CC BY
24
УДК 334.012.6
УПРАВЛ1ННЯ АУДИТОРСЬКОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ ЗА КОРДОНОМ ТА В УКРА1Н1
®2018 ХИЛЬ Л. П., ВОДОЛАЗСЬКА Н. В., БОНДАРЕЦЬ О. М.
УДК 334.012.6
Хиль Л. П., Водолазська Н. В., Бондарець О. М. Управлшня аудиторською дiяльнiстю за кордоном та в УкраТш
Bu6ip концепцИ регулювання аудиторськоi д'яльностi (рунтуеться на визначенн особливостей держави або профеайних органiзацiй уздшснент заход'в з органiзацiiаудиторськоi д'яльност'!, регулювання д'тльностi суб'ект'в аудиту, контролю за ix функцонуванням тощо. У цлому свто-вий досвiд регулювання аудиторськоiд'тльностi показуе, що розвиток саморегулювання професИдозволяе забезпечувати един вимоги, умови та яксть здшснення аудиту на територи окремоiдержави при створент одного саморегульованого аудиторського об'еднання, над'шеного вiдповiд-ними повноваженнями, або деклькох под'бних об'еднань за умови вироблення ними единих пiдxодiв i консол'даци своеiпрофесИ Водночас не можна вдмовлятися вд державного регулювання аудиторськоiд'яльности Сказане дозволяе зробити висновок про необxiднiсть розумного поеднання державного регулювання та саморегулювання ринку аудиту з метою збереження балансу приватного та публiчного штересу до аудиторськоi д'яльностi та розвитку аудиторськоi професи.
Ключов'! слова: аудит, аудиторська д'яльшсть, Аудиторська палата Украни, державнерегулювання, Орган сустльного нагляду. Б'бл.: 8.
Хиль Людмила nempiBHa - викладач, Кременчуцький льотний коледж Национального авiацiйного ушверситету (вул. Перемоги, 17/6, Кременчук, Полтавська область, 39600, Украна)
Водолазська Нamaлiя BiKmopiBHa - викладач, Кременчуцький льотний коледж Национального авiацiйного ушверситету (вул. Перемоги, 17/6, Кременчук, Полтавська область, 39600, Украна) E-mail: golovenskaya79@gmail. com
Бондарець Олена Миколавна - викладач, Кременчуцький льотний коледж Нацонального авiацiйного ушверситету (вул. Перемоги, 17/6, Кременчук, Полтавська область, 39600, Украна)
УДК 334.012.6
Хиль Л. П., Водолазская Н. В., Бондарец Е. Н. Управление аудиторской деятельностью за рубежом и в Украине
Выбор концепции регулирования аудиторской деятельности основывается на определении особенностей государства или профессиональных организаций в осуществлении мероприятий по организации аудиторской деятельности, регулированию деятельности субъектов аудита, контролю за их функционированием. В целом мировой опыт регулирования аудиторской деятельности показывает, что развитие саморегулирования профессии позволяет обеспечивать единые требования, условия и качество осуществления аудита на территории отдельного государства при создании одного саморегулирующегося аудиторского объединения, наделенного соответствующими полномочиями, или нескольких подобных объединений при условии выработки ими единых подходов и консолидации своей профессии. В то же время нельзя отказываться от государственного регулирования аудиторской деятельности. Сказанное позволяет сделать вывод о необходимости разумного сочетания государственного регулирования и саморегулирования рынка аудита с целью сохранения баланса частного и публичного интереса к аудиторской деятельности и развитию аудиторской профессии. Ключевые слова: аудит, аудиторская деятельность, Аудиторская палата Украины, государственное регулирование, орган общественного надзора. Библ.: 8.
Хиль Людмила Петровна - преподаватель, Кременчугский летный колледж Национального авиационного университета (ул. Победы, 17/6, Кременчуг, Полтавская область, 39600, Украина) Водолазская Наталья Викторовна - преподаватель, Кременчугский летный колледж Национального авиационного университета (ул. Победы, 17/6, Кременчуг, Полтавская область, 39600, Украина) E-mail: golovenskaya79@gmail. com
Бондарец Елена Николаевна - преподаватель, Кременчугский летный колледж Национального авиационного университета (ул. Победы, 17/6, Кременчуг, Полтавская область, 39600, Украина)
UDC 334.012.6
Khyl L. P., Vodolazska N. V., Bondarets O. M. The Management of Audit Activity Both Abroad and in Ukraine
The choice of a conception of regulation of audit activity is based on determination of features of the State or professional organizations in implementation of audit activities, regulation of performers of audit, monitoring of their performance. In general, the world experience of regulation of audit activity shows that the development of self-regulation of profession allows to provide uniform requirements, conditions and quality of audit implementation in the territory of individual country when creating one self-regulating Audit association, endowed with appropriate powers, or several such associations, provided they develop common approaches and consolidate their profession. At the same time, the State regulation of auditing should not be waived. The above said leads us to the conclusion about a reasonable combination of the State regulation and self-regulation of the audit market that is necessary in order to maintain the balance of private and public interest in auditing and the development of auditor profession.
Keywords: audit, audit activity, Audit Chamber of Ukraine, the State regulation, public oversight body. Bibl.: 8.
Khyl Liudmyla P. - Lecturer, Kremenchug Flight College of National Aviation University (17/6 Peremohy Str., Kremenchuk, Poltava region, 39600, Ukraine) Vodolazska Nataliia V. - Lecturer, Kremenchug Flight College of National Aviation University (17/6 Peremohy Str., Kremenchuk, Poltava region, 39600, Ukraine)
E-mail: golovenskaya79@gmail.com
Bondarets Olena M. - Lecturer, Kremenchug Flight College of National Aviation University (17/6 Peremohy Str., Kremenchuk, Poltava region, 39600, Ukraine)
Актуальшсть теми полягае в необх1дносй по-PÍbhhhhh оргашзаци аудиторсько! дiяльностi у свиовш практищ з оргашзащею аудиторсько! дiяльностi в УкраМ в умовах реформування економжи Укра!ни та !"! трансформаций Аудиторська
дiяльнiсть в УкраМ здшснюеться з урахуванням мiж-народних стандарпв аудиту, але органiзацiя управлшня аудиторською дiяльнiстю в рiзних кра!нах свиу е в^дмшною. Тому Укра!на повинна вивчити та вико-ристовувати досв^д зарубiжних кра!н, осюльки ауди-
торська дшльшсть стимулюе iнвестицiину та гннова-цiйну дiяльнiсть суб'ектгв господарювання та розви-ток економiки Укра!ни.
Питання управлгння та органiзацГi аудиторсько! дiяльностi дослiджено в працях таких вгтчизняних i зарyбiжних авторiв: Бутинець Ф. Ф., Петренко Н. I., Кузьмгнський А. М., Усач Б. Ф., Бичкова С. М., Бон-дар В. П., Петрик О. А., Тимко Й. П., Загороднгй А. Г., Пушкар М. С., Рудницький В. С. та гн.
Пгд органгзащею аудиторсько! дiяльностi ро-зyмiеться вирiшення таких завдань, як формування нормативно! бази аудиту, призначення компетент-них органгв регулювання аудиторсько! дiяльностi, визначення статусу аудитора та аудиторських фiрм у системi вiдносин мiж суб'ектами господарювання, кредитно-фiнансовими установами та державою, визначення прав та обов'язкгв аyдиторiв, !х атестацiя з можливгстю застосування iнклюзивного пiдходy, лг-цензування аудиторсько'! дiяльностi та ведення Регг-стру аyдиторiв та аудиторських фiрм. У кожнiИ краiнi цим питанням придгляеться рiзна увага, тому гснують рiзнi моделi органiзацГi аудиторсько! дiяльностi, якi розкривають структуру i основнг характеристики.
Особливостг оргашзаци аудиторсько'! дгяльно-стг ргзних кра!н залежать вгд системи Г! державного устрою, ргвня економгчного розвитку та гнших чин-никгв. Залежно вгд мети оргашзаци аудиторсько! дг-яльностг, яку обирае кра!на, створюються професгйнг оргашзаци, державнг органи контролю та управлгння в галузг аудиту.
Вибгр концепци регулювання аудиторсько! дг-яльностг грунтуеться на визначеннг особливостей участг держави або професгйних органгзащй у здгй-сненнг заходгв з оргашзаци аудиторсько! дгяльностг, регулювання дгяльностг суб'ектгв аудиту, контролю за !х функцгонуванням тощо.
Метою статтг е аналгз особливостей систем оргашзаци аудиторсько! дгяльностг в ргзних кра!нах свгту та оцгнка ступеня впливу на аудиторську дгяль-нгсть професгйних органгзацгй, державних органгв i нормативних документгв, якг и регулюють.
Укожнш кра'М формуеться законодавчо-нор-мативна база, яка регулюе аудиторську дгяль-нгсть. Контроль якостг роботи аудиторгв та аудиторських фгрм мае на метг забезпечити довгру до аудиторсько! дгяльностг в суспгльствг та перевгрити виконанг роботи щодо вгдповгдностг стандартам аудиту та нормам професгйно! етики [6]. Аудиторська дгяльнгсть в Укра'М органгзовуеться з урахуванням досвгду, що склався у свгтовгй практицг з використан-ням мгжнародних стандартгв аудиту (МСА).
В англомовних кра!нах (США, Великобритангя) аудиторська дгяльнгсть певною мгрою саморегулю-еться, г держава не бере участг в регламентацг! вгдно-син. Аудит тут оргентований в основному на потреби акцгонергв, гнвесторгв, кредиторгв та гнших суб'ектгв
господарювання. Аудиторська дiяльнiсть у цих кра!-нах регулюеться в основному професшними ауди-торськими об'еднаннями. Для саморегулюючо! мо-делi принципи, норми, а також правила (стандарти) аудиторсько! дiяльностi е основними шструментами встановлення взаемов^дносин мiж усiма суб'ектами аудиту. Державний вплив на аудиторську дiяльнiсть здшснюеться лише за допомогою загального регулювання економки та шших сфер дiяльностi [1].
У Великобритани основними професiйними об'еднаннями у сферi регулювання аудиторсько! дь яльност е: 1нститут присяжних бухгалтерiв АнглИ й Уельсу, 1нститут присяжних бухгалтерiв ШотландГ! та 1нститут присяжних бухгалтерiв ¡рланди.
1нститут присяжних бухгалтерiв ШотландГ! е найстаршим у свiтi професшним об'еднанням бух-галтерiв: з 1854 р. уа випускники 1нституту отри-мують квалiфiкацiю присяжного бухгалтера, яка дае право шдписувати аудиторськi звiти за наявностi та вiдповiдностi шших складових, що в^дпов^ають ау-диторськш професГ! [7].
Трохи молодший 1нститут присяжних бухгалте-рiв АнглГ! й Уельсу, заснований у 1880 р. Вш е найбкь-шою професшною органiзацiею бухгалтерiв Велико-британГ!, бере участь у розробщ стандартiв професш-ного навчання, проведення професiйних атестацш, контролi якостi послуг.
1нститут присяжних бухгалтерiв ¡рланди', заснований у 1888 р., - професшна оргашзащя бухгалтерiв. Бере участь у розробщ стандарпв професiйного навчання, проведеннi професшних атестацiй, контр-олi якостi послуг, що надаються присяжними бухгалтерами. Членство в одному iз зазначених шститупв, а також в Асощаци дипломованих бухгалтерiв дае право займатися аудитом бухгалтерсько! фiнансовоï звiтностi. У Великобритани трьома пров^дними професшними об'еднаннями з метою здiйснення контролю якост створено Об'еднаний вкдк монiторингу.
У США аудиторська справа виникла шд впли-вом британсько! практики аудиту. Головна вкмш-шсть тут полягае саме в присутност недержавного регулювання аудиторсько! дiяльностi.
У 1886 р. у США був прийнятий перший закон про присяжних бухгалтерiв, що дав початок процесу утворення аудиторських фiрм. У 1887 р. була утворе-на Асощащя аудиторiв Америки, а в 1896 р. у штат Нью-Йорк законодавчим шляхом була регламентова-на аудиторська дiяльнiсть. Зокрема, посаду аудитора мк займати дипломований бухгалтер, який успшно склав кпит за фахом в Нью-Йоркському ушверсите-тi й отримав спещальну лiцензiю на право займатися аудиторською дiяльнiстю.
Американський аудит у зв'язку з надвисокими темпами розвитку американського бiзнесу кiнця XIX - початку XX ст. потребував швидких перевiрок, а отже, i прогресивних технологш аудиту. Американськi
аудитори стали застосовувати «тестовий аудит», збiр св^дчень про дiяльнiсть фiрм - партнерiв по бiзнесу з метою перевiрки операцiй. З огляду на штереси швес-торiв, вони стали придкяти б1льше уваги оцiнцi акти-вiв i пасивiв. Усi щ нововведення потребували розши-рення задач аудиту, який не обмежувався бкьше пере-вiркою канцелярсько'1 точностi. У США розвивався не-залежний аудит у сучасному сена слова, необх^дшсть його диктувалася значною мiрою попитом кредиторiв, особливо банкiв, на надшну фiнансову iнформацiю, на основi яко'1 вони могли приймати рiшення про надан-ня кредиту. Попит кредиторiв, головним чином банкiв, привiв до розширення завдань аудиту i розробки но-вих методiв аудиту та тдходв до стандартизации
У даний час к США функщонують професш-нi недержавнi аудиторськi органiзацiï двох тишв. Одна з них - Американський шститут дипломова-них присяжних бухгалтерiв (виник у 1887 р.) - представлена на загальнонацюнальному та федеральному рiвнях. Американський шститут присяжних бухгал-терiв США встановлюе професшш вимоги, проводить до^дження та публiкуе матерiали з тематики, пов'язано'1 з бухгалтерським облiком, аудитом, кон-сультацiйними послугами для адмШстраци та по-датками. У нього е три головш функци: встановлення стандарйв i правил, дослiдження та публкацц, без-перервне навчання.
1снують також професшш аудиторськ оргашза-ц11 на рiвнi окремих штатiв, якi називаються товари-ствами дипломованих громадських бухгалтерiв.
Таким чином, у США сформувалася сфера аудиторсько'1 дiяльностi, практично повшстю заснована на саморегулюваннi. Разом з тим, ряд скандалiв, пов'язаних з найбкьшими суб'ектами економiчноï сфери США, показав, що в системi абсолютного саморегулювання шнують явнi недолши. Перевiрка дiяльностi аудиторських фiрм спричинила ланцюжок банкрутств [3]. Таким чином, стае очевид-ним, що абсолютне саморегулювання не е найкращим методом контролю якост аудиторсько'1 дiяльностi.
У спецiальнiй лiтературi звертаеться увага на той факт, що Американський шститут сертифко-ваних громадських бухгалтерiв i ще 8 публiчних аудиторських компанiй оголосили на початку 2000-х роюв про створення ново'1 органiзацiï - Центру яко-стi аудиту з метою надання допомоги швесторам в умовах глобалiзацiï фiнансових ринкiв i ускладнен-ня фiнансовоï системи. Загальний напрямок роботи Центру полягае в шдвищенш довiри аудиторсько'1 дд-яльностi в США шляхом шдвищення його якосп. Це плануеться здiйснювати шляхом внесення конструк-тивних пропозицiй, що стосуються основоположних щнностей аудиторсько'1 професи, таких як чесшсть, об'ективнiсть, довiра. Центр якост аудиту виступае сполучною ланкою мiж аудиторськими компанiями, ключовими фигурами корпоративного сектора та ш-
весторами. Метою «перешворiв» е обговорення най-б1льш важливих для функцiонування риншв капiталу питань. Подiбнi дискуси плануеться проводити на регулярнш основi. Членство в новш органiзацГi е вдд-критим для вс1х аудиторських компанш, зареестрова-них у Радi з нагляду за облшом в публiчних компанiях. Управлiння Центром здiйснюе Рада, до складу якого входять: виконавчий директор Американського ш-ституту присяжних бухгалтерiв США, виконавчi ди-ректори шести найбкьших аудиторських компанiй i ще двох аудиторських фiрм, яш не мають постiйного членства, а також найбкьш значущi фiгури амери-кансько'i дiлово'i громадськостi (iнвестори та глави комерцшних структур) [8].
Отже, у США дшшли висновку про необхк-нiсть iснування (функцiонування) единого центру контролю якосп за аудиторською дiяльнiстю.
Аудитор ська дiяльнiсть в европейських кра''-нах суворо регламентуеться централiзовани-ми органами, на якi фактично покладаються функцй державного регулювання та контролю за аудиторською дiяльнiстю, але е й елементи аудитор-ського саморегулювання.
Визнаш квалiфiкованi аудитори Нiмеччини самостiйно об'едналися в професшну органiзацiю -Палату Аудиторiв, яка покликана представляти професшш штереси вах аудиторiв, присяжних ревiзорiв бухгалтерських книг, аудиторських фiрм i товариств по ревiзГi бухгалтерських книг, а також здшснювати нагляд за виконанням ними професшних обов'язшв. Палата Аудиторiв Нiмеччини мае ам представництв у федеральних землях, яш сприяють головному пред-ставництву, але не мають юридично'' самостiйностi.
Професшна органiзацiя аудиторiв ШвецГ' видае рекомендаци з питань бухгалтерсько'' та аудиторсько'' справи. Хоча цi рекомендацГ' не е обов'язковими, на практищ вони дуже впливають на дiяльнiсть фахiв-цiв. Професiйна органiзацiя об'еднуе уповноважених присяжних бухгалтерiв-аудиторiв. Для цих фахiвцiв за законом членство не е обов'язковим, бкьшкть з них в цю оргашзацш вступають добровiльно, хоча членсью внески дуже високi. Професшна оргашза-цiя аудиторiв ШвецГ' публкуе рекомендацГ' з питань бухгалтерсько'' та аудиторсько'' справи, а також видае велику юльшсть реферативно-довiдковоi лiтератури англшською мовою, в якiй пояснюються шведсьш бухгалтерськi реалй.
Разом з тим, багато европейських кра'н пiдтри-мують сильний державний i громадський контроль за дiяльнiстю аудиторiв. Так, у Франци е двi основнi оргашзаци, якi займаються аудиторською дiяльнiс-тю в краМ: Палата експертiв-бухгалтерiв i Нацiо-нальна компанiя комiсарiв по рахунках. Дiяльнiсть Палати бухгалтерiв-експертiв на момент створення регламентувалася урядовим декретом, а сьогодш шд-порядковуеться мШстру економiки i фiнансiв. На-
цюнальна компанш комiсарiв по рахунках регулюе аудиторську дiяльнiсть i об'еднуе аудиторiв та ауди-торськi фiрми в регюнах. Аудитори та аудиторськi фiрми Франци сво! членськi внески перераховують регiональним вiддiленням, а регiональнi в^ддкення -Нацiональнiй компани комiсарiв по рахунках. Уа цi та iншi вимоги у Франци закрiпленi законодавчо i е обов'язковими до виконання.
Основна вiдмiннiсть мiж бухгалтерами та комь сарами по рахунках полягае в тому, що першi запро-шуються для проведення перевiрок бухгалтерського облiку та звиност в акцiонерних товариствах, другi призначаються в обов'язковому порядку вiдповiдно до чинного законодавства про акщонерш товари-ства. Комiсари за рахунками здшснюють найб1льш вiдповiдальнi перевiрки, натомiсть профеая експер-та-бухгалтера не так суворо регламентуеться урядо-вими органами.
Також у Франци дiе Вища рада з аудиту, яка е зо-внiшнiм державним органом. Вища Рада аудиту при-значае спецiалiзованi консультативнi комiсГi, а за не-обхiдностi залучае експертiв для допомоги в розроб-цi сво'!х рiшень. У повноваження Вищо! Ради Аудиту Франци входить забезпечення нагляду за профеаею, а також перевiрка пiдтримки належним чином етики та незалежност аудиторiв.
Убiльшостi кра!н бвросоюзу розроблена та вть лена у життя система контролю якост ауди-торських послуг, у межах яко! застосовуються такi прогресивнi методологи забезпечення якосп, як: перевiрка «пiер» та мониторинг [4]. Ця система перед-бачае як дiяльнiсть професiйного або контролюючо-го органу (з постшним штатом спiвробiтникiв), який керуе системою забезпечення якосп та здiйснюе пе-ревiрки забезпечення якостi, так i залучення практи-куючих аудиторiв («шерiв») до виконання аудиту на мкцях [2].
З метою приведення норм нацюнального законодавства у сферi аудиторсько! дiяльностi у в^д-пов^шсть до законодавства бвропейського Союзу, Верховною радою Укра!ни було прийнято Закон Укра!ни «Про аудит фiнансовоi звiтностi та аудиторську дiяльнiсть» вiд 21.12.2017 р. № 2258-УШ [5], який визначае правовi засади аудиту фшансово'! звiтностi, здiйснення аудиторсько! дiяльностi в Укра'М, врегу-льовуе вiдносини, що виникають при Г! здшсненш.
бдиним незалежним органом, який регулював взаемов^дносини мiж аудиторами в процесi аудиторсько! дiяльностi та, за потреби, застосовував до них стягнення, була Аудиторська палата Укра!ни (АПУ). Вона формувалася на паритетних засадах через деле-гування до и складу 10 аудиторiв та 10 представникiв державних оргашв, тобто загальна кiлькiсть члешв АПУ становила 20 осiб.
З початком застосування Закону № 2258 АПУ втрачае статус единого незалежного органу, що ре-
гулюе аудиторську дгяльнгсть в УкраШ. Регулювання ринку стае дворiвневим [5].
yci аудитори в УкраШ пгдлягатимуть суспгль-ному нагляду, вгдповгдальним за який вiдтепер буде Орган суспгльного нагляду за аудиторською дгяль-нiстю (ОСН), статут якого затверджуе мШстерство фiнансiв Укра!ни. ОСН складаеться з Ради нагляду за аудиторською дiяльнiстю (Рада нагляду) та 1нспекщ! iз забезпечення якостi (Iнспекцiя).
Серед головних повноважень Ради нагляду: f схвалення проектiв нормативно-правових ак-
тгв iз регулювання аудиторсько! дiяльностi; + нагляд за дiяльнiстю АПУ в частинi виконан-
ня нею делегованих повноважень; f нагляд за дiяльнiстю 1нспекцГ!; f прийняття ргшень про порушення дисциплг-нарно! справи стосовно аудиторiв i суб'ектiв аудиторсько! дiяльностi та рiшень про накла-дення адмiнiстративних стягнень; f затвердження графгка перевiрок iз контролю якостг;
f перегляд рiшень комiсi! з атестащ! та !х скасу-вання в разi обгрунтування !х недоцгльностг.
Iнспекцiя забезпечуватиме органгзащйно-техшч-ну та методичну частини дiяльностi Ради нагляду. Також до !"! основних повноважень належатиме проведення перевiрок iз контролю якостг аудитор-ських послуг суб'ектгв аудиторсько! дiяльностi, якi здiйснюють обов'язковий аудит фшансово! звгтностг пiдприемств, що становлять суспгльний iнтерес.
При ОСН функцгонуватиме комiсiя з атестацГ!, яка буде вгдповгдальна за атестацгю (складання гспи-тгв) нових i професгйне навчання наявних аудиторгв.
Для забезпечення фгнансування дгяльностг ОСН аудитори, якг надали послугу з обов'язкового аудиту пгдприемствам, що становлять суспгльний гнтерес, зобов'язанг за кожним договором гз надання таких послуг сплатити (ч. 3 ст. 15 Закону № 2258): f фгксований внесок, розмгр якого становить три мШмальнг зарплати, встановленг законом на 1 сгчня звгтного року, з кожного аудиторського звгту, пгдготовленого за результатами надання аудиторських послуг з обов'язкового аудиту пгдприемству, що становить сусшльний гнтерес; f внесок у вгдсотках суми винагороди (без урахування ПДВ) за договором гз надання аудиторських послуг з обов'язкового аудиту пгдприемствам, що становлять суспгльний гнтерес, але не бгльше нгж 2% суми тако! винагороди. Остаточний розмгр внеску у вгдсотках визначае Кабмгн Украши [5].
Водночас АПУ залишиться неприбутковою установою та здгйснюватиме професгйне самовря-дування аудиторсько! дгяльностг, але в дещо обме-женому форматг. Зокрема, АПУ не буде приймати
нормативы акти, проводити сертифшацш осiб, як мають намiр займатися аудиторською дiяльнiстю, не зможе контролювати якiсть аудиторських послуг суб'ектш аудиторсько' дiяльностi, яю здiйснюють обов'язковий аудит фiнансовоi звиносй тдпри-емств, що становлять суспкьний iнтерес, та вддкри-вати щодо них дисциплiнарнi провадження.
У новш структурi АПУ залишаються Секретарь ат для ведення поточних справ i Комитет iз контролю якостi аудиторських послуг iз метою забезпечення перевiрок аудиторiв та аудиторських фiрм.
Основними повноваженнями АПУ, як будуть делеговаш ''й ОСН, е:
+ реестращя аудиторiв та суб'ектiв аудиторсько'' дiяльностi; + контроль якостi аудиторських послуг суб'ек-тiв аудиторсько'' дiяльностi, крiм тих, якi здш-снюються стосовно суб'екпв аудиторсько'' дь яльносп та тих, якi здiйснюють обов'язковий аудит фшансово'' звiтностi пiдприемств, що становлять суспкьний штерес; + контроль за безперервним навчанням ауди-торiв, окрiм тих, якi здiйснюють обов'язковий аудит фшансово' звиносп пiдприемств, що становлять суспкьний штерес.
Аудиторсьш фiрми, якi здiйснюватимуть обов'язковий аудит фшансово' звигосп шдпри-емств, що становлять суспкьний штерес, будуть контролюватися на вищому рiвнi - безпосе-редньо ОСН. Усi iншi аудиторсью фiрми будуть контролюватися АПУ. Але осккьки власнi повноваження ОСН частково делегуе АПУ, '"' ршення вiн мае право переглядати.
На фош значного скорочення повноважень АПУ е позитивний момент: представницький орган аудиторiв стае вкьним вiд впливу представникiв дер-жавних органiв, якi часто не були аудиторами та не мали достатнього розумшня професи.
Вiдтепер аудитори обиратимуть власну Раду АПУ в ккькосп 11 оаб i лише серед аудиторiв. Дещо змiнено виборчий процес. Ранше кожен регiон Укра-''ни обирав делегатiв - 10% шд загального числа ауди-торiв, зареестрованих в регiонi. Такi делегати брали участь у всеукра'нському з''^ аудиторiв, де голосу-ванням обирали склад АПУ. В^ниш аудитор особис-то бере участь у з''^ аудиторiв, що не завжди бувае зручно, тому кожному аудитору надано право делегу-вати (передати) свш голос iншому аудитору, про що вш письмово мусить поiнформувати АПУ. До того ж, одному аудитору може бути делеговано не бкьше 10 додаткових голоав.
ВИСНОВКИ
У цкому свiтовий досвiд регулювання аудиторсько'' дiяльностi показуе, що розвиток саморегу-лювання професи дозволяе забезпечувати едиш ви-
моги, умови та якгсть здiиснення аудиту на територи окремо' держави при створеннi одного саморегульо-ваного аудиторського об'еднання, надкеного вгдпо-вiдними повноваженнями, або деккькох подiбних об'еднань за умови вироблення ними единих пiдходiв i консолгдащ' свое' професГ'.
Водночас свгтовиИ досвгд свгдчить, що не можна вгдмовлятися вгд державного регулювання аудиторсько' дгяльностг. Це дозволяе зробити висновок про необхгднгсть розумного поеднання державного регулювання та саморегулювання ринку аудиту з метою збереження балансу приватного та публгчного гнтер-есу до аудиторсько' дгяльностг та розвитку аудиторського професгоналгзму. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андросова О. Ф., Аркатова Ю. В. Стандартизац1я аудиторсько' дтльносй в кра'нах £С та Укра'ш. Сталий розвиток економжи. 2013. № 3. С. 256-258.
2. Бондаренко Н. О., Коваль О. П., Рекунова Г. С.
Сутшсть контролю якост аудиту та аудиторських послуг у сучасних умовах. Зовнiшня торгiвля: право, економка, фь нанси. 2012. № 3. С. 65-69.
3. Гуцаленко Л. В., Марченко С. О. Реалп аудиту у Bi-тчизняшй та зарубiжнiй практицК EKOHOMiKa i суспльство. 2016. № 6. С. 349-354.
4. Драч В. I. Наступний крок: забезпечення якост аудиторських послуг. Аудитор Украни. 2009. № 5-6. С. 60-61.
5. Закон Укра'ни «Про аудит фшансово' звтосй та аудиторську дiяльнiсть» вщ 21.12.2017 р. № 2258-VIII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19
6. Михайленко О. Г. Зарубiжний досвщ формування системи контролю якост аудиторських послуг. ^y^Bi пра-Ц Юровоградського нацюнального технiчного yнiверсите-ту. Серiя «Економiчнiнауки». 2011. Вип. 20. Ч. II. С. 180-186.
7. Проскурша Н. М., Платонова I. А. Концептуальн аспекти розвитку втизняного аудиту. Ефективна еконо-мка. 2011. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/ ?op=1&z=854
8. Скаско О. I. Оргашза^я системи аудиту в европей-ських кра'нах. Фiнансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорИта практики. 2012. Вип. 1. Т. 1. С. 133-137.
Науковий кер1вник - Пушкар О. I., кандидат економ1чних наук, викладач-методист Кременчуцького льотного коледжу Нацюнального ав1ац1йного ушверситету
REFERENCES
Androsova, O. F., and Arkatova, Yu. V. "Standartyzatsiia audytorskoi diialnosti v krainakh YeS ta Ukraini" [Standardization of audit activity in EU countries and Ukraine]. Stalyi rozvy-tok ekonomiky, no. 3 (2013): 256-258.
Bondarenko, N. O., Koval, O. P., and Rekunova, H. S. "Sut-nist kontroliu yakosti audytu ta audytorskykh posluh u suchas-nykh umovakh" [The essence of quality control audit and audit services in modern conditions]. Zovnishnia torhivlia:pravo, eko-nomika, finansy, no. 3 (2012): 65-69.
Drach, V. I. "Nastupnyi krok: zabezpechennia yakosti audytorskykh posluh" [Next step: Quality assurance of audit services]. Audytor Ukrainy, no. 5-6 (2009): 60-61.
Hutsalenko, L. V., and Marchenko, S. O. "Realii audytu u vitchyznianii ta zarubizhnii praktytsi" [Realities of audit in domestic and foreign practice]. Ekonomika i suspilstvo, no. 6 (2016): 349-354.
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2258-19
Mykhailenko, O. H. "Zarubizhnyi dosvid formuvannia sys-temy kontroliu yakosti audytorskykh posluh" [Foreign experience in establishing a quality control system for audit services]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho
universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 2, no. 20 (2011): 180-186.
Proskurina, N. M., and Platonova, I. A. "Kontseptualni as-pekty rozvytku vitchyznianoho audytu" [Conceptual aspects of the development of domestic audit]. Efektyvna ekonomika. 2011. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=854
Skasko, O. I. "Orhanizatsiia systemy audytu v yevro-peiskykh krainakh" [Organization of the audit system in European countries]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky, vol. 1, no. 1 (2012): 133-137.
УДК 336.13.331.552.4
МЕХАН1ЗМ ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ
®2018 КОЗАРЕЗЕНКО Л. В.
УДК 336.13.331.552.4
Козарезенко Л. В. Мехашзм державного фiнансового регулювання сталого людського розвитку
В умовах нестаб'шьностi розвитку свтовоi економки питання активiзацiiрол'> державноi фiнансовоi полтики щодо створення сприятливих умов для людського розвитку та в'дновлення позитивноi економiчноi динамiки набувають важливого значення. Передумовами забезпечення економ'нного зростання на довгостроковш основi е конкурентоздатшсть економки, вдосконалення виробництва, нституцшне середовище. Динамiчнiперетворення економiчноiмодел'> крани потребують застосування виваженого шдходу до визначення рацональнихметод'в фшансо-вого регулювання галузей сустльного виробництва. Фшансова складова людського розвитку мае забезпечувати поетапне тдвищення р'вня та якостiжиття, сприяти вдосконаленню iнституцiйноiструктури соцiальноiсфери, зростанню р'вня продуктивностiпрац1 тдвищенню частки випуску наукоемноi та високотеxнологiчноi продукцП у валовому внутршньому продукт'!. Важливою е реалiзацiя системноi та збалансованоi державноi полтики у сфер фшансового регулювання людського розвитку, з використанням комплексу бюджетних, податкових, кредитних, страхових 'нструмент'в. Доцльним е адаптивне вдосконалення нституцтних засад фшансового регулювання людського розвитку, у тому числ'> щодо освти, науки, охорони здоров'я, соцiальноi сфери, ринку працi.
Ключов'1 слова: фшансова полтика, фшансоверегулювання, яксть життя, людський розвиток. Рис.: 1. Вбл.: 23.
Козарезенко Людмила Boлoдимиpiвнa - доктор економiчниx наук, доцент, професор кафедри фiнансiв, Кивський нацональний торговельно-еко-номiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Кшв, 02156, Украна) E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail.com
УДК 336.13.331.552.4 Козарезенко Л. В. Механизм государственного финансового регулирования устойчивого человеческого развития
В условиях нестабильности развития мировой экономики вопросы активизации роли государственной финансовой политики создания благоприятных условий для человеческого развития и восстановления положительной экономической динамики приобретают важное значение. Предпосылками обеспечения экономического роста на долгосрочной основе являются конкурентоспособность экономики, совершенствование производства, институциональная среда. Динамические преобразования экономической модели страны требуют применения взвешенного подхода к определению рациональных методов финансового регулирования отраслей общественного производства. Финансовая составляющая человеческого развития должна обеспечивать поэтапное повышение уровня и качества жизни, способствовать совершенствованию институциональной структуры социальной сферы, повышению уровня производительности труда, повышению доли выпуска наукоемкой и высокотехнологичной продукции в валовом внутреннем продукте. Важным является реализация системной и сбалансированной государственной политики в сфере финансового обеспечения человеческого развития, с использованием комплекса бюджетных, налоговых, кредитных, страховых инструментов. Целесообразным является адаптивное совершенствования институциональных основ финансового регулирования человеческого развития, в том числе в отношении образования, науки, здравоохранения, социальной сферы, рынка труда. Ключевые слова: финансовая политика, финансовое регулирование, качество жизни, развитие общества. Рис.: 1. Библ.: 23.
Козарезенко Людмила Владимировна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail.com
UDC 336.13.331.552.4 Kozarezenko L. V. The Mechanism for the State Financial Regulation of Sustainable Human Development
In conditions of instability of development of the world economy the issues of activization of the role of the State financial policy as to creation of favorable conditions for human development and restoration of positive economic dynamics acquire significant importance. The preconditions for a long-term economic growth are competitiveness of economy, improvement of production, and institutional environment. Dynamic transformations of the economic model of the country require the application of a balanced approach to the definition of rational methods of financial regulation of the branches of social production. The financial component of human development should ensure gradual improvement of the level and quality of life, promote improvement of the institutional structure of social sphere, increase of the level of labor productivity, increase of the share of production of high technology and hightech products in the gross national product. The important thing is to implement the systemic and balanced State policy in the sphere of financial support for human development, using a complex of budget, tax, credit, and insurance instruments. Of relevance is an adaptive improvement of institutional bases of financial regulation of human development, including in terms of education, science, health, social sphere, labor market. Keywords: financial policy, financial regulation, quality of life, development of society. Fig.: 1. Bibl.: 23.
Kozarezenko Ljudmila V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: ljudmila.kozarezenko@gmail. com
