CC BY
6ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЩ1 ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕР1АЛУ З МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛШ СТУДЕНТАМИ ВНЗ
Ю.А.Галайко, астрант,
1нститут педагогжи АПН Украти, м. Полтава, УКРА1НА
Розглядаються методичш особливостг оргашзацИ' процесу навчання математичним дисципл1нам студент1в - майбутмх менеджер1в оргамзащй.
Сучасний процес розвитку суспшьства потребуе вщ майбугнiх менеджерiв глибо-ких професiйних знань й належно! фундаментально! тдготовки. Тому, процес тдг-оговки спецiалiстiв, здатних приймати конструктивну участь у вирiшеннi еконо-шчних проблем, потребуе новацiй та поспйного вдосконалення не лише при вивченш спецiальних та професiйно-орiен-тованих дисциплш, а й також в процес опанування математичними дисциплiнами зокрема.
Аналiз науково-методично! лiтератури, пов'язаною з математичною тдготовкою сгуденгiв, дозволяе вiдмiтити наявнiсть широкого спектру публшацш, у яких роз-глядаються шляхи опанування математич-ними курсами з урахуванням професшно! спрямованостi зпдно потреб кожно! спещальносп [4, 5, 6, 7 та ш].
Основу математичних знань, без яких неможливе розв'язання практичних зав-дань майбутньо! професiйноi дiяльностi, становлять теорегичнi знання.
Зокрема, зпдно сучасних уявлень щодо рiзних напрямiв дiяльностi органь заци, неодноразово пiдкреслюеться необ-хiднiсть посилення теоретично! складово! професшно! пiдготовки 11 спiвробiтникiв. Саме завдяки теоретичному знанню ство-рюеться можливють для випереджального розвитку оргашзаци, адже «теоретичне знання дедалi бiльшою мiрою стае страте-пчним ресурсом суспшьства, його осьо-вим принципом» [2, С. 257]. Виникае
необхщнють пошуку оргашзацшно-мето-дичних шляхiв i способiв ^енсифшаци вивчення теоретичного матерiалу у процеа навчання математичним дисциплшам студенпв менеджерського спрямування ВНЗ.
Вщомо, що лекцiя з математичних дисциплш е одним iз найпотужнiших джерел надходження навчального мате-рiалу. Адже, за двi академiчнi години студенти отримують стiльки шформацп, на самi тiльки пошуки, сприйняття й розумшня яко! довелося б витратити набагато бшьше часу. Разом з тим, лшшний пiдхiд до оргашзацп навчального процесу у вищих закладах осв^и, тобто рознесення лекцiй у час згiдно розкладу, обмежуе можливост студен-тiв щодо ефективного накопичення теоретичних знань. Це обумовлено тим фактом, що тсля припинення надходження теоретично! шформацп !! обсяг значно зменшуеться «за кривою забу-вання Еббiнгауза, яку наближено можна вщтворити експоненцiйним законом» [3, С.77]. Саме тому, необхщна кон-центращя всiх видiв навчально! дiяль-ност й зближення !х у чаа, для того щоб вiдбулось осмислення та включен-ня одержано! шформацп в достатньому обсязi до системи базових знань, необ-хiдних для устшного сприйняття нас-тупного матерiалу. Реалiзацiя цього процесу починаеться з проведення лек-цiй й оргашчно поеднуеться з самостiй-
ною роботою студенпв як в аудиторшй, так i в позааудиторнш формах. Резуль-тати засвоення студентами теоретичного матерiалу, !х обсягу, глибини тощо вiдслiдковуеться рiзними шляхами. Найбiльш рацiональнi з них наступш, а саме:
- математичний диктант, в якому закладено система контрольних питань з певно! теми (роздiлу); (можлива реаль защя - практичне заняття з математич-них дисциплiн);
- експрес-опитування (в уснш фор-мi) щодо розумшня концептуальних понять, взаемозв'язкiв мiж ними, основ-них пiдходiв до 1х застосування на оглядовiй або тематичнiй лекцп, або на практичному занята;
- виконання iндивiдуальних зав-дань тдвищено! складностi, розв'язання яких вимагае самостшного опрацюван-ня додатково! тематично! шформацп;
- тестування та самотестування (у рiзних формах) якостi засвоення теоре-тичних аспектiв навчально! шформацп з певно! теми переважно з комп'ютерною пiдтримкою;
- модульна контрольна робота або модульний тест iз включенням теоре-тичних питань зпдно змiсту навчаль-ного модуля;
- складання опорного конспекту-схеми певно! теми з урахуванням само-стшно опрацьованого додаткового мате-рiалу як спосiб формування у студенев вмiнь видiляти суттевi аспекти матема-тично! шформацп й самостшно прихо-дити до нових узагальнень. Це як правило, позааудиторна форма навчально! дiяльностi студенев ВНЗ.
Слiд зазначити, що вс вищеозначенi позицп повиннi бути ретельно сплано-ваними, методично забезпеченими як певними розробками (наприклад системою контрольних питань, шдивщуаль-них завдань, наборiв теспв тощо), так i методичними рекомендацiями до 1х виконання.
Зокрема в методичних рекомендацп (паперовий або електронний варiант)
щодо самостшного опрацювання теоре-тичних питань з певного навчального модуля доцiльно наголосити на важли-востi у цьому процес такого елемента як складання вщповщного конспекту-схеми. Адже, конспект схема одше! iз тем (роздшв) навчального модулiв, виконаного студентом е не лише одшею iз шдивщуальних форм його самостийно! роботи, а й своерщним тренiнгом для його розумово! дiяльностi щодо засвоення математичних знань та !х можливих застосувань.
Методичнi рекомендацп щодо складання конспекту схеми можна запропо-нувати студентам у виглядi блок-схеми, хоче це зовам не виключае наявшсть й iнших пiдходiв (див. рис. 1).
Слщ зазначити, що представления нав-чально! шформацй у форм блок-схемi е не тшьки зручною формою й унаочнення, а й можлив^ь значно зменшити обсяг фор-мальних знань, концентруючись на концеп-туальних тдходах та поняттях.
Саме останне й виявляються в процес апробацiй студентами блок-схем щодо опанування ними навчальною шформа-щею. Цей процес може вiдбутися тд час оглядово! або заключно! лекцй, на практичному занята або тд час проведення тематично! консультацп з певного навчального модуля. Особливо! кульмшацй апробацiя блок-схем в студентськш аудитора може досягти, якщо викладач вико-ристовуючи метод навчання «групи рiв-них» запропонуе власний варiант й роз-робки. Такий методичний прийом буде не лише стимулювати пiзнавальну активнiсть студенпв й забезпечувати з ними зворот-нiй зв'язок, а й значною мiрою сприяти поступовому виведенню !х навчально! дiяльнiстю за межi репродуктивного засвоення.
Ураховуючи, що майбутня дiяльнiсть студенпв менеджерського фаху пов'язана з командною роботою в оргашзацй, вони мають реальну можливiсть спiвставити одержаний ними результат з вщповщними досягненнями iнших й оцiнити свiй власний рейтинг.
—► Консультащя —► Корегування —► Апробацiя в
викладача конспекту-схеми студентськiй
аудиторil
Рис. 1. Блок-схема методичних рекомендацш студентам
Ми невипадково видшили блок-схеми як одну iз важливих складових самостш-но! роботи студентiв-менеджерiв щодо опанування ними теоретичного матерiалу. Намагання структуризувати навчальний матерiал в планi його згортання з опорою на найбшьш iнформативнi математичнi поняття й факти е однiею iз психолопчних
особливостей сприйняття, вiдбору та запам'ятовування шформацп.
Це спiвзвучно твердженням психо-лопв i представникiв iнших гумаштар-них наук, якi встановили, що «за силою й глибиною впливу на учня (студента) суб'екти та об'екти його оточення роз-ташовуються таким чином:
- npo^eciMHuM negaror - BuxoBa-Tenb, pe^epeHTHa rpyna M iH.;
- BenHKi eKpaHHi 3aco6u BigTBopeH-Ha pyxoMHx 3o6pa^eHb 3 3ByKoBHM cynpoBogoM;
- Mani eKpaHHi 3aco6u, Tene6aHeHHa, KOMn'roTepHi gucnnei go6pe 0praHi30BaHi geMoHcrpa^HHi 3axogu;
- BenHKi KonbopoBi KapTHHH, Ta6nu-цi, 3pa3KH Ta iH.;
- KHuru, Mani nnacKi 3o6pa:®£HHa to^o» [3, C.76].
Bee BH^e3a3HaneHe, Ha Hamy gyMKy, noBHHHo 3HaHTH MeTogHHHe Bigo6pa:®:eH-Ha b yeix ^opMax HaBHanbHoi gianbHocri crygemiB BH3 b ^noMy Ta npu npoBe-geHHi ne^iM 3oKpeMa. B цboмy aeneKTi oco6nHBoi yBaru noTpe6ye opram3a^a i npoBegeHHa cnaMg-neK^M.
E^eKTHBHicTb npoBegeHHa cnaMg-neK^M 3HaHHoro Miporo o6yMoBnroeTbca peani3a-niero HacTynHoi cucreMH BHMor. Cepeg hhx mh BuginaeMo HacTynHi: aHaniTHHHi, TaKTHH-Hi, pegaK^Mrn, opieHTa^Mrn.
3oKpeMa, aHaniTHHHa BHMora - nonarae y Heo6xigHocri po3po6KH TeoperuHHoi koh-^n^i ne^ii Ha ocHoBi crpyKTypHo-noriH-Hoi cxeMH BHKnagy HaBHanbHoi iH^opMa^i. Ii peani3a^a cnoHyKae go npo6neMHoro aHa-ni3y TeMH, oKpecneHHH Kona ochobhhx nu-TaHb, ^o norpe6yroTb BupimeHHa M nomyKy MeroguHHux mnaxiB ogep:®aHHa BignoBigeM Ha Ko^He i3 hhx.
CrpaTeriHHa BHMora nepeg6anae HiTKe
^opMynroBaHHH ^nboBoi ycraHoBKH ^ogo o6rpyHTyBaHHH Heo6xigHocTi (Ba^nHBocri Ta iH.) gaHoi TeMH b KoHTeKcTi norpe6 MaTeMaTHHHHx, npo^eciMHux-opieHToBHux gu^HnniH Ta MaM6yrHboi npo^eciMHoi gianbHocri. KpiM Toro, oco6.HBoi Baru y цboмy acneKTi Ha6yBae BH3HaHeHHa gugaK-thhhoi' mcth ne^iM, aKa noBHHHa 6yTH peanbHoro, goca^Horo M goBegeHoro go BigoMa cTygeHTiB. npu цboмy, go^nbHoro e nocTaHoBKa BignoBigHux crpaTeriHHHx 3aB-gaHb 3 noginoM HaBHanbHoi gianbHocri cTygeHTiB Ha ayguTopHy i no3aayguTopHi ii $opMH Ta 3 HiTKHM BH3HaHeHHaM HaBHHoK Ta BMiHb cTygeHTiB ^ogo piBHiB onaHyBaHHa HaBHanbHHM MarepianoM.
TaKTHHHa BHMora noB'a3aHa 3 Big6opoM cucTeMH 6a3oBHx noHaTb, ^aKiiB, apryMeH-tib h po3KpuTTaM ix 3MicTy Ta BHaBneHHaM guHaMiKH M B3aeMo3ane^HocTi, to6to 3 po3po6Koro KoMno3H^HHoi cTpyKTypu neK-^M. OcraHHe nepeg6aHae pa^oHanbHuM Bu6ip MerogHHHHx npuMoMiB, 3aco6iB aKTH-Bi3a^i HaBHanbHo-ni3HaBanbHoi gianbHocri npo6neMHHH BHKnag HaBHanbHoro Marepia-ny, nocTaHoBKa HaBHanbHux npo6neM Ta ^opMyBaHHa cucTeMH aHaniTHHHHx npo^-gyp gna ix aHani3y M BupimeHHa.
Pega^iMHa BHMora cnpaMoBaHa Ha aKicTb mobhoi' ochobh ne^iM, Ha crporo MaTeMaTHHHe BH3HaHeHHa noHaTb, TepMi-HiB Ta ix HiTKe po3'acHeHHa, Ha 3MeHmeH-Ha noBTopiB, mTaMniB Ta iH.
npegcTaBneHHa b npo^ci cnaMg-neK-^i MaTeMaTHHHoi iH^opMa^i y $opMi rpa^iKiB, giarpaM, Ta6nu^ Ta iH. He nume 3HaHHo eKoHoMHTb HaBHanbHuM Hac, a M cnpuae ^opMyBaHHro KynbTypu MaTeMaTHHHHx 3HaHb cTygeHTiB, MaM6yTHix MeHeg^epiB.
Оpieнтaцiннa BHMora noTpe6ye cno-nyHeHHa pi3HoMaHiTHHx MeTogHHHHx npu-MoMiB, MeTogiB Ta 3aco6iB HaBHaHHa Ha ocHoBi nonepegHbo BHKoHaHoi giarHocTH-kh piBHa nigroToBneHocTi crygeHTcbKoi aygHTopii go cnpHHHaxra MaTeMaTHHHoi iH^opMa^i Ta BH3HaHeHHa ^ogo Hei HH^Hboi Me^i Mo^nHBoi npogyKTHBHoi gianbHocTi.
Cnig 3a3HaHHTH, ^o nume TBopHa peani3a^a BH^e3a3HaHeHoi cucTeMH MeTogHHHHx BHMor go nigroToBKH M npoBegeHHa cnaнg-neкцiн 6yge cnpuaTH gocarHeHHro cTygeHTaMH 3annaHoBaHHx pe3ynbTaTiB HaBHaHHa.
BogHoHac, y npoцeci po3po6KH MeroguH-Hoi Mogeni neкцii noTpe6ye yBaru toh 6.ok, ^o noB'a3aHHH 3 aктнвiзaцiero HaBHanbHo-ni3HaBanbHoi gianbHocri crygeHTiB mnaxoM cTBopeHHa npo6neMHux cmya^M b npoцeci ii npoBegeHHa. ^,ogo ochobhhx cnoco6iB Ta npuMoMiB cTBopeHHa npo6neMHHx cнтyaцiн, Ta 3a ocHoBy Mo^Ha B3aTH Ti, ^o nponoHyroTbca b MoHorpa^ii B.M. flpu6aHa, a caMe:
- cnoHyKaHHa cTygeHTiB go nopiB-
няння, спiвставлення, протиставлення та узагальнення факпв, явищ i дiй, в результатi яких може виникнути проблемна ситуащя;
- з^кнення студентiв з логiчним протирiччям (або уявним протирiччям) мiж життевими уявленнями про деякi факти, явища з науковими вщомостями про щ факти;
- ознайомлення студентiв iз задачами iнших наук, яю породжують навчальну проблему в наущ, що вивчаеться (про-блемнi ситуаци, що створюються на основi мiжпредметних зв'язюв);
- ознайомлення студентiв iз супе-речливими або нез'ясованими, на перший погляд, фактами, що привели в юторп конкретно! науки до постановки науково! проблеми;
- з^кнення студентiв з життевими або дослщними явищами й фактами, що вимагають теоретичного пояснення або нестандартних практичних дш;
- створення проблемно! ситуаци шляхом розгляду парадокав, софiзму;
- висування ппотез та !х аналiз;
- постановка дослщницьких на практичних завдань[1, С.9].
Водночас, у цьому процес необхiдне урахування потреб сучасно! менедж-мент-освiти щодо формування у студенев вiдповiдного фаху здатносп конструктивно вирiшувати на лише типовi задачi майбутньо! професшно! дiяль-ност! Й тому, методично обгрунтовано створення й використання рiзноманiт-них проблемних ситуацiй при навчаннi математичним дисциплшам, в яких як-найповшше реалiзуються вимоги щодо поеднання теоретичних знань й дiяльностi наближено! до практично!. При цьому, розкриваються можливосп математичних знань, демонструеться !х утверсальнють в контекстi аналiзу рiзних за змютом управлiнських ситуацiй.
Розглянемо приклад створення проб-лемних ситуащй й постановки навчаль-них проблем при проведенш слайд-лекци з вищо! математики для студентiв ВНЗ з фахового спрямування «Менедж-
мент».
Дисциплша «Вища математика» (навчальний модуль I).
Тема: Кривi другого порядку (коло, елшс, гiпербола, парабола).
Пiсля актуалiзацi! знань щодо кола (означення, його рiвняння)
х2 + у2 = Я2(1) або (х - а)2 + (у - Ь)2 = Я2 (2) доцшьно пiдкреслити, що воно належить до кривих другого порядку. Загальне рiвняння криво! другого порядку мае вигляд:
Ах2 + Ву2 + Сху + Бх + Еу + Я = 0,(3) де { А, В, С, Б, Е, Я} с Я та хоча б один iз
коефщенпв А,В,С вщмшний вщ нуля.
Студентам пропонуеться порiвняти рiвняння (2) iз загальним рiвнянням криво! другого порядку (3) й знайти вщповщь на питання: 1). За яких умов рiвняння (3) стане рiвнянням кола?
Отже, створена проблема ситуащя, яка базуеться на необхщносп порiв-няльного аналiзу iнформацi!, представлено! в рiзних формах й одержан-ня узагальнюючого висновку, що пев-ною мiрою активiзуе увагу студентiв й спонукае до тзнавально! дiяльностi.
Щоб пiдсилити одержаний ефект доречно запропоновувати ситуацшну задачу, наприклад, такого змюту.
Задача. Два виробничих пiдприемства А та В, що знаходяться на вщсгаш 100 км одне вщ одного, виготовляють однотипну продукцiю. Вщпускна цiна цiе! продукцi! однакова на обох тдприемствах i дорiв-нюе р. Вiдомо, що вартiсгь перевезень одинищ продукцi! вiд пiдприемства А до споживачiв в середньому становить 9 грн./км, а вiд тдприемства В - 3 грн./км. Менеджер дослщжуе ринок збуту цiе! продукци й просить Вас допомогти йому визначити, як буде роздiлено ринок збуту ще! продукцi!, якщо витрати споживачiв мають бути однаковими?
У формi запропоновано! ситуацшно! задачi поставлена конкретна проблема (до реч^ перед студентами першого курсу), яка вимагае виршення. Однак студенти перебувають у станi iнтелектуально!
HeBH3HaHeHocri. 3 ogHoro 6oKy, bohh po3y-MiroTb ^o nocraBneHa npo6neMa aKHMocb hhhom noB'a3aHa 3 nonepegHiM MarepianoM, to6to 3 piBHaHHaM Kona. 3 iHmoro 6oKy, crygeHTH imyi'THBHo BigHynu, ^o Tpagu-^Mrn MeTogu po3B'a3aHHa 3agaH (to6to, 3a neBHHM anropHTMoM) HaBpag hh cnpa-цroroтb.
CaMe TyT gopeHHHM e gianor neKTopa 3i cTygeHTaMH, b ocHoBi aKoro nomyKy Bigno-Bigi Ha nHTaHHa: y HoMy cyrb npo6neMH? ^o b gaHiM npo6neM e HeBigoMHM, a ^o BiflOMO? Hh mo>kha BHpiniHTH upo npoojieiviy
B^e BigoMHM cnoco6oM, 3oKpeMa MerogaMH aHaniTHHHoi reoMeTpii? HoBe noTpi6Ho 3acTocyBaTH?
OcTaHHe nuraHHa 3opieHTye neBHy HacTHHy cTygeHTiB Ha rpa^iHHe npeg-cTaBneHHa BuxigHoi iH^opMa^i 3 bhko-pucraHHaM npaMoKyrHoi cucreMH Koop-gHHaT xoy h yBegeHHa goBinbHoi tohkh M(x,y) aK tohkh 3Haxog^eHHa cno^HBa-Ha. Pe3ynbTaToM KoneKTHBHoro o6roBo-peHHa npo6neMH e HaoHHe 3o6pa^eHHa yMoBH cmya^HHoi 3agaHi (gHB. puc. 2).
M(x,y)
3oKpeMa, noBHe po3B'a3aHHa nocraB-neHoi npo6neMH 3 HagaHHaM BignoBigHHx peKoMeHga^M MeHeg^epy nponoHyeTbca BHKoHaTH caMocTiMHo. Ogep^aHHi pe-3ynbTaTH nponoHyroTbca Ko^HoMy cry-geHTy nogaTH y $opMi MiHi-3BiTy Ha npaKTHHHoMy 3aHaTri 3 ^ei TeMH. npu aKicHo BHKoHaHoMy gocnig^eHHi (geTanb-He po3B'a3aHHa Ta o6rpymyBaHHa Bnac-Horo BapiaHTy noginy puHKy 36yTy npo-gy^i'i) go3BonHTb geaKHM cTygeHTaM ogep^aTH gogaTKoBy KinbKicrb 6aniB 3a nepmuM HaBHanbHHH Mogynb.
Ha 3aBepmanbHoMy eTani цiei neK^i aK caMocriHHe npogoB^eHHa BHBHeHHa Teope-THHHoro Marepiany Mo^Ha 3anponoHyBaru cTygeHTaM BH3HaHHTH 3aranbHy npoцegypy npuBegeHHa 3aranbHoro piBHaHHa niHii gpy-
roro nopagKy go KaHoHiHHoro Burnagy. HanpuKnag, npHBecru go KaHoHiHHoro Burnagy piBHaHHa napa6onu a6o piBHaHHa «mKinbHoi» rinep6onu xy=k. (ni3Hime Bua-BHTbca, ^o gna ^oro cTygeHTaM 3Hago-6narbca HoBi 3HaHHa, a caMe: napanenbHHH nepeHoc Ta noBopoT cucreMH KoopguHar).
KpiM Toro, gna nigcuneHHa MoTHBa^i ^ogo 6inbm rnu6oKoro onaHyBaHHa Teo-peTHHHHM MaTepianoM Mo^Ha BHKopucra-th TaKHH icropHHHHH $aKT.
^e gpeвнboгpeцbкoмy MaTeMaTHKy AnonnoHiro (260-170p. go H.e.) 6yno Bigo-mo, ^o Bci niHii gpyroro nopagKy (pa3oM i3 BHnagKaMH Bupog^eHHa) Mo^Ha ogep-^aTH npu nepepi3i nno^HHHoro KoHiHHoi noBepxHi. B pe3ynbTaTi цboгo Mo^Ha ogep^aTH^ CTygeHTaM nponoHyeTbca
самостiйно виявити, що саме й яким чином можна одержати у такий cnoci6. Повне дослщження з вiдповiдними зо6раженнями рекомендовано провести у комп'ютерному класi з використанням ППЗ, наприклад, «GRAN 3D».
Слiд пiдкреслити, що насичешсть лекцп проблемними ситуацiями не е типовою рисою при проведенш лекцiй з математичних дисциплiн. Однак, для слайд-лекцш, що реалiзуються в системi комп' ютерно-орiентованоi технологи щодо вивчення певно'1' теми (роздiлу) вiдповiдних навчальних модушв е цiлком реальним. Це обумовлюеться можливiстю розподiлу шляхiв опану-вання навчальною iнформацiею як за формами тзнавально'1' дiяльностi, так i за способами використання рiзноманiт-них дидактичних методiв i засо6iв у цьому процесi.
Таким чином, можна стверджувати, що яюсть вивчення теоретичного мате-рiалу з математичних дисциплш та менеджерського спрямування суттево залежить вiд ефективностi методично'1' стратеги i тактики щодо оргашзаци цього процесу.
1. Дрибан В.М. Активизация обучения в высшей школе: аспект проблемного обучения / Монография. - Донецк: Издательство „Кассиопея", 1999. -141 с.
2. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в XXI веке. - Москва - Санкт-Петербург-Киев: Издательский дом „Вильяме ", 2001. - 270 с.
3. Корсак К., Зтченко Т. ТрадицШш уроки та лекцп: сучасний стан i перспективи // Вища освта Украгни. - 2002. - № 3. - С. 75-80.
4. Кудрявцев Л.Д., Кририлов А.И., Бурков-ская М.А. Математическое образование сегодня: тенденции и перспективы // 2002.-№ 4.-с.20-29.
5. Новожилова Е.Г. Методические аспекты активизации ученого процесса по матема-тичке для экономистов // Дидактика математики: проблеми i доЫдження: Мiжнародний збiрник наукових робт.-Вип. -Донецьк: Фiрма ТЕАН, 2003.-с.135-143.
6. ТюН.С. Об использовании прикладных задач при изложении курса высшей математики студентам экономических специальностей // Дидактика математики: проблеми i доЫдження: Мiжнародний збiрник наукових робiт.-Вип. 20.-Донецьк: Фiрма ТЕАН, 2003.-с.22-35.
7. Фоммна О.Г., Шурдук А.1. До питання прикладной спрямованот математичног тд-готовки студентiв // Дидактика математики: проблеми i доЫдження: Мiжнародний збiрник наукових робт.-Вип. 17.-Донецьк: Фiрма ТЕАН, 2002.-с.129-134.
8. Romanovsky O.G. Conceptual approaches to the Training of Professional Managers in the System of Higher Education // Eszakkelet-Magyarorszag: gardasag-Kultura-Tudomany. -2000. - №1, рр. 63-65.
Резюме. Галайко ЮА. ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ИЗУЧЕНИЯ ТЕОРЕТИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА МАТЕМАТИЧЕСКИХ ДИСЦИПЛИН СТУДЕНТАМИ ВУЗ. В статье рассматриваются методические особенности организации процесса изучения математических дисциплин студентами - будущими менеджерами.
Summary. Galayko J. ORGANIZATIONAL PECULIARITIES OF STUDYING THEORETICAL MATERIAL IN MATHEMATICAL DISCIPLINES BY THE UNIVERSITY STUDENTS. The article deals with the methodical peculiarities of organizing the process of studying mathematical curses by future specialists in the fields ofManagement.
Надшшла до редакцп 17.09.2006р.
