультеив громадських професiй, у структурi яких працюють клуби за iнтересами та творчi колективи. Не менш важливим е створення структур з розвитку творчо! особистостi на засадах студентського самоврядування, де студенти виявляють сво! органiзаторськi здiбностi [10].
Формування у студенев критичностi мислення, що мае конструктивний характер, тобто поряд iз знаходженням недолшв одночасно пропонувати засоби !х усунення на основi отриманих знань та набутого практичного досвщу.
Формування професiйно! творчостi студента е одним iз головних завдань вищо! школи. А викладач повинен тдготувати майбутнього фахiвця до творчо! дiяльностi у рiзних сферах.
Отже, творчкть характеризуеться цiлеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона потребуе максимально! активности розвинуто! уяви та високо! працездатност1 У творчiй дiяльностi важливого значення набувае вмiння узагальнювати досвiд, творчо застосовувати теоретичш знання та практичш навички у нових ситуацiях.
Це стосуеться i професiйно! дiяльностi, в якш "особистють досягае такого рiвня виявлення свое! сутностi, коли !! iндивiдуальнi прояви набувають культурно-iсторичного змкту, а кожний окремий продукт цього дiяння виходить за межi встановленого рашше, позначае новi гранi, новi потенцiйно можливi площини професiйно-творчого дiяння (не тiльки для само! ще! особистостi, а й для !! наслiдувачiв)".
Якi ж риси притаманш творчiй особистостi? Це, насамперед, високий рiвень iдейно-морально! свiдомостi, постiйний пошук оптимальних оригiнальних рiшень поставлених завдань, творчий стиль мислення, здатшсть бачити проблему, виявляти суперечноси, творча фантазiя, розвинена уява, прагнення досягти ефективного результату за конкретних умов пращ, високий рiвень загально! культури [ 6, 5-60].
Творча особистють завжди характеризуеться високим рiвнем креативностi, яскраво вираженими особистюними якостями i здiбностями, якi сприяють успiшнiй професiйнiй дiяльностi. Кожен творчий фахiвець у своему розвитку, за твердженням 1.Раченка, проходить таю стади:
- професiйне становлення: це за суттю шлях "спроб i помилок", особистих пошукiв у професшнш дiяльностi;
- стихшне самовдосконалення: полягае в орiентацil творчо! дiяльностi працiвника на здобут ним базовi знання, умшня та навички;
- планомiрна рацiоналiзацiя особисткно! творчо! дiяльностi, що виражаеться у плануванш особистiстю свого творчого досвщу, а також у несистемному використанш власних новацiй в професшнш дiяльностi;
- оптимiзацiя процесу i результатiв працi: перiод, коли творча дiяльнiсть не лише плануеться, а й на основi науково! оргашзаци працi прогнозуеться !! розвиток [7 .134-175].
На нашу думку, важливим чинником у розвитку творчо! особистост студента е його шдивщуальшсть.
1ндивщуальшсть - iнтегральне поняття, що виражае особливу форму буття шдивдав, у межах яко! !х характеризуе внутршня цiлiснiсть i вiдносна самостiйнiсть, що дае !м можливiсть активно й своерщно виявляти себе в навколишньому свiтi на основi розкриття сво!х задаткiв i здiбностей вiдповiдно до суспшьних потреб [8, 89].
Розвиток студента в напрямi формування його як шдив^альност спiввiдноситься передусiм iз виникненням, становленням i змiною мотивацшно! сфери, спрямованостi, рефлективностi, формуванням образу «я» та самооцшюванням. Ця сфера розвитку характеризуеться дiалектичною суперечнiстю, поступовим переходом вщ зовнiшньо! регуляцi! до саморегуляци.
На думку нiмецького вченого К. Штатке, на формування особистоси студента як iндивiдуальностi в перюд навчання у ВНЗ мають вплив наступш фактори:
• навчальна робота;
• професорсько-викладацький склад;
• самостiйна робота;
• практичш заняття;
• соцiальна актившсть;
• мотивацiя навчання;
• соцiально-демографiчнi фактори;
• навколишне середовище;
• друзi;
• професшна спрямованiсть;
• рiвень iнтелектуального розвитку;
• рiзнi типи дiяльностi [9].
Ми вважаемо, що для активного розвитку творчо! особистоси студенев в аграрних ВНЗ необхщно створити умови, за яких сучасний навчальний процес матиме творчий характер, де знайшли б свое вщображення:
- розробка шновацшних технологiй, методик, прийомiв, яю б забезпечували креативний (творчий) розвиток особистостц
- своечасне виявлення шдивщуальних творчих здiбностей студентiв;
- цшсний безперервний процес поеднання теоретичних знань та практичних навичок.
На етат розробки шновацшних технологш, методик, прийомiв, яю б забезпечували креативний розвиток студентiв у навчальному процесi, рекомендуеться використовувати:
- рiзноманiтнi види лекцш - традицiйнi, проблемнi, мiжпредметнi, штегроваш, лекцi!-дослiдження, лекцi!-екскурсi!;
- рiзноманiтнi види семшарських занять - традицiйнi, семшари-дискуси, семiнари-дослiдження i т. iн.;
- нестандартш заняття з розвитку творчих здiбностей студентiв, конструкторських навичок;
- колективна форма навчання, робота студентiв у малих творчих групах, на кафедрах, у системi науково-дослiдницько! роботи студентiв;
- новi iнформацiйнi технологi!, навчальнi комп'ютерш програми;
- модульно-рейтингову систему контролю за рiвнем засвоення студентами знань, умшь, навичок з використанням рiзнорiвневих завдань;
- авторськi нестандартнi завдання пiдвищено! складностi, iнтегрованi з шшими предметами;
- творчi, науково-дослiдницькi роботи студенев.
На етапi виявлення шдивщуальних творчих здiбностей студентiв слiд бшьше уваги придiлити розвитку цих здiбностей. Процес пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв у ВНЗ необхщно розпочинати з розвитку творчих здiбностей та дослiдницьких навичок студенев у галузi обрано! професи. З цiею метою слiд методами тестування виявити природш чинники й рiвень !х розвитку. На пiдставi результатiв тестування спроектувати навчально-виховний процес, розробити план розвитку здiбностей студенев з урахуванням !х шдивщуальних особливостей.
Провiвши анкетування серед студенев ВНЗ Ш-ГУ р.а., побачили, що близько 70% опитаних обрали аграрш навчальнi заклади тому, що аграрний сектор економжи вважають перспективним i мають бажання працювати за фахом, не зважаючи на те, що сучасне село потребуе реформ.
Сучасна молодь не зупиняеться на досягнутому, а потребуе нових знань, умшь i навичок, тому постшно займаеться самоосвiтою, самовдосконаленням. Близько 40% опитаних мають бажання отримати другу вищу осв^у, переважно економiчну чи юридичну, для того щоб оргашзувати власну справу на сел^ а таких е близько 55%. Близько 53% опитаних студенев мають на мет тсля закiнчення навчання працювати в аграрному виробництвi (бiзнесi), де зможуть себе реалiзувати. Працевлаштування i закрiплення на виробництвi залежить вщ самих студентiв (70% опитаних). Тобто майбутш фахiвцi впевненi у сво!х знаннях, цiлеспрямованi, вiдповiдальнi.
Щорiчно Мшктерство аграрно! полiтики та продовольства Укра!ни проводить Злiт iменних стипендiатiв та вщмшниюв навчання «Лiдери АПК ХХ1 столiття», де збираеться молода ел^а. Тут пiд час роботи «круглих столiв» обговорюються питання ролi лщера у розвитку сiльсько! мiсцевостi, бачення студента аграрного ВНЗ щодо забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни, проблем духовного i фiзичного розвитку молодо Таким чином бачимо, що
молодь не сто!ть осторонь державних проблем, а намагаеться впливати на !х виршення. Проан^зувавши анкети учасниюв Зльоту, побачили, що близько 40% опитаних пiсля закшчення навчання хотщи
б займатися наукою, а також мають бажання отримати другу вищу освiту. Це -майбутнi науковщ, реформатори аграрного сектору економiки.
Висновки. У процесi розвитку творчих здiбностей студентiв необxiдно уважно стежити за розумним стввщношенням розвитку логiчного та творчого (шту!тивного) пiдxодiв пiд час розв'язання дослщницьких завдань. Якщо тд час пiдготовки бакалаврiв достатнiм е розвиток лопчного мислення, то тд час пiдготовки творчо! особистостi за програмами тдготовки спецiалiстiв та магiстрiв бiльше уваги необxiдно придiляти розвитку штущи.
Спираючись тiльки на лопчне мислення, неможливо сформувати фаxiвця, здатного до творчого виршення проблем. 1нту!щю, навички, подолання iнертностi мислення слщ формувати за допомогою системи спещального розв'язання завдань дослiдницького характеру. Формування навичок побудови модельних гшотез необхщно починати iз формування образного мислення.
Умiння будувати модельт гiпотези та аналiзувати !х пов'язанi з рiвнем знань студентiв. Логiчне дослiдження модельних гiпотез веде до нових знань. Експериментальна перевiрка модельно! гiпотези е завершальним етапом творчого процесу.
Л1тература
1.Седашова А.О. Формування творчо! особистосп студентш аграрних ВНЗ, яю навчаються за економiчним фахом http://lgiki.com.ua/forum/formuvannya-tvorchoyi-osobistosti-studentiv-agrarnih-vnz-yaki-navchayutsya-za-ekonomichnim
2. http: // osvita.ua/school/upbring/1476
3. Гончаренко Н. В. Гений в искусстве и науке. - М.: Искусство, 1991. - 432 с.
4. Гоголь Н.В. Полн. собр. соч.: В 14-ти т. - М. : 1968. - Т.8. - 459 с.
5. Коджаспаров А. Ю., Коджаспарова Г. М. Педагогический словарь для студентов высших и средних педагогических учебных заведений. - М. : Изд-ский центр "Академия", 2001. - 176 с.
6.Поташник М. М. Педагогическое творчество : проблемы развития и опыт: пособ. для учителя. - К., 1998.
7.Раченко И. П. НОТ учителя : книга для учителя. - 2-е изд. - М. : Просвещение, 1989. - 237 с.
8. Заболотська О. Формування та розвиток студента як шдивщуальност // Вища освгта Укра!ни. - 2005. - №2. - С. 88-93.
9. Штатке К. Студенты. Становление личности. - М. : Прогресс, 1982. - 135 с.
10 Богданова Н. культура життетворчост особистосп як фшософська
проблема // Вища освгта Укра!ни. - 2011. - №1. - С.21-25.
11. Кузьмина Н.В. Творческий потенциал специалиста. Акмеологические проблемы развития // Гуманизация образования - 1995. - №1.
