CC BY
4УПРАВЛ1ННЯ САМООСВ1ТОЮ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В П1Д ЧАС НАВЧАННЯ ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
Т. С.Максимова, кандидат педагог. наук, доцент, АвтомобЫьно-дорожшй тститут ДонНТУ,
м. Горл1вка, УКРА1НА
Розглянуто педагогтш основы управлтня освтжми системачцвказано на характеры риси процесу щравлтня самоосвтюю майбутшх (paxieifie техшчного профЬио nid тс навчання вищт математики та визначено шчяхи вдосконачення 1{ъого npoifecy.
Стан розвитку сучасного виробництва продукуе постановку та вир1шення нових завдань щодо формування особистосп май-бутнього фах1вця. Систематичне збагачен-ня освгтнього потенциалу, компенсация мож-ливих прогалин у навчант, виховант та розвитку пщ впливом великого обсягу ново! шформацТ! е складовими усшшно! про-фесшно! дяльносл фах1вця в сфер1 виробництва. Формування у студенлв досвщу са-моосвгти пщ час навчання у вищому нав-чальному заклада, за таких умов, стае важ-ливим напрямом у сучасних педаггопчних дослщженнях.
Ефективне озброення майбутшх фах1в-цв техтчного проф1лю рацюнальними при-йомами самоосвгтньо! даяльносп, як показано нами у [1], вщбуваеться за умови постш-ного збшьшення у студенпв потреби кори-стуватися самоосвгтою для розв'язування навчальних та життевих проблем, на основ1 спрямування процесу навчання вищо1 математики в евристичне русло.
Вщповщт умови можливо створити за рахунок управлшня самоосвгтою студент1в пщ час навчання вищо! математики.
Метою дано! статп е розглянути педа-гопчт основи управлшня освпшми системами, вказати на характеры риси управлш-ня самоосвгтою майбутн1х фах1вщв техн1ч-ного профшю пщ час навчання вищо! математики та визначити деяк1 шляхи вдоскона-лення процесу управлшня.
У наущ термш «управлшня» трактуеть-ся по-р1зному.
В.С. Лазарев, Г.Х. Попов, М.М. Поташник, А. Файоль та шш1 визначають управлшня як даяльтсть, не акцентуючи уваги на змшення суб'ектного досвщу учасникв освгтнього процесу, як1 вщбуваються пщ час ще! даяльносп.
Управлшня розглядаеться як дая одн1е! системи на шшу, одн1е! людини на шшу або групу людей (Л.Б. 1тельсон, О.О. Орлов, М.С. Сунцов, Н.Д. Хмель та in). Таке означення слабо враховуе суб'ект-суб'ект-ну природу управлшня, оскшьки актив-тсть визнаеться тльки за тим, хто управ-ляе. Той, ким управляють, сприймаеться як пасивний виконавець.
Нерозривн1сть прямо! та обернено! до, орган1чне поеднання змшень даючих один на одного суб'екпв враховуеться при визна-чент управлшня як взаемода суб'ект1в (В.Г. Афанасьев, В.1. Зверева, П.1. Третьяков, Т.1. Шамова та in). Таке означення враховуе i змшення взаемодаючих суб'ект1в, i самого процесу взаемода! як перемени його стан1в.
Стосовно навчального процесу управ-лшня уявляе собою ц1леспрямовану, систе-матичну взаемодаю викладача на колектив студенпв та окремого студента для досяг-нення заданих результат1в навчання [2].
У зв'язку з цим, характерними рисами управл1ння самоосвгтою студенпв пщ час навчання вищо! математики е:
- усвщомлена та планомрна взаемодая суб'екпв навчально-виховного процесу на заняттях з вищо! математики;
- наявтсть причинно-наслвдкових зв'яз-к1в м1ж управляючою пвдсистемою (викла-дач) та об'ектом управлшня (студент);
- здобнють пвдсистеми, якою управляють, переходити i3 одного якюного стану в шший;
- здабтсть системи управлшня викону-вати задан функцл при визначених умовах протжання процесу;
- здабтсть системи зберлати рух за вка-заною траектор1ею, не дивлячись на р1зт зовтшт та внутршт впливи.
Головний напрям дшльносл викладача, нащлений на удосконалення процесу управлшня навчально-тзнавальною дшльтс-тю студенпв у систем1 навчання, на думку П.1. Пвдкасистого [3], полягае в поступовому перетворент цтсного педаггопчного процесу в самоосвпшй, перетворент, яке ввд-буваеться на основ1 тдвищення р1вня го-товносп до самоосвгти кожно! особистосл.
Тому, в результат! управлшня самоосвгтою пвд час навчання вищо! математики, у студенпв повинна формуватися система знань, умшь та навичок, яка б забезпечува-ла ефективне оволодшня ними навчальним матер1алом з вищо! математики при пере-ваз1 самостшно!' роботи та забезпечувала штенсивний розвиток студенпв у процес1 навчання та ид час майбутньо! професшно! даяльност!
Дослвдниками видщяються так види (функцл) управлшня: постановка цш, пла-нування або прийняття управлшських рь шень, оргатзащя, контроль, регулювання або корекцш. Процес управлшня виступае одночасно як цикшчний та неперервний. Склад функцш управлшня для освгттх систем мае певш особливосп [4]. Для них характеры так функцл управлшня: мотива-цшно-щльова, шформацшно-анаттична, пла-ново-прогностична, оргатзацшно-виконав-ча, контрольно-доагностична, регулятивно-корекцшна.
Мотивацшно-цшьова функцш управлш-ня самоосвгтою направлена на формування цш - користуватися самоосвгтою для роз-в' язування навчальних проблем з вищо1 математики та проблем у майбутнш профе-сшнш дояльносп - на основ1 мотиву дяль-носп, виниклого 1з потреби в знаннях та
тзнавальних дях необхвдних для розв'язу-вання поставлених проблем.
Гнформацшно-анаттична дояльшсть е основним шструментом управлшня самоосвгтою студенпв. Аналгтична даяльтсть направлена на вивчення фактичного становища та обгрунтованосп застосування су-купносп засоб1в для досягнення цдлей управлшня самоосвгтою студенпв, на об'ек-тивну онднку результатов педаггопчного процесу та вироблення регулюючих мехатзм1в.
Прогнозування та планування визнача-еться як ддяльтсть по оптимальному вибо-ру вдеальних (тдвищення р1вня готовносп студент1в до самоосвгти на основ1 розвитку 1х особиспсних якостей та ввдповвдних знань та умшь) та реальних цдлей (оволодшня прийо-мами самоосвгтньо! ддяльносп пвд час вив-чення теоретичного матер1алу та розв'язу-вання завдань з вищо1 математики) управ-лшня самоосвгтою та розробщ програм !х досягнення пвд час навчання студенпв вищо! математики.
Контрольно-доагностична функцш при-значена для стимулювання ддяльносп викладача та студентв пвд час управлшня самоосвгтою остантх.
Регулятивно-корекцшна функщя пе-редбачае внесення коректив за допомогою оперативних способ1в, засоб1в i взаемодой у процес1 управлшня самоосвгтою.
Реал1защя функцш управлшня самоосвгтою у навчанш вищо! математики майбутшх шженер1в детермшуеться осо-бливостями професшно! ддяльносп фах1в-щв техтчного профшю.
1нженерне дослвдження та проектуван-ня трансформуе вде! у розумов1 модел1, а поим у розрахунков1 схеми. Головним для шженера е не поглиблет знання, а пород-ження нового на основ1 знання. Кр1м того, р1вень ефективносп пращ шженера зале-жить в1д р1вня його загально! культури. Чим вш вище, тим ширше його кругоз1р та зд1бн1сть до асоц1ативного мислення, тим реальн1ше можлив1сть ч1тко формулювати та розв'язувати проблему.
Тому при створент умов для пвдвищен-ня р1вня готовност! студент1в техн1чних спе-ц1альностей до самоосв1ти необх1дно врахо-
ByBam MeTogonorinm oco6nHBocri, noB'a3am 3 ^opMyBaHHHM iH^eHepHoro MHcneHHa. Obo-nogiHHa cTygeHTaMH 3HaHHaMH Ta yMiHHaMH y пpoцeсi ynpaBniHHa 'ix caMoocBiToro Ha 3a-HaTTax 3 BHfflp'i MareMaTHKH tobhhho cynpo-Bog^yBamct 3a6e3neneHHaM gna ko^hoto cTygeHTa Mo^nHBocri caMocriflHo BH3HaHam mothbh, uini, 3MicT caMoocBiTH, MeTogu Ta ^opMH caMocriflHoro nomyKy, caMoKornponro Ta caMoaHani3y Ta 3giflcHroBaTH ix 3MiHy npu 3MiHi yMoB po3B'a3yBaHHa nocTaBneHux 3agaH.
3acTocyBaHHa igefl iHTerpantHoro hhc-neHHa go po3B'a3yBaHHa 6araTtox 3agaH, noB'a3aHHx 3 pi3HHMH ^irypaMH (Bigpi3oK, KpHBa, noBepxHa, nnocKa o6nacTt, Tino) npH3BoguTt go nocnigoBHoro BHKoHaHHa ogHoTHnHHx MaTeMaTHHHHx onepauifl. Po3rnagaHHa He ko^hoi 3 BHrne BKa3aHHx $iryp, a geaKo'i a6cTpaKTHoi' ^iiypu (Q) nig
Hac BHBHeHHa TeMH «ImTerpanH no $irypi» BHKnronae gySnroBaHHa MaTeMaTHHHHx 3anu-ciB, nigKpecnroe egmcTt igefl imerpantHoro HHcneHHa, aкцeнтye yBary Ha thx o3HaKax, aKi BH3HanaroTt Tun iHTerpana. CnpuaTnHBi yMoBH gna ynpaBniHHa caMoocBiToro cTygeHTiB npu TaKoMy nigxogi BHHHKaroTt 3aBgaKH Mo^nuBocri cTygemriB caMocriflHo KoHKpeTH3yBaTH geaKi 3arantHi nono^eHHa Ha KoHKpeTHoMy Tuni iHTerpany no $irypi, nepeHocHTH Ta BHKopHcToByBaTH 3HaHHa y cxo^ux cmyauiax; BHBintHeHHro Hacy npu Bigcymocri gy6nroBaHHa 3anHciB.
ycBigoMneHHro cTygeHTaMH TexHiHHHx cneuiantHocTefl noTpe6u y 3HaHHax Ta ni3-HaBantHux giax, i 3HaHHTt, ^opMyBaHHro MoTHBauji' caMoocBiTHtoi' giantHocri, npu BHBHeHHi TeMH «iHTerpanH no $irypi» cnpHae po3rnagaHHa Ha neKuii 3agani npo Macy $irypu, po3B'a3yBaHHa aKoi npHBoguTt go BBegeHHa noHaTTa BH3HaneHoro iHTerpana no $irypi Ta BH3HaHeHHa floro MexamHHoro 3MicTy.
nicna BBegeHHa o3HaneHHa Ta BH3HaneH-Ha MacH aK iHTerpana no $irypi Big rycTHHH, cnig 3anponoHyBaTH cTygeHTaM caMocriflHo 3anHcaTH ^opMynu
n
if(P)dQ = lim X f(P.)AQ.
(Q) i = 1
Ta
m(Q) = if(p)dQ (Q)
gna KoHKpeTHHx $iryp. Po3i6pam Ha neKuii BnacTHBocTi BH3HaneHoro iHTerpana no $irypi cTygeHTaM, y gaHoMy BHnagKy, Heo6xigHo ne-peHecTH Ha n'art THniB iHTerpany no $irypi nig Hac onpauroBaHHa neKuii BgoMa. .HeKHia 3a TaKHx yMoB, Ha Hamy gyMKy cTae opieHTo-BaHoro Ha caMoocBiTHro giantHicTt cTygeHTiB.
3bopothhh 3B'a3oK Ta KoHTpont 3a6e3ne-hhtb TeopeTHHHa MiHi-KoHTpontHa po6oTa, npoBegeHa BHKnaganeM Ha HacTynHoMy npaK-THHHoMy 3aHaTTi, aKa MicTHTt 3anHTaHHa: «HoMy gopiBHroe Maca cTpu^eHa (BrayToi MaTepiantHoi nnacTHHH Ta iH.)?», «HoMy gopiBHroe, 3a o3HaneHHaM, nogBiflHufl iHTer-pan?» Ta iH.
npH ynpaBniHHi caMoocBiToro Mafl6yTHix iH^eHepiB BHKnagany cnig 3annaHyBaTH gna cTygeHTiB goMamHi 3aBgaHHa, aKi nopag i3 cTaHgapTHHMH 3aBgaHHaMH MicTaTt HecTaH-gapTHi 3aBgaHHa, npogyKTHBHoro xapaKTe-py Torn;o, aKi HagaroTt 3Mory Mafl6yTHtoMy ^axiBuro caMocTiflHo oSupaTH 3aco6u giantHocTi, caMoocBiTH Ta 3MiHroBaTH ix y pa3i noTpe6H.
HanpHKnag, nicna oGnucneHHa nogBifl-HHx iHTerpaniB y geKapToBifl cHcTeMi KoopgHHaT cTygeHTaM noTpi6Ho BHKoHaTH 3aBgaHHa:
- cKnacTH 3agani, b aKHx noTpi6Ho o6-HHcnHTH nogBiflHHH iHTerpan, bhkophcto-ByroHH iHTerpyBaHHa no HacTHHax y 3ob-HimHtoMy a6o BHyTpimHtoMy iHTerpani;
- cKnacTH 3agaHi, b aKHx noTpi6Ho o6hhc-nHTH nogBiflHHfl iHTerpan, B aKoMy npH 3MiHi nopagKy iHTerpyBaHHa 3HHKae Heo6xigHicTt iHTerpyBaTH no HacTHHax;
- cKnacTH 3agaHi, b aKHx noTpi6Ho o6-HHcnHTH nogBiflHHfl iHTerpan, bhkophcto-ByroHH iHTerpyBaHHa no HacTHHax i B 3oBHimHtoMy, i BHyTpimHtoMy iHTerpanax.
Pe3epBH gna ycnimHoro ynpaBniHHa caMoocBiToro cTygeHTiB cTBoproe TaKa opraHi-3auia npaKTHHHHx 3aHaTt, aKa HagacTt 3Mory cTygeHTaM caMocTiflHo «BigKpHBaTH» 3HaHHa, aKi npH TpagHuiflHoMy nigxogi BHBHaroTtca Ha neKuii.
Po6oTa cTygeHTiB y roMoreHHHx rpynax HagacTt 3Mory BigKpHTH cnoci6 oGnucneHHa
C58>
пoтpiйниx im^^pa^ зa допомогою пеpе-xoдy до цилiндpичниx кoopдинaт. Сту-дентaм iз низьким piвнем знaнь пoтpiбнo зaпpoпoнyвaти обчистити iнтегpaл
Ц(4 - x2 - y2 )dxdy,
( D)
де (D): x2 + y2 < 4.
Cтyдентaм iз cеpеднiм piвнем знaнь пoтpiбнo oбчиcлити об'ем тiлa, обмеже-ного пoвеpxнями z = 4 - x2 - y2 тa z = 0.
Cтyдентaм iз виcoким piвнем знaнь пoтpiбнo oбчиcлити мacy тiлa, обмежено-го пoвеpxнями x2 + y2 = 4, z = 1 та z = 0, якщо густита lina в кожнш точщ дopiвнюe S = 4 - x2 - y2.
Демoнcтpaцiя пpедcтaвникaми piзниx гpyп oтpимaниx poзв'язyвaнь, ïx згстав-лення тa oбгoвopення нaдae можливють визнaчити фopмyли пеpетвopення тa cфop-мyлювaти пpaвилo-opieнтиp обчистення пoтpiйниx iнтегpaлiв зa допомогою пеpе-xoдy до цилiндpичниx кoopдинaт.
Caмocтiйнa poбoтa з лiтеpaтypoю, a^-лiз тa шнтез виявлениx положень, ^ед-cтaвлення iнфopмaцiï piзними cпocoбaми неoдмiннo cyпpoвoджyють caмoocвiтню дiяльнicть cтyдентiв пpи нaвчaннi вищо'1 мaтемaтики. Дocвiд caмoocвiти ефектив-но фopмyeтьcя в пpoцеci caмocтiйнoгo вивчення cтyдентaми деякиx тем вищо'1 мaтемaтики. Ha нaшy думку, дoцiльнo для caмocтiйнoгo вивчення пiд чac po6o™ з iнтегpaлaми по фiгypi зaпpoпoнyвaти тему «Обчиолення кpивoлiнiйниx iнтегpaлiв пеpшoгo poдy». Один з мoжливиx вapiaнтiв зaвдaнь, якi пpи цьому доцшьно видaти cтyдентaм мae тaкий вигляд.
1. Обчиcлити iнтегpaл
( xy + x3)dl,
3. Обчиcлити iKrerpara
I(
( L)
де (L) - дута пapaбoли y = 1 - x2 мiж точгами А(-1;0) i B(1;0). 2. Обчистити iнтегpaл
jyßydl,
(L)
arctg—dl,
( L)
x
де (L) - пеpшa apra циклощи x = t - sint y = 1 - cost.
де (L) - чacтинa cmpani Аpxiмедa p = 2ç, що мicтитьcя вcеpединi кpyгa з paдiycoм 4 та центpoм y пoлюci.
4. Обчистити мacи кpивиx, зaдaниx y пoпеpеднix зaвдaнняx, ввaжaючи кpивi oднopiдними. Виз^ч^т, як ще мoжнa iнтеpпpетyвaти oтpимaний pезyльтaт.
Caмocтiйне вивчення теми, яке cynpo-вoджyeтьcя нaдaнням cтyдентaм шетеми зaвдaнь, poзв'язyвaння якиx oxoплюe oc-нoвнi моменти теми, cпpияe фopмyвaння yмiння не тiльки caмocтiйнo викopиcтoвy-вaти мaтемaтичнy лiтеpaтypy, aле i пеpе-ocмиcлювaти мaтеpiaл з точки зopy piзниx понять, теopетичниx фaктiв, пocтaвлениx зaвдaнь тощо.
Одним iз шляxiв збiльшення вaги ca-мoocвiти пpи нaвчaннi вищо'1 мaтемaтики е збшьшення oбcягy caмocтiйнo'i poбoти ш пpaктичниx зaняттяx, впpoвaдження iнфop-мaцiйнo-кoмyнiкaцiйниx теxнoлoгiй тощо.
Ha пpaктичнoмy зaняттi зa темою «3a-cтocyвaння iнтегpaлiв по фiгypi в меxaнi-щ» кожному cтyдентy для iндивiдyaльнo'i po6o™ мoжнa зaпpoпoнyвaти зaвдaння iз неповнютю визнaченим змicтoм, a caме: «3a допомогою iнтегpaлa по фiгypi для зa-дaнo'i фiгypи (у вcix cтyдентiв piзнi фiгy-pи) можга визнaчити . _ ». Фopмyлювaн-ня тa poзв'язyвaння низки зaдaч вп^тае вiд cтyдентiв вмiння плaнyвaти cвoю дiяльнicть, визнaчaти ц^, методи та фopми caмocтiйнoгo пошуку.
Bикopиcтaння мaтемaтичниx пaкетiв Mathcad, Mathlab тa шш^ допоможе у по-бyдoвi фш^ тa здiйcненнi пpoмiжниx об-чистень, oбчиcленнi визнaчениx iнтегpa-лiв, до якж звoдятьcя iнтегpaли по фш^.
Iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнi текноло-гй' (IKT) виетутають ефективним зacoбoм caмoocвiти у cyчacниx yмoвax. Демон-cтpaцiя виклaдaчем пpиклaдiв зacтocy-вaння IKT тa пocтaнoвкa зaвдaнь, poз-в'язyвaння якиx зтачно cпpoщyeтьcя пpи викopиcтaннi IKT, нaдae мoжливicть фop-
мувати досвщ самоосвгти, яка спираеться на 1КТ.
Реатзацп диференцшованого тдходу при оргатзацп самостшно! роботи на практичних заняттях сприяе надання студентам р1зно! м1ри допомоги в залежносп вщ Их р1вня знань. У рол консультанта у даному випадку може виступати як викла-дач так i деяк студенти.
Змша бшьшо! частини гснуючих форм практичних занять, вившьнення бшьшо! частини часу на самостшну роботу перед-бачае оргашзащю постшного контролю (краще рейтингового), який дозволяе вста-новити зворотний зв'язок.
Таким чином, ор1ентацш процесу навчання вищо! математики на збшьшення ваги самоосвгти майбуттх шженер1в у цьо-му процес1 пов'язана з пошуком шляхш актив1занп самостшно! роботи студенпв та тдвищення и ефективноси. Означет вище пщходи до проведення лекцшних та практичних занять ор1ентованих на самостшну роботу надають можливгсть перехо-
ду вщ зовтшнього управлшня навчаль-ною дшльтстю студенпв до самоуправ-лшня, тобто вщ навчання до самоосвгти.
1. Максимова Т. С. Особливостг самоосвгти майбуттх фахгвцгв технчного профг-лю в процеЫ формування та розвитку гх професшно-оргентовано! евристичног di-яльностг / Т. С. Максимова // Дидактика математики: проблеми i дошдження: Мхж-нар. зб. наук. робт. - Вип 28. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. - С. 53-56.
2. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие /С.И.Самыгин, Л.Д.Сто-ляренко и др.; Под ред. М.В.Буланова-Топоркова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. - 544 с.
3. Пидкасистый П. И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов / П.И.Пидкасистый. - М.: Педагогическое общество России, 2005. -144 с.
4. Третьяков П. И. Практика управления современной школой: (Опыт педагогического менеджмента) /П.И.Третьяков. -М.: Просвещение, 1995. -183 с.
Резюме. Максимова Т.С. УПРАВЛЕНИЕ САМООБРАЗОВАНИЕМ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ ВО ВРЕМЯ ОБУЧЕНИЯ ВБКЖЕЙ МАТЕМАТИКЕ. Рассмотрены педагогические основы управления образовательными системами, указаны характерные черты npoifecca управления самообразованием будущих специалистов технического профиля во время обучения высшей математике и пути совершенствования этого npoifecca.
Summary. Maksimova T. MANAGING FUTURE ENGENEER'S SELF-EDUCATION DURING LEARNING HIGHER MATHEMATICS. The pedagogical bases of managing educational system are considered in the article. The peculiarities and direction of improvement of managing future engineer's self-education during learning higher mathematics are shown.
Надшшла до редакци 11.11.2008р.
®
