CC BY
19
пам'ятати, що ycnix - це вивчення старого досвщу та поступ у сьогодшшньому днi. Досвiд 20-х, 30-х роюв настiльки актуальний зараз, що тшьки опираючись на нього можна багато змшити на краще у сучасному виглядi нашого мiста.
Лiтература
1. Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa. Architekt. Rok XI. Cerwiec, lipiec i sierpien 1910. Zesz. 6,7,8 - S. 88-90.
2. Drexler Ignacy. Wielki Lwow. Nakladem Gminy miasta Lwowa. 1920 - 65 S.
3. Reglamin s^du konkursowego dla oceny projektow rozbudowy i przebudowy miasta. (машинопис) 4 str. Konkurs na plan rozbudowy i przebudowy miasta. (машинопис) 9 str.
4. Tolwinski Tadeusz. O szkicowym projekcie rozbudowy miasta Lwowa. (машинопис) Warszawa, dnia 26 stycznia 1924 r. - 9 str.
5. Drexler Ignacy. Uwagi ogolne do projektu rozbudowy miasta Lwowa. (машинопис) Lwow, 8 lutego 1924 r. - 13 str.
6. Drexler Ignacy. Techniczny substrat do konkursu na plan rozszerzenia i regulacyi m. Lwowa. Czasopismo Techniczne (дал1 C.T.) 1914 - S. 192.
7. Drexler Ignacy. Wielki Lwow. Nakladem Gminy miasta Lwowa. 1920 - S. 18.
8. Kowalczuk Michal. Rozwoj terytoryalny miasta/ Miasto Lwow w okresie samorz^du 1870 - 1895. Lwow: nakladem Gminy krol. stol. miasta Lwowa 1896. - S. 320.
9. Черкес Богдан. Сталшське планування Львова// Вюник НУ "Л^вська Пол^ехш-ка". Арх^ектура мют Галичини. Мiждисциплiнарнi дослщження у мистецгвознавста. -Львiв: Вид-во НУ "Львiвська Полггехшка". - 1999, № 379. - С. 97-99.
10. Ракочий Я.В. Парк культури та вщпочинку у Львовг Проект та реашзащя// Вю-ник НУ "Львiвська Пол^ехшка". Архiтектура. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська Полiтехнiка". -2002, № 439. - С. 272-275.
11. Projekt nowej ustawy budowniczej dla Krol. Stol. m. Lwowa. Рукопис. - 79 с.
12. Zarzqdzenie Prezydenta miasta zawieraj^ce Regulamin Rady Artystycznej przy Zarz^dyie Miejskim z dnia 1 pazdziernika 1937. Lwow 1937. Машинопис 2 стор.
13. Drogi roywojowe gospodarki miejskiej. Lwow 1934-1939. Nakladem zarz^du miejski-ego Krol. Stol. Miasta Lwowa. - S. 32-35.
УДК 711 Доц. 1.А. Дида, кандидат архтектури - НУ
"Львiвська полтехшка"
ТРАДИЦП ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ ПРОСТОР1В В УКРАШСЬКИХ М1СТАХ
Особливою рисою, що е властива для традицшно'1 укра'шсько'1 архiтектури, е поеднання в одну композицiю елеменпв, створених людиною, та навколишньо'1 при-роди. Сутнiсть i методи такого поеднання дотепер е ще недостатньо вивчеш. У цiй роботi стисло викладено матерiали дослiдження цього питання. Поеднання арх^ек-тури i природи е важливим напрямком перспективного розвитку в укра'шськш архь тектурнiй творчосп.
Doc. 1.А. Буйа - National university "Lvivs'ka polytechnica" The traditions of forming green Spacies in Ukrainian towns
A special feature peculiar to the traditional Ukrainian architecture is the combination of elements, created by man, and the surrounding nature in one composition. The essence and methods of such a combination are not sufficiently studied as yet. In this paper the materials of investigation of this problem are briefly stated. The combination of architecture and nature is an important trend in the prospective development in the Ukrainian architectural creation.
У сучасних умовах, коли Укра!на знову стала рiвнорядним членом велико! родини незалежних держав свiту, особливого значення набувае справа наукових дослщжень мистецько! своерiдностi укра!нських мiст. Це е необхщ-но, насамперед, для адекватно! оцшки процесiв формування й розвитку архь тектури мiст Укра!ни в iсторичному минулому, але також для оптимального прогнозування й сучасного спрямовування подальшого розвитку укра!нсько! архггектури в майбутнi роки. Необхiдно виходити з того, що високий рiвень архiтектури у державi, а також належна увага до минулих досягнень свого народу в галузi мистецтва й культури, е тепер обов'язковою передумовою ви-сокого мiжнародного престижу кожно! держави у свiтi.
Особливою рисою, що !! здавна вщзначають гостi Укра!ни, е якнайтю-шше поеднання традицiйного архiтектурного образу укра!нських мiст з нав-колишньою природою. На наявшсть еднання укра!нсько! арх^ектури з природою, ландшафтом, з зеленню звертають увагу у сво!х працях вiдомi дослщ-ники ютори укра!нсько! культури Г. Логвин, В. Очинський, В. Кармазин-Ка-ковський та шшь Але, разом з тим, у дослщженнях з укра!нсько! архггектури ситуащя склалася подвiйна. З одного боку, традицшна прив,язанiсть мистець-ких i планувальних вирiшень об,ектiв укра!нсько! архiтектури до навко-лишнього природного довкшля всюди кидаеться у вiчi, й практично кожний, хто описуе або аналiзуе об'екти укра!нсько! арх^ектури, у сво!х працях вщ-значае цю обставину, як таку, що !! неможливо заперечити. Так, В. Кармазин-Каковський вiдзначае, що зв'язок архiтектури з природним довкiллям е тра-дицiйно властивий для укра!нського мистецтва. Вiн пише, що для укра!нсько-го мистецтва взагалi е характерне прагнення до того, щоби творчо поеднува-ти двi сили активного впливу на психо-емоцюнальне життя людей, а саме природу та мистецтво.
Проте, з шшого боку, треба вщзначити, що дотепер ще не зроблено дослщжень, якi ставили би своею метою вщповюти на запитання, в чому саме полягае сутшсть ще! едностi арх^ектури й природи в укра!нськiй практи-цi формування свого просторового середовища, використовуючи для цього сучаснi методи комплексних наукових дослщжень. Звiдси випливае актуаль-нiсть нашо! науково! роботи з позици потреб сьогоднiшнього дня.
Аналiзуючи стосунок архiтектурного середовища до навколишньо! природи, ми маемо насамперед вщзначити, що в ходi розвитку людства спо-конвiкiв сформувалися два дiаметрально вiдмiннi один вiд одного тдходи до формування архiтектурних просторiв. Вирiшальне значення у становленнi цих пiдходiв мали, мабуть, насамперед об'ективш характеристики мюцево! природи, оцiнюванi з точки зору фiзичних потреб людини та особливостей людсько! психiки. Головна вщмштсть обох цих пiдходiв полягае насамперед в особистому стосунку до свого просторового довкшля.
Перший з цих пiдходiв полягае в тому, що за основу формування довкшля беруть природну ситуащю, яка вже у данш мюцевосл юнуе. Новi об'екти вписують у природу, не змшюючи !! у принцип i намагаючись максимально зберегти й розвинути вс притаманнi данш мюцевосл просторовi переваги. Новi будинки й споруди розташовують за таким самим принципом,
як це робить сама природа, тобто так, як стоять у природi скел^ пагорби, pi4-ки, як ростуть дерева, тощо. Описаний принцип, з зрозумших причин, засто-совували переважно в тих регюнах, де навколишня природна ситуацiя була сприятлива для людей. Саме така ситуащя юнувала завжди в Укра!ш.
Другий тдхщ до формування навколишнього архiтектурного простору е дiаметрально протилежний до першого. Вiд самого початку вш виник i розвинувся в тих регюнах, де природш умови не були сприятливими для лю-дини. У таких ситуащях люди намагалися формувати для себе середовище самостшно, зовсiм незалежно, - насамперед з таким розрахунком, щоби усу-нути негативний вплив на себе з боку несприятливого оточення.
Тут треба вщзначити, що застосування першого з названих пiдходiв, а саме того, який е орiентований на еднання з природою, як передумову вима-гае наявност на мюцях таких природних умов та елеменпв, яю е можливо використати для формування свого арх^ектурного простору, такого, який не був би пршим вгд того простору, який iснував тут рашше. З розвитком урба-тзаци знайти такi територи на освоених землях поблизу мгст стае щораз важ-че. Тому, у сучасних умовах, часто доводиться вдаватися до компромюу. Реально виникае потреба в тому, щоби тепер архггектурно вщтворювати й роз-вивати давш природнi якостi урбанiзованого тепер довкшля. В умовах сучасних мгст кшьюсний та якiсний стосунок антропогенних i природних елемен-тiв помiж собою може бути рiзним. Але все ж, якщо у формуванш арх^ек-турного простору виходять з позицш першого пiдходу, то за основу проекту-вання приймають саме тг композицiйнi засоби, якi е, або були притаманш об'ектам природи.
Укра!на споконвiкiв знаходилася й тепер знаходиться у зош, де пов-сюдно отримував застосування перший з двох названих вище принципiв взаемостосунки архггектури й природи. Ця обставина знайшла дуже посль довне вгддзеркалення в укра!нсьюй архгтектурнгй спадщинг.
Щоб об'ективно оцгнити обставини, якг визначають мгсце i роль навколишньо! природно! ситуацг! у формуваннг створеного людиною для себе архг-тектурного середовища, ми маемо враховувати дгю цшого ряду чинниюв, яю чинять на це свгй вплив. Перша група цих чинниюв випливае з характеристик та особливостей локально! природно! ситуаци. Другу групу чинниюв з-помгж тих, яю чинять вплив на взаемостосунки архгтектури i природи, визначають люди, яю тут проживають, тобто населення. Третя група чинниюв - це насамперед тг, яю стосуються поширених у даний час суспшьних поглядгв на дане питання, - можна б сказати, "актуально! моди", а також тг ди, яю випливають з цiлеспрямовано! дгяльностг державного управлiння архiтектурними процеса-ми, виходять гз змюту законiв, постанов та адмшютративних розпоряджень.
Особливе мюце серед чинниюв, яю реально визначають конкретш напрями урбанiстично! та арх^ектурно! дгяльностг, мае система ддачих ко-мунiкацiйних зв'язюв. Дороги, комунiкацiйнi напрями та ржи завжди вщкри-вають шлях для найрiзноманiтнiших контактiв з шшими територiями й народами, з шшими культурними ареалами. Для розвитку комушкацш географiч-не розташування Укра!ни споконвтв було i е тепер особливо сприятливим.
Укра!на розташована в мiсцi, в якому в единий вузол переплелася цша система географiчно й геополггично обумовлених комунiкацiйних напрямiв, i це здавна створило передумову для стабшьних контакпв з культурологiчно та щеолопчно обумовленими ареалами, якi вiдiгравали у даному юторичному часi у свт провiдну роль. Значною мiрою, саме з причини наявност таких комушкацш, територiя Укра!ни нiколи не перебувала у положеннi "культурно! глибинки", перифершно! окра!ни Свропи або Сврази.
Грунтуючись на глибокому аналiзi розвитку укра!нсько! територп про-тягом втв, ми не можемо виключати, що у скарбнищ урбанiстики й архтектури, нагромадженiй в Укра!ш протягом тисячолггь, ми маемо пiдстави для того, щоби проводити пошук архггектурних форм i елементiв. якi е дуже ар-ха!чними, i як мають часом дуже велике значення для адекватного розумшня процесiв розвитку св^ово! культури.
В умовах сумюно! ди перелiчених та деяких шших чинникiв, протягом тисячолiть в Укра!ш вiдбулося формування цiлого ряду прим^них архь тектурних форм i прийомiв, якi складають велику щншсть, i вимагають тепер систематизацп та типолопчного вивчення.
Науковий розгляд проблеми, в тому аспект^ який стосуеться надбань традицшно! укра!нсько! урбанiстики й архтектури в еднаннi архiтектури i природного ландшафту, дае нам тдставу для ствердження, що, у сво!й сумi, цi надбання становлять незрiвнянний скарб, який у свiтовiй мистецькш скар-бницi не мае прямих аналопв. Неповторна особливiсть укра!нсько! архггекту-ри, на вiдмiну, може, вщ арх^ектурно! спадщини деяких iнших кра!н, не вщ-разу кидаеться у вiчi, але вiд того И вартють не зменшуеться. Дослiдження творчо! спадщини укра!нсько! архiтектури в аспект И пов'язання з природою свщчить, що доробок укра!нсько! архiтектури на цьому полi займае особливе й дуже ютотне мiсце у загальному доробку свггово! арх^ектурно! творчостi.
У цшому, виконане нами дослiдження дае тдставу для ствердження, що укра!нська творча мистецька спадщина в аспект пов'язання архiтектури з природою мае безперечно загальноевропейське та свiтове значення. Але су-часний стан збереження ще! спадщини е неоднозначний.
З одного боку, в Укра!т, незважаючи на надзвичайно складш обстави-ни, дотепер збережено багато пам'яток, яю мають велике значення. З тшого боку, вся ця спадщина в нашi дш ще не е предметом тако! уваги, як це мало би бути. Така ситуащя ставить наше суспшьство, нашу державу, наукову гро-мадськiсть перед необхщтстю невiдкладно зробити висновки стосовно того, щоби забезпечити на належному профестному рiвнi охорону та адекватну експозищю ще! спадщини у сучаснiй урбашстичнш практицi.
Ситуацiя, яка склалася в Укра!т на архiтектурному полi тепер, вима-гае, щоби були прийнят далекогляднi вирiшення, якi стосуються державно! стратегi! подальшого розвитку укра!нсько! урбашстики та архiтектури в майбутньому. Мова йде про те, щоби зберегти назавжди, зберегти не тшьки для нас, але для всього людства, т щнносл у сферi формування архггектур-ного середовища, якi фактично нагромаджено в Укра!нi протягом сторiч. Крiм безумовного виховного та культуролопчного значення, така дiяльнiсть
е обов'язковою передумовою високого мiжнародного престижу держави, а також передумовою для розвитку сучасно1' iндустрiï високоприбуткового мiж-народного туризму. Але треба вщзначити, що знайти вiдповiдь на ус числен-m запитання, якi неодмшно у даному контекстi мають виникнути, ми зможе-мо тiльки в тому раз^ якщо в нашому розпорядженнi буде повна наукова ш-формацiя про внесок Украïни у свггову культурну скарбницю, а також про мистецьк багатства нашоï держави у сферi поеднання архiтектури з ландшафтом. На цш пiдставi необхiдно нам розглядати питання про можливост урбанiстичного використання цих багатств для формування i вдосконалення арх^ектурного обличчя мiст i сiл сучасноï Украïни.
УДК 581.5: 504 Асист. Р.М. Данилик1 - м. nbsis
ЗНАЧЕННЯ Г1ДРОФ1ЛЬНОГО РОСЛИННОГО ПОКРИВУ У ФОРМУВАНН1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ КОМПЛЕКСНО! ЗЕЛЕНО! ЗОНИ М1СТА ЛЬВОВА
Представлет результати пдрофГзичного та пдрох1м1чного анал1з1в якост води та кшьюсш показники вид1в i угруповань водних екосистем КЗЗ м. Львова. На тд-став1 отриманих результат1в Гз застосуванням методу .тишно! регресп встановлена значна роль пдрофшьного рослинного покриву у формуванш еколопчного стану дослщжених водних екосистем.
Assistant R.M. Danylyk - Lviv
The Role of hydrophyle Plant Cover sn Formation Of Ecological State Of L'viv complex Green Zone Water Ecosystem
It were represented the results of hydrophysical and hydrochemical analyses of water quality and species and community quantitative data of L'viv complex green zone ecosystems. According to the received results which were got by line regression method it was determined a significant role of hydrophyll plant cover in the formation of the ecological state of the researched water ecosystems.
Вступ
На сучасному етат урбатзацшних процеЫв водт ресурси, а разом Гз ними водт та прибережно-водш бюгеоценози у процес !х безперервного та всезростаючого використання зазнають кшьюсних i яюсних змш, значно! дигресивно! трансформацп. Велику щншсть для мГських агломерацш мають акватори вЫх тишв - водосховища, озера, ржи, ставки тощо, адже водш об'екти залежно вгд масштабГв, бгльшою чи меншою мГрою впливають на ста-бшзащю вологост повпря, пом'якшення мюцевого клГмату, служать своерщ-ними еколопчними мапстралями, володдать значним рекреацшним потенщ-алом [1, 5-9].
Багатьма дослщниками водно! та прибережно-водно! флори та рос-линност переконливо доведено, що саме вона е основним чинником форму-
1 кафедра екологи та ландшафтно! арх1тектури, УкрДЛТУ
104
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацïi
