CC BY
15
тоди абсолютного датування використовуються не так часто, як цього хоть лося б;
• необхвдтсть широкого застосування технологш Г1С та аерокосмофото-ш-формащйних матерiалiв при iсторико-географiчному моделюваннi урбосис-тем. 1х використання стримуеться високою щною та складнiстю отримання;
• розробку досконалiших технологiй iнтегрування та використання шформаци, отримано! у ходi 1ГАУ у процес вирiшення екологiчних та господарських проблем мiста.
Висновки
1сторико-географ1чний анал1з урбосистем е важливою складовою ком-плексних дослщжень мюьких поселень, а його результати - базою для реаль зацп програми урбоеколопчного мониторингу.
1ГАУ повинен здшснюватися за запропонованим дослщницьким алгоритмом, в якому поеднуються широкий спектр метод1в 1сторико-географ1ч-них реконструкцш стану ландшаф^в мюта та !х компонент, забудови тери-тори i трансформаци компоненлв довкшля з методами картограф1чних, по-льових i лабораторних дослiджень актуальних урбосистем та !х компонентiв.
Для шдвищення точностi та якостi iсторико-географiчноi шформаци важливо ширше використовувати аерокосмiчнi джерела i технологи Г1С.
Лггература
1. Дмитрук О.Ю. Урбанютична географ1я. Ландшафтний тдхщ. (Методика ландшафтного анашзу урбашзованих територш): Монограф1я. - К.: РВЦ "Кшвський ушверси-тет", 1998. - 139 с.
2. Дмитрук О.Ю. Урбанютична географ1я з основами урбогеоекологп (ландшафтоз-навчий аспект): Навч. поабник. - К.: РВЦ "Кшвський ушверситет", 2000. - 140 с.
3. Жекулин В.С. Историческая география: предмет и методы. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1982. - 224 с.
4. Ковальчук I. 1сторико-географ1чний анашз, синтез i прогноз// 1стор1я украА'нсько! географи. Всеукр. наук.-теорет. часопис. - Тернопшь: Урожай. - 2002, вип. 6(2). - С. 7-23.
5. Круглов И.С. История, современное состояние и перспективы освоения природных территориальных комплексов города Львова и окрестностей. Автореф. дис.... канд. ге-огр. наук. - К., 1992. - 22 с.
6. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 1999. - 360 с.
7. Методические рекомендации по исследованию историко-архитектурного наследия в городах Украинской ССР. - К.: Наука, 1982.
УДК 711 Проф. А.М. Рудницький, д-р архтектури -
НУ "Львiвська полiтехнiка,
УПРАВЛ1ННЯ М1СЬКИМ СЕРЕДОВИЩЕМ
Цшеспрямоване кер1вництво процесами формування арх1тектурно-просторово-го середовища мют, сш i регюшв е одшею з найважлив1ших функцш держави та l! законодавчих оргашв. Це керування мае вщбуватися на наукових засадах, та мае спиратися на спещально вироблену програму. У статп викладено головш принципи складання ще1 програми та li методолопчш тдстави.
34 Проблеми урбоекологi■i та фiтомелiорацi■i
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
Prof. A.M. Rudnytskj - NU "Lvivs'kapolitekhnika" The control of urban environment
The purposeful control of the processes of forming architectural spatial environment of towns, villages and regions is one of the most important functions of state and its legislative bodies. This control should be guided by a socially elaborated program. The main principles of drawing up this program and its methodological grounds are stated in this paper.
Оптимiзацiя еколопчних napaMeipiB mïct е складовим елементом ландшафтного завдання управлшня мюьким середовищем у цiлому. Глибокi со-щальш i екологiчнi змiни, якi вщбулися за останнi роки в украшському сус-пiльствi, вимагають нових пiдходiв до вирiшення цього завдання. Необхщ-нiсть управлiння мiським середовищем у сучасних умовах e справою, очевидною. Бо, як показуе вжовий юторичний досвiд, бажаний для нас хщ життевих процесiв, якi вщбуваються або мають вiдбуватися на певнш територiï, не-можливо забезпечити шляхом стихшного, спонтанного розвитку. Позитив-ний результат можна одержати лише шляхом цшеспрямованого втручання в управлiнськi процеси.
У зв'язку з цим, трансформащя й розвиток просторового середовища, в якому доводиться проживати й дiяти суспiльству, е, без всякого сумшву, од-нieю з основних функцш держави та ïï законодавчих оргашв. Це управлiння мае вiдбуватися насамперед шляхом вироблення й прийняття закошв та адмь нiстративних рiшень. Без цшеспрямованого керiвництва процесами арх^ек-турного та функцюнального облаштування життевого простору, що його про-водять адекватно актуальним та перспективним потребам сустльства, досягти позитивного результату у дiяльностi держави е неможливим. Адже для того, щоби розвинути чи вщновити якi-небудь процеси, або щоби стимулювати яюсь дiï, треба насамперед створити для цього належш передумови. Серед них на чшьне мiсце виступае досконала просторова органiзацiя середовища. Саме тому проблеми функцiонально-просторовоï та архiтектурноï органiзацiï мiст i територiй завжди мають знаходитися у полi зору державно1' полiтики.
Для того, щоби об'ективно ощнити ситуацiю, яка склалася, вщзначи-мо, що впродовж тривалого iсторичного часу Украша була осередком, який здшснюе керiвництво державою, а була периферieю, куди державнi виршен-ня надходили уже готовими до виконання. Та частина завдань, яка мала вико-нуватися адмшстращею Украши, не виходила за рамки пошуку конкретних способiв реалiзацiï отриманих вщ державно1' влади "зверху" вказiвок. Що ж стосуеться стратепчно1" концепцiï розвитку урбашстики та архiтектури, ви-роблених з позици iнтересiв саме украшсько1" держави й украшських грома-дян, то на цьому полi в нас ще мало нагромадженого досвщу i брак широти державницького мислення. Щоби повернути справи у позитивний бж нам потрiбно мати традици та навики, якi формуються щойно на шляху державно:' самостшность Вiдсутнiсть традицiй i навикiв веде до поширення у практичному мисленш у центрi та на мюцях пiдходу до урбанiстики як до стихшного процесу, який шбито мае вщбуватися сам по соб^ без особливого впливу на це з боку держави. У конкретних умовах, як склалися тепер в Ук-
1. Теоретичнi засади урбоекологи та фiтомелiорацГí
35
ршш, необхщно орiентувати науку та громадську думку, спрямовуючи 1'х на формування сучасного просторового та арх^ектурного обличчя Украши.
Але треба вiдзначити, що для того, щоби в УкраАт тепер розгорнути у потрiбному обсязi активну дiяльнiсть на полi архiтектури, ситуащя е тимча-сом вкрай несприятлива. Складносп, з якими украшське суспшьство зустрь чаеться щодня, штовхають скорше в бiк прагматичних, тимчасових ршень, не думаючи проте, що станеться з нами за юлька десятюв рокiв. Спецiалiсти, й насамперед ri, якi працюють у галузi економжи, урбанiстики й територiаль-ного планування, а також у галузi освгги i культури, з свого власного досвщу знають, якою мiрою ця позищя е помилкова, й до яких важких наслщюв ре-алiзацiя тако! лши неминуче в майбутньому призведе.
Вщзначаючи вiдмiннiсть ситуацп, яка юнуе сьогоднi в галузi формування забудови мют, вiд т1е!, яка iснувала в нас ще зовсiм недавно, ми маемо звернути увагу на наступне. Справа в тому, що тепер радикально змшився сам характер урбашстичних та арх^ектурних проблем, яю потрiбно нам вирь шувати. Ще зовсiм недавно, у сферi забудови мiст, переважна юльюсть звер-тань виникала за шщативою державних вiдомств, бо !м треба було стати за-будiвниками. Змют вiдповiдей на цi клопотання виршували теж державнi структури, якi теж не мали права вийти за межi суворих загальнодержавних настанов. Зате тепер переважна кшьюсть кош^в, що !х вкладають у мiське будiвництво, це е грошi приватних фiрм та приватних осiб i ця тенденщя про-довжуе зростати. Така змша складу iнвесторiв призводить до того, що, з одного боку, у забудовi мют зростае число нестандартних ситуацш, якi вимага-ють особливого, нестандартного пiдходу, а з другого боку, мюька адмшютра-цiя в цiлому рядi випадюв отримуе реальну можливiсть пред'являти до забу-дiвникiв певнi додатковi вимоги, яю е дуже потрiбними для впорядкування мюта, але якi не е заздалепдь передбаченi загальнодержавними нормами.
Деяю проблеми у визначеннi вимог у реальнш забудовi мiст виникають часом також у зв'язку з тим, що виборт повноваження мюького керiвництва та його апарату "a priori" мають обмеження в чаш, а це не завжди орiентуе керiв-никiв на належну увагу до перспективних проблем розвитку мюта, якi, як це ми знаемо, проявлять себе тшьки пiзнiше. Вс цi аспекти сучасного стану урба-нiстики в Укршт мають бути належним чином нами врахованi.
У цш ситуаци наглядно постае обов'язок спецiалiстiв, i насамперед на-укових працiвникiв у галузi урбанiстики й архтектури в тому, щоби найактив-нiше ставити перед суспiльством ус завдання та запитання, якi виникають у зв'язку з потребою оптимiзувати й поновити в УкраАт архггектурне довкiлля. Необхiдно спiльно знайти вщповщь на цi запитання й добитись того, щоби вщповщш рiшення були втшюваш в життя невiдкладно. Напрацьоваш ршен-ня необхiдно виконувати послщовно, малими етапами, в ходi щоденно1 практично: дiяльностi на мюцях. Як показуе нам свiтовий досвщ, iншого шляху в нас немае. Обсяг нашо1 вiдповiдальностi в цш сферi випливае насамперед з факту проголошення нами у 1991 рощ державное' незалежностi Украши.
Для таких ситуацш, в яюй Украша знаходиться тепер, наука й свгго-вий практичний досвщ вже виробили ч^ю й конкретнi методичнi правила
36
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
вщносно того, як треба поступати. Викладемо цi правила дуже коротко, в тезах. Насамперед, потрiбно мати добру конструктивну програму, в якш було б конкретно визначено, що саме потрiбно зробити, аби досягти поставлено! мети в аспект оптимiзащ! урбашстики, просторово! полiтики та арх^ектури. Програма надалi мае бути шдставою для державно! полiтики та об'еднано! громадянсько! дiяльностi у сферi урбанiстики та архiтектури.
Програма мае бути науковою i програма мае випливати з комплексного анашзу сучасного стану економiчно!, соцiально!, геополгтично! та щеоло-гiчно! ситуацi!. Вона мае бути орiентована на тривалий перiод часу, видшя-ючи завдання, розраховаш на найближчий перiод та розраховаш на перспективу. Водночас необхщно визначити контрольнi термiни, коли мають бути досягненш промiжнi цш. Обов'язково треба орiентуватися на те, щоби в ходi реалiзацi! програми, на кожному з !! етатв, неодмiнно мае бути досягнений ютотний i очевидний для всiх усшх, який змiг би беззаперечно виправдати перед очима суспшьства усi велик зусилля, якi безперечно треба буде заклас-ти в !! реалiзацiю. Складання програми дiй, тобто державно! програми, спря-мовано! на комплексну оптимiзацiю просторового середовища Укра!ни, мае визначальне значення для всiе! подальшо! дiяльностi у цiй сферi.
У найбшьш узагальненому викладi програма мала би складатися з наступних шдсистем. Перша пiдсистема - це завдання, способи й методи формування середовища, спрямоваш на те, щоби забезпечити в мютах i селах Укра!ни наявнiсть необхiдних умов для проживання i комфорту. Другу шд-систему складають урбанiстичнi та архiтектурнi завдання, як необхiдно вирь шити для того, щоби створити в мютах i селах, а також на територiях, умови для дiяльностi, яка дае можливють здобути засоби для юнування, тобто для прибуткiв, для виробництва та сшьського господарства. Третя шдсистема мае забезпечити збереження природних щнностей Укра!ни у всьому !х комплексi. Четверта пiдсистема - це та, яка мае на мет задовольнити духовш потреби суспiльства, забезпечити охорону пам'яток iсторi! та культури, арх^ектури iсторичних мiст. П'ята шдсистема мае забезпечити належний рiвень престиж-ностi Укра!ни в мiжнародному аспект^ !! рiвновартiснiсть з iншими державами. Вщзначимо тут, що мiжнародний престиж Укра!ни е необхiдний нам не тшьки для адекватних мiжнародних стосункiв, але також як вагомий чинник патрютичного виховання населення, особливо молодь В окрему, шосту тд-систему ми маемо видiлити складний комплекс уЫх видiв комунiкацiй: залiз-ничнi та автомобiльнi шляхи, мережу повпряних, рiчкових та морських спо-лучень, а також телевiзiйнi та електронш засоби зв'язку.
Вiдзначимо, що кожна з перелiчених пiдсистем програми мала би роз-глядати сво! сьогоднiшнi запитання як логiчний розвиток вторично сформо-ваних процесiв у вщповщнш галузi. Автори програми мали би виконувати прогностичнi розрахунки для вщповщних пiдсистем щонайменше для двох часових комплекЫв. Перший комплекс мае бути розрахований на штереси людей, яю проживають в Укра!нi у даний час, тобто на перюд 20-ти або максимум 30-ти роюв. Другий часовий комплекс необхщно розрахувати на перспективу, тобто на 50-100 роюв або й бшьше.
1. Теоретичш засади урбоекологи та ф^омелюрацп
37
Архiтектурна програма мае також диференцшвати сво! рекомендаци вiдповiдно до характеру просторових комплекЫв. Перший рiвень - це кон-кретний об'ект. Другий рiвень - це мюцевють або група осель. Третш рiвень - це розгляд проблем в аспект великого мюта разом з примюькою терито-рiею. Четвертий рiвень - це розгляд просторово! ситуацi! у складi Укра!ни в цiлому, або великого регюну Укра!ни. Нарештi, на п'ятому з рiвнiв, ми роз-глядаемо питання вже в мiжнародному контекстi, з врахуванням ситуаци, яка iснуе у даному аспект у свiтi.
Програмування питань, як стосуються нашо! дiяльностi щодо оптимь зацi! довкiлля, яке юнуе в Укра!нi, мае спиратися на необхщт вихiднi базовi матерiали. Вироблення укра!нсько! програми, яка на наукових засадах мала би визначити генеральш шляхи та напрями комплексно! оптимiзацi! нашого довкшля, всебiчного розвитку урбашстики та архiтектури в незалежнш дер-жавi, е обов'язковою передумовою всякого успiху у сучаснiй дiяльностi по вiдродженню Укра!ни.
УДК 630*582.894 Доц. 1.В. Шукель1, канд. с.-г. наук;
А.П. Дида1; В.А. Бачук2
ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ОСВОСННЯ ПРИБЕРЕЖНО1 СМУГИ ОЗЕРА Б1ЛЕ Р1ВНЕНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
У прибережнiй CMy3i унiкального заповщного озера Бiле, що вiдноситься до PiBHeHCbKoro природного заповiдника, вилучено територ^ 22 га сyшi i 22 га аквато-рп для влаштування рекреацшно'1 зони. Це створюе передумови i тенденцп для пок-ращення соцiальних умов вiдпочиваючих, але породжуе проблеми еколопчно'1 зба-лансованостi на прилеглш територп заповiдника. Окреслено напрями та шляхи за-безпечення рекреацшного лiсокористyвання та забезпечення заповiдностi територп заповiдника.
Doc. I. V. Shoucel3; A.P. Dyda3; В.А. Bachouc4
Problems of recreational arrangement of the white-lake off-shore stripe in
the Rivne' natural reserve
22 ha of land area and 22 ha of aquatic area have been withdrawn for establishing the recreational zone in the off-shore strip of the unique protected White-lake in the Rivne natural reserve. It creates pre-conditions and tendencies for the improvement of convenience social for recreants, but generates the ecological problems on the adjusted territory of reserve. Directions and ways of providing of recreation forest use and providing of protection of territory of reserve are outlined.
1 кафедра екологп та ландшафтно! архггектури УкрДЛТУ
2 PiBHeHCbKrf природний заповедник, м. Сарни
3 dotsent departments of Ecology and Landscape Architecture, USUFWT, Ph.D.
4 Rivne' natural preserve, Sarny
38
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
