CC BY
16
вивчасмо досв1д
УДК 37.02:004
Л. С. КОЛГАТ1НА
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТ1 САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ СТУДЕНТ1В З ВИКОНАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Визначено педагогiчнi умови ефективного управлiння самосттною роботою cmydeHmie nid час навчальних до^джень, що були застосоваш при вивчеш курсу «Методи обчислень» на фiзико-математичному факультетi Харювського нащонального nедагогiчного утверситету iменi Г. С. Сковороди. Лабораторний практикум з курсу побудовано як серю навчальних до^джень, ят виконуються на основi комп 'ютерного моделювання в nредметно-орieнтованому середовищi MathCAD. Запропоновано тдходи до реалiзацii варiативного управлтня самостшною роботою студента залежно вiд результату nоточноi nедагогiчноi дiагностики.
Ключовi слова: самостшна робота, студент, навчальне дослiдження.
Л. С. КОЛГАТИНА
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ЭФФЕКТИВНОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ УЧЕБНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
Определены педагогические условия эффективного управления самостоятельной работой студентов при проведении учебных исследований, которые были использованы при изучении курса «Методы вычислений» на физико-математическом факультете Харьковского национального педагогического университета имени Г. С. Сковороды. Лабораторный практикум по курсу построен как серия учебных исследований, которые выполняются на основе компьютерного моделирования в предметно-ориентированной среде MathCAD. Предложено подходы к реализации вариативного управления самостоятельной работой студента в зависимости от результата поточной педагогической диагностики.
Ключевые слова: самостоятельная работа, студенты, учебные исследования
L. S. KOLGATINA
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF STUDENTS' INDIVIDUAL WORK EFFICIENCY DURING STUDY RESEARCH
Pedagogical conditions of effective management of students' individual work during study research tested in the educational process of the course "Computational methods" at physics and mathematics faculty of Kharkiv H.S. Skovoroda National Pedagogical University are determined. Laboratory workshop of the course is structured as a series of study researches performed on the basis of computer modeling in MathCAD subject-oriented environment. Approaches to realization of variable students' individual work management depending on the result of current pedagogical diagnostics are proposed.
Keywords: individual work, students, study research.
Застосування комп'ютера, зокрема використання iмiтацiйних моделей у самостшнш po6oTÍ студенпв дае !м змогу самостшно ввдкривати деяк закономiрностi i факти. Однак постановка тако! роботи потребуе бшьш ретельно! оргашзацп, адже студент мае самостшно виконати повний цикл до^дження: усввдомити постановку задачi i мету до^дження, сформулювати гшотезу, спланувати й провести експеримент, здшснити математичну обробку результапв експерименту та !х аналiз, сформулювати висновки. Все це вимагае активного застосування отриманих рашше знань, наявносп певного рiвня сформованосл дослвдницьких умж, навичок проведения розрахуншв та узагальнення результапв. Сучасним тдходом до
оргашзаци навчальних дослiджень студенпв е опора на використання предметно-орieнтованих середовищ.
Застосування навчальних дослiджень на основi комп'ютерного моделювання (обчислювального експерименту) е поршняно новим напрямом педагопчних дослiджень, оскiльки технiчна можливiсть використання iмiтацiйних моделей i предметно-орiентованих середовищ у навчальнш аудиторп з'явилась тшьки в 90-х роках минулого сторiччя. У працях зарубiжних i впчизняних дослiдникiв було закладено фундамент нового напряму. Завдяки стрiмкому розвитку комп'ютерно! технiки та сучасних iнформацiйно-комунiкативних технологш (1КТ) ентузiасти нового дидактичного напряму за дешлька рок1в розробили велику к1льк1сть корисних дидактичних матерiалiв, насамперед для проведения навчальних до^джень у галузi фiзики i математики [1; 2; 3].
У практищ постановки навчальних до^джень з курсу «Методи обчислень» навчального процесу часто пропонувалось студентам власноруч створити комп'ютерну модель iз застосуванням певно! мови програмування. Однак в такому варiантi постановки роботи наголос змiщувався в бш засвоення алгоритму методу, а не його осмислення, оскiльки в рамках лабораторно! роботи студенти встигали реалiзувати модель, довести И правильнiсть, а скористатися щею моделлю для проведения до^дження !м не вистачало часу. Зазначимо окремо початок активного застосування предметно-орiентованого середовища МаШСЛБ як засобу проведення навчальних дослiджень у галузi математики [4].
У перших роботах здебшьшого використовувались потужнi можливосп середовища як засобу обчислень, але сутшсть алгоритму, за яким це обчислення вiдбуваеться, залишалась прихованою вiд студента. На жаль, не вс напрацювання попереднiх часiв отримали належний розвиток. Розповсюдженою проблемою був вiдбiр тематики навчальних до^джень. Занадто проста комп'ютерна модель не створюе основи для дослвдницько! дiяльностi, iнодi уявний експеримент виявляеться бiльш ефективним як з практично!, так i з дидактично! точки зору.
Подальший розвиток цього педагопчного напряму був спрямований на вдосконалення моделей, аналiз дидактичних цшей експерименту, ретельний вiдбiр елементiв навчального матерiалу для проведення дослiджень учнями й студентами. Була запропонована технолопя побудови обчислювального лабораторного практикуму з курсу «Методи обчислень», яка поеднувала дослщження особливостей застосування методiв обчислень, що вивчаються, з аналiзом процесу !х застосування в предметно-орiентованому середовищi МаШСЛБ [5].
На меж1 ХХ-ХХ1 ст. вiдбувся перехiд вiд фрагментарного застосування в навчальному процесi окремих комп'ютерних моделей до створення цшсних методичних систем, як1 органiчно включають навчальш дослiджения з комп'ютерними моделями [6; 7; 8]. Ниш метод навчальних до^джень упевнено увшшов у практику навчального процесу. Це тдтверджуеться тим, що ввдомими фахiвцями розроблеш методичнi матерiали до навчальних курив для майбутшх учителiв з питань органiзацi! навчальних дослiджень iз застосуванням 1КТ [9].
Позитивний вплив дослвдницького методу навчання на пiдготовку майбутшх фахiвцiв не викликае сумнiву, проте практичне його впровадження стримуеться певними труднощами. Серед них вiдзначимо таш:
• необхiднiсть перебудови всього навчального курсу з метою визначення змюту навчального матерiалу, яким студент повинен оволодпи самостшно в ходi навчальних до^джень;
• складнiсть i трудомютшсть розробки програмного та методичного забезпечення дослiдницько! роботи студентiв;
• необхiднiсть подолання стереотипiв щодо органiзацi! навчального лабораторного практикуму, який традицiйно складаеться з виконання iндивiдуального завдання студентом за наведеним зразком або за детально виписаною схемою.
Окреслет проблеми зумовлюють актуальнють подальших дослiджень щодо визначення педагопчних умов ефективносп навчальних дослiджень, розробки пiдходiв до д1агностики готовностi студенпв до тако! навчально! дiяльностi, реалiзацi! варiативних технологiй управлiния самостiйною роботою студенпв на основi педагогiчно! дiагностики.
Метою статтi е аналiз педагопчних умов ефективносп самостiйно! роботи студенпв з виконання навчальних дослiджень на прикладi фiзико-математичного факультету Харк1вського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Г. С. Сковороди.
Самостшна робота студентiв потребуе наявностi навчально-методичних ресурсiв для и забезпечення i системи управлiння. Сучасну педагогiчну технологiю управлiння такою роботою
на основi комплексного застосування комп'ютерних засобiв будемо розглядати як дидактичний процес, що мае конкретш етапи, !х визначену послiдовнiсть, мету, результати, передбачае певш дй' викладачiв i студентiв та застосування комп'ютера на кожному етат. Оцiнювания ефективносп самостшно! роботи студентiв полягае в порiвняннi отриманих результалв з оптимально можливими i характеризуеться як зменшення рiзницi мiж ними. Ця ефектившсть в процесi навчання визначаеться як «додана варпсть», тобто прирiст предметних знань, умiнь, навичок, особислсних якостей студента, значимих для його подальшо! професшно! дiяльностi.
Критерiями ефективностi самостшно! роботи студенпв е:
• глибок i мiцнi знання з навчального предмета;
• умшня застосовувати теоретичш положення на практицi;
• високий рiвень самостiйностi при виконаннi певних послщовних дiй для досягнення необхвдного результату;
• розвиненiсть самостшного творчого мислення;
• умiния самостiйно працювати з навчальною i довiдковою лиературою, ставити перед собою завдання, знаходити оптимальш шляхи i способи його виршення;
• навички самостшного аналiзу рiзних навчальних ситуацiй i розв'язання рiзного типу задач.
Реалiзацiя навчальних до^джень з курсу «Методи обчислень» потребуе врахування його специфiки. Курс вiдрiзняеться насиченiстю i рiзноманiтнiстю матерiалу, де традицшний математичний пiдхiд, який спираеться на логiку доведень та обгрунтувань, поеднуеться з емпiричними прийомами розв'язування задач, орiентованими на використання сучасних обчислювальних систем. Це робить курс дуже складним для опанування в рамках традицшних форм навчання.
Рiзноманiтнiсть практичних задач, що потребують застосування чисельних методiв, породила достатньо широкий спектр цих методiв, кожен з яких мае сво1' меж1 й особливосп застосування та специфiку. Вмшня орiентуватися в арсеналi засобiв прикладно! математики, критично оцiнити ситуацiю, правильно вибрати серед вщомих методiв найбшьш ефективний у конкретнiй ситуацп, умшня поеднувати рiзнi методи в ходi розв'язування задачi, оцiнювати точнiсть одержаних результапв та межi !х застосування - все це вимагае глибокого розумшня сутносп методiв, наявнiсть власного досвiду !х застосування для розв'язування рiзних задач. Саме тому систему навчання методiв обчислень доцiльно вибудовувати з опорою на дослвдницький метод навчання, який зближуе пiзнавальну дiяльнiсть студента з методами наукового тзнання, надае можливiсть провести майбутнього фахiвця через усi етапи наукового експерименту, сприяе формуванню самостiйного мислення у студенпв, !х умiнь визначати рiзнi шляхи вирiшения проблеми й аналiзувати !хню ефективнiсть, приймати обгрунтованi ршення у нетипових ситуацiях.
Лабораторний практикум з курсу «Методи обчислень» побудовано як сергю навчальних до^джень поступово зростаючо! складностi. Студенту не поввдомляються готовi знання, не надаються готовi рiшення, а ставиться проблема, за якою оргашзуеться його самостiйна дослвдницька дiяльнiсть. Важливим при органiзацil такого лабораторного практикуму е поступове ускладнення змiсту пiзнавальних задач, що пропонуються для експериментального дослiджения. Можливiсть застосування дослвдницького методу в лабораторному практикумi зумовлена появою та вдосконаленням предметно i професшно орiентованих пакетiв, що надають педагогу комфортне середовище, в яке оргашчно вписуються експериментальнi до^дження. Серед систем пiдтримки математично! даяльносп найбiльш розповсюдженi нииi так1 пакети, як Derive, MathCAD, MATLAB, Mathematica, GRAN тощо.
За основу для постановки навчальних до^джень з чисельних методiв нами взято пакет MathCAD, який широко використовуеться для розв'язання прикладних задач математики й разом з тим мае певш привабливi якосп, що зумовлюють його зручшсть для застосування в навчанш: шту!тивно зрозумший iнтерфейс, розвинена система меню й допомоги, можливють уведення текстово!, символьно! та графiчно! iнформацi! в будь-яке мiсце робочого поля, достатньо гнучка вбудована мова програмування тощо.
Розроблене програмне забезпечення практикуму е комплектом спещальних електронних сторiнок, яш вiдiграють роль динамiчних опорних конспекпв (ДОК). Розробка останнiх складаеться з програмування алгоритму вiдповiдного методу обчислень засобами MathCAD i створення штерфейсу, зручного для введення вхiдних даних задачi й структурованого
вiдобpaжения на екpaнi ^оцесу i pезyльтaтy pоботи пpогpaми. Таким чином, стyдент фактично отpимye вipтyaльнy лaбоpaтоpiю для пpоведения обчислювального експеpиментy.
Кожний ДОК оpieнтовaно на виконання певного дослiджения на бaзi вибpaного чисельного методy. ДОК надае можливють бaгaтоpaзовиx випpобyвaнь методy на piзниx зaдaчax iз виводом на е^ан комп'ютеpa pезyльтaтiв y числовiй та гpaфiчнiй фоpмax. Стyдент змiнюe певш пapaметpи обчислювального пpоцесy, спостеpiгae за pезyльтaтом свох^ дiй та отpимye необxiдний експеpиментaльний мaтеpiaл, потpiбний для висyвaння гiпотези, ïï пеpевipки, пiдтвеpджения або спpостyвaння. Пpоводячи навчальне до^джения, вiн здiйснюe сеpiю тaкиx випpобyвaнь i на основi отpимaниx данж, ïx зiстaвления i aнaлiзy pобить висновки.
У ДОК пеpедбaчено систематизоване виведення на екpaн гpaфiчноï та числово1' iнфоpмaцiï, що iлюстpye пеpебiг обчислювального пpоцесy. Така iнфоpмaцiя дае можливють не тшьки нaкопичyвaти необxiдний експеpиментaльний мaтеpiaл, а й зютавити ефективнiсть зaстосyвaния piзниx методiв до pозв'язaння однieï й т1е1' ж задача Це допомагае виявити особливосп дослiджyвaниx методiв, вiдчyти межi зaстосyвaнь кожиого з ниx, одеpжaти необxiдний мaтеpiaл для apгyментaцiï на raprara викоpистaния того чи iншого методу для pозв'язyвaния конкpетноï зaдaчi.
Оpгaнiзaцiя навчального дослiджения здiйснювaлося за такою сxемою:
• постановка завдания;
• спостеpеження та накопичения експеpиментaльниx данж;
• оцiнкa та поpiвияльний aнaлiз отpимaниx дaниx;
• пpогнозyвaния xapaктеpистик дослiджyвaного методy;
• висyвaния гшотези;
• вивчения особливостей методy, що дослiджyeться;
• aнaлiз отpимaниx данж;
• коpекдiя гiпотези;
• yзaгaльнення pезyльтaтiв pоботи, пiдведения п1дсумк1в та фоpмyлювaння висновк1в.
Щоби дiяльнiсть студента була осмисленою, скеpовaною i забезпечувала досягнения
пpогнозовaного навчального ефекту, нами було pозpоблено методичну пiдтpимкy пpaктикyмy у виглядi плaнiв-звiтiв до кожно1' лaбоpaтоpноï pоботи. Плaни-звiти виконaнi за единою сxемою та складаються з двоx частин - iнфоpмaтивноï та iнстpyктивноï. В iнфоpмaтивнiй чaстинi поввдомляеться тема pоботи, ïï цiль, вказуеться ^о^амне забезпечения pоботи, даеться xapaктеpистикa щодо введениx та виведениx числовж i гpaфiчниx дaниx. Iнстpyктивнa частина мютить поpядок виконания pоботи, де позначен й зaфiксовaнi ïï ключовi моменти. Для спpямyвaния студента на виконания дослщження йому спочатку ^ото^еться ланцюжок вiдповiдно пiдiбpaниx питань. Полм pоботa виконуеться за зaпpопоновaним планом, що визначае окpемi етапи дослщження; завдания, що виpiшyються на кожному етат; експеpиментaльний мaтеpiaл, який потpiбно одеpжaти; фоpмy його подания тощо.
1з виконаниям лaбоpaтоpного пpaктикyмy iнстpyкцiï студенту все менш детaлiзyються, набуваючи xapara^py pекомендaцiй. Деяк1 експеpименти студент повинен ^одумати, поставити й здшснити самостшно. Для виконания кожноï з лaбоpaтоpниx pобiт пiдiбpaнi iндивiдyaльнi вapiaнти комплектiв задач, на якиx метод мае бути ви^обуваний для одеpжaння експеpиментaльного мaтеpiaлy, що вiдповiдae меп pоботи. Пpи бaжaннi студент може доповнити щ комплекти завданнями за власним вибоpом.
Пiдсyмки pоботи ^ото^еться зpобити у виглядi висновк1в, кош^и якиx з бiльшим чи меншим ступенем детaлiзaцiï окpесленi в плаш-звт. Це допомагае студенту зaфiксyвaти pезyльтaти pоботи, стpyктypyвaти ïx, дае змогу звеpнyти його увагу на ri моменти до^дження, що можуть залишитися непомiченими.
Застосувания плaнiв-звiтiв не детеpмiнye дiï студента, а чiтко визначае стpaтегiю пошуку виpiшенню певного класу дослiдницькиx завдань. Така оpгaнiзaцiя pоботи спpияe бiльш глибокому засвоенню навчального мaтеpiaлy студентами, фоpмyвaнню ïx самостшностг
Haвчaльнi дослiджения спpямовaнi на з'ясування сyтностi методiв, якi вивчаються, ïx зютавлення i поpiвняния. У xодi дослiджень студент на пpaктицi з'ясовуе межi застосування того чи шшого методу, aнaлiзye швидк1сть збiжностi обчислювального ^оцесу, здiйснюe оцiнкy поxибки pезyльтaтy тощо. Якщо на початку виконания ^акти^му дiï студента достатньо жоpстко pеглaментовaнi, то з пpосyвaниям у навчанн його дiяльнiсть все менш ^ограмуеться i стае частково-пошуковою, а на зaвеpшaльномy етaпi пpaктикyмy студент дie
достатньо або повнiстю самостшно, спираючись на набутий досвiд проведения обчислювального експерименту, i його дiяльнiсть можна характеризувати як дослiдницьку.
Досввд застосування запропоновано! технологи на фiзико-математичному факультетi Харкшського нацiонального педагогiчного ушверситету iменi Г. С. Сковороди дав тдставу визначити умови, за яких самостiйна робота студента з виконання навчальних дослiджень виявляеться ефективною:
• сформовашсть у майбутнього фахiвця необхщних знань i вмiнь на репродуктивному рiвнi, розумiния сутностi й алгоритмш певного класу методiв, призначених для виршения поставленого завдания;
• сформовашсть основних дослщницьких умiнь;
• володшня сучасним IКТ-iнструментарiем проведения дослiджень у певнш предметнiй галузi;
• наявшсть мотиваци та емоцшно-вольово! налаштованостi на таку дiяльнiсть;
• иаявиiсть системи рiзнорiвневого iидивiдуалiзованого управлiння самостшною роботою студента, що забезпечуе досягнения студентом запланованого результату роботи за введений час.
Зазначимо, що реальна шдготовка студента, особливо на початку лабораторного практикуму, не завжди вiдповiдае наведеним умовам. Тому ми включили в проведення лабораторного заняття етап педагопчно! дiагностики, з якого розпочинаеться заняття. Короткочасне тестування, здiйснюване за допомогою автоматизовано! системи контролю знань, мае за мету виявлення ступеия шдготовленосп студента до роботи, його володшня навчальним матерiалом з теми дослщжения. У результат тестування студент отримуе оцiнку сво!х знань, а викладач - оперативну iнформацiю, яка дозволяе визначити потрiбний рiвень управлiния дiяльнiстю студента. За необхiдностi, в разi недостатньо! теоретично! шдготовки студента, до лабораторно! роботи йому пропонуеться додаткове ввдпраиювання певного матерiалу. Таке вiдпрацювания здiйснюеться з використаниям спецiально розробленого нами електронного курсу, реалiзованого як навчальне середовище, де викладения навчального матерiалу поеднуеться з контролем його засвоення.
Самостшшсть роботи студента i поступове набуття ним основних дослвдницьких умiнь забезпечуеться за рахунок систематичносп у запровадженнi до^диицько! дiяльностi, поступового переходу вiд прямого управлiния такою дiяльнiстю з боку викладача до сшвуправлшня та самоуправлiния. Такий же шдхвд запропоновано в нашiй технологи i щодо забезпечения оволодiния студентом сучасним IКТ-iнструментарiем проведения дослiджень у певнш предметнш галузi. Попри технолопчну готовнiсть студентiв до використания комп'ютера i мобiльних пристро!в, залишаеться нагальною потреба навчати !х використовувати повнофункцюнально системи iмiтацiйного моделювания та професiйно-орiентованi системи.
Формувания внутрiшньо! мотивацi! студента здшснювалося через показ значущостi володшня методами обчислень, добору задач, побудованих на матерiалах реально! математично! практики. Ефективним способом подолания недостатньо! мотиваци студентiв е органiзацiя колективних форм дослщницько! роботи. Емоцiйно-вольова налаштованiсть студенпв на виконания дослiдницьких завдань досягаеться шляхом систематичного застосування таких до^джень у навчальному процесi, завдяки поступовому просуванню вiд простих дослiджень до задач iз суттевим елементом невизначеносп алгоритму дослiдження.
Важливим у цьому ракурсi е педагогiчне стимулювання пошуково! дiяльностi студента, надання йому можливосп на власний розсуд випробувати рiзнi шляхи вирiшення поставленого завдання, перевiряючи й порiвнюючи !х ефективнiсть. Досягнення студентом запланованого результату роботи за введений час забезпечуеться наявнiстю системи рiзнорiвневого iндивiдуалiзованого управлiння самостiйною роботою студента, яка спираеться на комплексне використания програмних засобiв i передбачае на кожному еташ управлiння застосування певних видiв програмного забезпечения ввдповвдно до сутност i завдань етапу.
Наш досвiд засввдчив, що самостшна навчально-дослiдницька робота майбутнiх фахiвцiв у ВНЗ, побудована на основi реалiзацi! варiативного управлiння дiяльнiстю студентiв з використаниям комплексу комп'ютерних засобiв управлшня зумовлюе до пiдвищення якост предметних знань, вмiнь, навичок студентiв, розвивае !х особистнi якостi, значимi для майбутньо! професiйно! дiяльностi.
Отже, на основi багаторiчного досвiду реалiзацi! навчальних до^джень iз застосуваниям комплексу комп'ютерних засобiв (на прикладi курсу «Методи обчислень») визначено педагопчш умови ефективного управлiния самостiйною роботою студент1в: сформовашсть у
студента необхiдних знань i вмiнь на репродуктивному рiвнi; сформовашсть основних дослiдницьких умiнь; володiния сучасним IКТ-iнструментарiем проведення дослiджень у певнш предметнiй галузi; наявнiсть мотивацп та емоцшно-вольово! налаштованосл до тако! дiяльностi; наявнiсть системи рiзнорiвневого iндивiдуалiзованого управлшня самостiйною роботою майбутнього фахiвця.
Систематична педагопчна даагностика дае змогу викладачу з'ясувати рiвень пiдготовленостi студента, рiвень потрiбно! йому допомоги з боку викладача, оптимальний вид управлiния самостшною роботою студента.
Перспективи подальших до^джень вбачаемо у деталiзацi! методiв дiагностики готовностi студента до навчальних до^джень та апробацi! нових методiв iндивiдуалiзованого управлiния його самостiйною роботою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Колгатiн О. Г. Обчислювальний експеримент при вивченнi процесiв переносу в школьному курсi фiзики / О. Г. Колгатш, О. В. Харченко // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье: сб. науч. трудов ХГПУ.- Харьков, 1998. - Вып. 6. - Ч. 4. -С. 437-439.
2. Кухаренко В. Н. Методика проведения вычислительного эксперимента / В. Н. Кухаренко,
A. Г. Колгатин // Тезисы докладов 1 Междунар. конф. «Компьютерные программы учебного назначения» (3-5 сентября 1993 г.). - Донецк: ДонГУ, 1993. - С. 276-277.
3. Синельник Н. В. Управление учебной деятельностью студентов с помощью компьютерных средств: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. В. Синельник. - Харьков, 1995. - 250 с.
4. Раков С. А. Оргашзацш навчальних дослвдницьких робгг з основ математичного аналiзу засобами пакета МаШСАЭ: навч. поЫбник / С. А. Раков, Т. О. Олшник, М. I. Школаевська. -Харюв: Основа, 1993. - 132 с.
5. Обчислювальний експеримент як елемент педагопчно! технологи / Л. I. Бшоусова, Т. В. Белявцева, О. Г. Колгатш, Л. С. Пономарьова // Информационные технологии: наука, техника, технология, образование, здоровье. Труды Междунар. науч.-тех. конф. (12-14 мая 1997 г.): в 5 ч. - Харьков, 1997. - Ч. 5. - С. 373-375.
6. Ввдкриття геометрй через комп'ютерш експерименти в пакета БО; за ред. С. А. Ракова,
B. Ю. Бикова. - Харюв: ХДПУ, 2002. - 134 с.
7. Лабораторний практикум з чисельних метсдав на базi пакету МаШСАБ: навч. поибник / Л. I. Бшоусова, Т. В. Белявцева, О. Г. Колгатш, Л. С. Пономарьова. - К., 1998. - 164 с.
8. Теплицький I. О. Елементи комп'ютерного моделювання: навч. поибник / I. О. Теплицький. -Кривий Р1г: КДПУ, 2009. - 267 с.
9. Програма спещального курсу «Навчальт дослвдження та !х тдтримка засобами ГКТ у кури математики загальноосвп'шх навчальних закладiв» / М. I. Жалдак, В. Ю. Биков, Ю. О.Жук та ш. // Теорiя та методика навчання математики, фiзики, шформатики: зб. наук. праць. Вип. VI: в 3-х томах. - Кривий Р^: Вид. ввддш НметАУ, 2006. - Т. 1: Теорiя та методика навчання математики. - С. 4-20.
УДК 378.2
Л. I. КРАМАРЕНКО
СИСТЕМА МОН1ТОРИНГУ ЯКОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В У Н1КОПОЛЬСЬКОМУ
ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УЧИЛИЩ1
На основi аналiзу науковог лтератури визначено суттсть i значення використання мотторингу як засобу забезпечення якостi вищог освти. Розглянуто функцп мотторингу та проаналiзовано його оргатзацт i проведення на прикладi Нжопольського педагогiчного училища Державного вищого навчального закладу «Криворiзький нащональнийутверситет». Окреслено основт завдання мотторингу для здшснення методичного керiвництва рiзними видами дiяльностi, пов'язаними iз забезпеченням якостi тдготовки майбуттх фахiвцiв педагогiчноi галузi. Визначено мехатзм управлтня я^стю освттх послуг i тдготовки конкурентоспроможного компетентного майбутнього фахiвця.
Ключовi слова: мотторинг, мотторинг в освiтi, педагогiчний мотторинг, призначення мотторингу, я^сть освти.
