CC BY
37
С.В. Зяблщев, О.С. Ларiн, В.В. Новосельська, Т.1. Дашук, Л.В. Гаврюшенко, О.П. Чернобривцев
УПРАВЛ1ННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ТА КРИТЕРIÏ ÏX ОЦ1НКИ НА ЕТАПАХ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Украг'нський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кшв
ВСТУП
Кл^чна лабораторна дiагностика - одна з тих галузей медицини, де кожна процедура мае бути стандартизованою [1, 2]. Це стосуеться i техно-лопчних процесiв, i контролю якосп [5-8]. Св^о-вий досвiд свщчить, що неналежна органiзацiя на державному рiвнi контролю якостi лабораторних дослщжень вимагае значних фiнaансових витрат та обумовлюе пiдвищення ризику для здоров'я та життя пащенлв [15-18]. Мiжнародна федерацiя клЫчно'Г бiохiмN та лабораторной медицини (!РССЬМ) вiдзначае, що низька яккть клiнiчних лабораторних дослiджень призводить до неви-правданих витрат, неправильно!' дiагностики, призначення недоцiльного та неповного лту-вання та ризику для хворих [17]. Спираючись на дат зовшшньо'Г оцiнки якостi, можна стверджу-вати, що це стосуеться кожного четвертого дослщження, а це майже 190 мшьйошв iз загаль-но!' кiлькостi дослiджень, якi щорiчно виконують-ся в УкраТш [3, 5, 8].
Розробка та впровадження нових графiчних шструменлв i комп'ютерних технологш для монiторингу якостi роботи лабораторш е важли-вим аспектом розвитку анал^ичного процесу лабораторного аналiзу [2, 10, 12]. Мiж тим численш дослiдження у цiй галузi [4, 8-11, 13, 14] висв^люють лише окремi аспекти проблеми управлiння якктю лабораторних дослiджень. Водночас бракуе единого штегрованого комп'ю-теризованого пiдходу до виршення щеТ проблеми, чим i обумовлено актуальнiсть i необхiднiсть виконання даного дослiдження [15, 16].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Лабораторну шформацшну систему (Л 1С) «УРАН» версп 2 було розроблено колективом авторiв у перюд 2002-2006 рр. як мережеву, i використовувала вона клiент-серверну модель доступу до шформацп. Для збер^ання даних обрали вiльно поширювану систему управлшня
базами даних (СУБД) Farebird (версiя 1.5). Прог-раму було розроблено з використанням сере-довища програмування Delphi 7.0. Одиницею шформацшно-анал^ичного потоку в Л 1С е щентиф^ований бiологiчний матерiал, що проходить через стандарты етапи лабораторного аналiзу. Ниш проводиться оновлення програми «УРАН» до версп 3. Ця верая розробляеться у середовищi Embarcadero Delphi 2010 iз використанням таких продуклв: FastReport® 4 VCL -набiр компонентiв для побудови звтв, поед-нання дизайнера, генератора та переглядача звтв; DevExpress VCL Controls (build 50) - набiр вiзуальних компонентiв для розробки штер-фейсноТ частини додаткiв; FibPlus 6.9.9 -бiблiотека компонентiв для прямого доступу до InterBase та Firebird; як СУБД використовуеться Firebird 2.1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Для управлЫня единим технолопчним проце-сом виробництва аналiзiв необхiдно визначити критерГТ (iндикатори, пороги) якосп для кожного технолопчного процесу й операцп, введення яких у Л 1С дозволило б перетворити цю систему на шструмент управлiння процесом безперервного вдосконалення якосп результа^в дослщжень [1-4, 9, 16-18].
На рис. 1 наведено результати вивчення розподту помилок за лабораторними етапами у перюд роботи, коли Л1С ще не використовувалася.
За статистикою, вщ 46% до 56% помилок у лабораторГТ здшснюються на преаналiтичному етап [3, 6, 11, 12]. У результат наших дослiджень визна-чено структуру помилок преанал^ичного етапу (табл. 1).
На пiдставi мiжнародних i в^чизняних стан-дартiв i рекомендацш розроблено стандарти про-ведення преаналiтичного етапу контролю якостi з використанням Л1С: розробка зручних високо-шформативних документiв, що мiстять необхiдну
шформащю про перелiк аналiзiв зi вказiвкою необхiдностi попередньо''' пiдготовки перед заби-ранням; впровадження едино!' форми бланка-заявки; використання вакуумних систем заби-рання кровi; оснащення мантуляцмного кабiнету устаткуванням, необхiдним для забирання та збер^ання бiологiчного матерiалу; наявнкть Л1С, що дозволяе документувати час надходження бюлопчного матерiалу в лаборатор^, час, витра-чений на обробку проб, проведення аналiзу й оформлення бланка результалв; ведення журналу вибраковування проб за ч^ко визначеними критерiями тощо.
Структура лабораторних помилок на етапах виконання дослщжень Таблиця 1
Етап Помилки Вiдносна частка, %
у процедур] забирання кров1 з вени та обранн консерванту/антикоагулянту 25
пропуск або замша аналтв у заявц1 22
оформлення паспортной' частини направлення 20
Преаналтчний розподтення матер1алу на досл1дження 12
порушення режим1в збер1гання проб 9
порушення вимог до транспортування кров1 9
¡нш1 3
неприйнятн1 результати 31
виконання процедур контролю якост 25
Аналтчний проведення контрольних вим1р1в 19
1зольован1 помилки окремих блок1в прилад1в 12
недостатня специф1чн1сть методу 8
шш1 5
помилки ручного введення та перенесення даних м1ж лабораторними журналами та анал1заторами 37
помилки ручного введення та перенесення даних 1з лабораторних журнал1в на бланк результат1в 27
помилки в обчисленнях 1 перерахунках 11
Постанал1т1чний нев1рна 1нтерпретац1я даних 10
присвоення результату шшому пац1енту або втрата результату 9
нешформативне наведення даних 5
затримка видач1 результату 3
шш1 2
Рис. 1. Розподл лабораторних помилок на етапах виконання аналiзiв без використання Л1С.
До чинникiв преаналiтичного етапу вщносять: статус пацiента (дiагностичнi та л^увальш проце-дури, лiкарськi засоби, що приймаються, дiета, курiння), умови забирання проби бiоматерiалу. Найбiльш поширенi помилки на преаналiтичному етапi пов'язано з процедурою забирання, збери гання та транспортування бiоматерiалу. Дотриман-ня умов транспортування зразмв також е важливою умовою. За даними зарубiжних дослщжень, на цей етап лабораторного дослщження припадае вщ 35% до 70% помилок [15-17].
Пщфунтя забезпечення якосп на преанал^ тичному етап - розробка та ч^ке дотримання шструкцп з якостi проведення щеТ стадп лабораторного дослiдження, а також максимальна стандартизащя всiх основних моменлв, усунення суб'ективно''' помилки - так званого «людського чинника» [1, 3]. Головною функцкю Л 1С на преаналггичному етапi е автоматизацiя обробки даних. Л 1С рееструе бiоматерiал i вщразу пiсля отримання привласнюе зразкам ушкальы номери. Робочi листи, що формуються Л1С, передбачають допомогу лаборантам на етапах пщготовки бiоматерiалу для подальшого дослiдження. Бланки-заявки на дослщження надходять разом iз пробами зi стацiонару або безпосередньо з патентами пiд час забирання матерiалу. Використання форм блан-ку-заявки оптимiзуе роботу клшщиста пiд час виз-начення лабораторних теслв для обстеження патента та фахiвця лабораторГ'' пiд час реестрацГ'' бiоматерiалу. Пiсля отримання бланюв i реестрацГ'' бiоматерiалу пацiенту надаеться ордер, в якому е шформафя про патента i види дослщжень, шдивщуальний номер, термiни надання результа^в.
Л 1С оптимiзуе процес щентифкацп шляхом присвоення шдивщуальних номерiв (штрих-кодiв), за допомогою яких кодуеться номер замовлення, дата, вщомосп про пацiента, перелiк призначених дослщжень тощо. Маркування бiоматерiалу за допомогою штрих-коду виключае помилки в щентиф^ацп проб i виду дослщження; пщвищуе продуктивнiсть працi спiвробiтникiв лабораторГ'' на етат прийому та реестрацГ'' проб.
Технолопчна опера^я прийому та реестрацГ'' проб бiоматерiалу в лабораторГ'' е однкю з ключо-вих, найважлившим критерiем 'п оцiнки е чинник часу. Що швидше здшсниться прийом i реестрацiя проб в Л1С, то швидше завдання поступить на робочi мiсця. Пiсля завершення обробки бланкiв-заявок завдання розподiляються Л 1С для проведення пщготовки до дослщження з подальшим розподтом за робочими мкцями для безпосереднього вико-
нання аналiзiв.
Критери оцiнки якостi операцп складання бланка-заявки на дослщження: вщповщнкть заявки медичним стандартам лабораторних дослщжень для цкТ нозолопчноТ форми; мета призначення основних лабораторних теслв та ïx вщображення в кторп хвороби; вiдсоток виявлення патологiчниx результат дослiджень по нозологiчниx формах i порiвняння виявленого вiдсотка патологи мiж лiкарями, якГ працюють з однотипними групами пацГентГв; зiставлення часу призначення дослщжень Гз динамiкою перебiгу патолопчного процесу; о6лГк закономiрностей змГн дослщжуваного показника; оцГнка дГагностичноТ чутливостГ та специфГчносп дГагностичного тесту; врахування пщ час призначення дослГджень впливу лГкарських препаратГв на Ух результати.
Критерп оцГнки якостГ операцп пщготовки патента до дослГджень: правильна пщготовка пацГента; правильне маркування проби; пра-вильнГсть вибору антикоагулянту, консерванту; достатня ктьккть матерГалу для дослГдження; наявнкть гемолГзу; дотриманГсть вчасностГ доправ-лення до лабораторп. Критерп оцГнки доправлення або транспортування - швидккть, вщповщнкть термов та умов доставки.
У сучаснш лабораторп вклад аналГтичного етапу в ктьккть помилок е мЫмальним i складае близько 7-15% [1, 3]. Це пов'язано з оснащенням лабораторп високоточними автоматичними аналГзаторами та сучасними аналГтичними системами.
Оперативний контроль якосп результалв вимГру аналГту в пробах здшснюють шляхом вимГру цього аналогу в контрольних матерГалах у кожнш аналГтичнГй серГГ та нанесены отриманих результатГв на контрольнГ карти. Виявлення й усунення вщхилень вщ стабГльного виконання тГста в лабораторп е метою внутрГшньолабораторного контролю якосп. КонтрольнГ карти будуються для кожного аналГту та для кожного рГвня контрольного матерГалу, призначеного для оперативного контролю якосп.
Пкля пщтвердження обробки шформацп з бланк-заявок i проб бюматерГалу в Л1С данГ про пацГента та призначенГ дослГдження поступають на робочГ мкця. БГоматерГал, що поступив на аналГзатор, фахГвець лабораторп звГряе Гз завдан-ням, отриманим з Л1С. АналГзатори мають зв'язок Гз Л1С, чим забезпечують передачу заявок на дослГдження безпосередньо на аналГзатор, а вш, у свою чергу, в Л1С. КрГм дослГдження контрольного
матерiалу, для контролю якостi результалв аналiзiв Л1С перевiряе результати зi значними вiдхиленнями вiд встановлених меж, тобто ус результати тестiв, що виходять за певнi межi, перевiряються на вiрогiднiсть отриманого значення.
Пкля завершення дослiджень результати над-ходять до Л1С, яка може видавати звiти про результати, використовуючи рiзнi формати, що допомага-ють в штерпретацп отриманих даних.
Критерп оцiнки якостi технологiчних операцiй пщготовки аналiзаторiв i реактивiв до дослщжень, калiбрування аналiзаторiв i процесу виконання дослщжень: яккть пiдготовленого бiоматерiалу; облк калiбрувань; облiк збо'в у робол лабораторного устаткування й аналiз !'х причин; критерГ'' кон-трольних правил Westgard; наявнiсть регулярного метролопчного контролю засобiв вимiрювально''' технiки; участь у мiжлабораторному контролi якостi; чутливкть i специфiчнiсть аналiтичного методу; час, що минув iз моменту пщготовки бiоматерiалу до дослiджень до безпосереднього виконання аналiзiв.
КритерГ'' технолопчно''' операци обробки отриманих результатiв, 'х реестрацп та висновкiв за результатами дослщжень: вщдзеркалення у бланку результалв дослiджень референтно''' величини для кожного дослщжуваного параметра; аналгтчно''' варiацil' методу дослщження для кожного дослiджуваного параметра.
КритерГ'' оцшки технолопчно''' операцГ'' складан-ня звiтiв: наявнiсть статистичних звтв, якi можуть бути використанi для управлшня технологiчним процесом виконання аналiзiв; облiк витрачання та списання реактивiв й iншого матерiалу. КритерГ'' оцшки технолопчно''' операцГ'' з обслуговування та догляду за аналiзаторами: позначка в Л 1С про проведен заходи з обслуговування та догляду за аналiзаторами.
Усунення причин порушень на цьому етат виконання аналiзiв е дуже ефективним з економiчно''' точки зору, осктьки повторнi калiбрування, додат-кове проведення внутршньолабораторного контролю якосл, повторення дослiджень збiльшують вартiсть аналiзу на 25-50% [1, 7].
Постаналiтичний етап складаеться з оформлення бланка з результатом, оцшки (валщаци) результату, вчасного доведення результату до л^аря, використання результату в дiагностичному процесi. Основне джерело помилок на постаналггичному етапi - помилки ручного введення результалв у бланк дослщжень. Оптимальним ршенням цк'Г про-блеми е використання автоматичного перенесення даних вщ аналiзатора в Л1С.
КритерГ'' оцiнки технолопчно''' операцГ'' валщаци результалв лабораторних дослiджень: записи в кторп хвороби або амбулаторнiй карл про результати оцшки основних лабораторних показниюв; аналiз дiагностичних карт, як примушують клiнiциста проводити оцшку основних вiдхилень у результатах аналiзiв; наявнiсть запису в iсторГ'' хвороби або амбулаторнш картi про те, з якою метою було використано л або iншi результати дослщжень; вплив лабораторних аналiзiв на зменшення числа ускладнень у ходi л^ування пацiента; скорочення термiну перебування патента у вiддiленнi штенсивно''' терапп або реашмацп; скорочення тривалостi перебування патента у стацiонарi; скорочення лiжко-дня для групи пацiентiв, яким прово-дилися тi або iншi лабораторнi тести; скорочення смертностi внаслщок використання результатiв лабораторних тестiв.
На етат технолопчно''' операцГ'' обробки результалв аналiзiв i написання висновкiв критерiями оцiнки якостi е данi про повторення дослщжень, повторы калiбрування, про додаткове проведення контролю якосл, випадки термшового iнформування клiнiциста про результати дослщжень, що вимагають негайних дш, i наявнiсть або вщсутнкть скарг за результатами аналiзiв. Переви-щення критичних меж на цьому етат вимагае ретельного аналiзу та з'ясування причин.
На етат технолопчно''' операцГ' передачi результатiв дослiджень л^ар лабораторГ'' зобов'я-заний вказати час надходження матерiалу до лабораторй' та час видачi вiдповiдi. Критерiями на постаналггичному етат е: чи вщповщають результати дослщжень об'ективному стану патента, чи проаналiзовано результати дослщжень в кторп хвороби, яких дш вжито клiнiцистом за результатами дослщжень, яким е вплив результалв дослщжень на яккть надання медично''' допомоги пацкнтовк Вщображенням використання результалв дослщжень е застосування 'х клшщистом для обГрун-тування дiагнозу, призначення обГрунтовано''' терапП' та призначення контрольних дослщжень.
ВИСНОВКИ
Для яккного функцюнування всiх складових единого технолопчного процесу виконання лабораторних аналiзiв керiвник лабораторГ'' повинен мати надшну вчасну iнформацiю про те, що вщбуваеться на етапах виконання. Л1С дае детальнi та точнi повщомлення про дГ'' фахiвцiв лабораторГ'', включаючи час повного оберту аналiзу; недолки, виявленi на етапах виробничих процеав або
операцш (перевищення контрольних критерив); розподт навантаження у лаборатори; надходження заявок на дослщження по дням. Ц звiти можуть бути використаними для вщстеження внутрiшнiх тенденцiй функцiонування технолопчного процесу. Л 1С дозволяе вiдстежувати виконання технолопчного процесу, виявляти вщхилення й оперативно вживати заходи з ïx усунення. Головним досягненням вщ використання Л1С е пщвищення точностi шформаци. Якщо ранiше за умов ручноТ роботи з шформацкю допускалося 13% помилок (вiд уах лабораторних) [1, 7], то за умов роботи з Л1С ктьккть помилок зменшилася до 3%. Це основний показник, за яким необхщно стежити, аналiзувати та розробляти заходи з його зниження.
Отже, використання Л1С забезпечуе надшнкть i стабтьнкть функцiонування лабораторних пщ-роздiлiв, вщкривае принципово новi можливостi в ефективному управлшш iнформацiйними потоками та технолопчними процесами на пiдставi всебiчного контролю дотримання процедур забезпечення якосп лабораторних дослiджень, дозволяе знизити ктьккть лабораторних помилок, а оптимiзацiя процедур оперативного та ретроспективного контролю якосп з вдоскона-ленням стратеги використання аналiзаторiв i роз-робки об'ективних критерй'в оцшки Ух роботи дозволяе пщвищити ефективнiсть роботи лабораторй у цтому.
Л1ТЕРАТУРА
1. Долгих Т.И. Лабораторная диагностика - основа информационного обеспечения диагностического процесса при оппортунистических инфекциях (обзор литературы) / Т.И. Долгих // Клиническая лабораторная диагностика. - 2008. - № 1. - С. 49-51.
2. Зяблицев С.В. Использование лабораторной информационной системы для обеспечения непрерывного повышения качества результатов лабораторных исследований / С.В. Зяблицев, В.В. Новосельская, П.А. Чернобривцев // Высокие технологии, фундаментальные и прикладные исследования в физиологии и медицине: сборник трудов первой между-нар. научно-практ. конф., 23-26.11.2010 г. - СПб., 2010. - С. 178-184.
3. Зяблицев С.В. Современные возможности лабораторной информационной системы в управлении качеством лабораторних исследований / С.В. Зяблицев, В.В. Новосельская, П.А. Чернобривцев // Укра'шський журнал телемедицини та медичноТ телематики. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 170-176.
4. Зяблицев С.В. Возможности лабораторной информационной системы «УРАН» на различных этапах производства анализов / С.В. Зяблицев, В.В. Новосельская, П.А. Чернобривцев // Питання експери-ментальноТ та кл^чноТ медицини. - Донецьк, 2011.
- Вип. 15, т. 1. - С. 113-117.
5. Использование лабораторной информационной системы «УРАН» при автоматизации клинико-диагностических лабораторий / С.В. Зяблицев,
B.В. Новосельская, П.А. Чернобривцев [и др.] // Фундаментальные и прикладные исследования, разработка и применение высоких технологий в промышленности: сборник статей одиннадцатой междунар. конф., 27-29 апреля 2011 г. - СПб., 2011.- С. 207-208.
6. вахно С.С. Методи кластеризаци' в програмi Microarraytool для аналiзу даних ДНК-м^роарреТв /
C.С. 1вахно, О.1. Корнелюк, О.П. Мшцер // Мед. шформатика та iнженерiя. - 2008. - № 2. - С. 41-47.
7. Кишкун А.А. Лабораторные информационные системы и экономические аспекты деятельности лаборатории / А.А. Кишкун, А.Л. Гузовский. - М.: Набора, 2007. - 256 с.
8. Корнелюк О.1. Сучасн комп'ютерн Грщ-технологи' та ïx застосування в медичних дослщженнях / О.1. Корнелюк, О.П. Мшцер // Мед. шформатика та iнженерiя. - 2008. - № 1. - С. 23-29.
9. Крючин А.А. Використання портативних носив шформаци' для створення медичного електронного паспорта / А.А. Крючин, О.П. Мшцер, 1.В. Горбов // Мед. шф-ка та iнженерiя. - 2009. - № 1. - С. 21-26.
10. Меньшиков В.В. Обеспечение и контроль качества лабораторных исследований в первичном звене медицинской помощи / В.В. Меньшиков, Т.И Луки-чева, О.Г. Кадашева // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 3. - С. 9-15.
11. Меркуленко Н.Н. LIMS. Современный этап развития / Н.Н. Меркуленко // Лабораторные информационные системы LIMS: сборник статей. - М.: ООО «Маркетинг. Информационные технологии», 2006. -С. 215-219.
12. Методы совершенствования взаимодействия персонала клинико-диагностических лабораторий с клиницистами / Л.А. Хоровская, Н.Г. Петрова, В.Л. Эмануэль [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2007. - № 9. - С. 14-15.
13. Оптимизация системы управления качеством лабораторных исследований / Л.А. Хоровская, Н.Г. Петрова, Н.И. Вишняков [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2006. - № 9. - С. 7.
14. Особенности построения лабораторных информационных систем на предприятиях с непрерывным технологическим циклом / Ю.В. Горшков, Н.И. Карамышев, А.В. Бондаренко [и др.] // Лабораторные информационные системы LIMS: сборник статей. - М.: ООО «Маркетинг. Информационные технологии», 2006. - С. 302-309.
15. Communications between hospital laboratory personnel and physicians / A. Nakamura, M. Baba, T. Matsuto [et al.] // Rinsho Byori. - 2008. - Vol. 46, № 11. - P. 1103-1110.
16. Kallner A. A simplified approach for harmonization and quality assessment of medical laboratory measurements / A. Kallner, T. Pettersson, T. Groth // Clin. Chem. and Lab. Med. - 2011. - Vol. 39, suppl. S1-S448. - P. 257-267.
17. Laboratory Information Management System (LIMS)
for a high throughput genetic platform aimed at candidate gene mutation screening / C. Voegele, S.V. Tavtigian, D. de Silva [ et al.] // Bioinformatics.
- 2013. - Vol. 23, № 18. - P. 2504-2506.
18. Laboratory Information Management Systems as central part of a proteomics data workflow / C. Stephan, M. Kohl, M. Turewicz [et al.] // Using Proteomics.
- 2010. - Vol. 10, № 6. - P. 1230-1249.
РЕЗЮМЕ
Упpaвлiння технoлoгiчними пpoцеcaми та ^m'epii ïx oцiнки на етапах видонання лaбopaтopниx дocлiджень C.B. Зябл'щев, О.С. Ларн, В.В. Новосельська, Т.1. Дашук, Л.В. Гаврюшенко, О.П. Чернобривцев
Рoзpoбкa тa впpoвaджeння нoвиx гpaфiчниx iнcтpyмeнтiв i кoмп'ютepниx тexнoлoгiй для yпpaвлiння якicтю poбoти мeдичнoï лaбopaтopiй e вaжливим acпeктoм poзвиткy aнaлiтичнoгo пpoцe-cy. ПщГрунтям цьoгo пpoцecy e впpoвaджeння eдинoгo iнтeгpoвaнoгo кoмп'ютepизoвaнoгo пiдxoдy - лaбopaтopниx iнфopмaцiйниx ŒcreM (ЛIC).
Мaтеpiaли та метoди. Л^ «yPAH» вepciï 2 poз-poблeнo кoлeктивoм aвтopiв y пepioд 2002-2006 pp. як мepeжeвy, i вoнa викopиcтoвyвaлa ^iernr-cepвepнy мoдeль дocтyпy дo ^opMa^ï. Hинi пpo-вoдитьcя oнoвлeння пpoгpaми «yPAH» дo вepciï 3. Ця вepciя poзpoбляeтьcя y cepeдoвищi Embarcadero Delphi 2010 iз викopиcтaнням FastReport® 4 VCL, DevExpress VCL Controls (build 50), FibPlus 6.9.9 (пря-мий дocтyп дo InterBase i Firebird). Як CУБД викopиcтoвyeтьcя Firebird 2.1.
Результати та oбгoвopення. Poзпoдiл пoми-лoк зa лaбopaтopними eтaпaми y пepioд, гали ЛIC щe нe викopиcтoвyвaлacя, бyлo тaким: пpe-aнaлiтiчний eтaп - 57%, aнaлiтичний - 11%, пocтaнaлiтiчний - 32%. Ha пpeaнaлiтiчнoмy eтaпi цe 6ули пoмилки y пpoцeдypi зaбиpaння кpoвi з вeни i пoмилкoвe oбpaння кoнcepвaнтy/aнтикoaгyлянтy (25%), пpoпycк aбo зaмiнa aнaлiтiв y зaявцi (22%), пoмилки в пacпopтнiй чacтинi нaпpaвлeння (20%), пoмилки y poзпoдiлeннi мaтepiaлy нa дocлiджeння (12%), пopyшeння peжимiв збepiгaння (9%), пopy-шeння вимoг дo тpaнcпopтyвaння кpoвi (9%), iншi (3%). Ha aнaлiтичнoмy eтaпi - нeпpийнятнi peзyль-тaти (31%), пoмилки y викoнaннi пpoцeдyp rampo-лю якocтi (25%), пoмилки y пpoвeдeннi кoнтpoльниx вимipiв (19%), iзoльoвaнi пoмилки oкpeмиx блoкiв пpилaдiв (12%), нeдocтaтня cпeцифiчнicть мeтoдy (8%), ^i (5%). Ha пocтaнaлiтичнoмy eтaпi - пoмил-ки pyчнoгo тa пepeнeceння дaниx мiж лaбopaтopни-ми жypнaлaми тa aнaлiзaтopaми (33%) i дaниx iз
лабораторних журналiв на бланк результалв (27%), помилки в обчисленнях i перерахунках (11%), невiрна штерпрета^я даних (10%), присвоення результату шшому пацiенту або втрата результату (9%), нешформативне наведення даних (5%), затримка видачi результату (3%), iншi (2%). Головне досягнення вщ використання Л 1С - точнкть шформаци. Якщо раыше за умов ручно' роботi з шформа^ею допускалося 13% помилок, то у робот з Л1С ктьккть помилок зменшуеться - 3%.
Ключовi слова: лабораторна iнформацiйна система, лабораторнi помилки, якiсть дослiджень.
РЕЗЮМЕ
Управление технологическими процессами и критерии их оценки на этапах виполнения лабораторных исследований С.В. Зяблицев, А.С. Ларин, В.В. Новосельская, Т.И. Дашук, Л.В. Гаврюшенко, А.П. Чернобривцев
Разработка и внедрение новых графических инструментов и компьютерных технологий для управления качеством работы медицинской лаборатории является важным аспектом развития аналитического процесса. Основанием для этого процесса является внедрение единого интегрированного компьютеризированного подхода - лабораторных информационных систем (ЛИС).
Материалы и методы. ЛИС «УРАН» версии 2 была разработана коллективом авторов в период 2002-2006 гг., являлась сетевой и использовала клиент-серверную модель доступа к информации. В настоящий момент проводится обновление программы «УРАН» до версии 3. Эта версия разрабатывается в среде Embarcadero Delphi 2010 с использованием FastReport® 4 VCL, DevExpress VCL Controls (build 50), FibPlus 6.9.9 (прямой доступ к InterBase i Firebird). Как СУБД используется Firebird 2.1.
Результаты и обсуждение. Распределение ошибок по лабораторным этапам в период работы, когда ЛИС еще не использовалась, было следующим: преаналитический этап - 57%, аналитический
- 11%, постаналитический - 32%. На преаналитиче-ском этапе это были ошибки в процедуре забора крови из вены и ошибочный выбор консерванта/ антикоагулянта (25%), пропуск или замена анали-тов в заявке (22%), ошибки в паспортной части направления (20%), ошибки в распределении материала на исследования (12%), нарушение режимов хранения (9%), нарушение правил транспортировки крови (9%), другие (3%). На аналитическом этапе
- неприемлемые результаты (31%), ошибки в выполнении процедур контроля качества (25%),
ошибки в проведении контрольных исследований (19%), изолированные ошибки отдельных блоков аппаратуры (12%), недостаточная специфичность метода (8%), другие (5%). На постаналитическом этапе - ошибки ручного введения и перенесения данных между лабораторными журналами и анализаторами (33%) и из лабораторных журналов на бланк результатов (27%), ошибки в вычислениях и перерасчетах (11%), неверная интерпретация данных (10%), присваивание результата другому пациенту или потеря результата (9%), неинформативное представление данных (5%), задержка выдачи результата (3%), другие (2%). Главным достижениями при использовании ЛИС является точность информации. Если раньше при ручной работе с информацией допускалось 13% ошибок, то при работе с ЛИС количество ошибок становится меньше - 3%.
Ключевые слова: лабораторная информационная система, лабораторные ошибки, качество исследований.
SUMMARY
Management of technological processes and criteria of their assessment at production phases of laboratory researches
S. Ziablitsev, A. Larin, V. Novoselskaya, T. Dashuk, L. Gavrushenko, A. Chernobrivtsev
Development and deployment of new graphic tools and computer technologies for quality management of medical laboratory work is an important aspect of development of analytical process. The basis for this process is introduction of the uniform integrated computerized approach -the laboratory information systems (LIS).
Materials and methods. LIS "URAN" version 2 was developed by authors group in the period of 20022006, was network and used client-server model of access to information. The updated URANIUM program
to version 3 is at the moment carried out. This version is developed in the environment of Embarcadero Delphi 2010 with use of FastReport® 4 VCL; DevExpress VCL Controls (build 50); FibPlus 6.9.9 (direct access to InterBase i Firebird). As DBMS is used by Firebird 2.1.
Results and discussoin. Distribution of mistakes on laboratory stages during work when LIS wasn't used yet was the following: a pre-analytical stage -57%, analytical - 11%, post-analytical - 32%. At a pre-analytical stage it were mistakes at procedure of blood sampling from a vein and a wrong choice of preservative/anticoagulant (25%), the admission or replacement of anilities in the demand (22%), mistakes in passport part of the direction (20%), mistakes in distribution of material to researches (12%), violation of the modes of preservation (9%), blood transportation violation of the rules (9%), others (3%). At an analytical stage - unacceptable results (31%), mistakes when performing procedures of quality control (25%), mistakes when carrying out control researches (19%), the isolated errors of separate blocks of the equipment (12%), insufficient specificity of a method (8%), others (5%). At a post-analytical stage - errors of manual introduction and transferring of data between laboratory books and analyzers (33%) and from laboratory books on the form of results (27%), a mistake in calculations and recalculations (11%), incorrect interpretation of data (10%), giving of result to other patient or loss of result blank (9%), not informative data presentation (5%), a delay of delivery of result (3%), another (2%). The main thing achievements when using LIS is information accuracy. If earlier at handwork with information 13% of mistakes were made, during the work with LIS the quantity of mistakes becomes less than 3%.
Key words: laboratory information system, laboratory mistakes, quality of researches.
Дата надходження до редакцп 10.01.2015 р. Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 1 (49) 2015
